Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультура ”крањни в 1921-1928 рр




ќсв≥та

Ч ¬≥дсутн≥сть ф≥нансуванн€, нестача осв≥т€нських та наукових кад≠р≥в, класовий п≥дх≥д до прац≥вник≥в осв≥ти та науки.

Ч Ќасильницька реорган≥зац≥€ Ђѕросв≥тї в с≥льськ≥ будинки та хати-читальн≥.

Ч  ампан≥€ з л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ (ухваленн€ декрету про л≥кв≥дац≥ю неписьменност≥ (1921 р.), створенн€ ком≥с≥њ дл€

боротьби з неписьменн≥стю (1921 р.), заснуванн€ товариства Ђ√еть неписьменн≥стьї (1923 р.) тощо).

Ч —творенн€ розгалуженоњ системи осв≥тн≥х заклад≥в.

Ч Ѕезкоштовне навчанн€ д≥тей у загальних семир≥чних школах та профес≥йно-техн≥чних закладах.

Ч —творенн€ навчально-виховних заклад≥в дл€ сир≥т та безпри≠тульних.

Ч «ростанн€ к≥лькост≥ шк≥л з украњнською мовою викладанн€.

- Ђѕролетаризац≥€ї студентства, розширенн€ мереж≥ роб≥тфак≥в.

Ч ¬провадженн€ украњнськоњ мови в навчальний процес вищоњ шко≠ли (декрет –аднаркому ”—–– про необх≥дн≥сть переведенн€ вуз≥в на украњнську мову викладанн€ (1923 р.)).

Ч –озширенн€ мереж≥ вуз≥в, €к≥ готували спец≥ал≥ст≥в дл€ вс≥х га≠лузей народного господарства.

Ч —творенн€ навчальних заклад≥в, покликаних забезпечити б≥ль≠шовицьку парт≥ю та державу кадрами квал≥ф≥кованих прац≥в≠ник≥в, викладач≥в, пропагандист≥в (заснуванн€ вищоњ парт≥йноњ школи у ’арков≥ (1921 р.), €ку в 1922 р. було перетворено на  о≠мун≥стичний ун≥верситет ≥м. јртема).

 

Ќаука

Ч ÷ентр наукового житт€ Ч ¬сеукрањнська академ≥€ наук (¬”јЌ) на чол≥ з ¬. Ћипським, €ка розгорнула роботу в трьох напр€м≠ках:

Х ≥сторико-ф≥лолог≥чному;

Х ф≥зико-математичному;

Х соц≥ально-економ≥чному.

 

≤сторичний портрет!

Ћипський (1863-1937) ¬олодимир ≤политович Ч визнач≠ний украњнський ботан≥к, д≥йсний член ”јЌ (≥з 1919р.), академ≥к јЌ”—––. ” 1921-1922 рр.Ч в≥це-президент, а в 1922-1928 рр. Ч президент јЌ ”—––, член-коресповдЇит јЌ —–—– (≥з 1928 р.). « 1928р, Чдиректор ќдеського Ѕотан≥чного саду. «д≥йснив численн≥ експедиц≥њ до —ередньоњ јз≥њ, на  авказ, у ћолдав≥ю, де з≥брав ун≥кальн≥ гер≠бар≥њ. ќписав 4 нов≥ роди ≥ близько 220 нових вид≥в рослин. ” 1927 р. вивчав рад≥оактивн≥ м≥нераль≠н≥ джерела ∆итомирщини, а в 1930-1931 рр. до≠сл≥джував водорост≥ „орного мор€ (з≥бран≥ дан≥ спри€ли орган≥зац≥њ першого в ”крањн≥ заводу з виробництва йоду). ¬. Ћипському належить ц≥ла низка праць з ≥стор≥њ в≥тчизн€ноњ ботан≥ки, гербарноњ справи, ви≠вченн€ роботи Ѕотан≥чного саду ”јЌ тощо.

 

Ч ѕл≥дна д≥€льн≥сть член≥в ¬”јЌ ¬. ¬ернадського (природознав≠ство), ƒ. Ѕагал≥€ та ћ. √рушевського (≥стор≥€), ƒ. √раве, ћ. рилова та √. ѕрейфа (математика), ј.  римського (ф≥лолог≥€), ќ. Ѕо≠гомольц€ (медицина), Ћ. ѕисаржевського та ¬. ≥ст€ковського (х≥м≥€) тощо.

Ч «аснуванн€ ≤нституту украњнськоњ науковоњ мови (1921 р.).

Ч —творенн€ в ’арков≥ ф≥зико-техн≥чного ≥нституту (1928 р.), в €ко≠му розгорнулис€ досл≥дженн€ з €дерноњ ф≥зики та рад≥оф≥зики.

Ч ѕроцес п≥дпор€дкуванн€ науково-досл≥дницьких заклад≥в ”крањ≠ни центру (перетворенн€ ¬”јЌ на ф≥л≥ю јкадем≥њ Ќаук —–—–).

 

Ћ≥тература

Ч —творенн€ численних л≥тературно-художн≥х об'Їднань (Ђ√артї, Ђѕлугї, ЂЋанкаї, Ђћолодн€кї, Ђјвангардї тощо).

Ч ѕо€ва талановитих твор≥в украњнських письменник≥в ћ. ƒрай-’мари, ћ. «ерова, ћ.  ул≥ша, ¬. —осюри, ћ. ’вильового, ¬. яло≠вого та ≥н.

Ч —творенн€ (1925 р.) ¬јѕЋ≤“≈ на чол≥ з ћ. ’вильовим, до складу €коњ ув≥йшли ѕ. “ичина, ћ. Ѕажай, ѕ. ѕанч, ё. яновський та ≥н.

—ловник! ¬јѕЋ≤“≈ Ч ¬≥льна академ≥€ пролетарськоњ л≥тератури Ч пров≥дне л≥те≠ратурне об'Їднанн€ в ”крањн≥ в 20-х рр. XX ст., л≥дером €кого був ћ. ’ви≠льовий, €кий вважав, що украњнська л≥тература повинна розвиватис€ п≥д впливом кращих дос€гнень зах≥дноЇвропейськоњ культури. ѕрипинило своЇ ≥снуванн€ в 30-т≥ рр. XX ст.

 

Ч –озгортанн€ л≥тературноњ дискус≥њ про майбутн≥ перспекти≠ви й напр€мки розвитку украњнськоњ л≥тератури, в центр≥ €коњ опинивс€ ћ. ’вильовий. ¬≥н пропагував широке використан≠н€ дос€гнень Ївропейського мистецтва, в≥дх≥д в≥д одноб≥чноњ ор≥Їнтац≥њ на рос≥йську культуру. –ад€нське кер≥вництво оц≥≠нило виступ ћ. ’вильового €к поширенн€ антирос≥йських на≠строњв ≥ розгорнуло гостру критику письменника, а згодом зму≠сило його разом з учасниками ¬јѕЋ≤“≈ писати лист ≥з розка≠€нн€м.

 

ћистецтво

Ч ƒ≥€льн≥сть в ”крањн≥ 45 профес≥йних театр≥в.

Ч ¬≥дкритт€ у  иЇв≥ театру ЂЅерез≥льї п≥д проводом талановитого актора та режисера Ћ.  урбаса (1922 р.), на сцен≥ €кого виступали видатн≥ майстри сцени ј. Ѕучма, ћ.  рушельницький, Ќ. ”жв≥й, ќ. —ердюк та ≥н. Ќамаганн€ Ћ.  урбаса вивести театр на Ївропей≠ський р≥вень.  ритика театру ЂЅерез≥льї ≥з боку  омун≥стичноњ парт≥њ за пропаганду нац≥ональних ≥дей у мистецтв≥.

≤сторичний портрет!

Ћесь  урбас (1887-1937) (ќлександр —тепанович) Ч ви≠значний украњнський театральний д≥€ч та режи≠сер. Ќаприк≥нц≥ березн€ 1916 р. на запрошенн€ ћ. —адовського перењжджаЇ до  иЇва. Ќа кињвськ≥й сцен≥ дебютував у рол≥ —тепана в драм≥ ЂЌеволь≠никї ћ.  ропивницького. «годом приЇднавс€ до групи випускник≥в музично-драматичноњ школи, €к≥ створили Ђћолодий “еатрї, метою €кого було вихованн€ ≥ розвиток акторських зд≥бностей мо≠лод≥. ” кв≥тн≥ 1919 р. наказом “еатрального ком≥≠тету при Ќародному ком≥сар≥ат≥ осв≥ти Ђћолодий театрї було об'Їднано з ƒержавним драматичним театром у  иЇв≥. ѕ≥д час ден≥к≥нськоњ окупац≥њ  иЇ≠ва Ћ.  урбас працював над оперою Ђ“арас ¬ульбаї Ћ. Ћисенка. ” червн≥ 1920 р. колектив актор≥в на чол≥ з Ћесем  урбасом утворив  ињвський драматичний театр, €кий поставив украњнською мовою виставу ¬. Ўексп≥ра Ђћакбетї. 1921 р. Ћ. урбас створив у ’арков≥ у мистецьке об'Їднанн€ ЂЅерез≥льї, до €кого ув≥йшло близько 250 театральних д≥€ч≥в та актор≥в. ” 1930 р. став кер≥вником реорган≥зованого ’арк≥вського театру малих форм Ђ¬еселий пролетарї, ран≥ше з його ≥н≥ц≥ативи у ’арков≥ було створено “еатр украњнськоњ опери та “еатр дл€ д≥тей. јктивна д≥€льн≥сть Ћ. урбаса на нив≥ украњнськоњ нац≥ональноњ культури вже 1927 р. викликала необірунтован≥ звинуваченн€ у нац≥онал≥зм≥, формал≥зм≥, в≥дрив≥ в≥д рад€нськоњ д≥йсност≥ тощо. 26 грудн€ 1933 р. його було заарештовано, а зго≠дом заслано на п≥вн≥ч у табори √”Ћј√у. –озстр≥л€ний у 1937 р.

 

Ч «аснуванн€ у ’арков≥ украњнського театру опери та балету (1925 р.).

Ч —творенн€ јсоц≥ац≥њ художник≥в „ервоноњ ”крањни, членами €коњ були видатн≥ украњнськ≥ митц≥ —. ѓжакевич,  . “рохименко, ‘.  ричевський та ≥н.

Ч ѕл≥дна прац€ засновника ориг≥нальноњ художньоњ школи ћ. Ѕойчука.

Ч –озгортанн€ роботи ќдеськоњ та  ињвськоњ к≥ностуд≥й.

Ч ѕочаток творчого шл€ху видатного украњнського режисера Ё. ƒовженка (ф≥льми Ђ«венигораї, Ђјрсеналї).

Ч «багаченн€ украњнського музичного мистецтва творами композитор≥в ћ. Ћеонтовича,  . —теценка, √. ¬ерьовки, Ћ.–евуцького тощо.

 

–ел≥г≥йне житт€

Ч ¬≥дверто антицерковна, войовничо-атењстична пол≥тика рад€нськоњ влади.

Ч јрешти, пересл≥дуванн€ та розстр≥ли представник≥в духовенства та в≥руючих.

Ч ¬илученн€ церковних ц≥нностей дл€ закуп≥вл≥ зерна за кордоном п≥д час голоду 1921-1923 рр.,

Ч —творенн€ та орган≥зац≥йне оформленн€ ”јѕ÷ на чол≥ з митро≠политом ¬. Ћипк≥вським.

Ч ѕост≥йний тиск рад€нського кер≥вництва на ”јѕ÷ при формаль≠ному ви€вленн≥ ло€льного ставленн€ до нењ.

Ч Ќамаганн€ рад€нськоњ влади внести розкол м≥ж р≥зними кон≠фес≥€ми, п≥дтримка р≥зних сект, що п≥дривало Їдн≥сть церкви.

—ловник! ”јѕ÷ Ч ”крањнська автокефальна православна церква, утворенн€ €коњ ≤ у 1921 р. було поступкою рад€нськ≥й влад≥ в процес≥ украњн≥зац≥њ; л≥кв≥дована в 1930 р.

≤сторичний портрет!

Ћипк≥вський (1864-1937) ¬асиль  ост€нтинович Ч визнач≠ний д≥€ч ”јѕ÷, митрополит  ињвський ≥ вс≥Їњ –ус≥ (1921-1927 рр.). ” травн≥ 1919 р. в≥дпра≠вив першу службу украњнською мовою в ћико≠лањвському собор≥ на ѕечерську в  иЇв≥. ” жов≠тн≥ 1921 р. ¬сеукрањнський церковний собор за≠твердив автокефал≥ю ”крањнськоњ православноњ церкви й обрав њњ митрополитом ¬. Ћипк≥вського, €кий активно працював над ≥деЇю в≥дродженн€ ”крањнськоњ нац≥ональноњ церкви, за що зазнавав пост≥йних пересл≥дувань. ѕроводив украњн≥зац≥ю церковного житт€, спри€в перекладу церковних книг на украњнську мову. ¬ жовтн≥ 1927 р. де≠легати ¬сеукрањнського церковного собору проголосували за переобранн€ ¬. Ћипк≥вського. ѕрот€гом наступних рок≥в колишн≥й митрополит перебував п≥д пост≥йним нагл€дом б≥льшовицьких репресивних орган≥в, к≥лька раз≥в перебував п≥д арештом ≥ в ув'€зненн≥. ” 1937 р. був засуджений до страти особливою тр≥йкою при  ињвському управл≥нн≥ Ќ ¬— —–—– ≥ незабаром розстр≥л€ний.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2168 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2170 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.