Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”дар по духовност≥ народу




‘≥зичне нищенн€ украњнства супроводжувалос€ ≥деолог≥чною оброб≠кою та психолог≥чною напругою, €к≥ найб≥льше вражали ≥нтел≥генц≥ю. ¬ражений арештом друга, президента ¬јѕЋ≤“≈ ћ.ялового та под≥€ми 1933 p., застреливс€ ћ.’вильовий. ÷ього року, за звинуваченн€м у при≠четност≥ до ” ¬ќ, схопили ќстапа ¬ишню. Ќа допитах гуморист Ђз≥знав≠с€ї у своЇму план≥ вбити п≥д час демонстрац≥њ ѕ.ѕостишева, бо в≥н Ђлю≠бить убивати на св≥жому пов≥тр≥ї ≥ отримав 10 рок≥в табор≥в. ” грудн≥ 1934 р. розстр≥л€н≥ украњнськ≥ письменники √. осинка, ƒ.‘альк≥вський,  .Ѕурев≥й, ќ.¬лизько. Ѕули репресован≥ талановит≥ поети ≥ письменни≠ки ћ.≤рчан, ћ. ул≥ш, ћ.«еров, Ѕ.јнтоненко-ƒавидович, ¬.ѕ≥дмогиль-ний, ™.ѕлужник та ≥н. Ќа 1934 р. розпущено вс≥ л≥тературно-мистецьк≥ об'Їднанн€ ≥ утворено Їдину —п≥лку письменник≥в ”крањни (—ѕ”). Ѕ≥льш≥сть член≥в сп≥лки це не вр€тувало в≥д загибел≥.

–оз≥гнано славетний театр ЂЅерез≥льї, а його творець, Ћесь  урбас, був розстр≥л€ний разом з ≥ншими в'€зн€ми —оловк≥в у 1937 р. Ђв честь 20-р≥чч€ ∆овтневоњ революц≥њї. “ака ж дол€ сп≥ткала театральну с≥м'ю  рушельницьких, художника-монументал≥ста ћихайла Ѕойчука та його посл≥довник≥в (ƒаниленко ¬.,  ась€нов √.,  ульчицький —).

∆орстоко пересл≥дувалас€ украњнська церква. Ќищилис€ тис€ч≥ храм≥в, у тому числ≥ так≥ шедеври св≥тового значенн€, €к ћихайл≥всь≠кий «олотоверхий —обор у  иЇв≥. ” 1930 р. брутально розпущено ук≠рањнську јвтокефальну ѕравославну ÷еркву (”јѕ÷), а њњ ≥Їрарх≥в мит≠рополит≥в ¬.Ћипк≥вського, ћ.Ѕорецького та дес€тки Їпископ≥в знищено. (”ль€новський ¬.,  рижан≥вський ќ., ѕлох≥й —. - т. 3).

–озгром ¬сеукрањнськоњ јкадем≥њ Ќаук супроводжувавс€ терором проти њњ пров≥дних науковц≥в. ћ.√рушевський, п≥сл€ звинувачень у кер≥вництв≥ —¬”, помер п≥д час легкоњ операц≥њ у  исловодську (1934). –епресовано академ≥к≥в ћ.яворського, ¬.ёринц€, ≤.јгола, ћ.—лабчен-ка, Ќ.—в≥тальського, —.™фремова та ≥н. јкадем≥ка ј. римського чек≥сти схопили у парал≥зованому стан≥ у в≥ц≥ понад 70 рок≥в, звинуватили в кер≥вництв≥ нац≥онал≥стичною орган≥зац≥Їю, ≥ повезли на засланн€. ” до≠роз≥ вчений, знавець 64 мов, загинув.

—тал≥нськ≥ кати не зупинилис€ нав≥ть перед вбивством близько 300 кобзар≥в ≥ бандурист≥в, здеб≥льшого незр€чих. њх у 1933 р. з≥брали у ’арков≥ на з'њзд ≥ знищили.  ультурне в≥дродженн€ ”крањни 20-х рок≥в стало у 30-≥ роки Ђрозстр≥л€ним в≥дродженн€мї.

 

3. «добутки Ђкультурноњ революц≥њї

«.1. ќсв≥та. Ќаука.

Ќезважаючи на терор, у 30-т≥ роки були значн≥ науков≥ здобутки, вир≥с р≥вень осв≥ти народу. ѕерепис населенн€ 1939 р. (знищено ре≠зультати перепису 1937р., €кий засв≥дчував г≥гантськ≥ демограф≥чн≥ втрати) показав, що в ”крањн≥ вже було 85,3% письменних у в≥ц≥ в≥д 9 до 50 рок≥в. Ќа к≥нець 30-х рок≥в у мереж≥ вищих ≥ середн≥х спец≥альних заклад≥в було п≥дготовлено близько 400 тис. спец≥ал≥ст≥в. ( ороль ¬. -с 147). ¬идатний вклад в украњнську педагог≥ку внесли ј.ћакаренко (Ђѕедагог≥чна поемаї), √.¬ащенко, чи€ книга Ђ«агальн≥ методи навчан≠н€ї з 1933 р. заборонена за Ђбуржуазний нац≥онал≥змї.

якщо в гуман≥тарних науках репрес≥њ викосили б≥льш≥сть нау≠ковц≥в ≥ останн≥м Ђписком наукиї став Ђ ороткий курсї ≥стор≥њ ¬ ѕ(б) за редакц≥Їю —тал≥на, то в галуз€х прикладних наук був пев≠ний прогрес.

” 1932 р. вчен≥ ”крањнського ф≥зико-техн≥чного ≥нституту вперше в —–—– зд≥йснили розщепленн€ атома. «начний вклад у теор≥ю освоЇ≠нн€ космосу вн≥с ёр≥й  ондратюк (ќ.Ўаргей). ¬≥н вив≥в основн≥ р≥вн€нн€ польоту ракет, розрахував енергетично виг≥дн≥ траЇктор≥њ польоту. ™вген ѕатон зробив значн≥ в≥дкритт€ у технолог≥њ зварюван≠н€ ≥ мостобуд≥вництва. ѕл≥дно працювали в галуз≥ медицини ≥ б≥олог≥њ президент јЌ ”–—– ќ.Ѕогомолець, ¬.‘≥латов, в галуз≥ генетики й се≠лекц≥њ рослин ≥ тварин ћ.’олодний, ¬.ёр'Їв, ј.—апЇг≥н, у сфер≥ €дер≠ноњ ф≥зики Ћ.Ћандау, ќ.Ѕродський.

Ћ≥тература ≥ мистецтво.

ѕоповнилас€ л≥тературна скарбниц€ народу. ѕ≥ддан≥ критиц≥ за нац≥онал≥зм л≥тератори змушен≥ були р€тувати себе в≥ршами типу Ђѕарт≥€ ведеї, написаному ѕ.“ичиною у 1933 p., або Ђѕ≥сн€ про —тал≥наї (ћ.–ильський), але творили вони ≥ талановит≥ реч≥. ¬агомими здо≠бутками прози стали Ђ√олуб≥ ешелониї ѕ.ѕанча, Ђƒитинствої ё.—-молича, ЂЅур'€нї ј.√оловка, ЂЋюдоловиї 3.“улуб, Ђ¬ершникиї ё..яновського.

 омпозитори Ѕ.Ћ€тошинський, ћ.¬ерик≥вський, ¬. осенко,  .ƒанькевич створили нов≥ майстерн≥ ≥нструментальн≥ ≥ вокальн≥ твори. ” 30-х роках були в≥дкрит≥ консерватор≥њ в  иЇв≥, ’арков≥ та ќдес≥.

 

¬ украњнських театрах цього часу блискуче про€вили себе актори ≥ режисери √.ёра, ј.Ѕучма, ё.Ўумський, до €ких з часом приЇдна≠лис€ молодш≥ ќ.—ердюк, Ќ.”жв≥й, ќ.¬атул€. Ќаприк≥нц≥ 30-х рок≥в в ”крањн≥ було вже понад 80 профес≥йних театр≥в. ( ороль ¬. - с 150) ќдн≥ митц≥, €к зд≥бн≥ оперн≥ сп≥ваки ћ.ƒонець, 3.√айдай, драматург ќ. орн≥йчук та ≥н. допомагали каральним органам, ≥нш≥, €к Ћ. ур-бас, актори ‘.Ћопатинський, ћ.Ќадемський гинули в стал≥нських заст≥нках.

 ≥номистецтво 30-х рок≥в поповнилос€ ген≥альним поетичним ф≥льмом ќлександра ƒовженка Ђ«емл€ї(1930 p.). « по€вою звукового к≥но з'€вилис€ роботи режисер≥в ƒ.¬ертова, ≤. авалер≥дзе (Ќаталка ѕолтавкаї), ≤.—авченка (Ђƒума про козака √олотуї).

 

“ворили талановит≥ граф≥ки ≥ художники ћ.ƒерегус, ј.ѕетрицький, ¬. ас≥€н, ‘. ричевський (Ђ«амр≥€на  атеринаї). —кульптор ћ.ћан≥зер створив пам'€тник “.Ўевченку в ’арков≥. Ѕули дос€гнен≠н€ ≥ в п≥сенно-музичн≥й та декоративно-прикладн≥й творчост≥. Ќа ви≠ставц≥ народноњ творчост≥, €ка демонструвалас€ у 1936 р. в  иЇв≥, ћоскв≥, Ћен≥нград≥ були представлен≥ роботи з традиц≥йних украњ≠нських центр≥в народного мистецтва: ѕетрик≥вець, –ешетил≥вки, ќп≥шн≥ та ≥н.

ƒуже зм≥нилас€ тематика твор≥в. ¬имагавс€ Ђсоц≥ал≥стичний ре≠ал≥змї. ћитц≥ переважно осп≥вували подвиги парт≥њ ≥ њњ вожд≥в, соц≥ал≥≠стичн≥ здобутки ≥ дружбу народ≥в —–—–, а нац≥ональн≥ культурн≥ дже≠рела замулювалис€, виробл€вс€ тип вторинноњ перифер≥йноњ украњнськоњ ментальност≥ ≥ культури. (ѕопович ћ.).


 ормич, Ѕагацький

—“јЌќ¬»ў≈  ”Ћ№“”–» ¬ ” –јѓЌ≤ ” 30-х рр. Ђ–ќ«—“–≤ЋяЌ≈ ¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌяї

Ќа початку 30-х pp. в ”крањн≥ в ц≥лому було подолано непи-семн≥сть, широко зд≥йснювалась п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в з вищою та середньою спец≥альною осв≥тою.

јле культурний розвиток проходив за умов повноњ ≥деолог≥зац≥њ всього сусп≥льства, масових репрес≥й, пересл≥дувань ≥накомисл€чих, особливо ≥нтел≥генц≥њ. ѕол≥тика украњн≥зац≥њ зам≥н€лас€ поверненн€м пол≥тики русиф≥кац≥њ. ќстаточний крах пол≥тики украњн≥зац≥њ ставс€ у 1933 p., коли з посади наркома осв≥ти було усунено —крипника, €кий незабаром пок≥нчив житт€ самогубством.

ƒо ”крањни прибув ѕ. ѕостишев разом з тис€чами парт≥йних функц≥онер≥в. ¬они пос≥ли вс≥ кер≥вн≥ посади в республ≥ц≥ ≥ почали виконувати завданн€ —тал≥на, що були викладен≥ в сумнозв≥сн≥й телеграм≥, €ку над≥слали до ”крањни в грудн≥ 1932 р. ” ц≥й телеграм≥ була вимога: Ђѕрипинити украњн≥зац≥юї. ”крањн≥зац≥€ оголошува≠лас€ нац≥онал≥стичною контрреволюц≥Їю. —тал≥н оголосив основною небезпекою м≥сцевий нац≥онал≥зм. Ѕуло р≥зко скорочено к≥льк≥сть украњнських шк≥л. ¬≥дбулис€ зм≥ни украњнськоњ абетки, граматики ≥ словника (вони в≥дтепер наближалис€ до рос≥йських), скорочувавс€ в≥дсоток украњнських вчител≥в.

Ѕагатьом вченим нав≥шували €рлики Ђвойовничих фашист≥вї, Ђмахрових представник≥в украњнськоњ нац≥онал≥стичноњ контррево≠люц≥њї. ” 1931 роц≥ було заарештовано ћ. √рушевського, а установи, €кими в≥н керував Ч роз≥гнано. Ћ≥дера украњнських ≥сторик≥в-марк-сист≥в ћ. яворського було заслано на —оловки, де в≥н загинув.

” листопад≥ 1933 р. ѕ. ѕостишев похвал€вс€, що лише з Ќарко≠мату осв≥ти Ђвичистилиї б≥л€ 300 вчених ≥ письменник≥в. 13 травн€ 1933 р. пок≥нчив житт€ самогубством в≥домий письменник-новатор ћикола ’вильовий. ” тому ж роц≥ за надуманими звинуваченн€ми було заарештовано ќстапа ¬ишню, ћ. ялового, ћ. ≤рчана та багатьох ≥нших. Ѕуло припинено д≥€льн≥сть р€ду науково-досл≥дних ≥нститут≥в та установ. ѕрот€гом одного 1933 р. в≥д науковоњ роботи було усунено 1649 ос≥б, або 16,4% всього складу науковц≥в.

” середин≥ грудн€ 1934 р. у справ≥ так званого Ђ”крањнського центру б≥логвард≥йц≥в-терорист≥вї було засуджено до розстр≥лу 28 представник≥в творчоњ та науковоњ ≥нтел≥генц≥њ, серед €ких письмен≠ники ћ. Ћебединець, ќ. Ѕлизько, √.  осинка, л≥тературознавц≥ –. Ўевченко, ≤. “ерещенко та ≥н. ” 1935 р. були Ђвикрит≥ї Ђ¬сеукра≠њнський боротьбистський центрї та ≥нш≥ Ђантирад€нськ≥ орган≥≠зац≥њї. ∆ертвами репрес≥й стали ћ.  ул≥ш, ћ. «еров, ™. ѕлужник, ¬. ѕ≥дмогильний, ¬. ѕол≥щук, √. ≈н≥к та багато ≥нших д≥€ч≥в культури. ѕрот€гом 1934-1938 pp. було заарештовано понад половину член≥в та кандидат≥в-стажист≥в —п≥лки письменник≥в ”крањни (97 з 193). ” ц≥лому жертвами репрес≥й стали б≥л€ 500 украњнських письменник≥в.

Ѕуло знищено всесв≥тньо в≥дому школу художника-монумента-л≥ста ћихайла Ѕойчука (1937 p.), репресовано актор≥в театру ЂЅерез≥льї на чол≥ з Ћесем  урбасом. Ќе було галуз≥ украњнськоњ культури, €коњ б не зачепили репрес≥њ.

Ѕуло перероблено украњнський правопис, наближено його до рос≥йського. «акрились також вс≥ украњнськ≥ школи та виданн€ за межами ”крањни. ‘альсиф≥кувалась ≥стор≥€ ”крањни. ” 1938 р. запро≠ваджуЇтьс€ обов'€зкове вивченн€ рос≥йськоњ мови в ус≥х школах ”крањни. ћитц≥, украњнськ≥ науковц≥, що залишилис€ в живих, змушен≥ були мовчати ≥ без найменшого нат€ку на критику зображати минуле й сучасне, прославл€ти б≥льшовицьку парт≥ю, —тал≥на. «а цих надзви≠чайно складних соц≥ально-пол≥тичних умов письменники республ≥ки зберегли украњнське художнЇ слово, а також можливост≥ дл€ в≥дро≠дженн€ украњнськоњ л≥тератури в майбутньому.

ƒжерела та л≥тература

√олод 1932-1933 рок≥в на ”крањн≥: очима ≥сторик≥в, мовою документ≥в.- ., 1990.

¬егеш ћ.  арпатська ”крањна (1938-1939).-”жгород, 1993.

√онга ќ., «ахарчук Ѕ. ѕроблема державних кордон≥в ”крањни (1917Ч 1940 pp.). - ¬ зб.: ѕроблеми ≥стор≥њ ”крањни: факти, судженн€, пошуки.-  ., 1992.-¬ип. 2.

ƒаниленко ¬.,  ась€нов √.,  ульчицький —. —тал≥н≥зм на ”крањн≥: 20-30-т≥ роки.- , 1991.

≤стор≥€ м≥ст ≥ с≥л ”–—–. ќдеська область.-  ., 1969.

 ась€нов √. ”крањнська ≥нтел≥генц≥€ 1920-х - 30-х рок≥в: соц≥альний портрет та ≥сторична дол€,-  .,1992.

 онквест –. ∆нива скорботи.-  ., 1993.

 ульчицький — ¬. ÷≥на Ђвеликого переломуї.-  ., 1991.

Ћозицький ¬. ѕол≥тика украњн≥зац≥њ в 20-30-х роках.- ”≤∆, 1989.- є 3.

Ќариси з ≥стор≥њ «акарпатт€.- ”жгород,1993; 1995.- “. 1-2.

–убльов ќ., „ерченко ё. —тал≥нщина й дол€ зах≥дноукрањнськоњ ≥нтел≥≠генц≥њ.- ., 1994


јлексеЇв





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 413 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2022 - | 1881 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.