Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–епрес≥њ проти украњнськоњ культури




огортанн€ украњн≥зац≥њ супроводжувалось наступом на украњнську ≥нтел≥генц≥ю, що згодом перер≥с у справжн≥й терор.

ѕершим ударом по украњнськ≥й науц≥ став процес —п≥лки ¬изволенн€ ”крањни в 1930 р., на €кому були засуджен≥ дек≥лька пров≥дних д≥€ч≥в ¬”јЌ. ѕ≥сл€ цього в јкадем≥њ були проведен≥ "чистки".

« 1929 р. почали цькувати академ≥ка ћ. √рушевського. ” березн≥ 1931 р. в≥н був висланий з  иЇва до ћоскви, а через к≥лька дн≥в заарештований €к кер≥вник "”крањнського нац≥онального центру" (сфабрикованого ƒѕ”, €к ≥ безл≥ч ≥нших "центр≥в", "орган≥зац≥й" ≥ "парт≥й"). √рушевського допитували по 8Ч9 дн≥в без перепочинку, к≥лька раз≥в ≥нсцен≥зували розстр≥л. —тарий ≥ хворий академ≥к не витримав психолог≥чного тиску ≥ обмовив себе. ѕроте —тал≥н наказав зв≥льнити √рушевського, можливо, побоюючись неспри€тливого м≥жнародного резонансу. —лаветний ≥сторик помер 25 листопада 1934 р. в  исловодську п≥д час х≥рург≥чноњ операц≥њ.

ѕ≥сл€ √рушевського ≥ його учн≥в настала черга украњнських ≥сторик≥в-марксист≥в, л≥дер €ких ћатв≥й яворський був засланий на —оловки ≥ згодом загинув. “ака ж дол€ сп≥ткала багатьох його посл≥довник≥в.

 ульм≥нац≥йними в розгром≥ украњнського культурного житт€ були 1933 ≥ 1934 pp. Ќа початку 1933 р. заарештували поета, прозањка та драматурга ћ. ялового. ¬ражений арештом свого друга ≥ под≥€ми, св≥дком €ких був, 13 травн€ застреливс€ ћикола ’вильовий. “ого ж року за звинуваченн€м у причетност≥ до "”крањнськоњ в≥йськовоњ орган≥зац≥њ" був ув'€знений ќстап ¬ишн€. ” грудн≥ 1934 р. заарештован≥ й розстр≥л€н≥ √ригор≥й  осинка, ƒмитро ‘альк≥вський,  ость Ѕурев≥й, ќлекса Ѕлизько. Ѕули репресован≥ галицьк≥ ≥нтел≥генти, шо, пов≥ривши в украњн≥зац≥ю, прињхали до ”—––, серед них родина  рушельницьких Ч батько јнт≥н, сини ≤ван ≥ “арас, голова письменницькоњ сп≥лки "«ах≥дна ”крањна" ћирослав ≤рчан, правознавець, колишн≥й член ур€ду «”Ќ– ћихайло Ћозинський, колишн≥й член ”Ќ–ади «”Ќ– —емен ¬≥тик. ƒо концентрац≥йних табор≥в потрапили украњнськ≥ письменники ћикола  ул≥ш, ћикола «еров, ќлесь ƒосв≥тн≥й, ¬асиль ¬ражливий, √ригор≥й ≈п≥к, ќлекса —л≥саренко, ≤ван  ал€ник, ћихайло ƒрай-’мара, ѕавло ‘илипович, ¬алер≥ан ѕ≥дмогильний, Ѕорис јнтонЇнко-ƒавидович, ™вген ѕлужник, ƒмитро «агул, —ерг≥й ѕилипенко та багато ≥нших. ”сього прот€гом 1934Ч1938 pp. було заарештовано б≥льше половини член≥в ≥ кандидат≥в у члени —п≥лки письменник≥в ”крањни.

” т≥ ж роки в≥дбувавс€ розгром ¬”јЌ (з 1934 р. Ч јЌ ”–—–). Ћ≥кв≥дували Ќауково-досл≥дний ≥нститут ≥стор≥њ украњнськоњ культури, ≤нститут економ≥ки й орган≥зац≥њ с≥льського господарства, ≤нститут л≥тературознавства ≥м. Ўевченка в ’арков≥.

Ѕув роз≥гнаний експериментальний театр "Ѕерез≥ль", а його творець Ћесь  урбас загинув у трудовому табор≥. Ѕули вилучен≥ з прокату ф≥льми ƒовженка, а сам в≥н змушений був перењхати до ћоскви.  ≥лька сотень кобзар≥в були скликан≥ на з'њзд, де њх ус≥х заарештували ≥ розстр≥л€ли.

” 1936Ч1937 pp. загинули в≥це-президент јЌ ”–—– геолог ћикола —в≥тальський, генетик, академ≥к ≤зрањль јгол, ф≥лософ, академ≥к —емен —емковський (Ѕронштейн) та ≥н.

«вичайно, розвиток науки ≥ культури не припин€вс€. ” 1934 р. у склад≥ јкадем≥њ ваук утворивс€ ≤нститут електрозварюванн€ п≥д кер≥вництвом ™вгена ѕатона. ¬идатн≥ в≥дкритт€ в ”крањн≥ зробили ф≥зики ќлександр Ѕродський ≥ Ћев Ћандау.  ирило —инельников, ќлександр Ћейпунський, јнт≥н ¬альтер ≥ √еорг≥й Ћатишев вперше зд≥йснили розщепленн€ €дра атома л≥т≥ю швидкими протонами, ћикола  рилов ≥ ћикола Ѕоголюбов заклали основи нового напр€му в математиц≥ Ч нел≥н≥йноњ механ≥ки. ѕроте наука в республ≥ц≥ поступово втрачала нац≥ональний характер: досл≥дженн€ в галуз≥ украњнознавства тепер розц≥нювалис€ €к про€ви буржуазного нац≥онал≥зму.

ѕродовжували творити ѕ. “ичина, ћ. –ильський, ћ. Ѕажан, ќ.  орн≥йчук, ≥нш≥ видатн≥ письменники. јле свободи творчост≥ вони вже не мали. „асто, щоб вр€тувати себе, њм доводилось у своњх творах прославл€ти парт≥ю ≥ —тал≥на. ” 1934 р. р≥зноман≥тн≥ л≥тературн≥ об'Їднанн€ були закрит≥ ≥ злит≥ в —п≥лку письменник≥в ”крањни. Ќац≥онально-культурне в≥дродженн€ 20-х рок≥в було жорстоко придушене ≥ ув≥йшло в ≥стор≥ю €к "розстр≥л€не в≥дродженн€".


¬ерстюк

 

 ультурне буд≥вництво

ƒоба "великого перелому" характеризувалас€ ≥стотними, але неоднозначними п≥дсумками в галуз≥ культурного буд≥внцтва. « одного боку, були дос€гнут≥ вагом≥ позитивн≥ ре≠зультати у розвитку масовоњ культури. « ≥ншого Ч репрес≥њ стал≥нського кер≥вництва поширювалис€ у першу чергу на найб≥льш осв≥чену частину сус≠п≥льства ≥ тому ≥стотно п≥д≥рвали його культурний потенц≥ал.  ер≥вн≥ прац≥вники б≥льшовицькоњ пар≠т≥њ, €к≥ теж в основному вийшли з ≥нтелектуальноњ ел≥ти, постраждали в ход≥ репрес≥й не менше, €кщо не б≥льше, н≥ж безпарт≥йна частина спец≥ал≥ст≥в. ѕ≥д час внутр≥парт≥йноњ боротьби ≥нтелектуали, починаючи в≥д ’.–аковського, здеб≥льшого стали жертвою стал≥нських апаратник≥в, €к≥ прийшли до влади в парт≥њ ≥ держав≥.

—еред партапаратник≥в переважало вкрай н≥г≥л≥стичне ставленн€ до культурних здобутк≥в по≠передн≥х покол≥нь. јдже сам≥ вони не могли њх ос≠мислити й оц≥нити. Ќайб≥льш разюче таке ставлен≠н€ ви€вилос€ у холоднокровному винищенн≥ старо-виних храм≥в, €к≥ н≥бито заважали реконструкц≥њ м≥ст, а також в активному розпродажу за валюту нац≥онал≥зованоњ культурноњ спадщини.

”сл≥д за Ћен≥ним апаратники стал≥нського типу повторювали, що кожн≥й людин≥ повинн≥ бути дос≠тупн≥ ≥нтелектуальн≥ багатства, нагромаджен≥ люд≠ством прот€гом в≥к≥в. ќднак внасл≥док ≥деолог≥зац≥њ культурного житт€, €ка д≥йшла до крайн≥х меж ≥ найб≥льш потворних форм, за рамками дозволеного опинилис€ колосальн≥ пласти ≥з загальнолюдськоњ культурноњ спадщини. ∆итт€ митц≥в стало нас≠т≥льки зарегламентованим, що почало втрачати оз≠наки творчост≥. ¬≥др≥зан≥сть њх в≥д здобутк≥в за≠руб≥жних майстр≥в теж бол€че позначалас€ на куль≠турному процес≥.

–азом з тим зусилл€ парт≥йно-державного апа≠рату в галуз≥ реал≥зац≥њ гасел культурноњ революц≥њ спри€ли п≥двищенню загальноосв≥тнього р≥вн€ на≠родних мас. ¬≥дтак зростали масштаби використан≠н€ народних талант≥в, розширювалос€ коло людей, профес≥йно зайн€тих творенн€м культурних ц≥нно≠стей.

 

” розвитку масовоњ культури ставивс€ наголос на елементарн≥й грамотност≥ мас. ÷е було зро≠зум≥ло: Їдиний у дореволюц≥йний час перепис насе≠ленн€ 1897 р. показував, що в украњнських губер≠н≥€х нал≥чувалос€ т≥льки 27,9% письменних.

¬еличезн≥ зусилл€ щодо л≥кв≥дац≥њ неписьмен≠ност≥, прикладен≥ державою та сусп≥льством у м≥жвоЇнний пер≥од, не дали стов≥дсоткового ре≠зультату. ≤ все-таки дос€гнут≥ показники були ваго≠мими. ѕерепис населенн€ 1939 р. зареЇстрував в ”крањн≥ 85,3% письменних у в≥ц≥ до 50 рок≥в.

ўоб не в≥дтворювалос€ нове покол≥нн€ непись≠менних, загальноосв≥тн€ школа повинна була охо≠пити навчанн€м ус≥х без вин€тку д≥тей. ¬провад≠женн€ всеобучу розпочалос€ з осен≥ 1930 р. ќдно≠часно розв'€зувалис€ проблеми створенн€ п≥друч≠ник≥в, буд≥вництва шк≥льних прим≥щень, п≥дготовки вчительських кадр≥в. ” 1932/33 навчальному роц≥, €к св≥дчать статистичн≥ дов≥дники, навчанн€м було охоплено 98% д≥тей в≥ком до 10 рок≥в, а 95% ви-пусник≥в початковоњ школи продовжували вчитис€ дал≥. ѕроте ц≥ дан≥ суто формальн≥. Ѕ≥льшу частину цього навчального року в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ люту≠вав голодомор, в умовах €кого год≥ було й говорити про навчальний процес.

” 1932 р. була запроваджена Їдина структура загальноосв≥тньоњ школи, €ка у незм≥нному вигл€д≥ збереглас€ до хрущовських реформ: початкова (≤Ч IV класи), неповна середн€ (≤ЧVII класи) ≥ серед≠н€ (≤ЧX класи). —тандартизац≥€ торкнулас€ й навчальних програм. ”чител≥ у виклад≥ матер≥алу повинн≥ були дотримуватис€ тексту п≥дручника. ≈талоном дл€ розробки шк≥льного курсу з ≥стор≥њ у 1938 р. став стал≥нський короткий курс "≤стор≥њ ¬ ѕ(б)".

ѕ≥сл€ 1934 р. зб≥льшилос€ буд≥вництво шк≥льних прим≥щень, що дало змогу л≥кв≥дувати навчанн€ у третю зм≥ну. —ередньою школою в сере≠дин≥ 30-х pp. було вже охоплено до третини учн≥в.

ѕонад 80% д≥тей навчалос€ в украњнських школах. « 1938 р. почалос€ згортанн€ мереж≥ шк≥л, ор≥Їнто≠ваних на нац≥ональн≥ меншини.

 ультурний процес зд≥йснювавс€ силами ≥нтел≥генц≥њ. “а вона з к≥нц€ 20-х pp. зазнавала пост≥йних ≥ жорстоких пересл≥дувань з боку вла≠стей. Ќе дивно, що розвиток культури був поверхо≠вого характеру.

—початку власт≥ майже не усв≥домовели, що за≠дов≥льне функц≥онуванн€ державних структур не≠можливе без спец≥ал≥ст≥в. ¬они спробували зам≥ни≠ти тих, хто ем≥грував або був позбавлений роботи за спец≥альн≥стю через пол≥тичну недов≥ру "висуван≠ц€м" з роб≥тничого класу ≥ сел€нства. «розум≥ло, що серед "висуванц≥в" знаходилос€ не так багато самородк≥в, €к≥ без спец≥альноњ п≥дготовки за≠дов≥льно справл€лис€ з покладеними на них функц≥€ми. “ому з початку 30-х pp. зросли масшта≠би п≥дготовки фах≥вц≥в роб≥тничо-сел€нського по≠ходженн€ через роб≥тфаки, техн≥куми ≥ вузи.

 ≥льк≥сть вищих учбових заклад≥в в ”крањн≥ п≥двищилас€ з 19 у 1914/15 навчальному роц≥ до 129 у 1938/39 p., а чисельн≥сть студент≥в у них Ч в≥дпов≥дно з 27 тис. до 124 тис. ќтже, рад€нська ”крањна випередила за к≥льк≥стю студент≥в ¬ели≠кобритан≥ю (50 тис), Ќ≥меччину (70 тис), ‘ранц≥ю (72 тис), ≤тал≥ю (75 тис.) чи будь-€ку ≥ншу крањну «ах≥дноњ ™вропи. ¬перше вуз≥вськими центрами стали 28 м≥ст республ≥ки. ѕо чотири ву≠зи з'€вилос€ у ¬≥нниц≥, ѕолтав≥, —тал≥не (колишн€ ёз≥вка, тепер Ч ƒонецьк), по три Ч у ¬ороши-ловград≥ (Ћуганську), «апор≥жж≥ (ќлек-сандр≥вську), ∆итомир≥,  ривому –оз≥, ћико≠лаЇв≥, ’ерсон≥.

” п≥дготовц≥ спец≥ал≥ст≥в почали б≥льше прид≥л€ти уваги занедбаним ран≥ше €к≥сним показ≠никам. —троки навчанн€ в учбових установах по≠довжилис€. —истема короткостроковоњ п≥дготовки була скасована. «нову почала розвиватис€ ун≥вер≠ситетська осв≥та, €ка давала засади науковоњ п≥дго≠товки. ” вересн≥ 1933 р. в≥дновилас€ д≥€льн≥сть ун≥верситет≥в у  иЇв≥, ƒн≥пропетровську, ќдес≥ ≥ ’арков≥. –≥зко зросли можливост≥ дл€ науково-досл≥дноњ роботи професорсько-викладацького складу вуз≥в, що благотворно позначилос€ на €кост≥ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в.

” с≥чн≥ 1934 р. було встановлено науков≥ ступен≥ кандидат≥в ≥ доктор≥в наук, а також науков≥ званн€ доцент≥в ≥ професор≥в. Ќаприк≥нц≥ 1935 р. скасован≥ обмеженн€, пов'€зан≥ з соц≥альним походженн€м аб≥тур≥Їнт≥в.

” роки першоњ п'€тир≥чки (1929Ч1932) вузи ≥ техн≥куми ”крањни п≥дготували 110 тис, у роки дру≠гоњ (1933Ч1937) Ч близько 196 тис. спец≥ал≥ст≥в. ÷е майже дор≥внювало к≥лькост≥ спец≥ал≥ст≥в, що були в ус≥й дореволюц≥йн≥й –ос≥њ.

 

√оловним осередком науковоњ д≥€льност≥ про≠довжувала залишатис€ ¬”јЌ. ѕ≥д час затверд≠женн€ в лютому 1936 р. нового статуту њњ було пе≠рейменовано на јкадем≥ю наук ”—––. ѕрезиден≠том ¬”јЌ у 1928Ч1929 ––. працював ƒ.«або-лотний, з 1930 р. ним став ќ.Ѕогомолець.

” 1929 р. парт≥йно-державне кер≥вництво ”к≠рањни наважилос€ зд≥йснити давно планован≥ заходи щодо оновленн€ складу ¬”јЌ шл€хом ≥стотного зб≥льшенн€ к≥лькост≥ д≥йсних член≥в за рахунок кан≠дидатур, визначених безпосередньо в ÷   ѕ(б)”. ƒл€ забезпеченн€ бажаних результат≥в вибори зд≥йснювалис€, €к вин€ток, в≥дкритим голосуван≠н€м. ўоправда, в цековському списку переважали науковц≥, €к≥ мали вс≥ об'Їктивн≥ дан≥ дл€ того, щоб стати д≥йсними членами ¬”јЌ. –азом з тим не посоромилис€ висунути своњ кандидатури ≥ були об≠ран≥ так≥ представники парт≥йно-державноњ верх≥в≠ки, €к ¬.«атонський, √. ржижан≥вський, ћ.—кри≠пник, ќ.Ўл≥хтер.

« 1930 р. у ¬”јЌ було вз€то курс на ≥нститут €к основний осередок науково-досл≥дноњ роботи. ¬ д≥€льн≥сть јкадем≥њ почала запроваджуватис€ пла≠нов≥сть. ÷≥лком ф≥нансуючи њњ, держава намагалась контролювати виконанн€ планових завдань.

¬ 1931 р. поза рамками ¬”јЌ було утворено ¬сеукрањнську асоц≥ац≥ю марксистсько-лен≥нських ≥нститут≥в, президентом €коњ став ќ.Ўл≥хтер. ¬ласт≥ розраховували на те, що таке угрупованн€ наукових установ б≥льш усп≥шно розробл€тиме про≠блеми сусп≥льних наук, н≥ж "консервативна" ¬”≠јЌ. ќднак п≥сл€ 1933 p., коли посилилис€ репрес≥њ науковц≥в, в≥д них найб≥льше постраждали "своњ" Ч вчен≥-марксисти. ” 1936 р. в јЌ ”–—– утво≠ривс€ р€д сусп≥льствознавчих ≥нститут≥в Ч еко≠ном≥ки, ≥стор≥њ ”крањни, украњнського фольклору, украњнськоњ л≥тератури. ”станови ¬”јћ-Ћ≤Ќу формально були злит≥ з ними, але фактично в них уже майже не залишалос€ сп≥вроб≥тник≥в.

 

Ћ≥тературу та мистецтво державна парт≥€ по≠воЇнному розгл€дала €к одну з д≥л€нок "культурно≠го фронту". “ут, €к ≥ на ≥нших д≥л€нках, власт≥ до≠бивалис€ зм≥ни складу ≥нтел≥генц≥њ шл€хом спри€н≠н€ припливу митц≥в роб≥тничо-сел€нського поход≠женн€. ѕсихолог≥€ ≥ пол≥тика "великого перелому" глибоко вплинула нав≥ть на цю галузь: у вересн≥ 1930 p. профсп≥лки проголосили всесоюзний при≠зов роб≥тник≥в-ударник≥в у л≥тературу. „ерез р≥к ви€вилос€, що в ”крањн≥ до л≥тературних гуртк≥в бу≠ло "призвано" близько 2 тис. роб≥тник≥в.

Ќове поповненн€ письменник≥в ≥ поет≥в разом з тими, хто працював у л≥тератур≥ ран≥ше, над≥слали делегат≥в на ≤ з'њзд письменник≥в ”крањни. «'њзд розпочавс€ у червн≥ 1934 р. в ’арков≥, а п≥сл€ пе≠ренесенн€ столиц≥ продовживс€ у липн≥ в  иЇв≥. Ќа ньому була оформлена —п≥лка письменник≥в ”к≠рањни. —л≥дом за письменниками об'Їдналис€ у творч≥ сп≥лки прац≥вники мистецтва.

«а допомогою сп≥лок письменник≥в, худож≠ник≥в, композитор≥в ≥деолог≥чн≥ в≥дд≥ли державноњ парт≥њ придушували в зародку будь-€ке в≥дхиленн€ в≥д регламентованого мисленн€ ≥ л≥н≥њ повед≥нки. ѕри зовн≥шн≥й поваз≥ до нац≥ональних форм куль≠тури власт≥ ви€вили неаби€ку вправн≥сть в ун≥ф≥кац≥њ глибинного зм≥сту культурного процесу за ≥деолог≥чними стандартами, так званого "соц≥ал≥стичного реал≥зму".

 

≤стотну частку духовноњ культури народу стано≠вило рел≥г≥йне житт€. ƒержавна парт≥€ поставила соб≥ за мету контролювати або зовс≥м винищити рел≥г≥йн≥ установи Ч Їдиний елемент дореволюц≥й≠них орган≥зац≥йних структур сусп≥льства, що збер≥г≠с€. …шлос€ про те, щоб виховати нове покол≥нн€ рад€нських людей з атењстичною св≥дом≥стю.

ѕерший удар по церкв≥ було завдано в добу Ћен≥на. “од≥ влада в≥д≥брала у нењ не т≥льки земл≥ та ≥ншу власн≥сть п≥д час загальноњ нац≥онал≥зац≥њ за≠соб≥в виробництва, але й, скориставшись голодом 1921 p., Ч предмети культу, виготовлен≥ з дорогоц≥нних метал≥в або оздоблен≥ коштовним кам≥нн€м.

« початком стал≥нського штурму наступ на церкву в≥дновивс€. ” кв≥тн≥ 1929 р. були заборонен≥ вс≥ види д≥€льност≥ рел≥г≥йних установ, кр≥м бого≠служ≥нн€. –озпочалос€ масове винищенн€ ма≠тер≥альноњ основи рел≥г≥йних громад. ” прим≥щен≠н€х храм≥в влаштовувалис€ с≥льбуди, школи, клуби, гараж≥, склади тощо. ¬ 1930 р. була поставлена по≠за законом ”крањнська автокефальна православна церква.

 

ѕерепис 1939 р. показав ≥стотне зростанн€ к≥лькост≥ ≥нтел≥генц≥њ. ѕор≥вн€но з переписом 1926 р. чисельн≥сть с≥льськоњ ≥нтел≥генц≥њ зросла в 5,5 раза, а м≥ськоњ Ч в 6,4 раза. ≤ндустр≥альн≥ та аграрно-техн≥чн≥ кадри прац≥вник≥в розумовоњ прац≥ зб≥льшилис€ у 8,2 раза. «а темпами зростанн€ до ц≥Їњ групи наближалас€ наукова ≥ науково-викла≠дацька ≥нтел≥генц≥€ (у 6,2 раза).

ѕор≥вн€но ≥з серединою 20-х pp. нац≥ональний склад ≥нтел≥генц≥њ ≥стотно зм≥нивс€. ћайже в ус≥х видах розумовоњ прац≥ (за вин€тком нечисленних "ел≥тних" категор≥й Ч прац≥вник≥в мистецтва ≥ юридичних прац≥вник≥в) питома вага украњнц≥в ста≠ла переважаючою. ¬ ц≥лому частка украњнц≥в серед ≥нтел≥генц≥њ наблизилас€ до њх питомоњ ваги у склад≥ всього населенн€.


 ульчицький

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 683 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2146 - | 1872 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.