Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультурне буд≥вництво в ”крањн≥ у 20-х роках




 ультурне буд≥вництво в ”—–– у 20-х роках т≥сно пов'€зане з пол≥тикою "украњн≥зац≥њ", €ку проводила  ѕ(б)” в цей пер≥од. “ому важливо з'€сувати суть "украњн≥зац≥њ".

ѕ≥сл€ 1917 р. на територ≥њ колишньоњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ виникла значна к≥льк≥сть незалежних держав, €к≥ стали на шл€х в≥дроджен≠н€ чи створенн€ вс≥х атрибут≥в державност≥, розвитку нац≥ональноњ осв≥ти, науки та культури. « установленн€м рад€нськоњ влади ≥мпе≠р≥€ почала в≥дроджуватись у нов≥й форм≥. ” 1922 р. був створений —оюз –—–. ÷ентрал≥зац≥€ наростала, що не могло не викликати опо≠ру народ≥в. Ѕ≥льшовицьк≥й влад≥ необх≥дно було надати нац≥ональ≠них форм. ÷ього й мала дос€гти пол≥тика корен≥зац≥њ, вироблена XII з'њздом –ос≥йськоњ компарт≥њ б≥льшовик≥в, €кий в≥дбувс€ вже через к≥лька м≥с€ц≥в п≥сл€ утворенн€ —–—– - у кв≥тн≥ 1923 р. Ќова нац≥о≠нальна пол≥тика мала забезпечити сформуванн€ нац≥ональних б≥льшовицьких кадр≥в, передус≥м управл≥нських, державних, парт≥й≠них, а також створити умови дл€ вивченн€ м≥сцевих нац≥ональних мов та користуванн€ ними. —тавилось завданн€ п≥дтримки розвит≠ку нац≥ональноњ осв≥ти та культури. ¬ ”—–– ц€ пол≥тика одержала назву "украњн≥зац≥њ", хоча, зв≥сно, мова йшла т≥льки про дерусиф≥кац≥ю, поверненн€ народу до своњх ≥сторико-культурних джерел.

ѕ≥д знаком "украњн≥зац≥њ" розвивавс€ культурний процес в ”—–– у 20-х роках. ≤нтенсивн≥ше "украњн≥зац≥€" запроваджувалас€ з 1925 p., коли було усунено з пост≥в секретар≥в ÷   ѕ(б)” ™.  в≥р≥нга та ƒ. Ћебед€. √оловну роль в "украњн≥зац≥њ" в≥д≥гравав народний секре≠тар≥ат осв≥ти, зокрема його кер≥вники —. Ўумський (1925-1927) та ћ. —крипник (1927-1932). «авд€ки њхн≥м заходам було дос€г≠нуто значних усп≥х≥в у поширенн≥ украњнськоњ мови, розвитку на≠ц≥ональноњ осв≥ти та культури. ¬се службове листуванн€ та д≥ловод≠ство поступово переводилос€ на украњнську мову. «б≥льшилась к≥льк≥сть украњнц≥в у державному й адм≥н≥стративному апаратах. Ѕ≥льше половини книжок та майже 90% газет виходили украњнською мовою. ”крањнська мова застосовувалась нав≥ть в арм≥њ, особливо в оф≥церських школах та резервних в≥йськових частинах.

јктивну роль у нац≥онально-культурному в≥дродженн≥ в≥д≥гравала ”крањнська автокефальна православна церква, створена в жовтн≥ 1921 p., на чол≥ з митрополитом ¬. Ћипк≥вським. ¬же у 1924 р. вона мала «ќ Їпископ≥в, близько 1,5 тис. св€щеник≥в, понад 1100 параф≥й (≥з загальноњ к≥лькост≥ 9 тис.) та м≥льйони в≥руючих.

ѕ≥д впливом цих зм≥н з ем≥грац≥њ повернулис€ ћ. √рушевський, —. –удницький, ј. Ќ≥ковський, ѕ. ’ристюк, ћ. „ечель, ћ. Ўраг ≥а ≥нш≥. Ќа зах≥дних земл€х ”крањни зм≥нювалось на краще став≠ленн€ до б≥льшовицькоњ влади.

” 20-х роках вагомих результат≥в було дос€гнуто в справ≥ л≥кв≥дац≥њ масовоњ неписьменност≥. –≥вень грамотност≥ зр≥с за дес€тил≥тт€ з 24-х до 57%. Ќа 1928 р. чисельн≥сть учн≥в у школах зросла до 2,6 млн. ос≥б, хоча третина д≥тей ще залишалас€ поза школою. 80% загальноосв≥тн≥х шк≥л були украњнськими.  р≥м того, д≥€ли май≠же 1,5 тис. польських, н≥мецьких та Їврейських шк≥л.

 

Ќа хвил≥ "украњн≥зац≥њ" набувають поширенн€ ≥дењ ћ. ’вильового. ѕереконаний комун≥ст, ћ. ’вильовий був у той час в≥домим украњн≠ським письменником. ¬≥н пов≥в активну боротьбу проти рос≥йсько≠го шов≥н≥зму, парт≥йноњ бюрократ≥њ ≥ закликав украњнських д≥€ч≥в культури в≥дмежуватис€ в≥д згубного впливу ћоскви. Ќа думку ћ. ’вильового, т≥льки непримиренн≥сть до шов≥н≥стичних погл€д≥в могла прискорити св≥тову пролетарську революц≥ю.

≤дењ ’вильового знайшли п≥дтримку серед украњнських б≥льшо≠вик≥в. …ого прихильником виступив нарком осв≥ти, один ≥з в≥домих у минулому боротьбист≥в ќ. Ўумський. ¬ лист≥ до —тал≥на в≥н про≠понував висувати на кер≥вн≥ посади в ”крањн≥ м≥сцевих комун≥ст≥в, вбачаючи в цьому могутн≥й зас≥б зм≥цненн€ комун≥стичноњ ≥деолог≥њ.

√рупа украњнських д≥€ч≥в культури у 1925 р. створила орган≥за≠ц≥ю "¬≥льна академ≥€ пролетарськоњ л≥тератури" на чол≥ з ћ. ’вильо≠вим. ƒо нењ ув≥йшли 22 письменники, в т. ч. ѕ. “ичина, ћ. Ѕажан, ѕ. ѕанч, ё. яновський, ≤. —енченко, ћ.  ул≥ш. ¬плив "¬≥льноњ академ≥њ" в≥дчувс€ також у творчост≥ ћ. –ильського, ћ. «ерова, ™. ѕлужника, ¬. —ороки, √.  осинки, ¬. ѕ≥дмогильного та ≥нших.

ѕоети, прозањки, драматурги, критики - вих≥дц≥ ≥з зах≥дноукрањн≠ських земель, €к≥ з р≥зних причин опинилис€ на територ≥њ –ад€нсь≠коњ ”крањни, у 1925 р. об'Їдналис€ в —п≥лку революц≥йних письмен≠ник≥в "«ах≥дна ”крањна".  р≥м того, у 20-х роках в ”—–– д≥€ли так≥ письменницьк≥ орган≥зац≥њ €к "ѕлуг", "√арт", "ћолодн€к", "Ќова ге≠нерац≥€", "”рб≥но", "Ћанка" та ≥нш≥. ” цей пер≥од розкв≥таЇ творч≥сть ѕ. “ичини ("«ам≥сть сонет≥в та октав", "¬≥тер з ”крањни"), ћ. –ильсь≠кого ("—ин€ далеч≥нь", "“ринадц€та весна"). —еред багатьох ≥нших по≠ет≥в того часу на особливу увагу заслуговують ћ. «еров, ѕ. ‘илипович, ћ. ƒрай-’мара, ™. ѕлужник, ¬. —осюра, ћ. Ѕажан, “. ќсьмачка.

«начне м≥сце в украњнськ≥й л≥тератур≥ зайн€ли твори ћ. ’вильо≠вого ("я", "ѕов≥сть про санатор≥йну зону", "ѕро сатану в бочц≥", "ƒв≥ сили", "¬альдшнепи"), √.  осинки ("¬ житах"), ¬. ѕ≥дмогильного ("ћ≥сто"). ≤. —енченка ("≤з записок холу€"), ё. яновського ("„отири шабл≥"), ћ.  ул≥ша ("Ќародний ћалах≥й", "ћина ћазайло", "ѕатетична соната").

 

Ќац≥онально-культурний розвиток ”—––, пол≥тика "укра≠њн≥зац≥њ" посилили позиц≥њ нац≥онального комун≥зму. ƒ≥€льн≥сть ћ. ’вильового, ќ. Ўумського, ћ. —крипника, ћ. ¬олобуЇва об'Їк≠тивно була спр€мована на захист суверенних прав ”—––. ÷е стри≠вожило ћоскву. ѕозиц≥њ названих д≥€ч≥в були квал≥ф≥кован≥ €к "ухили", ≥ розпочалас€ кампан≥€ по њх "нейтрал≥зац≥њ". ўоб по≠класти край самост≥йницьким про€вам в ”—––, всьому украњнсь≠кому культурному процесов≥ "украњн≥зац≥њ", у вересн≥ 1929 р. було заарештовано визначних д≥€ч≥в украњнськоњ науки, культури ≥ авто≠кефальноњ церкви €к член≥в вигаданоњ ќƒѕ” "—п≥лки визволенн€ ”крањни".

” роки непу осв≥та, наука ≥ культура зробили важливий крок уперед. ÷ентром науковоњ роботи була в цей час ”крањнська јкадем≥€ наук, де працювали так≥ визначн≥ вчен≥ €к ћ. ¬асиленко,  . ¬облий, ƒ. √раве, ћ.  рилов, ћ. √рушевський, —. ™фремов, ј.  римський та ≥нш≥. «агалом же 20-≥ роки стали пер≥одом неба≠ченого в рад€нських умовах украњнського нац≥онального культур≠ного п≥днесенн€. ѕричиною цього був перех≥д до новоњ економ≥ч≠ноњ пол≥тики та пол≥тики "украњн≥зац≥њ".





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 883 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.