Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озпод≥льч≥ середн≥ в дискретних та ≥нтервальних р€дах розпод≥лу




ћода значенн€ ознаки (вар≥анти) котра част≥ше за все зустр≥чаЇтьс€ в досл≥джуван≥й сукупност≥ (тобто вар≥анта €ка маЇ найб≥льшу частоту)
ћед≥ана значенн€ вар≥анти, розташованоњ в середн≥ упор€дкованого р€ду розпод≥лу ≥ розд≥л€Ї цей р€д на дв≥ р≥вн≥ частини (центр розпод≥лу).

 

 

—пособи розрахунку моди залежать в≥д характеру вих≥дних даних.

 

¬ дискретному р€д≥ розпод≥лу модою Ї вар≥анта, €ка маЇ найб≥льшу частоту
¬ ≥нтервальному р€д≥ розпод≥лу   ѕрим≥тка: ћодальний ≥нтервал визначаЇтьс€ за графою частот: ≥нтервал, що в≥дпов≥даЇ найб≥льш≥й частот≥, ≥ Ї модальним. x0 Ц нижн€ межа модального ≥нтервалу. i Ц величина ≥нтервалу. f2 Ц частота модального ≥нтервалу, f1 Ц частота ≥нтервалу, що передуЇ модальному; f3 Ц частота позамодального ≥нтервалу (того, що йде п≥сл€ модального ≥нтервалу)

 

ѕриклад (в дискретному р€д≥ розпод≥лу): припустимо, що 9 роб≥тник≥в бригади мають наступн≥ тарифн≥ розр€ди: 4 3 4 5 3 3 6 2 6.

 

 

ѕриклад (в ≥нтервальному р€д≥ розпод≥лу)

–ќ«ѕќƒ≤Ћ ƒќћќ√ќ—ѕќƒј–—“¬ ћ≤—“ј «ј –≤¬Ќ≈ћ «јЅ≈«ѕ≈„≈Ќќ—“≤ ∆»“Ћќћ

∆итлова площа на одного члена домогосподарства, м2  ≥льк≥сть домогосподарств fj  умул€тивна частка
ƒо 5 17 17
5 Ч 7 39 56
7 Ч 9 51 107
9 Ч 11 42 149
11 Ч 13 29 178
13 Ч 15 15 193
15 ≥ б≥льше 7 200
–азом 200 ´

«а даними таблиц≥ модальним Ї ≥нтервал 7 Ч 9, що маЇ найб≥льшу частоту ; ширина модального ≥нтервалу i = 2; нижн€ межа х0 = 7; передмодальна частота = 39, п≥сл€модальна Ч = 42. «а такого сп≥вв≥дношенн€ частот модальне значенн€ забезпеченост≥ населенн€ житлом:

= 8,1 м2.

 

—пособи розрахунку мед≥ани залежать в≥д характеру вих≥дних даних

 

¬ дискретному р€д≥ розпод≥лу 1. розташувати вс≥ вар≥анти в зростаючому або спадаючому пор€дку. 2. мед≥ана знаходитьс€ за њњ пор€дковим номером.
 
 

¬ ≥нтервальному р€д≥ розпод≥лу ѕрим≥тка: ћед≥анний ≥нтервал визначаЇтьс€ за графою частот: ≥нтервал, що в≥дпов≥даЇ1/2 кумул€тивних частот. x0 Ц це нижн€ межа мед≥анного ≥нтервалу; i Ц величина ≥нтервалу; Sm-1 Ц сума накопичених частот до мед≥анного ≥нтервалу; fm Ц частота мед≥анного ≥нтервалу.

 

ѕриклад(в дискретному р€д≥ розпод≥лу). ћаЇмо дан≥ про розпод≥л девТ€ти деталей за њх масою.

Ќомер детал≥ 1 2 3 4 5 6 7 8 9
ћаса, г. 2,6 3,4 3,3 2,7 3,0 2,9 2,8 3,1 3,2

ѕерегрупуЇмо детал≥ за њх масою в зростаючому пор€дку.

Ќомер детал≥ 1 2 3 4 5 6 7 8 9
ћаса, г. 2,6 2,7 2,8 2,9 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4

¬изначаЇмо номер мед≥ани:

 
 

“обто п≥д пТ€тим номером в≥д початку або в≥д к≥нц€ р€ду маса детал≥ буде

мед≥аною. ће = 3,0 г.

 

ѕриклад (в ≥нтервальному р€д≥ розпод≥лу)

 

«а даними табл. Ђ–ќ«ѕќƒ≤Ћ ƒќћќ√ќ—ѕќƒј–—“¬ ћ≤—“ј «ј –≤¬Ќ≈ћ «јЅ≈«ѕ≈„≈Ќќ—“≤ ∆»“Ћќћї половина обс€гу сукупност≥ припадаЇ на ≥нтервал 7 Ч 9 з частотою

= 51; передмед≥анна кумул€тивна частота = 56. ќтже, мед≥ана забезпеченост≥ населенн€ житлом:

м2.

 


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 785 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2217 - | 2161 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.