Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська культура 20Ч30-х рок≥в




 ультура Ч ≥сторично виважений р≥вень розвитку сусп≥льства, творчих сил ≥ зд≥бностей людини, що виражаЇтьс€ у способах орган≥≠зац≥њ житт€ ≥ д≥€льност≥ людей, а також створюваних ними матер≥≠альних ≥ духовних ц≥нност€х. ¬≥дпов≥дно до двох основних вид≥в сус≠п≥льного виробництва культура под≥л€Їтьс€ на матер≥альну ≥ духовну.

” доктрин≥ б≥льшовик≥в про побудову комун≥стичного сусп≥льства важливе м≥сце пос≥дала культурна революц≥€. ќсновний наголос у культурно-просв≥тницьк≥й д≥€льност≥ робивс€ на ≥деолог≥њ, вихованн≥ мас у дус≥ комун≥стичних ≥дей.

ћетою "культурноњ революц≥њ" було формуванн€ в сусп≥льн≥й св≥≠домост≥ певних стереотип≥в, €к≥ зробили б повед≥нку широких мас населенн€ прогнозованою.

 

” 20-т≥ роки важливим напр€мком культурного буд≥вництва була л≥кв≥дац≥€ неписьменност≥ населенн€. ” 1923 р. в ”крањн≥ було ство≠рено товариство "√еть неписьменн≥сть", €ке очолював голова ¬”÷¬  √. ѕетровський. јктив≥ст≥в л≥кнепу, б≥льш≥сть €ких були вчител≥, назвали по-воЇнному Ч культарм≥йц€ми. ƒержава не лише забезпечувала безкоштовне навчанн€ в гуртках л≥кнепу, а й надава≠ла певн≥ п≥льги тим, хто навчавс€.

” 1924 р. розпочалась п≥дготовка до запровадженн€ чотирир≥чно≠го обов'€зкового навчанн€ д≥тей. ” м≥стах це завданн€ було викона≠но за к≥лька рок≥в. ѕроте в ц≥лому в ”крањн≥ в 1927/28 навчальному роц≥ поза школою ще залишалось 35 % д≥тей шк≥льного в≥ку.

Ќайголовн≥шим завданн€м у сфер≥ культури парт≥€ вважала п≥дго≠товку фах≥вц≥в роб≥тничого походженн€, њм були надан≥ велик≥ п≥ль≠ги. « ц≥Їю метою при вузах почали створюватись роб≥тнич≥ факуль≠тети. –об≥тфак≥вц≥ забезпечувались гуртожитком, њм виплачувались державн≥ стипенд≥њ.

≤нтенсивно розвивалас€ мережа осв≥т€нських заклад≥в. ” 1925 р. в ”—–– д≥€ло близько 18 тис. шк≥л, 145 техн≥кум≥в, 35 ≥нститут≥в, 30 роб≥тфак≥в. ¬ажливою передумовою усп≥шного розвитку осв≥ти стала украњн≥зац≥€, що в≥дкривала дл€ украњнц≥в доступ до знань за допомо≠гою р≥дноњ мови. ÷ей фактор, а також стаб≥л≥зац≥€ сусп≥льно-економ≥чного житт€ за час≥в непу позначилис€ на дос€гненн€х у сфер≥ культури. “ак, наприк≥нц≥ 20-х рок≥в частка неписьменних серед до≠рослого населенн€ скоротилас€ з 76 до 43 %.

 

√оловним центром науки в республ≥ц≥ стала ¬сеукрањнська акаде≠м≥€ наук (¬”јЌ). ѕрезидентом њњ в 1922-1928 pp. був ¬. Ћипський. ” 20-х роках у ¬”јЌ ≥снували три в≥дд≥ли: ≥сторико-ф≥лолог≥чний, ф≥зико-математичний ≥ соц≥ально-економ≥чний. Ќайб≥льш пл≥дно працював перший в≥дд≥л, де пров≥дну роль в≥д≥гравав ћ. √рушевський, €кий у 1924 р. повернувс€ з-за кордону ≥ був обраний академ≥ком ¬”јЌ (з 1929 р. Ч академ≥к јЌ —–—–). ¬≥н продовжував працюва≠ти над справою всього житт€ Ч фундаментальною "≤стор≥Їю ”крањни-–уси".  олегами його були видатн≥ ≥сторики ƒ. Ѕагал≥й, ћ. —лабченко, ќ. ќглоблин, ƒ. яворницький.

” ¬”јЌ пл≥дно працювали також математики ƒ. √раве та ћ.  рилов, х≥м≥ки ¬.  ≥ст€ковський та Ћ. ѕисаржевський, географ  . ¬облий, статистик ≥ демограф ћ. ѕтуха. яскравий ≥ нестримний розвиток украњнськоњ л≥тератури й мистецтва у 20-т≥ роки п≥д впли≠вом революц≥йних под≥й, а згодом Ч украњн≥зац≥њ, дав п≥дстави до≠сл≥дникам пор≥внювати його з добою ¬≥дродженн€. √оловними особ≠ливост€ми цього часу стали розмањтт€ л≥тературних напр€мк≥в, теч≥й, виникненн€ й розпад багатьох письменницьких груп. ƒе€к≥ з них пе≠ребували п≥д впливом ѕролеткульту Ч рад€нськоњ л≥тературно-ху≠дожньоњ та просв≥тницькоњ орган≥зац≥њ, дл€ €коњ було характерне н≥≠г≥л≥стичне ставленн€ до культури минулого, "культури експлуатато≠р≥в". ѕролеткульт≥вськ≥ ≥дењ спов≥дували л≥тературн≥ орган≥зац≥њ "ѕлуг" та "√арт", €к≥ були створен≥ у столиц≥ ”—–– Ч ’арков≥. ћодерн≥стськ≥ концепц≥њ обстоювали групи "пролетарських письменни≠к≥в": неокласики (ћ. «еров, ћ. –ильський), символ≥сти (ѕ. “ичина, ё. ћеженко), футуристи (ћ. —еменко).

 

” 1925 р. виникла найв≥дом≥ша л≥тературно-мистецька орган≥зац≥€ республ≥ки Ч ¬≥льна академ≥€ пролетарськоњ л≥тератури (¬јѕЋ≤“≈), €ка об'Їднала 22 письменник≥в ≥ поет≥в. —еред них Ч ѕ. “ичина, ¬. —осюра, ё. —молич, ћ. Ѕажан, ё. яновський, ќ. ƒовженко, Ћ.  урбас та ≥н. ≤дейним кер≥вником ¬јѕЋ≤“≈ був ћ. ’вильовий (справжнЇ пр≥звище Ч ‘≥тильов), а першим њњ президентом Ч ћ. яловий. ÷е була доба в≥дносноњ л≥берал≥зац≥њ л≥тературного та мистецького процесу, коли попул€рними стали твори прозањк≥в ≤. ћикитенка, ћ. ’вильового, ј. Ўи€на, ё. яновського, поет≥в ћ. Ѕажана, ¬. —осюри, драматург≥в ≤.  очерги, ћ.  ул≥ша. ” сфер≥ образотворчого мистецтва пл≥дно працювали ћ. Ѕойчук, ‘.  ричевський, ћ. Ќарбут, ј. ѕетрицький, ¬.  ас≥€н, в музичному мис≠тецтв≥ Ч ≤. ¬ерьовка, ѕ.  озицький, ћ. ¬ерик≥вський, ¬.  осенко, Ѕ. Ћ€тошинський, ј. –евуцький та ≥н. «добули визнанн€ театральн≥ колективи "Ѕерез≥ль" на чол≥ з Ћ.  урбасом (’арк≥в) та ≥мен≥ ≤. ‘ран≠ка п≥д кер≥вництвом √. ёри ( ињв). ” 1927 р. почалос€ буд≥вництво найб≥льшоњ в ™вроп≥  ињвськоњ к≥ностуд≥њ, а в 1928 р. з'€вивс€ перший ф≥льм ќ. ƒовженка "«венигора".

 

“ворч≥сть украњнських митц≥в мала велике значенн€ дл€ п≥днесен≠н€ нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнського народу. «авд€ки пол≥тиц≥ украњн≥зац≥њ ≥стотно п≥двищилась питома вага украњнц≥в у склад≥ кер≥≠вного персоналу, особливо в с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ѕеревага украњнц≥в серед представник≥в культури й осв≥ти по€снювалас€ великим њх в≥д≠сотком у наймасов≥ш≥й категор≥њ фах≥вц≥в ц≥Їњ галуз≥ Ч учител≥в, особливо с≥льських.

” добу "великого перелому", тобто наприк≥нц≥ 20 Ч на початку 30-х рок≥в, гасло культурноњ революц≥њ стало одним з основних дл€ ра≠д€нськоњ влади. ” розвитку масовоњ культури наголошувалос€ на по≠доланн≥ неписьменност≥ дорослого населенн€. ÷€ робота набула роз≠маху в роки другоњ п'€тир≥чки. ¬же в 1933 р. було зареЇстровано лише 15 % неписьменних в≥ком до 50 рок≥в. ўоб не породжувати нове покол≥нн€ неписьменних, загальноосв≥тн€ школа повинна була охопити вс≥х без вин€тку д≥тей. Ќа це було спр€мовано постанови ÷  ¬ ѕ(б) у липн≥ 1930 р. Ўколи ставали найвагом≥шим ≥деолог≥ч≠ним ≥нститутом. “ому влада прагнула не залишити поза впливом ко≠мун≥стичноњ ≥деолог≥њ жодноњ дитини. «в≥сно, принцип обов'€зковост≥ навчанн€ вн≥с справд≥ революц≥йн≥ зм≥ни у шк≥льну осв≥ту. ” 1934 р. запроваджувалась Їдина структура загальноосв≥тньоњ школи трьох тип≥в: початкова (чотирир≥чне навчанн€), неповна середн€ (семи≠р≥чне) ≥ середн€ (дес€тир≥чне). ” друг≥й п'€тир≥чц≥ в ”крањн≥ було побудовано 1864 школи. Ѕ≥льш≥сть початкових шк≥л було перетворено на семир≥чки.  ≥льк≥сть середн≥х шк≥л за п'€тир≥чку зб≥льшилась май≠же в 10 раз≥в ≥ в 1937/38 навчальному роц≥ становила близько 2,5 тис. ” них навчалос€ близько третини учн≥в. Ќа початку другоњ п'€тир≥ч≠ки в украњномовних школах навчалос€ понад 80% учн≥в. ÷е в≥дпов≥≠дало питом≥й ваз≥ украњнц≥в у склад≥ населенн€ республ≥ки. Ќац≥о≠нальн≥ меншини мали своњ школи Ч рос≥йськ≥, польськ≥, н≥мецьк≥, болгарськ≥, молдавськ≥, татарськ≥ та ≥н.

 

Ќезважаючи на певн≥ позитивн≥ зрушенн€ в масов≥й культур≥, у сфер≥ середньоњ ≥ вищоњ осв≥ти, науки та мистецтва, стал≥нський ре≠жим поступово бере курс на л≥кв≥дац≥ю пол≥тики украњн≥зац≥њ, €ка була оголошена поступкою "нац≥онал≥стичн≥й контрреволюц≥њ". ” 1937 р. слово "украњн≥зац≥€" раптово зникло з оф≥ц≥йноњ лексики. ” 1938 p., коли першим секретарем ÷   ѕ(б)” став ћ. ’рущов, у нерос≥йсь≠ких школах було запроваджено обов'€зкове вивченн€ рос≥йськоњ мови починаючи з 2-го до 10-го класу, а украњнський алфав≥т, грама≠тика ≥ словник були максимально наближен≥ до нењ.

«нову пан≥вною мовою державних установ ≥ заклад≥в стала рос≥й≠ська, зменшилас€ к≥льк≥сть шк≥л, украњномовних газет ≥ журнал≥в, за≠кривалис€ украњнськ≥ театри, зменшивс€ в≥дсоток украњнських учи≠тел≥в ≥ науковц≥в. ѕ≥сл€ скасуванн€ пол≥тики корен≥зац≥њ у школах на≠ц≥ональних меншин почали викладати рос≥йською або украњнською мовами.

Ќормальне функц≥онуванн€ народного господарства ≥ управл≥нн€ було неможливе без спец≥ал≥ст≥в. “ому з початку 30-х рок≥в зб≥льши≠лись масштаби п≥дготовки фах≥вц≥в роб≥тничо-сел€нського поход≠женн€ через роб≥тфаки ≥ вищ≥ навчальн≥ заклади. ” 1938 р. ”крањна за чисельн≥стю студент≥в (124 тис.) випередила, зокрема, ¬еликобрита≠н≥ю (50 тис), Ќ≥меччину (70 тис.) та ‘ранц≥ю (72 тис). ” роки другоњ п'€тир≥чки вищ≥ навчальн≥ заклади ≥ техн≥куми ”крањни п≥дготували 196 тис. спец≥ал≥ст≥в.

 

√оловним осередком науковоњ д≥€льност≥ продовжувала залиша≠тис€ ¬”јЌ. ” 1936 р. при затвердженн≥ нового статуту њњ було пере≠йменовано на јкадем≥ю наук ”—––. ѕрезидентом ¬”јЌ у 1928-1929 pp. був ƒ. «аболотний, а з 1930 р. Ч ќ. Ѕогомолець. « 1930 р. у ¬”јЌ основним осередком науковоњ роботи стали ≥нститути. јкаде≠м≥€ почала працювати за планом. ƒержава повн≥стю ф≥нансувала јкадем≥ю ≥ контролювала виконанн€ планових роб≥т. ” науково-досл≥дних ≥нститутах та ≥нших осередках ¬”јЌ було дос€гнуто ваго≠мих результат≥в. «окрема, ћ.  рилов та його учень ћ. Ѕоголюбов створили нову наукову галузь Ч нел≥н≥йну механ≥ку. —в≥тове ви≠знанн€ д≥стали фундаментальн≥ прац≥ математик≥в Ќ. јх≥Їзера, —. Ѕернштейна, ћ.  равчука, ћ.  рейна, √. ѕфейфера.

ѕрац≥ Ћ. Ћандау, ™. Ћ≥фшиц€ та ≥нших науковц≥в ф≥зико-техн≥чного ≥нституту в ’арков≥ св≥дчили про народженн€ в ”крањн≥ центру теоретичноњ ф≥зики св≥тового класу. ѕ≥д кер≥вництвом ќ. Ѕродського ≥ Ћ. ѕисаржевського розвивалис€ важлив≥ напр€мки х≥м≥њ. ¬чен≥ ќ. Ѕогомолець, ≤. Ўмальгаузен, ћ. ’олодний та ¬. ёр'Їв зробили визначн≥ в≥дкритт€ в б≥олог≥њ.

ѕочинаючи ≥з середини 30-х рок≥в у ¬”јЌ прискоривс€ розвиток досл≥джень у техн≥ц≥. ѕрац€ми ™. ѕатона та його учн≥в на наукову основу було поставлено теор≥ю зварюванн€ ≥ вивченн€ м≥цност≥ звар≠них конструкц≥й. ” 1934 р. створено ≥нститут електрозварюванн€ та г≥рничоњ механ≥ки.

«начний внесок у теор≥ю освоЇнн€ космосу зробив ё.  ондратюк (ќ. Ўаргей).

¬агомих здобутк≥в у боротьб≥ з еп≥дем≥€ми дос€гли ћ. √амал≥€ ≥ ƒ. «аболотний. ѕл≥дно працювали у сфер≥ медицини та б≥олог≥њ ќ. ѕаллад≥й, ‘. яновський, ћ. —тражеско.

јктивно працювали на терен≥ сусп≥льних наук ≥сторики ƒ. Ѕагал≥й, ƒ. яворницький, ћ. яворський, ћ. √рушевський, л≥тературо≠знавц≥ —. ™фремов, ќ. Ѕ≥лецький, економ≥ст  . ¬облий.

” 1930 р. у науково-досл≥дних установах працювали близько 40 тис. науковц≥в. јле наприк≥нц≥ 20-х рок≥в почалос€ пересл≥дуванн€ вче≠них. ” 1930 р. в≥дбувс€ вже згаданий процес над м≥ф≥чною "—п≥лкою визволенн€ ”крањни" на чол≥ з —. ™фремовим. Ќаступним було "ви≠критт€" ще одн≥Їњ н≥бито д≥ючоњ контрреволюц≥йноњ орган≥зац≥њ Ч "”крањнського нац≥онального центру" (”Ќ÷).  ер≥вництво нею при≠писали ћ. √рушевському. ” 1931 р. вченого заарештували, однак че≠рез де€кий час ц€ сфабрикована ƒѕ” "справа" ”Ќ÷ зазнала краху. ћ. √рушевському дозволили жити в ћоскв≥, тобто фактично у виг≠нанн≥. ” 1934 р. п≥д час в≥дпочинку в  исловодську (в≥н був хворий на д≥абет) п≥сл€ нескладноњ операц≥њ в≥н помер.

–епрес≥€м п≥ддавалис€ вчен≥-≥сторики ћ. —лабченко, ‘. √аврилен≠ко ≥ ћ. √орбань, ф≥лософи ѕ. ƒемчук, ≤. јгол, геолог Ќ. —в≥тальський та ≥н. ” листопад≥ 1937 р. розстр≥л€ли ћ. яворського.

” 1931 р. поза межами ¬”јЌ було утворено ¬сеукрањнську асоц≥≠ац≥ю марксистсько-лен≥нських ≥нститут≥в (¬”јћЋ≤Ќ), президентом €коњ став ќ. Ўл≥хтер. ÷ю установу було створено з метою усп≥шн≥≠шоњ розробки проблем сусп≥льних наук, н≥ж "буржуазна" ¬”јЌ. ќд≠нак установа про≥снувала недовго. ” друг≥й половин≥ 1936 р. було орган≥зовано академ≥чн≥ ≥нститути гуман≥тарного проф≥лю, ≥стор≥њ ”крањни, украњнського фольклору, украњнськоњ л≥тератури, а також економ≥ки.

 

Ћ≥тература та мистецтво вважались одн≥Їю з д≥л€нок "культурного фронту". ѕарт≥йно-рад€нське кер≥вництво вир≥шило докор≥нно оновити склад митц≥в поповненн€м з роб≥тник≥в ≥ сел€н. ѕсихолог≥€ "великого перелому" вплинула нав≥ть на цю сферу культури. ” 1930 р, профсп≥лки проголосили всесоюзний призов роб≥тник≥в-ударник≥в у л≥тературу.

„ерез р≥к ви€вилос€, що в ”крањн≥ до л≥тературних гуртк≥в було "призвано" близько 2 тис. роб≥тник≥в. ƒл€ них утворювалас€ система консультативних бюро при редакц≥€х л≥тературних журнал≥в, ви≠давались пос≥бники.

ѕ≥д кер≥вництвом ÷   ѕ(б)” в≥дбулас€ орган≥зац≥йна п≥дготовки ≤ з'њзду письменник≥в ”крањни. «'њзд розпочавс€ в червн≥ 1934 р. у ’арков≥, а п≥сл€ перенесенн€ столиц≥ продовжив роботу в  иЇв≥. Ќа ньому було сформовано —п≥лку письменник≥в ”крањни. ” творч≥ сп≥л≠ки об'Їдналис€ також прац≥вники мистецтва.

«а допомогою сп≥лок письменник≥в, художник≥в, композитор≥в ≥де≠олог≥чн≥ в≥дд≥ли парт≥йних ком≥тет≥в придушували в зародку будь-€к≥ в≥дхиленн€ в≥д регламентованого мисленн€ ≥ л≥н≥њ повед≥нки. «овн≥ш≠ньо поважаючи нац≥ональн≥ форми культури, власт≥ посилено праг≠нули ун≥ф≥кувати зм≥ст культурного процесу за ≥деолог≥чними стан≠дартами так званого соц≥ал≥стичного реал≥зму.

ѕопул€рними у читач≥в ”крањни стають в≥рш≥ ѕ. “ичини, ћ. –иль≠ського, ћ. Ѕажана, ј. ћалишка, ¬. —осюри, ћ. —еменка, твори про≠зањк≥в ј. √оловка, ≤. Ће, ѕ. ѕанча, ё. —молича, ё. яновського, дра≠матург≥в ≤.  очерги, ћ.  ул≥ша, ≤. ћикитенка, ќ.  орн≥йчука.

„итач≥ з ≥нтересом сприймали дотепн≥ й гостр≥ гуморески ќстапа ¬ишн≥ (ѕ. √убенка). ” 1933 р. його звинуватили у причетност≥ до "”крањнськоњ в≥йськовоњ орган≥зац≥њ" (”¬ќ) ≥ засудили на 10 рок≥в концтабор≥в. “од≥ ж за сфабриковану чек≥стами належн≥сть до ”¬ќ був засланий на —оловки письменник ћ. ≤рчан.

” 1934 p., незабаром п≥сл€ вбивства —.  ≥рова, були заарештован≥ ≥ розстр≥л€н≥ драматург  . Ѕурев≥й, поети ќ. Ѕлизько, ƒ. ‘альк≥вський, новел≥ст √.  осинка. ” 1935 р. було заарештовано ≥ розстр≥л€но на засланн≥ ћ. «ерова. ѕрот€гом 1937-1938 pp. об≥рвалос€ житт€ ≤. ћикитенка, ћ. —еменка ≥ багатьох ≥нших талановитих майстр≥в слова. ” 1934-1938 pp. через безп≥дставн≥ звинуваченн€ було репресо≠вано 97 член≥в ≥ кандидат≥в у члени —п≥лки письменник≥в ”крањни (≥з загальноњ к≥лькост≥ 193).

 

” передвоЇнному дес€тир≥чч≥ розкв≥тнув талант багатьох украњн≠ських майстр≥в мистецтв. «окрема, у розвиток музичноњ культури великий внесок зробили композитори ћ. ¬ерик≥вський,  . ƒанькевич, ѕ.  озицький, ¬.  осенко, Ѕ. Ћ€тошинський, Ћ. –евуцький.

ѕродовжували пл≥дно працювати корифењ украњнськоњ сцени ћ. —адовський ≥ ѕ. —аксаганський. њхн≥ традиц≥њ розвивали молодш≥ за в≥ком ј. Ѕучма, ќ. ¬атул€, ¬. ƒобровольський, Ќ. ”жв≥й, ё. Ўумський, √. ёра. ¬сесв≥тню славу завоювали оперн≥ сп≥ваки Ѕ. √мир€,. ћ. √ришко, ћ. Ћитвиненко-¬ольгемут, ≤. ѕаторжинський, ќ. ѕетрусенко.

¬ ≥стор≥ю украњнського театру золотими л≥терами вписано ≥м'€ Ћ.  урбаса Ч автора-новатора, обдарованого режисера ≥ таланови≠того орган≥затора, кер≥вника знаменитого театрального колективу "Ѕерез≥ль". ” 1933 р. в≥н був звинувачений у нац≥онал≥зм≥ й загинув у концтаборах.

ѕл≥дно працювали художники старшого покол≥нн€ Ч ћ. Ѕойчук, ≤. ѓжакевич, ‘.  ричевський, ћ. —амокиш,  . “рохименко, ќ. Ўовкуненко та ≥н. ” 1936 р. за сфабрикованими звинуваченн€ми чек≥сти заарештували ћ. Ѕойчука ≥ к≥лькох його учн≥в, а через р≥к ус≥х њх роз≠стр≥л€ли.

” к≥номистецтв≥ €скраво про€вилис€ таланти ќ. ƒовженка, ≤.  авалер≥дзе, ≤. —авченка. ‘≥льми ќ. ƒовженка "јрсенал", "«емл€" ув≥≠йшли до скарбниц≥ св≥тового к≥номистецтва.

 

“ворч≥сть украњнських майстр≥в л≥тератури ≥ мистецтва мала €ск≠раво виражений нац≥ональний характер. —аме через це багатьох з них звинуватили в нац≥онал≥зм≥ й репресували.

ƒос€гненн€ украњнськоњ культури могли б бути набагато вагом≥≠шими, €кби не втрати, €ких вона зазнала не т≥льки в≥д репрес≥й ≥ утис≠к≥в командно-адм≥н≥стративноњ системи, а й в≥д тотального наступу на духовну спадщину украњнського народу, насамперед на рел≥г≥ю ≥ пов'€зан≥ з нею ≥сторичн≥ пам'€тки. “ак, весною 1936 р. по-варварсь≠кому було зруйновано ћихайл≥вський «олотоверхий собор XII ст. «агалом до 1939 р. понад 70 % церков в ”крањн≥ були закрит≥ або зруйнован≥.

“акими були дос€гненн€ ≥ траг≥чн≥ стор≥нки украњнськоњ культу≠ри 20-30-х рок≥в. ѕисьменники украњнськоњ д≥аспори назвали 30-т≥ роки добою "розстр≥л€ного в≥дродженн€".


Ћановик

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 405 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2014 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.