Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„инники впливу на участь ≥ндив≥д≥в у соц≥альних рухах




 

—оц≥альн≥ рухи, з одного боку, можуть нагн≥тати напруженн€ ≥ конфл≥кти у сусп≥льств≥, з ≥ншого Ч бути засобом та ≥нструментом њх подоланн€. ¬они завжди високодинам≥чн≥, але не ст≥йк≥. ѕостають у зв'€зку з певними причинами ≥ припин€ють своЇ ≥снуванн€ п≥сл€ њх зникненн€. ¬ них зад≥€на обмежена (хоча ≥ не мала) к≥льк≥сть людей. —тавленн€ б≥льшост≥ людей до таких рух≥в байдуже, ≥нод≥ й непри€зне. јдже в них зац≥кавлен≥, зазвичай, т≥льки њх безпосередн≥ учасники.

—оц≥альн≥ рухи не мають своЇњ орган≥зац≥њ, оф≥ц≥йного членства з ф≥ксованими правами ≥ нормами повед≥нки, санкц≥€ми, закр≥пленими статусними рол€ми. якщо соц≥альний рух дос€гаЇ стад≥њ формальноњ орган≥зац≥њ, де д≥ють установлен≥ правила та норми повед≥нки, в≥н перетворюЇтьс€ на орган≥зац≥ю.

” своЇму розвитку соц≥альн≥ рухи проход€ть к≥лька стад≥й:

- виникненн€,

Ц об'Їднанн€,

Ц формал≥зац≥њ,

Ц розпаду,

Ц зникненн€.

—тад≥€ виникненн€ (стурбованост≥). Ќа ц≥й стад≥њ дом≥нують соц≥альна незадоволен≥сть певними аспектами житт€, почутт€ соц≥альноњ несправедливост≥, невпевненост≥.  риза традиц≥йноњ ≥деолог≥њ, в≥дчутт€ страху, нестаб≥льност≥ свого становища в соц≥альному середовищ≥, невпевненост≥ в ефективност≥ нововведень формують у людей соц≥альну стурбован≥сть. “ак, внасл≥док впровадженн€ в ”крањн≥ ринкових в≥дносин, р≥зких зм≥н соц≥альних ц≥нностей ≥ норм повед≥нки м≥льйони людей з≥ткнулис€ з труднощами соц≥альноњ адаптац≥њ. ÷е породило соц≥альну стурбован≥сть у певних верствах населенн€, створило передумови дл€ виникненн€ р≥зних соц≥альних рух≥в.

—тад≥€ об'Їднанн€ (збудженн€). «анепокоЇн≥сть людей певною проблемою наст≥льки фокусуЇтьс€ на конкретних соц≥альних об'Їктах, що спонукаЇ њх до активних д≥й. ¬они гуртуютьс€ дл€ обговоренн€ проблем. «'€вл€ютьс€ аг≥татори, висуваютьс€ л≥дери. ¬≥д њх активност≥, зд≥бностей та попул€рност≥ залежить подальший розвиток руху. —аме на ц≥й стад≥њ л≥дери визначають його пол≥тику ≥ тактику, прагнуть залучити €комога б≥льше людей. –ух може формувати союзи з ≥ншими близькими рухами та орган≥зац≥€ми, попул€ризувати ≥дењ, доводити до громадськост≥ результати своњх д≥й.

÷€ стад≥€ розвитку сусп≥льного руху охоплюЇ, €к правило, незначний пром≥жок часу, завершуючись або переходом у фазу формал≥зац≥њ, або втратою у людей будь-€коњ зац≥кавленост≥ до руху.

—тад≥€ формал≥зац≥њ ≥ бюрократизац≥њ. ÷≥Їњ фази дос€гають далеко не вс≥ рухи. ‘ормал≥зац≥€ та бюрократизац≥€ п≥двищують ефективн≥сть д≥€льност≥ руху, попул€рн≥сть л≥дер≥в. ≤деолог≥€ руху стаЇ визначеною та зрозум≥лою. ‘ормал≥зац≥€ перетворюЇ збуджен≥ маси в дисципл≥нованих учасник≥в руху, ч≥тк≥ше кристал≥зуЇ його мету. Ќа ц≥й стад≥њ формуютьс€ традиц≥њ п≥дтримки ≥ захисту ≥нтерес≥в його член≥в, символ≥ка ≥ кодекси.

—тад≥€ розпаду. –ух може припинити своЇ ≥снуванн€ нав≥ть на ранн≥х стад≥€х розвитку. ѕ≥д впливом внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х умов, п≥сл€ дос€гненн€ своњх завдань, або зникненн€ причин, що зумовили по€ву руху, в≥н розпадаЇтьс€ (припин€Ї своЇ ≥снуванн€) або ж перетворюЇтьс€ на соц≥альний ≥нститут чи орган≥зац≥ю.

—аме так часто створюютьс€ нов≥ пол≥тичн≥ парт≥њ (Ќ–”, ѕарт≥€ зелених). ≤нод≥ рух розпадаЇтьс€ на автономн≥, часто конфл≥ктуюч≥ м≥ж собою утворенн€, €к≥, втрачаючи вплив ≥ попул€рн≥сть, згодом припин€ють ≥снуванн€. ” недемократичних сусп≥льствах рух, €кщо в≥н стаЇ небезпечним ≥ небажаним дл€ влади, може бути забороненим або знищеним владними органами.

ѕричини розгортанн€ сусп≥льних рух≥в в соц≥олог≥њ трактуютьс€ неоднаково. « точки зору теор≥њ депривац≥њ (ƒж. –оуз, ƒ. ћорр≥сон) люди об'Їднуютьс€ у сусп≥льн≥ рухи внасл≥док певних матер≥альних втрат, а участь у рухах Ї засобом пошуку джерел прибутк≥в. «г≥дно з теор≥Їю масового сусп≥льства (”.  орнхаузер) сусп≥льн≥ рухи виникають €к результат об'Їднанн€ людей, що в≥дчувають деф≥цит соц≥альних зв'€зк≥в та сп≥лкуванн€. ¬ теор≥њ моб≥л≥зац≥њ ресурс≥в (Ћ.  ≥лл≥ан) розвиток сусп≥льних рух≥в по€снюЇтьс€ прагненн€м людей реал≥зувати своњ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ. “еор≥€ нових соц≥альних рух≥в (ƒж. ћаккарт≥, X.  р≥з≥) розгл€даЇ нов≥ соц≥альн≥ рухи (еколог≥чн≥, антивоЇнн≥, фем≥н≥стичн≥ та ≥н.) €к в≥дпов≥дь на експанс≥ю державноњ влади, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕоза€к сусп≥льн≥ рухи Ї динам≥чними, њх непросто класиф≥кувати.

ћетою сусп≥льних рух≥в можуть бути:

Ц соц≥альн≥ перевороти (революц≥€, контрреволюц≥€),

Ц конкретн≥ пол≥тичн≥ результати (рух в п≥дтримку пол≥тичного л≥дера),

Ц економ≥чн≥, культурн≥, соц≥альн≥ та ≥нш≥ реформи,

Ц пол≥пшенн€ еколог≥чноњ ситуац≥њ,

Ц зм≥на св≥домост≥ та повед≥нки учасник≥в руху (рух анон≥мних алкогол≥к≥в, культов≥ рухи),

Ц пол≥пшенн€ правого, матер≥ального та соц≥ального становища окремих груп населенн€ (молод≥жний, фем≥н≥стичний, ем≥грантський рухи) тощо.

ќдн≥ рухи пересл≥дують обмежен≥ за масштабом ц≥л≥ (рух за вр€туванн€ р≥дк≥сних тварин), ≥нш≥ в≥дзначаютьс€ надзвичайною широтою (рух за заборону €дерноњ зброњ).

≈кспресивн≥ рухи. ¬иникають внасл≥док перебуванн€ людей у рамках обмеженоњ соц≥альноњ системи, €ка њх не задовольн€Ї. –еальна д≥йсн≥сть дл€ учасника такого руху не Ї привабливою, тому в≥н за допомогою ритуал≥в, танц≥в, ≥гор, вид≥нь, мр≥й та ≥нших форм емоц≥йноњ експрес≥њ шукаЇ емоц≥йного полегшенн€.

” наш час ц≥ рухи про€вл€ютьс€ в молод≥жному середовищ≥ (х≥пп≥, рокери, байкери), коли њх учасники прагнуть створити свою субкультуру, дистанц≥юватись в≥д оф≥ц≥йного сусп≥льства. ƒе€к≥ експресивн≥ рухи звертають св≥й погл€д не в майбутнЇ, а в минуле Ч ветеран≥в в≥йни, монарх≥чн≥ рухи, рухи з в≥дродженн€ козацтва, €к≥ в≥дроджують забуту символ≥ку, ритуали тощо. “ак≥ рухи найчаст≥ше пов'€зан≥ з пасивною повед≥нкою, але ≥нод≥ можуть прокладати шл€х до реформ, повстань, збуджувати пасивне населенн€. “ому вони Ї пром≥жною ланкою м≥ж непол≥тичними та пол≥тичними рухами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 525 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2033 - | 1886 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.