Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ соц≥альних процес≥в та њх р≥зновиди




«начн≥ соц≥альн≥ зм≥ни в сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс€ внасл≥док сп≥льних односпр€мованих ≥ взаЇмоузгоджених д≥й людей, €к≥ беруть участь у вс≥х соц≥альних процесах.

—оц≥альний процес Ч посл≥довна зм≥на стан≥в у соц≥альних системах ≥ п≥дсистемах, соц≥альних ≥нститутах та орган≥зац≥€х, соц≥альн≥ зм≥ни в динам≥ц≥.

” широкому розум≥нн≥ соц≥альний процес Ї сукупн≥стю односпр€мованих соц≥альних д≥й, €к≥ можна виокремити з сукупност≥ ≥нших. ÷е взаЇмод≥€ людей або €вищ, €к≥ в≥дбуваютьс€ в орган≥зац≥њ, структур≥ груп ≥ зм≥нюють стосунки м≥ж людьми чи м≥ж складовими сп≥льноти. «д≥йснюЇтьс€ в≥н п≥д впливом внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х чинник≥в, маЇ ст≥йкий пор€док взаЇмод≥њ своњх компонент≥в, тривалий у час≥ й спр€мований до певного стану об'Їкта.

 ожен соц≥альний процес охоплюЇ к≥лька стад≥й, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ за зм≥стом, механ≥змами, способами зв'€зку його елемент≥в.

Ќайважлив≥шими рисами соц≥альних процес≥в Ї њх загальн≥сть ≥ зв'€зок ≥з суб'Їктом, €кий зд≥йснюЇ процес. Ќ≥що не може в≥дбуватис€ в сусп≥льств≥ поза соц≥альним процесом. ‘ункц≥онуванн€ ≥ розвиток його в≥дбуваютьс€ в р≥зних формах соц≥альних процес≥в. ” зв'€зку з цим нер≥дко соц≥олог≥ю вважають наукою, що розгл€даЇ соц≥альн≥ €вища €к процес.

«в'€зок соц≥альних процес≥в ≥з суб'Їктами, €к≥ його зд≥йснюють, даЇ змогу уникнути њх безликост≥, визначити форми ≥ методи њх прискоренн€, гальмуванн€ чи нейтрал≥зац≥њ. ”с≥ перетворенн€ в сусп≥льств≥, в його елементах, зм≥ни особистост≥ Ї причиною ≥ насл≥дком соц≥альних процес≥в €к ≥сторичноњ практики людей.

«авданн€ соц≥олог≥њ пол€гаЇ в оц≥нц≥ соц≥альних процес≥в, ви€вленн≥ проблем ≥ суперечностей його розвитку, глибини ≥ ірунтовност≥ зв'€зк≥в, взаЇмод≥њ з соц≥альною орган≥зац≥Їю, суб'Їктом та ≥ншими соц≥альними процесами. ÷е важливо дл€ прогнозуванн€ ≥ розвитку цих процес≥в, виробленн€ г≥потез, обірунтуванн€ концепц≥й св≥домого подоланн€ дос€гнутоњ меж≥ (стану) певного процесу чи €вища. ƒл€ цього потр≥бн≥ знанн€ теор≥њ певного соц≥ального процесу, €ка розкриваЇ закони ≥ тенденц≥њ його розвитку, а також соц≥олог≥чне вивченн€ його розгортанн€.

’арактеризуючи соц≥альн≥ процеси, необх≥дно брати до уваги стад≥йн≥сть, фазн≥сть, етапн≥сть њх переб≥гу й розвитку. Ќаприклад, процеси соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ охоплюють так≥ етапи життЇвого шл€ху: дитинство, юн≥сть, зр≥л≥сть, стар≥сть.  ожному з них властив≥ певн≥ фази розвитку. “ак, у дит€чому в≥ц≥ ф≥з≥олог≥чн≥, психосоматичн≥ процеси значно в≥др≥зн€ютьс€ в перш≥ 2Ч3 м≥с€ц≥ житт€ в≥д тих, €к≥ дом≥нують у 5-р≥чному в≥ц≥. ¬одночас кожному етапу властив≥ певн≥ особливост≥, €к≥ визначають специф≥ку стад≥йност≥ процесу. “ак, в юност≥ (на етап≥ соц≥ал≥зац≥њ) особист≥сть проходить р≥зн≥ фази ф≥зичного, психолог≥чного, трудового, етичного, правового становленн€. Ќа кожн≥й з них в≥дбуваЇтьс€ складний процес, €кий проходить к≥лька стад≥й. Ќаприклад, процес трудового вихованн€ неминуче охоплюЇ так≥ етапи: засвоЇнн€ теоретичних основ ≥ навичок простих трудових операц≥й; засвоЇнн€ норм ≥ принцип≥в дотриманн€ трудового розпор€дку ≥ трудовоњ дисципл≥ни; засвоЇнн€ трудових навичок, операц≥й середньоњ ≥ високоњ складност≥; формуванн€ ≥ виробленн€ власноњ позиц≥њ щодо р≥зних форм ≥ метод≥в творчост≥ в процес≥ трудовоњ д≥€льност≥ тощо.

Ќе менш складну структуру мають ≥ процеси, €к≥ в≥дображають р≥зн≥ параметри колектив≥в, соц≥альних ≥нститут≥в та ≥нших сусп≥льних утворень. “ак, кожний соц≥альний ≥нститут чи трудовий колектив спочатку проходить етап формуванн€, в≥дтак становленн€, розвитку, розкв≥ту певних можливостей ≥, нарешт≥, поступового розпаду. ЅуваЇ, що розпад колективу настаЇ ще до завершенн€ процесу його формуванн€.

 ожен з етап≥в зм≥ни соц≥альних об'Їкт≥в охоплюЇ фази, що в≥дображають специф≥ку процес≥в. Ќаприклад, у колектив≥ на стад≥њ становленн€ неминуч≥ так≥ фази зм≥н, €к перех≥д в≥д слабких, нест≥йких ≥ переважно односторонн≥х м≥жособист≥сних зв'€зк≥в (стад≥€ Ђконгломератуї) до двосторонн≥х. ÷≥ зв'€зки, €к правило, насичен≥ш≥ й гнучк≥ш≥, њм властив≥ товариськ≥сть ≥ дружба в р≥зних п≥дсистемах. ¬се це нер≥дко зумовлюЇ багато€русн≥ структури колектив≥в (стад≥€ Ђ≥нтеграц≥њї). Ќер≥дко трудов≥ колективи прот€гом тривалого часу перебувають на р≥зних пром≥жних стад≥€х розвитку, так ≥ не дос€гнувши р≥вн€ ≥нтегруванн€ зв'€зк≥в, в≥дносин м≥ж елементами ≥ п≥дсистемами.

Ќе менш важливо усв≥домлювати р≥зноступенев≥сть соц≥альних процес≥в, оск≥льки кожен з них Ї конкретним ≥ предметним, але ц≥ предметн≥сть ≥ конкретн≥сть стосуютьс€ т≥льки досл≥джуваного об'Їкта чи аспекта його. Ќаприклад, процес соц≥ал≥зац≥њ стосуЇтьс€ не т≥льки особистост≥, бо вона €к одна з вих≥дних одиниць соц≥альних процес≥в може реально соц≥ал≥зуватис€ т≥льки за умови залученн€ до д≥€льност≥ ≥нших вих≥дних одиниць соц≥ального анал≥зу Ч с≥м'њ, групи, колективу та ≥н. “ому процес соц≥ал≥зац≥њ може мати безпосередньо особист≥сний аспект (зр≥з, р≥вень анал≥зу). ќднак сутн≥сть його детерм≥нована процесами ≥ншого р≥вн€ соц≥альноњ орган≥зованост≥. Ќаступний аспект Ч зм≥ст процесу соц≥ал≥зац≥њ. Ќаповнюван≥сть процесу соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ може обмежуватис€ р≥зними його р≥вн€ми. Ќаприклад, погл€ди на св≥т, ≥нтереси, установки окремоњ особистост≥ чи р≥зних тип≥в особистостей можуть бути ор≥Їнтован≥ €к на засвоЇнн€ норматив≥в та ≥нтерес≥в ус≥Їњ цив≥л≥зац≥њ, так ≥ замикатис€ на ц≥л€х, формах ≥ способах д≥€льност≥, спр€мованих на дос€гненн€ ≥нтерес≥в окремих груп, парт≥й, ≥нститут≥в чи ≥нших соц≥альних утворень.

—ам по соб≥ соц≥альний процес не може бути гарантом розвитку потенц≥алу особистост≥ чи ≥ншоњ соц≥альноњ структури. ƒл€ розкритт€ його необх≥дно знати механ≥зми формуванн€ ≥ впливу р≥зних соц≥альних процес≥в, щоб забезпечити њх керован≥сть. Ќа жаль, р≥вень вивченн€ соц≥альних процес≥в значно в≥дстаЇ в≥д динам≥ки ≥ глибини процес≥в, ≥ тому б≥льш≥сть њх в≥дбуваЇтьс€ стих≥йно, некеровано.

јнал≥з соц≥альних процес≥в т≥сно пов'€заний з проблемою њх класиф≥кац≥њ. ќдними з перших до нењ вдалис€ у 1924 р. американськ≥ соц≥ологи –. ѕарк та ≈. Ѕеджес, €к≥ розр≥зн€ли процеси кооперац≥њ, конкуренц≥њ, пристосуванн€, конфл≥кту, асим≥л€ц≥њ, амальгамац≥њ (б≥олог≥чного зм≥шуванн€ р≥зних етн≥чних груп). ¬ажливим дл€ класиф≥кац≥њ соц≥альних процес≥в Ї з'€суванн€ њњ базових критер≥њв. ќдин з них Ч ступ≥нь загальност≥ соц≥альних процес≥в, за €ким розр≥зн€ють соц≥етальн≥ (глобальн≥), загальн≥, особлив≥ й окрем≥ соц≥альн≥ процеси. ƒо соц≥етальних належать процеси всесв≥тньо-≥сторичного розвитку цив≥л≥зац≥њ, глибок≥ процеси економ≥чних, демограф≥чних, еколог≥чних та ≥нших зм≥н. «агальними вважають процеси функц≥онуванн€ таких соц≥альних ≥нститут≥в, €к системи управл≥нн€, охорони здоров'€, осв≥ти, вихованн€ тощо. ƒо особливих належать процеси урбан≥зац≥њ, адаптац≥њ, стаб≥л≥зац≥њ.

ћасштабн≥сть ≥ значущ≥сть названих процес≥в очевидна, однак зрозум≥ти й оц≥нити багатство њх зм≥сту можна т≥льки завд€ки п≥знанню р≥зноман≥тних окремих (одиночних) процес≥в, ун≥кальн≥сть €ких утворюють ≥сторичн≥, генетичн≥, економ≥чн≥, культурн≥, географ≥чн≥ та ≥нш≥ об'Їктивн≥ й суб'Їктивн≥ чинники становленн€ особистост≥, с≥м'њ, трудового колективу, ≥нших одиниць соц≥уму.

—оц≥альн≥ процеси можуть в≥дбуватис€ об'Їктивно та суб'Їктивно, бути вираженими у конкретн≥й чи абстрактн≥й форм≥, детерм≥нованими внутр≥шн≥ми чи зовн≥шн≥ми чинниками, пов'€заними з≥ структурними чи функц≥ональними зм≥нами, к≥льк≥сними або €к≥сними показниками вим≥рюванн€.

«а характером процеси можуть бути еволюц≥йними та революц≥йними, за спр€мован≥стю Ч прогресивними та реакц≥йними. ” њх розмежуванн≥ часто використовують под≥л на прост≥ й складн≥, на процеси розвитку ≥ деградац≥њ.

«а системами, у €ких в≥дбуваютьс€ процеси, њх класиф≥кують на:

Ч внутр≥особист≥сн≥ (процес самоосв≥ти);

Ч процеси у стосунках м≥ж двома ≥ндив≥дами;

Ч процеси у стосунках м≥ж ≥ндив≥дом ≥ групою;

Ч процеси, €к≥ зм≥нюють орган≥зац≥ю ≥ внутр≥шню структуру сп≥льноти;

Ч процеси, €к≥ зм≥нюють в≥дносини м≥ж двома групами (сп≥льнотами);

Ч процеси, €к≥ зм≥нюють структуру та орган≥зац≥ю глобального сусп≥льства.

™ спроби класиф≥кувати соц≥альн≥ процеси, вз€вши за основу не масштаби системи, в €к≥й вони в≥дбуваютьс€, а зм≥ст зм≥н, €к≥ вони зумовлюють. “ак, польський соц≥олог ян ўепанський (нар. у 1913 p.), класиф≥куючи соц≥альн≥ процеси, виходить з того, що основним джерелом сусп≥льного житт€ Ї необх≥дн≥сть задоволенн€ р≥зноман≥тних потреб. ѕрагнучи одержати засоби дл€ задоволенн€ потреб, люди стикаютьс€ з аналог≥чними прагненн€ми ≥нших людей, що спричин€Ї р≥зн≥ €вища, процеси. ÷≥ прагненн€ можуть бути у р≥зних формах пристосован≥ одне до одного.

ѕроцес сп≥вроб≥тництва, наприклад, формуЇтьс€ з метою сп≥льного добуванн€ необх≥дних благ ≥ ц≥нностей. ѕроцеси суперництва, конкуренц≥њ, зумовлен≥ прагненн€м випередити аналог≥чн≥ намаганн€ ≥нших ≥ндив≥д≥в ≥ груп у дос€гненн≥ мети. якщо в процес≥ суперництва ви€витьс€ бажанн€ л≥кв≥дувати конкурента чи €кусь його систему предмет≥в або ц≥нностей, то суперництво перетворюЇтьс€ на конфл≥кт, €кий також може мати р≥зноман≥тн≥ види та ≥нтенсивн≥сть. ”се це Ч процеси взаЇмод≥њ м≥ж людьми.

¬ид≥л€ють також процеси моб≥льност≥, €к≥ зм≥нюють м≥сце ≥ндив≥д≥в чи груп €к у простор≥, так ≥ в соц≥альних структурах; процеси дезорган≥зац≥њ та реорган≥зац≥њ, €к≥ зм≥нюють соц≥альну орган≥зац≥ю сп≥льноти. ѕроцеси зм≥н у системах культури впливають на стосунки м≥ж людьми, на орган≥зац≥ю ≥ структуру сп≥льноти, наприклад процеси, €к≥ зм≥нюють системи ≥деолог≥њ, рел≥г≥њ, науки, техн≥ки.

ѕроцеси пристосуванн€ ви€вл€ютьс€ завжди там, де ≥ндив≥д чи група опин€ютьс€ в новому середовищ≥.

ѕристосуванн€ Ч прийн€тт€ ≥ндив≥дом чи групою культурних норм, ц≥нностей та еталон≥в нового середовища, €кщо норми й ц≥нност≥, засвоЇн≥ у попередньому середовищ≥, не задовольн€ють потреби, не створюють прийн€тоњ повед≥нки.

ѕро пристосуванн€ йдетьс€, наприклад, коли група ем≥грант≥в потрапл€Ї в крањну з ≥ншою культурою ≥ соц≥альною орган≥зац≥Їю; коли зм≥нюютьс€ умови економ≥чного ≥ пол≥тичного устрою; коли молода людина приходить з навчального закладу на виробництво та ≥н. “ому пристосуванн€ Ч це форма повед≥нки, придатна дл€ житт€ в новому зовн≥шньому середовищ≥. ќск≥льки умови зовн≥шнього середовища безперервно зм≥нюютьс€, то процеси пристосуванн€ в≥дбуваютьс€ в сусп≥льств≥ пост≥йно. «алежно в≥д значущост≥ соц≥альних зм≥н ≥ ставленн€ до них ≥ндив≥д≥в процеси пристосуванн€ бувають швидкими й пов≥льними, короткочасними й тривалими. “ривала непристосован≥сть призводить до дезорган≥зац≥њ особистост≥. ј групи чи сп≥льноти, €к≥ не можуть пристосуватис€ до нових умов середовища чи до глобальних зм≥н у сусп≥льств≥, в культур≥, техн≥ц≥ тощо, п≥ддаютьс€ дезорган≥зац≥њ.

—п≥вроб≥тництво. Ч соц≥альний процес, €кий пол€гаЇ в узгодженн≥ д≥€льност≥ ≥ндив≥д≥в, груп дл€ дос€гненн€ загальноњ мети, незалежно в≥д њњ характеру.

—п≥вроб≥тництво м≥ж партнерами (≥ндив≥дами, групами) передбачаЇ на€вн≥сть сп≥льних або схожих ≥нтерес≥в, усв≥домленн€ кожною стороною необх≥дност≥ й можливост≥ вз€ти на себе реал≥зац≥ю завдань дл€ њх дос€гненн€, ви€вленн€ аналог≥чних прагнень з ≥ншоњ сторони, достатнЇ розум≥нн€ ≥ знанн€ один одного дл€ впевненост≥ в ло€льност≥, встановленн€ правил, €к≥ забезпечують сп≥вроб≥тництво. —утн≥сть сп≥вроб≥тництва Ч взаЇмна вигода. —п≥вроб≥тництво можливе на основ≥ взаЇмного пристосуванн€, що передбачаЇ ≥ в≥дмову в≥д де€ких власних ц≥нностей.

—уперництво Ч соц≥альний процес, €кий пол€гаЇ у з≥ткненн≥ протилежних ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в, груп або прапненн€ до задоволенн€ однакових ≥нтерес≥в за допомогою засоб≥в, €кими ≥нш≥ групи чи ≥ндив≥ди хочуть реал≥зувати власн≥ ≥нтереси.

јле суперництво не обов'€зково призводить до конфл≥кту. «магаютьс€, наприклад, учн≥ за одержанн€ найкращого атестата. —уперництво може виникати ≥ тод≥, коли конкуренти за високу посаду, за високе становище не знають один про одного.

 онфл≥кт Ч соц≥альний процес, у €кому ≥ндив≥д чи група прагнуть дос€гненн€ власних ц≥лей (задоволенн€ потреб, реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в) шл€хом усуненн€, знищенн€ чи п≥дпор€дкуванн€ соб≥ ≥ншого ≥ндив≥да або групи з близькими чи ≥дентичними ц≥л€ми.

¬≥н може виникнути м≥ж ≥ндив≥дами чи групами, €к≥ мають р≥зн≥ ц≥л≥, але дл€ њх дос€гненн€ намагаютьс€ скористатис€ одними й тими ж засобами. ¬ конфл≥кт≥ завжди Ї усв≥домленн€ противника, ч≥тко окреслена ситуац≥€. …ого породжуЇ антагон≥зм, р≥зн≥ системи ц≥нностей, упереджене ставленн€, почутт€ небезпеки.  онфл≥кт може ви€вл€тис€ в р≥зних формах. Ќаприклад, боротьба Ч це форма конфл≥кту, в €к≥й суперники прагнуть продемонструвати свою перевагу. ћета боротьби Ч змусити ≥ншу сторону кап≥тулювати через визнанн€ переваги ≥ прийн€тт€ умов, €к≥ випливають з цього визнанн€ в конкретн≥й сфер≥.

 онфл≥кти можуть виникати скр≥зь, де Ї протилежн≥ ≥нтереси, ц≥л≥, спов≥дуванн€ протилежних принцип≥в ц≥нностей. ¬они бувають економ≥чними, класовими, пол≥тичними, етн≥чними, рел≥г≥йними тощо.

якщо в межах ≥снуючоњ орган≥зац≥њ та системи контролю процеси пристосуванн€, сп≥вроб≥тництва, суперництва ≥ конфл≥кту п≥дтримуютьс€ в так≥й р≥вноваз≥, що соц≥альному пор€дку н≥що не загрожуЇ, то вважають, що ц≥ процеси прот≥кають соц≥ально орган≥зовано. јле за перевищенн€ допустимоњ меж≥ нест≥йкост≥ ц≥Їњ р≥вноваги, а також коли задоволенню потреб член≥в сп≥льноти загрожуЇ небезпека, настаЇ стан соц≥альноњ дезорган≥зац≥њ.

—оц≥альна дезорган≥зац≥€ Ч сукупн≥сть соц≥альних процес≥в, €к≥ спричин€ють у межах певноњ сп≥льноти д≥њ, що не в≥дпов≥дають нормам, оц≥нюютьс€ негативно ≥ перевищують допустим≥ меж≥, загрожуючи нормальному розвитку процес≥в колективного житт€.

ƒезорган≥зац≥€ пол€гаЇ в дез≥нтеграц≥њ ≥нститут≥в, €к≥ не виконують своњх завдань, в ослабленн≥ механ≥зм≥в формального ≥ неформального контролю, нест≥йкост≥ критер≥њв оц≥нок, у повед≥нц≥, €ка суперечить усталеним ≥ допустимим нормам. њњ зумовлюють р≥зн≥ чинники: стих≥йн≥ лиха, тривал≥ в≥йни, пол≥тичн≥ кризи, радикальн≥ зм≥ни системи влади, революц≥њ, масов≥ м≥грац≥њ населенн€, радикальн≥ зм≥ни в одн≥й галуз≥ господарства, науки чи техн≥ки, €к≥ порушують р≥вновагу й узгоджен≥сть з ≥ншими галуз€ми ≥ зумовлюють зниженн€ ефективност≥ д≥њ ≥нститут≥в та форм соц≥ального контролю. —еред причин соц≥альноњ дезорган≥зац≥њ Ч масов≥ захворюванн€, участь у вир≥шенн≥ питань колективного житт€ невр≥вноважених чи псих≥чно хворих людей тощо.

”с≥ соц≥альн≥ перем≥щенн€ особистост≥ чи соц≥альноњ групи охоплюЇ процес моб≥льност≥. –озр≥зн€ють два типи соц≥альноњ моб≥льност≥: горизонтальну ≥ вертикальну. ƒо горизонтальноњ соц≥альноњ моб≥льност≥ належать процеси перем≥щенн€ в географ≥чному простор≥ й процеси переходу з групи в групу без зм≥ни соц≥ального статусу (зм≥на м≥сц€ проживанн€, перех≥д ≥ндив≥да з одн≥Їњ с≥м'њ в ≥ншу). « вертикальною соц≥альною моб≥льн≥стю пов'€зують перем≥щенн€ суб'Їкта з одного соц≥ального прошарку в ≥нший, вгору чи донизу, щабл€ми ≥Їрарх≥зованоњ соц≥альноњ диференц≥ац≥њ.

«алежно в≥д напр€му перем≥щенн€ ≥снуЇ два типи вертикальноњ моб≥льност≥: просуванн€ вгору (соц≥альне п≥двищенн€) ≥ деградац≥€ (соц≥альне зниженн€). ћоб≥льн≥сть у форм≥ п≥двищенн€ Ч це проникненн€ ≥ндив≥да з нижчоњ соц≥альноњ верстви у вищу або створенн€ такими ≥ндив≥дами новоњ групи ≥ проникненн€ вс≥Їњ групи у вищ≥ верстви, на р≥вень уже ≥снуючих груп з цих верств. —падна соц≥альна моб≥льн≥сть пол€гаЇ: а) у перем≥щенн≥ ≥ндив≥да з вищоњ соц≥альноњ позиц≥њ на нижчу, коли група, до €коњ в≥н ран≥ше належав, не розпадаЇтьс€; б) у деградац≥њ соц≥альноњ групи в ц≥лому (зниженн≥ њњ рангу на тл≥ ≥нших груп або в порушенн≥ њњ соц≥альноњ Їдност≥).
ѕроцеси соц≥альноњ моб≥льност≥ Ї важливими показниками ефективност≥ р≥зних тип≥в сусп≥льних устроњв. —усп≥льства, в €ких забезпечен≥ умови дл€ вертикальноњ моб≥льност≥ (переходу в≥д нижчих до вищих верств, груп, клас≥в), де Ї широк≥ можливост≥ дл€ територ≥альноњ, в тому числ≥ через меж≥ крањни, моб≥льност≥, називають в≥дкритими. “ипи сусп≥льств, у €ких так≥ перем≥щенн€ надто ускладнен≥ або практично не можлив≥, називають закритими, замкненими. ѓм властив≥ кастов≥сть, кланов≥сть, г≥перпол≥тизован≥сть. ¬≥дкрит≥ шл€хи дл€ вертикальноњ моб≥льност≥ Ї важливою умовою розвитку сучасного сусп≥льства. ¬ ≥ншому раз≥ пост≥йно виникатимуть соц≥альна напружен≥сть ≥ конфл≥кти.

ќсобливим р≥зновидом соц≥альноњ моб≥льност≥ Ї м≥грац≥€.

ћ≥грац≥€ (лат. migratio Ч переселенн€) Ч процес зм≥ни пост≥йного м≥сц€ проживанн€ ≥ндив≥д≥в чи соц≥альних груп, њх перем≥щенн€ в ≥нший район чи ≥ншу крањну, а також переселенн€ з села в м≥сто або навпаки.

—оц≥ологи вид≥л€ють три групи чинник≥в, €к≥ спонукають людей до зм≥ни м≥сц€ проживанн€: виштовхуванн€, прит€гуванн€, доступн≥сть шл€х≥в м≥грац≥њ.

„инники виштовхуванн€ пов'€зан≥ з незадов≥льними умовами ≥снуванн€ ≥ндив≥д≥в у р≥дних м≥сц€х Ч соц≥альн≥ потр€с≥нн€ (м≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти, в≥йни, диктатури), економ≥чн≥ кризи, стих≥йн≥ лиха тощо. „инниками прит€гуванн€ Ї сукупн≥сть привабливих умов дл€ проживанн€ в ≥нших м≥сц€х, наприклад вища оплата прац≥, вища пол≥тична стаб≥льн≥сть, кращ≥ умови дл€ соц≥ального п≥днесенн€. ƒоступн≥сть шл€х≥в м≥грац≥њ характеризуЇтьс€ на€вн≥стю чи в≥дсутн≥стю бар'Їр≥в дл€ реал≥зац≥њ потенц≥йними м≥грантами своњх нам≥р≥в щодо зм≥н м≥сц€ проживанн€. „асто д≥€ цих чинник≥в нейтрал≥зуЇ д≥ю сил виштовхуванн€ та прит€ганн€.

–озр≥зн€ють м≥грац≥ю м≥жнародну ≥ внутр≥шню, пов'€зану з перењздами в межах багатьох чи одн≥Їњ крањни.

Ќегативн≥ насл≥дки мають €к штучне стримуванн€ м≥грац≥њ, так ≥ надм≥рне њњ стимулюванн€. ѕерше, €к правило, пов'€зане з порушенн€м прав людини. Ќадм≥рна м≥грац≥€ може призводити до негативних зм≥н демограф≥чного складу рег≥ону чи крањни, ринку робочоњ сили, зниженн€ ≥нтелектуального р≥вн€ сусп≥льства.

ѕострад€нський прост≥р в останньому дес€тир≥чч≥ XX ст. став одним з найдинам≥чн≥ших у св≥т≥ за станом рухливост≥ населенн€. √оловною причиною цього став розпад –ад€нського —оюзу ≥ утворенн€ нових незалежних держав. ” внутр≥шн≥й пол≥тиц≥ де€ких пострад€нських крањн було вз€то курс на етнократизм, що виштовхувало значн≥ маси людей з м≥сць пост≥йного проживанн€, породжувало значн≥ м≥грац≥йн≥ потоки. ѕозначилис€ на цьому ≥ непоодинок≥ вогнища м≥жетн≥чних конфл≥кт≥в та громад€нських воЇн Ч Ќаг≥рний  арабах, ‘ергана, “аджикистан, ѕридн≥стров'€, јбхаз≥€, ѕ≥вн≥чний  авказ. Ѕагато людей прийн€ли р≥шенн€ про переселенн€, прагнучи возз'Їднатис€ з р≥дними, €к≥ опинилис€ в ≥нших крањнах.

јктив≥зац≥њ м≥грац≥йних поток≥в в ”крањну спри€ло в≥дновленн€ ≥сторичноњ справедливост≥ щодо незаконно депортованих народ≥в. ўе одн≥Їю причиною активних м≥грац≥йних процес≥в на пострад€нському простор≥ Ї диференц≥ац≥€ за р≥внем житт€ нових держав ≥ рег≥он≥в. ѕоказником д≥њ цих чинник≥в Ї зм≥на м≥грац≥йних поток≥в. Ќаприклад, у 1991Ч1992 pp. в ”крањну пересел€лос€ б≥льше людей, н≥ж вињжджало з нењ, а починаючи з 1994 p., з пог≥ршенн€м економ≥чноњ ситуац≥њ зб≥льшивс€ пот≥к вињжджаючих з ”крањни. јктив≥зац≥њ м≥грац≥йних процес≥в в ”крањн≥ спри€ло утвердженн€ права людини на свободу вибору м≥сц€ проживанн€ ≥ свободу пересуванн€. —воЇр≥дним м≥грац≥йним €вищем в умовах економ≥чноњ кризи, безроб≥тт€ стало Ђчовникуванн€ї.

ѕроцеси моб≥льност≥ й дезорган≥зац≥њ часто зумовлюють реорган≥зац≥ю, реформуванн€ та ≥нтегруванн€ системи ≥нститут≥в, стандарт≥в повед≥нки ≥ критер≥њв њх оц≥нки. ≤нод≥ так≥ реорган≥зац≥њ охоплюють одночасно макро- ≥ м≥кроструктури сп≥льнот. ѕ≥д час цього процесу в≥дбуваЇтьс€ пошук нових принцип≥в упор€дкуванн€ елемент≥в сп≥льноти.


Ћ≥тература:

1. ћон≥торинг соц≥альних зм≥н в украњнському сусп≥льств≥// —труктурн≥ вим≥ри сучасного сусп≥льства: Ќавчальний пос≥бник / «а ред. —.ћакЇЇва. Ц  ., 2006. Ц —. 162-189.

2. —оц≥олог≥€: Ќавч. пос≥б. / «а ред. —.ќ. ћакЇЇва. Ц  .: “-во Д«нанн€Ф,  ќќ, 2005.

3. —оц≥олог≥€: ѕ≥дручник дл€ студент≥в вищих навч. заклад≥в / «а ред. ¬.√.√ород€ненка. Ц  .: ¬идав. центр Дјкадем≥€Ф, 2002.

4. ёр≥й ћ.‘. —оц≥олог≥€. Ц  .: ƒакор, 2004.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 752 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2277 - | 1946 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.