Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€, види, причини банкрутства 8 страница




ѕ 

≈‘¬ =[≈–(1- о) Ц —ѕ]------- (1)

¬ 

 

≈фект ф≥нансового важел€ показуЇ, на ск≥льки в≥дсотк≥в зб≥льшуЇтьс€ рентабельн≥сть власного кап≥талу за рахунок залученн€ позикових кошт≥в в оборот п≥дприЇмства. ¬≥н виникаЇ в тих випадках, €кщо економ≥чна рентабельн≥сть вище позикового в≥дсотка.

≈фект ф≥нансового важел€ складаЇтьс€ з двох компонент≥в:

1. –≥зниц≥ м≥ж рентабельн≥стю ≥нвестованого кап≥талу п≥сл€ сплати податку ≥ ставкою в≥дсотка за кредити (≈–(1- о) Ц—ѕ);

2. ѕлече ф≥нансового важел€, тобто в≥дношенн€ ѕ /¬ .

ѕозитивний ефект ф≥нансового важел€ виникаЇ, €кщо ≈– (1- о)-—ѕ б≥льше 0. Ќаприклад, рентабельн≥сть ≥нвестованого кап≥талу п≥сл€ сплати податк≥в складаЇ 20%, в той же час €к в≥дсоткова ставка за кредитн≥ ресурси дор≥внюЇ 15%. –≥зниц€ м≥ж варт≥стю позикового кап≥талу ≥ розм≥щеного кап≥талу дозволить зб≥льшити рентабельн≥сть власного кап≥талу. ѕри таких умовах виг≥дно зб≥льшувати плече ф≥нансового важел€, тобто частку позикового кап≥талу. якщо ≈–(1- о) - —ѕ менше 0, створюЇтьс€ негативний ефект ф≥нансового важел€, в результат≥ чого в≥дбуваЇтьс€ Упроњданн€Ф власного кап≥талу, насл≥дки дл€ п≥дприЇмства дуже поган≥ ≥ можуть бути руш≥йними дл€ п≥дприЇмства.

—итуац≥€ дещо зм≥нюЇтьс€ з ефектом ф≥нансового важел€, €кщо при вирахуванн≥ податк≥в враховувати ф≥нансов≥ витрати з обслуговуванн€ боргу, що маЇ м≥сце в наш≥й крањн≥,. “од≥ за рахунок податковоњ економ≥њ реальна ставка процента дор≥внюватиме: —ѕ(1- о). ¬ таких випадках ефект ф≥нансового важел€ рекомендуЇтьс€ розраховувати наступним чином:

ѕ  ѕ 

≈‘¬ =[≈–(1- о) Ц —ѕ (1- о)]-------= [ ≈–- —ѕ (1- о)]-----------(2)

¬  ¬ 

 

ўоб краще зрозум≥ти сутн≥сть ефекту ф≥нансового важел€ ≥ р≥зницю м≥ж формулами (1) ≥ (2) розгл€немо дв≥ ситуац≥њ, коли проценти за кредитн≥ ресурси не враховуютьс€ ≥ враховуютьс€ при вирахуванн≥ податк≥в. ѕерша ситуац≥њ подана в табл.. 9.5

“аблиц€ 9.5

—итуац≥€ 1 (проценти не враховуютьс€)

ѕоказники ѕ≥дприЇмства
     
1.—ередньор≥чнв сума кап≥талу      
¬ тому числ≥:      
ѕозиковий кап≥тал -    
¬ласний кап≥тал      
2.ѕрибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€      
3.«агальна рентабельн≥сть ≥нвестиц≥йного кап≥талу      
4.ѕодаток на прибуток (19%)      
5.ѕрибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥ п≥сл€ оподаткуванн€      
6.—ума процент≥в за кредит (при ставц≥ 10%) -    
7.„истий прибуток      
8.–ентабкльн≥сть власного кап≥талу,% 16,2 22,4 34,8
9.≈фект ф≥нансового важел€ - 6,2 18,6

 

як проказують наведен≥ дан≥, при однаковому р≥вн≥ економ≥чноњ рентабельност≥ ≥нвестиц≥йного кап≥талу у 20%, в на€вност≥ р≥зна рентабельн≥сть власного кап≥талу. ѕ≥дприЇмство 2, використовуючи позиков≥ кошти, зб≥льшило рентабельн≥сть на 6,2% за рахунок того, що за кредитн≥ ресурси воно сплачуЇ за контрактною ставкою 10%, а рентабельн≥сть ≥нвестиц≥йного кап≥талу п≥сл€ сплати податк≥в складаЇ 16,2%

≈‘¬2 = [20(1-0,19) -10] * 500/500 = 6,2%

ѕ≥дприЇмство 3 отримало ефект ще б≥льший за рахунок б≥льш високоњ частки позикового кап≥талу (плеча ф≥нансового важел€)

≈‘¬3 = [20(1-0,19) -10] * 750/250 = 18,6%

 

–озгл€немо ситуац≥ю 2

 

“аблиц€ 9.6

—итуац≥€ 2 (проценти враховуютьс€)

ѕоказники ѕ≥дприЇмства
     
1.—ередньор≥чнв сума кап≥талу      
¬ тому числ≥:      
ѕозиковий кап≥тал -    
¬ласний кап≥тал      
2.ѕрибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€      
3.«агальна рентабельн≥сть ≥нвестиц≥йного кап≥талу      
4.—ума процент≥в за кредит (при ставц≥ 10%) -    
5.ѕрибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥ п≥сл€ оподаткуванн€      
6.ѕодаток на прибуток (19%)   28,5 23,75
7.„истий прибуток   121,5 101,25
8.–ентабкльн≥сть власного кап≥талу,% 16,2 24,3 40,5
9.≈фект ф≥нансового важел€ - +8,1 +24,3

 

як видно з наведених даних, ф≥скальний обл≥к ф≥нансових витрат з обслуговуванн€ боргу дозволив п≥дприЇмству 2 зб≥льшити ефект ф≥нансового важел€ з 6,2 до 8,1%, а п≥дприЇмству 3- з 34,8 до 40,5%.

“аким чином, основна в≥дм≥нн≥сть м≥ж формулами 1 ≥ 2 пол€гаЇ в тому, що при розрахунку ефекту ф≥нансового важел€ за першою в основу покладено контрактну процентну ставку (—ѕ), а у друг≥й Ц ставка —ѕ(1- о), скорегована на п≥льги з оподаткуванн€.  онтрактна ставка зам≥нюЇтьс€ реальною з врахуванн€м вирахуванн€ ф≥нансових витрат.

≈фект ф≥нансового важел€ у випадку ф≥нансових витрат залежить в≥д трьох фактор≥в (на приклад≥ п≥дприЇмства 3):

1) р≥зниц≥ м≥ж загальною рентабельн≥стю ≥нвестованого кап≥талу п≥сл€ сплати податку ≥ контрактною процентною ставкою:

 

≈–(1- о) Ц —ѕ =[20(1-0,19) -10] = 6,2%

2) скороченн€ процентноњ ставки з причини податковоњ економ≥њ:

 

—ѕ- —ѕ(1- о) = 10-10 (1-0,19) =10-8,1 = 1,9

 

3) плеча ф≥нансового важел€:

ѕ /¬  =750/250 = 3

 

” п≥дсумку отримаЇмо: ≈‘¬ = (6,2 + 1,9) * 3 = 24,3

 

9.9.. ћетоди оц≥нки ефективност≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в

ќсновними методами оц≥нки ефективност≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в Ї:

1. ѕер≥од окупност≥ ≥нвестиц≥й

2. —ередн€ ставка доходу;

3. „иста тепер≥шн€ варт≥сть

4. ≤ндекс рентабельност≥ (прибутковост≥)

5.¬нутр≥шн€ ставка доходу.

 

ѕер≥од окупност≥ Ц це к≥льк≥сть рок≥в, потр≥бних дл€ покритт€ вс≥х витрат на

≥нвестиц≥йний проект. ѕеревага даЇтьс€ проектам з коротшим пер≥одом окупност≥.

—ередн€ ставка доходу Ц це простий бухгалтерський зас≥б, €кий показуЇ

прибутков≥сть проекту. —уть метода пол€гаЇ в пор≥вн€нн€ чистих доход≥в з початковою варт≥стю проекту. ƒл€ цього суму вс≥х чистих доход≥в д≥л€ть на суму середн≥х ≥нвестиц≥й

≤ндекс рентабельност≥ (прибутковост≥) Ц в≥дношенн€ тепер≥шньоњ вартост≥ майбутн≥х

грошових поток≥в до початковоњ вартост≥ ≥нвестиц≥њ. ¬икористовуЇтьс€ €к зас≥б розм≥щенн€ проект≥в за спадаючою њх приваблив≥стю. якщо проект маЇ рентабельн≥сть б≥льше одиниц≥, то проект рекомендуЇтьс€ дл€ використанн€.

≤ндекс рентабельност≥ - це дисконтова варт≥сть грошових надходжень в≥д проекту в

розрахунку на грошову одиницю ≥нвестиц≥й в даний проект.

–озрахунок ≥ндексу рентабельност≥ ≥нвестиц≥й зд≥йснюЇтьс€ за формулою:

n Bi

RI = E --------------------/ C (12.1)

n=1 n

(1+r)

” в≥дм≥нн≥сть в≥д чистоњ поточноњ вартост≥ цей показник Ї в≥дносним, тому його

зручно використовувати при вибор≥ вар≥анту проекту ≥нвестуванн€ ≥з р€ду альтернативних.

ѕриклад наведений в табл. 9.7.

“аблиц€ 9.7

–озрахунок „“¬ ≥ ≥ндексу рентабельност≥

 

ѕроект ≤нвестиц≥њ –≥чний дох≥д прот€гом пТ€ти рок≥в „“¬ ≥з розрахунку 10% р≥чних ≤ндекс рентабельност≥
ј     568,5 1,14
¬     322,0 1,07
    833,8 1,04

«а величиною „“¬ найб≥льш виг≥дним Ї проект —, а р≥внем рентабельност≥ Ц проект ј.

ќц≥нка ймов≥рност≥ того чи ≥ншого результату ≥нвестиц≥йного проекту вимагаЇ, щоб

людина, €ка приймаЇ р≥шенн€, могла передбачити б≥льшу к≥льк≥сть можливих вар≥ант≥в ≥ була змоз≥ оц≥нити ймов≥рн≥сть надходженн€ кожного з них. ќстаточне не ≥нвестиц≥йне р≥шенн€ може прийматис€ на р≥зних ≥Їрарх≥чних р≥вн€х орган≥зац≥њ. ÷е залежить в≥д обс€гу, типу ≥ ризикованост≥ кап≥таловкладень.

¬нутр≥шн€ ставка доходу визначаЇтьс€ €к ставка, що вр≥вноважуЇ початкову

≥нвестиц≥ю з тепер≥шньою варт≥стю майбутнього грошового потоку, тобто це ставка дисконту, за €коњ тепер≥шн€ варт≥сть грошових поток≥в дор≥внюЇ початков≥й ≥нвестиц≥њ, а чиста тепер≥шн€ варт≥сть майбутн≥х грошових поток≥в дор≥внюЇ нулю.

ѕ≥сл€ прийн€тт€ ≥нвестиц≥йного р≥шенн€ необх≥дно спланувати його зд≥йсненн€ ≥ розробити систему п≥сл€ ≥нвестиц≥йного контролю (мон≥торингу). ”сп≥х проекту бажано оц≥нювати за тими ж критер≥€ми, €к≥ використовувалис€ при його обірунтуванн≥.

ѕ≥сл€ ≥нвестиц≥йний контроль дозвол€Ї:

а) бути впевненим, що витрати ≥ техн≥чна характеристика проекту в≥дпов≥дають перв≥сному плану;

б) п≥двищити впевнен≥сть в тому, що ≥нвестиц≥йне р≥шенн€ було ретельно продумано;

в)покращити оц≥нку наступних ≥нвестиц≥йних проект≥в.

 

„иста тепер≥шн€ варт≥сть („“¬) Ц це р≥зниц€ м≥ж тепер≥шньою варт≥стю майбутн≥х

грошових надходжень та варт≥стю початковоњ ≥нвестиц≥њ. ўоб визначити чисту тепер≥шню варт≥сть проекту кап≥тальних вкладень, потр≥бно майбутн≥ грошов≥ надходженн€ дисконтувати за допомогою в≥дпов≥дноњ ставки дисконту. ѕот≥м знаход€ть р≥зницю м≥ж тепер≥шньою варт≥стю майбутн≥х грошових надходжень ≥ тепер≥шньою варт≥стю перв≥сноњ ≥нвестиц≥њ.

якщо тепер≥шн€ варт≥сть майбутн≥х грошових поток≥в нижча за початкову варт≥сть

≥нвестиц≥њ, то проект сл≥д в≥дхилити, тому що в≥н не забезпечить ≥нвестору надходженн€ прибутку.

 

¬изначенн€ економ≥чноњ вартост≥ п≥дприЇмства: п≥деконом≥чною варт≥стю

п≥дприЇмства розум≥ють загальну суму кошт≥в, €ку повинно сплатити п≥дприЇмство за використанн€ певного обс€гу ф≥нансових ресурс≥в, виражених у в≥дсотках до цього обс€гу., а також характеризуЇ ту норму рентабельност≥ ≥нвестованого кап≥талу, €ку повинно забезпечувати п≥дприЇмство, щоб не зменшувати свою ринкову варт≥сть.

 

¬иб≥р вар≥ант≥в ≥нвестиц≥йного проекту проводитьс€ за такою методикою:

ќц≥нка проводитьс€ в дек≥лька етап≥в:

1. ѕроводитьс€ розрахунок показник≥в за роками;

2. ѕроводитьс€ розрахунок анал≥тичних коеф≥ц≥Їнт≥в;

3. ѕроводитьс€ анал≥з коеф≥ц≥Їнт≥в;

4. ¬ибираЇтьс€ критер≥й ефективност≥ вибору;

5. –озробл€Їтьс€ пропозиц≥њ з повним обірунтуванн€м чому цей проект найб≥льш в

виг≥дний дл€ п≥дприЇмства.

9.10 ¬иди ризик≥в,методи њх анал≥зу та способи зниженн€

ѕ≥д ризиком прийн€то розум≥ти ймов≥рн≥сть втрати п≥дприЇмством частини своњх

ресурс≥в, недоотриманн€ доход≥в або по€ви додаткових витрат в результат≥ зд≥йсненн€ д≥€льност≥.

™ так≥ види ризик≥в:

п≥дприЇмницький ризик Ц це ризик д≥€льност≥ кампан≥њ, обумовлений характером

б≥знесу;

виробничий ризик Ц це ризик, повТ€заний з виробництвом продукц≥њ, послуг, з≥ зд≥йсненн€ будь-€ких вид≥в виробничоњ д≥€льност≥. ѕричини виникненн€ виробничого ризику: можливе зниженн€ передбачуваних обс€г≥в виробництва, зростанн€ матер≥альних витрат, незадоволенн€ прац≥вник≥в, помилками менеджер≥в, сплати п≥двищених в≥драхувань ≥ податк≥в та ≥н.;

комерц≥йний ризик - виникаЇ в процес≥ реал≥зац≥њ товар≥в та послуг, вироблених або

закуплених п≥дприЇмцем. ѕричини комерц≥йного ризику: зниженн€ обс€гу реал≥зац≥њ продукц≥њ; п≥двищенн€ закуп≥вельноњ ц≥ни матер≥альних ресурс≥в, €кщо передбачене зниженн€ обс€гу закупок, п≥двищенн€ витрат об≥гу, економ≥чн≥ коливанн€ та зм≥ни смаку кл≥Їнт≥в, д≥й конкурент≥в;

ф≥нансовий (кредитний) ризик - виникаЇ у сфер≥ в≥дносин п≥дприЇмства з банками та

≥ншими ф≥нансовими ≥нститутами. ѕричини: висока величина сп≥вв≥дношенн€ позикових ≥ власних кошт≥в, залежн≥сть в≥д кредитор≥в, пасивн≥сть кап≥тал≥в, одноразове розм≥щенн€ великих кошт≥в в одному проект≥.

¬ид≥л€ють також ≥нвестиц≥йний ризик, €кий виникаЇ у звТ€зку з≥ знец≥ненн€м ≥нвестиц≥йно - ф≥нансового портфелю ≥ ринковий ринок, повТ€заний з можливим коливанн€м ринкових процентних ставок валют.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки можна вид≥лити пТ€ть основних областей ризику д≥€льност≥ будь-€коњ ф≥рми.

Ѕезризикова область Ц при зд≥йсненн≥ операц≥€х ф≥рма н≥чим не ризикуЇ, в≥дсутн≥ будь-€к≥ втрати, ф≥рма отримуЇ, €к м≥н≥мум, розрахунковий прибуток. “еоретично при виконанн≥ проекту прибуток ф≥рми не обмежений.

ќбласть м≥н≥мального ризику Ц в результат≥ д≥€льност≥ ‘≥рма ризикуЇ часткою або

вс≥Їю величиною чистого прибутку.

ќбласть п≥двищеного ризику Ц ф≥рма ризикуЇ тим, що в г≥ршому випадку зд≥йснить

покритт€ вс≥х витрат, а в кращому Ц отримаЇ прибуток набагато менше розрахункового р≥вн€. ¬ ц≥й област≥ можлива виробнича д≥€льн≥сть за рахунок короткострокових кредит≥в.

ќбласть критичного ризику Ц ф≥рма ризикуЇ втратити не т≥льки прибуток, але ≥ не

до отримати виручку, €ку передбачаЇ, ≥ витрати буде в≥дшкодовувати за св≥й рахунок.

ќбласть недопустимого ризику Цд≥€льн≥сть ф≥рми призводить до банкрутства, втрати ≥нвестиц≥й.

ѕри анал≥з≥ ризику сл≥д ви€вити його джерела ≥ причини.

ѕосл≥довн≥сть анал≥зу ризику наступна:

1. ¬и€вленн€ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в, що зб≥льшують або зменшують конкретний вид ризику;

2. јнал≥з ви€влених фактор≥в;

3. ќц≥нка конкретного виду ризику з ф≥нансового боку з використанн€м двох п≥дход≥в:

3а. ¬изначенн€ ф≥нансовоњ спроможност≥ (л≥кв≥дност≥ проекту);

3б. ¬изначенн€ економ≥чноњ доц≥льност≥ (ефективност≥ вкладень ф≥нансових ресурс≥в;

4. ¬становленн€ допустимого р≥вн€ ризику;

5. јнал≥з окремих операц≥й з вибраного р≥вн€ ризику

6. –озробка заход≥в по зниженню ризику.

 

Ќайб≥льш розповсюджен≥ методи анал≥зу ризику наступн≥:

—татистичний, суть €кого пол€гаЇ в тому, що вивчаЇтьс€ статистика втрат ≥

прибутк≥в, що мали м≥сце на даному або аналог≥чному виробництв≥, встановлюЇтьс€ величина ≥ частота отриманн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ економ≥чноњ в≥ддач≥ ≥ складаЇтьс€ найб≥льш ймов≥рний прогноз на майбутнЇ.

јнал≥з доц≥льност≥ витрат ор≥Їнтований на встановленн€ потенц≥йних зон ризику.

ѕеревитрати затрат можуть бути викликан≥ одним з чотирьох фактор≥в або њх

комб≥нац≥й:

перв≥сноњ недооц≥нкою вартост≥;

зм≥ною меж≥ проектуванн€;

в≥дм≥нност€ми в продуктивност≥;

зб≥льшенн€м перв≥сноњ вартост≥.

ц≥ основн≥ фактори можуть бути детал≥зован≥.

ћетод експертних оц≥нок заснований на анкетуванн≥ спец≥ал≥ст≥в-експерт≥в. јнкети

пот≥м статистично обробл€ютьс€ на користь того чи ≥ншого р≥шенн€ поставленого анал≥тичного завданн€.

ƒл€ отриманн€ найб≥льш €к≥сного судженн€ до участ≥ в експертиз≥ залучаютьс€

фах≥вц≥, €к≥ мають високий профес≥йний р≥вень ≥ великий практичний досв≥д в област≥ поставленоњ проблеми ≥ €к≥ волод≥ють спроможн≥стю до адекватного в≥дображенн€ тенденц≥й розвитку, зац≥кавлених поставленою проблемою.

ћетод використанн€ аналог≥в пол€гаЇ у в≥дшукуванн≥ ≥ використанн≥ схожост≥ ≥

под≥бност≥ €вищ, предмет≥в, систем, тобто нов≥ ≥дењ ≥ пропозиц≥њ виникають на основ≥ пор≥вн€нн€ з ≥ншими б≥льш або менш аналог≥чними обТЇктами.

ѕ≥дприЇмцю необх≥дно знати, €к зменшити ступ≥нь ≥ ймов≥рн≥сть ризику до найб≥льш низько можливого р≥вн€. ¬≥н повинен передбачити можлив≥сть зменшенн€ негативних насл≥дк≥в ризику нав≥ть у випадку самих не спри€тливих дл€ ф≥рми под≥й..

Ќайб≥льш поширеними методами зниженн€ ризику Ї:

- перекладанн€ ризику на третю особу;

-страхуванн€;

- хеджуванн€;

- диферсиф≥кац≥€.

ѕерекладанн€ ризику на будь-€ку третю особу в економ≥чн≥й л≥тератур≥ маЇ назву обТЇднанн€ ризику ≥ передбачаЇ под≥л ризику в≥д ймов≥рних втрат або збитк≥в м≥ж багатьма людьми таким чином, щоб ефект збитк≥в дл€ кожного учасника був незначний. —аме цей метод захисту в≥д ризик≥в призв≥в до по€ви так званих взаЇмних фонд≥в, €к≥ утворюютьс€ шл€хом обТЇднанн€ др≥бних вкладник≥в з метою подальшого вкладенн€ кошт≥в в ц≥нн≥ папери великоњ к≥лькост≥ компан≥й. ѕрактично цей самий метод працюЇ ≥ в тому випадку, коли п≥дприЇмство, засноване на власност≥ одн≥Їњ особи, перетворюЇтьс€ у партнерство та корпорац≥ю. Ўл€хом такого перетворенн€, по-перше, дос€гаЇтьс€ залученн€ додаткового кап≥талу, а по-друге, ймов≥рн≥ ризики розпод≥л€ютьс€ м≥ж багатьма сп≥ввласниками.

як форма перекладанн€ ризику на ≥ншу особу у практиц≥ функц≥онуванн€ п≥дприЇмств активно, п≥дприЇмств зазнають схожих ризик≥в. ¬ цьому випадку на п≥дстав≥ статистичних даних з певною точн≥стю можна обчислити оч≥куван≥ ризики, оц≥нити њх. —аме цим ≥ займаютьс€ страхов≥ компан≥њ. Ќайб≥льш поширеними ризиками, з €кими працюють страхов≥ компан≥њ, Ї ризик пожеж, втрат в≥д природних катастроф, крад≥жок, нещасних випадк≥в тощо.

як захисн≥ заходи п≥дприЇмствами можуть застосовуватись, а в св≥тов≥й практиц≥ вже активно зд≥йснюютьс€, операц≥њ з хеджуванн€. ’еджуванн€ €вл€Ї собою систему заход≥в з непр€мого захисту в≥д ризик≥в. ÷е операц≥€, при €к≥й ринки довгострокових контракт≥в та ринки опц≥он≥в використовуютьс€ дл€ компенсац≥њ одного ризику ≥ншим. «а допомогою укладанн€ строкових та опц≥онних контракт≥в (хеджуванн€) ризик перекладаЇтьс€ на ≥ншу особу (€к правило, це спекул€нти, €к≥ завжди ≥снують на строкових ринках. ѕроте, строков≥ ринки, на €ких здавалось б можливо захистити себе шл€хом хеджуванн€, ≥снують лише дл€ однор≥дних товар≥в та широко розповсюджених ц≥нних папер≥в. ѕ≥дприЇмц≥, тим б≥льше т≥, що орган≥зовують нов≥ п≥дприЇмства, мають справу в основному з ун≥кальними товарами, дл€ €ких просто не ≥снуЇ строкових ринк≥в. ј це означаЇ, що можливост≥ хеджуванн€ в цьому випадку Ї обмеженими.

ѕопул€рним заходом зниженн€ ризику Ї розширенн€ асортименту продукц≥њ або њњ диверсиф≥кац≥€. ¬ раз≥ зб≥льшенн€ асортименту продукц≥њ чи наданих послуг п≥дприЇмець може зменшити ризик зм≥ни смак≥в покупц≥в, €кий не Ї пост≥йним. “ак, €кщо покупц≥ перестали надавати перевагу €комусь одному товару, то п≥дприЇмство може запропонувати ≥нш≥, зменшуючи тим самим ризик зниженн€ попиту на власну продукц≥ю.

™ ще ≥нш≥ способи зниженн€ ризику. “ак, суттЇво знизити п≥дприЇмницький ризик дозвол€Ї доступн≥сть в≥домостей про д≥лову репутац≥ю ф≥рм. ƒл€ цього промисловою палатою ”крањни ведетьс€ реЇстр украњнських п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмц≥в, чий ф≥нансовий стан ≥ д≥лова репутац≥€ св≥дчить про њх над≥йн≥сть дл€ п≥дприЇмницькоњ, в тому числ≥ ≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥.

«начно зменшити ризик можна також квал≥ф≥кованою роботою по ефективному

прогнозуванню ≥ внутр≥шньо ф≥рмовому плануванню та самострахуванню.

—амострахуванн€ повТ€зано ≥з резервуванн€м кошт≥в на покритт€ не передбачуваних

витрат ≥ покритт€ збитк≥в за рахунок частини власних кошт≥в. —амострахуванн€ за допомогою внутр≥шн≥х заход≥в доц≥льно при ризику знищенн€ майна, варт≥сть €кого невелика пор≥вн€но з ф≥нансовими показниками вс≥Їњ ф≥рми або при ризику знищенн€ б≥льшоњ к≥лькост≥ одно типового майна.

—амий кращий спос≥б зниженн€ ризику Ц грамотний виб≥р ≥нвестиц≥йних проект≥в..

–изик Ц категор≥€ ймов≥рна, ≥ його вим≥рюють €к ймов≥рн≥сть певного р≥вн€ витрат.  ожний п≥дприЇмець встановлюЇ дл€ себе прийн€тний ступ≥нь ризику, виб≥р €кого залежить в≥д типу кер≥вника.  ер≥вники консервативного типу, не схильн≥ до новац≥й, €к правило намагаютьс€ уникнути в≥д будь-€кого ризику. Ќайб≥льш гнучк≥ кер≥вники в≥ддають перевагу приймати ≥ б≥льш ризикован≥ р≥шенн€, €кщо ризик добров≥льний. ј виконавц≥ Ц профес≥онали.

ѕри прийн€тт≥ р≥шенн€ про доц≥льн≥сть ≥ сприйн€тливому ступен≥ п≥дприЇмницького

ризику важливо знати не т≥льки ймов≥рн≥сть понести певн≥ втрати, але й ймов≥рн≥сть того, що втрати не перевищать того чи ≥ншого р≥вн€.

 

–езюме:

ќтже, ми зак≥нчили роботу щодо розрахунк≥в показник≥в, €к≥ характеризують ф≥нансово-господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства. —под≥ваюсь, що цей матер≥ал допоможе вам вибрати д≥лових партнер≥в та ≥нвестувати кошти у перспективне п≥дприЇмство, провести д≥агностику ф≥нансово-господарського стану свого п≥дприЇмства ≥ зробити свою зв≥тн≥сть приваблив≥шою дл€ ≥нвестор≥в. ” той же час не можна не в≥дзначити, що розгл€нута методика анал≥зу при застосуванн≥ на практиц≥ маЇ враховувати особливост≥ конкретного п≥дприЇмства: галузь, в €к≥й воно працюЇ, загальну економ≥чну ситуац≥ю в крањн≥, статус п≥дприЇмства. ѕамТ€тайте, що, зд≥йснюючи анал≥з, важливо не просто розрахувати той чи ≥нший показник, а ≥ зрозум≥ти економ≥чну ≥нтерпретац≥ю стосовно конкретноњ ситуац≥њ, конкретного обТЇкту анал≥зу.

 

 

“ема 10: ƒ≤ј√Ќќ—“» ј ЅјЌ –”“—“¬ј “ј  ќћѕЋ≈ —Ќј ќ÷≤Ќ ј ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —”ЅТ™ “ј √ќ—ѕќƒјќ–ё¬јЌЌя„ «ј ƒјЌ»ћ» ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ «¬≤“Ќќ—“≤

ѕон€тт€, види, причини банкрутства

10.2.ћетоди д≥агностики можливого банкрутства

10.3.¬и€вленн€ ознак поточноњ, критичноњ та надкритичноњ неплатоспроможност≥ п≥дприЇмства

 лючов≥ слова банкрутство, види банкрутства, модел≥ прогнозуванн€ банкрутства; р≥вень загрози банкрутства; дискрим≥нантний анал≥з; поточна неплатоспроможн≥сть; критична неплатоспроможн≥сть; надкритична неплатоспроможн≥сть; ф≥ктивне банкрутство.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 578 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2230 - | 2102 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.077 с.