Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”сп≥хи ≥ прорахунки украњн≥зац≥њ




‘ормальним початком украњн≥зац≥њ можна вважати декрет –Ќ  ”—–– в≥д 27 липн€ 1923 р. "ѕро заходи в справ≥ украњн≥зац≥њ шк≥льно-виховних ≥ культурно-осв≥тн≥х установ" та декрет ¬”÷¬  ≥ –аднаркому в≥д 1 серпн€ того ж року "ѕро заходи забезпеченн€ р≥вноправност≥ мов ≥ про допомогу розвитков≥ украњнськоњ мови". Ќова пол≥тика не обмежувалась виконанн€м цих декрет≥в ≥ зд≥йснювалась у к≥лькох напр€мах: залученн€ украњнц≥в до парт≥њ ≥ наданн€ њм важливих посад у парт≥йному та державному апарат≥; запровадженн€ украњнськоњ мови в державне управл≥нн€ та парт≥йн≥ справи, розширенн€ њњ вживанн€ в осв≥т≥, прес≥, видавнич≥й д≥€льност≥, заохоченн€ розвитку украњнськоњ культури ≥ науки.

”крањн≥зац≥€ зустр≥ла сильний оп≥р насамперед серед неукрањнськоњ або обрус≥лоњ верх≥вки  ѕ(б)”. ¬ парт≥йному середовищ≥ була поширена теор≥€ "боротьби двох культур". «ахисник ц≥Їњ теор≥њ секретар ÷   ѕ(б)” ƒмитро Ћеб≥дь писав у кв≥тн≥ 1923 p.: "ѕоставити перед собою завданн€ активно украњн≥зувати парт≥ю, себто роб≥тничий клас... це значить стати на точку зору нижчоњ культури села, пор≥вн€но з вищою культурою м≥ста".

ѕроте незабаром найуперт≥ш≥ супротивники украњн≥зац≥њ ("русот€пи", €к њх називали) були в≥дкликан≥ з ”крањни або допоки причањлись. ƒо кер≥вництва республ≥кою прийшли нов≥ люди. ” 1923 р. головою –Ќ  ”—–– став ¬лас „убар. ≈мануњла  в≥р≥нга на посад≥ генерального секретар€ ÷   ѕ(б)” зм≥нив 1925 р. Ћазар  аганович, слухн€ний стал≥нець, €кий залежно в≥д вол≥ вожд€ однаково готовий був вт≥лювати в житт€ украњн≥зац≥ю чи контрукрањн≥зац≥ю. ќлександр Ўумський очолив наркомат осв≥ти, ћикола —крипник Ч наркомат юстиц≥њ.

ѕ≥сл€ цього украњн≥зац≥€ п≥шла усп≥шн≥ше. ” парт≥њ њњ опорою були так≥ стар≥ б≥льшовики, €к —крипник, а також рештки колишн≥х боротьбист≥в та укап≥ст≥в. « ентуз≥азмом в≥тала нову пол≥тику украњнська ≥нтел≥генц≥€. ƒо процесу украњн≥зац≥њ приЇдналис€ д≥€ч≥ науки та культури, що за прикладом ћ. √рушевського поверталис€ з ем≥грац≥њ, ≥ вих≥дц≥ з √аличини, €к≥ пов≥рили у зд≥йсненн€ своњх мр≥й про ”крањнську державу.

« 1925 р. в≥дбувалас€ посилена украњн≥зац≥€ парт≥њ та державного апарату. ƒержавн≥ службовц≥ повинн≥ були складати ≥спити з украњнськоњ мови, хто л≥нувавс€ вивчати мову, м≥г втратити роботу. „астка украњнц≥в у  ѕ(б)” зросла з 23% у 1922 р. до 60% у 1933 р. ѕроте украњнц≥ зосереджувались переважно на нижн≥х щабл€х парт≥йноњ ≥Їрарх≥њ. ” ÷   ѕ(б)” 1924 р. украњнц≥ становили 16%, 1925 Ч 25, 1930 Ч 43%. ¬≥д моменту утворенн€  омпарт≥њ ”крањни ≥ аж до смерт≥ —тал≥на посади першого (генерального) секретар€ њњ ÷  об≥ймали рос≥€ни, пол€ки, Їврењ, поволзький н≥мець Ч т≥льки не украњнц≥ (за вин€тком короткочасного секретарюванн€ в≥д грудн€ 1921 до кв≥тн€ 1923 р. ƒмитра ћануњльського, €кого —тал≥н називав "липовим нац≥оналом").

÷ентром украњн≥зац≥њ став наркомат осв≥ти, €кому п≥дл€гали вс≥ д≥л€нки культури. Ќаркомом осв≥ти був Ўумський, а п≥сл€ його усуненн€ 1927 р. Ч ћикола —крипник, €кий щиро в≥рив у можлив≥сть поЇднанн€ комун≥зму з нац≥ональним визволенн€м украњнц≥в, у власний украњнський шл€х до соц≥ал≥зму ≥ комун≥зму. ”крањнська осв≥та своњми усп≥хами значною м≥рою завд€чувала д≥€льност≥ —крипника.

Ќаркомов≥ осв≥ти довелос€ переборювати величезн≥ труднощ≥. ќск≥льки вчител≥в з≥ знанн€м украњнськоњ мови не вистачало, —крипник запропонував запросити к≥лька тис€ч учител≥в з √аличини, але в ћоскв≥ не дали на це згоди, побоюючись "украњнського буржуазного нац≥онал≥зму". Ѕракувало п≥дручник≥в. ƒоводилось долати спротив частини рос≥йських ≥ обрус≥лих студент≥в, €к≥ не бажали навчатись "сел€нською" мовою. ќднак украњн≥зац≥€ осв≥ти в≥дбувалас€ досить швидко.

” 1929 р. в ”—–– д≥€ло 80% шк≥л, понад 60% техн≥кум≥в ≥ 30%, ≥нститут≥в з украњнською мовою навчанн€. ѕонад 97% украњнських д≥тей навчалос€ р≥дною мовою. якщо 1922 р. республ≥ка мала не б≥льше дес€тка украњномовних газет ≥ журнал≥в, то 1933 р. з 426 газет 373 були украњнськ≥. –обилис€ спроби украњн≥зувати нав≥ть арм≥ю Ч з ц≥Їю метою в ’арков≥ створено Ўколу червоних старшин. ѕочавс€ процес дерусиф≥кац≥њ м≥ст, €кому спри€в масовий наплив до них украњнського сел€нства, спричинений колектив≥зац≥Їю та ≥ндустр≥ал≥зац≥Їю.

”крањн≥зац≥€ не означала примусовоњ денац≥онал≥зац≥њ меншин, навпаки, вона супроводжувалас€ створенн€м найспри€тлив≥ших умов дл€ њх розвитку. ” 1924 р. утворилась ћолдавська јвтономна –ад€нська –еспубл≥ка у склад≥ ”крањни. Ѕуло засновано рос≥йськ≥, н≥мецьк≥, грецьк≥, болгарськ≥, Їврейськ≥ та польськ≥ автономн≥ райони. ≤снували сотн≥ нац≥ональних с≥льрад, д≥€ли нац≥ональн≥ школи.

ќднак пропорц≥йно до усп≥х≥в украњн≥зац≥њ зростав ≥ спротив "русот€п≥в".  р≥м частини парт≥йного кер≥вництва, оп≥р дерусиф≥кац≥њ чинили рос≥йська бюрократична верх≥вка трест≥в ≥ синдикат≥в, рос≥йське та обрус≥ле м≥щанство ≥ пролетар≥ат, „ервона арм≥€, ≥Їрарх≥€ –уськоњ православноњ церкви, апарат каральних орган≥в. ¬же в друг≥й половин≥ 20-х рок≥в украњн≥зац≥€ зазнала перших удар≥в.

Ѕќ–ќ“№Ѕј « "Ќј÷≤ќЌјЋ-”’»Ћ№Ќ»÷“¬ќћ"

—еред украњнських комун≥ст≥в були так≥, €к≥ вважали, що ”крањна повинна йти до комун≥зму власним шл€хом. ¬они гар€че обстоювали украњн≥зац≥ю ≥ прагнули розширенн€ самост≥йност≥ республ≥ки. ѕроте кер≥вництво ¬ѕ  (б) не збиралос€

йти так далеко назустр≥ч ≥нтересам украњнського народу, €к цього хот≥ли нац≥онально св≥дом≥ б≥льшовики. ÷е штовхало останн≥х до опозиц≥њ, ≥дейними виразниками €коњ в 20-т≥ роки стали ћикола ’вильовий, ќлександр Ўумський ≥ ћихайло ¬олобуЇв (€к не дивно, двоЇ з них були рос≥€нами за походженн€м).

ѕриводом до дискус≥њ став виступ письменника ’вильового (справжнЇ пр≥звище Ч ‘≥т≥льов), €кий вважав, що дл€ в≥льного розвитку украњнськ≥й культур≥ необх≥дно зв≥льнитис€ в≥д рос≥йського впливу ≥ переор≥Їнтуватис€ на Ївропейськ≥ традиц≥њ. ÷ю ≥дею письменник полем≥чно загострив у гаслах "√еть в≥д ћоскви!" ≥ "ƒайош ™вропу!". ¬иступ ’вильового започаткував "л≥тературну дискус≥ю" 1925Ч1927 pp., €ка з подач≥ парт≥йного кер≥вництва вилилась у гостру критику "хвильовизму".

Ќаступним об'Їктом критики став ќлександр якович Ўумський (1890Ч1946). ¬ минулому в≥н належав до л≥вого крила украњнських есер≥в, входив до ÷ентральноњ –ади, нею ж був заарештований ≥ лише випадково вр€тувавс€ в≥д розстр≥лу. «годом став одним з орган≥затор≥в ”крањнськоњ комун≥стичноњ парт≥њ (боротьбист≥в) ≥ разом з нею в 1920 р. приЇднавс€ до б≥льшовик≥в. ” 1924Ч1926 pp. €к нарком осв≥ти в≥н в≥дпов≥дав за украњн≥зац≥ю. Ўумський вважав, що вона зд≥йснюЇтьс€ надто пов≥льними темпами внасл≥док опору зрусиф≥кованоњ бюрократ≥њ, що парт≥йне та державне кер≥вництво сл≥д доручити кор≥нним украњнц€м. ¬≥н звинуватив Ћ.  агановича в схильност≥ до адм≥н≥струванн€, в прагненн≥ дискредитувати украњнських б≥льшовик≥в ≥ запропонував —тал≥ну зам≥нити його на посад≥ генерального секретар€ ÷   ѕ(б)” ¬. „убарем. ” в≥дпов≥дь  аганович орган≥зував кампан≥ю критики наркома осв≥ти, €ка переросла у в≥дверте цькуванн€. …ого звинуватили в захист≥ "нац≥онал≥стичного ухилу" ’вильового, штучному прискоренн≥ украњн≥зац≥њ та ≥нших гр≥хах. Ўумського було зн€то з поста наркома ≥ за р≥шенн€м лютнево-березневого

пленуму ÷   ! 1(6)” 1927 р. вислано за меж≥ ”крањни. Ћише один учасник пленуму Ч представник  омпарт≥њ «ах≥дноњ ”крањни  арл —аврич (ћаксимович) Ч не п≥дтримав цього р≥шенн€. ÷е дало  агановичу прив≥д звинуватити в "шумськизм≥" ц≥лий ÷   ѕ«”, €кий згодом був розгромлений ¬иконкомом  ом≥нтерну.

якшо Ўумсысий прагнув до розширенн€ суверенних прав украњнського народу в пол≥тичн≥й сфер≥, то ћихайло ¬олобуЇв обстоював економ≥чну самост≥йн≥сть республ≥ки. ” статт€х, вм≥щених у "Ѕ≥льшовику ”крањни" 1928 p., в≥н доводив, що в економ≥ц≥ —–—– ”крањна перебуваЇ на становищ≥ колон≥њ, €к ≥ при царському режим≥. ¬олобуЇв п≥дкреслював, що украњнська економ≥ка становить самодостатню Їдн≥сть, €ка може ≥нтегруватись у св≥тову економ≥ку без посередництва рос≥йськоњ. "¬олобуЇвщина" пор€д з "шумськизмом" ≥ "хвильовизмом" була оголошена про€вом "нац≥онал-ухильництва".

ѕ≥д тиском критичноњ кампан≥њ, в €к≥й нав≥ть так≥ ентуз≥асти украњн≥зац≥њ, €к —крипник, вз€ли активну участь, ’вильовий, Ўумський ≥ ¬олобуЇв в≥дмовилис€ в≥д своњх погл€д≥в ≥ визнали помилки. јле це не вр€тувало њх в≥д пересл≥дувань. ” 1933 р. ’вильовий пок≥нчив житт€ самогубством, протестуючи проти знищенн€ ≥нших украњнських л≥тератор≥в. “ого ж року був заарештований Ўумський. ¬≥н був таЇмно вбитий сп≥вроб≥тниками держбезпеки 1946 p., коли ≥з засланн€ повертавс€ в ”крањну. ¬олобуЇв також був заарештований, але йому пощастило пережити стал≥нськ≥ табори.

"Ќац≥онал-ухильництво" в ”крањн≥ було одним з перших в ≥стор≥њ про€вом так званого нац≥онал-комун≥зму Ч теч≥њ в м≥жнародному комун≥стичному рус≥, представники €коњ намагалис€ поЇднати комун≥зм з нац≥онально-визвольними змаганн€ми.

 ампан≥€ проти нац≥онал-ухильництва 1926Ч1928 pp. була симптомом зак≥нченн€ в≥дносно л≥берального пер≥оду непу. « украњн≥зац≥Їю пок≥нчили не в≥дразу Ч була ще коротка "доба —крипника" (1927Ч1933). јле ц€ пол≥тика була приречена, €к ≥ т≥, хто њњ зд≥йснював. Ќасувалис€ нов≥ часи Ч епоха терору ≥ в≥дверто ≥мперськоњ пол≥тики.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1423 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2298 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.