Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€, види, причини банкрутства 5 страница




п≥дприЇмства Ї:

1.  оеф≥ц≥Їнт автоном≥њ, €кий визначаЇтьс€ в≥дношенн€м власного кап≥талу до валюти

балансу.(р.380 + р.430/р.640). ¬≥н не повинен бути меншим 0,5. „им б≥льшим Ї цей коеф≥ц≥Їнт, тим менше залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€. ÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ питому вагу власних кошт≥в в загальн≥й сум≥ джерел ф≥нансуванн€

2.  оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, €кий визначаЇтьс€ в≥дношенн€м власного кап≥талу до

валюти балансу (р.380+430+630) / (280), оптимальне значенн€ €кого вкладаЇтьс€ в д≥апазон 0,8 Ц 0,9, але не повинен бути нижчим за 0,75. ¬≥н показуЇ, €ка частина активу п≥дприЇмства ф≥нансуЇтьс€ за рахунок ст≥йких пасив≥в

3. оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн€, €кий розраховуЇтьс€ в≥дношенн€м власних кошт≥в до довгострокових ≥ короткострокових зобовТ€зань (р.380 +р.430) / (р.480 + р.620). ¬≥н повинен бути р≥вним або б≥льшим за 1. ÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ, €ка частина д≥€льност≥ п≥дприЇмства ф≥нансуЇтьс€ за рахунок власних, а €ка Ц за рахунок позикових джерел.

4.  оеф≥ц≥Їнт маневруванн€, €кий визначаЇтьс€ в≥дношенн€м власних оборотних кошт≥в

до власного кап≥талу (р.380-080 /р.380)

5.  оеф≥ц≥Їнт кап≥тал≥зац≥њ, €кий розраховуЇтьс€ в≥дношенн€м довгострокових ≥короткостроковихзобовТ€зань до власного кап≥талу (р.480+620 / р.380+ 430). ¬≥н повинен бути меншим або дор≥внювати 1. ÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ, ск≥льки позикових кошт≥в п≥дприЇмство залучило на 1 грн. вкладених в активи власних кошт≥в.

 

6.7.ћетодика анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥

ћетодика анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ аналог≥чна методиц≥, розгл€нутоњ в п. 5.3.

 

“ема 7 јЌјЋ≤« ƒ≤Ћќ¬ќѓ ј “»¬Ќќ—“≤ “ј ≈‘≈ “»¬Ќќ—“≤ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —”Ѕ™ “ј √ќ—ѕќƒј–ё¬јЌЌя

7.1. ѕон€тт€ д≥ловоњ активност≥ ≥ роль анал≥зу в њњ оц≥нц≥

7.2.¬нутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ фактори, що впливають надходженн€ кошт≥в в оборот≥

7.3.ќсновн≥ показники д≥ловоњ активност≥ ≥ методика њх розрахунку

7.4. ћетодика анал≥зу оборотност≥ об≥гових кошт≥в

7.5.ћетодика визначенн€ вив≥льненн€ з обороту або додаткового залученн€ кошт≥в в оборот

7.6. ѕон€тт€ виробничо - комерц≥йного ф≥нансового циклу ≥ методика його розрахунку

7.7.јнал≥з деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ та њх з сп≥вв≥дношенн€

7.1. ѕон€тт€ д≥ловоњ активност≥ ≥ роль анал≥зу в њњ оц≥нц≥

ƒ≥лова активн≥сть у ф≥нансовому аспект≥ про€вл€Їтьс€ перш за все у швидкост≥ обороту

його кошт≥в. јнал≥з д≥ловоњ активност≥ пол€гаЇ у досл≥дженн≥ р≥вн≥в ≥ динам≥ки р≥зноман≥тних коеф≥ц≥Їнт≥в показник≥в оборотност≥. ¬они дуже важлив≥ дл€ орган≥зац≥€:

ѕо - перше, в≥д швидкост≥ обороту кошт≥в залежить розм≥р р≥чного обороту;

ѕо-друге, з розм≥рами обороту повТ€зана в≥дносна величина умовно-пост≥йних витрат: чим швидше оборот, тим менше на кожний оборот припадаЇ цих витрат;

ѕо-третЇ, прискоренн€ обороту на т≥й чи ≥нший стад≥њ кругооб≥гу кошт≥в веде за собою прискоренн€ обороту на ≥нших стад≥€х, наск≥льки швидко кошти, вкладен≥ в активи, перетворюютьс€ в реальн≥ грош≥

.

7.2.¬нутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ фактори, що впливають надходженн€ кошт≥в в оборот≥

ƒо внутр≥шн≥х в≥днос€тьс€:

- ефективн≥сть стратег≥њ управл≥нн€ активами

- ц≥нова пол≥тика орган≥зац≥њ

- методика оц≥нки товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ запас≥в

 

ƒо зовн≥шн≥х фактор≥в в≥днос€тьс€:

галузева належн≥сть

- сфера д≥€льност≥ орган≥зац≥њ

- масштаб д≥€льност≥ орган≥зац≥њ

- вплив ≥нфл€ц≥йних процес≥в

- характер господарських звТ€зк≥в з партнерами.

7.3.ќсновн≥ показники д≥ловоњ активност≥ ≥ методика њх розрахунку

ќсновн≥ показники д≥ловоњ активност≥ ≥ методика њх розрахунку зведена в табл. 7.1.

“аблиц€ 7.1.

 

ќсновн≥ показники д≥ловоњ активност≥ ≥ методика њх розрахунку

є пп Ќазва показник≥в —пос≥б розрахунку
     
  1. «агальн≥ показники оборотност≥
   оеф≥ц≥Їнт загальноњ оборотност≥ кап≥талу (ресурсов≥ддача) ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D1 =------------------------------------------------------ ¬алюта балансу (форма 1,р.280)
  ќборотн≥сть у дн€х (час повного кругооб≥гу оборотних кошт≥в ƒ2= —ередн≥ залишки оборотних кошт≥в (р.260)х360 ---------------------------------------------------------- ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035)  
   оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ моб≥льних кошт≥в ¬иручка в≥д реал≥зац≥€ (форма 2, р.035) D3=------------------------------------------------------- ќборотн≥ активи форма 1,р.260)  
  “ривал≥сть одного обороту в дн€х 360: ƒ3
   оеф≥ц≥Їнт в≥ддач≥ нематер≥альних актив≥в ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D5 =--------------------------------------------------- Ќематер≥альн≥ активи (форма 1,р.010)
   оеф≥ц≥Їнт в≥ддач≥ основних засоб≥в (‘ондов≥ддача ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D6=--------------------------------------------------------- ќсновн≥ засоби (форма 1, р.030)
  2. ѕоказники управл≥нн€ активами
   оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ матер≥альних кошт≥в ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D7=------------------------------------------------------- ћатер≥альн≥ оборотн≥ кошт≥ (ф.1,р.100-140)
  “ривал≥сть одного обороту в дн€х матер≥альних кошт≥в ƒ8=360:ƒ7
   оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ грошових кошт≥в та њх екв≥валент≥в ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D9=---------------------------------------------------- √рошов≥ кошти (ф.1,р220 +.230+240)
  “ривал≥сть одного обороту в дн€х грошових кошт≥в ƒ10= 360:ƒ9
11.  оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ засоб≥в у розрахунках ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D11=--------------------------------------------- деб≥торська заборгован≥сть (ф.1, р-150-210)
  “ривал≥сть одного обороту в дн€х засоб≥в у розрахунках 360 дн≥в D12 =---------------- D11  
   оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ власного кап≥талу ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D13=------------------------------------------------- ¬ласний кап≥тал (форма 1, р..380+430)
   оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ кредиторськоњ заборгованост≥ ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ (форма 2, р.035) D14=------------------------------------------------ ѕоточн≥ зобовТ€занн€ (ф.1, р.520-610  
  “ривал≥сть одного обороту в дн€х кредиторськоњ заборгованост≥ 360 дн≥в D15=--------------- D14
  3. ѕоказники рентабельност≥
  –ентабельн≥сть п≥дприЇмства „истий прибуток (ф.2, р. 220) D15=----------------------------------- ф.1 (р.080 +260): 2 + (080 +260): 2 поч. пер≥оду к≥н пер≥оду
  –ентабельн≥сть оборотних актив≥в   „истий прибуток (ф.2, р. 220) D16=-------------------------------------- ‘.1 (р.260 на поч.пер. +р.260 на к≥н.пер.):2
  –ентабельн≥сть власного кап≥талу „истий прибуток (ф.2, р. 220) D17=--------------------------------------- ‘.1 (р.380+430 поч.пер. + р.380+430 к.п):2

7.4. ћетодика анал≥зу оборотност≥ об≥гових кошт≥в

ћетодика анал≥зу оборотност≥ оборотних кошт≥в пол€гаЇ у пор≥вн€нн≥ показник≥в оборотност≥ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од з аналог≥чними показниками за минулий зв≥тний пер≥од. ” такий спос≥б ви€вл€Їтьс€ ≥нформац≥€ про пол≥пшенн€ або пог≥ршенн€ њх використанн€. ÷€ ≥нформац≥€ корисна дл€ акц≥онер≥в, можливих ≥нвестор≥в, потенц≥йних покупц≥в, постачальник≥в та ≥н.

јнал≥з оборотност≥ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс€ за анал≥тичною табл..

јле дл€ цього нам знадобитьс€ ще один показник: коеф≥ц≥Їнт завантаженн€ кошт≥в в оборот≥ ( з), €кий розраховуЇтьс€: з = [—ередн≥ залишки оборотних кошт≥в (р.260): ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ]100

ƒе 100 Цпереведенн€ гривн≥в у коп..  з величина обернена до коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ оборотних кошт≥в, чим менший коеф≥ц≥Їнт завантаженн€ кошт≥в, тим ефективн≥ше використовуютьс€ оборотн≥ кошти.

“аблиц€ 7.2.

јнал≥з оборотност≥ оборотних кошт≥в за зв≥тний пер≥од

ѕоказник ћинулий зв≥тний пер≥од «в≥тний пер≥од   ¬≥дхиленн€  
1. ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ, тис. грн.      
2.  ≥льк≥сть дн≥в пер≥оду, що анал≥зуЇтьс€      
3. ќдноденна виручка, тис. грн. 161,11 175,00 13,89
4. —ередн≥й залишок оборотних кошт≥в, тис. грн..      
5. ќборотн≥сть оборотних кошт≥в, дн≥в (р€д. 4 х р€д. 2 / р€д. 1) 31,86 29,75 -2,11
6.  оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ оборотних кошт≥в, к≥льк≥сть оборот≥в (р€д. 1 / р€д. 4) 11,30 12,10 0,80
7.  оеф≥ц≥Їнт завантаженн€ кошт≥в в оборот≥, коп. (р€д. 4 / р€д. 1) 8,85 8,27 -0,58

¬иход€чи з наведеноњ табл.., можна сказати, що оборотн≥сть оборотних кошт≥в за р≥к прискорилась на 2, 1 дн€ (25,75-31.86)= -2,11 дн≥. ÷е призвело:

ј) до зб≥льшенн€ коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ засоб≥в на 0,8 (12,10 -11,30 =0,8);

Ѕ)до зниженн€ коеф≥ц≥Їнт завантаженн€ засоб≥в в оборот≥ на 0,58 коп. (8,27 -8,85 = 0,58)

Ќа зм≥ну оборотност≥ оборотних кошт≥в впливають два фактори: зм≥на обс€гу виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥ зм≥на середнього залишку оборотних кошт≥в.

¬плив першого фактору; визначаЇтьс€ так:

—ередн≥й залишок оборотних кошт≥в (минулий р≥к) / на одноденну виручку за зв≥тний р≥к

за м≥нусом оборотност≥ оборотних кошт≥в за минулий р≥к. ќдноденна виручка розраховуЇтьс€ шл€хом д≥ленн€ виручки в≥д реал≥зац≥њ за зв≥том на пер≥од дн≥в, що анал≥зуЇтьс€ ” нашому приклад≥ оборотн≥сть оборотних кошт≥в прискорилась на 2,1 дн€.

- зростанн€ виручки в≥д оборотност≥ прискорилос€ на 2,5 дн€ (5133/175 Ц 31,8 =-2,5

- натом≥сть зб≥льшенн€ середнього залишку оборотних кошт≥в на 74 тис.грн. упов≥льнило оборотн≥сть оборотних кошт≥в на 0,4 дн€ 74/175 -0,4 дн€. –азом -2,5 =0,4 = -2,1

7.5.ћетодика визначенн€ вив≥льненн€ з обороту або додаткового залученн€ кошт≥в в оборот

ћетою анал≥зу оборотност≥ оборотних кошт≥в Ї також визначенн€ суми грошей, що њх було вив≥льнено з обороту внасл≥док прискоренн€ оборотност≥ оборотних кошт≥в або додатково залучено в оборот унасл≥докупов≥льненн€ такоњ оборотност≥.

ƒл€ визначенн€ вив≥льненн€ або додаткового залученн€ оборотних кошт≥ в оборот

необх≥дно р≥зницю в оборотност≥ у дн€х помножити на зв≥тну одноденну виручку (2,11 х 175=369,2). якщо за даними анал≥зу Ї прискоренн€ оборотност≥ оборотних кошт≥в, то отримана величина ≥ буде сумою вив≥льненн€ кошт≥в з обороту, €кщо за даними анал≥зу Ї упов≥льненн€ оборотност≥ оборотних кошт≥в, то цю суму необх≥дно додатково залучати в оборот.

¬еличину економ≥чного ефекту, отриманого в≥д прискоренн€ оборотност≥ оборотних кошт≥в, можна визначити, користуючись коеф≥ц≥Їнтом завантаженн€ кошт≥в в оборот≥. якщ0о, наприклад, тор≥к дл€ одержанн€ одн≥Їњ гривни виручки було витрачено 8,85 коп. оборотних кошт≥в, то у зв≥тному роц≥ Ц т≥льки 8,27 коп., тобто менше на 0,58 коп. ќтже, загальна сума економ≥њ кошт≥в з усього обс€гу виручки становить:

(-0,58 х63000): 100 = -365,4 –≥зниц€ у 2,1 тис.грн. Ц за рахунок округлень при розрахунках.

ѕри анал≥з≥ оборотност≥ оборотних кошт≥в особлива увага повинна прид≥л€тись

виробничим запасам ≥ деб≥торський заборгованост≥. „им менше умертвл€ютьс€ ф≥нансов≥ ресурси в цих активах, тим б≥льше ефективно вони використовуютьс€, швидше обертаютьс€, принос€ть п≥дприЇмству все нов≥ й нов≥ прибутки.

ќборотн≥сть оц≥нюють, з≥ставл€ючи показники середн≥х залишк≥в оборотних актив≥в й

њхн≥х оборот≥в за пер≥од, що анал≥зуЇтьс€. ќборотами при оц≥нц≥ й анал≥з≥ оборотност≥ Ї:

- дл€ виробничих запас≥в Ц витрати на виробництво реал≥зованоњ продукц≥њ:

- дл€ деб≥торськоњ заборгованост≥ Ц реал≥зац≥€ продукц≥њ за безгот≥вковими розрахунком

(оск≥льки цей показник не в≥дображаютьс€ у зв≥тност≥ й може бути ви€влений за даними бухгалтерського обл≥ку, на практиц≥ його нер≥дко зам≥нюють показником виторгу в≥д реал≥зац≥њ)

 

7.6. ѕон€тт€ виробничо - комерц≥йного ф≥нансового циклу ≥ методика його розрахунку

¬иробничо - комерц≥йний цикл (¬ ÷)Ц це загальний час, прот€гом €кого ф≥нансов≥ ресурси нерухом≥ в запасах ≥ деб≥торськ≥й заборгованост≥. ¬ ÷ = ¬иробничий процес (ќ«)+ пер≥од обороту деб≥торськоњ заборгованост≥ (ќƒ«).

¬иробничий процес (ќ«) складаЇтьс€ з дек≥лькох етап≥в:

1) дин характеризуЇ час збер≥ганн€ виробничих запас≥в з моменту њх надходженн€ до

моменту в≥дпуску у виробництво (ќ¬);

2) час, що характеризуЇ тривал≥сть процесу виробництва;

3) пер≥од збер≥ганн€ готовоњ продукц≥њ на складах (ќх√ѕ

ћетодика розрахунку ¬ ÷.

“ривал≥сть ¬ ÷ = тривал≥сть надходженн€ кошт≥в в авансах постачальника + тривал≥сть

збер≥ганн€ виробничих запас≥в + тривал≥сть процесу виробництва + тривал≥сть збер≥ганн€ готовоњ продукц≥њ + пер≥од погашенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ (все у дн€х).

  1. “ривал≥сть надходженн€ кошт≥в в авансах постачальника:

середн€ величина аванс≥в виданих постачальникам х 360

“1=------------------------------------------------------------------------------

Ќадходженн€ ¬« на умовах передоплати +аванси видан≥

(р.180,ф.1 на к≥нець року Ц на початок року)

¬« Ц виробнич≥ запаси

ѕричому ц€ величина визначаЇтьс€ з урахуванн€м суми кошт≥в, €ка над≥йшла на умовах переоплати (в≥дношенн€ суми, €ка над≥йшла на умовах передоплати до загальноњ величини надходженн€ виробничих запас≥в х 100% (“2)

ƒл€ визначенн€ тривалост≥ виробничо - комерц≥йного циклу в розрахунок приймаЇтьс€ величина перебуванн€ кошт≥в в авансах: “1 х “2 (у в≥дсотках): 100%

2. “ривал≥сть збер≥ганн€ виробничих запас≥в (“3)

середн€ величина ¬« х 360

“3 =----------------------------------------------------------

—ума матер≥альних витрат, €ка в≥днесена на соб≥варт≥сть

3. “ривал≥сть процесу виробництва (“4)

середн≥ залишки незавершеного виробництва х 360

“4 =-------------------------------------------------------------

‘актична соб≥варт≥сть випущеноњ продукц≥њ

4. “ривал≥сть збер≥ганн€ готовоњ продукц≥њ (“5)

середн≥ залишки готовоњ продукц≥њ х 360

“5=---------------------------------------------------------

‘актична соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ

 

ќ« = “1 +“2 + “3 + “4

5. ѕер≥од погашенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ (ќƒ«):

середн€ величина залишк≥в деб≥торськоњ заборгованост≥ х 360

ќƒ«=----------------------------------------------------------------------------

¬иручка в≥д реал≥зац≥њ без ѕƒ¬ ≥ ≥нших непр€мих податк≥в)

 ¬÷ = ќ«+ ќƒ«

 

–озрив м≥ж строком платежу за своњми зобовТ€занн€ми перед постачальниками ≥ отриманн€м грошей в≥д покупц≥в Ї ф≥нансовим циклом, прот€гом €кого грошов≥ кошти вилучен≥ з обороту:

‘÷ =  ¬÷ Ц ќ « = ќ« +ќƒ« - ќ «

ќ « Ц оборотн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥.

—ередн€ величина залишк≥в кредиторськоњ заборгованост≥ х 360

ќ « = ---------------------------------------------------------------------------------

¬иручка в≥д реал≥зац≥њ без ѕƒ¬ ≥ ≥нших непр€мих податк≥в)

 

 

7.7.јнал≥з деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ та њх з сп≥вв≥дношенн€

 

ƒеб≥торська заборгован≥сть маЇ значну питому вагу в склад≥ поточних актив≥в ≥ впливаЇ на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. «наченн€ анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥ особливо зростаЇ в пер≥од ≥нфл€ц≥њ, коли ≥ммоб≥л≥зац≥€ власних оборотних актив≥в стаЇ дуже невиг≥дною.

ƒжерело анал≥зу Ц баланс п≥дприЇмства; дл€ вну3тр≥шнього анал≥зу застосовуютьс€ також дан≥ анал≥тичного обл≥ку.

” найзагальн≥шому вигл€д≥ зм≥ни в обс€з≥ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥ за зв≥тний пер≥од можуть бути охарактеризован≥ даними горизонтального та вертикального анал≥зу балансу.

ќсобливу роль у процес≥ анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥ прид≥л€ють статт≥ Уƒеб≥торська заборгован≥сть за товари, роботи, послугиФ, €ка маЇ найб≥льшу питому вагу в загальн≥й сум≥ деб≥торськоњ заборгованост≥. «г≥дно з нац≥ональними стандартами бухгалтерського обл≥ку ц€ деб≥торська заборгован≥сть в≥дображаЇтьс€ в баланс≥ за чистою реал≥зац≥йною варт≥стю, тобто €к сума деб≥торськоњ заборгованост≥ за м≥нусом сумн≥вних та безнад≥йних борг≥в.

Ќаприклад, €кщо за балансом:

- перв≥сна варт≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥ Ц 360 тис. грн.;

- резерв сумн≥вних борг≥в Ц 40 тис. грн.;

- чиста реал≥зац≥йна варт≥сть Ц 320 тис.. грн.

« метою анал≥зу розрахунк≥в з покупц€ми ≥ замовниками складаЇтьс€ анал≥тична таблиц€ за

формою табл.8.1..

«а даними ц≥Їњ анал≥тичноњ таблиц≥ визначають:

1) загальну суму деб≥торськоњ заборгованост≥ (п≥дсумок гр. 3 + гр. 5 Ц гр. = гр. 9);

2) заборгован≥сть щодо окремих покупц≥в, замовник≥в ≥ строк≥в виникненн€

3) заборгован≥сть зг≥дно виправдувальних документ≥в можна в≥днести позареал≥зац≥йних витрат ≥ списати на збитки €к деб≥торську заборгован≥сть, стосовно €коњ минув строк позовноњ давност≥, або записати (з р≥шенн€ ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ) до резерву сумн≥вних борг≥в.

 

“аблиц€ 7.3

јЌјЋ≤« ƒ≈Ѕ≤“ќ–—№ ќѓ «јЅќ–√ќ¬јЌќ—“≤

«ј “ќ¬ј–», –ќЅќ“», ѕќ—Ћ”√»

 

 

ѕокупець (замовник) ƒата утворенн€ «аборгован≥сть на початок пер≥оду ¬≥двантажено   —плачено «аборгован≥сть на к≥нець пер≥оду
дата —ума ” т.ч. ѕƒ¬ дата —ума
                 

 

 

«а даними в≥домост≥ обл≥ку розрахунк≥в з покупц€ми ≥ замовниками (або попередньоњ

анал≥тичноњ таблиц≥) складаЇтьс€ наступна анал≥тична таблиц€ (табл. 8.2.), за €кою анал≥зуЇтьс€ стан деб≥торськоњ заборгованост≥ за часом виникненн€.

 

 

“аблиц€ 7.4

јЌјЋ≤« —“јЌ” ƒ≈Ѕ≤“ќ–—№ ќѓ «јЅќ–√ќ¬јЌќ—“≤

—татт≥ деб≥торськоњ заборгованост≥ ”сього на к≥нець зв≥тного пер≥оду ” тому числ≥ за часом виникненн€
    ƒо одного м≥с€ц€     ¬≥д одного до трьох м≥с€ц≥в     ¬≥д трьох до шести м≥с€ц≥в     ¬≥д шести м≥с€ц≥в до року     ѕонад один р≥к
             

 

–егул€рне веденн€ такоњ в≥домост≥ даЇ змогу бухгалтеру анал≥зувати деб≥торську

заборгован≥сть ≥ своЇчасно вживати заход≥в дл€ усуненн€ простроченоњ заборгованост≥.

÷ей анал≥з зд≥йснюЇтьс€ за даними внутр≥шньоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства ≥ використовуЇтьс€ дл€ потреб управл≥нн€. јле, €к в≥домо, дл€ зовн≥шн≥х користувач≥в ≥нформац≥њ також дуже важливий стан деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства, бо зростанн€ њњ завжди св≥дчить про ф≥нансову нестаб≥льн≥сть. «а даними бухгалтерськоњ зв≥тност≥ (ф. 1, ф.2) можна визначити низку показник≥в, що характеризують стан деб≥торськоњ заборгованост≥.

ƒо цих показник≥в належать:

1ќборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥:

ќд = ¬: ƒ, (7.1)

ƒе ќд Ц оборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥;

¬ Ц виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ;

ƒ Ц середньор≥чна деб≥торська заборгован≥сть.

2.ѕер≥од погашенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥:

ѕд = 360 дн≥в: ќд, (7.2)

ƒе ѕд Ц пер≥од погашенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥;

ќд Ц ќборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥.

3.„астка деб≥торськоњ заборгованост≥ в загальному обс€з≥ поточних актив≥в:

ƒа = (ƒз: ѕа) 100, (7.3)

ƒе ƒа Ц частка деб≥торськоњ заборгованост≥ в поточних активах:

ƒз Ц деб≥торська заборгован≥сть;

ѕа Ц поточн≥ активи (2 + 3 розд≥л активу балансу).

4.¬≥дношенн€ середньоњ величини деб≥торськоњ заборгованост≥ до виручки в≥д реал≥зац≥њ визначаЇтьс€ за формулою:

ƒз = ƒ: ¬, (7.4)

ƒе ƒ Ц середн€ величина деб≥торськоњ заборгованост≥;

¬ Ц виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ.

5.„астка сумн≥вноњ деб≥торськоњ заборгованост≥ в загальному обс€з≥ заборгованост≥, %.

ѕоказник сумн≥вноњ деб≥торськоњ заборгованост≥ може бути вз€тий з балансу (р. 162, ф.1).

ћетодика анал≥зу показник≥в оборотност≥ деб≥торськоњ заборгованост≥: дан≥ за зв≥тний

пер≥од пор≥внюють з даними за минулий р≥к (або ≥нший зв≥тний пер≥од), визначають зм≥ни ≥ вивчають причини цих зм≥н, њхню €к≥сну характеристику. ƒе€к≥ показники за минулий пер≥од (оборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥, або в≥дношенн€ середньоњ величини деб≥торськоњ заборгованост≥ до виручки в≥д реал≥зац≥њ) перенос€тьс€ з розрахунку, складеного за виручки в≥д реал≥зац≥њ) перенос€тьс€ з розрахунку, складеного за п≥дсумками минулого року чи ≥ншого виробничого пер≥оду.

якщо пор≥вн€ти показники деб≥торськоњ заборгованост≥, можна зробити висновок щодо

того, пол≥пшивс€ чи пог≥ршав стан розрахунк≥в з покупц€ми проти минулого року. якщо на п≥дприЇмств≥ зросла сумн≥вна деб≥торська заборгован≥сть, а також загальна частка деб≥торськоњ заборгованост≥ в загальному обс€з≥ оборотних кошт≥в, то можна зробити висновок про зниженн€ л≥кв≥дност≥ поточних актив≥в у ц≥лому, а також, про пог≥ршанн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства. ¬ажливим у процес≥ анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥ Ї контроль за сп≥вв≥дношенн€м деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥.

«начне перевищенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ завжди загрожуЇ ф≥нансов≥й ст≥йкост≥

п≥дприЇмства ≥ потребуЇ залученн€ додаткових джерел ф≥нансуванн€.

–озгл€даючи питанн€ анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥ (розрахунку з покупц€ми й

замовниками), сл≥д ознайомитис€ з одним ≥з метод≥в розрахунку з покупц€ми, що широко використовуЇтьс€ в крањнах з розвинутими ринковими в≥дносинами, - методом наданн€ знижок за достроковоњ оплати. ¬≥домо, що за умов ≥нфл€ц≥њ будь-€ка в≥дстрочка платежу призводить до, що п≥дприЇмство Ц виробник реально одержуЇ лише частину вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. “ому п≥дприЇмству ≥нколи виг≥дн≥ше збирати знижку на реал≥зований товар за умови швидкоњ оплати рахунка (наприклад у дес€тиденний строк), н≥ж втратити б≥льшу суму в результат≥ ≥нфл€ц≥њ.

«начна питома вага в склад≥ джерел кошт≥в п≥дприЇмства, €к в≥домо, належить позичковим

коштам, у тому числ≥ й кредиторськ≥й заборгованост≥. “ому необх≥дно вивчати та анал≥зувати пор€д з деб≥торською заборгован≥стю ≥ кредиторську, њњ склад, структуру, а пот≥м провести пор≥вн€льний анал≥з ≥з деб≥торською заборгован≥стю.

 

јнал≥з кредиторськоњ заборгованост≥ починаЇтьс€ з перев≥рити достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ щодо вид≥в ≥ строк≥в кредиторськоњ

заборгованост≥. ƒл€ цього користуютьс€ пр€мим п≥дтвердженн€м контрагент≥в, вивченн€м контракт≥в ≥ договор≥в, особистими бес≥дами з прац≥вниками, €к≥ мають ≥нформац≥ю про борги ≥ зобовТ€занн€ п≥дприЇмства.

” процес≥ необх≥дно дати оц≥нку умов заборгованост≥, звернути увагу на строки,

обмеженн€ використанн€ ресурс≥в, можливост≥ залученн€ додаткових джерел ф≥нансуванн€.

јнал≥з власне кредиторськоњ заборгованост≥ починаЇтьс€ з вивченн€ складу ≥ структури

кредитноњ заборгованост≥ за даними форми є1 УЅалансФ.

ƒл€ цього розраховують питому вагу кожного виду кредиторськоњ заборгованост≥ в

загальн≥й сум≥. “ак≥ показники розраховуютьс€ за зв≥том ≥ за планом, а пор≥внюючи њх, визначають в≥дхиленн€ в структур≥ кредиторськоњ заборгованост≥, установлюють причини зм≥н њњ окремих складових ≥ розробл€ють заходи дл€ регулюванн€ заборгованост≥, особливо тих њњ складових, €к≥ негативно впливають на д≥€льн≥сть п≥дприЇмства.

як правило, основною причиною зм≥н структури кредиторськоњ заборгованост≥ Ї взаЇмн≥

неплатеж≥. ÷е може п≥дтвердити пор≥вн€льний анал≥з кредиторськоњ та деб≥торськоњ заборгованост≥.

ƒетал≥зац≥€ анал≥зу кредиторськоњ заборгованост≥ може проводитись з використанн€м

запропонованоњ вище методики анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥.

ќборотн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥ розраховуЇтьс€ за т≥Їю самою формулою, що й

деб≥торська, з т≥Їю лише р≥зницею, що в знаменнику в≥дображають суму обороту дл€ закуп≥вл≥ сировини, матер≥ал≥в тощо.

 

јнал≥з стану деб≥торськоњ та кредиторськоњ на к≥нець зв≥тного пер≥оду заборгованост≥

передбачаЇ також њњ пор≥вн€льний анал≥з (табл. 7.4.).

–езультатом такого анал≥зу може бути ви€вленн€:

а) зб≥льшенн€ або зменшенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥;

б) зб≥льшенн€ або зменшенн€ кредиторськоњ заборгованост≥.

як зб≥льшенн€, так ≥ зменшенн€ деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ можуть

призвести до негативних насл≥дк≥в дл€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

“ак, зменшенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ проти кредиторськоњ може статис€ через

пог≥ршенн€ стосунк≥в з кл≥Їнтами, тобто через зменшенн€ к≥лькост≥ покупц≥в продукц≥њ.

«б≥льшенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ проти кредиторськоњ може бути насл≥дком

неплатоспроможност≥ покупц≥в.

 

“аблиц€ 7.4

ѕор≥вн€льний анал≥з деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥

ѕоказник ƒеб≥торська заборгован≥сть  редиторська заборгован≥сть ѕеревищенн€ заборгованост≥
деб≥торськоњ кредиторськоњ
1. «аборгован≥сть за товари, роботи, послуги       -
2. за рахунками з бюджетом -   -  
3. «а розрахунками з авансами     -  
4. «а розрахунками з позабюджетними платежами -   -  
5. «а розрахунками з оплати прац≥ -   -  
6. «а розрахунками з учасниками -   -  
7. «а розрахунками з≥ страхуванн€ -   -  
8. ≤нш≥ види заборгованост≥   -    
”сього        

” процес≥ виборчоњ д≥€льност≥ часто трапл€ютьс€ випадки, коли кредиторська заборгован≥сть

значно перевищуЇ деб≥торську. ƒе€к≥ економ≥сти - теоретики вважають, що це св≥дчить про рац≥ональне використанн€ кошт≥в, оск≥льки п≥дприЇмство залучаЇ в оборот б≥льше кошт≥в, н≥ж в≥двол≥каЇ з обороту. јле бухгалтери-практики оц≥нюють таку ситуац≥ю т≥льки негативно, оск≥льки п≥дприЇмство мусить погашати своњ борги незалежно в≥д стану деб≥торськоњ заборгованост≥.

ќтже, анал≥зуючи дан≥ деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥, необх≥дно вивчити причини виникненн€ кожного виду заборгованост≥, виход€чи з конкретноњ виробничоњ ситуац≥њ на п≥дприЇмств≥.

 

 

“ема 8јЌјЋ≤« ‘≤ЌјЌ—ќ¬»’ –≈«”Ћ№“ј“≤¬ (сукупний дох≥д) Ќј ќ—Ќќ¬≤ ѕ(—)Ѕќ 1 Ђ«агальн≥ вимоги до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ї

8.1. «м≥ст, структура та принципи складанн€ У«в≥ту про ф≥нансов≥ результатиФ зг≥дно ѕ(—)Ѕќ 3

8.2. ÷≥л≥, завданн€, ≥нформац≥йна база та напр€мки анал≥зу ф≥нансових результат≥в

8.3. јнал≥з динам≥ки прибутку за даними ф≥нансовоњ зв≥тност≥

8.4.ћетодика анал≥зу фактор≥в, що впливають на величину прибутку

8.5. јнал≥з ≥нших доход≥в ≥ витрат в≥д ≥нших вид≥в д≥€льност≥

8.6.јнал≥з формуванн€ ≥ використанн€ прибутку

8.7. ¬иди рентабельност≥ ≥ методика њх розрахунку





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 651 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2080 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.103 с.