Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“естовий контроль знань маЇ й ≥стотн≥ недол≥ки, €к≥ можна под≥лити на три групи




Ќедол≥ки, €к≥ лежать в основ≥ сутност≥ контролю:

- ймов≥рн≥сть випадкового вибору правильноњ в≥дпов≥д≥ або здо≠гадка про нењ;

- можлив≥сть при застосуванн≥ тест≥в закритого типу оц≥нити т≥льки к≥нцевий результат (правильно Ц неправильно), у той час €к сам процес, що прив≥в до цього, не розкриваЇтьс€.

Ќедол≥ки психолог≥чного характеру стандартизац≥€ мис≠ленн€ без урахуванн€ р≥вн€ розвитку особистост≥.

Ќедол≥ки, що ірунтуютьс€ на орган≥зац≥йно-методичних показниках:

- велика витрата часу на складанн€ необх≥дного "банку" тест≥в, њх вар≥ант≥в, трудом≥стк≥сть процесу;

- необх≥дн≥сть високоњ квал≥ф≥кац≥њ вчител≥в та експерт≥в, що роз≠робл€ють тестов≥ завданн€.

ѕ≥двищенн€ об'Їктивност≥ вим≥рюванн€ спри€Ї застосуванн€м р≥зних за конструкц≥Їю тестових завдань. ƒл€ того, щоб тестовий кон≠троль знань був результативним, необх≥дно дотримуватись таких психолого-педагог≥чних вимог щодо його застосуванн€:

- поступове впровадженн€ тестового контролю, що дасть змогу психолог≥чно п≥дготувати студент≥в. –озпочинати сл≥д з простих тест≥в, через де€кий час ввод€чи б≥льш складн≥ конструкц≥њ;

- завданн€ повинн≥ мати комплексний характер;

- тестовий контроль мусить гарантувати об'Їктивн≥сть оц≥нки знань, ум≥нь, ≥ навичок студент≥в, спри€ти усуненню суб'Їктив≥зму, а в≥дтак ≥ формуванню позитивного ставленн€ до навчального предмета, а також до викладача, €кий його викладаЇ.

¬ажливим Ї дотриманн€ орган≥зац≥йноњ ч≥ткост≥ в проведенн≥ тестового контролю, €ка передбачаЇ:

- на€вн≥сть оргмоменту, п≥д час €кого викладач по€снюЇ тестов≥ завданн€, даЇ в≥дпов≥д≥ на запитанн€ студент≥в, обов'€зково визначаЇ час, необх≥дний дл€ виконанн€ робо≠ти; забезпеченн€ кожного студента бланком в≥дпов≥дей стандартного зразка, що великою м≥рою заощаджуЇ час ≥ студент≥в, ≥ викладач≥в;

- тестов≥ завданн€ дають змогу значно скоротити час оч≥куванн€ студентами оц≥нки п≥сл€ виконанн€ завданн€, що Ї дуже суттЇвим фактором Ц €к психолог≥чним, так ≥ виховним;

- обов'€зково сл≥д робити анал≥з результат≥в тестуванн€.

 ритер≥њ оц≥нки ≥ норми оц≥нки:

- критер≥њ оц≥нки Ц це т≥ положенн€, урахуванн€ €ких Ї обов'€зко≠вим при виставленн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ оц≥нки;

- норми оц≥нки Ц це опис умов, на €к≥ маЇ спиратис€ педагог, виставл€ючи студентов≥ оц≥нку.

ќсобливо важливо розкрити критер≥њ оц≥нки, оск≥льки њх анал≥з Ї анал≥зом об'Їкта перев≥рки. ¬иставл€ючи студентов≥ ту чи ≥ншу оц≥нку, педагог маЇ ураховувати:

- характер засвоЇнн€ вже в≥домого знанн€ (р≥вень усв≥домленн€, м≥ц≠н≥сть запам'€товуванн€, обс€г, повноту ≥ точн≥сть знань);

- €к≥сть ви€вленого студентом знанн€ (лог≥ку мисленн€, аргументац≥ю, посл≥довн≥сть ≥ самост≥йн≥сть викладу, культуру мовленн€);

- ступ≥нь оволод≥нн€ вже в≥домими способами д≥€льност≥, Ц ум≥н≠н€ми ≥ навичками застосуванн€ засвоЇних знань на практиц≥;

- оволод≥нн€ досв≥дом творчоњ д≥€льност≥;

- €к≥сть виконанн€ робот (зовн≥шнЇ оформленн€, темп виконанн€, ретельн≥сть та ≥н.).

ќц≥нки Фв≥дм≥нноФ заслуговуЇ студент, €кий ви€вив всеб≥чн≥, сис≠тематичн≥ ≥ глибок≥ знанн€ навчально-програмового матер≥алу, вм≥нн€ в≥льно виконувати завданн€, передбачен≥ програмою, ознайомлений з основною ≥ додатковою л≥тературою, що рекомендована програмою. як правило, оц≥нка Фв≥дм≥нноФ виставл€Їтьс€ студентам, €к≥ засвоњли взаЇ≠мозв'€зок основних пон€ть дисципл≥ни в њхньому значенн≥ дл€ набутоњ профес≥њ, ви€вили творч≥ зд≥бност≥ в розум≥нн≥ ≥ використанн≥ навчально-програмового матер≥алу.

ќц≥нки ФдобреФ заслуговують студенти, €к≥ ви€вили повне знанн€ навчально-програмового матер≥алу, усп≥шно ви≠конують передбачен≥ програмою завданн€, засвоњли основну л≥тературу, рекомендовану програмою. як правило, оц≥нка ФдобреФ виставл€Їтьс€ студентам, €к≥ засв≥дчили систематичний характер знань ≥з дисципл≥ни ≥ здатн≥ до њх самост≥йного поповненн€ ≥ оновленн€ у ход≥ подальшоњ на≠вчальноњ роботи ≥ профес≥йноњ д≥€льност≥.

ќц≥нки Фзадов≥льноФ заслуго≠вуЇ студент, що ви€вив знанн€ основного навчального матер≥алу в об≠с€з≥, необх≥дному дл€ подальшого навчанн€ ≥ майбутньоњ роботи за профес≥Їю, €кий справл€Їтьс€ з виконанн€м завдань, передбачених програмою, ознайомлений з основною л≥тературою, рекомендованою програмою. як правило, оц≥нка Фзадов≥льноФ виставл€Їтьс€ студентам, що припустилис€ огр≥х≥в у в≥дпов≥д≥ на ≥спит≥ ≥ при виконанн≥ екзамена≠ц≥йних завдань, але продемонстрували спроможн≥сть усунути ц≥ огр≥хи.

ќц≥нка Ђнезадов≥льної виставл€Їтьс€ студентов≥, €кий ви€вив прогали≠ни у знанн€х основного навчальне-програмового матер≥алу, припустивс€ принципових помилок у виконанн≥ передбачених програмою завдань. як правило, оц≥нка Ђнезадов≥льної ставитьс€ студентам, €к≥ неспроможн≥ продовжити навчанн€ чи приступити до профес≥йноњ д≥€льност≥ п≥сл€ зак≥нченн€ вузу без додаткових зан€ть ≥з в≥дпов≥дноњ дисципл≥ни.

ќб'Їктом оц≥нюванн€ мають бути структурн≥ компоненти навча≠льноњ д≥€льност≥. «м≥стовий компонент Ц знанн€ про об'Їкт вивченн€ (у€влен≠н€, пон€тт€, €вище тощо, в т.ч. про правила, засоби його перетворен≠н€, вимоги до результату; складов≥ та посл≥довн≥сть виконанн€ за≠вданн€ €к одиниц≥ навчальноњ д≥€льност≥ ≥ т.д.). ќбс€г знань визначений навчальними програмами, державними стандартами. ѕри оц≥нюванн≥ п≥дл€гають анал≥зу так≥ характеристики знань: повнота; правильн≥сть; лог≥чн≥сть; усв≥домлен≥сть (розум≥нн€, виокремленн€ головного ≥ другор€дного, вербал≥зац≥€ Ц словесне оформленн€ у вигл€д≥ в≥дтворенн€ (переказ), по€сненн€); застосуванн€ знань (адекватн≥сть, самост≥йн≥сть в умовах новизни (за зразком, аналог≥чн≥, в≥дносно нов≥), наданн€ допомоги).

ќперац≥йно Ц орган≥зац≥йний компонент Ц д≥њ, способи д≥й (вм≥нн€, навички), д≥€льн≥сть:

- предметн≥ (в≥дпов≥дно до програм ≥з навчальних предмет≥в)

- розумов≥ (пор≥внювати, абстрагувати, класиф≥кувати, узагаль≠нювати тощо);

- загальнонавчальн≥ (анал≥зувати, планувати, орган≥зовувати, контролювати процес ≥ результати виконанн€ завданн€, д≥€льност≥ в ц≥лому; вм≥нн€ користуватис€ п≥дручником та ≥ншими доступними дже≠релами ≥нформац≥њ).

ѕ≥дл€гають анал≥зу й так≥ характеристики д≥й, способ≥в д≥й, д≥€льност≥:

- правильн≥сть виконанн€;

- самост≥йн≥сть виконанн€ в умовах новизни (за разком, ана≠лог≥чн≥, в≥дносно нов≥);

- наданн€ допомоги: практичноњ (сп≥льне виконанн€ д≥њ викладача ≥ студент≥в, показ, наданн€ зразка); вербальноњ (повторний ≥нструктаж, по€сненн€, запитанн€, п≥дказка, вказ≥вка); загальноњ(стимулюванн€, п≥дтримка, схваленн€, актив≥зац≥€ уваги);

- усв≥домлен≥сть способу виконанн€ Ц розум≥нн€ та словесне оформленн€: в≥дтворенн€ (переказ), по€сненн€, застосуванн€ в умо≠вах новизни (за зразком, аналог≥чн≥, в≥дносно нов≥).

≈моц≥йно-мотивац≥йний компонент Ц ставленн€ до навчанн€. јнал≥зуютьс€ так≥ його характеристики:

- характер ≥ сила (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зац≥кавлене, виразне позитивне);

- д≥Їв≥сть(в≥д спогл€дального (пасивного) до д≥йового);

- стал≥сть(в≥д еп≥зодичного до сталого).

—аме ц≥ характеристики зм≥стового, операц≥йно-орган≥зац≥йного та емоц≥йно-мотивац≥йного компонент≥в навчанн€ студент≥в можуть бути покладен≥ в основу визначенн€ р≥вн≥в навчальних дос€гнень (≤ Ц почат≠ковий, II Ц середн≥й, III Ц достатн≥й, IV Ц високий), загальних критер≥њв њх оц≥нюванн€ та в≥дпов≥дних оц≥нок (у балах).

ѕон€тт€ Фкомпетенц≥€Ф включаЇ сукупн≥сть €костей особи≠стост≥, загальну об≥знан≥сть, €ка ірунтуЇтьс€ не лише на знанн€х, досв≥д≥, певних ц≥нност€х, набутих в процес≥ навчанн€ в «Ќ«, а також ≥ на власних зд≥бност€х. ”вага педагог≥в акцен≠туЇтьс€ не т≥льки на необх≥дн≥сть озброЇнн€ студент≥в певною сумою знань, ум≥нь та навичок, а й на обов'€зков≥й сформованост≥ певних компетенц≥й.

 ритер≥€ми оц≥нюванн€ навчальних дос€гнень студент≥в мають бути так≥ групи компетенц≥й:

- соц≥альн≥ (активн≥сть у сусп≥льному житт≥, участь в д≥€льност≥ громадських орган≥зац≥й, вм≥нн€ попереджувати, урегульовувати конфл≥кти, самост≥йно приймати р≥шенн€ й брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за њх виконанн€ тощо);

- пол≥культурн≥ (вм≥нн€ дос€гати консенсусу, вир≥шуючи р≥зн≥ питанн€, що стосуютьс€ €к профес≥йноњ д≥€льност≥, так ≥ повс€кденного сп≥лкуванн€ з людьми р≥зних погл€д≥в, рел≥г≥йних конфес≥й, ≥нших нац≥ональностей тощо);

- комун≥кативн≥ (високий р≥вень культури сп≥лкуванн€ в колектив≥, знанн€ дек≥лькох мов ≥ використанн€ њх в практичн≥й д≥€льност≥ за пев≠них обставин);

- ≥нформац≥йн≥ (вм≥нн€ знаходити р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю за допомогою сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й, критично њњ осмислю≠вати та використовувати дл€ здобутт€ знань);

- саморозвитку та самоосв≥ти (передбачають потребу у само≠вдосконаленн≥, п≥двищенн≥ профес≥йноњ майстерност≥, загального р≥вн€ культури, розвитку власних зд≥бностей ≥ т. ≥н.);

- компетенц≥њ, що ви€вл€ютьс€ €к здатн≥сть до рац≥ональноњ про≠дуктивноњ, творчоњ д≥€льност≥.

” сучасних осв≥т€нських документах п≥дкреслюЇтьс€, що особист≥сно зор≥Їнтована шк≥льна осв≥та передбачаЇ:

- застосуванн€ новоњ педагог≥чноњ етики сп≥лкуванн€ педагог≥в ≥ учн≥в (взаЇмоповага, взаЇморозум≥нн€, творче сп≥вроб≥тництво);

- обов'€зкове особист≥сне сп≥лкуванн€;

- використанн€ у сп≥лкуванн≥ д≥алогу (€к дом≥нуючоњ форми сп≥впрац≥), що формуЇ ум≥нн€ в≥льно обм≥нюватис€ думками, моделю≠вати життЇв≥ ситуац≥њ;

- ор≥Їнтац≥ю у навчально-виховному процес≥ на розвиток твор≠чост≥, творчоњ активност≥;

- утвердженн€ вс≥ма засобами ц≥нност≥ дит€чоњ особистост≥;

- на€вн≥сть у педагога ум≥нн€ орган≥зувати одночасно навчанн€ студент≥в Фна р≥зних р≥вн€х складност≥Ф ≥ т. ≥н.

¬ основ≥ рейтинговоњ системи лежить накопиченн€ оц≥нок за пев≠ний пер≥од навчанн€ (модуль, семестр, р≥к, 5 рок≥в) ≥ за р≥зноб≥чну д≥€≠льн≥сть. —ума цих оц≥нок виступаЇ в рол≥ к≥льк≥сного показника €кост≥ роботи студента пор≥вн€но з усп≥хами його товариш≥в. ќднак вона в≥≠дображаЇ не т≥льки €к≥сть знань ≥ вм≥нь, а й точн≥сть у робот≥, актив≠н≥сть, самост≥йн≥сть, творч≥сть. ѕровадитьс€ пер≥одичне ранжуванн€ студент≥в (а також к≥нцеве Ц випускник≥в).

ћетою роботи Ї побудова рейтинг-системи, здатноњ стимулювати самост≥йну роботу студента та оц≥нювати €к≥сть ≥ повноту засвоЇнн€ матер≥алу. ќбс€г засвоЇного матер≥алу оц≥нюЇтьс€ за шкалою:

- в≥д 70% до 79% фактичного матер≥алу - Фзадов≥льноФ;

- в≥д 80% до 89% фактичного матер≥алу - ФдобреФ;

- в≥д 89% до 100% фактичного матер≥алу - Фв≥дм≥нноФ.

як≥сть знань оц≥нюЇтьс€ за традиц≥йною пТ€тибальною шкалою. “од≥ загальний рейтинг визначаЇтьс€ за такою формулою:

,

де 0(5), 0(4),0(3) - к≥льк≥сть позитивних оц≥нок (в≥дпов≥дно Ф5Ф,Ф4Ф,Ф3Ф), отриманих п≥д час засвоЇнн€ курсу;

  Ц к≥льк≥сть зан€ть, в≥дведених за навчальною програмою.

¬исок≥ оц≥нки з окремих тем курсу не можуть компенсувати в≥дсутн≥сть знань з ≥нших тем. « метою стимулюванн€ самост≥йноњ та активност≥ студент≥в п≥д час проведенн€ аудиторних зан€ть, а також дл€ б≥льшого заохоченн€ њх до навчанн€ пропонуЇтьс€ пасивн≥сть оц≥нювати Фнезадов≥льноФоц≥нки.

ќтже, загальний рейтинг студента визначаЇтьс€ за формулою:

,

де 0(2) Ц к≥льк≥сть Фнезадов≥льнихФ оц≥нок, отриманих п≥д час засвоЇнн€ всього курсу.

–ейтинг повинен бути не нижчим €к 70% засвоЇнн€ матер≥алу з оц≥нкою "задов≥льно" ≥ не нижчим, н≥ж 30% к≥лькост≥ "незадов≥льних"оц≥нок, тобто:

–=0,7х 3-0,3x2=1,5;

дл€ оц≥нки "добре":

–=0,8х 4-0,2x2=2,8;

дл€ оц≥нки "в≥дм≥нно":

–=0,9х 5-0,1 х 2=4,3

¬веденн€ додаткового рейтингу при оц≥нюванн≥ навчальноњ д≥€≠льност≥ студент≥в даЇ змогу диференц≥ювати њњ. “ак, €к≥сть виконанн€ домашнього чи ≥ндив≥дуального завданн€ можна визначити, виход€чи з "узагальненоњ функц≥њ Ѕажаност≥ ”‘Ѕ ’арр≥нгтона", використовуючи таблиц≥ в≥дпов≥дностей м≥ж сп≥вв≥дношенн€ми бажаност≥ в емп≥ричн≥й та психолог≥чних системах:

"задов≥льно" Ц 0,4-0,6

"добре" Ц 0,6-0,8

"дуже добре" Ц 0,8-1,0

–ейтинг ≥ндив≥дуальноњ роботи студента визначаЇтьс€ за форму≠лою:

≥нд = Ѕ/ ,

де Ѕ Ц сума бал≥в, отриманих за самост≥йну роботу;   Ц к≥льк≥сть лабораторно-практичних зан€ть, в≥дведених нав≠чальною програмою дл€ засвоЇнн€ курсу.

ѕричому загальний бал ≥ндив≥дуальноњ роботи студента починаЇ набувати суттЇвих значень т≥льки тод≥, коли к≥льк≥сть ≥ндив≥дуальних завдань перевищуЇ к≥льк≥сть зан€ть, в≥дведених програмою на засво≠Їнн€ курсу.

≤ндив≥дуальну роботу будуЇтьс€ на трьох р≥вн€х:

- репродуктивний, що вимагаЇ в≥д студента знань основних за≠кон≥в ≥ законом≥рностей та ум≥нн€ њх застосовувати дл€ виконанн€ еле≠ментарних завдань;

- репродуктивно-творчий, що потребуЇ знань основних закон≥в, законом≥рностей, принцип≥в та вм≥нн€ њх застосовувати в≥дпов≥дно до розгл€нутих на практичних зан€тт€х алгоритм≥в розв'€зку типових педагог≥чних задач;

- творчо-пошуковий, передбачаЇ на€вн≥сть ум≥нь самост≥йно побудувати алгоритм розв'€зку навчальноњ абопедагог≥чноњ задач≥.

«а умови активноњ участ≥ студента у самост≥йн≥й робот≥ в≥н при подоланн≥ завдань "нижчого" р≥вн€ може отримати загальний рейтинг з оц≥нкою на бал вищою.

“акий комплексний п≥дх≥д до оц≥нюванн€ знань даЇ змогу врахо≠вувати обс€г, €к≥сть засвоЇного матер≥алу, стимулювати самост≥йну роботу студента, анал≥зувати навчальний процес у динам≥ц≥.

«а умови модульноњ програми п≥дсумкова оц≥нка студент≥в скла≠даЇтьс€ за результатами навчальноњ д≥€льност≥ прот€гом усього семе≠стру. –≥вень творчоњ активност≥ визначаЇтьс€ к≥льк≥стю та зм≥стом акт≥в позитивноњ активност≥ студент≥в за результатами поточного контролю (участь у в≥кторинах; написанн€ реферат≥в, кросворд≥в; наданн€ обірунтованих пропозиц≥й тощо). ѕри цьому визначаЇтьс€ ≥ндив≥дуальний коеф≥ц≥Їнт творчоњ активност≥ студента ( “ј) €к в≥дношенн€ к≥лькост≥ ≥ндив≥дуальних акт≥в творчоњ активност≥ (ј“ј) до ј“ј найл≥пшого студента або нормативного значенн€.

Ѕали рейтингу п≥д час проведенн€ поточного, пром≥жного й п≥дсумкового модульного контролю додаютьс€ ≥ по зак≥нченн≥ курсу перетворюютьс€ на ≥ндив≥дуальний кумул€тивний ≥ндекс кожного сту≠дента, таким чином, кожен може наочно бачити своњ ≥нтелектуальн≥ й профес≥йн≥ здобутки, з≥ставити њх з рейтингом своњх товариш≥в. ÷≥ мо≠тивац≥йн≥ умови реал≥зують принцип змагальност≥ в навчальн≥й д≥€льност≥, стимулюють кожного студента вдосконалювати свою робо≠ту та орган≥зац≥ю всього навчального процесу.

Ѕальна шкала оц≥нок

 

ќц≥нка  1 –≥вень складност≥ кон≠трольних запитань  2
Ф5Ф (в≥дм≥нно) " Ф4Ф (добре) Ф3Ф (задов≥льно) Ф2Ф(незадов≥льно) + 10 + 8 + 6 –озширена програма —тандартна програма ѕрограма-м≥н≥мум + п + 1 0
–≥вень творчоњ активност≥  « ¬≥дв≥дуванн€ практичних зан€ть  4
 “ј 0,7:.. 1,0  “ј 0,3... 0,7  “ј 0...0,3 + 2 + 1 ѕост≥йно 1 ≥ б≥льше пропуск≥в ¬≥дсутн≥сть на вс≥х практичних зан€тт€х модул€ +1   -1
як≥сть веденн€ конспекту  5
«м≥стовно, акуратно ™ конспект ЌемаЇ конспекту +1 -1

ѕрим≥тка: €кщо студент пропустив ус≥ лекц≥њ модул€, його тестують за програмою-м≥н≥мум. «а на€вност≥ в≥дм≥нного резуль≠тату в≥н переходить до наступного р≥вн€.

 

«а таких умов творч≥ контакти педагога й студента значно роз≠ширюютьс€, що даЇ змогу ≥нтенсиф≥кувати навчальний процес. ѕри цьому б≥льш≥сть студент≥в плануЇ свою особисту ≥ндив≥дуальну стра≠тег≥ю навчанн€ (за зм≥стом, темпом, формами засвоЇнн€), що унемож≠ливлюЇ випадков≥сть ≥ суб'Їктив≥зм на екзамен≥ ≥ приводить кожного до запланованоњ мети.

—туденти, котр≥ хочуть п≥двищити св≥й рейтинг ≥ одержати вищу екзаменац≥йну оц≥нку, складають екзамен. Ќа екзамен≥ студент може одержати не б≥льше, н≥ж 22% бал≥в в≥д набраноњ ним суми прот€гом семестру. "¬арт≥сть" екзаменац≥йноњ оц≥нки п≥дсумовуЇтьс€ з рейтингом студента прот€гом семестру. ѕ≥дсумкова оц≥нка визначаЇтьс€ сумар≠ним рейтингом. «а незадов≥льноњ оц≥нки студент залишаЇтьс€ на попе≠редньому р≥вн≥ оц≥нки знань.

"¬арт≥сть" екзаменац≥йноњ оц≥нки визначаЇтьс€ за формулою:

≈= (ћ1... ћ7) х –1 х –2/5,

де (ћ1... ћ7) Ц сумарний рейтинг студента за п≥дсумком ро≠боти прот€гом семестру; –1 Ц коеф≥ц≥Їнт складност≥ екзаменац≥йних запитань; –2 Ц коеф≥ц≥Їнт оц≥нки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 998 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2534 - | 2136 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.