Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕричини згортанн€ украњн≥зац≥њ




”крањн≥зац≥€ почала виходити за дозволен≥ центром рамки:

Х вона охопила все сусп≥льно-культурне житт€ республ≥ки;

Х зростав прошарок украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, €к≥й режим —тал≥≠на не дов≥р€в ≥ бачив у н≥й ≥дейного конкурента парт≥њ;

Х украњн≥зац≥€ спри€ла зростанню нац≥ональноњ св≥домост≥ укра≠њнц≥в, стимулювала нац≥онал-комун≥стичн≥ настроњ. ѕриб≥чники на≠ц≥онального комун≥зму вважали, що не можна нав'€зувати вс≥м наро≠дам рос≥йський шл€х до комун≥зму, що кожен народ, у т.ч. й украњн≠ський, повинен ≥ти до комун≥зму власним шл€хом, пристосовуючи його до специф≥чних нац≥ональних умов.

 

ќсновними ≥деологами украњнського нац≥онального комун≥зму були письменник ћ.’вильовий, нарком осв≥ти з 1924 по 1926 pp. ќ.Ўумський, економ≥ст ћ.¬олобуЇв.

ћикола ’вильовий звертавс€ до украњнських письменник≥в ≥з за≠кликом ви€вити нац≥ональну св≥дом≥сть, самобутн≥сть, не коп≥юва≠ти культурн≥ надбанн€ ≥нших народ≥в, зокрема рос≥йського.

ќлександр Ўумський доводив необх≥дн≥сть прискоренн€ темп≥в украњн≥зац≥њ, напол€гав на в≥дкликанн≥ з ”крањни генерального секре≠тар€ ÷   ѕ(б)” Ћ.  агановича, €кий гальмував процес украњн≥зац≥њ.

ћихайло ¬олобуЇв переконував, що економ≥ка ”крањни повинна становити Їдиний народногосподарський комплекс, €кий може ≥н≠тегруватис€ у св≥тову економ≥ку без посередництва –ос≥њ.

"’вильовизм", "шумськ≥зм" ≥ "волобуЇвщина" були оголошен≥ про€вом "буржуазного нац≥онал≥зму", небезпечним "нац≥онал≥стич≠ним ухилом".

« к≥н. 20-х pp. пол≥тика украњн≥зац≥њ поступово згортаЇтьс€. ” 1933 р. —тал≥н назвав м≥сцевий нац≥онал≥зм основною загрозою дл€ Їдност≥ –ад€нського —оюзу. ÷е означало к≥нець украњн≥зац≥њ. –ад€нська влада повертаЇтьс€ до пол≥тики зрос≥йщенн€, активних учасник≥в украњн≥≠зац≥њ було репресовано.


√удзь

 

”крањн≥зац≥€.

Ђƒл€ зм≥цненн€ —оюзуї зг≥дно лен≥нських зауважень, у 1923 р. XII з'њзд – ѕ(б) вперше оголосив небезпекою рос≥йський великодержавний шов≥н≥зм ≥ проголосив пол≥тику Ђкорен≥зац≥њї в республ≥ках. ¬ ”крањн≥ вона називалас€ украњн≥зац≥Їю, хоч насправд≥ була дерусиф≥кац≥Їю, адже у 1919 р. 85% середн≥х шк≥л мали рос≥йськомовний статус. ÷€ пол≥тика була спробою спр€мувати нац≥ональний рух у соц≥ал≥стичне русло шл€≠хом залученн€ представник≥в кор≥нних нац≥ональностей до управл≥нн€, ширшого використанн€ нац≥ональних мов.

” 1922 р. украњнц≥ складали лише 23% ≥з 55 тис. член≥в  ѕ(б)” ≥ 35% - ур€ду. (—убтельний ќ. - с 338). —л≥д було зм≥нити це сп≥вв≥дно≠шенн€, щоб задовольнити нац≥онально св≥дом≥ верстви в ”крањн≥ ра≠д€нськ≥й ≥ наддн≥стр€нськ≥й, показати приклад колон≥альним крањнам у вир≥шенн≥ нац≥онального питанн€. ¬ ц≥лому мав рац≥ю —.ѕетлюра: Ђ¬загал≥ украњн≥зац≥€ справл€Ї враженн€ певного тактичного ходу з боку б≥льшовик≥в, коли в≥н не дасть бажаних насл≥дк≥в, то про нього швидко забудутьї. (÷ит. за: «айцев ё. та ≥н. - с 257-256).

‘ормальним початком украњн≥зац≥њ вважаютьс€ декрети ур€ду ”–—– 1923 р. про заходи з украњн≥зац≥њ культурно-осв≥тн≥х установ та допомогу розвитку украњнськоњ мови. ќднак проект закону про украњн≥≠зац≥ю розгл€давс€ ѕол≥тбюро ÷   ѕ(б)” ще у 1920 р. (ћинуле ”к≠рањни: в≥дновлен≥ стор≥нки. - с. 104).

≤з зам≥ною першого секретар€ (персека) ÷   ѕ(б)” н≥мц€ ≈. в≥р≥нга ЇвреЇм Ћ. агановичем (1925 p.), €кий неохоче, але слухн€но вико≠нував волю центру, украњн≥зац≥€ набула темп≥в. њњ проводили голова –Ќ  республ≥ки ¬лас „убар, нарком осв≥ти ќлександр Ўумський, ћ.—крипник, √.√ринько та ≥н. ƒо процесу украњн≥зац≥њ приЇдналис€ д≥€ч≥ науки й культури в ем≥грац≥њ, €к≥, за прикладом ћ.√рушевського, по≠верталис€ в –ад€нську ”крањну. ” 1929 р. в ”–—– д≥€ло 80% шк≥л з украњнською мовою навчанн€, що в ц≥лому в≥дпов≥дало частц≥ украњнц≥в в республ≥ц≥, а також понад 30% вуз≥в, переважати нав≥ть у  ѕ(б)” та б≥льшост≥ м≥ст.

”крањн≥зац≥€ супроводжувалас€ створенн€м кращих умов дл€ роз≠витку нац≥ональних меншин. “ак, у 1924 р. у склад≥ ”крањни утворено ћолдавську јвтономну –ад€нську –еспубл≥ку. Ѕуло засновано рос≥йськ≥, н≥мецьк≥, Їврейськ≥, болгарськ≥, польськ≥ та ≥н. нац≥ональн≥ райони, сотн≥ нац≥ональних с≥льрад, шк≥л, газети, театри тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2516 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2270 - | 2014 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.