Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘орма ≥ зм≥ст украњн≥зац≥њ




¬≥дразу п≥сл€ утворенн€ —–—– кер≥в≠ництво – ѕ(б) поставило на пор€док ден≠ний чергового парт≥йного з'њзду пункт про шл€хи розв'€занн€ нац≥онального питанн€. XII парт≥йний з'њзд у кв≥тн≥ 1923 р. за≠твердив пол≥тику корен≥зац≥њ €к оф≥ц≥йну л≥н≥ю. ”крањнський р≥зновид ц≥Їњ пол≥тики д≥став назву украњн≥зац≥њ.

¬их≥дним документом, що визначав суть ≥ рамки украњн≥зац≥њ рад€нського типу, сл≥д вважати резолюц≥ю VIII конференц≥њ – ѕ(б) Ђѕро рад€нську владу на ”крањн≥ї (грудень 1919 р.). —уть украњн≥зац≥њ визна≠чалас€ такою вимогою: Ђ„лени – ѕ на територ≥њ ”крањни повинн≥ на д≥л≥ проводити право труд€щих мас учитис€ ≥ розмовл€ти в ус≥х рад€нських установах р≥дною мовоюї. ”крањнц≥в намагалис€ переконати в тому, що рад€нська влада - це не окупац≥йна, а њхн€ власна влада. ѕересл≥дувану сотн≥ рок≥в р≥дну мову украњнц≥ повинн≥ були тепер почути у школах ≥ закладах культури.

 омун≥стична диктатура трималас€ на трьох китах - терор≥, вихованн≥ ≥ про≠паганд≥. –ад€нська корен≥зац≥€ мала зму≠сити чек≥ст≥в, учител≥в, професор≥в ≥ про≠пагандист≥в перейти на мову населенн€, у середовищ≥ €кого вони працювали. ўоб розв'€зати це завданн€, влада просувалас€ двома шл€хами. ѕо-перше, рос≥йськомов≠них спец≥ал≥ст≥в ≥ функц≥онер≥в примушу≠вали засвоювати нац≥ональну мову. ѕо-дру≠ге, компарт≥йн≥ ком≥тети, виконавч≥ ком≥те≠ти рад ус≥х р≥вн≥в, а також ус≥ державн≥ установи й силов≥ структури поповнюва≠лис€ м≥сцевим населенн€м.

ќднак рад€нська кампан≥€ украњн≥зац≥њ не могла не зближуватис€ в певних своњх вим≥рах з пол≥тикою украњн≥зац≥њ, €ку зд≥й≠снювали украњнськ≥ ур€ди, починаючи з ÷ентральноњ –ади ≥ створеного нею √ене≠рального секретар≥ату. «авданн€ украњн≥за≠ц≥њ, що њњ проводили нац≥ональн≥ ур€ди, по≠л€гали €к у пропаганд≥ протилежних рад€н≠ському способу житт€ демократичних ц≥н≠ностей, так ≥ в елементарн≥й дерусиф≥кац≥њ культурного ≥ громадсько-пол≥тичного жит≠т€. ќсь ц€ дерусиф≥кац≥€ й була сп≥льним знаменником дл€ обох кампан≥й украњн≥зац≥њ - нац≥ональноњ ≥ рад€нськоњ.

ѕеретворенн€ украњнськоњ мови на фак≠тичну державну мову в рамках ”—–– було найб≥льшим дос€гненн€м нац≥онал-кому≠н≥ст≥в.

”крањн≥зац≥€ зд≥йснювалас€ нав≥ть за межами”—–– - у м≥сц€х компактного проживанн€ украњнц≥в. Ќаселенн€  убан≥, €ке на дв≥ третини складалос€ з украњнц≥в, д≥≠стало можлив≥сть навчати д≥тей в украњн≠ських школах, читати украњнськ≥ газети й журнали, слухати передач≥ м≥сцевого рад≥о р≥дною мовою. « часом нац≥онал-комун≥сти стали робити прозор≥ нат€ки на те, що було бсправедливо передати  убанський округ ѕ≥вн≥чно- авказького краю ”крањн≥.

”крањн≥зац≥€ не зач≥пала ≥нтерес≥в рос≥й≠ськомовного населенн€. ѕроте рос≥йська ≥нтел≥генц≥€ в ”крањн≥ уперше в≥дчула себе нац≥ональною меншиною.

« 1924 р. почалис€ масов≥ набори в дер≠жавну парт≥ю, €к≥ докор≥нно зм≥нили њњ об≠личч€ ≥ остаточно розкололи парт≥йн≥ лави на ел≥ту (апаратних прац≥вник≥в) ≥ р€дових. „ленська маса ≥ значно меншою м≥рою -ел≥та поповнювалас€ за рахунок представ≠ник≥в м≥сцевих нац≥ональностей. „астка украњнц≥в в  ѕ(б)” зросла з 20 в≥дсотк≥в у 1920 р. до 52 в≥дсотк≥в у 1927 р. ќднак у ÷   ѕ(б)” украњнц≥в було не б≥льше чверт≥.

√енеральними секретар€ми ÷   ѕ(б)” ставали лише неукрањнц≥: н≥мець ≈.  в≥р≥нг, Їврей Ћ.  аганович, а п≥сл€ в≥дкликанн€ останнього в ћоскву в 1928 р. - пол€к —.  ос≥ор.

ѕол≥тика корен≥зац≥њ проводилас€ ≥ в ра≠йонах ”крањни, компактно населених нац≥о≠нальними меншинами. ¬ них працювали сотн≥ шк≥л з н≥мецькою, болгарською, Їв≠рейською, польською та ≥ншими мовами навчанн€.

—творена у 1918 р. ¬сеукрањнська цер≠ковна рада напол€гала на утвердженн≥ в ”крањн≥ автокефальноњ церкви. ѕ≥дтримка автокефал≥њ рад€нською владою по€сню≠валас€ бажанн€м розколоти й послабити –ос≥йську православну церкву.

” жовтн≥ 1921 р. було скликано собор, €кий обрав митрополитом св€щеника ¬. Ћипк≥вського. “ак було покладено по≠чаток ”крањнськ≥й автокефальн≥й право≠славн≥й церкв≥ (”јѕ÷). « 1926 р. на украњнську церкву почавс€ наступ. ” с≥чн≥ 1930 р. вона була л≥кв≥дована.

 ультурне житт€

Ќаголос у культурницьк≥й робот≥ дер≠жава робила на вихованн≥ мас у дус≥ кому≠н≥стичних ≥дей. ѕарт≥€ вимагала, щоб куль≠турне житт€ було нац≥ональним за формою ≥ соц≥ал≥стичним за зм≥стом, тобто не супе≠речило комун≥стичн≥й доктрин≥.

ѕол≥тизована культура мала формувати в сусп≥льн≥й св≥домост≥ певн≥ стереотипи, €к≥ зробили б повед≥нку широких мас населенн€ прогнозованою.

¬ожд≥ парт≥њ часто за€вл€ли, що народн≥ маси сл≥д прилучити до культурних надбань усього людства. ќднак ≥з розмањтт€ загальнолюдськоњ культури ретельно в≥дбиралис€ лише фрагменти, €к≥ були корисними дл€ комун≥стичноњ пропаганди.

” сфер≥ культури влада залежала в≥д так званих Ђбуржуазних спец≥ал≥ст≥вї, тобто ≥нтел≥гент≥в, св≥тогл€д €ких формувавс€ у дореволюц≥йних навчальних закладах. јк≠тив≥сти створеноњ компарт≥йними функц≥о≠нерами псевдокультурницькоњ орган≥зац≥њ

Ђѕролеткультї (пролетарська культура) пропонували л≥кв≥дувати цю залежн≥сть простим способом: в≥дкинути вс≥ культурн≥ надбанн€ людства €к буржуазн≥. ¬. Ћен≥н не заперечував класового п≥дходу до культури, але ставив проблему в ≥ншу площину: змусити Ђбуржуазних спец≥ал≥ст≥вї робити те, що потр≥бне рад€нськ≥й влад≥. “их, хто вимагав свободи творчост≥, чекали репрес≥њ. ƒержава багато зробила дл€ л≥кнепу -л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥. ” 1921 р. –ад-нарком ”—–– зобов'€зав усе неписьменне населенн€ в≥ком в≥д 8 до 50 рок≥в навчатис€ грамот≥. –об≥тники зв≥льн€лис€ на дв≥ го≠дини в≥д прац≥ ≥з збереженн€м зароб≥тноњ плати, €кщо вони вчилис€, а сел€ни отриму≠вали 25 в≥дсотк≥в знижки при обов'€зково≠му страхуванн≥ майна. Ќавчанн€ в гуртках л≥кнепу було безкоштовним. Ѕуло орган≥≠зовано близько 120 культарм≥йських ун≥≠верситет≥в, €к≥ допомагали актив≥стам л≥кнепу.

« 1924 p. почалас€ п≥дготовка до запро≠вадженн€ чотирир≥чного обов'€зкового по≠чаткового навчанн€ д≥тей. ” м≥стах це зав≠данн€ було виконане за к≥лька рок≥в. ќднак у 1927/28 навчальному роц≥ поза школою ще залишалос€ близько третини д≥тей шк≥льного в≥ку.

ѕ≥сл€ л≥кв≥дац≥њ (з 1920 р.) ун≥верситет≥в науков≥ досл≥дженн€ зосередилис€ пере≠важно в установах ¬сеукрањнськоњ академ≥њ наук (¬”јЌ). ѕрињзд ћ. √рушевського ≥с≠тотно пожвавив досл≥дженн€ з в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ. ¬чений поставив за мету продов≠жити працю над справою всього житт€ -фундаментальною Ђ≤стор≥Їю ”крањни-–усиї.

” ф≥зико-математичному в≥дд≥л≥ ¬”јЌ на св≥товому р≥вн≥ провадили своњ досл≥≠дженн€ Ћ. √раве, ћ.  рилов.  ласичними в галуз≥ мостовипробуванн€ були прац≥  . —иминського. —оц≥ально-економ≥чний в≥дд≥л теж мав результати найвищоњ €кост≥. ќсобливо пл≥дно працював ƒемограф≥чний ≥нститут - перша в св≥т≥ науково-досл≥дна установа з демограф≥њ.

ƒл€ украњнськоњ художньоњ л≥тератури 20-т≥ роки стали пер≥одом в≥дродженн€. Ќа≠ц≥ональний л≥тературний процес п≥д впли≠вом революц≥йних под≥й, а згодом - укра≠њн≥зац≥њ набув широкого розмаху. ћ. ’ви≠льовий заснував ¬≥льну академ≥ю проле≠тарськоњ л≥тератури (¬јѕЋ≤“≈), €ка об'Їднала понад два дес€тки талановитих майстр≥в слова - ћ. Ѕажана, ќ. ƒовженка, ћ.  ул≥ша, ѕетра ѕанча, ё. —молича, ¬. —осюру, ѕ. “ичину, ё. яновського та ≥н.

Ќай€скрав≥шим здобутком украњнського театрального мистецтва став харк≥вський театр ЂЅерез≥льї, орган≥зований у 1922 р. видатним режисером Ћ.  урбасом. –≥знома≠н≥тним було музичне житт€, в €кому в≥д≥≠гравали ч≥льну роль √. ¬ерьовка, ѕ.  озицький, Ѕ. Ћ€тошинський, Ћ. –евуцький. –оз≠вивалис€ вс≥ види образотворчого мистец≠тва, представлен≥ митц€ми старшого покол≥нн€-ћ. Ѕойчуком, ≤. ѓжакевичем, ‘.  ричевським, а також молодими художниками -ј. ѕетрицьким, ¬.  ас≥€ном та ≥н.

ѕон€тт€ та терм≥ни

”крањн≥зац≥€ - пол≥тика ¬ ѕ(б), зд≥йснювана в ”крањн≥ у 1920-х - на початку 30-х рок≥в. ”крањн≥зац≥€ - р≥зновид пол≥тики корен≥зац≥њ, що була проголошена у кв≥тн≥ 1923 на 12 з'њзд≥ – ѕ(б) з метою укор≥ненн€ (зв≥дси й назва пол≥тичного курсу - корен≥зац≥€) компарт≥йно-рад€нських структур влади у нац≥ональних республ≥ках. њњ суть пол€гала в тому, щоб управл≥нськ≥ структури оволод≥вали мовами ≥ культурними традиц≥€ми м≥сцевого населенн€, а також поповнювалис€ за рахунок його представник≥в.

ƒиктатура - система пол≥тичного правл≥нн€, що характеризуЇтьс€ необмеженою владою одн≥Їњ особи або групи ос≥б; зд≥йсненн€ кер≥вництва за допомогою репресивних заход≥в при зведенн≥ нан≥вець демократичних засад функц≥онуванн€ сусп≥льства.


¬ерстюк

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1432 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2117 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.