Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥ально-економ≥чн≥ теор≥њ




Ќайпоширен≥шими серед них Ї марксизм. « його точки зору ( . ћаркс, ‘. ≈нгельс, ¬. Ћен≥н) вир≥шальним фактором соц≥альних зм≥н Ї економ≥чний розвиток, точн≥ше Ч д≥алектика взаЇмод≥њ продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин.

 ожна з названих груп теор≥й маЇ своњ переваги, але жодна не може розгл€датись €к вичерпна.

«начн≥ соц≥альн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ на основ≥ важливих в≥дкритт≥в ≥ нововведень, тобто ≥нновац≥й. ѕон€тт€ Ђ≥нновац≥€ї вв≥йшло в науку ще в XIX ст. ≥ вживалось при вивченн≥ зм≥н у культур≥ на противагу пон€ттю Ђтрадиц≥€ї. “епер нововведенн€ розгл€даЇтьс€ €к певна стад≥€ процесу соц≥альноњ зм≥ни. ‘ормуванн€ особливоњ галуз≥ соц≥олог≥њ Ч соц≥олог≥њ ≥нновац≥њ Ч в≥дбувалось в основному в координатах соц≥олог≥њ орган≥зац≥њ.

≤нновац≥€ Ч комплексний процес створенн€, поширенн€ та використанн€ нового практичного засобу (нововведенн€) дл€ задоволенн€ людських потреб, а також пов'€зан≥ з цим нововведенн€м зм≥ни в соц≥альному середовищ≥.

≤нновац≥€ Ч не т≥льки в≥дкритт€, а ≥ його впровадженн€. —аме воно спричин€Ї суттЇв≥ зм≥ни в сусп≥льному житт≥. Ќе вс≥ ≥нновац≥њ однозначно сприймаютьс€ сусп≥льством. –≥зним буваЇ терм≥н њх вт≥ленн€ в житт€, €ке в≥дбуваЇтьс€ шл€хом дифуз≥њ Ч передач≥ ≥нновац≥йних рис ≥ зразк≥в повед≥нки в≥д одн≥Їњ групи до ≥ншоњ €к всередин≥ певного сусп≥льства, так ≥ за його межами.

≤нновац≥њ Ї соц≥окультурним процесом, що вносить у сусп≥льне житт€ нов≥ культурн≥ зразки. ¬они можуть не т≥льки приЇднуватись до ≥снуючих зразк≥в, а й вит≥сн€ти њх. “ак, €кщо науков≥ чи художн≥ ≥нновац≥њ в сучасному украњнському сусп≥льств≥ приЇднуютьс€ до того, що вже ≥снуЇ, то ринков≥ в≥дносини можуть поширюватис€ т≥льки внасл≥док вит≥сненн€ адм≥н≥стративно-командних в≥дносин.

≤нновац≥њ часто вступають у конфл≥кт з ≥снуючими культурними зразками, ц≥нност€ми та нормами. “ак, спроби масового розвитку фермерства в ”крањн≥ в 90-т≥ роки XX ст. наштовхувались на оп≥р м≥сцевих чиновник≥в, протид≥ю вкор≥нених серед сел€нства колектив≥стських традиц≥й, психолог≥њ зр≥вн€л≥вки.

¬ажливу роль у сусп≥льств≥ в≥д≥граЇ специф≥чний р≥зновид соц≥альноњ ≥нновац≥њ Ч модерн≥зац≥€. ” св≥товому контекст≥ вона пов'€зуЇтьс€ з переходом сусп≥льства в≥д б≥дност≥ до добробуту та розвитку. «г≥дно з одними п≥дходами модерн≥зац≥ю розгл€дають €к створенн€ масового сусп≥льства, ≥ншими Ч €к ослабленн€ традиц≥йних сп≥льнот, розширенн€ ≥ндив≥дуального вибору, зростанн€ культурного ≥ рел≥г≥йного плюрал≥зму. ¬иокремлюють економ≥чну, пол≥тичну, соц≥альну, культурну модерн≥зац≥њ.

ƒинам≥зм людства в останн≥ дес€тир≥чч€ дедал≥ б≥льше визначаЇтьс€ переходом в≥д ≥ндустр≥ального сусп≥льства, метою €кого Ї модерн≥зац≥€, до пост≥ндуст-р≥ального та ≥нформац≥йного. ¬оно базуЇтьс€ на створенн≥, споживанн≥ та поширенн≥ ≥нформац≥њ, що Ї основною формою д≥€льност≥ великоњ к≥лькост≥ людей. јвтори концепц≥њ постмодерн≥зму стверджують, що в сучасному св≥т≥ розгортаЇтьс€ глобальний процес формуванн€ нового сусп≥льства ≥ новоњ св≥домост≥.

—учасний етап науково-техн≥чного прогресу в розвинутих крањнах ірунтуЇтьс€ на так≥й техн≥ко-економ≥чн≥й та ≥нтелектуальн≥й баз≥, €ка вимагаЇ пост≥йноњ ор≥Їнтац≥њ не т≥льки на науково-техн≥чн≥, але й на орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥ та соц≥альн≥ нововведенн€. “риваЇ пошук новоњ державноњ пол≥тики у сфер≥ нововведень, ор≥Їнтованоњ на створенн€ в сусп≥льств≥ пост≥йного стимулу до новаторства та п≥дприЇмливост≥. ѕост≥йн≥ ≥ систематичн≥ нововведенн€ стають формою ст≥йкого функц≥онуванн€ всього соц≥ального орган≥зму.

—оц≥альн≥ ефекти ≥нновац≥й стають особливо актуальними. —учасне сусп≥льство змушене реагувати на ≥нновац≥њ, сприймати ≥ засвоювати њх у соц≥альн≥й, культурн≥й та ≥нших сферах д≥€льност≥. Ќесприйн€тт€ њх породжуЇ заст≥й соц≥ального житт€, регресивн≥ соц≥альн≥ ефекти. Ќединам≥чне сусп≥льство в≥дстаЇ в≥д сусп≥льств, що прагнуть до ≥нновац≥й, ≥ не може претендувати на соц≥альний добробут.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 385 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2345 - | 2073 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.