Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕочаток згортанн€ украњн≥зац≥њ




ќднак паралельно з усп≥хами пол≥тики ук≠рањн≥зац≥њ, нац≥онально-культурним розвит≠ком украњнського народу зростав оп≥р з боку "русот€п≥в". «рос≥йщена парт≥йно-господарська номенклатура, користуючись допомогою з центру, в друг≥й половин≥ 20-х рок≥в перейшла в наступ на пол≥тику украњ≠н≥зац≥њ. ѕ≥д вигл€дом боротьби з украњнським нац≥онал≥змом, що начебто погрожував монол≥тн≥й Їдност≥ —–—–, республ≥канське кер≥вництво п≥д проводом Ћ.  агановича, що так блискавично зм≥нював ор≥Їнтири, сумл≥нно виконуючи завданн€ центру, почи≠наЇ нову кампан≥ю. ¬она була спр€мована на дискредитац≥ю, шельмуванн€ проводир≥в украњн≥зац≥њ, пов≥льну л≥кв≥дац≥ю пол≥ти≠ки корен≥зац≥њ.

—имптоматично, що першою жертвою новоњ стал≥нськоњ на≠ц≥ональноњ пол≥тики став в≥домий украњнський письменник, пол≥тичний д≥€ч, член б≥льшовицькоњ парт≥њ з 1919 р. ћикола ’ви≠льовий. ” 1925 р. широко розгорнулас€ л≥тературна дискус≥€ про шл€хи та перспективи розвитку украњнськоњ л≥тератури. ѕриво≠дом дл€ ≥деолог≥чного звинуваченн€ митц€ слова стали сформу≠льован≥ ним гасла "√еть в≥д ћоскви" ≥ "ƒайош ™вропу", що були закликом до украњнського письменства не коп≥ювати культурн≥ надбанн€ ≥нших народ≥в, зокрема рос≥йського, а ви€вл€ти свою нац≥ональну св≥дом≥сть, самобутн≥сть, звертатис€ до Ївропейсь≠коњ спадщини. ÷е викликало обуренн€ московськоњ парт≥йноњ но≠менклатури, що розпочала кампан≥ю тавруванн€ "нац≥онал≥стич≠ного ухилу" ћ. ’вильового, так званого "хвильовизму". ќбме≠женн€ творчоњ свободи украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, нав≥шуванн€ ≥део≠лог≥чних €рлик≥в "буржуазного нац≥онал≥зму" стали першим кроком стал≥нського режиму на шл€ху скасуванн€ пол≥тики украњн≥зац≥њ, ут≠вердженн€ командно-адм≥н≥стративноњ системи в духовн≥й сфер≥.

 

Ќаступним об'Їктом критики став ќ. Ўумський, €кий у 1924Ч 1926 pp. був наркомом осв≥ти ≥ в≥дпов≥дав за проведенн€ украњн≥зац≥њ. як один ≥з орган≥затор≥в та пров≥дник≥в ц≥Їњ пол≥тики, в≥н вва≠жав, що вона зд≥йснюЇтьс€ занадто пов≥льними темпами вна≠сл≥док протид≥њ зрусиф≥кованоњ номенклатури. ќ. Ўумський на≠пол€гав на необх≥дност≥ в≥дкликанн€ з ”крањни Ћ.  агановича, що про€вл€в схильн≥сть до адм≥н≥струванн€, бюрократизму ≥ штучно гальмував процес украњн≥зац≥њ. ” в≥дпов≥дь генеральний секретар ÷   ѕ(б)” Ћ.  аганович орган≥зував кампан≥ю кри≠тики наркома осв≥ти. Ћютнево-березневий об'Їднаний пленум ÷  и ÷    ѕ(б)” в 1927 р. розц≥нив погл€ди ќ. Ўумського €к "нац≥онал≥стичний ухил", його було зн€то з посади наркома ≥ ви≠слано за меж≥ ”крањни. Ћише один учасник пленуму - представ≠ник  омпарт≥њ «ах≥дноњ ”крањни ( ѕ«”)  арл —аврич (ћаксимо≠вич) - не п≥дтримав цього р≥шенн€. ÷е дало прив≥д  агановичу звинуватити в "шумськизм≥" весь ÷   ѕ«”, а парт≥€ п≥зн≥ше була л≥кв≥дована виконкомом  ом≥нтерну.

 

якщо ћ. ’вильовий та ќ. Ўумський в≥дстоювали культурну самобутн≥сть та пол≥тичн≥ права украњнського народу, то ћихай≠ло ¬олобуЇв прагнув довести спроможн≥сть економ≥чноњ само≠ст≥йност≥ республ≥ки. ” статт€х, що були опубл≥кован≥ у "Ѕ≥льшовику ”крањни" в 1928 p., в≥н доводив, що в економ≥ц≥ —–—– ”крањна в≥д≥граЇ роль сировинного придатку ≥ перебуваЇ на ста≠новищ≥ колон≥њ, €к ≥ при царському режим≥. ¬≥н ірунтовно переко≠нував, що украњнська економ≥ка повинна становити Їдиний народногосподарський комплекс, €кий може ≥нтегруватис€ в св≥тову економ≥чну систему без посередництва рос≥йськоњ. "¬олобуЇвщина" пор€д з "шумськизмом" та "хвильовизмом" були оголо≠шен≥ про€вом небезпечного "нац≥онал-ухильництва" ≥ стали при≠водом дл€ згортанн€ пол≥тики украњн≥зац≥њ.

 

ƒ≥€льн≥сть Ћ.  агановича на посад≥ л≥дера украњнських б≥льшо≠вик≥в була досить високо оц≥нена кремл≥вським кер≥вництвом. ” 1928 р. його з п≥двищенн€м було в≥дкликано до ћоскви. √ене≠ральним секретарем ÷   ѕ(б)” став —тан≥слав  ос≥ор - в≥до≠мий парт≥йний ≥ державний д≥€ч, один ≥з активних пров≥дник≥в ста≠л≥нськоњ пол≥тики на ”крањн≥. —аме за його безпосередньою участю було розгорнуто остаточний етап л≥кв≥дац≥њ пол≥тики ук≠рањн≥зац≥њ в умовах становленн€ тотал≥тарноњ диктатури. “раг≥чним ф≥налом украњнського нац≥онально-культурного в≥дродженн€ 20-х рок≥в стало самогубство ћ. —крипника - одного з останн≥х поводир≥в ≥ захисник≥в пол≥тики украњн≥зац≥њЧв липн≥ 1933 р.


 рушинський

 

 ультура ”крањни (1917Ч1941 pp.)

 

ќсв≥та Ќаука ≥ техн≥ка Ћ≥тература “еатр 1 музика јрх≥тектура. ќбразотворче мистецтво
1918 Ч заснуванн€ у  атеринослав≥ ун≥верситету. 1919 Ч постанова –ад€н≠ського ур€ду про в≥до≠кремленн€ церкви в≥д школи. 1919 Ч початок д≥€ль≠ност≥ ѕролеткульту в ”крањн≥. 1920 Ч постанова –¬  ”—–– про обов'€зкове вивченн€ украњнськоњ мови у школах з неукрањнською мовою навчанн€. 1921 Ч постанова –Ќ  про боротьбу з неписьменн≥стю. 1922 - створенн€ ”кра≠њнського с≥льськогоспо≠дарського ≥нституту. 1926Ч1932 Ч мережа педагог≥чних ≥нститут≥в зросла з 12 до 46, 1933 Ч в≥дновлено ун≥верситетську осв≥ту в ”крањн≥ ( ињв, ќдеса, ’арк≥в, ƒн≥пропет≠ровськ). 1938 Ч постановою ÷   ѕ(б) Ђѕро реорган≥за≠ц≥ю шк≥л на ”крањн≥ї посилено процес русиф≥ка≠ц≥њ народноњ осв≥ти. 1940 Ч к≥льк≥сть вуз≥в Ч 173, середн≥х спец≥альних заклад≥в Ч 693. 1918, листопад Ч створенн€ ”крањнсь≠коњ јкадем≥њ наук, перш≥ академ≥ки; ¬. ¬ернадський, ј.  римський, ƒ. Ѕа≠тал≥й, —. —маль-—тоцький та ≥н. 1919Чстворенн€ «агальнонародноњ б≥б≠л≥отеки ”крањни (за≠раз ÷ентральна нау≠кова б≥бл≥отека). 1920 Ч створенн€ у ’арков≥ першого ук≠рањнського наукового медичного ≥нституту. 1922. Ч створенн€ ви≠давництва ¬сеукра≠њнськоњ јкадем≥њ наук (¬”јЌ). 1926 Ч створенн€ в ќдес≥ першого в ”к≠рањн≥ науково-досл≥д≠ного ≥нституту ф≥зики. 1931 Ч заснуванн€ ¬сеукрањнськоњ асо≠ц≥ац≥њ марксистсько-лен≥нських науково-досл≥дних ≥нститут≥в (¬”јћЋ≤Ќ). 1932 Ч у ’арков≥ вперше в —–—– зд≥й≠снено штучну €дерну реакц≥ю. 1933 Ч ѕрезид≥€ ¬”јЌ виключила з јкадем≥њ академ≥к≥в ћ. ¬озн€ка, ‘.  она та ≥н. €к Ђворог≥в на≠родуї. 1935 Ч в≥дкритт€ у  иЇв≥ Ѕотан≥чного са≠ду јкадем≥њ наук. 1939 Ч створенн€ в јкадем≥њ наук чоти≠рьох в≥дд≥л≥в: сусп≥ль≠них, ф≥зико-математичних, б≥олог≥чних ≥ техн≥чних наук. 1919 Ч заснуванн€ л≥≠тературно - художнього часопису Ђћис≠тецтвої. 1919 Ч заснуванн€ об'Їднанн€ украњнських поет≥в-символ≥ст≥в Ђћузагетї. 1922 Ч створенн€ —п≥лки сел€нських письменник≥в ”крањни Ђѕлугї: ј. √оловко, Ќ. «аб≥ла, 0.  опиленко, ѕ. ѕанч, √. ≈п≥к та ≥н. 1923 Ч створенн€ —п≥лки пролетарських письменник≥в Ђ√артї: 0. ƒовженко, ћ. »огансен, ¬. —осюра, ѕ. “ичина, ћ. ’вильовий та ≥н. 1926 Ч заснуванн€ Ђ¬≥льноњ јкадем≥њ пролетарськоњ л≥тературиї (¬апл≥те): ћ. ’вильовий, ѕ. “ичина, ћ. Ѕажан, ¬. —осюра, √. ≈п≥к, ќ. ƒосв≥тн≥й та ≥н. 1930 Ч заснуванн€ федерац≥њ об'Їднань рад€нських письменник≥в ”крањни. ”в≥йш≠ли представники об'Їднань Ђћолодн€кї, Ђѕлугї, Ђ«ах≥дна ”к≠рањнаї, Ђѕрол≥т-фронтї та ≥н. 1934 Ч створенн€ —п≥лки письменник≥в ”крањни, посиленн€ репрес≥й проти письменництва. 30Ч40-≥ pp. Ч пану≠ванн€ соц≥ал≥стично≠го реал≥зму. 1919 Ч створенн€ у  иЇв≥ ”крањнськоњ державноњ музичноњ драми, 1919 Ч створенн€ республ≥канського симфон≥чного оркестру ≥м. ћ. Ћисенка. 1920 Ч створенн€ Ћ.  урбасом  ињвсь≠кого драматичного театру. 1920 Ч заснуванн€ драматичного театру ≥м. ≤. ‘ранка. 1920 Ч створенн€ ук≠рањнськоњ капели Ђƒумкаї, кер≥вник Ч  . —теценко. 1922 Ч створенн€ Ћ.  урбасом театру ЂЅерез≥льї, працювали актори: ј. Ѕучма, ћ.  рушельницький, Ќ. ”жв≥й та ≥н. 1925 Ч в≥дкритт€ у ’арков≥ украњнського театру опери та бале≠ту. 1926 Ч в≥дкритт€ у  иЇв≥ рос≥йського драматичного театру ≥м. Ћ. ”крањнки. 1932 Ч створенн€ —оюзу рад€нських композитор≥в ”крањ≠ни. 1933 Ч репрес≥њ про≠ти Ћ.  урбаса ≥ теат≠ру ЂЅерез≥льї. 1939 Ч створенн€ —п≥лки композитор≥в ”крањни. 1940 Ч в≥дкритт€ у Ћьвов≥ театру опери та балету. 1917 Ч створенн€ ”крањнськоњ академ≥њ мистецтв (з 1924 p.Ч ’удожн≥й ≥нститут). 1922 Ч створенн€ першого в ”крањн≥ товариства художни≠к≥в ≥м.  .  останд≥. 1924 Ч створенн€ од≠ного з перших украњн≠ських художн≥х ф≥ль≠м≥в Ђќстап Ѕандураї. 1926 Ч в≥дкритт€ у ѕолтав≥ пам'€тника ћ. √оголю (Ћ. ѕозен). 1927Ч1933 Ч буд≥в≠ництво  ињвського за≠л≥зничного вокзалу (0. ¬ербицький, ѕ. јльошин). 1928 в заснуванн€ Ђ“овариства сучасних арх≥тектор≥в ”крањ≠ниї. 1929 Ч заснуванн€ Ђ”крањнського мистецького об'Їднанн€ї: ћ.  озин, ¬.  оровчинський, √. —в≥тлицький та ≥н. 1935 Ч в≥дкритт€ у ’арков≥ пам'€тника “. Ўевченку (ћ. ћан≥зер). 1938 Ч створенн€ —п≥лки художник≥в ”крањни. 1939 Ч в≥дкритт€ па≠м'€тника “. Ўевчен≠ку у  иЇв≥. 1939 Ч в≥дкритт€ ме≠мор≥ального музею та пам'€тника “. Ўев≠ченку у  анев≥ (ћ. ћан≥зер). 1939 Ч створенн€ скульптурних портре≠т≥в ≤. ‘ранка та “. Ўевченка (√. ѕи≠воваров).

Ўокалюк

 

” третьому питанн≥ плану, насамперед, необх≥дно з €сувати причини пол≥тики корен≥зац≥њ ("украњн≥зац≥њ") в ”крањн≥.

—еред них головними Ї:

- формуванн€ на м≥жнародн≥й арен≥ привабливого ≥м≥джу —–—– €к держави, в котр≥й начебто гарантовано в≥льний розвиток нац≥ональних меншин;

- потреба дос€гненн€ своЇр≥дного компром≥су з сел€нством (ос≠новною масою населенн€ нац≥ональних республ≥к було сел€нство) та нац≥ональною ≥нтел≥генц≥Їю шл€хом л≥берал≥зац≥њ на≠ц≥ональних в≥дносин;

- намаганн€ комун≥стичноњ парт≥њ розширити соц≥альну базу своЇњ системи, залучивши до парт≥й ≥ до управл≥нн€ республ≥≠кою представник≥в нерос≥йських народ≥в [у 1920 р. у  ѕ(б)” украњнц≥ становили лише 19%, тод≥ €к вони становили 80% на≠селенн€ ”—––, ≥ лише 11 % комун≥ст≥в вважали р≥дною мовою украњнську, а розмовл€ли нею лише 2%];

- намаганн€ рад€нського кер≥вництва очолити ≥ поставити п≥д контроль процес нац≥онального в≥дродженн€ республ≥ки, щоб в≥н не виливс€ в антицентроб≥жн≥ спр€муванн€;

- потребою зм≥цненн€ новоутвореного державного утворенн€ -—–—–, наданн€м прав "культурно-нац≥ональноњ автоном≥њ" хоч

частково компенсувати республ≥кам втрату њх пол≥тичного су≠верен≥тету тощо.

 

¬ажливо проанал≥зувати практичне зд≥йсненн€ "украњн≥за≠ц≥њ" в ”крањн≥, вид≥ливши так≥ насл≥дки:

1. –озширенн€ сфери вживанн€ украњнськоњ мови в державному житт≥. [« серпн€ 1923 р. дл€ державних чиновник≥в та парт≥й≠них прац≥вник≥в орган≥зовуютьс€ курси украњнськоњ мови. “ой, хто не пройшов њх ≥ не склав ≥спиту, ризикував втратити поса≠ду. « 1925 р. було введене обов'€зкове вживанн€ украњнськоњ мови в державному д≥ловодств≥. « 1927 р. парт≥йну докумен≠тац≥ю переведено на украњнську мову].

2. «ростаЇ к≥льк≥сть украњнц≥в у парт≥йному ≥ державному апара≠тах. “ак, у 1923 р. њхн€ частка становила 25-35%, а у 1927 р. -52-54%. «а к≥льк≥сним ростом сто€ли важлив≥ структурн≥ зм≥≠ни. ќдн≥Їю з них була по€ва новоњ державно-пол≥тичноњ, гос≠подарськоњ та культурноњ ел≥ти, к≥ст€ком €коњ були так зван≥ нац≥онал-комун≥сти, вих≥дц≥ з колишн≥х украњнських л≥вих парт≥й.

3. Ќайб≥льший вплив "украњн≥зац≥€" справила на розвиток нац≥о≠нальноњ осв≥ти. ¬она зб≥глас€ в час≥ з розгортанн€м у крањн≥ так званоњ культурноњ революц≥њ, одним з головних напр€мк≥в €коњ була л≥кв≥дац≥€ неписьменност≥. ” 1930 р. в ”крањн≥ поча≠ли впроваджувати загальнообов'€зкове початкове навчанн€. ” 1927 р. 97% украњнських д≥тей навчалос€ украњнською мовою. ÷ей показник так ≥ не був перевершений за роки рад€нськоњ влади (у 1990 р. в≥н становив лише 47,9%).

4. «ростанн€ мереж≥ украњномовних навчальних заклад≥в йшло паралельно з розвитком наукових досл≥джень у р≥зних галуз€х украњнознавства. ќдним з перших перейшли на викладанн€ украњнською мовою  ињвський медичний ≥нститут, де€к≥ фа≠культети  ињвського пол≥техн≥чного ≥нституту. ”крањн≥зац≥€ вищоњ школи ускладнювалас€ нестачею викладач≥в, п≥дручни≠к≥в, нерозвинен≥стю украњнськоњ науковоњ терм≥нолог≥њ, особ≠ливо з природничих дисципл≥н.

5. –≥зко зб≥льшувалась к≥льк≥сть украњнськоњ преси (в 1933 р. во≠на становила 89% всього тиражу газет у республ≥ц≥).

6. ”крањномовн≥ стац≥онарн≥ театри в 1931 р. становили 3/4 вс≥х театр≥в в ”крањн≥; в 1927/29 pp. у  иЇв≥ збудовано найб≥льшу в

™вроп≥ на той час к≥ностуд≥ю. ѕоширюютьс€ р≥зн≥ л≥тературн≥ угрупованн€. –≥знопланова культурно-осв≥тн€ робота проводилась серед компактно проживаючих за межами ”крањни украњнц≥в (на 1925 р. за межами ”крањни проживало 6,5 млн. украњнц≥в).

7. ¬елика увага прид≥л€лась розвитку нац≥ональних меншин в ”крањн≥. “ак, прот€гом 1925 р. було утворено с≥м н≥мецьких, чотири болгарських, один польський ≥ один Їврейський нац≥≠ональн≥ райони, а також 954 с≥льськ≥ ради нац≥ональних мен≠шин, 100 м≥ських рад. ” цей час в ”крањн≥ д≥€ли 566 шк≥л з н≥мецькою мовою навчанн€, 342 - з Їврейською, 31 - з татар≠ською тощо, а взагал≥ початковий всеобуч зд≥йснювавс€ понад 20-ма мовами.

—л≥д сказати, що жодна з республ≥канських "корен≥зац≥й" не зайшла так далеко, €к украњнська. «а дес€ть рок≥в "украњн≥зац≥њ" (1923-1933) украњнц≥ перетворилис€ на структурно повноц≥нну нац≥ю.

 

Ќа початку 30-х рок≥в "украњн≥зац≥ю", €ку слушно називали ”крањнським ¬≥дродженн€м, почали поступово згортати. –озпочинаЇтьс€ боротьба з так званим буржуазним нац≥онал≥змом. “ак, у 1930 р. в≥дбувс€ процес над 45 "кер≥вниками" так званоњ "—п≥л≠ки визволенн€ ”крањни" (—¬”). ѕ≥д репрес≥њ потрапили академ≥к —.™фремов, професори ….√ермайзе, ќ.„ерн€х≥вський та ≥нш≥. ¬ 1931 р. в≥дбувс€ ще один процес - ”крањнського нац≥онал≥стич≠ного центру (”Ќ÷), за €ким були репресован≥ 50 представник≥в украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, в тому числ≥ академ≥к ћ.√рушевський.

–епрес≥њ не обминули ≥ творчу ≥нтел≥генц≥ю. ≤з 250 украњнсь≠ких письменник≥в було репресовано понад 200. “ака сама дол€ сп≥ткала багатьох театрал≥в, серед них видатного режисера Ћ. урбаса, художник≥в. Ќа знак протесту проти антиукрањнськоњ пол≥тики наклали на себе руки ћ.’вильовий, ћ.—крипник.

ќстаточно пол≥тика "украњн≥зац≥њ" була згорнута в 1938 p., коли вийшла постанова –аднаркому ”—–– про обов'€зкове викладанн€ рос≥йськоњ мови в ус≥х нерос≥йських школах, €ка спри€≠ла процесу русиф≥кац≥њ, ≥ постанова ѕол≥тбюро ÷   ѕ(б)” про л≥кв≥дац≥ю нац≥ональних адм≥н≥стративно-територ≥альних утво≠рень тощо.

ќтже, проголошений комун≥стичною парт≥Їю курс на "укра≠њн≥зац≥ю" та його насл≥дки мали велике значенн€. ќднак було б помилкою вважати його т≥льки результатом ц≥леспр€мованих зу≠силь парт≥њ. ¬она була насамперед далеким в≥дгомоном украњнсь≠коњ нац≥ональноњ революц≥њ 1917-1921 pp. якщо нац≥онал-комун≥сти виступили кер≥вними кадрами пол≥тики "украњн≥зац≥њ", то величезна арм≥€ виконавц≥в складалас€ переважно з украњнсь≠коњ ≥нтел≥генц≥њ, значна частина €коњ брала участь у нац≥онально-визвольних змаганн€х. ¬≥дпов≥дну групу серед них становили украњнськ≥ ем≥гранти та вих≥дц≥ з √аличини, €к≥ пов≥рили у серйо≠зн≥сть курсу на "украњн≥зац≥ю". «агалом курс на "украњн≥зац≥ю" був тактичним кроком, €кий не в≥дпов≥дав стратег≥чним планам комун≥стичноњ парт≥њ —–—–.

ѕроблемн≥ питанн€ та завданн€ дл€ самост≥йноњ роботи

6. як≥ основн≥ пол≥тичн≥ аспекти украњн≥зац≥њ в 20-т≥ роки?

7. ¬ чому ви вбачаЇте основн≥ причини в≥дмови в≥д пол≥тики украњн≥зац≥њ?

8. ѕов'€ж≥ть неп ≥ пол≥тику украњн≥зац≥њ з сьогоденн€м ”крањни.


√айдуков

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 776 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2266 - | 2070 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.