Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€, види, причини банкрутства 3 страница




ѕрактикою вироблен≥ основн≥ методи ф≥нансового анал≥зу, серед €ких можна вид≥лити

наступн≥:

√оризонтальний анал≥з: вертикальний анал≥з; трендовий анал≥з; пор≥вн€льний;

факторний анал≥з; метод ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в.

√оризонтальний анал≥з пол€гаЇ в пор≥вн€нн≥ показник≥в бухгалтерськоњ зв≥тност≥ з

показниками попередн≥х пер≥од≥в. Ќайб≥льш поширеними прийомами горизонтального анал≥зу Ї:

просте пор≥вн€нн€ статей зв≥тност≥ ≥ вивченн€ њх р≥зких зм≥н;

анал≥з зм≥н статей зв≥тност≥ пор≥вн€но з коливанн€ми ≥нших статей. ѕри цьому особлива

увага прид≥л€Їтьс€ випадкам, коли зм≥на одного пок≥йника за економ≥чною суттю не в≥дпов≥даЇ зм≥н≥ ≥ншого показника.

¬ертикальний анал≥з зд≥йснюЇтьс€ п метою визначенн€ питомоњ ваги окремих статей

балансу в загальному п≥дсумковому показнику ≤ наступного пор≥вн€нн€ результати:≤ даними попереднього пер≥оду

√оризонтальний анал≥з заснований на розрахунку в≥дносних в≥дхилень показник≥в

зв≥тност≥ за р€д пер≥од≥в за р€д пер≥од≥в в≥д р≥вн€ базового пер≥оду. «а допомогою тренду формуЇтьс€ можлив≥ значенн€ показника в майбутньому, тобто зд≥йснюЇтьс€ прогнозний анал≥з.

—уть трендового методу пол€гаЇ в тому, що на основ≥ горизонтального ≥ вертикального анал≥зу визначаютьс€ середньор≥чн≥ темпи приросту того чи ≥ншого показника (тренди), €к≥ в подальшому використовуютьс€ анал≥тиками дл€ прогнозуванн€ ф≥нансових показник≥в на майбутн≥й пер≥од.

ѕор≥вн€льний анал≥з проводитьс€ на основ≥ внутр≥шньогосподарського пор≥вн€нн€ €к

окремих показник≥в п≥дприЇмства, та к ≥ м≥жгосподарських показник≥в аналог≥чних ф≥рм-конкурент≥в.

‘акторний анал≥з - це процес вивченн€ впливу окремих фактор≥в (причин) на

результативний показник за допомогою детерм≥нованих або стохастичних прийом≥в досл≥джений. ѕри цьому факторний анал≥з може бути €к пр€мим (власн≥) анал≥з), гак ≥ зворотн≥м (синтез).

 

2.2. ћетод ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в

—пециф≥чним методом ф≥нансового анал≥зу, €кий притаманний саме йому ≥ широко

використовуЇтьс€ в оц≥нц≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства, Ї метод ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в.

—утн≥сть методу ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в пол€гаЇ у розрахунку в≥дношень окремих

статей ф≥нансовоњ зв≥тност≥, заснованих на визначенн≥ взаЇмозв'€зк≥в м≥ж показниками.

ѕри проведенн≥ анал≥зу сл≥д враховувати наступн≥ фактори, ефективн≥сть метод≥в

плануванн€, що застосовуютьс€, достов≥рн≥сть бухгалтерськоњ зв≥тност≥, використанн€ р≥зних метод≥в обл≥ку (обл≥ковоњ пол≥тики), р≥вень диверсиф≥кац≥њ ≥нших п≥дприЇмств, статичн≥сть коеф≥ц≥Їнт≥в, що застосовуютьс€

ћетод ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в використовуЇтьс€ при розрахунку показник≥в платоспроможност≥, ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, д≥ловоњ активност≥..

2.3.ѕрийоми проведенн€ ф≥нансового анал≥зу

–езультати анал≥зу дозвол€ють зац≥кавленим особам та орган≥зац≥€м приймати управл≥нськ≥ р≥шенн€ на основ≥ оц≥нки поточного ф≥нансового стану ≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

ƒетал≥зац≥€ процедурноњ сторони методики ф≥нансового стану залежить в≥д поставлених ц≥лей, а також р≥зних фактор≥в ≥нформац≥йного, тимчасового, методичного, кадрового та техн≥чного забезпеченн€. јнал≥тична робота може проводитис€ в два етапи:

- попередн€ оц≥нка або експрес-анал≥з ф≥нансового стану;

- детал≥зований анал≥з ф≥нансового стану.

ћетою експрес-анал≥зу €вл€Їтьс€ наочна ≥ проста оц≥нка ф≥нансового стану ≥ динам≥ки розвитку п≥дприЇмства.

ќдин ≥з важливих прийом≥в анал≥зу зв≥тност≥ €вл€Їтьс€ Учитанн€Ф форм зв≥тност≥ вивченн€ абсолютних величин, представлених в цих формах. Ф„итанн€Ф зв≥тност≥, або просте знайомленн€ з нею, дозволить зробити висновки про основн≥ джерела залученн€ засоб≥в п≥дприЇмством, направленн€ њх вклад≥в, основних джерелах одержаних п≥дприЇмством за зв≥тний пер≥од прибутк≥в Ц основних джерелах грошових засоб≥в або чистих оборотних актив≥в, використовуючи методах обл≥ку ≥ зм≥н в них, орган≥зац≥йноњ структури п≥дприЇмства ≥ направленн€х його д≥€льност≥, див≥дендноњ пол≥тики ≥ т.д. ќднак, ц€ ≥нформац≥€, не дивл€чись на всю њњ значим≥сть дл€ п≥дприЇмства управл≥нських р≥шень, не дозвол€Ї оц≥нити динам≥ку основних показник≥в д≥€льност≥ компан≥њ, њњ м≥сце серед аналог≥чних п≥дприЇмств крањни та св≥тового ринку. ÷е дос€гаЇтьс€ використовуючи прийом сп≥вставленн€ анал≥зуючи даних в час≥. “ут можна вид≥лити ц≥лу п≥дгрупу прийом≥в:

- складанн€ пор≥вн€льних таблиць за два останн≥х роки з ви€вленн€м абсолютного ≥

в≥дносного (у в≥дсотках) в≥дхиленн€ за основними показниками зв≥тност≥;

- обчисленн€ в≥дносних в≥дхилень показник≥в у в≥дсотках по в≥дношенню до

балансового року за к≥лька рок≥в (€к правило, за пТ€ть або дес€ть останн≥х роки);

- обчисленн€ показник≥в за р€д рок≥в у в≥дсотках до €кого-небудь показника

(наприклад, до висновку балансу, обТЇму реал≥зованоњ продукц≥њ).

Ќарешт≥, прийом анал≥зу зв≥тност≥, €кий широко використовуЇтьс€, €вл€Їтьс€ вивченн€ спец≥альних коеф≥ц≥Їнт≥в, розрахунок €ких оснований на ≥снуванн≥ визначених сп≥вв≥дношень м≥ж окремими статт€ми зв≥тност≥. ÷≥ коеф≥ц≥Їнти, €к≥ називаютьс€ ф≥нансово-оперативними показниками, представл€ють великий ≥нтерес дл€ економ≥ст≥в, оск≥льки, по-перше, дозвол€Ї визначити те коло ≥нформац≥њ, €ке важливе дл€ користувач≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ з точки зору прийн€тт€ р≥шень; по-друге, представл€ють можлив≥сть глибше оц≥нити положенн€ даноњ зв≥тноњ одиниц≥ в систем≥ господарюванн€ ≥ тенденц≥њ його зм≥н. Ќайб≥льшою перевагою коеф≥ц≥Їнт≥в €вл€Їтьс€ також ≥ те, що вони згладжують негативний вплив ≥нфл€ц≥йних процес≥в, €к≥ можуть викривл€ти абсолютн≥ показники ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ≥ тим самим утруднюють њх сп≥вставленн€ в динам≥ц≥. ÷ей метод найб≥льш зручний в силу його простоти й оперативност≥. …ого суть пол€гаЇ в з≥ставленн≥, розрахованих за даними зв≥тност≥ коеф≥ц≥Їнт≥в, з загальноприйн€тими стандартними коеф≥ц≥Їнтами, середньо галузевими нормами або в≥дпов≥дними коеф≥ц≥Їнтами, €к≥ обчислен≥ за даними д≥€льност≥ п≥дприЇмства за попередн≥ роки.

—енс експрес-анал≥зу пол€гаЇ у вибор≥ невеликоњ к≥лькост≥ найб≥льш важливих ≥ пор≥вн€но неважких у обчисленн≥ показник≥в ≥ пост≥йне досл≥дженн€ њх динам≥ки. ¬≥дб≥р показник≥в субТЇктивний ≥ зд≥йснюЇтьс€ анал≥тиком. Ќайб≥льш поширеними показниками Ї показники, що в≥дображен≥ в табл. 2.1.

 

“аблиц€ 2.1.

—укупн≥сть анал≥тичних показник≥в дл€ експрес-анал≥зу

Ќапр€мок (процедура) анал≥зу ѕоказник
1.ѕоказники ф≥нансового стану
1.1.ќц≥нка майнового стану 1.¬еличина основних засоб≥в та њх частка в загальн≥й сум≥ актив≥в 2. оеф≥ц≥\Їнт зносу основних засоб≥в 3.«агальна сума господарських засоб≥в, що Ї в розпор€дженн≥ п≥дприЇмства
1.2.ќц≥нка ф≥нансового стану 1.¬еличина власних кошт≥в та њх частка в загальн≥й сум≥ джерел 2. оеф≥ц≥Їнт покритт€ 3.„астка власних оборотних кошт≥в в загальн≥й њх сум≥ 4.„астка позикових довгострокових кошт≥в в загальн≥й сум≥ джерел 5. оеф≥ц≥Їнт покритт€ запас≥в
1.3.Ќа€ванвсть Ђхворихї статей у зв≥тност≥ 1.«битки 2. редити ≥ позики, не погашен≥ в строк 3.ѕрострочена деб≥торська заборгован≥сть 4.ѕрострочена кредиторська заборгован≥сть 5.¬ексел€ видан≥ (одержан≥) прострочен≥
2.ќц≥нка доходност≥
2.1.ќц≥нка прибутковост≥ 1.ѕрибуток 2.–ентабельн≥сть загальна 3.–ентабельн≥сть основноњ д≥€льност≥
2.2.ќц≥нка динам≥чност≥ 1.ѕор≥вн€льн≥ тенденц≥њ зростанн€ виручки, прибутку, авансованого кап≥талу 2.ќборотн≥сть актив≥в 3.“ривал≥сть операц≥йного та ф≥нансового циклу 4. оеф≥ц≥Їнт погашенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥
2.3.ќц≥нка ефективност≥ використанн€ економ≥чного потенц≥алу 1.–ентабельн≥сть авансованого кап≥талу 2.–ентабельн≥сть власного кап≥талу

 

‘≥нансовий стан п≥дприЇмства можна оц≥нити з точки зору короткостроковоњ та

довгостроковоњперспективи. ¬ першому випадку критер≥њ оц≥нки ф≥нансового стану Ц л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть п≥дприЇмства, а саме здатн≥сть своЇчасно ≥ в повному обТЇм≥ провести розрахунки за короткостроковими зобовТ€заними.

ƒетал≥зований анал≥з проводитьс€ в напр€мках оц≥нки майнового стану п≥дприЇмства, його структури ≥ л≥кв≥дност≥; платоспроможност≥, ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, д≥ловоњ активност≥, ймов≥рност≥ банкрутства; анал≥з прибутковост≥ ≥ доходност≥ п≥дприЇмства; анал≥з руху грошових кошт≥в; анал≥з ефективност≥ використанн€ авансованого кап≥талу та ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥; анал≥з ≥ оц≥нка ризику ф≥нансово-господарськоњ д≥€льност≥ ≥ т.д., що ≥ буде розгл€датис€ нами в наступних темах.

 

 

“ема 3 ≤нформац≥йне забезпеченн€ ф≥нансового анал≥зу

3.1.¬имоги та принципи, запропонован≥ до ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ

3.2.—труктура балансу п≥дприЇмства

3.3.—труктура зв≥ту про ф≥нансов≥ результати

3.4.—труктура зв≥ту про рух грошових кошт≥в

3.5.—труктура зв≥ту про власний кап≥тал

 

3.1.¬имоги, запропонован≥ до ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ

√оловна вимога, запропонована до системи ф≥нансового обл≥ку й зв≥тност≥, що визначаЇ сукупн≥сть вс≥х основних вимог ≥ принцип≥в, пол€гаЇ в тому, щоб система була корисною дл€ њњ користувач≥в.  орисн≥сть дос€гаЇтьс€ шл€хом забезпеченн€ ц≥лоњ системи. Ќаведемо коротку характеристику основних елемент≥в ц≥Їњ системи.

—початку розберемо вимоги, €к≥ предТ€вл€ютьс€ до ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ. ÷≥ вимоги прийн€то розд≥л€ти на основн≥ ≥ другор€дн≥.

ƒо основних належать вимоги:

- значущост≥ (ц≥нност≥) дл€ користувача ≥нформац≥њ;

-над≥йност≥.

¬имоги значущост≥ ≥нформац≥њ дл€ користувача включаЇ так≥ фактори:

-своЇчасн≥сть, що припускаЇ. що ≥нформац≥€ повинна над≥йти користувачев≥ Ђсв≥жоюї, тобто не застар≥лою, у противному випадку вона перестане в≥дображати реальний стан п≥дприЇмства;

- прогностична ц≥нн≥сть, тобто здатн≥сть ≥нформац≥њ бути основою дл€ над≥йного прогнозуванн€ подальших перспектив роботи п≥дприЇмства;

- ц≥нн≥сть зворотного звТ€зку. що даЇ можлив≥сть користувачев≥ ≥нформац≥њ встановити, наск≥льки правильн≥ були оц≥нки перспектив роботи п≥дприЇмства, зроблен≥ ран≥ше.

¬имога над≥йност≥ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ означаЇ адекватне в≥дображенн€ нею економ≥чних реал≥й д≥€льност≥ п≥дприЇмства. Ѕ≥льш детально над≥йн≥сть ф≥нансовоњ ≥нфолрма2≥њх означаЇ:

- в≥рог≥дн≥сть опису д≥€льност≥ п≥дприЇмства, тобто ф≥нансова ≥нформац≥€ повинна в≥дображати економ≥чну сутн≥сть операц≥й п≥дприЇмства, а не њхню формальну сторону;

- перев≥рен≥сть, тобто забезпеченн€ можливост≥ проведенн€ аудиторських перев≥рок зв≥тност≥ аж до перев≥рки в≥рог≥дност≥ первинних документ≥в;

нейтральн≥сть (неупереджен≥сть) зв≥тност≥, тобто в≥дсутн≥сть у њњ укладач≥в нам≥ру схилити њњ користувач≥в до певного р≥шенн€, наприклад, продажу частини актив≥в.

ƒо додаткових вимог належать:

-пор≥вн€нн≥сть, що означаЇ можлив≥сть пор≥вн€нн€ даних ф≥нансовоњ зв≥тност≥ про роботу конкретного п≥дприЇмства з ≥ншими даними, обраними за широким набором ознак;

-стал≥сть, що забезпечуЇ дотриманн€ тих самих процедур складанн€ зв≥тност≥ в рамках одного обл≥кового пер≥оду (року), тобто п≥дприЇмство не маЇ право зм≥нювати, наприклад, процедуру обл≥ку товарно-матер≥альних запас≥в посередин≥ обл≥кового пер≥оду.

як≥сть ≥ корисн≥сть ф≥нансовоњ зв≥тност≥ залежать в≥д принцип≥в, на €ких базуЇтьс€ ф≥нансовий обл≥к, а також на ≥снуючих обмеженн€х на включенн€ даних у зв≥ти.

 

 

“ема 3 ќ÷≤Ќ ј ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ —“јЌ” Ќј ќ—Ќќ¬≤ ЅјЋјЌ—”

3.1. «м≥ст,структура ≥ принципи складанн€ Ѕалансу зг≥дно ѕ(—)Ѕќ

3.2. Ѕаланс €к основне джерело дл€ ф≥нансового анал≥зу

3.3. –оль анал≥тичного балансу дл€ оц≥нки ф≥нансового стану ≥ методика його складанн€

3.4. ¬ажлив≥ш≥ характеристики, €к≥ можна отримати з експрес-анал≥зу балансу

3.5.–иси, €к≥ Ї ознаками хорошого балансу

3.1. «м≥ст,структура ≥ принципи складанн€ Ѕалансу зг≥дно ѕ(—)Ѕќ 2

 

 

«г≥дно п.3 ѕ(—)Ѕќ 1 Ѕаланс Ц це зв≥т про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, що в≥дображаЇ на певну дату його активи, зобовТ€занн€ ≥ власний кап≥тал.

ћета складанн€ балансу Ц це поданн€ ≥нформац≥њ про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства на зв≥тну дату.

¬ баланс≥ в≥дображаЇтьс€ на€вн≥сть актив≥в, власного кап≥талу ≥ зобовТ€зань п≥дприЇмства на початок ≥ к≥нець зв≥тного пер≥оду.

«г≥дно п.3 ѕ(—)Ѕќ 1:

- активи Ц ресурси, що контролюютьс€ п≥дприЇмством в результат≥ минулий под≥й,

використанн€ €ких, €к оч≥куЇтьс€, приведе до одержанн€ економ≥чних вигод в майбутньому;

- зобовТ€занн€ Ц заборгован≥сть п≥дприЇмства, €ка виникла в результат≥ минулий под≥й ≥

погашенн€ €коњ в майбутньому, €к оч≥куЇтьс€, призведе до зменшенн€ ресурс≥в п≥дприЇмства, €к≥ м≥ст€ть в соб≥ економ≥чн≥ вигоди;

- власний кап≥тал Ц частина в активах п≥дприЇмства, €ка залишаЇтьс€ п≥сл€ вирахуванн€

його зобовТ€зань;

- ¬≥дображенн€ актив≥в ≥ зобовТ€зань в Ѕаланс≥ в≥дбуваЇтьс€ з умови, що њх оц≥нка може

бути достов≥рно визначена, а також з умови, що в майбутньому оч≥куЇтьс€ одержанн€ економ≥чних вигод в≥д њх використанн€ (дл€ актив≥в) або ≥снуЇ ймов≥рн≥сть зменшенн€ економ≥чних вигод в майбутньому, повТ€зана з њх погашенн€м (дл€ зобовТ€зань).ѕ≥дсумок актив≥в балансу повинен дор≥внювати сум≥ зобовТ€зань ≥ власного кап≥талу:

јктив = ¬ласний кап≥тал + «обовТ€занн€.

≤ншими словами, сума зобовТ€зань ≥ власного кап≥талу п≥дприЇмства Ц це ≥ Ї пасив Ѕалансу.

—татт≥ активу ≥ пасиву обТЇднан≥ в розд≥л≥, €ких в актив≥ 3, а в пасив≥ Ц5.

ќсоблив≥стю групуванн€ статей Ѕалансу Ї њх звТ€зок з ѕланом рахунк≥в (хоча в нов≥й форм≥ зв≥тност≥ номера рахунк≥в в≥дсутн≥ в р€дках балансу). ” форм≥ балансу, €кий д≥€в до 01.01.2000 р. номера рахунк≥в наводилис€ в дужках, що було зручно дл€ бухгалтер≥в п≥дприЇмства.

–азом з тим необх≥дно в≥дм≥тити, що структура ѕлану рахунк≥в ор≥Їнтована на потреби

складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. “ому в ѕлан≥ рахунк≥в роз межен≥ балансов≥ рахунки (рахунки клас≥в 1-6) ≥ ном≥нальн≥ рахунки, €к≥ застосовуютьс€ дл€ обл≥ку затрат, доход≥в ≥ ф≥нансових результат≥в *(рахунки клас≥в 7-9).

Ѕалансов≥ рахунки визначен≥ таким чином, щоб њх сальдо в≥дпов≥дало сумам, в≥дображеним

в статт€х балансу.

ѕри цьому так≥ рахунки обТЇднан≥ в класи в≥дпов≥дно з розд≥лами активу ≥ пасиву, а саме:

показники розд≥л≥в 1-111 активу Ѕалансу заповнюютьс€ на основ≥ даних рахунк≥в клас≥в 1-3, показники розд≥л≥ 1-” пасиву Ѕалансу Ц на основ≥ даних рахунк≥в клас≥в 4-6.

—татт≥ балансу в≥дображаютьс€ станом на початок зв≥тного пер≥оду ≥ на к≥нець зв≥тного

пер≥оду.

«гортанн€ статей Ѕалансу недопустимо, кр≥м випадк≥в, передбачених в≥дпов≥дними

ѕ(—)Ѕќ.

¬ заготовочн≥й частин≥ балансу вказуЇтьс€:

- дата (р≥к, м≥с€ць, число), станом на €ку наведен≥ показники. якщо пер≥од, за €кий

складений ф≥нансовий зв≥т, в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д зв≥тного пер≥оду, передбаченого ѕ(—)Ѕќ 1, то причини ≥ насл≥дки цього повинн≥ бути розкрит≥ у прим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥;

назва п≥дприЇмства ≥ код ≈ƒ–ѕќ”;

район, в €кому зареЇстровано п≥дприЇмство ≥ код по  ќј“””;

форма власност≥ ≥ код по  ‘—;

галузь ≥ код по « √Ќ√;

вид економ≥чноњ д≥€льност≥ (зг≥дно виду д≥€льност≥, €кий фактично переважаЇ;

юридична адреса.

¬ структурному в≥дношенн≥ Ѕаланс складаЇтьс€ з двох частин: активу ≥ пасиву.

¬≥дпов≥дно до 4 ѕ(—)Ѕќ 2 активи д≥л€тьс€ на:

- оборотн≥;

- необоротн≥

ќборотн≥ активи Ц це грошов≥ кошти та њх екв≥валенти. Ќе обмежен≥ у використанн≥, а

також ≥нш≥ активи, призначен≥ дл€ реал≥зац≥њ або споживанн€ прот€гом операц≥йного циклу або прот€гом 12 м≥с€ц≥в з дати складанн€ балансу.

ƒо оборотних актив≥в в≥днос€тьс€:

а) грошов≥ кошти та њх екв≥валенти;

б) короткостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ;

в) деб≥торська заборгован≥сть за товари, роботи. послуги;

г) запаси; д) авансов≥ виплати.

Ѕаланс складаЇтьс€ в≥дпов≥дно до певних принцип≥в, €к≥ викладен≥ у ст. 4 «акону про

бухгалтерський обл≥к ≥ ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥, а саме:

- обачлив≥сть Ц застосуванн€ у бухгалтерському обл≥ку метод≥в оц≥нки, €к≥ повинн≥

запоб≥гати зниженню оц≥нки заниженню оц≥нки зобовТ€зань ≥ витрат ≥ завищенню оц≥нки актив≥в ≥ доход≥в п≥дприЇмства;

- повне висв≥тленн€ Ц ф≥нансова зв≥тн≥сть повинна м≥стити всю ≥нформац≥ю про фактичн≥

та потенц≥йн≥ насл≥дки господарських операц≥й ≥ под≥й, здатн≥ вплинути на р≥шенн€, €к≥ приймаютьс€ на њњ основ≥;

- автономн≥сть Ц кожне п≥дприЇмство розгл€даЇтьс€ €к юридична особа, в≥дд≥лена в≥д

його власник≥в, у звТ€зку з чим особисте майно ≥ зобовТ€занн€ власник≥в не повинн≥ в≥дображатис€ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ п≥дприЇмства;

- посл≥довн≥сть - пост≥йне (з року в р≥к) застосуванн€ п≥дприЇмством вибраноњ обл≥ковоњ

пол≥тики. «м≥на обл≥ковоњ пол≥тики можлива лише у випадках, передбачених нац≥ональними положенн€ми (стандартами) бухгалтерського обл≥ку, ≥ маЇ бути обірунтована ≥ розкрита у ф≥нансов≥й зв≥тност≥;

- безперервн≥сть Ц оц≥нка актив≥в ≥ зобовТ€зань п≥дприЇмства.

 

3.2. Ѕаланс €к основне джерело дл€ ф≥нансового анал≥зу

¬ умовах становленн€ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥, коли п≥дприЇмство само вибираЇ

соб≥ постачальник≥в ≥ покупц≥в, маЇ право надавати позики ≥ншим п≥дприЇмствам, владувати своњ кошти у статутний фонди ≥нших п≥дприЇмств, придбавати акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, р≥зко зростаЇ значенн€ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмств. —постер≥гаЇтьс€ п

п≥двищенн€ ≥нтересу до анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмств, з €кими дане п≥дприЇмство вступаЇ в р≥зн≥ економ≥чн≥ в≥дносини. –азом з тим, посилюЇтьс€ значенн€ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства, особливо попереднього анал≥зу, €кий проводитьс€ до складанн€ бухгалтерського балансу, коли ще Ї можлив≥сть зм≥ни р€ду статей балансу. јнал≥з ф≥нансового стану необх≥дний на п≥дприЇмств≥ ≥ дл€ ви€вленн€ резерв≥в покращанн€ ф≥нансового стану, а також дл€ складанн€ по€снювальноњ записки до р≥чного зв≥ту, €ка в звТ€зку з «аконом ”крањни Уѕро бухгалтерський обл≥к ≥ ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф њ де€ких крањнах ринковоњ економ≥ки Ї обовТ€зковим елементом публ≥чноњ зв≥тност≥. јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс€ в основному за даними квартальноњ ≥ р≥чноњ зв≥тност≥ ≥ в першу чергу за даними балансу. ѕрийн€те групуванн€ статей активу ≥ пасиву дозвол€Ї зд≥йснити достатньо глибокий анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства. ÷е групуванн€ зручно дл€ Учитанн€ балансуФ, п≥д €ким розум≥ють загальне ознайомленн€ з п≥дсумками роботи п≥дприЇмства ≥ його ф≥нансовим станом безпосередньо з бухгалтерського балансу. ѕри читанн≥ балансу ви€сн€ють: характер зм≥ни п≥дсумку балансу та його окремих розд≥л≥в ≥ статей,, правильн≥сть розм≥щенн€ кошт≥в п≥дприЇмства, його поточну платоспроможн≥сть та ≥н. ѕозитивноњ оц≥нки заслуговуЇ зб≥льшенн€ в актив≥ балансу грошових кошт≥в, ц≥нних папер≥в, короткострокових ≥ довгострокових ф≥нансових вкладень ≥, €к правило, основних засоб≥в, кап≥тальних вкладень, нематер≥альних актив≥в ≥ виробничих запас≥в, а в пасив≥ балансу Ц п≥дсумку розд≥лу 1 ≥ особливо сум прибутку, резервного ≥ додаткового кап≥талу. як правило негативноњ оц≥нки заслуговуЇ р≥зке зростанн€ деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ в актив≥ ≥ пасив≥ балансу. ” вс≥х випадках негативно оц≥нюють на€вн≥сть ≥ зб≥льшенн€ так званих УхворихФ статей балансу.

ƒо УхворихФ статей активу в≥днос€ть У–езерви по сумн≥вним боргам (р€док 162) ≥ збитки в пасив≥ балансу.

„итанн€ УхворихФ статей балансу дозвол€Ї зробити де€к≥ висновки про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. “ак, на€вн≥сть збитк≥в св≥дчить про нерентабельн≥сть даного п≥дприЇмства. Ќа€вн≥сть сум за статтею У–езерв по сумн≥вним боргамФ св≥дчить про на€вн≥сть на п≥дприЇмств≥ простроченоњ деб≥торськоњ заборгованост≥ за товари, роботи або послуги.

Ѕезпосередньо з балансу можна отримати р€д важлив≥ших характеристик ф≥нансового

стану, таких €к, загальна варт≥сть майна, варт≥сть ≥ммоб≥л≥зованих ≥ моб≥льних кошт≥в п≥дприЇмства, варт≥сть матер≥альних оборотних актив≥в, величину позикових кошт≥в ≥ власних кошт≥в в оборот≥, варт≥сть робочого кап≥талу та ≥н. Ќа основ≥ проведеного в≥дпов≥дного групуванн€ статей балансу, можна розрахувати ц≥лий р€д важлив≥ших коеф≥ц≥Їнт≥в, €к≥ дадуть можлив≥сть оц≥нити платоспроможн≥сть, кредитоспроможн≥сть, ф≥нансову ст≥йк≥сть п≥дприЇмства ≥ оц≥нити виробничий потенц≥ал п≥дприЇмства та його д≥лову активн≥сть.

 

3.3. –оль анал≥тичного балансу дл€ оц≥нки ф≥нансового стану ≥ методика його складанн€

«г≥дно д≥ючим нормативним документам чинний баланс складаЇтьс€ в оц≥нц≥ нетто. ѕ≥дсумок балансу даЇ ор≥Їнтовну оц≥нку суми кошт≥в, що знаход€тьс€ у розпор€дженн≥ п≥дприЇмства. ÷€ оц≥нка Ї обл≥ковою i не в≥дображаЇ реальноњ суми грошових кошт≥в, €ку можна отримати за майно, наприклад, у випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства. ѕоточна "цiна" актив≥в визначаЇтьс€ ринковою конТюнктурою i може в≥дхил€тись в будь-€кий б≥к в≥д обл≥ковоњ, особливо в пер≥од ≥нфл€ц≥њ.

јнал≥з проводитьс€ по балансу (ф. N 1) за допомогою одного з наступних способ≥в: анал≥з безпосередньо по балансу без попередньоњ зм≥ни складу балансових статей;

на основ≥ стислого пор≥вн€льного анал≥тичного балансу шл€хом агрегуванн€ де€ких однор≥дних за складом елемент≥в балансових статей;

додаткове корегуванн€ балансу на ≥ндекс ≥нфл€ц≥њ з наступним агрегуванн€м статей у необх≥дних анал≥тичних розр≥зах.

јнал≥з безпосередньо по балансу - справа досить трудомiстська i неефективна, тому що занадто велика к≥льк≥сть розрахункових показник≥в не дозвол€Ї вид≥лити головн≥ тенденц≥њ у ф≥нансовому стану орган≥зац≥њ.

ѕор≥вн€льний анал≥тичний баланс можна отримати з вих≥дного балансу шл€хом стисненн€ окремих статей i доповненн€м його показниками структури: динам≥ки i структурноњ динам≥ки.

јнал≥тичний баланс корисний тим, що зводить в одне ц≥ле i систематизуЇ т≥ розрахунки, €к≥, €к правило, зд≥йснюЇ анал≥тик при ознайомлен≥ з балансом. —хема побудуванн€ анал≥тичного балансу показана у табл.3.1. ¬ такому баланс≥ охоплюЇтьс€ багато важливих показник≥в, що характеризують статику i динам≥ку ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

јнал≥зуючи пор≥вн€льний баланс, необх≥дно звернути увагу на зм≥ну питомоњ ваги величини власного оборотного кап≥талу у вартост≥ майна, на сп≥вв≥дношенн€ темп≥в росту власного i позичкового кап≥талу, а також на сп≥вв≥дношенн€ темп≥в росту деб≥торськоњ i кредиторськоњ заборгованост≥. ѕри стаб≥льний ф≥нансов≥й ст≥йкост≥ у п≥дприЇмства повинна зб≥льшуватись у динамц≥ частка власного оборотного кап≥талу. “емп росту власного кап≥талу повинен бути вище темпу росту позичкового кап≥талу, а темпи росту деб≥торськоњ i кредиторськоњ заборгованост≥ повинно ур≥вноважувати один одного.

јнал≥з динам≥ки валюти балансу, структури актив≥в п≥дприЇмства дозвол€Ї зробити р€д важливих висновк≥в, необх≥дних €к дл€ зд≥йсненн€ поточноњ ф≥нансово-господарськоњ д≥€льност≥, так i дл€ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень на перспективу. Ќаприклад, зменшенн€ (у абсолютному вираз≥) валюти балансу за зв≥тний пер≥од св≥дчить про скороченн€ п≥дприЇмством господарського обороту, що могло б привести до њњ неплатоспроможност≥. ¬становленн€ факту згортанн€ господарськоњ д≥€льност≥ вимагаЇ проведенн€ ретельного

анал≥зу його причин, €кими можуть бути:

- скороченн€ платоспроможного попиту на товари, роботи та послуги даноњ орган≥зац≥њ;

- обмеженн€ доступу на ринки необх≥дноњ сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в;

- поступове включенн€ у активний господарський оборот ф≥л≥й (доч≥рн≥х п≥дприЇмств) за рахунок основного п≥дприЇмства i т.д.

јнал≥зуючи зб≥льшенн€ валюти балансу за зв≥тний пер≥од необх≥дно враховувати вплив переоц≥нки основних засоб≥в, коли зб≥льшенн€ њх вартост≥ не пов'€зано з розвитком виробничоњ д≥€льност≥. Ќайб≥льш складно врахувати вплив ≥нфл€ц≥йних процес≥в, однак без цього дуже важко зробити певний висновок про те, чи Ї зб≥льшенн€ валюти балансу насл≥дком т≥льки лише подорожчанн€ готовоњ продукц≥њ п≥д д≥Їю iнфл€цiњ сировини, матер≥ал≥в, чи воно показуЇ на

розширенн€ ф≥нансово-господарськоњ д≥€льност≥.

 

3.4. ¬ажлив≥ш≥ характеристики, €к≥ можна отримати з експрес-анал≥зу балансу

Ѕезпосередньо з анал≥тичного балансу можна одержати р€д важлив≥ших характеристик ф≥нансового стану п≥дприЇмства. ƒо них в≥днос€тьс€:

1. «агальна варт≥сть майна п≥дприЇмства, дор≥внюЇ р€дку 280.

2. ¬арт≥сть iмобiлiзованих (тобто необоротних засоб≥в (актив≥в) або нерухомого майна, дор≥внюЇ п≥дсумку розд≥лу 1 активу балансу (р€док 080).

3. ¬арт≥сть моб≥льних оборотних кошт≥в дор≥внюЇ п≥дсумкам розд≥лу 2 активу балансу (р€док 260).

4. ¬арт≥сть матер≥альних оборотних кошт≥в дор≥внюЇ п≥дсумку р€дк≥в 100-140 активу балансу.

5. ¬еличина власних кошт≥в п≥дприЇмства, дор≥внюЇ п≥дсумку розд≥л≥в 1 ≥ 2 пасиву балансу (р€док 380 ≥ 430).

6. ¬еличина позичкових кошт≥в, дор≥внюЇ сум≥ п≥дсумк≥в розд≥лу 3 пасиву балансу ≥ р€дк≥в 500-530

7. ¬еличина власних кошт≥в в оборот≥, дор≥внюЇ ризниц≥ п≥дсумк≥в розд≥л≥в 1 ≥ 2 пасиву i 1 розд≥лу активу балансу (р€док 380+430 - 080).

8. –обочий кап≥тал, дор≥внюЇ ризниц≥ м≥ж оборотними активами i поточними зобов'€занн€ми (п≥дсумок розд≥лу 2 активу балансу: р€док 260 - п≥дсумок розд≥лу 4 пасиву балансу: р€док 620).

3.5.–иси, €к≥ Ї ознаками Ухорошого У балансу

¬ загальних рисах ознаками "доброго" балансу Ї:

1. ¬алюта балансу в к≥нц≥ зв≥тного пер≥оду зб≥льшилась пор≥вн€но з початком;

2. “емпи приросту оборотних актив≥в вищ≥, н≥ж темпи приросту необоротних актив≥в;

3. ¬ласний кап≥тал п≥дприЇмства перевищуЇ позичковий i темпи його росту вищ≥, н≥ж темпи росту позичкового кап≥талу;

4. “емпи приросту деб≥торськоњ i кредиторськоњ заборгованост≥ приблизно однаков≥.

 

 

“ема 4 јЌјЋ≤« —“–” “”–»

ЅјЋјЌ—” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

4.1. јнал≥з структури актив≥в балансу п≥дприЇмства. —уть методики анал≥зу

4.2. јнал≥з структури пасив≥в балансу п≥дприЇмства. —уть методики анал≥зу

4.3.ѕон€тт€ л≥кв≥дност≥ балансу.

4.3. √рупуванн€ статей активу балансу за ступенем л≥кв≥дност≥ та пасиву балансу за терм≥нами погашенн€ зобовТ€занань. ”мови л≥кв≥дност≥ балансу.

4.1. јнал≥з структури актив≥в балансу п≥дприЇмства. —уть методики анал≥зу

 

ƒл€ зд≥йсненн€ господарськоњ д≥€льност≥ кожне п≥дприЇмство повинне мати певне майно, що належить йому на правах власност≥ або волод≥нн€. ¬се майно, що Ї в розпор€дженн≥ п≥дприЇмства ≥ в≥дображене в баланс≥, називаЇтьс€ його активами.

јктиви €вл€ють собою економ≥чн≥ ресурси п≥дприЇмства у форм≥ сукупних майнових ц≥нностей, що використовуютьс€ в господарськ≥й д≥€льност≥ з метою отриманн€ прибутку.

јнал≥з актив≥в та ефективност≥ њх використанн€ Ї одним з найважлив≥ших розд≥л≥в анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства. ѕричиною цього Ї його надзвичайно велике практичне значенн€. Ѕез ч≥ткоњ. ѕрозороњ ≥нформац≥њ про стан, структуру та динам≥ку зм ≥н у майн≥ п≥дприЇмства неможливе ефективне управл≥нн€ п≥дприЇмством.

÷€ ≥нформац≥€ важлива дл€ банк≥в та ≥нших кредитор≥в, тому що завд€ки њй вони знатимуть, чи зможе п≥дприЇмство погасити борги своњм майном у раз≥, €кщо вон не поверне позики.

јнал≥зуючи майно п≥дприЇмства, ≥нвестори можуть зробити певн≥ висновки про необх≥дн≥сть та доц≥льн≥сть кап≥тальних вклад≥в у п≥дприЇмство.

≤нформац≥€ про на€вн≥сть ≥ стан актив≥в п≥дприЇмства важлива також ≥ дл€ податкових орган≥в, €к≥ контролюють сплату податк≥в та обовТ€зкових платеж≥в до бюджету.

ћетою анал≥зу Ї формуванн€ ц≥л≥сноњ картини про на€вн≥сть, ста н та ефективн≥сть використанн€ майна п≥дприЇмства.

«авданн€ми анал≥зу Ї: ви€вленн€ зм≥н, що в≥дбулис€ у майн≥ п≥дприЇмства; вивченн€ причин, що зумовили так≥ зм≥ни; ви€вленн€ резерв≥в дл€ п≥двищенн€ ефективност≥ використанн€ майна п≥дприЇмства.

јнал≥з актив≥в п≥дприЇмства починаЇтьс€ з загального вивченн€ складу ≥ структури майна п≥дприЇмства за даними балансу.

Ѕаланс дозвол€Ї дати загальну оц≥нку зм≥ни всього майна п≥дприЇмства, в≥докремити в його склад≥ оборотн≥ (моб≥льн≥) та оборотн≥ (≥ммоб≥льн≥) засоби, вивчити динам≥ку структури майнаЧ в≥дсоткове сп≥вв≥дношенн€ окремих груп майна всередин≥ цих груп.

јнал≥з динам≥ки складу ≥ структури майна даЇ можлив≥сть встановити розм≥р абсолютного ≥ в≥дносного приросту або змен≠шенн€ усього майна п≥дприЇмства та окремих його вид≥в. ѕрир≥ст актив≥в св≥дчить про розширенн€ сфери д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

јнал≥зуючи причини зб≥льшенн€ вартост≥ майна необх≥дно врахувати вплив ≥нфл€ц≥њ, висок≥ темпи €коњ можуть призвести до значних в≥дхилень ном≥нальних даних балансового зв≥ту в≥д реа≠льних.

ѕоказники структурноњ динам≥ки в≥дображають частку участ≥ кожного виду майна в загальн≥й зм≥н≥ сукупних актив≥в. њх анал≥з дозвол€Ї зробити висновок про те, в €к≥ активи вкладаютьс€ знов залучен≥ ф≥нансов≥ ресурси або €к≥ активи зменшилис€ за рахунок в≥дтоку ф≥нансових ресурс≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 674 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2553 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.093 с.