Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«апитанн€ дл€ самоперев≥рки. 1. ўо таке пол≥тика корен≥зац≥њ та украњн≥зац≥њ ≥ €ка причина њњ проголошенн€.




1. ўо таке пол≥тика корен≥зац≥њ та "украњн≥зац≥њ" ≥ €ка причина њњ проголошенн€?

2. „им зумовлен≥ були зрушенн€ у сфер≥ народноњ осв≥ти, л≥тера≠тури, мистецтва у 20-х роках?


 ормич-Ѕагацький

ѕќЋ≤“» ј Ђ” –јѓЌ≤«ј÷≤ѓї у 20-х рр.

ѕочатком украњн≥зац≥њ можна вважати вих≥д декрету –Ќ  ”—–– в≥д 27 липн€ 1923 р. Ђѕро заходи в справ≥ украњн≥зац≥њ шк≥льно-виховних ≥ культурно-осв≥тн≥х установї та декрет в≥д 1 серпн€ 1923 р. Ђѕро заходи забезпеченн€ р≥вноправност≥ мов ≥ про допомогу розви≠тков≥ украњнськоњ мовиї.

ѕеред м≥сцевим апаратом ставилис€ вимоги поповненн€ своњх лав за рахунок м≥сцевих кадр≥в, користуванн€ мовою м≥сцевого населенн€ в державних установах ≥ закладах, спри€нн€ розвитку нац≥ональноњ культури. ”крањнський р≥зновид пол≥тики корен≥зац≥њ д≥став назву Ђукрањн≥зац≥€ї. ѕол≥тику Ђукрањн≥зац≥њї по-р≥зному розум≥ли кер≥вна верх≥вка та виконавц≥. ƒл€ пол≥тичних верх≥в украњн≥зац≥€ покликана була продемонструвати украњнц€м за «бручем та ƒн≥стром, що умови дл€ задовольн€нн€ нац≥ональних прагнень створено лише в ”—––. ƒл€ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ п≥сл€ поразки нац≥онально св≥домих сил в в≥дкрит≥й збройн≥й сутичц≥ з б≥льшовиками боротьба за збереженн€ ≥ розвиток культури стала боротьбою за нац≥ональну державн≥сть, за незалежн≥сть.

” 1923 р. √оловою –Ќ  ”—–– став ¬лас „убар. ” 1925 р. посаду генерального секретар€ ÷   ѕ(б)” пос≥в Ћазар  аганович, слухн€ний стал≥нець, €кий однаково був готовий вт≥лювати в житт€ чи украњн≥≠зац≥ю, чи контрукрањн≥зац≥ю. ќлександр Ўумський очолив наркомат осв≥ти. ћикола —корик - наркомат юстиц≥њ. ѕ≥сл€ цього украњн≥зац≥€ пожвавилас€. ѕ≥д час проведенн€ украњн≥зац≥њ долавс€ оп≥р шов≥н≥с≠тично налаштованих викладач≥в ≥ студент≥в, €к≥ не бажали вивчати украњнську мову, переборювалис€ численн≥ труднощ≥ (нестача вчител≥в з≥ знанн€м украњнськоњ мови, п≥дручник≥в, навчальних пос≥бник≥в). « ем≥грац≥њ в ”крањну повернулис€ ћ. √рушевський, —. –удницький та ≥нш≥ в≥дом≥ д≥€ч≥, €к≥ включилис€ у процес нац≥онального в≥дродженн€. ƒо кадр≥в украњн≥зац≥њ приЇдналис€ й сотн≥ вих≥дц≥в з √аличини, €к≥ прибули в —х≥дну ”крањну, щиро пов≥ривши в за€ви б≥льшовицького кер≥вництва.

« 1925 p. в≥дбулас€ посилена украњн≥зац≥€ парт≥њ ≥ державного апарату. ƒержавн≥ службовц≥ змушен≥ були складати ≥спити з укра≠њнськоњ мови. „астка украњнц≥в у  ѕ(б)” зросла у 1933 роц≥ до 60%; у ÷   ѕ(б)” у 1924 р. украњнц≥ становили 16%; 1925 - 25%: 1930 --43%. ÷ентром украњн≥зац≥њ став наркомат осв≥ти. ќчолив його з 1927 р. ћикола —крипник. ”крањнська осв≥та усп≥хами значною м≥рою завд€чувала його д≥€льност≥.

” 1929 р. проводили навчанн€ украњнською мовою понад 80% загальноосв≥тн≥х шк≥л, понад 75% техн≥кум≥в ≥ 30% ≥нститут≥в.

” процес≥ украњн≥зац≥њ велика увага прид≥л€лась також створенню умов дл€ розвитку нац≥ональних меншин. ” жовтн≥ 1924 р. у склад≥ ”—–– було утворено ћолдавську јвтономну –еспубл≥ку, столицею €коњ в листопад≥ цього ж року стало украњнське м≥сто Ѕалта. ” 1926 роц≥ в ћј—–– з 545 тис. населенн€ молдавани складали ледь б≥льше 30%, украњнц≥ - 50%.

якщо в 1922 р. республ≥ка мала до дес€тка украњномовних газет ≥ журнал≥в, то в 1933 р. њх було 373. ѕочавс€ процес дерусиф≥кац≥њ м≥ст, €кому спри€в масовий наплив сел€н, що т≥кали в≥д колектив≥зац≥њ. —л≥д зазначити, що рос≥йська бюрократична верх≥вка чинила оп≥р украњн≥зац≥њ. ”же в друг≥й половин≥ 20-х рок≥в украњн≥зац≥€ зазнала перших удар≥в.


—в≥тлична

ѕол≥тика украњн≥зац≥њ

 

—уть украњн≥зац≥њ

”крањн≥зац≥€ Ч це пол≥тика в нац≥онально-культурн≥й сфер≥, €ка зд≥йснювалас€ рад€нським кер≥вництвом в ”крањн≥ у 20-т≥ pp. ”крањн≥≠зац≥€ передбачала задоволенн€ певних нац≥ональних вимог украњн≠ського народу:

- висуванн€ украњнц≥в на кер≥вн≥ посади;

- запровадженн€ украњнськоњ мови в державн≥ та культурн≥ уста≠нови, пресу, навчальн≥ заклади;

- розвиток нац≥ональноњ за формою й рад€нськоњ за зм≥стом куль≠тури;

- створенн€ в≥дпов≥дних умов дл€ культурного розвитку нац≥о≠нальних меншин, €к≥ проживали в ”крањн≥.

Ѕ≥льшовики змушен≥ були п≥ти на проведенн€ ц≥Їњ пол≥тики, оск≥ль≠ки перебували п≥д впливом нац≥онально-визвольноњ боротьби укра≠њнц≥в 1917-1920 pp. ≥ прагнули забезпечити соб≥ п≥дтримку всього населенн€ ”крањни.

”крањн≥зац≥€ зд≥йснювалас€ в певних, дозволених центром рамках.

–уш≥йною силою у справ≥ украњн≥зац≥њ став Ќаркомат осв≥ти ”кра≠њни, €ким у 20-т≥ pp. керували приб≥чники нац≥онального в≥дроджен≠н€ √.√ринько, ќ.Ўумський, ћ.—крипник.

Ќасл≥дки украњн≥зац≥њ

20-т≥ pp. стали пер≥одом подальшого нац≥онального в≥дродженн€.

” 1930 р. чисельн≥сть шк≥л з украњнською мовою навчанн€ стано≠вила 85%, на украњнську мову було переведено 75% д≥ловодства дер≠жавних установ, украњнською мовою видавалос€ 90% газет ≥ б≥льше половини книжок ≥ журнал≥в.  ≥льк≥сть украњнц≥в серед службовц≥в держапарату зросла з 35 до 54%.

”крањн≥зац≥€ спри€ла залученню до рад€нського культурного бу≠д≥вництва украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. « ем≥грац≥њ повернулис€ де€к≥ в≥≠дом≥ д≥€ч≥, зокрема ћ.—.√рушевський.

¬≥дбувавс€ бурхливий розвиток украњнськоњ культури: в республ≥ц≥ видавалос€ понад 20 л≥тературно-художн≥х альманах≥в ≥ зб≥рник≥в, 55 журнал≥в, виникли багаточисельн≥ л≥тературно-художн≥ об'Їд≠нанн€, працювало 45 профес≥йних театр≥в ≥ т.д.

Ћ≥тература ≥ мистецтво дос€гли значних усп≥х≥в завд€ки таким д≥€чам, €к ћ.’вильовий, ћ.«еров, √. осинка, ћ.–ильський, ¬.яловий, ¬.—осюра, Ћ.  урбас, ќ.ƒовженко, √.¬ерьовка ≥ бага≠тьом ≥ншим.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 542 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2109 - | 1842 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.