Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќаукова ≥де€ -формулюЇтьс€ у вигл€д≥ г≥потези досл≥дженн€




√≥потеза досл≥дженн€ -передбачаЇ визначенн€, €к на основ≥ на€вних знань сформулювати знанн€, достов≥рн≥сть €ких необх≥дно досл≥дити ≥ п≥дтвердити. «м≥ст г≥потези повинен бути конкретним, в≥дпов≥дним до мети, обТЇкта ≥ предмета досл≥дженн€. «а структурою г≥потеза може складатис€ з двох елемент≥в: передбаченн€ та припущенн€.

ѕередбаченн€ -це визначенн€ нового стану або процесу ≥снуванн€ предмету досл≥дженн€.

ѕрипущенн€ -це умови ≥ засоби, методи, виконанн€ та урахуванн€ €ких призводить до переходу предмета у цей стан. ≤снуЇ два типу г≥потези: теоретичн≥ ≥ емп≥ричн≥.

Ќовизна досл≥дженн€ -це отриманн€ нового знанн€ п≥д час досл≥дженн€ та його значенн€ дл€ науки ≥ практики. ” формулюванн≥ науковоњ новизни важливо враховувати три пров≥дн≥ умови:

- розкритт€ виду результату, тобто необх≥дно вказати, €кий тип нового знанн€ добув досл≥дник. ÷е може бути виробленн€ концепц≥њ, методики, класиф≥кац≥њ, законом≥рностей тощо, або методичних рекомендац≥й, дидактичних пропозиц≥й, форм виховноњ роботи, €к≥ ран≥ше не були в≥дом≥ у педагог≥ц≥. “обто сл≥д розр≥зн€ти теоретичну та практичну новизну;

- визначенн€ р≥вн€ новизни отриманого результату, його м≥сц€ серед в≥домих наукових факт≥в. ” з≥ставлен≥ з ними нова ≥нформац≥€ може виконувати р≥зн≥ функц≥њ: уточнювати, конкретизувати ≥снуючи в≥домост≥, розширювати ≥ доповнювати њх або суттЇво перетворювати. ¬ залежност≥ в≥д цього вид≥л€ють так≥ р≥вн≥ новизни: конкретизац≥€, доповненн€, перетворенн€.

- оц≥нкою нових результат≥в Ї њх розгорнутий ч≥ткий виклад, а не формальне, н≥чим не п≥дкр≥плене запевненн€, що теоретичн≥ позиц≥њ ≥ практичн≥ висновки Ї новими.

ћетодолог≥чн≥ основи досл≥дженн€ -це ф≥лософськ≥ основи досл≥дженн€, його св≥тогл€дна функц≥€ й загальнонауков≥ положенн€.

ћетодолог≥€ Ц це сукупн≥сть способ≥в досл≥дженн€, вченн€ про методи наукового п≥знанн€.

ћетоди -система прийом≥в, що застосовуютьс€ дл€ дос€гненн€ мети ≥ завдань досл≥дженн€, ≥ схему, €кою керуЇтьс€ досл≥дник у ход≥ орган≥зац≥њ науковоњ роботи на њњ окремих етапах. ћетоди завжди Ї пох≥дними в≥д предмета ≥ мети досл≥дженн€, детерм≥нован≥ його зм≥стом та умовами проведенн€, залежними в≥д того, що вивчаЇтьс€.

ћетодика -означаЇ сукупн≥сть засоб≥в, умов, ≥ повТ€заних у систему лог≥кою процесу дос€гненн€, потр≥бного результату. ћетодика включаЇ стратег≥ю отриманн€ нового педагог≥чного знанн€, њњ окремих крок≥в ≥ в ц≥лому визначаЇ програму досл≥дженн€, його конкретн≥ завданн€. ¬ир≥зн€ютьс€ загальнонауков≥ та конкретно науков≥ методи досл≥дженн€. ƒо загальнонаукових в≥днос€тьс€: загальнотеоретичн≥ (абстракц≥€, конкретизац≥€, анал≥з, синтез, пор≥вн€нн€, протиставленн€, ≥ндукц≥€, дедукц≥€ тощо); соц≥ально - психолог≥чн≥ (соц≥ометр≥€, тестуванн€, трен≥нг тощо); математичн≥ (ранжуванн€, шкалуванн€, ≥ндексуванн€, корел€ц≥€, статистичн≥ методи тощо). ƒо конкретно-наукових в≥днос€тьс€: теоретичн≥ (анал≥з л≥тератури, арх≥вних джерел, документац≥й, продукт≥в д≥€льност≥ учн≥в, анал≥з пон€ттЇво-терм≥нолог≥чноњ системи, побудова г≥потези, побудова у€вного експерименту, прогнозуванн€, моделюванн€ тощо); емп≥ричн≥ (спостереженн€, бес≥ди, педагог≥чний консил≥ум, визначенн€ ≥ узагальненн€ масового та ≥ндив≥дуального педагог≥чного досв≥ду, педагог≥чний експеримент, науково-педагог≥чна експедиц≥€).

ѕравила роботи з л≥тературою. Ќакопиченню матер≥ал≥в у процес≥ критичного анал≥зу допомагають так≥ засоби:

- папки з галузевою ≥нформац≥Їю, що м≥ст€ть окрем≥ аркуш≥ з в≥домост€ми про певн≥ публ≥кац≥њ;

- цитуванн€ - досл≥вний запис авторського тексту;

- вит€ги-скороченн€ або повний виклад зм≥сту окремих фрагмент≥в л≥тературного джерела;

- складанн€ словника нових терм≥н≥в;

- анотац≥€ Ц коротка характеристика публ≥кац≥й з точки зору њњ зм≥сту, спр€муванн€ форми тощо. јнотац≥њ зручно розм≥шати на окремих картках з р≥зних питань досл≥джуваноњ теми;

- конспекти - детальний виклад зм≥сту ≥нформац≥њ.

¬ ус≥х формах накопиченн€ матер≥алу необх≥дно точно вказувати вих≥дн≥ дан≥ ≥нформац≥йного джерела, а саме: пр≥звище та ≥н≥ц≥али автора, назву публ≥кац≥њ, видавництво, м≥сце та р≥к виданн€, в≥дпов≥дн≥ стор≥нки тексту, загальний обс€г роботи.

Ќаприклад:

1. «инченко ¬.ѕ. ѕсихологические основы педагогики: психолого-педагогические основы построени€ системы развивающего обучени€ ƒ.Ѕ. Ёльконина Ц ¬.¬. ƒавыдова. Ц ћ.: √ардарики, 2002. Ц 431с.

2. Ћисина ћ. ». ¬ли€ние отношений с близкими взрослыми на развитие ребенка раннего возраста // ¬опр. психол. 1961. є 3. —. 117-124.

3. –авен ƒ.  омпетентность в современном обществе: вы€вление, развитие и реализаци€. Ц ћ.:  огито-центр, 2002. Ц 396с.

ѕедагог≥чний експеримент -це науково визначений досл≥д або спостереженн€ досл≥джуваного €вища у спец≥ально створених умовах, що дають змогу стежити за його переб≥гом, керувати ним, в≥дтворювати щоразу при повторенн≥ цих умов.

≈кспериментомЇ досл≥дженн€ педагог≥чного процесу шл€хом внесенн€ в нього принципово важливих зм≥н у в≥дпов≥дност≥ з поставленими завданн€ми та висунутою г≥потезою, що дають можлив≥сть розкрити в≥дношенн€ м≥ж €вищами, що вивчаютьс€ ≥ описати њх €к≥сно та к≥льк≥сно. —уттЇвою ознакою експерименту активне втручанн€ досл≥дника в обТЇкт педагог≥чного пошуку. «а умовами проведенн€ педагог≥чн≥ експерименти класиф≥кують на природн≥ та лабораторн≥, а за ознаками мети-на констатуюч≥ (д≥агностичн≥, контрольн≥), пошуков≥ та формуюч≥ (перетворювальний).

ѕриродний експеримент - проводитьс€ в звичайн≥й обстановц≥ навчально-виховного процесу, €ку досл≥дник не може принципово зм≥нювати введенн€м нового фактора педагог≥чного впливу.

Ћабораторний експеримент- зд≥йснюЇтьс€ шл€хом ≥золюванн€ €вища, €ке вивчаЇтьс€, до такого ступен€, котрий даЇ змогу найповн≥ше досл≥дити д≥ю активного фактора педагог≥чного впливу.

 онстатуючий експеримент (д≥агностичний) спр€мований на вивченн€ педагог≥чного €вища в умовах д≥њ ≥снуючого складу фактор≥в, тобто тих, €к≥ були визначен≥ до експерименту ≥ не зм≥нювались.

ѕошуковий експеримент -це особливий вид експерименту, п≥д час €кого досл≥дник не знаЇ фактор≥в, що впливають на педагог≥чний процес, ≥ проводить його розв≥дку дл€ одержанн€ первинноњ ≥нформац≥њ.

‘ормуючий експеримент - це основний вид досл≥дженн€ реальних педагог≥чних €вищ, мета котрого пол€гаЇ в тому, щоб довести, завд€ки впливу €ких активних фактор≥в можна дос€гти потр≥бних результат≥в навчально-виховного процесу.

ѕосл≥довн≥сть п≥дготовки формуючого експерименту:

- розробка плану-програми;

- виб≥р засоб≥в проведенн€ експерименту та вим≥р його результат≥в;

- обробка та анал≥з експериментальних даних;

- установленн€ адекватност≥ одержаних висновк≥в педагог≥чноњ реальност≥.

ѕлан Ц програма м≥стить назву теми, формулюванн€ робочоњ г≥потези, методику експерименту, перел≥к необх≥дних матер≥ал≥в, список виконавц≥в, календарний план роботи. ¬ його основу покладена методика-система способ≥в чи прийом≥в виконанн€ ефективного педагог≥чного досл≥дженн€. ћетодика зумовлюЇтьс€ метою та завданн€ми експерименту, вибором активних фактор≥в, потр≥бними вим≥рами, переб≥гом анал≥зу педагог≥чного €вища.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 700 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2105 - | 1834 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.