Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€, види, причини банкрутства 4 страница




 лючовим показником першого етапу анал≥зу актив≥в п≥дпри≠Їмства та ефективност≥ њх використанн€ Ї з≥ставленн€ темп≥в зро≠станн€ обороту (обс€гу реал≥зац≥њ) з темпами росту сукупност≥ актив≥в. якщо перший показник б≥льший другого, Ч це св≥дчить про те, що п≥дприЇмство правильно, рац≥онально регулюЇ власн≥ активи.

“аким чином, в актив≥, балансу в≥дображаЇтьс€, з одного боку, виробничий потенц≥ал, що забезпечуЇ можливост≥ дл€ зд≥йсненн€ основноњ (виробничоњ, комерц≥йноњ) д≥€льност≥ п≥дприЇмства, а з ≥ншого боку, активи, що створюють умови дл€ зд≥йсненн€ ≥нвес≠тиц≥йноњ ≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥, €к≥ т≥сно взаЇмопов'€зан≥. “ому п≥сл€ загальноњ оц≥нки динам≥ки складу ≥ структури майна необ≠х≥дно детал≥зувати вивченн€ стану, руху ≥ причин зм≥ни кожного виду майна п≥дприЇмства.

ѕ≥дсумковим показником, що характеризуЇ ефективн≥сть ви≠користанн€ майна, Ї показники прибутковост≥ чи збитковост≥ д≥€≠льност≥ п≥дприЇмства..

ѕри анал≥з≥ структури актив≥в балансу спочатку розраховуЇтьс€ питома вага кожноњ статт≥ активу балансу до валюти балансу. Ќа основ≥ цього розрахунку анал≥зують т≥ активи, €к≥ займають в структур≥ балансу найб≥льш значну величину. якщо найб≥льшу питому вагу займають необоротн≥ активи (б≥льше 40%). “о говор€ть про УважкуФ структуру актив≥в, €кщо менше, то про УлегкуФ. ¬ свою чергу УлегкаФ структура св≥дчить про значн≥ накладн≥ витрати ≥ висок≥й чуйност≥ до зм≥ни виручки. ѕри анал≥з≥ звертають увагу на на€вн≥сть в структур≥ актив≥в такоњ стат≥ €к довгостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн€. «б≥льшенн€ по ц≥й статт≥ вказуЇ на вилученн€ кошт≥в з основноњ д≥€льност≥. «меншенн€ ц≥Їњ стат≥ спри€Ї залученню ф≥нансових ресурс≥в в основну д≥€льн≥сть ≥ пол≥пшенню його ф≥нансового стану.

Ќа€вн≥сть у склад≥ актив≥в п≥дприЇмства нематер≥альних актив≥в непр€мо характеризуЇ вибрану п≥дприЇмством стратег≥ю €к ≥нновац≥йну, так €к воно вкладаЇ кошти в патенти, л≥ценз≥њ,

≥ншу ≥нтелектуальну власн≥сть.

ўо стосуЇтьс€ деб≥торськоњ заборгованост≥, то тут можна в≥дм≥тити наступне:

€кщо п≥дприЇмство розширюЇ свою д≥€льн≥сть, то зростаЇ ≥ к≥льк≥сть покупц≥в, а в≥дпов≥дно ≥ деб≥торська заборгован≥сть. « ≥ншого боку, п≥дприЇмство може скоротити в≥двантаженн€ продукц≥њ, тод≥ рахунки деб≥тор≥в зменшуютьс€. ќтже, зб≥льшенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ не завжди оц≥нюЇтьс€ негативно. ¬ цьому звТ€зку сл≥д розр≥зн€ти нормальну ≥ прострочену заборгованост≥. ”вага прид≥л€Їтьс€ саме останн≥й..

Ќа ф≥нансовий стан п≥дприЇмства впливаЇ стан виробничих запас≥в. ƒл€ нормального

ходу виробничого процесу вони повинн≥ бути оптимальними. Ќакопиченн€ запас≥в св≥дчить про пад≥нн€ активност≥ п≥дприЇмства, с упов≥льненн€ оборотност≥ оборотного кап≥талу. ¬ той же час недостатн≥сть запас≥в також негативно впливаЇ на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, так €к скорочуЇтьс€ виробництво продукц≥њ, зменшуЇтьс€ сума прибутку. ≤ншими словами будь-€ке зростанн€ вартост≥ запас≥в повинен супроводжуватис€ таким же (або б≥льшим)зростанн€м оборотност≥ оборотного кап≥талу.

 

4. 2. јнал≥з структури пасив≥в балансу п≥дприЇмства. —уть методики анал≥зу

¬≥домост≥, €к≥ навод€тьс€ у пасив≥ балансу, дозвол€ють визначити, €к≥ зм≥ни в≥дбулис€ в структур≥ власного ≥ позикового кап≥талу, ск≥льки залучено в оборот п≥дприЇмства довгострокових ≥ короткострокових кошт≥в, тобто пасив показуЇ, зв≥дки вз€лис€ кошти, спр€мован≥ на формуванн€ майна п≥дприЇмства.

‘≥нансовий стан п≥дприЇмства багато залежить в≥д того, €к≥ кошти воно маЇ у своЇму розпор€дженн≥ ≥ куди вони вкладен≥.

ѕри анал≥з≥ джерел формуванн€ майна п≥дприЇмства повинн≥ бути розгл€нути абсолютн≥ ≥ в≥дносн≥ зм≥ни у власних ≥ позикових коштах п≥дприЇмства.

ѕри цьому в першу чергу необх≥дно в≥дпов≥сти на наступн≥ питанн€:

1.як≥ джерела (власн≥ або запозичен≥) Ї основним джерелом

формуванн€ актив≥в п≥дприЇмства;

2.який напр€мок зм≥ни частки власного кап≥талу (фактичного, за вирахуванн€м збитк≥в ≥ заборгованост≥ засновник≥в) у структур≥ пасив≥в балансу за пер≥од, що анал≥зуЇтьс€.

якщо в структур≥ пасив≥в значну частку складаЇ власний кап≥тал, то така структура пасиву Ї ознакою високоњ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.

ќднак, сл≥д звернути увагу, що дл€ оц≥нки зм≥н, €к≥ в≥дбулис€ в структур≥ кап≥талу, може бути р≥зною з позиц≥й ≥нвестора ≥ п≥дприЇмства. ƒл€ банк≥в ≥ ≥нших ≥нвестор≥в б≥льш над≥йно, €кщо частка власного кап≥талу у кл≥Їнта була б≥льш висока. ÷е виключаЇ ф≥нансовий ризик. ѕ≥дприЇмство ж, €к правило, зац≥кавлено у залученн≥ позикових кошт≥в. ќтримавши позиков≥ кошти п≥д менший процент, н≥ж економ≥чна рентабельн≥сть п≥дприЇмства можна розширювати виробництво ≥ п≥двищити доходн≥сть власного кап≥талу п≥дприЇмства.

ѕри анал≥з≥ ф≥нансового стану необх≥дно вивчити динам≥ку ≥ структуру власного ≥ позикового кап≥талу, ви€снити причини зм≥н окремих складових, дати оц≥нку цим зм≥нам за зв≥тний пер≥од.

 

4.3.ѕон€тт€ л≥кв≥дност≥ балансу.

Ћ≥кв≥дн≥сть балансу Ц це ступ≥нь покритт€ зобовТ€зань п≥дприЇмства його активами, терм≥н перетворенн€ котрих у грошову форму в≥дпов≥даЇ терм≥ну погашенн€ зобовТ€зань. ¬≥д л≥кв≥дност≥ балансу сл≥д в≥др≥зн€ти л≥кв≥дн≥сть актив≥в, €ка визначаЇтьс€ €к величина, зворотна часу, необх≥дному дл€ перетворенн€ њх у грошов≥ засоби. „им менше час, €кий необх≥дний, щоб даний вид актив≥в перетворивс€ у грош≥, тим вище њх л≥кв≥дн≥сть.

јнал≥з л≥кв≥дност≥ балансу пол€гаЇ у пор≥вн€нн≥ кошт≥в по активу, згрупованих за ступенем њх л≥кв≥дност≥ у пор€дку убуванн€, ≥з зобовТ€занн€ми по пасиву, згрупованими за терм≥нами њх погашенн€ у пор€дку зростанн€.

«авданн€ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу виникаЇ у звТ€зку з необх≥дн≥стю давати оц≥нку кредитоспроможност≥ орган≥зац≥њ, тобто њњ спроможност≥ своЇчасно ≥ повн≥стю розраховуватис€ за своњми зобовТ€занн€ми.

4. 4. √рупуванн€ статей активу балансу за ступенем л≥кв≥дност≥ та пасиву балансу за терм≥нами погашенн€ зобовТ€зань ”мови л≥кв≥дност≥ балансу

¬ залежност≥ в≥д ступен€ л≥кв≥дност≥, тобто швидкост≥ перетворенн€ у грошов≥ засоби, активи п≥дприЇмства розд≥л€ютьс€ на наступн≥ групи:

1.¬исокол≥кв≥дн≥ (ј1)

2.Ўвидкол≥кв≥дн≥ (ј2) Цƒеб≥торська заборгован≥сть

3.ѕов≥льнол≥кв≥дн≥ (ј3) Ц4.¬ажкол≥кв≥дн≥ (ј4) Ц

–езультати групуванн€ звод€тьс€ в табл.. 4..3

 

“аблиц€ 4.3

 ласиф≥кац≥€ актив≥в за ступенем л≥кв≥дност≥ ≥ пасив≥в за терм≥нами погашенн€ зобовТ€зань

јктиви ”мовне позна-ченн€ Ќа початок року Ќа к≥нець року ѕасиви ”мовне позна-ченн€ Ќа початок року Ќа к≥нець року
¬исокол≥кв≥дн≥ ј 1 1160,     Ќайб≥льш терм≥нов≥ 1615, 1620, 1625,1630    
Ўвидкол≥к5в≥дн≥ ј 2 1125, 1130, 1135, 1155      ороткостроков≥ ѕ 2    
ѕов≥льнол≥кв≥дн≥ ј 3 1100, 1110,     ƒовгостроков≥ ѕ 3 1500, 1510, 1515    
¬ажк5ол≥кв≥дн≥ ј 4 1095, 1170     ѕост≥йн≥ пасиви ѕ 4 1495, 1520,1525, 1660, 1665    
Ѕаланс       Ѕаланс      

 

 

“аблиц€ 4.5

—труктура актив≥в за класом л≥кв≥дност≥

Ќазва статт≥ активу —ума тис.гр.од. на початок року —ума тис. гр.од. на к≥нець року
     
јктиви 1 (ј1) групи л≥кв≥дност≥ (високол≥кв≥дн≥)
ѕоточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ (1160)    
√рошов≥ кошти та екв≥валенти (1165)    
–азом    
јктиви 2 (ј2) групи л≥кв≥дност≥ (швидко л≥кв≥дн≥)
ƒеб≥торська заборгован≥сть: за продукц≥ю, товари, роботи, послуги (1125)    
ƒеб≥торська заборгован≥сть за розрахунками:    
«а виданими авансами (1130)    
« бюджетом (1135)    
≤нша поточна деб≥торська заборгован≥сть (1155)    
–азом    
јктиви 3 (ј3) групи л≥кв≥дност≥ (пов≥льно л≥кв≥дн≥)
«апаси (1100)    
ѕоточн≥ б≥олог≥чн≥ активи (1110)    
≤нш≥ оборотн≥ активи (1190)    
–азом    
јктиви 4 (ј4) групи л≥кв≥дност≥ (важко л≥кв≥дн≥)
Ќематер≥альн≥ активи-разом (1095)    
¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в (1170)    
Ќеоборотн≥ активи та групи вибутт€ (1200)    
–азом    
Ѕаланс (1300)    

 

“аблиц€ 4.6

—труктура пасив≥в за терм≥ном погашенн€ зобовТ€зань

Ќазва статт≥ пасиву —ума тис.гр.од. Ќа початок року —ума тис.гр.од. Ќа к≥нець року
     
ѕасиви 1 (ѕ1) групи (ѕ1) (найб≥льш терм≥нов≥)
ѕоточн≥ зобовТ€занн€.    
ѕоточна кредиторська заборгован≥сть за:    
за товари, роботи, послуги (1615)    
розрахунками з бюджетом (1620)    
розрахунками з≥ страхуванн€ (1625)    
розрахунками з оплати прац≥ (1630)    
≤нш≥ поточн≥ зобовТ€занн€ (1690)    
–азом    
ѕасиви 2 (ѕ2) групи (короткостроков≥)
 ороткостроков≥ кредити банк≥в (1600)    
ѕоточна заборгован≥сть за довгостроковими зобовТ€занн€ми (1610)    
«обовТ€занн€, повТ€зан≥ з необоротними активами, утримуваними дл€ продажу, та групуванн€ вибутт€    
–азом    
ѕасиви 3 (ѕ3) групи (довгостроков≥)
¬≥дстрочен≥ податков≥ зобовТ€занн€    
ƒовгостроков≥ кредити банк≥в    
≤нш≥ довгостроков≥ ≥ зобовТ€занн€    
–азом    
ѕасиви 4 (ѕ4) групи (пост≥йн≥ пасиви)
¬ласний кап≥тал    
ƒовгострокове забезпеченн€    
÷≥льове ф≥нансуванн€    
ѕоточне забезпеченн€    
ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в    
–азом    
Ѕаланс    

 

 

¬икористовуютьс€ дл€ оц≥нки л≥кв≥дност≥ балансу.

ƒл€ визначенн€ л≥кв≥дност≥ балансу сл≥д пор≥вн€ти п≥дсумки наведених груп по активу ≥ пасиву.

Ѕаланс рахуЇтьс€ абсолютно л≥кв≥дним, €кщо маЇ м≥сце наступне р≥вн€нн€:

 

ј1 Ы ѕ1; ј2 Ы ѕ2; ј3 Ы ѕ3; ј4 Л ѕ4

 

якщо виконуютьс€ перш≥ три не р≥вн€нн€ у дан≥й систем≥, то це веде за собою виконанн€ ≥ четвертого не р≥вн€нн€. “ому важливо пор≥вн€ти п≥дсумки перших трьох по активу ≥ пасиву.

” випадку, коли одно або дек≥лька не р≥вн€нь системи мають протилежний знак в≥д заф≥ксованого у оптимальному вар≥ант≥, то л≥кв≥дн≥сть балансу у б≥льш≥й або менш≥й ступен≥ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д абсолютноњ. ѕри цьому нестача кошт≥в по одн≥й груп≥ актив≥в компенсуЇтьс€ њх надлишком по ≥нш≥й у варт≥сн≥й оц≥нц≥. ¬ реальн≥й же ситуац≥њ менш л≥кв≥дн≥ активи не можуть зам≥нити б≥льш л≥кв≥дн≥.

ѕор≥вн€нн€ л≥кв≥дних засоб≥в ≥ зобовТ€зань дозвол€Ї вирахувати наступн≥ показники:

1.ѕоточна л≥кв≥дн≥сть (ѕ“), €ка св≥дчить про платоспроможн≥сть (+) або неплатоспроможн≥сть (-) орган≥зац≥њ на ближчий до моменту пром≥жок часу, що розгл€даЇтьс€:

 

ѕ“ = (ј1+ј2) Ц (ѕ1+ѕ2)

2.перспективна л≥кв≥дн≥сть (ѕрЋ) Ц це прогноз платоспроможност≥ на основ≥ пор≥вн€нн€ майбутн≥х надходжень ≥ платеж≥в:

 

ѕрЋ = ј3-ѕ3

 

ƒл€ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу складаЇтьс€ таблиц€ 4. 6. ¬ графи даноњ таблиц≥ записуютьс€ дан≥ на початок ≥ к≥нець пер≥оду з пор≥вн€льного анал≥тичного балансу за групами актив≥в ≥ пасив≥в. ѕор≥внюючи п≥дсумки цих груп, визначають абсолютн≥ величини плат≥жних надлишк≥в або нестач≥ на початок ≥ к≥нець зв≥тного пер≥оду.

 

“аблиц€ 4.6

јнал≥з л≥кв≥дност≥ балансу

 

  јкти в   Ќа поч. пер≥оду   Ќа к≥н. пер≥оду   ѕасив   Ќа поч пер≥оду   Ќа к≥нець пер≥оду ѕлат≥жний надлишок(нестача)  
Ќа поч. року   (гр..2- гр..5)     Ќа к≥н. року     (гр..3.- гр.6)    
               
ј1     ѕ1        
ј2     ѕ2        
ј3     ѕ3        
ј4     ѕ4        
Ѕаланс     Ѕаланс        

“ема 6 јЌјЋ≤« ѕЋј“ќ—ѕ–ќћќ∆Ќќ—“≤ ≤ ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ —“≤… ќ—“≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

6.1.ѕоказники платоспроможност≥ п≥дприЇмства, методика њх визначенн€

6.1.ћетодика анал≥зу платоспроможност≥ п≥дприЇмства

6.3.ѕон€тт€ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, њњ види ≥ фактори, що впливають на нењ

6.4.јбсолютн≥ показники ринковоњ ст≥йкост≥ ≥ методика њх визначенн€

6.5.“ипи ф≥нансових ситуац≥й, €к≥ можуть виникнути на п≥дприЇмств≥

6.6.¬≥дносн≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ≥ методика њх визначенн€

6.7.ћетодика анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥

6.1.ѕоказники платоспроможност≥ п≥дприЇмства, методика њх визначенн€

ѕлатоспроможн≥сть Ц це здатн≥сть п≥дприЇмства розраховуватис€ за своњми поточними зобовТ€занн€ми на в≥дпов≥дний момент часу. ¬ процес≥ анал≥зу вивчаЇтьс€ поточна ≥ перспективна платоспроможн≥сть.

ѕоточна платоспроможн≥сть визначаЇтьс€ по балансу шл€хом з≥ставленн€ суми його плат≥жних засоб≥в з≥ своњми строковими зобовТ€занн€ми.

ƒо плат≥жних засоб≥в в≥днос€ть: грош≥, короткостроков≥ ц≥нн≥ папери, деб≥торська заборгован≥сть та кошти у розрахунках. —троков≥ зобовТ€занн€ Ц поточн≥ зобовТ€занн€. “обто борги, €к≥ п≥дл€гають погашенню: короткостроков≥ кредити банку, кредиторська заборгован≥сть за товари, роботи, послуги.

ќсновними показники, що характеризують платоспроможн≥сть п≥дприЇмства та методика њх розрахунку зведена в табл..5. Ї:

“аблиц€ 6.1

–озрахунок показник≥в платоспроможност≥

 

Ќазва показника —пос≥б розрахунку  оментар
јлгоритм —тандартне значенн€
«агальний коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ ј1+0,5ј2+03ј3  1=---------------------- ѕ1+ѕ2 ≥1 ЌадаЇ комплексну оц≥нку платоспроможност≥ п≥дприЇмства
 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ ј1  2=---------------------- ѕ1+ѕ2 ≥0,1 -0,7 ѕоказуЇ €ка частина короткострокових зобовТ€зань орган≥зац≥њ може бути погашена в найблищий час за рахунок гот≥вки ≥ короткотерм≥нових ц≥нних паперах
 оеф≥ц≥Їнт Ђкритичноњї оц≥нки) ј1+ј2  3=---------------------- ѕ1+ѕ2 ƒопустиме 0,7-0,8, оптимальне =1 ѕоказуЇ €ка частина короткотерм≥нових зобовТ€зань орган≥зац≥њ може бути погашена за рахунок кошт≥в на р≥зних рахунках, у короткотерм≥нових ц≥нних паперах, а також надходжень по розрахунках з деб≥торами
 оеф≥ц≥Їнт поточноњ л≥кв≥дност≥ ј1+ј2+ј3  4=---------------------- ѕ1+ѕ2 Ќеобх≥дне значенн€ =2,0, оптимальне + 2.5-3,0 ѕоказуЇ, €ка частина поточних зобовТ€зань по кредитах ≥ розрахунках можна погасити моб≥л≥зувавши ус≥ оборотн≥ кошти
 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ функц≥онуючого кап≥талу ј3  5=---------------------- (ј1+ј2+ј3)-(ѕ1+ѕ2) «меншенн€ показника у динам≥ц≥ позитивний факт ѕоказуЇ €ка частина функц≥онуючого кап≥талу нерухома у виробничих запасах ≥ довгостроков≥й деб≥торськ≥й заборгованост≥
„астка оборотних когшт≥в в актива ј1+ј2+ј3  6=---------------------- Ѕ ≥0,5 «алежить в≥д галузевоњ належност≥
 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними коштами  4-ј4  7=---------------------- ј1+ј2+ј3 ≥0,1 ’арактеризуЇ на€вн≥сть власних оборотних кошт≥в у п≥дприЇмства, необх≥дних дл€ њњ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥
 оеф≥ц≥Їнт в≥дтворенн€ платоспроможност≥   4 +-----(K4-Kр) t K8=-----------------------     Ќе менше 1,0   –озраховуЇтьс€, €кщо одлин з коеф≥ц≥Їнт≥в або  4, або  7 не вкладаютьс€ в стандартне значенн€
 оеф≥ц≥Їнт втрати платоспроможност≥   4 +-----(K4-Kр) t K8=----------------------- Ќе менше 1,0 –озраховуЇтьс€, €кщо обидва коеф≥ц≥Їнта ≥  4, ≥  7 не вкладаютьс€ в стандартне значенн€

 

6.2.ћетодика анал≥зу платоспроможност≥ п≥дприЇмства

Ќа основ≥ даних балансу (форма 1) розраховуютьс€ коеф≥ц≥Їнти платоспроможност≥ на початок ≥ к≥нець пер≥оду, €к≥ звод€тьс€ в анал≥тичну таблицю. ¬ таблиц≥ визначаютьс€ в≥дхиленн€ ≥ навод€тьс€ стандартн≥ значенн€, €кщо вони Ї.

ћетодика анал≥зу показник≥в платоспроможност≥ пол€гаЇ у пор≥вн€нн≥ цих коеф≥ц≥Їнт≥в,

розрахованих на початок ≥ к≥нець пер≥оду, з≥ стандартними значенн€ми. ¬иход€чи з економ≥чного тлумаченн€ цих показник≥в, зд≥йснюютьс€ висновки про платоспроможн≥сть п≥дприЇмства. “акий анал≥з доц≥льно проводити у динам≥ц≥ за р€д рок≥в, щоб встановити тенденц≥ю щодо њх зм≥ни, або формуванн€ в≥дпов≥дноњ бази дл€ прогнозуванн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ на майбутн≥ пер≥оди. –езультати анал≥зу зведен≥ в табл..6.2

 

“аблиц€ 6.2

јнал≥з коеф≥ц≥Їнт≥в, що характеризують платоспроможн≥сть

Ќазва показник≥в Ќа початок пер≥оду Ќа к≥нець пер≥оду ¬≥дхиленн€ (+,-) —тандартне значенн€ ¬≥дхиленн€ в≥д стандартного значенн€
«агальний коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ 1,107 0,952 -0,155 ≥1  
 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ 0,094 0,074 -0,02 ≥0,1 -0,7  
 оеф≥ц≥Їнт Ђкритичноњї оц≥нки) 0,676 0,663 -0,013 ƒопустиме 0,7-0,8, оптимальне =1  
 оеф≥ц≥Їнт поточноњ л≥кв≥дност≥ 1,811 1,813 +0,002 Ќеобх≥дне значенн€ =2,0, оптимальне + 2.5-3,0  
 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ функц≥онуючого кап≥талу 1,400 1,414 +0,014 «меншенн€ показника у динам≥ц≥ позитивний факт  
„астка оборотних кошт≥в в активах 0,598 0,599 +0,001 ≥0,5  
 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними коштами 0,386 0,397 +0,011 ≥0,1  

 

 

6.3.ѕон€тт€ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, њњ види ≥ фактори, що впливають на нењ

«апорукою життЇд≥€льност≥ ≥ основноњ стаб≥льност≥ стану п≥дприЇмства Ї його ст≥йк≥сть. Ќа ст≥йк≥сть п≥дприЇмства впливають р≥зн≥ фактори:

-стан п≥дприЇмства на товарному ринку;

-виробництво ≥ випуск дешевоњ продукц≥њ, €ка користуЇтьс€ попитом;

-потенц≥ал у д≥ловому сп≥вроб≥тництв≥;

-ступ≥нь залежност≥ в≥д зовн≥шн≥х кредитор≥в та ≥нвестор≥в;

-на€вн≥сть неплатоспроможних деб≥тор≥в;

-неефективн≥сть господарських та ф≥нансових операц≥й ≥ т.д.

“ака р≥зноман≥тн≥сть фактор≥в розд≥л€Ї саму ст≥йк≥сть за видами. “ак, стосовно п≥дприЇмств вона може бути: в залежност≥ в≥д фактор≥в, що впливають на нењ, зовн≥шньою, внутр≥шньою., загальною (ц≥новою), ф≥нансовою.

÷≥ фактори можна класиф≥кувати наступним чином:

-за м≥сцем виникненн€ Ц зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥;

-за важлив≥стю результату Ц основн≥ ≥ другор€дн≥;

-за структурою Ц прост≥ ≥ складн≥:

-за часом д≥њ Ц пост≥йн≥ ≥ тимчасов≥.

¬нутр≥шн€ ст≥йк≥сть Ц це такий загальний ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, при €кому забезпечуЇтьс€ високий результат його функц≥онуванн€. ¬ основ≥ њњ дос€гненн€ лежить принцип активного реагуванн€ на зм≥ни внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в.

«овн≥шн€ ст≥йк≥сть п≥дприЇмства обумовлена стаб≥льн≥стю економ≥чного середовища, в рамках €кого зд≥йснюЇтьс€ його д≥€льн≥сть. ¬она дос€гаЇтьс€ в≥дпов≥дною системою управл≥нн€ економ≥кою в масштабах вс≥Їњ крањни.

«агальна ст≥йк≥сть п≥дприЇмства Ц це такий рух грошових поток≥в, €кий забезпечуЇ пост≥йне перевищенн€ надходженн€ кошт≥в (доход≥в) над њх витраченн€м (витратами).

ќтже, ф≥нансова ст≥йк≥сть Ї в≥дображенн€м стаб≥льного перевищенн€ доход≥в над витратами, забезпечуЇ в≥льне маневруванн€ грошовими коштами п≥дприЇмства ≥ шл€хом ефективного њх використанн€ спри€Ї безперервному процесу виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. “ому ф≥нансова ст≥йк≥сть формуЇтьс€ в процес≥ вс≥Їњ виробничо-господарськоњ д≥€льност≥ ≥ Ї головним компонентом загальноњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.

«в≥дси сутн≥сть ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ визначаЇтьс€ ефективним формуванн€м, розпод≥лом ≥ використанн€м ф≥нансових ресурс≥в, а платоспроможн≥сть виступаЇ њњ зовн≥шн≥м про€вленн€м, а ф≥нансово-ст≥йким Ї таке п≥дприЇмство, €ке за рахунок власник≥в покриваЇ засоби вкладен≥ в активи п≥дприЇмства, не допускаЇ невиправданоњ деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ та розраховуЇтьс€ в строк по своњх зобовТ€занн€х.

¬ищою формою ст≥йкост≥ п≥дприЇмства Ї його спроможн≥сть розвиватис€ в умовах внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього середовища. дл€ цього п≥дприЇмство повинно волод≥ти гнучкою структурою ф≥нансових ресурс≥в ≥ при необх≥дност≥ мати можлив≥сть залучати позиков≥ кошти, тобто бути кредитоспроможними.

 редитоспроможним Ї п≥дприЇмство за на€вн≥стю до нього передумов дл€ отриманн€ кредиту ≥ спроможност≥ своЇчасно повернути отриману позику з≥ сплатою належних процент≥в за рахунок прибутку або ≥нших ф≥нансових ресурс≥в.

—истема показник≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ дозвол€Ї оц≥нити ф≥нансову незалежн≥сть

п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х джерел, моб≥льн≥сть власного кап≥талу, заборгован≥сть п≥дприЇмства тощо. –озр≥зн€ють абсолютн≥ ≥ в≥дносн≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥.

 

6.4.јбсолютн≥ показники ринковоњ ст≥йкост≥ ≥ методика њх визначенн€

јбсолютн≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ характеризуютьс€ на€вн≥стю джерел формуванн€ запас≥в ≥ затрат (««).

ƒжерелами формуванн€ «« Ї:

1.Ќа€вн≥сть власних оборотних кошт≥в (¬ќ ): р≥зниц€ м≥ж сумою розд≥л≥в 1 ≥ 2 пасиву балансу ≥ першим розд≥лом активу балансу;

2.Ќа€вн≥сть власних ≥ довгострокових джерел формуванн€ запас≥в ≥ затрат (функц≥онуючий кап≥тал - ‘ ): €к р≥зниц€ м≥ж сумою розд≥л≥в 1-3 пасиву балансу ≥ першим розд≥лом активу балансу;

3.«агальна величина джерел формуванн€ запас≥в ≥ затрат («¬): €к р≥зниц€ м≥ж сумою розд≥л≥в 1-3 + р.530 4- го розд≥лу пасиву балансу ≥ першим розд≥лом активу балансу.

“рьом джерелам формуванн€ запас≥в ≥ затрат в≥дпов≥дають три показника забезпеченост≥ запас≥в ≥ затрат джерелами њх формуванн€, €к≥ за своЇ сутн≥стю Ї абсолютними показниками ф≥нансовоњ ст≥йкост≥:

1.Ќадлишок (+), нестача (-) ¬ќ : ¬ќ - ««;

2.Ќадлишок (+), нестача (-) ‘ : ‘ -««;

3. Ќадлишок (+), нестача (-) «¬: «¬-««;

 

¬ залежност≥ в≥д фактичного значенн€ цих показник≥в, на п≥дприЇмств≥ можуть виникати чотири типи ф≥нансових ситуац≥й: абсолютна, нормальна ф≥нансова ст≥йк≥сть, нест≥йкий ф≥нансовий стан ≥ кризовий ф≥нансовий стан.

 

 

6.5.“ипи ф≥нансових ситуац≥й, €к≥ можуть виникнути на п≥дприЇмств≥:

1. јбсолютна ф≥нансова ст≥йк≥сть, при €к≥й ус≥ запаси покриваютьс€ власними оборотними коштами, тобто орган≥зац≥€ не залежить в≥д зовн≥шн≥х кредитор≥в, тобто дотримуЇтьс€ умова, при €к≥й власн≥ оборотн≥ кошти (¬ќ ) = «апасам ≥ затратам (««)%. јбсолютна ф≥нансова ст≥йк≥сть буде мати м≥сце в тому випадку, коли вс≥ три абсолютних показника ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ будуть дор≥внювати або б≥льше нул€.

2. Ќормальна ф≥нансова ст≥йк≥сть, €ка характеризуЇтьс€ тим, що п≥дприЇмство використовуЇ

дл€ покритт€ запас≥в, окр≥м власних оборотних кошт≥в також довгостроков≥ залучен≥ кошти. Ќормальна ст≥йк≥сть Ї Ђнормальноюї з точки зору ф≥нансового менеджменту. Ќормальна ф≥нансова ст≥йк≥сть Ї найб≥льш бажаною дл€ п≥дприЇмства. ¬она виникаЇ в тому випадку, коли перший абсолютний показник ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ менше нул€, а другий ≥ трет≥й дор≥внюЇ або б≥льше нул€.

3. Ќест≥йкий ф≥нансовий стан. “ака ситуац≥€ характеризуЇтьс€ недостатн≥стю у п≥дприЇмства

джерел дл€ формуванн€ запас≥в ≥ затрат. ¬ ц≥й ситуац≥њ ще ≥снуЇ можлив≥сть в≥дтворенн€ р≥вноваги за рахунок поповненн€ власних джерел, скороченн€ деб≥торськоњ заборгованост≥, прискоренн€ оборотност≥ оборотних кошт≥в, або залученн€ тимчасово короткострокових кредит≥в банк≥в. ¬≥н виникаЇ в тому випадку, коли перший ≥ другий абсолютн≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ менше нул€, а трет≥й дор≥внюЇ або б≥льше нул€.

4.  ризовий стан, при €кому п≥дприЇмство маЇ кредити, не погашен≥ в строк, а також

прострочену кредиторську заборгован≥сть. ¬ цьому випадку можна говорити, що п≥дприЇмство знаходитьс€ на меж≥ банкрутства. ¬≥н виникаЇ у випадку, коли вс≥ три абсолютн≥ показника ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ менше нул€.

 

 

6.6.¬≥дносн≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ≥ методика њх визначенн€

ѕоказники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥

Ќазва показника —пос≥б розрахунку —тандартне значенн€  оментар
јлгоритм розрахунок
 оеф≥ц≥Їнт кап≥тал≥зац≥њ ѕозиковий кап≥тал L1=---------------------- ¬ласний кап≥тал –.480+р.620 L1=------------- –.380+р.430 Ќе вище 1,5 ѕоказуЇ. ск≥льки позикових кошт≥в залучила ф≥рма на 1 грн..вкладених в активи власних кошт≥в
 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними джерелами ф≥нансуванн€ ¬ласний кап≥тал Ц необоротн≥ активи L2=---------------------- ќборотн≥ активи –380+р430 L2=------------- –.260 Ќижн€ межа - 0,1.ќптимальна Ы 0,5 - ѕоказуЇ €ка частина оборотних актив≥в ф≥нансуЇтьс€ за рахунок власних джерел
 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥ (автоном≥њ) ¬ласний кап≥тал L3=---------------------- ¬алюта балансу –380+р430 L3=------------- –.640 0,4≤ L3≤0,6 ѕоказуЇ питому вагу власних кошт≥в в загальн≥й сум≥ джерел ф≥нансуванн€
 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн€ ¬ласний кап≥тал L4=---------------------- ѕозиковий кап≥тал –380+р430 L4=------------- –.480 +620 Ѕ≥льше 0,7. ќпт.-1,5 ѕоказуЇ, €ка частина д≥€льност≥ ф≥нансуЇтьс€ за рахунок власних кошт≥в, а €ка за рахунок позикових
 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн€ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ¬ласний кап≥тал +довгостроков≥ зобовТ€занн€ L4=---------------------- ¬алюта балансу –380+р430 +480 L4=------------- –.640 Ѕ≥льше або, дор≥внюЇ 0,6 ѕоказуЇ €ка частина активу ф≥нансуЇтьс€ за рахунок ст≥йких джерел

ќсновними в≥дносними показниками, що характеризують ф≥нансову ст≥йк≥сть





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1221 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2243 - | 2157 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.085 с.