Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ та украњнська ем≥грац≥€ у 20-т≥ роки XX стол≥тт€




 ультура. Ќаука.

√оловним осередком украњнськоњ науки залишалос€ Ќаукове товари≠ство ≥м. “.√.Ўевченка (Ќ“Ў) у Ћьвов≥. …ого членами у 20-х - 30-х роках було понад 200 науковц≥в. —еред них л≥тературознавець ¬.√натюк, ≥сторик ≤. рип'€кевич, археолог я.ѕастернак, музикознавець ‘. олесса, математик ¬.Ћевицький. –ад€нськими членами Ќ“Ў обран≥ ака≠дем≥ки ¬”јЌ јгатангел  римський, ƒмитро яворницький та ≥н.

ƒл€ л≥тературного процесу була характерна пол≥тизац≥€. ѕрихиль≠ники Ђпролетарськогої, соц≥ал≥стичного напр€му, з ор≥Їнтац≥Їю на —–—– групувалис€ навколо журнал≥в Ђ¬≥кнаї та ЂЌов≥ шл€хиї: я.√алан, ѕ. озланюк, ј. рушельницький та ≥н.

ѕисьменники нац≥онал≥стичних погл€д≥в згуртувалис€ навколо журналу Ђ¬≥сникї, редагованого ƒ.ƒонцовим. ƒо ц≥Їњ групи належали автор роману Ђ¬олиньї ¬лас —амчук, ё. лен, поети Ђквадригиї -™.ћаланюк, ќ.ќльжич, ќ.“ел≥га, Ћ.ћосендз. Ќайб≥льшим був таб≥р л≥тератор≥в л≥беральних погл€д≥в. њх дотримувалис€ ѕ. арманський, ё.Ўкрумел€к, ЅЋепкий, ≤.¬≥льде, Ќ. оролева та ≥н.

Ўироке визнанн€ здобули зах≥дноукрањнськ≥ художники ≥ скульп≠тори ќ.Ќовак≥вський, ќ. ульчицька, ѕ.’олодний, ћ.ѕаращук, ком≠позитори —.Ћюдкевич, Ќ.Ќижанк≥вський, п≥ан≥стка Ћ. олесса та ≥н.

” «ах≥дн≥й ”крањн≥, а найб≥льше в √аличин≥, ≥снували також сильн≥ польськ≥ та Їврейськ≥ культурн≥ осередки. —в≥товоњ слави зажила льв≥всько-варшавська ф≥лософська школа.


ѕол≥тична ≥стор≥€

 

ѕол≥тика корен≥зац≥њ

« 1923 р. в ”крањн≥ розпочалас€ пол≥тика корен≥зац≥њ, спр€мована на п≥дготовку, вихованн€ й висуванн€ кадр≥в кор≥нноњ нац≥ональност≥, врахуванн€ нац≥ональних чин≠ник≥в при формуванн≥ державного апарату, орган≥зац≥њ мереж≥ шк≥л, заклад≥в культури, виданн€ газет, журна≠л≥в та книг мовами кор≥нних нац≥ональностей.

 орен≥зац≥€ була зумовлена прагненн€м б≥льшовик≥в заручитис€ п≥дтримкою м≥сцевого (кор≥нного) населенн€ дл€ розширенн€ та зм≥цненн€ своЇњ соц≥альноњ бази, на≠маганн€м спр€мувати нац≥ональне в≥дродженн€ в соц≥а≠л≥стичне русло. Ќова нац≥ональна пол≥тика мала на мет≥ продемонструвати переваги соц≥ал≥зму ук рањнц€м v ѕольщ≥ та в ≥нших крањнах, подати приклад вир≥шенн€ нац≥онального питанн€ колон≥альним народам.

” середин≥ 20-х рок≥в 80% населенн€ республ≥ки ста≠новили украњнц≥, решту Ч представники ≥нших нац≥ональностей. ѕол≥тика корен≥зац≥њ передбачала одночасно актив≥зац≥ю урбан≥зац≥йних процес≥в та створенн€ необ≠х≥дних пол≥тичних, соц≥альних, економ≥чних умов дл€ культурного розвитку нац≥ональних меншин. Ќа той час ≥з3702 в≥дпов≥дальних прац≥вник≥в губернського, окруж≠ного та районного масштаб≥в украњнською мовою волод≥ли лише 797 ос≥б. ўе менше було украњнц≥в серед в≥дпо≠в≥дальних прац≥вник≥в республ≥канського р≥вн€. ѕрак≠тичними кроками щодо украњн≥зац≥њ стали директиви ¬”÷¬  в≥д 27 липн€ ≥ 1 серпн€ 1923 p., €к≥ проголошу≠вали р≥вн≥сть мов й у зв'€зку з цим необх≥дн≥сть наданн€ допомоги дл€ розвитку украњнськоњ мови, п≥днесенн€ њњ до р≥вн€ рос≥йськоњ.

«начна увага прид≥л€лась вивченню украњнськоњ мови студентами. ќдними з перших перейшли на викладанн€ украњнською мовою  ињвський медичний ≥нститут, х≥м≥ч≠ний, механ≥чний та ≥нженерно-буд≥вельний факультети  ињвського пол≥техн≥чного ≥нституту. ”крањн≥зац≥€ вищоњ школи ускладнювалас€ нестачею п≥дручник≥в, нерозви≠нен≥стю украњнськоњ науковоњ терм≥нолог≥њ, особливо з природничих дисципл≥н.

Ќайб≥льш≥ зрушенн€ в≥дбулис€ у видавнич≥й справ≥. якщо 1 лютого 1923 р. в ”крањн≥ з 65 газет украњнською мовою виходило 13, то на 1 жовтн€ 1924 р. Ч 23; 70% загального тиражу книг були украњномовними. ” 1924 р. 3,5 млн. п≥дручник≥в украњнською мовою було видано 4 млн., що дало змогу перевести 12 тис. шк≥л на навчан≠н€ украњнською мовою. ” 1927 р. украњномовних шк≥л було 78%, техн≥кум≥в Ч 39%. ћайже 75% м≥сцевих дер≠жавних установ ≥ орган≥зац≥й, в тому числ≥ в≥д «ќ до 60% республ≥канських наркомат≥в ≥ в≥домств, розпочали д≥ло≠водство украњнською мовою. ќднак украњн≥зац≥€ парт≥й≠ного, профсп≥лкового й комсомольського апарат≥в в≥дбу≠валас€ пов≥льно.

ƒл€ практичного кер≥вництва пол≥тикою украњн≥зац≥њ була створена спец≥альна ком≥с≥€ на чол≥ з ¬. «атонським, до €коњ вв≥йшли також ¬лас „убар, ћикола —крип≠ник, ќлександр Ўумський та ≥н.

”крањн≥зац≥€ не означала примусовоњ денац≥онал≥зац≥њ меншин. ƒл€ забезпеченн€ потреб представник≥в ≥нших нац≥ональностей, €к≥ проживали компактно, п≥д кер≥в≠ництвом  ом≥с≥њ у справах меншостей ¬”÷¬  (1924Ч 1930) в≥дбулос€ нац≥ональне районуванн€ територ≥њ рес≠публ≥ки. Ѕуло орган≥зовано 12 нац≥ональних район≥в (н≥≠мецьких, болгарських, рос≥йських ≥ польських), 167 ро≠с≥йських, 153 н≥мецьких, 115 польських, 86 Їврейських, 27 грецьких, 24 болгарських нац≥ональних с≥льрад. ” 1924 р. утворилась ћолдавська јвтономна —–– у склад≥ ”—––. Ќа той час у республ≥ц≥ працювало 566 шк≥л з н≥≠мецькою мовою навчанн€, 342 Ч Їврейською, 31 Ч та≠тарською та ≥н. ”се це створювало умови дл€ нац≥ональ≠но-культурного в≥дродженн€ народ≥в ”крањни.

Ќаприк≥нц≥ 20-х рок≥в пол≥тика украњн≥зац≥њ почала гальмуватис€, що, зг≥дно з по€сненн€ми оф≥ц≥йноњ влади, було зумовлено загрозою Ђнац≥онал-ухильництваї ≥ на≠ц≥онал≥зму.


—емененко





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 622 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2146 - | 1870 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.