Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультурне буд≥вництво 30-х рок≥в в ”крањн≥




—авченко

 

” 30-т≥ роки пом≥тн≥ зрушенн€ в≥дбулись у культурному житт≥ ”крањни. ¬ ус≥х сферах культури в≥дбувалис€ складн≥ та досить суперечлив≥ процеси, њх суперечлив≥сть пол€гала в тому, що, з одного боку, прагнучи створити передову сучасну економ≥ку, зм≥цнити в≥йськову могутн≥сть крањни, стал≥нське кер≥вництво розвивало ≥ культуру, а з ≥ншого Ч ус≥ про€ви культурно-духовного житт€ суворо контролювалис€, наповнювались комун≥стичним ≥деолог≥чним зм≥стом.

 

” галуз≥ осв≥ти в 30-х роках було дос€гнуто безсумн≥вних усп≥х≥в. …детьс€ насамперед про пол≥пшенн€ елементарноњ грамотност≥ народу. Ўкола охопила навчанн€м ус≥х без вин€тку д≥тей. ¬провадженн€ "всеобучу" почалось з осен≥ 1930 року. ќдночасно розв'€зувались проблеми створенн€ п≥дручник≥в, буд≥вництва шк≥льних прим≥щень, п≥дготовки вчительських кадр≥в. ” 30-х роках було завершено перех≥д до обов'€зковоњ початковоњ, а в м≥стах - до обов'€зковоњ семир≥чноњ осв≥ти. «а переписом населенн€ 1939 року в ”крањн≥ було вже 85,3% письменних в≥ком 9-50 рок≥в (за переписом 1897 року писати ≥ читати в ”крањн≥ могли лише 27,9% населенн€). Ѕ≥льше €к 2 млн ос≥б на початку 30-х рок≥в навчались у школах л≥кбезу, спец≥альних курсах ≥ гуртках л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥. ” роки другоњ п'€тир≥чки (1933Ч1937) зб≥льшилась к≥льк≥сть шк≥л. —ередньою школою було охоплено вже близько третини учн≥в. ѕонад 80,7% д≥тей навчались у школах з украњнською мовою навчанн€.

Ќедов≥ра до старих спец≥ал≥ст≥в та бажанн€ створити нове покол≥нн€ "пролетарських спец≥ал≥ст≥в" змусила владу розширювати мережу вищих навчальних заклад≥в. ” 1933 роц≥ в ”крањн≥ д≥€ло 190 вищих навчальних заклад≥в. ¬≥дновили роботу украњнськ≥ ун≥верситети. –озширювалась мережа роб≥тфак≥в. —лухач≥ на роб≥тфаки зараховувалис€ за рекомендац≥Їю парт≥йноњ та комсомольськоњ орган≥зац≥њ, профсп≥лкових збор≥в ≥ збор≥в червоноарм≥йц≥в. “акий п≥дх≥д до набору до вищоњ школи повинен був вир≥шити проблему "пролетаризац≥њ" науки. ƒл€ п≥дготовки вищих наукових кадр≥в утворювались ≥нститути "червоноњ професури". «а першу та другу п'€тир≥чки украњнськ≥ навчальн≥ заклади п≥дготували майже ст≥льки ж спец≥ал≥ст≥в з вищою осв≥тою, ск≥льки њх. було за час≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. Ќа 1 с≥чн€ 1941 року в ”крањн≥ д≥€ли 173 вищ≥ навчальн≥ заклади, в €ких навчалос€ 197 тис. студент≥в ≥ 693 техн≥куми з 196 тис. учн≥в. « 1934 року було скасовано плату за навчанн€ у вищих навчальних закладах ≥ техн≥кумах, введено ≥ндив≥дуальну оц≥нку знань, в≥дновлено обов'€зкове складанн€ зал≥к≥в та ≥спит≥в.  ≥льк≥сть випускник≥в вищих навчальних заклад≥в ≥ техн≥кум≥в зростала з кожним роком, але њх профес≥йний та культурний р≥вень був досить невисоким. –ад€нським спец≥ал≥стам не вистачало загальноњ культури, осв≥ченост≥, достатньоњ теоретичноњ п≥дготовки ≥ практичного досв≥ду.

 

ќсновним центром науковоњ думки залишалась ¬сеукрањнська јкадем≥€ наук. ¬ њњ ≥нститутах ≥ лаборатор≥€х у 30-т≥ роки працювали ≤.  урчатов, Ћ. Ћандау, ™. ≤≤атон, ћ. Ѕоголюбов, ћ. √рушевський, ћ. —лабчснко та ≥нш≥ вчен≥. —в≥товоњ слави набули фундаментальн≥ прац≥ математик≥в ћ.  равчука, ћ.  рсйна. ¬ ”крањнському ф≥зико-техн≥чному ≥нститут≥ в ’арков≥ було введено в д≥ю прискорювач елементарних часток, на €кому одержали €дерну реакц≥ю шл€хом розщепленн€ €дра л≥т≥ю. ѕрац≥ JT. Ћандау, —. Ћ≥вшиц€ та ≥нших вчених св≥дчили про народженн€ в ”крањн≥ центру теоретичноњ ф≥зики м≥жнародного класу. ¬ажлив≥ напр€ми в галуз≥ х≥м≥чних наук проводились п≥д кер≥вництвом ќ. Ѕродського та Ћ. ѕисарського.

” 1932 роц≥ електрозварювальна лаборатор≥€ ™. ќ. ѕитана була реорган≥зована в ≤нститут електрозварюванн€. ¬сесв≥тню славу здобув офтальмолог ¬. ѕ. ‘≥латов.

” 1936 роц≥ в склад≥ ”крањнськоњ јкадем≥њ наук в≥дкрилось р€д сусп≥льствознавчих ≥нститут≥в, у тому числ≥ й ≤нститут ≥стор≥њ ”крањни. Ќапередодн≥ в≥йни в ”–—– функц≥онувало понад 220 науково-досл≥дних установ, а загальна к≥льк≥сть науковц≥в становила майже 20 тис. чолов≥к.

 

” 30-т≥ роки стал≥нський режим проводив контроль за д≥€льн≥стю д≥€ч≥в культури та мистецтва. ’арактерною рисою розвитку культури того пер≥оду була њњ всеохоплююча ≥деолог≥зац≥€. ”с≥ дос€гненн€ культури парт≥йне кер≥вництво розгл€дало в контекст≥ "культурноњ революц≥њ", метою €коњ було утвердженн€ "марксистського св≥тогл€ду". ƒл€ б≥льш д≥Ївого контролю за процесами, €к≥ в≥дбувалис€ у сфер≥ культури, було прийн€то р≥шенн€ "колектив≥зувати" художню творч≥сть. ” в≥дпов≥дност≥ до ѕостанови ÷  ¬ ѕ(б) "ѕро перебудову л≥тературних орган≥зац≥й" зам≥сть численних студ≥й та груп, €к≥ важко було контролювати, утворювалась Їдина централ≥зована орган≥зац≥€. Ќа 1 з'њзд≥ письменник≥в ”крањни в 1934 роц≥ було утворено —п≥лку письменник≥в ”крањни. ™диним прийн€тним методом художньоњ творчост≥ оголошувавс€ принцип "соц≥ал≥стичного реал≥зму". “≥ ж письменники, художники, хто не бажав дотримуватись у своњй творчост≥ цього принципу, ставали жертвами масових репрес≥й.

” 30-т≥ роки в ”крањн≥ продовжували працювати талановит≥ поети та письменники - ѕ.“ичина, ¬.—осюра, ћ.–ильський, ћ.Ѕажан, ё.яновський. јле в њх творах не було м≥сц€ жорстоким реал≥€м житт€ - голодомору, колектив≥зац≥њ, масовим репрес≥€м. ÷≥ теми були заборонен≥. ”с≥ма можливими засобами ≥деал≥зувалось революц≥йне минуле та "соц≥ал≥стична сучасн≥сть". ¬ажливим завданн€м л≥тератури стало уславленн€ "мудроњ пол≥тики" парт≥њ ≥ особисто —тал≥на.

јналог≥чн≥ процеси в≥дбувались ≥ в образотворчому мистецтв≥. ” велик≥й к≥лькост≥ створювались портрети "вожд€ народ≥в" —тал≥на, його скульптурн≥ зображенн€.  омпозитори писали п≥сн≥ в його честь. “аким чином, трагед≥€ украњнськоњ творчоњ ≥нтел≥генц≥њ пол€гала в тому, що талановит≥ митц≥ за можлив≥сть жити ≥ працювати змушен≥ були зраджувати соб≥ ≥ своЇму таланту, перетворюючи своњ твори у хвалебн≥ г≥мни парт≥йним л≥дерам.

 

—хож≥ процеси в≥дбувались ≥ з украњнським театром та к≥но. “ворче житт€ митц≥в було наст≥льки регламентоване, що часто втрачало ознаки творчост≥. јле ≥ в цих надзвичайно складних соц≥ально-пол≥тичних умовах творча ≥нтел≥генц≥€ зум≥ла зберегти украњнське художнЇ слово, а, головне, можлив≥сть дл€ в≥дродженн€ украњнськоњ культури в майбутньому.

 

ћетодичному пересл≥дуванню п≥ддавалось рел≥г≥йне житт€. ƒо церкви у влади було особливе ставленн€. –ел≥г≥€ не вписувалась в оф≥ц≥йну комун≥стичну ≥деолог≥ю ≥ в той же час залишалась легальною орган≥зац≥Їю, чужою б≥льшовицькому режиму. ” 20-30-т≥ роки ур€д посилив тиск на православну церкву. « храм≥в, монастир≥в, культових споруд вилучались ц≥нност≥, €к≥ пот≥м вивозили за кордон дл€ закуп≥вл≥ обладнанн€ дл€ промисловост≥.  онф≥сковувались культов≥ предмети (≥кони, вироби з золота ≥ ср≥бла), €к≥ мали велику художню та ≥сторичну ц≥нн≥сть. “ака пол≥тика викликала протест з боку духовенства ≥ в≥руючих.  онфл≥кти часто зак≥нчувались арештами ≥ розстр≥лами св€щеник≥в та актив≥ст≥в церкви.

” 30-т≥ роки взагал≥ велика к≥льк≥сть храм≥в ≥ б≥льш≥сть монастир≥в були закрит≥, св€щеники репресован≥. ƒруга п'€тир≥чка була оголошена "п'€тир≥чкою знищенн€ рел≥г≥њ". ѕовсюди стали виникати "ќб'Їднанн€ войовничих безбожник≥в". ¬ результат≥ такоњ пол≥тики до середини 30-х рок≥в в ”крањн≥ залишилось лише 9% храм≥в в≥д т≥Їњ к≥лькост≥, €ка була в 1913 роц≥.

 

ќсп≥вували дос€гненн€ соц≥ал≥зму, ≥ в той же час культивували н≥г≥л≥стичне ставленн€ до минулого, до пам'€ток культури. ” 30-т≥ роки були знищен≥ похованн€ багатьох гетьман≥в ”крањни, руйнувались арх≥тектурн≥ ансамбл≥ храм≥в ≥ монастир≥в. «а безц≥нь за кордон продавались ≥сторико-культурн≥ ц≥нност≥.

 

30-т≥ роки характеризувались поверненн€м пол≥тики русиф≥кац≥њ. ” 1933 роц≥ в ”крањну прибув ѕ. ѕостишев, а разом з ним прибули ≥ тис€ч≥ парт≥йних функц≥онер≥в. ¬они зайн€ли ус≥ кер≥вн≥ посади в республ≥ц≥. њх уже не змушували вивчати украњнську мову ≥ сп≥лкуватись нею в оф≥ц≥йних установах. Ѕажанн€ м≥сцевих кер≥вник≥в зберегти завойоване в 20-т≥ роки оголошувалось "м≥сцевим нац≥онал≥змом". —корочувалась мережа украњнських шк≥л. ¬носилис€ зм≥ни в украњнську абетку, граматику ≥ словники, наближаючи њх до рос≥йських. —коротилась к≥льк≥сть украњнських вчител≥в, обмежувалась њх п≥дготовка у вищих навчальних закладах ”крањни.


ѕол≥тична ≥стор≥€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 573 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2287 - | 1996 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.