Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тановище у сфер≥ культури в 30-х роках




” к≥нц≥ 20-х рок≥в разом ≥з початком форсуванн€ ≥ндустр≥ал≥≠зац≥њ, насильницькоњ колектив≥зац≥њ розпочавс€ масовий штурм у галуз≥ культури: за негайну л≥кв≥дац≥ю неписьменност≥ ≥ впровад≠женн€ загальнообов'€зкового початкового навчанн€, р≥зке зб≥льшенн€ к≥лькост≥ студент≥в ≥ поповненн€ студентства вих≥д≠ц€ми з роб≥тничого середовища, стал≥н≥зац≥ю сфери л≥тературно-художнього житт€ ≥ њњ ун≥ф≥кац≥ю.

«начн≥ зусилл€ докладалис€ дл€ завершенн€ л≥кв≥дац≥њ непись≠менност≥. ” 1929 р. була введена адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть кожного неграмотного за л≥кв≥дац≥ю своЇњ неписьменност≥. «а парти с≥ли м≥льйони сел€н ≥ роб≥тник≥в. Ќа к≥нець 30-х рок≥в осв≥чен≥сть населенн€ ”–—– у в≥ц≥ до 50 рок≥в складала майже 95%.

” 1930 р. в рад€нськ≥й ”крањн≥ почали впроваджувати загально≠обов'€зкову початкову осв≥ту. «б≥льшувалис€ асигнуванн€ на шк≥льну справу, розширювалась п≥дготовка вчител≥в. ” 1932/33 навчальному роц≥ в ”крањн≥ працювало близько 21,7 тис. шк≥л, у €ких навчалос€ майже 4,5 млн. учн≥в. ѕереважна б≥льш≥сть навчалас€ в украњнських школах, а близько 400 тис. - у рос≥йських, Їврейсь≠ких, н≥мецьких, польських, болгарських, чеських, грецьких та ≥н. Ќасл≥дком голоду 1932-1933 pp. було те, що у 1933/34 навчальному роц≥ за парти с≥ло на 170 тис. д≥тей менше, н≥ж у попередньому.

” 1934 р. були встановлен≥ три типи загальноосв≥тн≥х шк≥л: по≠чаткова (4 p.), неповна середн€ (7 р.) та середн€ (10 p.). ѕрот€гом другоњ п'€тир≥чки завершивс€ перех≥д до загальнообов'€зковоњ по≠чатковоњ осв≥ти, а в м≥стах - до загальноњ семир≥чноњ.

¬≥дбулис€ зрушенн€ ≥ в галуз≥ вищоњ осв≥ти. «начно зросла к≥льк≥сть вищих навчальних заклад≥в. ƒо вуз≥в приймали в основному через роб≥тфаки - п≥дготовч≥ в≥дд≥ленн€, що комплектували≠с€ парт≥йними ≥ профсп≥лковими орган≥зац≥€ми за класовим прин≠ципом. ÷≥ процеси отримали на парт≥йних з'њздах гучну назву "культурна революц≥€". јле в њњ п≥двалинах була закладена супе≠речн≥сть: розрив м≥ж величезним к≥льк≥сним зростанн€м спец≥≠ал≥ст≥в, грамотних людей та дуже низьким €к≥сним р≥внем осв≥ти.

Ќестача вчител≥в, квал≥ф≥кованих викладач≥в, невлаштований по≠бут, дуже слабка матер≥ально-техн≥чна база навчальних заклад≥в не могли не позначитись на р≥вн≥ п≥дготовки випускник≥в.

ѕосилювалась ≥деолог≥зац≥€ навчального процесу. ”чн≥ та сту≠денти все б≥льше вивчали "науки", що насаджувались стал≥нським режимом. јдм≥н≥стративна система культивувала непри€знь ≥ во≠роже ставленн€ до ≥нтел≥генц≥њ. Ќалежн≥сть до ≥нтел≥генц≥њ вважа≠лас€ чимось непристойним. ≤нтел≥генц≥ю не т≥льки принижували, а масово знищували. ” вересн≥ 1929 р. в≥дбулис€ арешти визнач≠них д≥€ч≥в украњнськоњ науки, культури й ”јѕ÷ €к член≥в вигада≠ноњ ќƒѕ” "—п≥лки визволенн€ ”крањни". ” 1930 р. в≥дбувс€ про≠цес над 45 "кер≥вниками" —¬”. ѕ≥д лещата репрес≥й потрапили най-в≥дом≥ш≥ представники украњнськоњ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ -академ≥к —. ќ. ™фремов, професори …. ё. √ермайзе, ќ. “. „ерн€х≥в-ський, √. ћ. ≤ваниц€, ћ. ™. —лабченко, науков≥ сп≥вроб≥тники јкаде≠м≥њ наук √.  . √олоскевич, √. √. ’олодний, письменники ћ. ™. ≤вчен-ко, Ћ.ћ. —тарицька-„ерн€х≥вська та ≥н. ¬ 1931 р. в≥дбувс€ ще один процес - ”крањнського нац≥онального центру (”Ќ÷), за €ким були репресован≥ 50 представник≥в украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, в тому числ≥ академ≥к ћ. —. √рушевський та його брат ќ. —. √рушевський, в≥домий ≥сторик-марксист ћ. ≤. яворський та ≥н. ¬сесв≥тньо в≥домого вченого ћ. —. √рушевського вислали до ћоскви, де в≥н перебував п≥д домашн≥м арештом, решта опинилась в ув'€зненн≥ на —оловках.

” 30-х роках репресован≥ вчен≥-≥сторики ‘. ћ. √авриленко, ¬. ќ. ѕархоменко, ћ. ¬. √орбань, ¬. ќ. –ожанський та ≥н. ” стал≥нських заст≥нках загинули украњнськ≥ академ≥ки геолог Ќ. ≤. —в≥-тальський, генетик ≤.≤. јгол, ф≥лософ —. ё. —емк≥вський. ƒес€тки ≥нших науковц≥в академ≥њ було заарештовано ≥ засуджено. „имало з них загинуло в концтаборах √”Ћј√у.

”мови науковоњ д≥€льност≥ були жахливими. ќднак ≥ тод≥ вчен≥ працювали над розв'€занн€м актуальних наукових проблем, важливих результат≥в дос€гли ”крањнський ф≥зико-техн≥чний ≥нсти≠тут. ≤нститут ф≥зичноњ х≥м≥њ. ¬изнанн€ одержали науков≥ досл≥джен≠н€ ќ. ¬. ѕаллад≥на, ћ. ƒ. —тражеска, ќ. ћ. ƒинника, ћ. ћ. ѕ≥до≠пл≥чка, ћ. ¬. Ћуговцева, ћ. ћ. ƒоброхотова, ё. ¬.  ондратюка та ≥н.

–озширилас€ мережа культурно-осв≥тн≥х установ - клуб≥в, музењв, б≥бл≥отек. ” 30-х роках ц€ сфера була остаточно ≥деолог≥зована ≥ п≥дпор€дкована адм≥н≥стративно-командн≥й систем≥, €ка всем≥рно використовувала њњ дл€ зм≥цненн€ своњх позиц≥й ≥ нав'€зуванн€ сусп≥льству фальшивих ц≥нностей та пропагандист≠ських догм.

Ќаступ на украњнську культуру особливо посиливс€ з прихо≠дом у 1933 р. на посаду секретар€ ÷   ѕ(б)” ѕ. ѕ. ѕостишева, €кий одержав фактично диктаторськ≥ повноваженн€. ќдразу ж була припинена "украњн≥зац≥€". ¬ ”—–– розпочалас€ неприкрита русиф≥кац≥€ ус≥х сфер украњнського житт€. Ќа знак протесту про≠ти антиукрањнськоњ пол≥тики наклали на себе руки ћ. ’вильовий (13 травн€ 1933 p.), ћ. —крипник (7 липн€ 1933 p.). Ѕ≥льшовиць≠кий режим твердив про ≥снуванн€ ц≥лоњ сер≥њ змов, "розкривались" одна за одною "нац≥онал≥стичн≥" та ≥нш≥ таЇмн≥ орган≥зац≥њ - "Ѕлок украњнських нац≥онал≥стичних парт≥й", "“ерористичний соц≥ал≥с≠тичний центр", "терористичний блок троцьк≥ст≥в-нац≥онал≥ст≥в".

ѕ≥сл€ вбивства у 1934 p. C.  ≥рова в ”—–– було засуджено до розстр≥лу, за фальшивими звинуваченн€ми у прилежност≥ до "б≥логвард≥йськоњ орган≥зац≥њ", д≥€ч≥в украњнськоњ культури √.  о≠синку,  . Ѕурев≥€, ƒ. ‘альк≥вського, ќ. Ѕлизька, ≤.  рушельниць-кого та ≥н. «агалом ≥з 240 украњнських письменник≥в було ре≠пресовано 200. ¬с≥ створен≥ у 20-х роках л≥тературно-художн≥ об'Їднанн€ л≥кв≥довувались. Ќатом≥сть у 1932 р. створена Їдина —п≥лка рад€нських письменник≥в ”крањни, €ка стала, по сут≥, но≠вим наркоматом.

–епрес≥њ не обминули ≥ украњнський театр. ” 1933 р. було за≠арештовано видатного режисера Ћ.  урбаса, а орган≥зований ним театр "Ѕерез≥ль" закрито. “ака ж дол€ сп≥ткала багатьох украњнсь≠ких художник≥в, у тому числ≥ ћ. Ѕойчука ≥ створену ним майстер≠ню монументального живопису. ¬≥н ≥ його найближч≥ сподвижни≠ки, художники ¬. —едл€р та ≤. ѕадалка, загинули. ¬с≥ художн≥ об'Їд≠нанн€ також були л≥кв≥дован≥, а зам≥сть них у 1938 р. створено —п≥лку художник≥в ”крањни.

” складних умовах перебувало к≥номистецтво –ад€нськоњ ”к≠рањни. ћатер≥альн≥ труднощ≥, важка сусп≥льно-пол≥тична атмосфера стримували його розвиток. ≤ все ж новими творами збагачували в≥тчизн€не к≥номистецтво ќ. ƒовженко, ≤.  авалер≥дзе, ≤. —авчен≠ко, ≤. ѕир'Їв, Ћ. Ћуков та ≥н. Ќа початку 30-х рок≥в з'€вилос€ зву≠кове к≥но. «а 1929-1937 pp. ¬ ”–—– було зн€то близько 180 ф≥льм≥в р≥зних жанр≥в. ќ. ƒовженко створив так≥ в≥дом≥ ф≥льми, €к "јрсе≠нал", "«емл€", за€вивши про себе €к про к≥норежисера св≥тового р≥вн€. ” 30-х роках ќ. ƒовженко змушений був залишити ”крањну ≥ перењхати до ћоскви.

ќтже, культурне житт€ ”крањни, дос€гнувши значних усп≥х≥в у 20-х роках завд€ки пол≥тиц≥ "украњн≥зац≥њ" на рубеж≥ 30-х рок≥в потрапило п≥д прес стал≥нського режиму ≥ зазнало непоправних итрат. ” результат≥ репрес≥й була знищена значна частина украњн≠ськоњ ≥нтел≥генц≥њ, а т≥, хто залишивс€ в живих, мусили пристосо-иуватис€ до нав'€заних режимом ≥деолог≥чних та творчих обме≠жень. Ћ≥тература ≥ мистецтво розгл€далис€ владою €к додаток до ≥деолог≥њ, €к ≥нструмент в руках б≥льшовицькоњ парт≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 667 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2009 - | 1948 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.