Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕреса €к знар€дд€ тотал≥тарноњ системи




“отал≥тарна система активно використовувала дл€ зм≥цненн€ своњх позиц≥й парт≥йно-рад€нську пресу. ѕар≠т≥€ зобов'€зувала њњ бути орган≥затором соц≥ал≥стичного буд≥вництва, Ђбойовою зброЇюї у боротьб≥ з пол≥тичними супротивниками, вихователем у дус≥ комун≥стичноњ ≥део≠лог≥њ, њњ кер≥вництво надавало великого значенн€ безпосе≠редньому Ђпарт≥йномуї кер≥вництву пресою. ѕро свободу преси не могло бути й мови.  оли у 1921 р. один з пар≠т≥йних прац≥вник≥в м. ѕерм≥ √. ћ€сников виступив за свободу преси Ч Ђв≥д монарх≥ст≥в до анарх≥ст≥в включ≠ної, ¬. Ћен≥н йому р≥шуче заперечив, зазначивши, що дл€ б≥льшовик≥в це було б р≥внозначним самогубству.

ƒл€ систематичного кер≥вництва пресою ÷  у 1921 р. при аг≥тац≥йно-пропагандистському в≥дд≥л≥ – ѕ(б) було створено п≥дв≥дд≥л преси. “ак≥ ж п≥дв≥дд≥ли створюютьс€ при вс≥х губкомах парт≥њ. ≤нструктуванн€ м≥сцевих ви≠дань мав забезпечити журнал Ђ расна€ печатьї, в ”кра≠њн≥ Ч Ђ„ервона пресаї. ќф≥ц≥йну точку зору висловлюва≠ли газети Ђ омун≥стї Ч орган ÷   ѕ(б)”, Ђ¬≥ст≥ ¬”÷¬ ї, Ђѕролетарийї Ч орган ¬сеукрањнськоњ ради профсп≥лок, Ђ–ад€нське селої Ч орган ÷   ѕ(б)” та ≥н. ” 1921Ч1922 pp. на багатьох фабриках ≥ заводах почали випускати ст≥нн≥ газети, а на великих п≥дприЇмствах Ч багатотиражки. Ќавесн≥ 1926 р. у республ≥ц≥ виходило 83 газети загальним накладом понад м≥льйон прим≥рни≠к≥в, поширювались ≥ центральн≥ газети Ђѕравдаї, Ђ»звести€ї, ЂЅеднотаї, журнал ЂЅольшевикї. √оловну увагу на стор≥нках преси прид≥л€лось пропаганд≥ р≥шень парт≥йних орган≥в, боротьб≥ з опозиц≥Їю.

” видавнич≥й сфер≥ дом≥нували твори  . ћаркса, ‘. ≈нгельса та ¬. Ћен≥на. ћасовими тиражами виходили лен≥нськ≥ прац≥, б≥бл≥отеки ЂЎл€х до Ћен≥наї, ЂЅ≥бл≥о≠течка лен≥н≥змуї, ЂЋен≥нський призовї та ≥н. ѕоступово формувавс€ образ Ћен≥на €к непогр≥шимого вожд€, ≥де≠альноњ людини.

якщо у 20-т≥ роки матер≥али преси ще м≥стили ≥нфор≠мац≥ю про платформи опозиц≥њ в ¬ ѕ(б), про к≥льк≥сть безроб≥тних в республ≥ц≥, що св≥дчило про де€к≥ елементи гласност≥, то в 30-т≥ роки ситуац≥€ ≥стотно зм≥нилас€. ѕо≠л≥тичну, економ≥чну ≥нформац≥ю почали суворо дозувати. “он критичних матер≥ал≥в проти Ђшк≥дник≥вї, Ђворог≥в народуї, Ђтроцьк≥ст≥вї став викривально-злов≥сним.

¬еликоњ уваги надавалос€ пропаганд≥ особистих заслуг —тал≥на. ћало не щодн€ газети вм≥щували його портрет, статт≥ були перенасичен≥ цитатами з його виступ≥в ≥ твор≥в. √азети ставали оф≥ц≥озними, п≥дб≥рками еп≥тет≥в на честь —тал≥на, звинувачень Ђворог≥в народуї.

ƒл€ посиленн€ ≥деолог≥чного контролю було вз€то курс на зб≥льшенн€ к≥лькост≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ” 1937 р. в ”крањн≥ видавалос€ 1578 газет ≥ 251 журнал.

Ќаприк≥нц≥ 20-х рок≥в стал≥нський тотал≥тарний ре≠жим перейшов до широкого та систематичного терору про≠ти власного народу. “ерор був викликаний передус≥м праг≠ненн€м —тал≥на захистити й зм≥цнити свою владу (у де≠€ких парт≥йц≥в були нам≥ри зн€ти —тал≥на з поста генсека, що обговорювалос€, наприклад, у кулуарах XVII з'њзду ¬ ѕ(б) в 1934 р.) ” розгул≥ терору велику роль в≥д≥грали масова звичка до насильства, що культивувалас€, почина≠ючи з рок≥в громад€нськоњ в≥йни, катал≥зувалас€ в пер≥од колектив≥зац≥њ ≥ дос€гла апогею у 1937 p., а також ц≥лко≠вите безсилл€ окремоњ особи перед державою, психолог≥€ бездумних Ђгвинтик≥вї, взаЇмов≥дчужен≥сть людей. ” то≠тал≥тарн≥й систем≥ сформувалас€ своЇр≥дна п≥дсистема ка≠ральних орган≥в, дл€ €ких репрес≥њ стали самоц≥ллю, оск≥льки давали змогу зробити кар'Їру. Ќа розгортанн€ репрес≥й вплинула повед≥нка самого —тал≥на, особист≥ ри≠си його характеру: п≥дступн≥сть, жорсток≥сть, м≥зантроп≥€ (людиноненависництво).

ƒл€ виправданн€ репрес≥й —тал≥н висунув тезу про загостренн€ класовоњ боротьби у процес≥ буд≥вництва со≠ц≥ал≥зму. ¬ ”крањн≥ добавилас€ Ђна€вн≥сть повзучих на≠ц≥онал≥стичних ухил≥вї. —творювалась атмосфера загаль≠ноњ п≥дозри, пошуку Ђворог≥в народуї та замаскованих Ђтроцьк≥ст≥вї, Ђбуржуазних нац≥онал≥ст≥вї, фабрикуван≠н€ справ ≥ розгортанн€ пол≥тичних процес≥в, здеб≥льшого проти ≥нтел≥генц≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 445 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2010 - | 1980 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.