Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ теор≥њ держави ≥ права




‘ункц≥њ науки Ц це основн≥ напр€мки науковоњ д≥€льност≥, що виражаютьс€ в њњ завданн€х, ц≥л€х.

1) √носеолог≥чна (п≥знавальна) функц≥€. ќчевидно, що основна функц≥€ науки - це прирощенн€ наукових знань €к знань ≥стинних, обгрунтованих, що перев≥р€ютьс€ Ц гносеолог≥чна (п≥знавальна) функц≥€. ¬ межах гносеолог≥чноњ функц≥њ можна вид≥лити наступн≥ п≥дфункц≥њ (функц≥њ б≥льш конкретного характеру).

а) ≈мп≥рика-описова п≥дфункц≥€ юридичноњ науки в≥дпов≥даЇ емп≥ричному р≥вню п≥знанн€, лог≥чно первинним етапу наукового досл≥дженн€. ѓњ зд≥йсненн€ покликане забезпечити наукове теоретичне п≥знанн€ фактичним матер≥алом, емп≥ричними даними про досл≥джуван≥ €вища.

¬ юридичн≥й науц≥ в €кост≥ емп≥ричних факт≥в (досл≥джуваних €вищ державно-правовоњ д≥йсност≥) можна розгл€дати ≥ окрем≥ нормативн≥ акти, норми права, р≥зного роду юридичн≥ факти, д≥€льн≥сть, пов'€зану з правотворч≥стю, систематизац≥Їю законодавства, правореал≥зац≥њ, результати д≥њ нормативних акт≥в, структуру, кадровий склад ≥ д≥€льн≥сть державних орган≥в щодо зд≥йсненн€ тих чи ≥нших функц≥й держави, правосв≥дом≥сть окремих соц≥альних груп, стан злочинност≥ ≥ т. д. ќсновним методом отриманн€ емп≥ричних даних в юридичн≥й науц≥ Ї спостереженн€ (безпосереднЇ, але част≥ше опосередковане). ≈ксперимент маЇ обмежене значенн€. ќтриманню емп≥ричних даних в юридичн≥й науц≥ служить також метод ≥нтерпретац≥њ окремих нормативних акт≥в ≥ норм права (формально-юридичний метод ), що даЇ в≥домост≥ про первинн≥ правов≥ €вища (норми права, нормативн≥ акти), первинн≥ елементи системи права ≥ системи законодавства. ≤нтерпретац≥€ цих елемент≥в - не по€сненн€, бо в результат≥ тлумаченн€ окремоњ норми права не розкриваютьс€ законом≥рност≥ сутн≥сного пор€дку, а виход€ть дан≥ про зм≥ст емп≥рично-правового €вища, на €ких грунтуЇтьс€ подальше поглиблене вивченн€ норм права ≥ права в ц≥лому на теоретичному р≥вн≥ (анал≥з структурного складу норми права, ви€вленн€ ≥стотних ознак, властивих будь-€к≥й норм≥ права, системний п≥дх≥д до права в ц≥лому ≥ т. д.). ≤нтерпретац≥€ даЇ емп≥ричний матер≥ал дл€ подальших д≥й, що охоплюютьс€ даною функц≥Їю (наприклад, дл€ класиф≥кац≥њ норм права ≥ нормативних акт≥в), а також дл€ ≥нших метод≥в, наприклад дл€ пор≥вн€льного правознавства, бо пор≥вн€нн€ норм ≥нститут≥в права передбачаЇ насамперед њх ≥нтерпретац≥ю, отриманн€ даних про зм≥ст пор≥внюваних ≥нститут≥в.

ќпис €к наукова операц≥€ не зводитьс€ т≥льки до опису емп≥ричних властивостей досл≥джуваних €вищ. ÷€ стад≥€ наукового досл≥дженн€ припускаЇ лог≥чну обробку емп≥ричного матер≥алу, його анал≥з, класиф≥кац≥ю, систематизац≥ю, узагальненн€ ≥ т. д. ¬ результат≥ такоњ обробки створюЇтьс€ емп≥ричний базис в≥дпов≥дноњ науки. ѕри цьому певна роль належить буденним, ф≥лософським ≥ попередн≥ми науковим знанн€м, необх≥дним дл€ плануванн€ ≥ правильноњ, ц≥леспр€мованоњ постановки експерименту чи спостереженн€ ≥ т. д. ≈мп≥ричний р≥вень п≥знанн€ лише лог≥чно може розгл€датис€ в €кост≥ початкового етапу наукового п≥знанн€. ‘актично ж емп≥ричне п≥знанн€ в≥дбуваЇтьс€ на баз≥ вже ≥снуючого теоретичного базису науки, €кий багато в чому зумовлюЇ емп≥ричн≥ досл≥дженн€. «д≥йснюючи, наприклад, емп≥ричне вивченн€ стану злочинност≥ в тому чи ≥ншому район≥ крањни, досл≥дники виход€ть з певних теоретичних даних таких наук, €к крим≥нальне право, крим≥нолог≥€. ÷≥ дан≥ теор≥њ кладутьс€ в основу плануванн€ та методики такого досл≥дженн€, в основу анал≥зу - синтезу, систематизац≥њ та узагальненн€ матер≥ал≥в емп≥ричного досл≥дженн€. ” свою чергу ц≥ матер≥али, систематизован≥ ≥ узагальнен≥, становл€ть емп≥ричну основу дл€ анал≥зу певних законом≥рностей ≥ наукового теоретичного по€сненн€ сутност≥ в≥дпов≥дних об'Їкт≥в досл≥дженн€.

б) јнал≥тична п≥дфункц≥€ (п≥дфункц≥€ по€сненн€) - одна з основних функц≥й юридичноњ науки - в≥дноситьс€ до теоретичного р≥вн€ п≥знанн€ держави ≥ права. √оловним ≥ Їдиним завданн€м п≥дфункц≥њ по€сненн€ Ї розкритт€ сутност≥ досл≥джуваних об'Їкт≥в, зд≥йснюване через п≥знанн€ в≥дносин ≥ зв'€зк≥в ц≥Їњ сутност≥ з ≥ншими сутност€ми або через п≥знанн€ њњ внутр≥шн≥х в≥дносин. –озкриваючи ≥стотн≥, тобто законом≥рн≥, зв'€зки ≥ в≥дносини досл≥джуваних об'Їкт≥в, наука тим самим по€снюЇ саму сутн≥сть цих об'Їкт≥в. ’арактер по€сненн€ залежить в≥д характеру законом≥рних, ≥стотних в≥дношень ≥ зв'€зк≥в по€снюваного об'Їкта. ” сфер≥ державно-правових €вищ можлив≥ атрибутивн≥, структурн≥, причинно-насл≥дков≥, функц≥ональн≥ зв'€зки ≥ в≥дношенн€. ѓм в≥дпов≥дають ≥ певн≥ види по€снень.

јтрибутивне по€сненн€ грунтуЇтьс€ на на€вност≥ законом≥рних атрибутивних зв'€зк≥в по€снюваного об'Їкта з певною властив≥стю (атрибутом). ¬ ход≥ такого по€сненн€ розкриваЇтьс€ зв'€зок об'Їкта з ≥стотною, необх≥дною його властив≥стю (атрибутом), без €кого об'Їкт не ≥снуЇ ≥ не може ≥снувати. ≈л≥м≥нац≥€ (виключенн€) ц≥Їњ властивост≥ веде фактично до ел≥м≥нац≥њ самого об'Їкта. –озкритт€ атрибуту Ї розкритт€м одн≥Їњ ≥з стор≥н сутност≥ об'Їкта. јтрибутивне по€сненн€ досить поширене в правознавств≥. ¬оно використовуЇтьс€ перш за все в розкритт≥ сутност≥ держави ≥ права в ц≥лому.

√енетичне по€сненн€ грунтуЇтьс€ на законом≥рних зв'€зках досл≥джуваного об'Їкта з попередн≥ми йому об'Їктами. ќсновна мета такого по€сненн€ - досл≥дженн€ генезису в≥дпов≥дних об'Їкт≥в, ви€вленн€ причин ≥ умов, що викликали до житт€ досл≥джуваний об'Їкт, фактор≥в, що п≥дтримують його ≥снуванн€ ≥ зм≥ну. ѕри досл≥дженн≥ державно-правових €вищ в ход≥ генетичного по€сненн€ використовуЇтьс€, €к правило, апел€ц≥€ до економ≥чних, класових, культурних та ≥нших соц≥альних чинник≥в. √енетичне по€сненн€ застосовне при по€сненн≥ будь-€кого державно-правового ≥нституту чи ≥ншого €вища, пов'€заного з правом.

‘ункц≥ональне по€сненн€ необх≥дне в правознавств≥, бо мова йде про по€сненн€ функц≥онуючих об'Їкт≥в. ¬ наш≥й науц≥ загальновизнано, що, наприклад, у функц≥€х держави ≥ права про€вл€ютьс€ ≥стотн≥ сторони цих €вищ, перш за все њх соц≥альна сутн≥сть. јнал≥зуючи функц≥њ державно-правових €вищ ≥ насл≥дки цих функц≥й, ми тим самим отримуЇмо матер≥ал дл€ по€сненн€ самоњ њхньоњ сутност≥, бо вс≥ головн≥ риси ≥ властивост≥ цих €вищ неминуче в≥дбиваютьс€ на результат≥ њх функц≥онуванн€. ‘ункц≥ональне по€сненн€ припускаЇ, отже, вивченн€ державно-правових ≥нститут≥в у д≥њ, грунтуючись на фактах њх функц≥онуванн€, на даних про насл≥дки цього функц≥онуванн€. ѕри такому по€сненн≥ потр≥бн≥ попереднЇ вивченн€, анал≥з результат≥в, €к≥ з'€вилис€ насл≥дком д≥њ досл≥джуваних ≥нститут≥в. ‘ункц≥ональне по€сненн€ - це по сут≥ контргенетичне по€сненн€, що апелюЇ до насл≥дк≥в функц≥онуванн€ в≥дпов≥дноњ системи.

—труктурне (структурно-субстанц≥йне) по€сненн€ грунтуЇтьс€ на тому, що досл≥джуваний об'Їкт характеризуЇтьс€ двосторонньою структурною орган≥зац≥Їю. Ѕудь-€кий об'Їкт не т≥льки волод≥Ї внутр≥шньою структурою (ц≥л≥сн≥сть об'Їкта, його елементи та пор€док орган≥зац≥њ цих елемент≥в), але ≥ сам Ї складовим елементом структури ≥ншого об'Їкта (тобто елементом суперструктури). ” кожному внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому структурних зв'€зках знаходить про€в та чи ≥нша ≥стотна сторона, властив≥сть ≥снуючого об'Їкту. јнал≥зуючи структурн≥ зв'€зки об'Їкта, ми тим самим розкриваЇмо ≥ характеризуЇмо його ≥стотн≥ властивост≥. —труктурн≥ (внутр≥шньо ≥ зовн≥) по€сненн€ досить поширен≥ в науц≥ про державу ≥ право, бо обидва цих об'Їкти, з одного боку, структурно орган≥зован≥, з ≥ншого - сам≥ Ї елементами суперструктури (держава €к елемент пол≥тичноњ системи, право €к елемент системи нормативного регулюванн€ в сусп≥льств≥). “е ж саме можна сказати ≥ про ≥нш≥ державно-правов≥ €вища. Ќаприклад, кожна галузь права, будучи елементом системи права, сама маЇ внутр≥шню структурну орган≥зац≥ю. ¬ажливою умовою структурного по€сненн€ Ї не т≥льки вичлененн€ елемент≥в ц≥лого, але й ви€вленн€ системоутворюючих зв'€зк≥в, €к≥ орган≥зовують елементи в Їдине ц≥ле, що додають ц≥лому структурну Їдн≥сть. ѕросте з≥ставленн€ елемент≥в, що вход€ть в суперструктуру, ви€вленн€ загальних та специф≥чних рис без анал≥зу њх зв'€зк≥в не можна розгл€дати в €кост≥ завершеного структурного по€сненн€.

Ќаукове правознавство виходить з вимоги всеб≥чного п≥дходу до досл≥джуваних об'Їкт≥в. “ому воно не в≥ддаЇ переваги €комусь одному виду по€сненн€, а застосовуЇ њх у сукупност≥. ÷е аж н≥€к не виключаЇ того, що в де€ких досл≥дженн€х може бути використаний €кийсь один вид по€сненн€, наприклад структурне, функц≥ональне ≥ т. д. Ѕ≥льше того, под≥бного роду п≥дходи неминуч≥ в науц≥, бо вони дозвол€ють заглибитис€ в окрем≥ ≥стотн≥ сторони досл≥джуваного об'Їкта, п≥знати об'Їкт б≥льш детально ≥ конкретно.

в) ѕрогностична п≥дфункц≥€ будь-€коњ науки пол€гаЇ в передбаченн≥ розвитку в≥дпов≥дних €вищ, у передбаченн≥ того, €ким €к≥сним або к≥льк≥сним зм≥нам п≥ддадутьс€ ц≥ €вища. ѕередбаченн€ Ї необх≥дною умовою визначенн€ правильного курсу практичноњ д≥€льност≥ взагал≥ ≥ умовою далекогл€дноњ пол≥тики зокрема. Ќауково обгрунтоване передбаченн€ даЇ впевнен≥сть у можливост≥ дос€гненн€ поставлених завдань.

¬исока ступ≥нь ≥мов≥рност≥ або нав≥ть повноњ визначеност≥ наукового передбаченн€ викликана тим, що таке передбаченн€ грунтуЇтьс€ на знанн≥ причинно-насл≥дкових зв'€зк≥в, детерм≥нованост≥, обумовленост≥ в≥дпов≥дних €вищ, знанн≥ закон≥в њх розвитку. ѕередбаченн€ тенденц≥й розвитку державно-правовоњ д≥йсност≥ можливе лише з урахуванн€м загального соц≥ально-економ≥чного ≥ культурного розвитку сусп≥льства (розвитку економ≥ки, культури, напр€мк≥в пол≥тики ≥ т. д.), бо держава ≥ право знаход€тьс€ в подв≥йному зв'€зку ≥з сусп≥льством: з одного боку, сутн≥сть ≥ характер держави ≥ права обумовлен≥ самим сусп≥льством (насамперед класово-економ≥чними його в≥дносинами), а з ≥ншого - держава ≥ право Ї знар€дд€ми зворотного впливу на сусп≥льство (шл€хом управл≥нн€ ≥ регулюванн€). Ѕез урахуванн€ цих зв'€зк≥в справд≥ науковий прогноз розвитку державно-правовоњ надбудови неможливий. “ому формулюванн€ прогностичних положень юридичною наукою неминуче повинно спиратис€ на знанн€ ≥ прогнози розвитку сусп≥льних €вищ, т≥сно пов'€заних з державою ≥ правом.

ёридична наука, звичайно, не в змоз≥ займатис€ розробкою прогноз≥в ус≥х соц≥ально-економ≥чних €вищ, пов'€заних з правом. ќтже, в сфер≥ прогнозуванн€ вона повинна спиратис€ на дос€гненн€ ≥нших наук, використовувати вже готов≥ прогнози, сформульован≥ неюридичними науками. “ак≥ прогнози багатовар≥антн≥. Ќа основ≥ прогноз≥в розвитку ≥нших €вищ можна передбачити ≥ розвиток закон≥в, њх регулюючих. ќднак ≥ таке пророкуванн€ буде т≥льки багатовар≥антним, тому що, з одного боку, дос€гненн€ одних ≥ тих же ц≥лей можливо за допомогою р≥зних правових засоб≥в, а з ≥ншого - прийн€тт€ закону Ї насл≥дком д≥њ Ђнеск≥нченноњ к≥лькост≥ перехресних силї, €к≥ не завжди п≥ддаютьс€ точному обл≥ку ≥ передбаченн€.

2) ћетодолог≥чна функц≥€ юридичноњ науки пол€гаЇ в тому, що вона формуЇ методолг≥чний ≥нструментар≥й правового досл≥дженн€ та категор≥ально-пон€т≥йний апарат правознавства. ёридична наука в ц≥лому формулюЇ так≥ нормативн≥ (методолог≥чн≥) положенн€, €к принципи (правила) наукового досл≥дженн€ державно-правовоњ д≥йсност≥, р≥зного роду правила практичноњ, доц≥льноњ д≥€льност≥ в галуз≥ правотворчост≥, правозастосуванн€, реал≥зац≥њ права в широкому сенс≥ цього слова.

3) ѕактично-прикладна функц≥€ Ц юридична наука формулюЇ практичн≥ пропозиц≥њ, правила, рекомендац≥њ, поради щодо удосконаленн€ чинного законодавства, п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ державних орган≥в дл€ доц≥льноњ юридичноњ д≥€льност≥.

4) —в≥тогл€дна функц≥€ - юридична наука формуЇ ц≥л≥сну картину державно-правовоњ д≥йсност≥, ≥деолог≥чн≥ п≥двалини правового мисленн€ та св≥тогл€ду.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 711 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1968 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.