Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософський (св≥тогл€дний) р≥вень




ћетоди теор≥њ держави ≥ права

 

ћетодолог≥€ - складне €вище. ¬она розум≥Їтьс€, по-перше, €к наука про метод, по-друге, €к система найб≥льш загальних принцип≥в, п≥дход≥в ≥ метод≥в, що складають основу дл€ даноњ науки; по-третЇ, €к сукупн≥сть прийом≥в досл≥дженн€, що застосовуютьс€ в дан≥й науц≥.

« точки зору ф≥лософ≥њ, методолог≥€ €вл€Ї собою систему принцип≥в ≥ способ≥в орган≥зац≥њ ≥ побудови теоретичноњ ≥ практичноњ д≥€льност≥, а також вченн€ про цю систему.

ƒовгий час Їдиним визнаним методом був метод матер≥ал≥стичноњ д≥алектики.

¬имоги цього методу пол€гають у наступному:

1) держава ≥ право вивчаютьс€ в розвитку конкретно-≥сторично;

2) держава ≥ право вивчаютьс€ в нерозривному зв'€зку з факторами, €к≥ њх обумовлюють;

3) держава ≥ право вивчаютьс€ у зв'€зку ≥з сусп≥льною практикою;

4) держава ≥ право визначаютьс€ економ≥чними умовами житт€ сусп≥льства.

Ќезважаючи на прийн€ту зараз повальну критику вс≥х положень колишньоњ рад€нськоњ науки, не можна не визнати, що цей метод маЇ ≥ позитивн≥, ≥ негативн≥ моменти. ÷ей метод залишаЇтьс€ в сил≥ ≥ зараз, в≥н Ї ф≥лософською основою наукових досл≥джень.

√оловний же м≥нус цього методу пол€гаЇ в його догматизм≥, тобто в тому, що в≥н вважавс€ Їдиним ≥ не допускаЇ критики. ѕри використанн≥ методу головний акцент робивс€ на класову природу держави ≥ права.

ћетодолог≥€ загальноњ теор≥њ держави ≥ права - це сукупн≥сть теоретичних принцип≥в, лог≥чних прийом≥в ≥ способ≥в та спец≥альних метод≥в п≥знанн€ правових €вищ.

ѕ≥д методом теор≥њ держави ≥ права розум≥Їтьс€ сукупн≥сть прийом≥в ≥ способ≥в, за допомогою €ких зд≥йснюЇтьс€ п≥знанн€ правових €вищ.

” рамках методолог≥њ вид≥л€ють к≥лька р≥вн≥в:

ф≥лософський (св≥тогл€дний) р≥вень

¬изначаЇ загальн≥ гносеолог≥чн≥ принципи ф≥лософськоњ доктрини. ÷е вих≥дн≥ позиц≥њ дл€ анал≥зу правових €вищ. «агальн≥ ф≥лософськ≥ принципи п≥знанн€ створюють сп≥льн≥сть теоретичноњ бази наукових досл≥джень. ÷€ сп≥льн≥сть теоретичноњ бази, у свою чергу, даЇ можлив≥сть з≥ставити результати досл≥джень. Ќа ф≥лософському р≥вн≥ можна вид≥лити наступн≥ принципи:

- принцип ≥сторизму (вс≥ €вища повинн≥ вивчатис€ з урахуванн€м њх ≥сторичного розвитку; наприклад, зрозум≥ти сутн≥сть ≥ специф≥ку держави можна, т≥льки простеживши р≥зн≥ ≥сторичн≥ типи держави, таким чином ви€вл€тьс€ њњ незм≥нн≥ сутн≥сн≥ характеристики ≥ в≥дпадуть минущ≥ фактори);

- принцип системност≥ досл≥джень (вс≥ €вища взаЇмопов'€зан≥, тому нев≥рним було б вивчати будь-€ке €вище у в≥дрив≥ в≥д пов'€заних з ними фактор≥в; наприклад, право вивчаЇтьс€ у взаЇмозв'€зку з державою; це ≥ означаЇ, що вс≥ €вища вивчаютьс€ в систем≥, в комплекс≥);

- принцип методолог≥чного плюрал≥зму (застосуванн€ множинност≥ метод≥в при вивченн€ кожного окремого €вища);

- принцип об'Їктивност≥ та конкретност≥ (це два принципи п≥знанн€, але вони т≥сно пов'€зан≥, тому розгл€даютьс€ вони разом. ўоб забезпечити вт≥ленн€ в житт€ принципу об'Їктивност≥ п≥знанн€, ми повинн≥ позбутис€ в≥д суб'Їктивних чинник≥в, €кими Ї, наприклад власн≥ пристраст≥ досл≥дника, догматизм, ≥деолог≥зац≥€ науки.  онкретн≥сть означаЇ, що вс≥ досл≥дженн€ повинн≥ спиратис€ на факти реальноњ д≥йсност≥, по можливост≥ п≥дтверджуватис€ практикою. якщо €ка-небудь теор≥€ суперечить об'Їктивним фактам, не може охопити або по€снити њх, необх≥дно в≥дкинути цю теор≥ю, а не займатис€ п≥дгонкою факт≥в п≥д нењ. —аме конкретн≥сть досл≥дженн€ дозволить забезпечити його об'Їктивн≥сть.);

- принцип Їдност≥ предмета ≥ методу вивченн€ (кожне €вище, кожний предмет вивченн€ вимагаЇ власних метод≥в, прийн€тних дл€ нього. Ќаприклад, методи, застосовуван≥ в природничих ≥ техн≥чних науках, часто неприйн€тн≥ дл€ наук гуман≥тарних, ≥ навпаки.);

- принцип науковоњ коректност≥ - можна розгл€нути в €кост≥ додаткового (методи, €к≥ ми обираЇмо дл€ вивченн€ того чи ≥ншого €вища, повинн≥ не т≥льки приводити до конкретних результат≥в, але й не завдавати шкоди сусп≥льству, в≥дпов≥дати ≥дењ гуман≥зму, не входити в суперечн≥сть ≥з загальнолюдськими ц≥нност€ми. ÷е той випадок, коли мета не виправдовуЇ засоби.).

2) загальнонауков≥ методи п≥знанн€ складають другий р≥вень методолог≥њ. ÷е лог≥чн≥ прийоми обробки ≥нформац≥њ, за њх допомогою можна робити висновки з накопичених ≥ншими методами знань. —юди в≥днос€тьс€ так≥ методи €к ≥ндукц≥€, дедукц≥€, синтез, анал≥з, умовив≥д, судженн€ та ≥н.

—еред загальних метод≥в вивченн€ теор≥њ держави ≥ права ≥стотне м≥сце займають уз€т≥ в Їдност≥ ≥сторичний ≥ лог≥чний методи. ¬ рад€нськ≥й юридичн≥й науц≥ ц≥ методи необгрунтовано розгл€далис€ не ≥накше €к в €кост≥ складових частин ≥сторичного матер≥ал≥зму. ќднак ≥сторичний ≥ лог≥чний методи мають ≥ самост≥йне значенн€. ¬они нер≥дко застосовувалис€ представниками та ≥нших ф≥лософських напр€м≥в, зокрема √егелем, €кий часто брав ≥стор≥ю €к вона Ї.

ƒл€ п≥знанн€ ≥ по€сненн€ основних законом≥рностей державно-правових €вищ теор≥€ широко використовуЇ лог≥чн≥ прийоми, за допомогою €ких теоретичн≥ принципи досл≥дженн€ перевод€тьс€ у площину реальност≥, стають працюючою теор≥Їю. ѕри виробленн≥ наукових пон€ть про державу ≥ право застосовуютьс€ р≥зноман≥тн≥ лог≥чн≥ прийоми: анал≥з ≥ синтез, ≥ндукц≥€ ≥ дедукц≥€, метод аналог≥њ, г≥потези та ≥нш≥. ÷е т≥ робоч≥ механ≥зми, €к≥ довод€ть ≥ перев≥р€ють ≥стинн≥сть та об'Їктивн≥сть теор≥њ.

јнал≥з. як прийом наукового мисленн€ ви€вл€Ї структуру держави ≥ права, ф≥ксуЇ њх складов≥ елементи, встановлюЇ характер взаЇмозв'€зку м≥ж ними. ¬ажливим засобом лог≥чного анал≥зу державно-правовоњ надбудови Ї метод формал≥зац≥њ. ¬≥н даЇ можлив≥сть встановити лог≥чн≥ зв'€зки ≥ в≥дносини м≥ж вих≥дними, визначальними њњ елементами, в≥двол≥каючись в≥д другор€дних властивостей ≥ ознак держави ≥ права. ‘ормал≥зац≥€ дозвол€Ї систематизувати, уточнити та методолог≥чно обгрунтувати зм≥ст теор≥њ держави ≥ права, з'€сувати характер взаЇмозв'€зку њњ р≥зних положень, ви€вити ≥ сформулювати ще не розв'€зан≥ проблеми.

—интез. як прийом наукового п≥знанн€ використовуЇтьс€ теор≥Їю держави ≥ права дл€ узагальненн€ тих даних, €к≥ отриман≥ в результат≥ анал≥зу р≥зних властивостей та ознак досл≥джуваних €вищ. —интезуючи анал≥тичн≥ знанн€ окремих елемент≥в держави ≥ права, ми отримуЇмо у€вленн€ про державу ≥ право в ц≥лому.

≤ндукц≥€. “акий лог≥чний прийом пол€гаЇ в п≥знанн≥ окремих (або первинних) стор≥н або властивостей держави ≥ права, на основ≥ €кого пот≥м даютьс€ узагальненн€ р≥зного р≥вн€. Ќаприклад, ви€вивши ознаки державного органу, досл≥дник може зробити об'Їктивний висновок про те, що таке орган держави.

ƒедукц≥€. Ўл€хом лог≥чних умовивод≥в в≥д загального до конкретного, в≥д загальних суджень до конкретних чи ≥нших загальним висновк≥в п≥знаютьс€ загальн≥ законом≥рност≥ ≥ властивост≥ держави ≥ права. ѕот≥м, поступово розчленовуючи њх на певн≥ групи, одиничн≥ утворенн€, њм даЇтьс€ наукова оц≥нка (визначенн€). ѕроцес досл≥дженн€ проходить тут у зворотному пор€дку, характерному дл€ ≥ндуктивного методу. “ак, п≥знанн€ права можна починати з вивченн€ його загальних ознак ≥ загальносистемноњ будови, пот≥м звернутис€ до анал≥зу конкретних його стор≥н та форм бутт€.

√≥потеза - це наукове припущенн€, висунуте дл€ по€сненн€ €когось €вища, вимагаЇ перев≥рки на досв≥д≥ та теоретичного обгрунтуванн€ дл€ того, щоб стати науковою теор≥Їю. «а висловом  анта, г≥потеза - це не мр≥€, а думка про д≥йсний стан речей, вироблене п≥д строгим нагл€дом розуму. “еор≥€ держави ≥ права не лише констатуЇ дос€гнуте, п≥знане наукою. ѓњ завданн€ пол€гаЇ в тому, щоб перейти на основ≥ на€вних факт≥в в≥д незнанн€ до знанн€, ви€вити б≥льш глибинн≥ законом≥рност≥ держави ≥ права, њх певн≥ сторони ≥ тенденц≥њ розвитку.

—истемно-структурний (або, €к його ще називають, системний) метод (п≥дх≥д) в теор≥њ держави ≥ права - це сукупн≥сть методолог≥чних п≥дход≥в, прийом≥в ≥ принцип≥в вивченн€ ≥ конструюванн€ держави ≥ права, багатьох державно-правових €вищ €к систем. ƒаний метод виходить з того, що: 1) система €вл€Ї собою ц≥л≥сний комплекс взаЇмопов'€заних елемент≥в; 2) вона утворюЇ Їдн≥сть ≥з середовищем; 3) €к правило, будь-€ка досл≥джувана система €вл€Ї собою елемент системи б≥льш високого пор€дку; 4) елементи будь-€коњ досл≥джуваноњ системи, в свою чергу, звичайно виступають €к системи б≥льш низького пор€дку. јналог≥чну картину будови взаЇмних в≥дносин ≥ р≥зноб≥чних зв'€зк≥в складових частин (елемент≥в) будь-€кого державно-правового €вища €к ц≥л≥сноњ системи даЇ структура, наприклад, державного апарату, правовоњ системи, норми права, правов≥дносини; юридичний склад правопорушенн€.

« системно-структурним п≥дходом т≥сно пов'€заний функц≥ональний метод, €кий використовуЇтьс€ дл€ вид≥ленн€ в державно-правових системах складових структурних частин з точки зору њх соц≥ального призначенн€, рол≥, функц≥й, зв'€зк≥в м≥ж ними. ƒаний спос≥б застосовуЇтьс€ в теор≥њ держави ≥ права при вивченн≥ функц≥й держави, державних орган≥в, права, правосв≥домост≥, юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ та ≥нших державно-правових €вищ.

ќдним з ефективних ≥нструмент≥в вивченн€ держави ≥ права служить статистичний метод, що грунтуЇтьс€ на к≥льк≥сних способах отриманн€ даних, €к≥ об'Їктивно в≥дображають стан, динам≥ку та тенденц≥њ розвитку державно-правових €вищ. —татистичн≥ досл≥дженн€, що оперують цифрами, €к≥ нер≥дко ви€вл€ютьс€ б≥льш доказовими в≥д будь-€ких сл≥в, включають в себе дек≥лька стад≥й: статистичне спостереженн€, зведену обробку статистичних даних та њх анал≥з. —татистичний метод особливо поширений при вивченн≥ державно-правових €вищ, що в≥др≥зн€ютьс€ масов≥стю ≥ повторюван≥стю, зокрема, таких, €к форми представницькоњ ≥ безпосередньоњ демократ≥њ, правотворчий ≥ правозастосовний процеси, боротьба ≥з злочинн≥стю та ≥ншими правопорушенн€ми.

 р≥м того, до загальних належать наступн≥ методи: математичний, соц≥олог≥чний, к≥бернетичний, пор≥вн€льний тощо.

3) спец≥альн≥ методи правового досл≥дженн€. ÷≥ методи в≥дображають специф≥ку правовоњ науки. ¬они р≥зн≥ дл€ р≥зних галузей знань, дл€ р≥зних наук.

—пец≥альн≥ методи юридичноњ науки можна розд≥лити на к≥лька груп:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 516 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2039 - | 1996 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.