Концепція вищої юридичної освіти орієнтується на підготовку висококваліфікованих, широко освічених фахівців, здатних до активного творчого участі в державно-правовому житті, що володіють належною політичною і правовою культурою. Вузькопрофесійна підготовка тут неприйнятна, оскільки вона не тільки збіднює інтелектуальний потенціал юриста, але й не відповідає характеру його професійної діяльності як соціально-публічної.
Зрозуміло, що суддям, прокурорам, слідчим, адвокатам треба добре знати те, що має значення для вирішення різних конкретних юридичних справ, тобто зміст законів, порядок здійснення юридичних процедур і т.п. Але все це може бути по-справжньому зрозуміле і використано тільки на базі глибоких наукових уявлень про державу і право в цілому, необхідності панування права, закону в усіх сферах життя суспільства, пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Повага людської гідності, повний, безумовний і негайний захист прав і свобод людини, забезпечення умов для вільного розвитку громадян є найпершим обов'язком всіх органів держави взагалі та правоохоронних зокрема. Звідси зрозумілим є значення теорії держави і права, яка на науковій основі розкриває світоглядний спектр державно-правового життя і юридичної діяльності.
Слід розрізняти теорію держави і права як науку і навчальну дисципліну. По-перше, теорія держави і права як навчальна дисципліна повністю базується на теорії держави і права - науці. Тому чим масштабніші наукові досягнення, тим змістовнішою й повнішою є відповідна навчальна дисципліна. По-друге, різні їхні цілі, завдання, суб'єкти. Так, мета навчальної дисципліни - доведення до студентів за допомогою методичних прийомів, навчального процесу вже здобутих наукою та апробованих практикою знань, мета науки - приріст, накопичення нових відомостей вченими-дослідниками з використанням всього методологічного арсеналу. По-третє, навчальна дисципліна більш суб'єктивна, ніж наука. Система теорії держави і права як науки обумовлена реальною системою вивчаються нею державно-правових явищ і максимально до неї наближена. Система ж теорії держави і права як навчальної дисципліни багато в чому похідна від розсуду укладачів навчальних програм, кількості відведених на її вивчення годин і особистих якостей викладача.
Теорія держави і права - одна з найбільш складних навчальних дисциплін, що вивчаються на першому курсі. Вона насичена узагальненнями, абстрактними науковими положеннями, поняттями (категоріями). Особливе значення тут набувають наукові визначення (дефініції), які в стислому вигляді відображають суть аналізованих явищ. Тому поряд з підручниками студентам належить самостійно і поглиблено опрацьовувати монографії, збірники наукових праць, статті в юридичних журналах.
Як навчальна дисципліна теорія держави і права виконує дві основні функції: 1) пропедевтична - вводить студентів в юридичну освіту, спеціальність; 2) професійно-виховна - забезпечує їх належну загальнотеоретичну підготовку.
Перша функція реалізується, коли вивчаються основи теорії держави і права. Тут студенти знайомляться з вихідними поняттями і положеннями державознавства та правознавства, що дозволяє їм перейти до вивчення галузевих юридичних дисциплін - конституційного, цивільного, трудового, адміністративного, кримінального права та ін
Друга функція - розвиток у студентів абстрактного, аналітичного мислення, формування політичної і правової культури. Реалізація її починається на першому курсі, а завершується на останньому, коли підводяться теоретичні підсумки всьому навчанню та студенти вже готові до сприйняття цілісної картини юридичної дійсності, до з'ясування можливостей права та правового регулювання у вирішенні економічних, соціальних та інших проблем суспільства.
