Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська культура в 30-т≥ роки




ћасовий "в≥дстр≥л" ≥нтел≥генц≥њ т€жко по≠значивс€ на духовному житт≥ народу, за≠гальному р≥вн≥ економ≥ки ≥ культури. «апровадженн€ каральних заход≥в щодо творчих д≥€ч≥в повинно було обмежити свободу думки, слова, п≥дпор€д≠кувати њх державн≥й парт≥њ. ÷≥й же мет≥ слугували також в≥дкрит≥ прот€гом 30-х рок≥в в≥дпов≥дн≥ творч≥ сп≥лки (письменник≥в, художник≥в, композитор≥в) €к засоби тотального ≥деолог≥чного кон≠тролю б≥льшовицького режиму. –азом з загиблими д≥€чами ук≠рањнськоњ культури гинула й духовна енерг≥€, самосв≥дом≥сть на≠роду. ѕроте ≥ за таких умов розвиток украњнськоњ науки, л≥терату≠ри, мистецтва не припин€вс€. «начним €вищем в ≥стор≥њ л≥тера≠тури стали поез≥€ ѕ. “ичини, ћ. –ильського, ¬. —осюри, ћ. Ѕа≠жана, ј. ћалишка, прозов≥ твори ё. яновського, ё. —молича, ѕ. ѕанча, ≤. Ће, драматург≥€ ћ.  ул≥ша, ќ.  орн≥йчука. јле письменницький талант був суттЇво обмежений парт≥йною цензурою, що всупереч ≥сторичн≥й правд≥ змушувала прославл€ти особис≠то —тал≥на та його оточенн€, т≥льки €скравими позитивними фар≠бами змальовувати рад€нську д≥йсн≥сть.

јдм≥н≥струванн€ й репресивн≥ заходи щодо вчених також не≠гативно вплинули ≥ на розвиток науки, €ка пережила т€жк≥ втра≠ти. ≤ все ж науковц≥ докладали чимало зусиль до розв'€занн€ нових досл≥дницьких проблем. ” 1934 р. у склад≥ республ≥кансь≠коњ јкадем≥њ наук утворивс€ ≤нститут електрозварюванн€ на чол≥ з ™. ѕагоном; усп≥шно працювали вчен≥ ”крањнського ф≥зико-техн≥чного ≥нституту (Ћ. Ћандау), ≤нституту ф≥зичноњ х≥м≥њ јЌ ”—–– (ќ. Ѕродський). Ўироке визнанн€ в 30-т≥ роки одержали науков≥ досл≥дженн€ ќ. ѕаллад≥на, ќ. ƒинника, ћ.  рилова, ћ. Ѕоголю≠бова, ¬. ‘≥латова, Ћ. ѕисаржевського. ѕроте наука в –ад€нськ≥й ”крањн≥ поступово втрачала нац≥ональний характер, що особливо в≥дчувалос€ в галуз≥ гуман≥тарних, сусп≥льних проблем: будь-€ке досл≥дженн€ в сфер≥ украњнознавства тепер розц≥нювалос€ €к небезпечний про€в буржуазного нац≥онал≥зму.

"–озстр≥л€не в≥дродженн€", €к ув≥йшла в ≥стор≥ю ц€ траг≥чна стор≥нка розвитку украњнськоњ науки ≥ культури 30-х рок≥в, стало не т≥льки жорстоким символом стал≥нського пол≥тичного тота≠л≥тарного деспотизму, а й прикладом мужност≥, г≥дност≥, пор€д≠ност≥ людей, що уособлювали собою невмирущу духовну силу украњнського народу.


Ѕаран

 

—“јЋ≤Ќ—№ »… "—ќ÷≤јЋ≤«ћ". Ќј—“”ѕ Ќј ” –јѓЌ—№ ”  ”Ћ№“”–”

 ≤Ќ≈÷№ ” –јѓЌ≤«ј÷≤ѓ

“отал≥тарна централ≥зац≥€ ≥ в≥дродженн€ ≥м≠перськоњ пол≥тики супроводжувались поверненн€м до русиф≥кац≥њ. ѕерш≥ удари по украњн≥заторах були завдан≥ ще наприк≥нц≥ 20-х рок≥в. ”суненн€ —крипника з посади наркома осв≥ти ≥ його самогубство в липн≥ 1933 р. означали крах пол≥тики украњн≥зац≥њ. –азом з ѕ. ѕостишевим в ”крањну прибули тис€ч≥ парт≥йних функц≥онер≥в з –ос≥њ, €к≥ зайн€ли кер≥вн≥ посади в республ≥ц≥, вит≥снивши з них украњнц≥в.

“ого ж року —тал≥н оголосив головною небезпекою м≥сцевий нац≥онал≥зм (а не рос≥йський шов≥н≥зм, €к ран≥ше). ÷е стало сигналом до контрнаступу на украњн≥зац≥ю, €ка тепер вважалас€ нац≥онал≥стичною контрреволюц≥Їю.

Ѕуло зменшено к≥льк≥сть украњнських шк≥л, скоротивс€ в≥дсоток украњнських учител≥в ≥ науковц≥в, закривалис€ украњнськ≥ театри, заборон€лис€ п'сси украњнською мовою. якщо 1931 р. 90% газет ≥ 85% журнал≥в були украњномовними, то 1940 р. њх частка скоротилас€ в≥дпов≥дно до 70 ≥ 45%,.

¬одночас почалос€ прославл€нн€ рос≥йськоњ культури, п≥дкреслювалась велич рос≥йськоњ мови ≥ рос≥йського народу. ‘актично, в≥дновилас€ пол≥тика русиф≥кац≥њ, хоч, зв≥сно, вголос це н≥коли не проголошувалос€. ” 1937 р. слово "украњн≥зац≥€" остаточно зникло з парт≥йних документ≥в. –усиф≥каторськ≥ тенденц≥њ посилились, коли першим секретарем ÷   ѕ(б)” став ћ.—. ’рущов. ” 1938 р. в ус≥х школах було запроваджене обов'€зкове вивченн€ рос≥йськоњ мови. ”крањнський алфав≥т, граматика ≥ словник були максимально наближен≥ до рос≥йських.

Ќасл≥дки контрукрањнњзац≥њ були катастроф≥чними дл€ украњнського народу. ¬она призвела до пад≥нн€ престижу украњнськоњ мови ≥ культури, зведенн€ останньоњ до пров≥нц≥йного р≥вн€, русиф≥кац≥њ значноњ частини ”крањни, передус≥м сх≥дних областей ≥ м≥ського населенн€. ѕ≥д загрозою опинилос€ саме ≥снуванн€ украњнц≥в €к нац≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 520 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2008 - | 1977 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.