Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онтроль включаЇ в себе р≥зн≥ види перев≥рки «”Ќ




“радиц≥йно склалис€ так≥ види та форми перев≥рки «”Ќ студен≠т≥в:

- попередн€, поточна, тематична перев≥рка (м≥жсес≥йний конт≠роль);

- зал≥к, курсов≥ роботи, колокв≥ум, консультац≥€ (руб≥жний кон≠троль);

- семестров≥ екзамени, державн≥ екзамени, дипломн≥ роботи (п≥дсумковий та заключний контроль).

ѕопередню перев≥рку зд≥йснюють з метою визначенн€ ступен€ готовност≥ студент≥в до навчанн€ залежно в≥д етапу навчанн€ ≥ м≥сц€ проведенн€ контролю. ѕопередн€ перев≥рка може проводитись у формах письмових контрольних роб≥т, фронтальних опитувань перед початком практич них чи лабораторних роб≥т, усноњ перев≥рки окремих груп студент≥в, стандартизованого контролю знань.

ѕоточна перев≥рка усп≥шност≥ студент≥в Ї збережен≠н€ оперативного (безпосередньо у процес≥ навчанн€) зовн≥шнього (Фвикладач Ц студент Ц викладачФ) ≥ внутр≥шнього (Фвикладач Ц студент Ц студентФ) зворотного зв'€зку. ѕоточна перев≥рка Ї орган≥чною частиною навчального процесу ≥ проводитьс€ у рамках чинних форм орган≥зац≥њ навчанн€ у вуз≥: на лек≠ц≥€х, сем≥нарах, практичних ≥ лабораторних роботах. „аст≥ше вона зд≥йснюЇтьс€ у таких формах:

- усна сп≥вбес≥да за матер≥алами розгл€нутоњ теми на початку наступноњ лекц≥њ, з оц≥нкою в≥дпов≥дей студент≥в (10-15 хв.);

- письмове фронтальне опитуванн€ студент≥в на початку чи в к≥нц≥ лекц≥њ (10-15 хв.). ¬≥дпов≥д≥ перев≥р€ютьс€ ≥ оц≥нюютьс€ виклада≠чем у позалекц≥йний час. Ѕажано, щоб контрольн≥ запитанн€ були за≠здалег≥дь п≥дготовлен≥ на окремих аркушах, на €ких студенти пишуть в≥дпов≥д≥;

- фронтальний безмашинний стандартизований контроль знань студент≥в за к≥лькома темами лекц≥йного курсу (5- 20 хв.). ѕро≠водитьс€ найчаст≥ше Ќа початку сем≥нарських зан€ть, практичних чи лабораторних роб≥т;

- перев≥рка за допомогою перфокарт (5-7хв,);

- письмова перев≥рка у вигл€д≥ пон€т≥йних диктант≥в, твор≥в ≥з гуман≥тарних дисципл≥н ≥ контрольних роб≥т ≥з природничо-математичних дисципл≥н;

- експрес Ц контроль;

- домашн≥ завданн€;

- практична перев≥рка тань на лабораторних ≥ практичних зан€тт€х;

- тестова перев≥рка знань студенти.

“ематична перев≥рка знань студент≥в зд≥йснюЇтьс€ на сем≥нар≠ських зан€тт€х, колокв≥умах, консультац≥€х. ќсновне завданн€ темати≠чноњ перев≥рки Ц дати можлив≥сть студентам сприйн€ти й осмислити тему в ц≥лому, в ус≥х њњ взаЇмозв'€зках. ¬одночас було б неправильним протиставл€ти тематичний контроль поточному. ¬они взаЇмопов'€зан≥ ≥ вход€ть до системи м≥жсес≥йного контролю.

—ем≥нарськ≥ зан€тт€ виступають зовн≥шньою формою орган≥зац≥њ тематичноњ перев≥рки. ÷ьому спри€Ї передус≥м те, що сем≥≠нарськ≥ зан€тт€ присв€чуютьс€ найважлив≥шим темам дисципл≥ни, що вивчаЇтьс€. —казане стосуЇтьс€ також лабораторних ≥ практичних за≠н€ть. —ем≥нарськ≥, практичн≥ ≥ лабораторн≥ зан€тт€ спри€ють не т≥льки перев≥рц≥ знань ≥ способ≥в д≥€льност≥, а й узагальненню знань, Їдност≥ теор≥њ ≥ практики, формуванню св≥тогл€ду студент≥в.

 олокв≥уми виступають важливою формою тематичноњ перев≥рки й оц≥нки знань студент≥в. √о≠ловне завданн€ колокв≥уму Ц моб≥л≥зац≥€ студент≥в на поглиблене ви≠вченн€ пров≥дних тем чи розд≥л≥в курсу. Ќеприпустимо, щоб колокв≥уми перетворювались на ≥спит з усього курсу. ” лекц≥њ важливо п≥дкресли≠ти, що найважлив≥ше в колокв≥ум≥ Ц методика проведенн€ сп≥вбес≥ди викладача з≥ студентами за найважлив≥шими питанн€ми теми, розд≥лу лекц≥йного курсу чи питанн€ми, що вивчаютьс€ студентами самост≥йно.

ћета колокв≥уму Ц допомогти студентам глибше роз≥братис€ в теорети≠чних питанн€х, стимулювати њхню досл≥дницьку роботу.

 онсультац≥њ з контрольними функц≥€ми мають два основних р≥≠зновиди:

- консультац≥њ, на €ких викладач перев≥р€Ї конспекти першо≠джерел, самост≥йну роботу студент≥в над допом≥жною л≥тературою, допомагаЇ студентам сформулювати необх≥дн≥ узагальненн€;

- консу≠льтац≥њ Ц в≥дпрацюванн€ дл€ студент≥в, €к≥ пропустили лекц≥њ, сем≥нарськ≥ зан€тт€.

ћ≥жсес≥йний контроль спри€Ї забезпеченню ритм≥чноњ роботи студент≥в, виробленню у них вм≥нн€ ч≥тко орган≥зувати свою працю, допомагаЇ викладачев≥ своЇчасно ви€вити невстигаючих ƒан≥ м≥жсес≥йного контролю використовуютьс€ дл€ внесенн€ в≥дпов≥дних зм≥н у матер≥ал, що вивчаЇтьс€ на лекц≥€х, у зм≥ст консультац≥й, ≥ндив≥дуальноњ роботи з≥ студентами, контрольних роб≥т, колокв≥ум≥в.

–уб≥жний контроль (зал≥ки, курсов≥) та п≥дсумковий ≥ заключний контроль (семестров≥ та державн≥ ≥спити), результати €ких використо≠вуютьс€ дл€ визначенн€ усп≥шност≥ студент≥в.

«ал≥ки, екзамени, курсов≥ та дипломн≥ роботи, виробнича ≥ пе≠дагог≥чна практика традиц≥йно вважаютьс€ основними формами конт≠ролю навчальноњ роботи студент≥в.

 ≥льк≥сть ≥спит≥в, €к правило, не повинна перевищувати п'€ти, а к≥льк≥сть зал≥к≥в за семестр Ц шести, у тому числ≥ не б≥льше двох дифе≠ренц≥йованих.

«ал≥ки Ц це п≥дсумкова форма перев≥рки результат≥в виконанн€ студентами практичних, лабораторних, курсових роб≥т (проект≥в), за≠своЇнн€ студентами матер≥алу сем≥нарських зан€ть, результат≥в прак≠тики.

≤спити складаютьс€, €к правило, за б≥летами, затвердженими кафедрою. Ќа консультац≥€х перед ≥спитом викладач знайомить сту≠дент≥в з екзаменац≥йними б≥летами.

≤спит з "в≥дкритим п≥дручником" розрахований насамперед на перев≥рку ум≥нн€ швидко знайти необх≥дну ≥нформац≥ю, користуватис€ додатковою л≥тературою, дов≥дниками, навчальними пос≥бниками то≠що.

ѕрактичний ≥спит найчаст≥ше зводитьс€ до виготовленн€ сту≠дентами натуральних об'Їкт≥в, њх схем, макет≥в тощо. ” студент≥в педа≠гог≥чних ун≥верситет≥в ≥спит може проходити у вигл€д≥ п≥дготовлених педагог≥чних ситуац≥й.

≤спит-автомат часто практикуЇтьс€ викладачами щодо студент≥в-в≥дм≥нник≥в, €к≥ серйозно ≥ систематично працюють прот€гом року.

 урсов≥ роботи (проекти) студенти, захищають на зас≥данн€х кафедр або перед спец≥ально створеними ком≥с≥€ми.

ƒержавн≥ випускн≥ екзамени приймаЇ державна екзаменац≥йна ком≥с≥€ у наперед визначеному ≥ затвердженому склад≥. ќкр≥м державних екзамен≥в студенти-випускники захищають перед ƒ≈  дипломн≥ роботи (проекти).

Ќайб≥льш ефективними методами перев≥рки ≥ контролю усп≥шно≠ст≥ студент≥в Ї методи: усного контролю ≥ самоконтролю, письмового контролю ≥ самоконтролю, лабораторно-практичного, програмованого контролю (машинного, безмашинного), тестового контролю.

ќсновними формами орган≥зац≥њ перев≥рки знань студент≥в у су≠часних ¬Ќ« Ї, насамперед: ≥ндив≥дуальна, групова, фронтальна пере≠в≥рка, самоконтроль, рейтингова система.

¬ажливим критер≥Їм перев≥рки ступен€ готовност≥ студента до творчоњ прац≥ Ї його участь у науково-досл≥дн≥й робот≥.

ќсновн≥ недол≥ки тради≠ц≥йно зд≥йснюваного контролю так≥:

- репродуктивний характер (не даЇ змоги перев≥рити здатн≥сть св≥домо використовувати здобут≥ знанн€ у практичн≥й д≥€льност≥):

- обс€г знань, ум≥нь, навичок на даному етап≥ навчанн€, що по≠трапили в довготривалу пам'€ть, не можна з'€сувати;

- суб'Їктивн≥сть в оц≥нюванн≥ навчально-п≥знавальноњ д≥€льнос≠т≥.

” тестолог≥њ - вид≥л€ють р≥зн≥ ви≠ди тест≥в, њх класиф≥кують за такими ознаками:

- за ц≥льовими, функц≥ональними ≥ смисловими:

- за метою застосуванн€ (констатуюч≥, д≥агностуюч≥, прогности≠чн≥ тести);

- за видом контролю (тести поточного, руб≥жного (провод€тьс€ наприк≥нц≥ семестру), п≥дсумкового (провод€тьс€ в к≥нц≥ кожного на≠вчального року), заключного контролю (в к≥нц≥ курсу навчанн€));

- за об'Їктом контролю (тести, спр€мован≥ на вим≥рюванн€ р≥в≠н€ засвоЇнн€ знань; тести, спр€мован≥ на вим≥рюванн€ р≥вн€ сформованост≥ ум≥нь);

- за сп≥вв≥дношенн€ми з нормами чи критер≥€ми(тести, ор≥Їнто≠ван≥ на норми знань; тести, ор≥Їнтован≥ на критер≥й оц≥нки);

- за статусом контролюючоњ програми (стандартизований (тест, що пройшов апробац≥ю на досить велик≥й (600Ц1000 чолов≥к) к≥лькост≥ учасник≥в тестуванн€ ≥ €кий маЇ стаб≥льн≥ ≥ допустим≥ показники €кост≥, а також специф≥кац≥ю Ц паспорт з нормами, умовами та ≥нструкц≥€ми дл€ його багаторазового використанн€ в процес≥ контролю за €к≥стю знань);

- нестандартизован≥ тести (тести, складен≥ самими викладачами дл€ своњх студент≥в).

«а формальними ознаками:

- за структурою та способом оформленн€ в≥дпов≥д≥ {виб≥рков≥ тести, тести з в≥льною конструйованою в≥дпов≥ддю);

- за характером виб≥ркових в≥дпов≥дей (альтернативн≥ тести, тести множинного, тести перехресного вибору);

- за гомогенн≥стю завдань (тести на швидк≥сть, на складн≥сть);

- за способом презентац≥њ мовленнЇвого стимулу (тести з ви≠користанн€м техн≥чних засоб≥в навчанн€, тести без використанн€ тех≠н≥чних засоб≥в навчанн€);

- за використанн€м засоб≥в оперативного машинного зв'€зку (машинн≥, безмашинн≥).

“ест, €к правило, складаЇтьс€ з двох частин Ц ≥нформац≥йноњ та операц≥йноњ. ≤нформац≥йна частина маЇ включати ч≥тко ≥ просто сфор≠мульовану ≥нструкц≥ю, що ≥ €к сл≥д виконувати учаснику тестуванн€. Ѕажано, щоб ≥нструкц≥€ супроводжувалас€ прикладом виконанн€. ќпе≠рац≥йна частина тесту складаЇтьс€ з певноњ к≥лькост≥ тестових завдань. ¬иконан≥ тестов≥ завданн€ потребують в≥дпов≥дноњ оц≥нки ≥ визначенн€ знань тестованого.

–оботу ≥з складанн€ тестового матер≥≠алу доц≥льно виконувати у к≥лька етап≥в:

- на першому Ц робитьс€ структуруванн€ навчального матер≥алу. ѕриступаючи до складанн€ тест≥в, насамперед необх≥дно з'€сувати, що означаЇ знати предмет.

- на другому Ц встановлюютьс€ лог≥чн≥ зв'€зки м≥ж елементами ≥ складаютьс€ лог≥ко-структурн≥ схеми тем, розд≥л≥в ≥ предмета в ц≥лому.

- на третьому Ц готуютьс€ тестов≥ завданн€ на основ≥ лог≥ко-структурних схем. ” схемах в≥дбираютьс€ так≥ елементи, знанн€ €ких можна перев≥рити за допомогою тестуванн€.

- на четвертому Ц обираЇтьс€ оптимальна форма тестових за≠вдань.

- на п'€тому Ц складаЇтьс€ план тесту, розробл€ютьс€ стандарт≠н≥ бланки в≥дпов≥дей.

- на шостому Ц в≥дбуваЇтьс€ перев≥рка тест≥в у р≥зних типах ау≠дитор≥й, р≥зних груп учн≥в ≥ студент≥в.

Ќа основ≥ анал≥зу таких вид≥в контролю, €к попередн≥й, поточний або поб≥жний, тематичний, перех≥дний, п≥дсумковий, заключний пропо≠нуЇтьс€ класиф≥кац≥€ тест≥в за видами контролю: 1) тести попередньо≠го; 2) поточного або поб≥жного; 3) тематичного; 4) пер≥одичного; 5) п≥д≠сумкового; 6) заключного контролю.

“ести попереднього контролю провод€тьс€ з метою ознайом≠ленн€ викладача з результатами засвоЇнн€ вивченого матер≥алу та загальним р≥внем п≥дготовленост≥ студент≥в до сприйн€тт€ наступноњ ≥нформац≥њ залежно в≥д р≥вн€ знань ≥ метод≥в проведенн€ контролю.

“ести поточного або поб≥жного контролю застосовуютьс€ в хо≠д≥ повс€кденноњ роботи, в основному на аудиторних зан€тт€х. Ќа баз≥ отриманоњ ≥нформац≥њ проводитьс€ необх≥дне коригуванн€ викладачем навчальноњ д≥€льност≥ студент≥в. “ести такого виду контролю мають велике значенн€ дл€ стимулюванн€ у них прагненн€ до систематичноњ самост≥йноњ роботи, виконанн€ завдань, п≥двищенн€ ≥нтересу до на≠вчанн€ ≥ формуванн€ почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за виконанн€ вправ.

“ести тематичного контролю передбачають перев≥рку, оц≥нку ≥ корекц≥ю засвоЇнн€ системних знань. ¬они провод€тьс€ п≥сл€ вивчен≠н€ того чи ≥ншого розд≥лу програми, теми.

“ести пер≥одичного контролю провод€тьс€, €к правило, з ме≠тою перев≥рки знань оволод≥нн€ матер≥алом великого обс€гу, напри≠клад вивченого за семестр.

“ести п≥дсумкового контролю зд≥йснюютьс€ наприк≥нц≥ семес≠тру або атестац≥йного пер≥оду з метою визначенн€ ≥ оц≥нки усп≥шност≥ за даний пром≥жок часу. ¬они в основному застосовуютьс€ при перев≥≠дних зал≥ках, ≥спитах.

“ести заключного контролю зд≥йснюютьс€ п≥сл€ зак≥нченн€ вивченн€ курсу з метою визначенн€ та оц≥нки р≥вн€ знань, усп≥шност≥ кожного студента. њх провод€ть п≥д час ≥спит≥в (випускних, а проф≥люю≠чими кафедрами Ц державних).

“естовий контроль маЇ так≥ переваги перед ≥ншими способами перев≥рки знань, зокрема:

- упродовж досить обмеженого часу може бути перев≥рена €к≥сть знань у значноњ к≥лькост≥ студент≥в;

- можливий контроль знань, ум≥нь, навичок на необх≥дному, за≠здалег≥дь запланованому р≥вн≥;

- на п≥дготовчому етап≥ впровадженн€ тестового контролю ре≠альним Ї самоконтроль;

- знанн€ оц≥нюютьс€ б≥льш об'Їктивно;

- створюютьс€ умови дл€ пост≥йного зворотного зв'€зку м≥ж студентом ≥ викладачем.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2293 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2275 - | 2088 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.