Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ науково-досл≥дницькоњ роботи студент≥в маг≥стратури




«наченн€ досл≥дницькоњ д≥€льност≥ студент≥в. ћаг≥стерськ≥ роботи та њх типи. «агальн≥ ≥ специф≥чн≥ вимоги до маг≥стерськоњ роботи. ¬имоги до маг≥стерськоњ роботи з педагог≥ки. Ќауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥в маг≥стратури. √отовн≥сть студент≥в до науково-досл≥дноњ роботи. –≥вн≥ готовност≥. “еоретичн≥ ≥ емп≥ричн≥ досл≥дженн€. ‘орми викладу результат≥в педагог≥чних досл≥джень.

 

–екомендована л≥тература:

1. Ѕабанский ё. . ѕроблемы повышени€ Їфективности педагогических исследований: ƒидактический аспект. Ц ћ: ѕедагогика, 1982 Ц 192с.

2. ¬ведение в научное исследование по педагогике /ѕод. ред.¬.» ∆уравлевой.- ћ; ѕедагогика, 1988 Ц 237с.

3. ¬оловик ѕ.ћ. “еор≥€ ймов≥рностей ≥ математична статистика в педагог≥ц≥. Ц  : –ад. школа, 1969 Ц 123с.

4. √алузинський ¬.ћ., ™втух ћ.Ѕ. ќснови педагог≥ки ≥ психолог≥њ вищоњ школи в ”крањн≥ Ц  ., 1995 Ц 168 с.

5. ƒов≥дник здобувача наукових ступен≥в: «б. нормативних до≠кумент≥в та ≥нформац≥йних матер≥ал≥в з питань атестац≥њ наукових кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ / «а ред. –.¬. Ѕойко. Ц  ., 1999.

6.  узьмина Ќ.¬. ћетоды системного исследовани€ педагогической де€тельности.”чеб. пособие.-Ћ.: Ћ√”, 1980-172 с.

7. ћихеев ¬.». ћоделирование и методы теории измерений в педагогике. Ц ћ: ¬ысша€ школа, 1987 Ц 199с.

8. Ќовиков ј.ћ. Ќаучно-зкспериментальна€ работа в образовательномучреждении. Ц ћ.,1996.

9. –азвитие творческой активности студентов в учебной, научно-исследовательской и социально-политической де€тельности: —б.наук.пр. Ц ћ.: 1990. Ц 173с.

10. –удницька ќ.ѕ., Ѕолгарський ј.√., —вистЇльн≥кова “.ё. ќснови педагог≥чних досл≥джень. Ц  : ≈кспрес Ц об'€ва, 1998 Ц 143с.

11. —калкова я. ћетодологи€ и методы педагогического исследовани€. ѕеревод с чесского. Ц ћ: ѕедагогика, 1989 -224с.

12. ÷окур ќ.я. ѕедагог≥ка вищоњ школи: Ќавчально-метод.пос≥бник. ¬ипуск 1. ќснови наукового педагог≥чного досл≥дженн€/ «а ред. ѕанькова ј.≤. Ц ќдеса, 2002 Ц —.424.

13. Ўтульман «.ј. —пецифика методического зксперимента //—ов.пед.-1988. Ц є3. Ц —.61-65.

14. як п≥дготувати ≥ захистити дисертац≥ю на здобутт€ наукового ступен€: ћетод, поради / јвтор-упор€дник Ћ.ј. ѕономаренко. Ц  ., 1999.

Ќауково-досл≥дна робота студент≥в маг≥стратури випливаЇ ≥з завдань навчального процесу ≥ спри€Ї п≥дготовц≥ висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в. ќдн≥Їю з пров≥дних вимог до студент≥в маг≥стратури Ї всеб≥чний розвиток њх творчих зд≥бностей та досл≥дницьких ум≥нь.

Ќауково-досл≥дна робота маг≥странт≥в спр€мована на розвиток у майбутн≥х педагог≥в ≥ науковц≥в нахил≥в до пошуковоњ, досл≥дницькоњ д≥€льност≥, до творчого розв'€занн€ навчально-виховних завдань в осв≥тн≥х закладах, а також формуванн€ ум≥нь ≥ навичок застосуванн€ досл≥дницьких метод≥в дл€ розв'€занн€ практичних питань навчанн€ ≥ вихованн€.

” практиц≥ вищих навчальних заклад≥в широко використовуютьс€ завданн€ студентам маг≥стратури дл€ самост≥йноњ роботи, що пере≠дбачають складанн€:

- узагальнюючих таблиць;

- структурних блок-схем лекц≥њ;

- кросворд≥в з теми;

- тест≥в з теми (одиночний, множинний, альтернативний, ≥ впор€дкований виб≥р);

- перел≥ку визначень ключових пон€ть курсу з посиланн€м на джерела;

- анотуванн€ статей (5-6 з одн≥Їњ теми курсу), книги або окремих розд≥л≥в, що т≥сно пов'€зан≥ з темою;

- написанн€ реферат≥в ≥ допов≥дей за визначеними виклада≠чем темами;

- р≥зноман≥тн≥ групов≥ завданн€, що передбачають розв'€занн€ або п≥дготовку проблемних ситуац≥й.

ћаг≥стерська робота Ц це форма самописноњ творчоњ роботи за вибором маг≥стра, залежно в≥д р≥вн€ сформованост≥ у студента досл≥д≠ницьких ум≥нь викладач може запропонувати написанн€: реферату; критичноњ статт≥; есе; реценз≥ю; анотац≥ю; завданн€ на досл≥дженн€ генезису розвитку певного €вища.

Ќайпрост≥ша форма Ц реферат Ц це допов≥дь на певну тему, що включаЇ огл€д наукових та ≥нших джерел з обраноњ теми або виклад зм≥сту науковоњ роботи. ¬ажливо зазначити, що у реферат≥ необх≥дно не лише висв≥тлити в≥дпов≥дну наукову ≥нформац≥ю, а й показати своЇ ста≠вленн€ до нењ.

–еферат Ц стислий ви≠клад у письмовому вигл€д≥ зм≥сту науковоњ прац≥, л≥тератури з теми.

–еферат наукового зв≥ту − в≥дображаЇ в дуже стислому вигл€д≥ основний зм≥ст зв≥ту: обс€г, к≥льк≥сть ≥ характер ≥люст≠рац≥й, наочност≥, таблиць, перел≥к ключових сл≥в, сукупн≥сть виконаноњ роботи, методи досл≥дженн€, стисл≥ висновки ≥ можливост≥ застосуванн€ результат≥в досл≥дженн€. –еферат може м≥стити ана≠л≥з ≥ критику в≥дпов≥дних наукових теор≥й.

ќсновн≥ вимоги до реферату:

- повнота в≥дображенн€ зм≥сту статт≥ чи к≥лькох праць за темою;

- в≥дпов≥дн≥сть основних тез ≥ положень, вид≥лених реферуючим, зм≥стов≥ статт≥;

- визначенн€ методики, €ку автор обраноњ дл€ реферуванн€ статт≥ використовуЇ, щоб розв'€зати проблему;

- в≥дпов≥дн≥сть висновк≥в автора поставленим завданн€м (чи до≠с€гнуто мети досл≥дженн€).

≈тапи реферуванн€:

- перший етап≠≠ − це етап час опрацюванн€ науковоњ статт≥. —л≥д насамперед уважно њњ прочитати, вид≥л€ючи ключов≥ моменти та принципов≥ положенн€. Ќа цьому етап≥ вид≥л€ють також дов≥дково-≥нформац≥йний апарат, зазначаючи автора, назву прац≥, назви пер≥≠одичного виданн€ або наукового зб≥рника, де м≥ститьс€ статт€, номер або том; м≥сце виданн€ (не дл€ пер≥одичних видань); р≥к та в≥дпов≥дн≥ стор≥нки;

- анал≥тичний − складанн€ плану реферуванн€ статт≥ за основними зм≥стовими блоками. ѕлан повинен включати вс≥ основн≥ складов≥ статт≥: вступ, постановку проблеми засоби реал≥зац≥њ, саме досл≥дженн€, висновки. Ќа цьому етап≥ формуЇтьс€ ч≥тке у€влен≠н€ про схему прац≥;

- синтезуючий, на €кому сл≥д зосередитис€, напо≠внюючи складений на попередньому етап≥ план характерними методи≠ками та аргументац≥Їю. ћетодика досл≥дженн€ проблеми розкриваЇ характер досл≥дженн€ з точки зору концептуальних засад ≥ базових принцип≥в, а також р≥вень новизни досл≥дженн€. јргументац≥€ Ї ≥люст≠ративною або наочною системою доказ≥в чи спростуванн€м т≥Їњ або ≥ншоњ тези (думки). ќсобливу увагу сл≥д звертати на висновки, €к≥ по≠дають у к≥нц≥ реферуванн€. ¬исновки мають бути стислим викладом положень прореферованоњ статт≥.

“ези Ц це стисл≥, лакон≥чно сформульован≥ основн≥ положенн€ допов≥д≥, пов≥домленн€ тощо. ¬они включають виклад основних думок прац≥ в≥д початку до к≥нц€, а не лише њњ досл≥дницькоњ частини. ” тезах одн≥Їю-двома фразами обірунтовують тему, викладають ≥стор≥ю пи≠танн€, методику досл≥дженн€ та його результати. ќкрем≥ положенн€ в тезах мають бути пов'€зан≥ м≥ж собою лог≥чно.

«алежно в≥д того, наск≥льки поширено подано тези, њх под≥л€ють на:

- основн≥ − принципово важлив≥, головн≥ положенн€, що уза≠гальнюють зм≥ст джерела;

- прост≥ − головн≥ думки в зм≥стов≥й частин≥ тексту;

- до кожноњ основноњ тези можна добрати к≥лька простих, що њњ роз'€снюють;

- складн≥ − запис, що включаЇ в себе €к основн≥, так ≥ прост≥ те≠зи.

≈тапи складанн€ тез:

- св≥доме ознайомленн€ з текстом; под≥л тексту на зм≥стов≥ частини;

- осмисленн€ кожного уривку, вид≥ленн€ в ньому найсуттЇв≥ших положень;

- формулюванн€ власними словами або цитатою основних те≠зово визначених частин.

—татт€ Ц науковий чи публ≥цистичний тв≥р невеликого розм≥ру, своЇр≥дне досл≥дженн€ важливоњ науковоњ, сусп≥льно-пол≥тичноњ чи л≥тературноњ теми, вона включаЇ в себе характеристику осмислених педагог≥чних чи ≥нших €вищ або процес≥в, оц≥нки, п≥дсумки, зауваженн€ чи побажанн€, що випливають ≥з зробленого анал≥зу.

≈се − невеликий за обс€гом прозовий тв≥р, що маЇ дов≥льну композиц≥ю ≥ висв≥тлюЇ ≥ндив≥дуальн≥ думки та висловленн€ щодо конкретного питанн€ ≥ не претендуЇ на вичерпне ≥ визначальне тлумаченн€ теми.

–езультати науково-досл≥дницькоњ прац≥ з р≥зних дисципл≥н маг≥≠странти можуть подавати в одн≥й з таких форм:

- науковий зв≥т;

- наукова допов≥дь;

- методичн≥ розробки з теми досл≥дженн€;

- наукова статт€.

ѕ≥дсумком самост≥йноњ досл≥дницькоњ д≥€льност≥ студента маг≥стратури маЇ бути маг≥стерська робота, €ку можна назвати дип≠ломною. ¬изначальною рисою такоњ роботи Ї ч≥тко виражений ≥ндив≥≠дуальний характер.

ћаг≥стерська робота Ї квал≥ф≥кац≥йним науково-практичним доробком, що м≥стить математично обірунтован≥ теоретичн≥ чи експериментальн≥ результа≠ти, науков≥ положенн€ ≥ св≥дчить про спроможн≥сть студента самост≥йно проводити науков≥ досл≥дженн€ в обран≥й галуз≥ знань. ”загальнен≥ в маг≥стерськ≥й робот≥ результати проведених њњ автором досл≥джень повинн≥ в≥дпов≥дати одн≥й з таких вимог:

- отриманн€ науково-обірунтованих спостережень ≥ висновк≥в, €к≥ мають теоретичне ≥ практичне значенн€, дають можлив≥сть аргуме≠нтовано вир≥шувати певне конкретне завданн€;

- отриманн€ нових науково обірунтованих або експерименталь≠них результат≥в, €к≥ Ї важливими дл€ певноњ галуз≥ науки.

–езультати досл≥джень мають бути апробованими у вигл€д≥ пуб≠л≥кац≥й в пер≥одичних виданн€х та наукових зб≥рниках, допов≥д€х на наукових або науково-практичних конференц≥€х тощо.

“ематика маг≥стерських роб≥т визначаЇтьс€ фахо≠вими (випускаючими) кафедрами та кафедрами педагог≥ки ≥ психолог≥њ, затверджуЇтьс€ вченими радами факультет≥в ≥ доводитьс€ до в≥дома студент≥в одночасно ≥з вир≥шенн€м питанн€ про зарахуванн€ њх до ма≠г≥стратури.

—туденту-маг≥странту надаЇтьс€ право обирати тему, визначену кафедрою, або запропонувати свою з обірунтуванн€м доц≥льност≥ њњ розробки.

“еми маг≥стерських роб≥т мають бути пов'€зан≥ з напр€мами ос≠новних науково-досл≥дних роб≥т в≥дпов≥дник кафедр або продовжувати (узагальнювати) результати досл≥дницькоњ роботи њх автор≥в, проведе≠них у пер≥од навчанн€ в ун≥верситет≥.

ѕерсональний розпод≥л тем з одночасним призначенн€м науко≠вих кер≥вник≥в затверджуЇтьс€ наказом ректора ун≥верситету за подан≠н€м вчених рад факультет≥в.

 ер≥вниками маг≥стерських роб≥т призначаютьс€ професори, до≠центи, старш≥ викладач≥ (кандидати наук) ун≥верситету.

¬иконанн€ маг≥стерських роб≥т проводитьс€ за ≥ндив≥дуальними планами, схваленими в≥дпов≥дними кафедрами ≥ затвердженими дека≠ном факультету.

«ахист маг≥стерських роб≥т проводитьс€ на в≥дкритому зас≥данн≥ ƒержавноњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженоњ наказом ректора ун≥≠верситету у встановленому ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни по≠р€дку. –ецензенти маг≥стерськоњ роботи призначаютьс€ деканом факу≠льтету.

ћаг≥стерська робота подаЇтьс€ у вигл€д≥ в≥дпов≥дно оформлено≠го (машинопис) досл≥дженн€ обс€гом не менше тридц€ти умовних сто≠р≥нок основного тексту (дл€ природничо-географ≥чних та ф≥зико-математичних проф≥л≥в) або не менше сорока стор≥нок (дл€ спец≥аль≠ностей гуман≥тарного проф≥лю). «бер≥гаЇтьс€ маг≥стерська робота п'€ть рок≥в.

«агальн≥ критер≥њ оц≥нюванн€ цих роб≥т сп≥впадають загалом з критер≥€ми оц≥нки дисертац≥йних роб≥т. “акими Ї:

- актуальн≥сть обраноњ проблеми досл≥дженн€, њњ теоретична ≥ практична значущ≥сть, само≠ст≥йн≥сть досл≥дницькоњ роботи, на€вн≥сть експериментальних даних;

- новизна п≥дходу до досл≥дженн€ проблеми; методолог≥чна обірунтова≠н≥сть, адекватн≥сть методики досл≥дженн€ його предметов≥; оформлен≠н€ тексту, на€вн≥сть обірунтованих висновк≥в;

- волод≥нн€ науковою мовою.

“ематика обираЇтьс€ залежно в≥д наукового проф≥лю кафедри, ≥нтерес≥в студент≥в. ƒоц≥льно брати теми, замовлен≥ школами, коле≠джами, ≥нститутами, ун≥верситетами. ” цьому випадку результати сту≠дентськоњ науковоњ творчост≥ можуть бути рекомендован≥ дл€ викорис≠танн€ безпосередньо в шк≥льн≥й практиц≥ або навчальному процес≥ вищих заклад≥в осв≥ти.

јктуальними проблемами педагог≥ки вищоњ школи, в розробц≥ €ких бажана участь студент≥в маг≥стратури, Ї так≥: самоанал≥з педагог≥≠чноњ профпридатност≥ та њњ розвиток, профес≥йне вихованн€ майбут≠нього педагога, система самост≥йноњ п≥знавальноњ д≥€льност≥ студент≥в, основи науковоњ прац≥ студент≥в, проблеми сп≥лкуванн€, методика ≥н≠див≥дуальноњ роботи над становленн€м педагог≥чного профес≥онал≥зму тв≥й.

ѕредметом досл≥дженн€ можуть бути: ≥сторико-педагог≥чн≥ €ви≠ща, система народноњ осв≥ти, €к≥сть навчанн€ ≥ вихованн€, моральний, еколог≥чний, правовий та ≥нший напр€ми вихованн€.

«агальн≥ вимоги до педагог≥чних досл≥джень ірунтуютьс€ на ви≠х≥дних положенн€х методолог≥њ педагог≥чних досл≥джень.

ќсновна мета педагог≥чного досл≥дженн€ пол€гаЇ:

- у розкритт≥ об'Їктивних законом≥рностей навчанн€, вихованн€ ≥ розвитку особисто≠ст≥;

- у св≥дом≥й та ц≥леспр€мован≥й ≥нтерпретац≥њ науково-педагог≥чноњ теор≥њ щодо њњ вт≥ленн€ у практику навчально-виховноњ роботи.

ѕедаго≠г≥чн≥ досл≥дженн€ мають бути спр€мован≥, насамперед, на вивченн€ предметноњ д≥€льност≥ особистост≥ €к головного джерела њњ формуван≠н€ ≥ вихованн€.

Ѕудь-€ке педагог≥чне досл≥дженн€ маЇ в≥дображати предмет у його власн≥й внутр≥шн≥й лог≥ц≥, ≥накше ≥стинно наукове п≥знанн€ педаго≠г≥чних €вищ, законом≥рностей њх розвитку ≥ функц≥онуванн€ Ї неможли≠вим. “ому в кожному досл≥дженн≥ обов'€зковим Ї використанн€ такого методу чи системи метод≥в, €к≥ б ц≥лком в≥дпов≥дали внутр≥шн≥й лог≥ц≥ €вища, процесу, що вивчаЇтьс€. ћетод нев≥дд≥льний в≥д зм≥сту досл≥≠дженн€.

—труктура педагог≥чного досл≥дженн€ м≥стить так≥ основн≥ компоненти:

- визначенн€ проблеми, теми досл≥≠дженн€; постановка мети й завдань досл≥дженн€; виб≥р об'Їкта й предмета досл≥дженн€;

- попередн≥й анал≥з ≥нформац≥њ, умов й метод≥в вир≥шенн€ певного типу та р≥вн€ досл≥дницьких завдань;

- формулюван≠н€ початкових г≥потез;

- теоретична та експериментальна њх перев≥рка;

- анал≥з та узагальненн€ отриманих результат≥в, наукових факт≥в, њх наукова ≥нтерпретац≥€;

- побудова теоретичних висновк≥в, де це можли≠во й необх≥дно;

- розробка науково-методичних рекомендац≥й щодо вдо≠сконаленн€ практики навчально-виховноњ роботи.

- ус≥ компоненти пе≠дагог≥чного досл≥дженн€ мають бути т≥сно пов'€зан≥ й взаЇмозумовлен≥;

- мета роботи маЇ в≥дпов≥дати проблем≥ досл≥дженн€;

- тема маЇ конкретизувати проблему досл≥дженн€, в≥ддзерка≠лювати його предмет;

- завданн€ мають розкривати мету досл≥дженн€; мета й завданн€ досл≥дженн€ зумовлюють формулюванн€ його г≥потези, €ку можна п≥дтвердити або спростувати методами досл≥дженн€, €к≥ най≠краще в≥дпов≥дають вир≥шенню проблеми на певних етапах досл≥дженн€.

ќр≥Їнтовна структура маг≥стерськоњ роботи Ї наступною:

- вступ (подаЇтьс€ обірунтуванн€ теми досл≥дженн€, визначаЇтьс€ об'Їкт, предмет, г≥потеза, мета, завданн€, методи, етапи досл≥дженн€);

- розд≥л перший (анал≥зуЇтьс€ стан проблеми у психолого-педагог≥чн≥й л≥тера≠тур≥ ≥ педагог≥чн≥й практиц≥);

- розд≥л другий (анал≥зуютьс€ власн≥ спо≠стереженн€, одержан≥ дан≥ експериментальноњ роботи);

- висновки (фо≠рмулюютьс€ загальн≥ висновки та рекомендац≥њ);

- список використаноњ л≥тератури;

- додатки (анкети, схеми, таблиц≥).

ћожна вид≥лити два р≥вн€ досл≥джень:

- емп≥ричний − на цьому р≥вн≥ встановлюють нов≥ науков≥ факти ≥ на основ≥ њх уза≠гальненн€ формулюють емп≥ричн≥ законом≥рност≥. ≈мп≥ричне досл≥дженн€ нац≥лене безпосе≠редньо на певний педагог≥чний об'Їкт, €вище, процес або законом≥р≠н≥сть ≥ спираЇтьс€ на дан≥ спостереженн€ та експерименти. ƒо метод≥в емп≥ричного р≥вн€ досл≥дженн€ належать так≥: спостереженн€, анкету≠ванн€, бес≥да, ≥нтерв'ю, тестуванн€, експеримент, б≥ограф≥чний метод, метод вивченн€ продукт≥в д≥€льност≥.

- теоретичний − на цьому р≥вн≥ формулюютьс€ основн≥, загальн≥ законом≥рност≥, що дозвол€ють по€с≠нити ран≥ше в≥дкрит≥ факти, а також передбачити факти ≥ €вища, що в≥дбудутьс€ у майбутньому. “еоретичне досл≥дженн€ пов'€зане з удосконаленн€м та розвит≠ком пон€т≥йного апарату педагог≥ки ≥ нац≥лене на р≥зноб≥чне п≥знанн€ об'Їктивноњ д≥йсност≥ разом з њњ суттЇвими зв'€зками й законом≥рност€≠ми. ƒо теоретичних метод≥в досл≥дженн€ належать: анал≥з та синтез, ≥ндукц≥€ та дедукц≥€, лог≥чн≥ методи (пор≥вн€нн€, аналог≥€, класиф≥ка≠ц≥€), а також методи моделюванн€.

—л≥д зауважити, що експериментально-емп≥ричний та теоретич≠ний р≥вн≥ взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою.

“еоретичн≥ методи досл≥дженн€ передбачають глибокий анал≥з фактичного матер≥алу, абстрагуванн€ в≥д усього другор€дного, розкритт€ суттЇвих законом≥рностей процесу, €вищ, по€сненн€ зовн≥шнього внутр≥шн≥м тощо.

≈мп≥ричн≥ методи пе≠редбачають досл≥дженн€ на р≥вн≥ €вищ, теоретичн≥ Ц на р≥вн≥ њх сутнос≠т≥.

Ћише спираючись на теоретичн≥ методи досл≥дженн€, можна по≠будувати адекватну об'Їктивну ≥нтерпретац≥ю накопичених педагог≥ч≠них факт≥в. Ѕудь-€ке педагог≥чне €вище сл≥д розгл€дати з позиц≥й його впливу на загальний результат педагог≥чноњ роботи у зв'€зку з ≥ншими €вищами. «астосуванн€ анал≥тичних метод≥в досл≥дженн€ даЇ можли≠в≥сть у кожному педагог≥чному €вищ≥ вид≥лити й розгл€нути окрем≥ його сторони, ознаки, особливост≥, властивост≥. јнал≥з допомагаЇ роз≥бра≠тис€ з найскладн≥шими €вищами: в≥докремити р≥знор≥дн≥ факти, з≥ста≠вити њх, вид≥лити типов≥. “аким чином створюЇтьс€ стратег≥€ досл≥≠дженн€, €ка передбачаЇ певне чергуванн€ €к емп≥ричних, так ≥ теоре≠тичних метод≥в.

як≥сть виконанн€ науково-досл≥дноњ роботи маг≥стра залежить в≥д готовност≥ маг≥стра до њњ орган≥зац≥њ ≥ проведенн€. ѕ≥д готовн≥стю розум≥Їтьс€ ≥нтегративна €к≥сть, що в≥дображаЇ здатн≥сть особистост≥ п≥д кер≥вництвом викладача орган≥зувати власну науково-досл≥дницьку д≥€льн≥сть в процес≥ навчанн€ ≥ включаЇ так≥ компоненти: творч≥ мож≠ливост≥, компетентн≥сть, оволод≥нн€ технолог≥Їю наукового досл≥джен≠н€ та викладу ≥ захисту результат≥в наукового досл≥дженн€.

“ворч≥ можливост≥ Ц це система ≥нтелектуально-творчих €костей особистост≥, €к≥ спри€ють усп≥ху у творч≥й д≥€льност≥.

¬она складаЇтьс€ з таких п≥дсистем:

- п≥дсистеми спр€мованост≥ (мотиви, ≥нтерес, потреби);

- п≥дсистеми характеролог≥чних особливостей особистост≥ (ц≥леспр€мован≥сть, працездатн≥сть, сумл≥нн≥сть тощо);

- п≥дсистеми зд≥бностей (≥ндив≥дуальних особливостей творчих процес≥в);

- п≥дсистеми творчих ум≥нь.

Ќеобх≥дними ≥ндив≥дуально-творчими €кост€ми майбутнього до≠сл≥дженн€ Ї:

- креативн≥сть мисленн€, тобто здатн≥сть продукувати нов≥ ≥дењ, г≥потези, способи вираженн€ проблемних задач;

- ≥нтуњц≥€, пр€ме баченн€ сут≥ речей, знаходженн€ правильного вир≥шенн€ проблеми без усв≥домленн€ шл€х≥в ≥ способ≥в дос€гненн€, творча у€ва;

- самост≥йне створенн€ нових образ≥в, €к≥ реал≥≠зуютьс€ в ориг≥нальних ≥ ц≥нних результатах д≥€льност≥;

- дивергентн≥сть мисленн€, альтернативн≥сть, здатн≥сть запропонувати дек≥лька п≥дход≥в до розв'€занн€ задач≥ та м≥н€ти њх, бачити проблеми, об'Їкти в р≥зних ракурсах;

- ориг≥нальн≥сть мисленн€, тобто своЇр≥дн≥сть €костей розуму, способу розумовоњ д≥€льност≥, здатн≥сть створювати думки, що в≥др≥з≠н€ютьс€ в≥д загально прийн€тих погл€д≥в;

- асоц≥ативн≥сть мисленн€ − здатн≥сть використовувати асоц≥а≠ц≥њ, в тому числ≥ аналог≥њ, а також в≥ддален≥сть асоц≥ац≥й.

- ≥нтелектуальна активн≥сть − ≥нтегральний п≥знавально-мотивац≥йний показник р≥вн€ розвитку творчоњ особистост≥, що базу≠Їтьс€ на ≥нтелектуальн≥й ≥н≥ц≥атив≥.

≤нтелектуальна ≥н≥ц≥атива Ц це не стимулюванн€ зовн≥ продов≠женн€ мисленн€, це продовженн€ розумовоњ д≥€льност≥ за межами заданоњ ситуац≥њ, що не обумовлена н≥ практичними потребами, н≥ нега≠тивною оц≥нкою роботи.

 омпетентн≥сть студента у науково-досл≥дницьк≥й д≥€льност≥ − це спец≥альн≥ ≥ загальнонауков≥ знанн€, €к≥ слугу≠ють методолог≥чною основою до орган≥зац≥њ та проведенн€ досл≥джен≠н€ (дл€ кожного напр€му педагог≥чних досл≥джень вони р≥зн≥), загаль≠нонауков≥, досл≥дницьк≥ вм≥нн€, а саме:

- орган≥зувати власну розумову д≥€льн≥сть;

- зд≥йснювати л≥тературний пошук, б≥бл≥ограф≥чний огл€д наукових джерел;

- обірунтувати актуальн≥сть теми досл≥дженн€;ч≥тко визначити мету ≥ завданн€ досл≥дженн€;оперувати пон€т≥йним апаратом;

- волод≥ти науковими методами п≥знанн€;визначати об'Їкт, предмет досл≥дженн€;

- формулювати г≥потезу, доводити або спростовувати њњ достов≥рн≥сть;

- обірунтувати наукову новизну ≥ практичну значущ≥сть досл≥дженн€;

- оформл€ти результати досл≥дженн€ у числових ≥ граф≥чних формах;

- захищати результати свого досл≥дженн€ у в≥дпов≥дн≥й форм≥.

„отири р≥вн€ готовност≥ студент≥в до науко≠во-досл≥дницькоњ д≥€льност≥: дуже низький; низький; достатн≥й; висо≠кий.

ƒуже низький р≥вень готовност≥ характерний дл€ студент≥в у €ких в≥дсутн≥й ≥нтерес до науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥. ќсновний мотив виконанн€ науковоњ роботи Ц необх≥дн≥сть отримати оц≥нку. —еред цих студент≥в б≥льш≥сть з низьким, ≥нод≥ з середн≥м р≥внем розвитку творчих можливостей. ¬они мають середн≥й ≥нод≥ достатн≥й р≥вень знань ≥ не прагнуть знати б≥льше, не волод≥ють технолог≥Їю досл≥дженн€ ≥ викла≠дом матер≥алу. ƒосл≥дницьку д≥€льн≥сть вважають за непотр≥бну.

Ќизький р≥вень готовност≥ в≥др≥зн€Ї студент≥в, €к≥ про€вл€ють певний ≥нтерес до окремих проблем, до певного питанн€; мають сере≠дн≥й розвиток творчих можливостей, поверхнево усв≥домлюють сут≠н≥сть проблеми. ≤н≥ц≥атива орган≥зац≥њ наукового досл≥дженн€ належить викладачев≥. —тудент допускаЇ помилки в лог≥ко-зм≥стовн≥й сторон≥ досл≥дженн€, не завжди добиваЇтьс€ Їдност≥ процесуальноњ ≥ лог≥ко зм≥стовноњ сторони. Ѕажанн€ займатис€ науковою роботою майже в≥д≠сутнЇ. ¬иклад результат≥в досл≥дженн€ реферативний.

ƒостатн≥й р≥вень готовност≥ передбачаЇ на€вн≥сть ≥нтересу до науковоњ роботи, високого або середнього розвитку творчих можливос≠тей, знанн€ сутност≥ науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥, без самост≥йно≠го ви€вленн€ вс≥х њњ характерних ознак; добре волод≥нн€ б≥льш≥стю досл≥дницькими ≥ де€кими загальнонауковими вм≥нн€ми, намаганн€ Їдност≥ процесуальноњ ≥ лог≥ко-зм≥стовноњ стор≥н при добор≥ форм ≥ ме≠тод≥в орган≥зац≥њ наукового досл≥дженн€; невм≥нн€ самост≥йно планува≠ти наукове досл≥дженн€ у зв'€зку з недостатньою компетентн≥стю. ƒл€ цих студент≥в характерно бажанн€ стати досл≥дником. ¬иклад матер≥а≠лу реферативно-анал≥тичний, ≥нод≥ творчий.

¬исокий р≥вень готовност≥ передбачаЇ потребу у науково-досл≥дницьк≥й д≥€льност≥, високий р≥вень творчих можливостей, знанн€ сут≥ науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥ ≥ вм≥нн€ самост≥йно ви€вл€ти вс≥ њњ характерн≥ ознаки, волод≥нн€ досл≥дницькими ≥ загальнонауковими вм≥нн€ми, знанн€ основних форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥; дос€гненн€ Їдност≥ процесуальноњ ≥лог≥ко-зм≥стовноњ стор≥н при добор≥ форм ≥метод≥в науково-досл≥дницькоњд≥€льност≥; визнанн€ соц≥альноњ рол≥ досл≥дницькоњ д≥€льност≥ дуже важливою у становленн≥ нашого сусп≥льства. ƒл€ цих студент≥в харак≠терний творчий стиль, роботи творчого р≥вн€. ѓх роботи в≥др≥зн€Ї: розум≥нн€ сут≥ наукового досл≥дженн€; вм≥н≠н€ в≥дшукати ≥ сформулювати проблему, ввести необх≥дний пон€т≥йний апарат; сформулювати об'Їкт, предмет, мету, завданн€, г≥потезу, до≠вести њњ або спростувати; зд≥йснити виб≥р метод≥в ≥ конкретних методик досл≥дженн€, провести анал≥з результат≥в досл≥дженн€, узагальнити, зробити правильн≥ висновки, оц≥нити меж≥ застосуванн€ досл≥дницькоњ модел≥.

јнал≥з статей, творчих роб≥т студент≥в маг≥стратури даЇ нам мо≠жлив≥сть вид≥лити дек≥лька характерних дл€ них р≥вн≥в науковост≥ ≥ тво≠рчост≥:

- реферативний р≥вень (стислий письмовий виклад основних положень теор≥њ, наукових праць з проблеми досл≥дженн€) (I-≤≤ р≥вень готовност≥ маг≥стр≥в до науково-досл≥дноњ д≥€льност≥);

- анал≥тико-реферативний (стислий виклад на основ≥ анал≥зу, творчоњ обробки л≥тературних джерел, анал≥з факт≥в ≥ теоретичне об≠ірунтуванн€, систематизац≥€, класиф≥кац≥€, узагальненн€. ≤ на ц≥й ос≠нов≥ висловлюванн€ критичних зауважень по сут≥ опубл≥кованого факту) (≤≤≤-≤V р≥вень готовност≥ маг≥стр≥в до науково-досл≥дноњ д≥€льност≥).

 


ƒќƒј“ќ  1.

“≈—“

до зал≥ку з курсу Фѕедагог≥ка вищоњ школиФ





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2027 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2191 - | 2047 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.067 с.