Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќасильне утвердженн€ новоњ пол≥тичноњ культури в украњнському сусп≥льств≥




Ѕ≥льшовики, прийшовши до влади, почали формува≠ти особливу пол≥тичну культуру, п≥дпор€дковану реал≥за≠ц≥њ ≥дењ побудови соц≥ал≥зму, боротьб≥ з його ворогами та утвердженню марксизму-лен≥н≥зму. њх д≥€льн≥сть базувалас€ на лен≥нськ≥й тез≥, висловлен≥й у промов≥ на ¬серо≠с≥йськ≥й нарад≥ пол≥тосв≥т 3 листопада 1920 p.: Ђћета по≠л≥тичноњ культури... Ч виховати справжн≥х комун≥ст≥в, здатних... допомогти труд€щим масам перемогти ста≠рий пор€док ≥ вести справу будуванн€ держави... без експлуататор≥вї.

¬становленн€ монопарт≥йноњ пол≥тико-культурноњ си≠стеми в ”крањн≥ п≥д д≥Їю таких чинник≥в, ≥дейн≥ засади б≥льшовизму (твердженн€ про кер≥вну роль пролетар≥ату та компарт≥њ в житт≥ сусп≥льства, за €ким приховувалас€ диктатура парт≥њ);

Ч особливост≥ орган≥зац≥њ ¬ ѕ(б)Ч ѕ(б)” (жорсто≠кий централ≥зм, дисципл≥на, п≥дпор€дкуванн€ нижчих ланок вищим);

Ч низький р≥вень загальноњ та пол≥тичноњ осв≥ти ≥ культури член≥в парт≥њ, рел≥г≥Їпод≥бне розум≥нн€ ними соц≥альних процес≥в, спрощений погл€д у св≥т;

Ч б≥льшовицька етика (≥деолог≥чна непримиренн≥сть, виправданн€ насильства, войовничий атењзм);

Ч особливост≥ тактики реал≥зац≥њ власного культурно≠го ≥деалу (мета виправдовуЇ засоби, класовий розкол сус≠п≥льства, пов'€зуванн€ думки про експанс≥ю зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х ворог≥в, використанн€ каральних орган≥в);

Ч пол≥тико-культурн≥ особливост≥ тогочасного кому≠н≥стичного руху (≥де€ непорушноњ ≥нтернац≥ональноњ Їд≠ност≥, первинност≥ соц≥ального питанн€ над нац≥ональ≠ним, визнанн€ можливост≥ ≥снуванн€ лише одн≥Їњ ком≠парт≥њ в кожн≥й крањн≥).

ƒ≥€льн≥сть б≥лп≥овик≥в спри€ла створенню антагон≥с≠тичного пол≥тико-культурного пол€ в ”крањн≥. «окрема, ≥снуючий антагон≥зм м≥ж б≥льшовиками ≥ украњнським селом поглибили д≥€льн≥сть комнезам≥в, штучне розша≠руванн€ села, перепони на шл€ху до щонайменшоњ мож≠ливост≥ його самовр€дуванн€.

¬плив  омпарт≥њ на масову св≥дом≥сть посилювавс€ внасл≥док деморал≥зац≥њ мас, соц≥ального розпаду ≥ марг≥-нал≥зац≥њ сусп≥льства в результат≥ в≥йни ≥ революц≥њ; ни≠зькоњ загальноњ осв≥ти населенн€; використанн€ непри€з≠н≥ мас до Ђстароњї ≥нтел≥генц≥њ, нав≥ть до т≥Їњ њњ частини, €ка сп≥впрацювала з владою; застосуванн€ таких метод≥в боротьби, €к нейтрал≥зац≥€ Ђантирад€нськогої елементу, агентурний нагл€д (≥нформатори, агенти), ц≥леспр€мо≠ваний розкол сусп≥льства, нацьковуванн€ одних верств населенн€ на ≥нш≥, неправове насилл€, зал€куванн€, примус, знущанн€, використанн€ каральних орган≥в, соц≥ально-економ≥чних криз дл€ знищенн€ пол≥тичних опонент≥в.

≈фективн≥сть адаптац≥њ мас до комун≥стичних ц≥н≠ностей ≥ норм забезпечили:

Ч створенн€ в пер≥од непу суворо ≥Їрарх≥чноњ й цент≠рал≥зованоњ мереж≥ заклад≥в пол≥тико-осв≥тньоњ роботи та аг≥тколектив≥в; використанн€ р≥зних форм ≥ вид≥в ≥ндив≥≠дуальноњ, груповоњ, масовоњ аг≥тац≥њ та пропаганди;

Ч ун≥ф≥кац≥€, тотальна ≥деолог≥зац≥€ та пол≥тизац≥€ нац≥онально-культурноњ сфери сусп≥льства; замовчуван≠н€ духовного та пол≥тико-культурного смислу украњнсь≠коњ ≥сторичноњ традиц≥њ, боротьба з нею;

Ч оформленн€ парт≥йно-державноњ цензури, Ђчисткаї б≥бл≥отек ≥ книгарень в≥д Ђворожоњї л≥тератури;

Ч зобов'€занн€ парт≥йц≥в доносити в цензуру та ƒѕ” про випадки розповсюдженн€ Ђворожоњї л≥тератури та ≥нш≥ Ђшк≥длив≥ €вищаї;

Ч комун≥зац≥€ театр≥в, естради, клуб≥в тощо, центра≠л≥зац≥€ управл≥нн€ видовищними заходами при пол≥т≠осв≥тах, контроль за д≥€льн≥стю творчоњ ≥нтел≥генц≥њ;

Ч обов'€зков≥сть залученн€ населенн€ у Ђдобров≥ль≠н≥ї товариства, що опинилис€ п≥д повним контролем ≥ кер≥вництвом јг≥тпрому ÷   ѕ(б)”;

Ч реорган≥зац≥€ ≥ пол≥тизац≥€ системи осв≥ти, Ђчисткиї професорсько-викладацького складу, ф≥льтра≠ц≥€ при прийом≥ до вуз≥в та асп≥рантури, моб≥л≥зац≥€ ко≠мун≥ст≥в на педагог≥чну роботу, адм≥н≥стративне втручан≠н€ в навчальний, науковий та творчий процеси;

Ч ≥н≥ц≥юванн€ та п≥дтримка комун≥стичного дит€чо≠го руху, що активно впливав на школу;

Ч одночасне використанн€ ≥ боротьба з ≥нтелектуаль≠ною ел≥тою украњнського сусп≥льства, зам≥на њњ новою ро≠б≥тничо-сел€нською ≥нтел≥генц≥Їю;

Ч боротьба з рел≥г≥Їю та церквою (використанн€ у перш≥ роки непу украњнського нац≥онально-рел≥г≥йного руху дл€ боротьби проти церковних структур –ос≥йсь≠коњ православноњ церкви Ч –ѕ÷).

Ќов≥ гасла, допов≥д≥, газети, журнали, рад≥о стали могутн≥м засобом придушенн€ ≥ндив≥дуальност≥, свобо≠ди думки, руйнуванн€ духовност≥, боротьби з украњн≠ською нац≥ональною самобутн≥стю, культивуванн€ кому≠н≥стичного способу житт€ ≥ повед≥нки.

ћовн≥ кл≥ше найб≥льш €скраво в≥ддзеркалили станов≠ленн€ ≥ посиленн€ тотал≥тарноњ пол≥тико-культурноњ аль≠тернативи в ”крањн≥. њњ базовими засадами були: 1) нарос≠таюча централ≥зац≥€ влади; 2) вождизм, схил€нн€ перед парт≥йно-комун≥стичними авторитетами; 3) пр≥оритет ≥деолог≥чних настанов над ≥нформац≥Їю, культивуванн€ обстановки секретност≥ й п≥дозр≥лост≥, пол≥ц≥йний на≠гл€д за населенн€м; 4) суворий ≥дейний централ≥зм пра≠вл€чоњ парт≥њ; прив≥лейоване становище њњ верх≥вки; 5) в≥≠д≥рван≥сть влади й парт≥њ в≥д населенн€; запоб≥ганн€ не≠формальним контактам м≥ж владою ≥ громад€нином, управл≥нн€ сусп≥льством з метою забезпеченн€ ≥нтерес≥в партапарату, ≥гноруючи ≥нтереси населенн€ республ≥ки; 6) окрема законн≥сть ≥ мораль дл€ парт≥йц≥в; безапел€≠ц≥йне нав'€зуванн€ б≥льшовицькоњ ≥деолог≥њ; 7) спрощене сприйн€тт€ св≥ту, його ч≥ткий под≥л на Ђворожу буржу≠азнуї ≥ Ђпередову пролетарськуї культуру; 8) ≥де€ непри≠миренноњ конфронтац≥њ м≥ж; Ђсвоњмиї ≥ Ђворогамиї; 9) приниженн€ ≥ нехтуванн€ в ≥м'€ ≥деолог≥чноњ мети ре≠альних потреб населенн€; 10) зам≥на загальнолюдських ц≥нностей Ђкласовою етикоюї, зведенн€ ≥ндив≥дуал≥зму до аморальност≥, боротьба з украњнською нац≥ональною ел≥тою, оголошенн€ житт€ людини Ђкласовими здобут≠ком ≥ власн≥стюї; 11) утвердженн€ в≥дверто агресивноњ лексики; 12) запереченн€ ц≥нност≥ опозиц≥њ, в≥дсутн≥сть д≥алогу €к методу вир≥шенн€ проблем, зростаюча войов≠нича нетерпим≥сть до опозиц≥њ; 13) нац≥ональний н≥г≥≠л≥зм, що, зокрема, в≥дбилось в небажанн≥ вживати саму назву Ђ”крањнаї в оф≥ц≥йн≥й терм≥нолог≥њ тощо.

¬провадженн€ м≥ф≥в комун≥стичноњ пол≥тичноњ куль≠тури в украњнське сусп≥льство було забезпечено ≥ синте≠зом таких груп заход≥в: 1) створенн€ нац≥онально-дер≠жавноњ, ритуально-процесуальноњ, пол≥тико-музичноњ, на≠очно-аг≥тац≥йноњ символ≥ки та пол≥тичноњ топон≥м≥ки;

2) адаптац≥Їю до комун≥стичноњ модел≥ пол≥тичноњ куль≠тури ключових елемент≥в украњнськоњ нац≥ональноњ ≥део≠лог≥њ (м≥фолог≥њ), зокрема культивуванн€ м≥фу про мож≠лив≥сть розвитку украњнськоњ державност≥ лише в умовах пролетарськоњ диктатури, про нове св≥тове призначенн€ ”крањни; канон≥зац≥€ ≥ включенн€ “. Ўевченка та його творчост≥ до рад€нсько-комун≥стичноњ м≥фолог≥њ тощо;

3) опорою на традиц≥йну рел≥г≥йну св≥дом≥сть мас (вико≠ристанн€ церковноњ лексики; запозиченн€ зовн≥шн≥х форм ≥ засоб≥в христи€нського в≥ровченн€ дл€ комун≥с≠тичного вихованн€ мас Ч зам≥на рел≥г≥йних обр€д≥в ≥ св€т Ђчервонимиї, поширенн€ Ђлен≥нських кутк≥вї).

Ќац≥онально-державна символ≥ка ≥ м≥фолог≥€ ”—–– ф≥ксувала у€вленн€ про рад€нську вин€тков≥сть, пол≥≠тичну перевагу й обов'€зков≥сть дл€ загального насл≥≠дуванн€ й коп≥юванн€; нетерпим≥сть до ≥накодумц≥в; ор≥≠Їнтац≥ю на майбутнЇ ≥ мес≥анський гегемон≥зм; необме≠жену, непод≥льну владу диктатури пролетар≥ату; запереченн€ р≥вност≥ прав ≥ пон€тт€ Ђкомпром≥сї, виправданн€ пол≥тико-правовоњ дискрим≥нац≥њ; правовий н≥г≥л≥зм; верховенство загальносоюзних орган≥в та законодавства, що перетворювало проголошений суверен≥тет ”крањни на пол≥тичний м≥ф.

–ел≥г≥Їпод≥бн≥сть, сакральне розум≥нн€ перетворень, ≥де€ колективноњ жертви в ≥м'€ зд≥йсненн€ пропаган≠дистського ≥деалу, м≥л≥таризац≥€ сусп≥льно-пол≥тичного житт€, вождизм, непорушне схил€нн€ перед парт≥йними авторитетами, ел≥тарне становище правл€чоњ верх≥вки, ор≥Їнтац≥€ на перманентну конфронтац≥ю всередин≥ кра≠њни ≥ на м≥жнародн≥й арен≥; колектив≥зм, репресивна спр€мован≥сть держави; рефлекторн≥сть класово необх≥д≠ноњ повед≥нки, боротьба з ус≥ма, хто зр≥каЇтьс€ великоњ мети, €к найсуттЇв≥ш≥ риси комун≥стичноњ пол≥тичноњ культури, в≥дбила ритуально-процесуальна, пол≥тико-му-зична символ≥ка, пол≥тична топон≥м≥ка.


√удзь

 

2.4. ѕосиленн€ русиф≥кац≥њ. Ѕ≥льшовизм про€вив себе суто рос≥йським €вищем, тож законо≠м≥рно, що за маскою Ђпролетарського ≥нтернац≥онал≥змуї у 30-≥ роки €вно прор≥залис€ ≥кла рос≥йського шов≥н≥зму. ѕерш≥ удари по пол≥тиц≥ корен≥зац≥њ були завдан≥ ще в к≥нц≥ 20-х рок≥в. ÷ькували нац≥онал-ко≠мун≥ст≥в. 14 грудн€ 1932 р. вийшла секретна постанова ÷  ¬ ѕ(б) про згортанн€ украњн≥зац≥њ за межами ”крањни. ” 1933 р. —тал≥н оголосив головною загрозою Їдност≥ —–—– м≥сцевий нац≥онал≥зм. ѕ.ѕостишев та тис€ч≥ ≥нших партфункц≥онер≥в з –ос≥њ вит≥сн€ли м≥сцевих кер≥в≠ник≥в ≥ оточували себе малоросами, €к≥ за прикладом  ул≥шевоњ Ђтьот≥ ћот≥ї зоолог≥чно ненавид≥ли все украњнське. —корочено к≥льк≥сть ук≠рањнських шк≥л, ≥з б≥бл≥отек вилучено твори дес€тк≥в украњнських ав≠тор≥в, закривалис€ нац≥ональн≥ театри, в музе€х заборонено Ђ≥деал≥зу≠вати ≥стор≥ю козаччиниї. –ад€нськ≥ ≥деологи знущалис€ з Ђнац≥онал≥стичноњ теор≥њ про самобутн≥сть ”крањниї ≥ вилучили прац≥ ћ.√рушевського, ‘.¬овка, —.™фремова та ≥н. вчених ≥з навчальних про≠грам.

¬одночас посилилас€ русиф≥кац≥€. ” 1933 p., зам≥сть справд≥ ук≠рањнського правопису 1928 р. слобожанц€ Ѕ.√р≥нченка, прийн€то мак≠симально наближений до рос≥йського. “акими ж зробили алфав≥т, гра≠матику, словники (аж до вилученн€ букви Ђії, слова Ђблакитнийї тощо). …шло вихвал€нн€ рос≥йського народу, його культури й мови. –.—ал≥вант зауважуЇ, що рос≥€ни не т≥льки вихвал€ли Ђвеликий могу≠чийї, а й ≥деал≥зували себе за революц≥йн≥ усп≥хи та огортали себе м≥стичним покровом марксистськоњ зверхност≥ над ≥ншими народами –ад€нського —оюзу ≥ всього св≥туї (—убтельний ќ. - с 367). ¬ласне, про це писав у 1922 р. ≥ сам Ћен≥н.

«рос≥йщенн€ посилилос€ з 1938 р., за кер≥вництва республ≥кою ћ.’рущовим. « цього часу у вс≥х школах запроваджене обов'€зкове вивченн€ рос≥йськоњ мови.

Ќасл≥дки контрукрањн≥зац≥њ та русиф≥кац≥њ були катастроф≥чними. ”крањнську мову звели до Ђкухонноњї, Ђселюцькоњї, нац≥ональну куль≠туру - до пров≥нц≥йного Ђшароварногої стану ≥з зрос≥йщенн€м, €к ≥ запов≥дала  атерина II, м≥ст ”крањни, особливо на ѕ≥вденному —ход≥. ѕ≥д загрозою опинилос€ саме ≥снуванн€ украњнц≥в €к нац≥њ. Ќа  убан≥ та в ≥нших рос≥йських рег≥онах њх при видач≥ паспорт≥в записали рос≥€≠нами.

ѕоказова Ї дол€ украњнського борц€ ≤вана ѕ≥ддубного, €кого кату≠вали в Ќ ¬— –остова-на-ƒону за виправленн€ у паспорт≥: Ђѕоддубныйї на Ђѕ≥ддубнийї та Ђрусскийї на Ђукрањнецьї.  атували Ђза мову та за паспортї - згадував знаменитий чемп≥он, славу €кого до ц≥Їњ пори при≠власнюЇ –ос≥€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 428 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2114 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.