Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒуховне житт€. ќсв≥та та наука




20-т≥ роки були часом небувалого п≥днесенн€ украњнськоњ культури. ”крањнська революц≥€ 1917Ч1920 pp. дала поштовх пробудженню нац≥ональноњ самосв≥домост≥ та духовному в≥дродженню, €ке, незважаючи на ≥деолог≥чн≥ обмеженн€, розвивалос€ ≥ в наступн≥ роки. ѕевною м≥рою спри€ла цьому пол≥тика украњн≥зац≥њ.

¬ ”крањн≥ розгорнулась кампан≥€ щодо л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥. ” 1923 р. створено товариство "√еть неписьменн≥сть", €ке очолював голова ¬”÷¬  √. ѕетровський. ѕрот€гом 20-х рок≥в к≥льк≥сть неписьменних скоротилас€ з 76 до 43 % дорослого населенн€. ѕрот€гом наступного дес€тир≥чч€ неписьменн≥сть була практично л≥кв≥дована.

ќсв≥та стала ареною широкомасштабних експеримент≥в. ”н≥верситети були реорган≥зован≥ в ≥нститути народноњ осв≥ти (≤Ќќ). Ќавчанн€ в них було платне, але д≥ти б≥дних роб≥тник≥в ≥ сел€н (тобто переважна б≥льш≥сть студент≥в) зв≥льн€лис€ в≥д плати. ” 1925 р. д≥€ло близько 18 тис. шк≥л, 145 техн≥кум≥в, 35 ≥нститут≥в ≥ «ќ роб≥тфак≥в.

ѕоширенню письменност≥ та усп≥хам осв≥ти спри€ла украњн≥зац≥€, €ка в≥дкривала масам украњнц≥в доступ до знань за допомогою р≥дноњ мови. ¬она також спонукала ≥нтел≥генц≥ю до сп≥впрац≥ з владою, до участ≥ в осв≥тн≥й ≥ науков≥й д≥€льност≥. Ѕагато зробили дл€ розвитку осв≥ти наркоми √ригор≥й √ринько (1920Ч1923), ќлександр Ўумський (1924Ч1926) ≥ ћикола —крипник (1927Ч1933).

”крањнська наука в багатьох галуз€х вийшла на св≥товий р≥вень. њњ головним центром стала ¬сеукрањнська јкадем≥€ Ќаук (¬”јЌ). «аснована ще 1918 р. ур€дом —коропадського јкадем≥€ мала три секц≥њ: ≥сторико-ф≥лолог≥чну, ф≥зико-математичну ≥ соц≥ально-економ≥чну. Ќайб≥льш пл≥дно працювала ≥сторико-ф≥лолог≥чна секц≥€, де пров≥дну роль в≥д≥гравав ћихайло √рушевський. ” 1924 р. в≥н повернувс€ з-за кордону ≥ був обраний академ≥ком ¬”јЌ, а 1929 р. Ч академ≥ком јЌ —–—–. „ленами секц≥њ були ≥сторики ƒмитро Ѕатал≥й, ћихайло —лабченко, ќлександр ќглоблин, ќсип √ермайзе, ƒмитро яворницький, л≥тературознавц≥ —ерг≥й ™фремов та ¬олодимир ѕеретц, етнограф јндр≥й Ћобода, ф≥лолог ≥ сходознавець јгатангел  римський, мистецтвознавець ќлекс≥й Ќовицький. ѕров≥дним виданн€м украњнознавчих студ≥й став журнал "”крањна". √рушевський продовжував роботу над головною працею свого житт€ Ч багатотомною "≤стор≥Їю ”крањни-–уси". ” ф≥зико-математичн≥й секц≥њ працювали вчен≥ з≥ св≥товими ≥менами Ч математики ƒмитро √раве та ћикола  рилов, х≥м≥ки ¬олодимир  ≥ст€к≥вський та Ћев ѕисаржсвський, в соц≥ально-економ≥чн≥й секц≥њ Ч  ост€нтин ¬облнй, €кий започаткував вивченн€ економ≥чноњ географ≥њ ”крањни, статистик ≥ демограф ћихайло ѕтуха, ≥сторик права ћикола ¬асиленко. ƒ≥йсними членами ¬”јЌ стали засновник украњнськоњ школи ф≥з≥олог≥њ рослин ™вген ¬отчал, ботан≥к ќлександр ‘ом≥н, б≥олог ћикола  ащенко, геолог ѕавло “утковський. ѕрезидентами јкадем≥њ були видатний природознавець ¬олодимир ¬ернадський (≥ 919Ч≥ 922), ботан≥к ¬олодимир Ћипський (1922Ч1928), м≥кроб≥олог й еп≥дем≥олог ƒанило «аболотний (1928Ч 1929).

¬ цей же час формуЇтьс€ ≥ марксистська ≥сторична школа п≥д ег≥дою ”крањнського ≥нституту марксизму-лен≥н≥зму в ’арков≥. њњ л≥дером був ћатв≥й яворський, галичанин за походженн€м, €кий прагнув дати марксистську ≥нтерпретац≥ю ≥стор≥њ ”крањни. ѕоки що марксизм пор≥вн€но мирно сп≥в≥снував з безпарт≥йною наукою.

Ћ≤“≈–ј“”–ј “ј ћ»—“≈÷“¬ќ

Ѕурхливий розвиток украњнськоњ л≥тератури у 20-т≥ роки дав п≥дстави досл≥дникам пор≥внювати його з добою ¬≥дродженн€. ќсоблив≥сть цього часу Ч розмањтт€ л≥тературних напр€м≥в, виникненн€ ≥ розпад численних письменницьких груп. ƒе€к≥ з них перебували п≥д впливом ѕролеткульту Ч рад€нськоњ л≥тературно-художньоњ та просв≥тницькоњ орга≠н≥зац≥њ, дл€ €коњ було характерне н≥г≥л≥стичне ставленн€ до "буржуазноњ" культури минулого. ” ’арков≥ виникли масов≥ письменницьк≥ орган≥зац≥њ: "ѕлуг'' (1922Ч1932) Ч сп≥лка сел€нських письменник≥в, до €коњ входили —ерг≥й ѕилипенко, ѕетро ѕанч, јндр≥й √оловко та ≥н., ≥ "√арт" (1923Ч1925) Ч сп≥лка пролетарських письменник≥в, €ку очолювали ¬асиль ≈ллан-Ѕлакитний, ћикола ’вильовий, ¬олодимир —осюра.

≤снували також групи "непролетарських" письменник≥в: неокласики (ћикола «еров, ћаксим –ильський, ћихайло ƒрай-’мара), символ≥сти (ѕавло “ичина, ƒмитро «агул, ёр≥й ћеженко), футуристи (ћихайль —еменко, √со Ўкуруп≥й).

”  иЇв≥ 1924 р. утворилась л≥тературна група "Ћанка", згодом перейменована на ћј–— (ћайстерню революц≥йного слова). ¬она об'Їднувала √ригор≥€  осинку, ¬алер≥ана ѕ≥дмогильного, ™вгена ѕлужника та ≥нших письменник≥в.

” 1925 р. п≥сл€ розпаду "√арту" виникла ¬≥льна академ≥€ пролетарськоњ л≥тератури (¬јѕЋ≤“≈). ƒо нењ ув≥йшли письменники, €к≥ стали горд≥стю украњнськоњ л≥тератури: ѕавло “ичина, ћикола Ѕажан, ¬олодимир —осюра, ёр≥й —молич, ёр≥й яновський, ѕетро ѕанч. ≤дейним л≥дером ¬јѕЋ≤“≈ був ’вильовий, першим президентом Ч ћихайло яловий (ёл≥ан Ўпол).

÷е була доба в≥дносно в≥льного розвитку л≥тератури та мистецтва, коли створили своњ найкращ≥ прозов≥ твори ћ. ’вильовий, ¬.ѕ≥дмогильний, √.  осинка, ё. яновський. Ўироку попул€рн≥сть завоював гуморист ќстап ¬ишн€. Ќа 20-т≥ роки припадаЇ розкв≥т творчост≥ ѕ. “ичини та ћ. –ильського, пор€д з ними творила ц≥ла пле€да талановитих поет≥в: ћ. «еров, ћ. ƒрай-’мара, ѕ. ‘илипович, ™. ѕлужник, ¬. —осюра, ћ. Ѕажан, “. ќсьмачка. —еред драматург≥в пров≥дне м≥сце займав ћ.  ул≥ш. Ћесь  урбас ≥ його трупа "Ѕерез≥ль" творили новий украњнський театр. ќ. ƒовженко здобув св≥тове визнанн€ своњми ф≥льмами "«венигора", "јрсенал", "«емл€".

ќднак уже в середин≥ 20-х рок≥в з'€вилис€ перш≥ симптоми майбутньоњ трагед≥њ украњнськоњ культури. ѕ≥сл€ виступу ’вильового та його заклику до ор≥Їнтац≥њ на Ївропейську, а не на рос≥йську культуру, кер≥вництво  ѕ(б)” почало звинувачувати д≥€ч≥в ¬јѕЋ≤“≈ в буржуазному нац≥онал≥зм≥ та доклало зусиль дл€ зм≥цненн€ ≥деолог≥чного контролю над культурою. ¬ 1927 р. була створена ¬сеукрањнська сп≥лка пролетарських письменник≥в, де вже в≥дчувавс€ парт≥йний контроль. ј наприк≥нц≥ 20-х рок≥в украњнська ≥нтел≥генц≥€ зазнала перших репрес≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 510 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2021 - | 1985 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.