Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—против корен≥зац≥њ. ѕочаток репрес≥й




ќднак кер≥вництво ¬ ѕ(б) не збиралос€ далеко йти дал≥ назустр≥ч ≥нтересам народ≥в —–—–. ”крањн≥зац≥€ в≥дразу зустр≥ла оп≥р Ђрусот€п≥вї (Ћен≥н). ѕропов≥дник теор≥њ Ђборотьби двох культурї (начебто рос≥йськоњ-пролетарськоњ ≥ украњнськоњ-сел€нськоњ) секретар ÷   ѕ(б)” ƒ..Ћеб≥дь, писав: Ђ... украњн≥зувати парт≥ю, себто роб≥тничий клас... це значить стати на точку зору нижчоњ культури села...ї. (ћайстренко ≤.- с 88).

« поданн€ центру л≥тературна дискус≥€ 1925-1927 pp. розпочата вис≠тупом письменника ћиколи ’вильового (‘≥т≥льова), переросла в пол≠≥тичне цькуванн€ прихильник≥в Ђхвильовизмуї. ќсобливо ганьбивс€ л≥тератор за його заклики до украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ до ор≥Їнтац≥њ на куль≠турну ™вропу, а не на –ос≥ю, за гасло Ђ√еть в≥д ћосквиї. ƒ≥сталос€ ≥ ћ.¬о-лобуЇву, котрий дов≥в факт економ≥чного грабунку ”крањни ÷ентром ≥ ратував за господарську самост≥йн≥сть республ≥ки.

≤ншого звинуваченого в Ђнац≥ональному ухил≥ї - ќ.Ўумського Ђвшанувавї своњм листом до Ћ. агановича у 1926 р. сам Ђбатько на≠род≥вї ….—тал≥н. Ўумського було звинувачено у надм≥рн≥й украњн≥зац≥њ ≥ за р≥шенн€м пленуму ÷   ѕ(б)” в 1927 р. вислано за меж≥ ”крањни, а згодом репресовано. —праву украњн≥зац≥њ очолив у 1927-1933 pp. ≥нший нац≥онал-комун≥ст - ћикола —крипник, €кий зайн€в посаду наркома осв≥ти. ” 1933 його зацькували €к нац≥онал≥ста ≥ довели до самогуб≠ства. “од≥ ж ћосква пок≥нчила з украњн≥зац≥Їю ≥ в республ≥ц≥, ≥ за њњ ме≠жами.

 

 ультурне в≥дродженн€.

”крањн≥зац≥€ ≥ революц≥йно-романтичн≥ спод≥ванн€ украњнськоњ ≥нте≠л≥генц≥њ спри€ли пробудженню нац≥ональноњ св≥домост≥ та духовному в≥дродженню широких мас.

«г≥дно установки на культурну революц≥ю велас€ боротьба з непись≠менн≥стю. “овариство Ђ√еть неписьменн≥стьї очолив голова ¬”÷¬  √.ѕетровський.  ≥льк≥сть письменних у 20-т≥ pp. зб≥льшилас€

з 24 до 57%. Ѕ≥льш≥сть студент≥в 35 ≥нститут≥в вчилис€ безплатно. ѕе≠дагог јнтон ћакаренко на практиц≥ трудовоњ колон≥њ ≥ дит€чоњ комуни доводив, що оточенн€ Ї вагом≥шим дл€ розвитку дитини, н≥ж спад≠ков≥сть. ≤нш≥ погл€ди, в тому числ≥ викладен≥ п≥зн≥ше в робот≥ Ђ¬ихов≠ний ≥деалї, мав √ригор≥й ¬ащенко.

 

¬сеукрањнська јкадем≥€ Ќаук (¬”јЌ) зосередила в своњх 3-х секц≥≠€х вчених ≥з св≥товим ≥м'€м. ѕл≥дно працювала ≥сторико-ф≥лолог≥чна сек≠ц≥€ п≥д проводом ћ.√рушевського, €ка видавала часопис Ђ”крањнаї. ƒо нењ входили ≥сторики: ƒ.Ѕагал≥й, ќ.ќглоблин, ƒ.яворницький, ћ.—лабченко, л≥тературознавець —.™фремов, ф≥лолог, знавець дес€тк≥в мов ј. римський, етнограф ј.Ћобода та ≥н.

¬идатн≥ науков≥ дос€гненн€ були у математик≥в ƒ. √раве та ћ. рилова, х≥м≥к≥в ¬. ≥ст€к≥вського, Ћ.ѕисаржевського, б≥олог≥в ћ. ащенка, ™.¬отчала, геолога ѕ.“утковського, економ≥ста та географа  .¬облого та ≥н. Ќа посад≥ президента ¬”јЌ ¬.¬ернадського у 1922 р. зм≥нив ботан≥к ¬.Ћипський. ” 1928-1929 pp. академ≥ю очолював м≥кроб≥олог ƒ.«аболотний.

 

ќсоблив≥стю 20-х рок≥в було широке л≥тературно - художнЇ роз≠мањтт€. ¬иникли письменницьк≥ групи р≥зних напр€м≥в, €к≥ вели л≥те≠ратурн≥ дискус≥њ. ¬плив ѕролеткульту - оф≥ц≥йноњ рад€нськоњ орган≠≥зац≥њ з притаманним њй н≥г≥л≥стичним ставленн€м до Ђбуржуазноњї та нац≥ональноњ культури - не заглушив таланту кращих письменник≥в ≥з пролетарськоњ сп≥лки Ђ√артї ≥ сел€нськоњ Ђѕлугї. ƒо першоњ входи≠ли ¬.≈ллан-Ѕлакитний, ћ.’вильовий, ¬.—осюра, до другоњ —.ѕилипенко, ѕ.ѕанч, ј.√оловко та ≥н.

” 1925 р. зам≥сть Ђ√артуї утворена ¬≥льна академ≥€ пролетарськоњ л≥тератури (¬јѕЋ≤“≈). ƒо нењ ув≥йшли ѕ.“ичина, ћ.Ѕажан, ¬.—о≠сюра, ё.яновський та ≥н. талановит≥ письменники. ≤дейним л≥дером ¬јѕЋ≤“≈ став ћ.’вильовий, з його Ђ—ин≥ми етюдамиї, президентом ћ.яловий (ё.Ўпол). њх намаганн€ подолати пров≥нц≥ал≥зм ≥ рос≥йсь≠ку ор≥Їнтац≥ю зустр≥ли оп≥р режиму. ќб'Їднанн€ ЂЋанкаї (п≥зн≥ше май≠стерн€ революц≥йного слова - ћј–—) згуртувало в своњх лавах √. осинку, ¬.ѕ≥дмогильного, —.ѕлужника та ≥н.

ƒо груп Ђнепролетарськихї письменник≥в входили: неокласики ћ.«еров, ћ.–ильський, ћ.ƒрай-’мара, символ≥сти ƒ. «агул, ё.ћеженко, футуристи ћ.—еменко, √.Ўкуруп≥й та ≥н. ¬ ем≥грац≥њ творили тала≠новит≥ поети Ѕ.≤.јнтонич, ќ.ќлесь, “.ќсьмачка.

—правжн≥ми в≥хами у розвитку поез≥њ 20-х рок≥в були зб≥рки ѕавла “ичини Ђ¬≥тер з ”крањниї, ћаксима –ильського Ђ—ин€ далеч≥ньї, ро≠мани: ¬.¬инниченка Ђ—он€чна машинаї, ¬.ѕ≥дмогильного Ђћ≥стої, ё.яновського Ђ„отири шабл≥ї. ѕопул€рними були гуморески ќста≠па ¬ишн≥ (ѕ.√убенка), п'Їси ћиколи  ул≥ша ЂЌародний ћалах≥йї, Ђѕатетична сонатаї.

 

Ќов≥ шл€хи в художньому мистецтв≥ прокладали монументал≥сти ћ.Ѕойчук, ¬.—едл€р, кубофутуристи ќ.Ѕогомазов,  .ћалевич, при≠хильниц€ конструктив≥зму ќ.≈кстер, автор украњнських асигнац≥й 1917-1918 pp. граф≥к √.Ќарбут та ≥н. ¬асиль  ричевський реал≥зував себе €к талановитий зодчий, художник, граф≥к.

—еред музичних колектив≥в вид≥л€лис€ хорова капела Ђƒумкаї,  ињвський симфон≥чний ансамбль, хор √.¬ерьовки. «багатили музич≠ний доробок народу твори ѕ. озицького, Ћ.–евуцького.

¬ театр≥ ЂЅерез≥льї про€вивс€ талант режисера нов≥тнього театру Ћес€  урбаса. ѕродовжували працювати корифењ сцени ћ.—адовський, ѕ.—аксаганський, творили ј.Ѕучма, √.ёра.

Ѕули створен≥ державн≥ музењ украњнського мистецтва. ” 1927 р. почато буд≥вництво  ињвськоњ к≥ностуд≥њ, а 1928 р. з'€вивс€ перший ф≥льм ген≥ального ќлександра ƒовженка Ђ«венигораї.

÷ерква.

¬≥дроджувалас€ нац≥ональна церква. ” 1921 ¬сеукрањнською цер≠ковною радою скликано ¬сеукрањнський православний церковний со≠бор у  иЇв≥, з участю 64 св€щеник≥в, €кий затвердив автокефал≥ю ук≠рањнськоњ церкви. ћитрополитом ”јѕ ƒобрано ¬асил€ Ћипк≥вського. Ќа 1927 р. ”јѕ÷ мала вже 2,8 тис. параф≥й та б≥л€ 7 млн. параф≥€н, тобто б≥льш≥сть в≥руючих украњнц≥в.

ѕатр≥арх ћосковський “≥хон оголосив ”јѕ÷ незаконною. ѕ≥сл€ невдалих спроб розколоти украњнську церкву ≥ задушити њњ податками комун≥стична влада перейшла до в≥дкритого наступу. ” 1927 р. 2-м ¬се≠украњнським церковним собором п≥д тиском орган≥в ƒержавного пол≠≥тичного управл≥нн€, (спадкоЇмц€ „ ) ¬.Ћипк≥вського було усунуто в≥д управл≥нн€ ”јѕ÷, арештовано ≥ у 1930 р. розстр≥л€но “од≥ ж, у 30-≥ pp. закрито сотн≥ храм≥в, монастир≥в, а  иЇво-ѕечерську Ћавру пере≠творено в атењстичний музей.

ќтже, у друг≥й половин≥ 20-х рок≥в з'€вилис€ перш≥ ознаки майбут≠ньоњ трагед≥њ украњнськоњ культури. –ежим повертавс€ до насильниць≠ких метод≥в Ђв≥йськового комун≥змуї. ƒуховне в≥дродженн€ народу ставало фактом ≥стор≥њ, а не практики.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 589 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2297 - | 2006 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.