Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤снуЇ дв≥ структури експериментального досл≥дженн€: паралельна та посл≥довна




ѕаралельний експеримент: обираютьс€ по можливост≥ два однор≥дн≥ обТЇкти (два класи чи групи)≠-експериментальний та контрольний. ¬ експериментальн≥й груп≥ вводитьс€ в д≥ю активний фактор впливу, а в контрольн≥й груп≥ навчальний процес залишаЇтьс€ незм≥нним. —постер≥гаютьс€ ≥ з≥ставл€ютьс€ два обТЇкти, причому, €к ≥ до початку експерименту, так ≥ п≥сл€ нього. ÷е даЇ можлив≥сть пор≥вн€ти вих≥дн≥ та к≥нцев≥ характеристики досл≥джуваного педагог≥чного €вища ≥ таким чином довести ефективн≥сть проведеного експерименту.

ѕосл≥довний експеримент- ірунтуЇтьс€ на вивчен≥ одного й того ж обТЇкта дв≥ч≥: без введенн€ активного фактора впливу ≥ з його введенн€м. ” такому випадку необх≥дно довести, що в першому вар≥ант≥ експериментальних д≥й характеристики обТЇкта не зм≥нились, тобто д≥њ ви€вилис€ не результативними. ј в другому-введенн€ певного експериментального фактора зм≥нило ситуац≥ю, що засв≥дчила ефективн≥сть педагог≥чного впливу.

ѕедагог≥чн≥ процеси завжди мають ≥мов≥рний характер, бо звТ€зки м≥ж причиною ≥ насл≥дками не Ї однозначними, а залежать в≥д чисельних фактор≥в, €к≥ не можна передбачити наперед ≥ повн≥стю. ƒл€ практичного зд≥йсненн€ розрахунк≥в необх≥дно: ч≥тко визначити складов≥ педагог≥чного процесу, €к≥ можуть бути заф≥ксован≥ у певних одиниц€х вим≥рюванн€ (балах, к≥лькост≥ в≥дпов≥дей, виконаних завдань, витраченого часу, под≥й, що в≥дбулис€ тощо); розробити експериментальну методику, €ка стимулюЇ в≥дпов≥дн≥ д≥њ досл≥джуваних (тести, опитувальн≥ листки); отримати результати експерименту ≥ надати њм зручного дл€ обчисленн€ вигл€ду (таблиц≥, граф≥ки); обрати доц≥льний дл€ певного педагог≥чного €вища спос≥б розрахунк≥в (в≥дсотки, середнЇ значенн€ характеристик, меж≥ в≥дхилень в≥д середн≥х значень, дисперс≥€ та ≥н.); подати к≥льк≥сн≥ результати у форм≥, що забезпечуЇ можлив≥сть њх педагог≥чноњ ≥нтерпретац≥њ, тобто Їдност≥ €к≥сноњ та к≥льк≥сноњ оц≥нок.

¬им≥ри -це певн≥ в≥дпов≥дност≥ м≥ж €вищами, що вивчаютьс€, та числами. ¬они зд≥йснюютьс€ на основ≥ визначенн€ шкали вим≥рювань, одиниц≥ вим≥рювань та точност≥ вим≥рюванн€.

Ўкала найменувань -складаЇтьс€ шл€хом наданн€ обТЇктам вивченн€ цифрових значень. ÷≥ цифри вказують найменуванн€ обТЇкт≥в, њх можна м≥н€ти м≥сц€ми, групувати, п≥драховувати, ск≥льки раз (€к часто) вони зустр≥чаютьс€, але не можна додавати або в≥дн≥мати.

Ўкали пор€дку (або рангова) -даЇ можлив≥сть вир≥зн€ти ступ≥нь ви€вленн€ певних властивостей чи ознак обТЇкт≥в, њх сп≥вв≥дношенн€ типу Фб≥льше-меньшеФ, Фкраще-г≥ршеФ. “ака шкала використовуЇтьс€, коли треба врахувати €к≥сн≥ показники педагог≥чного €вища, що не мають сувороњ к≥льк≥сноњ м≥ри. ÷ифри бал≥в можна складати, д≥лити, множити, упор€дковувати (розм≥щати) за рангами.

Ўкала ≥нтервал≥в -це градац≥€ (пор€док) властивостей чи ознак обТЇкта,та њх в≥дм≥нност≥ в однакових ≥нтервалах, тобто встановлюЇ одиницю вим≥ру. ќбТЇкту надаЇтьс€ число, що дор≥внюЇ числу таких одиниць. “ому зазначен≥ шкали в≥дпов≥дають на питанн€ Фнаск≥льки б≥льше?Ф

Ўкали в≥дносин -це шкала в €к≥й ч≥тко визначено положенн€ нульовоњ точки.

ћетоди математичноњ статистики дають можлив≥сть урахувати ≥мов≥рн≥ неточност≥ ≥ в≥добразити њх у педагог≥чн≥й ≥нтерпретац≥њ результат≥в вим≥рюванн€, €к≥ не вважаютьс€ достов≥рними без такоњ статистичноњ обробки.

—татистична сукупн≥сть - це р€д чисел одержаних в процес≥ спостереженн€ або вим≥рюванн€ будь-€кого показника.

√енеральна сукупн≥сть- сукупн≥сть ус≥х значень, €к≥ можна добути дл€ вивченн€ обТЇкта.

¬иб≥ркова сукупн≥сть -це частина ус≥х значень, €к≥ можна добути дл€ вивченн€ обТЇкта.

¬иб≥рка -складаЇтьс€ за допомогою випадкового добору елемент≥в генеральноњ сукупност≥. ќдержан≥ к≥льк≥сн≥ дан≥ записуютьс€ у вигл€д≥ таблиц≥ з вертикал€ми (графи, стовпчики) ≥ горизонтал€ми (р€дки). ѕеретин вертикальних ≥ горизонтальних значень утворюЇ кл≥тинки дл€ вписуванн€ статистичних даних.

√≥стограма -це посл≥довн≥сть стовпчик≥в, кожний з €ких спираЇтьс€ на один розр€дний ≥нтервал, а висота його в≥дображаЇ число под≥й або частоту в цьому розр€д≥.

ѕрофес≥йна педагог≥чна д≥€льн≥сть Ц ц≥л≥сна динам≥чна система у €к≥й можуть виокремлюватис€ структурн≥ ≥ функц≥ональн≥ компоненти: субТЇкт педагог≥чного впливу, обТЇкт педагог≥чного впливу, предмет њх сусп≥льноњ д≥€льност≥, ц≥л≥ навчанн€, засоби педагог≥чноњ комун≥кац≥њ. ÷≥ компоненти складають систему, бо н≥ один з них не може бути зам≥нений ≥ншим або њх сукупн≥стю. ¬они знаход€тьс€ у пр€м≥й та зворотн≥й взаЇмозалежност≥.

ѕрац€ викладача вищого навчального закладу - це висококвал≥ф≥кована розумова прац€ щодо п≥дготовки кадр≥в спец≥ал≥ст≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ з ус≥х галузей народного господарства, ≥нтелектуальноњ ел≥ти сусп≥льства, украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. ¬ н≥й орган≥чно поЇднан≥ знанн€ та ерудиц≥€ вченого ≥ мистецтво педагога, висока культура та ≥нтелектуальна, моральна зр≥л≥сть, усв≥домленн€ обовТ€зку ≥ почутт€ в≥дпов≥дальност≥.

—пециф≥ка педагог≥чноњ д≥€льност≥ пол€гаЇ у наступному:

- у сукупност≥ певних ф≥зичних та ≥нтелектуальних сил ≥ зд≥бностей педагога, завд€ки €ким в≥н усп≥шно зд≥йснюЇ доц≥льну д≥€льн≥сть щодо вихованн€ ≥ навчанн€ студента. —еред них найважлив≥шими Ї орган≥заторськ≥ зд≥бност≥;

- у своЇр≥дност≥ обТЇкта педагог≥чноњ прац≥, €кий одночасно стаЇ субТЇктом ц≥Їњ д≥€льност≥. јктивн≥сть студент≥в €к субТЇкт≥в педагог≥чноњ прац≥ багато в чому визначаЇтьс€ р≥внем њх орган≥зац≥йних та вм≥нь.

- у своЇр≥дност≥ засоб≥в прац≥ викладача, значна частина €ких - духовн≥.;

- у специф≥ц≥ взаЇмозвТ€зку м≥ж трьома п≥дсистемами (сукупн≥сть ≥нтелектуальних ≥ ф≥зичних сил педагога, сукупн≥сть певних даних обТЇкта прац≥ ≥ сукупн≥сть засоб≥в та структури д≥€льност≥).

‘ункц≥њ, €к≥ виконуЇ викладач вищого навчального закладу:

- орган≥заторську (кер≥вник, пров≥дник у лаб≥ринт≥ знань, ум≥нь, навичок);

- ≥нформац≥йну (нос≥й найнов≥шоњ ≥нформац≥њ);

- трансформац≥йну (перетворенн€ сусп≥льно значущого зм≥сту знань в акт ≥ндив≥дуального п≥знанн€);

- ор≥Їнтовно-регул€тивну (структура знань педагога визначаЇ структуру знань студента);

- моб≥л≥зуючу (переведенн€ обТЇкта вихованн€ у субТЇкт, самовихованн€, саморуху, самоутвердженн€).

Ќавчальна робота у вищому педагог≥чному заклад≥≠ - це частина ц≥леспр€мованоњ трудовоњ д≥€льност≥ щодо п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, що включаЇ види конкретних роб≥т, визначених структурою навчального плану спец≥альност≥.

Ќавчально -педагог≥чна д≥€льн≥сть -це орган≥зац≥€ процесу навчанн€ у вищ≥й школ≥ у в≥дпов≥дност≥ з вимогами сусп≥льства.

Ќавчальний процес вищоњ школи -це процес у €кому орган≥чно поЇднуЇтьс€ навчальний ≥ науково-досл≥дний аспект, п≥двищенн€ активност≥ ≥ самост≥йноњ роботи студента (навчаючись, студент вчитьс€ сам).

ѕедагог≥чна д≥€льн≥сть - це д≥€льн≥сть у €к≥й поЇднуютьс€ теоретична складова, повТ€зана з розкритт€м нових законом≥рностей, сутност≥ науки, а також практична, спр€мована на перетворенн€ конкретних ситуац≥й, на розвТ€занн€ системи педагог≥чних завдань.

ѕсихолог≥чна структура д≥€льност≥ педагога -це взаЇмозвТ€зок, система ≥ посл≥довн≥сть д≥й педагога, спр€мованих на дос€гненн€ поставлених ц≥лей через розвТ€занн€ педагог≥чних задач у €к≥й виокремлюютьс€ конструктивний, орган≥заторський, комун≥кативний ≥ гностичний функц≥ональн≥ компоненти.

√ностичний компонент педагог≥чноњ д≥€льност≥ -це своЇр≥дний стрижень компонент≥в педагог≥чноњ д≥€льност≥ в≥н включаЇ в себе вивченн€: зм≥сту ≥ спос≥б впливу на студент≥в; в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей студент≥в; особливостей навчально-виховного процесу ≥ результат≥в власноњ д≥€льност≥, њњ переваг ≥ недол≥к≥в.

 онструктивний компонент включаЇ в себе: доб≥р ≥ композиц≥ю зм≥сту ≥нформац≥њ, €ка стаЇ надбанн€м студент≥в; проектуванн€ д≥€льност≥ студент≥в, в €к≥й необх≥дна ≥нформац≥€ може бути засвоЇна; проектуванн€ власноњ майбутньоњ д≥€льност≥ ≥ повед≥нки, €кими вони мають бути в процес≥ взаЇмод≥њ з≥ студентами.

ѕроективний компонент- це вм≥нн€ ч≥тко сформулювати мету, проблему, г≥потезу, задач≥ досл≥дженн€, знаходити найб≥льш ефективн≥ методи вивченн€ €вищ та анал≥зу даних, добирати ≥нформац≥йний матер≥ал дл€ наукового пошуку, передбачати ≥ попередньо оц≥нювати результати досл≥дженн€ тощо.

ќрган≥зац≥йний компонент вм≥щуЇ орган≥зац≥ю: ≥нформац≥ю в процес≥ њњ пов≥домленн€ студентам; р≥зних вид≥в д≥€льност≥ студента таким чином, щоб результати в≥дпов≥дали ц≥л€м системи; власноњ д≥€льност≥ ≥ повед≥нки в процес≥ безпосередньоњ взаЇмод≥њ з студентами.

 омун≥кативний компонент вм≥щуЇ: встановленн€ педагог≥чно доц≥льних стосунк≥в з тими, на кого спр€мований вплив; установка правильних взаЇмин з тими, хто виступаЇ в рол≥ кер≥вника даноњ системи; сп≥вв≥днесенн€ своЇњ д≥€льност≥ з державними завданн€ми, що ставитьс€ до кер≥вника €к громад€нина своЇњ держави.

ѕедагог≥чна майстерн≥сть -це комплекс €костей особистост≥, що забезпечуЇ висок≥й р≥вень самоорган≥зац≥њ профес≥йноњ д≥€льност≥ педагога. ѓњ складовими Ї гуман≥стичне спр€муванн€, теоретичн≥ знанн€, педагог≥чн≥ зд≥бност≥, педагог≥чна техн≥ка.

ѕрофес≥онал≥зм -це ≥нтегрована €к≥сть, результат ≥нтенсивноњ довготривалоњ педагог≥чноњ д≥€льност≥, €ка передбачаЇ висок≥й р≥вень продуктивност≥ прац≥.

—труктура профес≥йноњ педагог≥чноњ д≥€льност≥ складаЇтьс€ з трьох взаЇмоповТ€заних компонент≥в: профес≥онал≥зм знань, профес≥онал≥зм сп≥лкуванн€, профес≥онал≥зм самовдосконаленн€.

ѕрофес≥онал≥зм знань - основа, п≥дірунт€ формуванн€ профес≥она≠л≥зму загалом. ¬ажливими особливост€ми профес≥онал≥зму знань Ї:

- комплексн≥сть, тобто здатн≥сть викладача синтезувати ≥нформац≥ю з р≥зних галузей науки у процес≥ викладанн€ певного закону, тенденц≥њ;

- особист≥сна забарвлен≥сть, тобто знанн€, Фпропущен≥Ф через власну позиц≥ю;

- формуванн€ знань одночасно на р≥зних р≥вн€х (теоретичному, методичному, технолог≥чному).

ѕрофес≥онал≥зм сп≥лкуванн€ -це готовн≥сть ≥ ум≥нн€ використати системн≥ знанн€ у взаЇмод≥њ з≥ студентами.

ѕрофес≥йно - педагог≥чне сп≥лкуванн€ -це система прийом≥в орган≥чноњ соц≥ально-психолог≥чноњ взаЇмод≥њ педагога ≥ вихованц≥в, зм≥стом €коњ Ї обм≥н ≥нформац≥Їю, п≥знанн€ один одного, орган≥зац≥€ ≥ корекц≥€ взаЇмин у колектив≥ вихованц≥в, обм≥н рол€ми, сп≥впереживанн€ ≥ створенн€ умов дл€ самоствердженн€ особистост≥ вихованц€. ” профес≥йному сп≥лкуванн€ можна вид≥лити два взаЇмоповТ€зан≥ компоненти:

- загальн≥ принципи (основа) сп≥лкуванн€, що закладаютьс€ самим характером сусп≥льного ладу, насл≥дуванн€м ц≥нностей минулого, в €ких реал≥зуЇтьс€ педагог≥чна д≥€льн≥сть педагога, Їдина мета ≥ задач≥ навчанн€;

- ≥ндив≥дуальн≥ принципи (основа) сп≥лкуванн€, громад€нська позиц≥€, стиль сп≥лкуванн€ - сукупн≥сть конкретних прийом≥в ≥ засоб≥в, €к≥ викладач доц≥льно, залежно в≥д конкретних умов ≥ можливостей навчанн€ ≥ вихованн€ реал≥зуЇ у своњй д≥€льност≥ на основ≥ власних знань, зд≥бностей ≥ ум≥нь.

–≥вн≥ сп≥лкуванн€ викладач≥в:

- прим≥тивний -в основу ставленн€ до студента покладено прим≥тивн≥ правила ≥ реакц≥њ повед≥нки - амб≥ц≥њ, самовдоволенн€, зловт≥ха. ¬икладача демонструЇ свою зверхн≥сть. —тудент дл€ викладача виступаЇ засобом дос€гненн€ мети;

- ман≥пул€тивний -взаЇмини з≥ студентом будуютьс€ на гр≥, суть €коњ у бажанн≥ будь-що виграти, використовуючи р≥зн≥ прийоми, лестощ≥. —тудент при цьому Ї обТЇктом ман≥пул€ц≥њ. ¬≥н зал€каний, ≥нфантильний.

- стандартизований - дом≥нуЇ формальна сторона структури сп≥лкуванн€. —постер≥гаЇтьс€ слабка ор≥Їнтац≥€ на особист≥сть: викладач дотримуЇтьс€ стандарт≥в етикету, але така повед≥нка Ї поверховою ≥, не зач≥паючи особист≥сного р≥вн€, реал≥зуЇтьс€ на р≥вн≥ масок. —тудент самост≥йний обТЇкт, в≥дчуваЇ байдуж≥сть викладача поза ФмаскоюФ, ≥ фактично залишаЇтьс€ обТЇктом ман≥пул€ц≥й.

- д≥ловий -ор≥Їнтуючись на справу, викладач бере до уваги особист≥сн≥ характеристики студента лише в контекст≥ ефективност≥ д≥€льност≥. ¬икладач дотримуЇтьс€ стандарт≥в етикету, визнаЇ за студентом право на самост≥йн≥сть. —тудент дл€ викладача Ї значущим залежно в≥д внеску у сп≥льну д≥€льн≥сть. ¬ особистому житт≥ студент залишаЇтьс€ самост≥йним.

- особист≥сний -сп≥лкуванн€ базуЇтьс€ на глибок≥й зац≥кавленост≥ до студента, визнанн≥ самост≥йност≥ його особистост≥. ¬икладач поважаЇ студент≥в, вс€ його д≥€льн≥сть спр€мована на розвиток њхньоњ духовност≥, особист≥сне сп≥лкуванн€ стаЇ сп≥лкуванн€м духовним. —тудент дов≥р€Ї викладачев≥, викладач Ї авторитетом ≥ найкращим посередником м≥ж ним ≥ знанн€ми про навколишн≥й св≥т, людей себе.

Ќормою профес≥йноњ повед≥нки Ї такт, форма реал≥зац≥њ педагог≥чноњ морал≥ в д≥€льност≥ педагога, в €к≥й сп≥впадають думка ≥ д≥€.

ѕедагог≥чний такт -це педагог≥чно грамотне сп≥лкуванн€ в складних педагог≥чних ситуац≥€х, вм≥нн€ знайти педагог≥чно доц≥льний ≥ ефективний спос≥б впливу; почутт€ м≥ри, швидк≥сть реакц≥њ, здатн≥сть швидко оц≥нювати ситуац≥ю ≥ знаходити оптимальне р≥шенн€; вм≥нн€ керувати своњми почутт€ми, не витрачати самовладанн€, емоц≥йна ур≥вноважен≥сть, у поЇднанн≥ з високою принципов≥стю та вимоглив≥стю, з чуйним люд€ним ставленн€м до студента; критичност≥ ≥ самокритичност≥ в оц≥нц≥ своЇњ прац≥ та своњх вихованц≥в, у нетерпимост≥ до шаблону, формал≥зму, застою думки ≥ справи, до бюрократизму ≥ пихи; поваз≥ в студентах особистост≥, розвитку њх людськоњ д≥€льност≥. ѕедагог≥чний так -це ланцюг ситуац≥й ≥ задач, у розвТ€зан≥ €ких можна простежити таку посл≥довн≥сть: педагог≥чна задача- комун≥кативна задача - мовна задача. —лово - це основний ≥нструмент педагог≥чноњ д≥€льност≥.

 ультура мовленн€ -дотриманн€ кожним мовцем правильноњ л≥тературноњ вимови, правопису, лексичних ≥ граматичних норм, усталеного в л≥тературн≥й мов≥ наголошенн€ сл≥в.

ѕедагог≥чна техн≥ка м≥стить дв≥ групи складових:

- ум≥нн€ педагога керувати своЇю повед≥нкою - техн≥кою волод≥нн€ своњм орган≥змом;

- ум≥нн€ впливати на особист≥сть ≥ колектив: техн≥ка орган≥зац≥њ контакту, управл≥нн€ педагог≥чним сп≥лкуванн€м.

ѕрофес≥онал≥зм самовдосконаленн€ -це профес≥йне самовдосконаленн€ через самоосв≥ту (самост≥йне оволод≥нн€ найнов≥шими дос€гненн€ми психолог≥чноњ науки, накопиченн€ передового педагог≥чного досв≥ду; анал≥з власноњ д≥€льност≥ та д≥€льност≥ колег ≥ на ц≥й основ≥ реконструюванн€ навчально-виховноњ ≥нформац≥њ ≥ орган≥зац≥њ власних пошук≥в) та самовихованн€ - особист≥сне самовдосконаленн€ (перебудова особист≥сних €костей, установок, ц≥нностей, моральних ор≥Їнтац≥й, потреб, ≥нтерес≥в, мотив≥в повед≥нки).

—амоосв≥та -фундамент профес≥йного зростанн€ викладача €к спец≥ал≥ста, формуванн€ у нього соц≥ально ц≥нних ≥ профес≥йно-значущих €костей.

ѕедагог≥чна культура -це д≥алектична ≥нтегрована Їдн≥сть педагог≥чних ц≥нностей: ц≥нностей Цц≥лей й ц≥нностей-мотив≥в; ц≥нностей Цзнань; технолог≥чних ц≥нностей; ц≥нностей-властивостей; ц≥нностей в≥дношень. ѕедагог≥чна культура д≥алектична повТ€зана з ус≥ма елементами особист≥сноњ культури: моральною, естетичною, розумовою, правовою, пол≥тичною, еколог≥чною та ≥н., оск≥льки вона Ї ≥нтегральним показником ≥нших вид≥в культур, њх складовою ≥ в той же час включаЇ њх у себе.

 


“≈ћј 2.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 865 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2109 - | 1916 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.