Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток нац≥ональноњ культури. Ќац≥онально-культурна пол≥тика гетьманського ур€ду




 ультура ≥ комун≥стична ≥деолог≥€. Ќародна осв≥та. –еорган≥зац≥€ вищоњ школи. ƒ≥€льн≥сть ”јЌ.

Ћ≥тература ≥ мистецтво.

1918 p., листопад. - «аснуванн€ ”крањнськоњ академ≥њ наук.

1920 p., травень. - —творенн€ у  иЇв≥ Ћесем  урбасом  ињвського драматичного театру.

1920 p., 21 вересн€. - ѕрийн€тт€ –Ќ  ”—–– постанови про обов'€зкове вивченн€ украњнськоњ мови в школах з неукрањнською мовою викладанн€.

1920 р. - —творенн€ ƒержавноњ украњнськоњ капели Ђƒумкаї.

 ультура ≥ комун≥стична ≥деолог≥€

Ѕ≥льшовики прагнули використати у власних ≥нтересах величезний пот€г мас до культури. ѕов'€зуючи ≥деолог≥ю й культуру, парт≥€ ¬. Ћен≥на обирала найб≥льш продук≠тивний шл€х до зм≥цненн€ своЇњ диктатури.

≤деолог≥зац≥€ культури почалас€ з≥ ство≠ренн€ в лютому 1919 р. наркомату аг≥тац≥њ ≥ пропаганди в украњнському рад€нському ур€д≥. « к≥нц€ того ж року функц≥њ управ≠л≥нн€ аг≥тац≥Їю ≥ пропагандою перейшли до ком≥тет≥в  ѕ(б)”. јг≥тац≥€ ≥ пропаганда €к суто пол≥тична справа стали функц≥ональ≠ними обов'€зками партком≥в ус≥х р≥вн≥в.

” липн≥ 1920 р. було затверджене по≠ложенн€ про хату-читальню €к опорний пункт просв≥тньоњ роботи в селах.

«акриваючи Ђбуржуазн≥ї газети, режим подбав про регул€рний випуск власних пе≠р≥одичних видань. √азети ≥ журнали видавалис€ рос≥йською ≥ украњнською мовами. —умарна к≥льк≥сть в≥ддрукованоњ у 1920 р. пропагандистськоњ продукц≥њ перевищила 18,5 млн. прим≥рник≥в.

Ѕ≥льшовики надавали великого значенн€ монументальн≥й пропаганд≥. ўоб рево≠люц≥йна ≥де€ в монументальн≥й пропаганд≥ знаходила шл€х до ум≥в ≥ сердець, њњ часто пов'€зували з нац≥ональною традиц≥Їю. Ќайб≥льш тиражованими ви€вилис€ в ”кра≠њн≥ пам'€тники  . ћарксу ≥ “. Ўевченку. ” с≥чн≥ 1919 р. при наркомат≥ осв≥ти

”—–– було створено ¬сеукрањнський к≥но-ком≥тет. ¬≥н уз€в п≥д суворий контроль виготовленн€ ≥ прокат ф≥льм≥в, к≥ноапаратуру, запаси ≥мпортноњ пл≥вки.

Ќародна осв≥та

Ћ≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ (л≥кнепу) – ѕ(б) -  ѕ(б)” надавала величезного зна≠ченн€. ѕарт≥€ добивалас€, щоб кожний ум≥в читати газети, лист≥вки ≥ в≥дозви. Ќаркомат осв≥ти д≥став право залучати до навчанн€ неписьменних на засадах трудовоњ повинност≥ вс≥х грамотних громад€н, €к≥ зв≥ль≠н€лис€ в≥д воЇнноњ моб≥л≥зац≥њ. ” 1920 р. в тис€чах веч≥рн≥х шк≥л та гуртк≥в л≥кнепу навчалос€ близько 200 тис. ос≥б.

Ўк≥льн≥ заклади р≥зних тип≥в, зокрема приватн≥ г≥мназ≥њ та л≥цењ, перетворювалис€ на стардартизован≥ державн≥ установи з

семир≥чним навчанн€м. ™дина трудова школа под≥л€лас€ на два ступен≥ - перший (чотири класи) ≥ другий (три класи). ѕ≥сл€ зак≥нченн€ семир≥чки д≥ти могли про≠довжити навчанн€ у профес≥йно-техн≥чних школах ≥ техн≥кумах.

” 1920/21 навчальному роц≥ в респуб≠л≥ц≥ працювало 22 тис. шк≥л з 2250 тис. учн≥в. ћайже в половин≥ шк≥л навчанн€ в≥дбувалос€ украњнською мовою.

” 1920 р. в ”крањн≥ в≥дкрилос€ 20 ≥нсти≠тут≥в, 48 техн≥кум≥в ≥ близько сотн≥ курс≥в педагог≥чного проф≥лю.

–еорган≥зац≥€ вищоњ школи

« метою ороб≥тниченн€ (€к тод≥ казали - пролетаризац≥њ) студентського контингенту пр≥оритет у прийом≥ надававс€ молод≥ ро≠б≥тничо-сел€нського походженн€. ¬≥д нењ не вимагали дов≥док про зак≥нченн€ середньоњ школи. ѕлата за навчанн€ дл€ нењ скасову≠валас€, вона забезпечувалас€ стипенд≥€ми ≥ гуртожитками.

ќск≥льки так≥ студенти були позбавлен≥ базових знань, вузи почали запроваджувати дл€ них так зван≥ нуль-семестри - п≥дго≠товч≥ курси, а згодом - роб≥тнич≥ факуль≠тети. –об≥тфаки працювали за програмою середньоњ школи з тих предмет≥в, €к≥ в≥д≠пов≥дали проф≥лю вузу.

јвтоном≥€ вищоњ школи, що ≥снувала в царськ≥ часи, була л≥кв≥дована п≥д приводом демократизац≥њ вищоњ школи. ” вузах запро≠ваджувавс€ ≥нститут ком≥сар≥в Ч дов≥рених ос≥б наркомату осв≥ти, €к≥ користувалис€ повною владою.

”н≥верситети в 1920 р. були л≥кв≥дован≥.  ожний з них под≥лили на к≥лька самост≥й≠них навчальних заклад≥в. —еред них переважали ≥нститути народноњ осв≥ти, €к≥ по≠винн≥ були готувати педагог≥чн≥ кадри дл€ загальноосв≥тньоњ школи.

Ќаприк≥нц≥ 1920 р. в ”крањн≥ працювало 38 ≥нститут≥в з 57 тис. студент≥в. «а цей р≥к було випущено т≥льки 3 тис. спец≥ал≥ст≥в з вищою осв≥тою.

ƒ≥€льн≥сть ”јЌ

–озвиток науки зосередивс€ п≥сл€ л≥к≠в≥дац≥њ ун≥верситет≥в в ”крањнськ≥й ака≠дем≥њ наук.

¬ лютому 1919 р. нарком осв≥ти ¬. «атонський на проханн€ президента ”јЌ ¬. ¬ернадського ≥ неодм≥нного секретар€ ј.  римського надав у розпор€дженн€ ”јЌ садибу панс≥ону графин≥ Ћевашовоњ по вулиц≥ ¬олодимирськ≥й (тепер у цьому будинку розм≥щуЇтьс€ презид≥€ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук).

”јЌ була под≥лена на три в≥дд≥ли. Ќа чол≥ першого в≥дд≥лу сто€ли ƒ. Ѕагал≥й, —. ™фремов, ј.  римський. ќб'Їктом до≠сл≥джень його кафедр було духовне житт€ ≥ культура украњнського народу. ” другому в≥дд≥л≥ ” AH зосереджувалис€ установи ф≥зико-математнчного ≥ природничого проф≥лю. “рет≥й в≥дл≥т ”јЌ мав соц≥ально-еко≠ном≥чний проф≥ль досл≥джень.

Ћ≥тература ≥ мистецтво

”крањнська л≥тература доби революц≥й, њ≥≥звольних змагань ≥ громадських воЇн збагатилас€багатьма новими ≥менами.

ќдним з най€скрав≥ших украњнських поет≥в20 ст. вважаЇтьс€ ќлександр ќлесь  андиба). ¬≥н народивс€ на —умщин≥, працював земським л≥карем, став з 1911 р. од≠ним з редактор≥в кињвського журналу ЂЋ≥те≠ратурно-науковий в≥сникї. ” 1919 р. ем≥г≠рував, жив у Ѕудапешт≥, ¬≥дн≥, ѕраз≥. Ѕагато в≥рш≥в ќ. ќлес€ покладен≥ на музику.

Ќе менш талановитим поетом був ¬оло≠димир —осюра. ƒо лютого 1920 р. в≥н слу≠жив у в≥йськах —. ѕетлюри, пот≥м став червоноарм≥йцем. ” 1920 р. була надрукована його поетична зб≥рка Ђ„ервона зимаї. « нею в≥н ув≥йшов у велику л≥тературу.

” 1918 р. вийшла друком перша пое≠тична зб≥рка ѕавла “ичини - Ђ—он€чн≥ кларнетиї. ” 1920 р. були надрукован≥ ще дв≥ зб≥рки молодого поета - Ђѕлугї ≥ Ђ«а≠м≥сть сонет≥в ≥ октавї. ¬они засв≥дчили, що в украњнськ≥й л≥тератур≥ з'€вивс€ ще один €скраво обдарований поет.

Ѕоротьбист ¬асиль „умак був розстр≥≠л€ний ден≥к≥нц€ми €к учасник кињвського п≥дп≥лл€ в 1919 р. ѕосмертна поетична зб≥рка 18-р≥чного юнака Ђ«асп≥вї показала, що з житт€ п≥шов ген≥альний поет.

ќдин з кер≥вних д≥€ч≥в ” ѕ(б) ¬асиль Ѕлакитний (≈лланський) теж ви€вивс€ чудовим поетом. ” 1920 р. в≥н опубл≥кував зб≥рку Ђ”дари молота ≥ серц€ї.

√ригор≥й „упринка в революц≥ю вв≥й≠шов уже в≥домим поетом. …ого перший в≥рш украњнською мовою з'€вивс€ у газет≥ Ђ–адаї в 1907 р. ¬≥н керував повстанським рухом на „ерн≥г≥вщин≥, був ув'€знений б≥льшовиками, п≥сл€ зак≥нченн€ в≥йни ам≠н≥стований. ” 1921 p., коли в≥н готував антирад€нське повстанн€ на ѕравобережж≥, його схопили ≥ розстр≥л€ли чек≥сти.

”мови революц≥њ спри€ли бурхливо≠му розвитков≥ театрального мистецтва. ” 1919 р. в  иЇв≥ в≥дкривс€ театр ≥м. “. Ўев≠ченка, трупа €кого складалас€ з ц≥лого су≠з≥р'€ талановитих актор≥в - √. Ѕорисогл≥бськоњ, Ћ. √аккебуша, ќ. ћар'€ненка, ќ. —ер≠дюка. ” с≥чн≥ 1920 р. √нат ёра створив у ¬≥нниц≥ театр ≥м. ≤. ‘ранка.

” воЇнн≥ роки було започатковане житт€ багатьох п≥зн≥ше прославлених музичних колектив≥в. ”  иЇв≥ був орган≥зований сим≠фон≥чний оркестр ≥м. ћ. Ћисенка. ѕ≥д ке≠р≥вництвом Ќ. √ородовенка почалос€ житт€ ƒержавноњ украњнськоњ мандр≥вноњ капели (скорочено - Ђƒумкаї).

ѕл≥дно працювали художники, €к≥ з грудн€ 1917 р. об'Їдналис€ в ”крањнську академ≥ю мистецтв. —еред перших акаде≠м≥к≥в були ћ. Ѕойчук, ћ. Ѕурачек, ¬.  ричевський, ј. ћаневич, ќ. ћурашко, √. Ќар-бут.

ѕон€тт€ та терм≥ни

”крањнська академ≥€ наук (тепер - Ќац≥ональна академ≥€ наук ”крањни (ЌјЌ”) - одна з пров≥дних наукових установ св≥ту за своњм ≥нтелектуальним ≥ матер≥альним потенц≥алом. «акон про заснуванн€ ”јЌ ≥ наказ про призначенн€ першого складу академ≥к≥в були п≥дписан≥ гетьманом ѕ. —коропадським у листопад≥ 1918 р.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 816 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2021 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.