Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤ндустр≥ально-технолог≥чн≥ теор≥њ




“ема: —оц≥альн≥ зм≥ни та соц≥альн≥ процеси

ѕлан

1. ѕон€тт€, сутн≥сть соц≥альних зм≥н та њх види.

2. —оц≥альн≥ рухи, њх природа ≥ типи.

3. ѕон€тт€ соц≥альних процес≥в та њх р≥зновиди.

ѕон€тт€, сутн≥сть соц≥альних зм≥н та њх види

” соц≥альн≥й сфер≥ не ≥снуЇ незм≥нних об'Їкт≥в ≥ суб'Їкт≥в. “ому €вища сусп≥льного житт€ сл≥д розгл€дати не т≥льки в статичному стан≥, а насамперед у динам≥ц≥. —оц≥альна динам≥ка разом ≥з соц≥альною статикою були основними напр€мами соц≥олог≥чного анал≥зу ќ.  онта. ≤дењ динам≥зму соц≥альних процес≥в спов≥дував ≥ √. —пенсер, €кий сформулював ключов≥ положенн€ еволюц≥он≥зму €к методолог≥чного фундаменту соц≥олог≥њ. «начну увагу анал≥зу динам≥ки сусп≥льного розвитку прид≥л€в  . ћаркс, створивши теор≥ю сусп≥льноњ формац≥њ, у межах €коњ виокремив етапи посл≥довного розвитку сусп≥льства.

” середин≥ XX ст. на зм≥ну пануючим у зах≥дн≥й соц≥олог≥њ структурно-функц≥онал≥стським ≥де€м стаб≥льност≥ й непорушност≥ ≥снуючого пор€дку прийшли критичн≥ ≥дењ (√. Ѕеккер, ”. ћур, Ќ. —мелзер та ≥н.) про необх≥дн≥сть фундаментальних соц≥альних зм≥н у сусп≥льств≥. якщо у функц≥онал≥зм≥ соц≥альн≥ зм≥ни ототожнювалис€ з адаптац≥Їю, то його опонентами вони розгл€дались €к реформ≥стська перебудова.

ѕон€тт€ Ђсоц≥альн≥ зм≥ниї у в≥тчизн€н≥й соц≥олог≥њ вживалось р≥дко. «вичн≥шим було пон€тт€ Ђсоц≥альний розвитокї, €ке характеризуЇ лише певний вид соц≥альних зм≥н, спр€мований на вдосконаленн€, ускладненн€. ѕон€тт€ Ђсоц≥альн≥ зм≥ниї ≥ Ђсоц≥альний прогресї не тотожн≥. Ђѕрогресї виражаЇ ц≥нн≥сну характеристику, зм≥ни в бажаному напр€м≥. јле багато соц≥альних зм≥н не мають ч≥ткого спр€муванн€. “ому в сучасн≥й соц≥олог≥њ в≥ддають перевагу нейтральному пон€ттю Ђсоц≥альн≥ зм≥ниї, €ке не маЇ в соб≥ оц≥ночного компонента ≥ охоплюЇ широке коло р≥зноман≥тних соц≥альних зм≥н безв≥дносно до њх спр€мованост≥.

—оц≥альн≥ зм≥ни Ч процес виникненн€ нових €вищ, структур, характеристик у р≥зних соц≥альних системах ≥ п≥дсистемах п≥д час њх взаЇмод≥њ.

÷е пон€тт€ ф≥ксуЇ факт зрушенн€, зм≥ни в широкому розум≥нн≥ слова. —оц≥альн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ на р≥вн≥ м≥жособист≥сних в≥дносин, на р≥вн≥ орган≥зац≥й та ≥нститут≥в, малих ≥ великих соц≥альних груп м≥сцевому, соц≥етальному та глобальному р≥вн€х.

—оц≥олог≥€ анал≥зуЇ р≥зн≥ типи соц≥альних зм≥н: еволюц≥йн≥ и революц≥йн≥, короткостроков≥ й довгостроков≥, орган≥зован≥ й стих≥йн≥, насильницьк≥ й добров≥льн≥, усв≥домлен≥ й неусв≥домлен≥, а також зм≥ни на р≥вн≥ ≥ндив≥да, групи, орган≥зац≥њ, ≥нституту, сусп≥льства та ≥н.

 

 

¬иди соц≥альних зм≥н

 

—еред багатьох макросоц≥олог≥чних теор≥й соц≥альних зм≥н розр≥зн€ють три групи: соц≥окультурн≥, ≥ндустр≥ально-технолог≥чн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥.

—оц≥окультурн≥ теор≥њ

Ќа передн≥й план вони висувають зм≥ни в соц≥о-культурн≥й сфер≥ Ч св≥тогл€д≥, рел≥г≥њ, системах ц≥нностей, ментал≥тет≥ соц≥альних груп, сусп≥льств та епох. “ак≥ зм≥ни вважаютьс€ найфундаментальн≥ши-ми, що визначають ус≥ ≥нш≥ зм≥ни у сусп≥льств≥. —еред ц≥Їњ групи теор≥й своЇю ірунтовн≥стю вид≥л€Їтьс€ теор≥€ соц≥окультурноњ динам≥ки ѕ. —орок≥на.

≤ндустр≥ально-технолог≥чн≥ теор≥њ

¬они ≥нтерпретують соц≥альн≥ зм≥ни €к пох≥дн≥ в≥д зм≥н в технолог≥њ матер≥ального виробництва. ≤ндустр≥альну (промислову) технолог≥ю розгл€дають €к фундамент, на €кому в≥дбуваютьс€ зм≥ни, ≥ €к головне джерело њх. ƒо ц≥Їњ групи в≥днос€ть теор≥њ Ђстад≥њ економ≥чного ростуї (≤. –остоу), ЂЇдиного ≥ндустр≥ального сусп≥льстваї (–. јрон), Ђпост≥ндустр≥ального сусп≥льстваї (√. Ѕелл, 3. Ѕжезинський, ј. “урен), Ђк≥нц€ ≥деолог≥чноњ ериї (ƒ. Ѕелл, ћ. Ћ≥псет).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 562 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2100 - | 1828 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.