Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тудент €к обТЇкт Ц субТЇкт педагог≥чноњ д≥€льност≥




 

—тудентство €к соц≥альна група. ѕрава ≥ обовТ€зки студент≥в педагог≥чного ун≥верситету. ѕсихолог≥чн≥ особливост≥ старшого юнацького в≥ку. јдаптац≥€ студентства у вищому навчальному заклад≥. ћета ≥ завданн€ вихованн€ у вищому навчальному заклад≥. ќсновн≥ напр€ми вихованн€ студент≥в у процес≥ навчанн€ та поза навчальн≥й д≥€льност≥. ¬иховна робота в академ≥чн≥й груп≥. –оль та функц≥њ куратора академ≥чноњ студентськоњ групи. ‘орми поза аудиторноњ роботи з студентами.

–екомендована л≥тература

1. ѕоложенн€ про державний вищий навчальний заклад (р.4.) //≤нформац≥йний зб≥рник ћ≥н≥стерства осв≥ти. Ц 1997. Ц є1.

2. Ѕолонський процес: Ќормативно-правов≥ документи / ”кл. 3. ≤.“имошенко, ≤.√. ќнищенко, ј.ћ. √реков, ё.≤. ѕалеха. Ц  .: ¬ид-во ™вроп.ун-ту, 2004. Ц 102с.

3. Ѕолонський процес: ћодель структури до диплома / ”кл. 3. ≤.“имошенко, ќ.≤.  озаченко, ј.ћ. √реков, ё.ј. √апон, ё.≤. ѕалеха. Ц  .:¬ид-во ™вроп.ун-ту, 2004. Ц 73с.

4. √алуз€к ¬.ћ. ћотивац≥йно-ц≥нн≥сн≥ детерм≥нанти ≥ндив≥дуального стилю педагог≥чного сп≥лкуванн€: јвтореф. дис. канд. психолог. наук: 19.00.07 / ≤н-т психолог≥њ ≥м. √.—.  остюка ЋѕЌ ”крањни. Ц  ., 1998. Ц 17с.

5. ƒь€ченко ћ.Ќ.,  андыбович ѕ.ј. ѕсихологи€ высшей школы: »зд.2-е, перераб.и доп. Ц ћинск: »зд-во Ѕ√”, 1981. Ц 383с.

6.  арнеги ƒ.  ак завоевать друзей и как оказывать вли€ние на людей: —очинени€. Ц ћ.: »зд-во « ћ—ќ-ѕресс, 2001. Ц 720с.

7.  ≥чук Ќ.¬. “ворча особист≥сть вчител€: педагог≥чн≥ засади формуванн€. Ќавч. пос≥б. /≤зма≥л держ пед. ≥нст.: ћѕѕ "ѕринт майстер",1999.

8.  оротов ¬.≤., √ришин ™.ќ., ”стенко ќ.ј.. ѕедагог≥ка вищоњ школи. Ц  ., 1990.-—.22-23.

9. —исоЇва —.ќ. ќснови педагог≥чноњ творчост≥вчител€: Ќавч. пос≥б. Ц  ињв: ≤—ƒќ, 1994. Ц 112с.

10. Ўевчук ќ.Ћ.  ультуролог≥чна осв≥та майбутнього вчител€: теор≥€ ≥ практика. Ц  .: ¬ид-во Ќѕ” ≥м. ћ. ƒрагоманова, 2004. -232с.

 

—тудентство -це моб≥льна група, метою ≥снуванн€ €коњ Ї орган≥зац≥€ за певною програмою п≥дготовка до виконанн€ профес≥йних ≥ соц≥альних ролей у матер≥альному ≥ духовному виробництв≥.

—тудентство €к соц≥альна група -функц≥онуЇ в систем≥ вищоњ осв≥ти, виступаЇ €к обТЇкт виробництва, предметом €коњ Ї не р≥ч, а сама людина, особист≥сть. “ому головною форму виробництва Ї навчально-осв≥тн€ д≥€льн≥сть. —тудентство - це соц≥альна група, €ка маЇ свою мету, своњ специф≥чн≥ особливост≥ ≥ €ка готуЇтьс€ до виконанн€ соц≥альних ролей ≥ функц≥њ ≥нтел≥генц≥њ.

—уперечност≥ притаманн≥ студентському в≥ку:

- м≥ж розвитком ≥нтелектуальних ≥ ф≥зичних сил студента ≥ жорстким л≥м≥том часу та економ≥чних можливостей дл€ задоволенн€ зб≥льшених потреб (соц≥ально-психолог≥чна);

- м≥ж прагненн€м до самост≥йност≥ у добор≥ знань ≥ досить жорсткими формами ≥ методами п≥дготовки спец≥ал≥ста певного проф≥лю (дидактична);

- м≥ж великою к≥льк≥стю ≥нформац≥њ, що находить р≥зними каналами, розширюЇ знанн€ студент≥в, ≥ в≥дсутн≥стю часу, а ≥нод≥ бажанн€ розумовоњ переробки, що призводить до поверховост≥ у знанн€х ≥ мовленн≥ ≥ вимагаЇ спец≥альноњ роботи викладач≥в щодо поглибленн€ знань ≥ вм≥нь студент≥в загалом (психолого Цпедагог≥чна).

—тудент Ї обТЇктом педагог≥чноњ д≥€льност≥. ѕродукти д≥€льност≥ педагога матер≥ал≥зуютьс€ у псих≥чному обличч≥ ≥ншоњ людини - у њњ знанн€х, вм≥нн€х, навичках, в рисах характеру. —воЇр≥дн≥сть цього обТЇкту пол€гаЇ в тому, що в≥н одночасно Ї субТЇктом д≥€льност≥, проте не педагог≥чноњ, а ≥ншоњ навчальноњ, ≥гровоњ, досл≥дницькоњ, комун≥кативноњ.

ќбТЇктом д≥€льност≥ студента Ї наукова, теоретична ≥ практична ≥нформац≥€, €кою в≥н маЇ волод≥ти.

ѕродуктами д≥€льност≥ студента Ї в≥дпов≥д≥: усн≥, письмов≥, граф≥чн≥.

ѕер≥од в≥д 17 до 25 рок≥в Ї доленосним пер≥одом у житт≥ людини. ≤нтенсивн≥ пошуки поклику, виб≥р пр≥оритету, перех≥д в≥д книжних романтичних у€влень до з≥ткненн€ з реальними ≥нститутами, профес≥йне самовизначенн€, працевлаштуванн€, любов, становленн€ с≥мТњ. ¬се це повТ€зане з такою гостротою емоц≥йних переживань, з такою к≥льк≥стю р≥шень, €к≥ необх≥дно прийн€ти в найкоротший пер≥од ≥ €к≥ величезною м≥рою визначають долю людини, тому:

- це пер≥од найб≥льш ≥нтенсивного дозр≥ванн€ особистост≥; саме на нього припадаЇ дос€гненн€ стаб≥льност≥ б≥льшост≥ псих≥чних функц≥й;

- це в≥к переоц≥нки ц≥нностей ≥ мотивац≥њ повед≥нки, посиленн€ св≥домих мотив≥в повед≥нки, проте спец≥ал≥сти в галуз≥ в≥ковоњ психолог≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ в≥дзначають, що здатн≥сть до св≥домоњ саморегул€ц≥њ своЇњ повед≥нки розвинена у студент≥в не повною м≥рою (невмотивований ризик, невм≥нн€ передбачати насл≥дки своњх вчинк≥в, в основ≥ €ких можуть бути не завжди г≥дн≥ мотиви);

- водночас Ц це в≥к безкорисливих жертв ≥ самов≥ддач≥;

- це центральний пер≥од формуванн€ €костей характеру та ≥нтелекту: саме на нього припадаЇ дос€гненн€ стаб≥льност≥ та п≥ку б≥льшост≥ псих≥чних функц≥й (п≥к розвитку уваги 22, 24 роки, а в подальшому в 27, 29 рок≥в Цспад; п≥к розвитку памТ€т≥ 23, 24, 29 рок≥в; п≥к розвитку мисленн€ 20-22 до 25 рок≥в).

ён≥сть -пора самоанал≥зу ≥ самооц≥нок. —амооц≥нка зд≥йснюЇтьс€ шл€хом пор≥вн€нн€ ≥деального ФяФ з реальним. ѕроте разом з тим ≥деальне ФяФ ще не вив≥рено ≥ може бути випадковим, а реальне ФяФ може бути ≥люзорним. ÷е викликаЇ невпевнен≥сть в соб≥, що супроводжуЇтьс€ зовн≥шньою р≥зк≥стю ≥ розвТ€зан≥стю.

’арактерн≥ риси, €к≥ мають м≥сце у розвитку студентськоњ молод≥. ¬ цей пер≥од людина визначаЇ св≥й майбутн≥й життЇвий шл€х, оволод≥ваЇ профес≥Їю ≥ починаЇ пробувати себе в р≥зноман≥тних галуз€х житт€; самост≥йно плануЇ свою д≥€льн≥сть ≥ повед≥нку, активно в≥дтворюЇ самост≥йн≥сть суджень ≥ д≥й. ” цьому в≥ц≥ складаЇтьс€ св≥тогл€д, етичн≥ ≥ естетичн≥ погл€ди на основ≥ синтезу багатьох знань, життЇвого досв≥ду, самост≥йного розум≥нн€ ≥ практичних д≥й.

“ипаж≥ студент≥в за структурними особливост€ми особистост≥:

- спр€мован≥сть особистост≥, до €коњ вход€ть њњ потреби, мотиви, ц≥л≥, переконанн€, ≥деали;

- темперамент-псих≥чна властив≥сть особистост≥, €ка визначаЇ динам≥ку њњ ви€в≥в у р≥зних видах д≥€льност≥;

- зд≥бност≥, тобто псих≥чн≥ властивост≥ особистост≥, що €вл€ють собою потенц≥йн≥ ≥ реальн≥ можливост≥ людини у виконанн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ д≥€льност≥;

- характер - сукупн≥сть основних, стрижневих властивостей особистост≥, що визначають стиль повед≥нки у сусп≥льств≥.

—пр€мован≥сть -це основа, що визначаЇ психолог≥чний зм≥ст без виключенн€ властивостей особистост≥, це своЇр≥дний стрижень особистост≥.

“ип спр€мованост≥ особистост≥ -це той пров≥дний напр€м, у €кому людина себе стверджуЇ, розвиваЇ зд≥бност≥. якщо в основу вид≥ленн€ тип≥в спр€мованост≥ особистост≥ покладати сусп≥льну ц≥нн≥сть потреб, прагнень, то можна вид≥лити три основн≥ типи спр€мованост≥:

- тип буд≥вничого (сюди належать студенти, що утверджують себе справами, дл€ ≥нших людей, ≥ це приносить њм задоволенн€);

- тип споживача (пров≥дн≥ мотиви њх активн≥сть повТ€зан≥ з споживанн€м; самоствердженн€ у споживанн≥ духовних ≥ матер≥альних ц≥нностей);

- тип руйн≥вника (джерелом задоволенн€ Ї саме о соб≥ руйнуванн€ того, що створюЇтьс€ ≥ншими).

“иполог≥€ сучасного студентства, в основ≥ €коњ були покладен≥ так≥ критер≥њ: ставленн€ до навчанн€, наукова ≥ громадська активн≥сть, загальна культура ≥ почутт€ колектив≥зму:

- студент, що в≥дм≥нно навчаЇтьс€ з проф≥люючих, загальнотеоретичних, сусп≥льних дисципл≥н. «аймаЇтьс€ науково-досл≥дницькоњ роботою. ћаЇ високу культуру. Ѕере активну у громадськ≥й робот≥. « колективом повТ€заний р≥зноб≥чними ≥нтересами. ÷е- ≥деал сучасного студентства;

- студент, добре навчаЇтьс€. ¬важаЇ отриманн€ спец≥альност≥ Їдиною метою навчанн€ у вищому навчальному заклад≥. —усп≥льними дисципл≥нами ц≥кавитьс€ у межах програми. ѕовТ€заний з колективом навчальними ≥ профес≥йними ≥нтересами. Ѕере участь в громадськ≥й робот≥. ќц≥нюЇтьс€ викладачами та колегами €к хороший студент;

- студент, що в≥дм≥нно встигаЇ у навчанн≥, розгл€даЇ науку €к основну сферу ≥нтерес≥в ≥ д≥€льност≥. ¬и€вл€Ї ≥нтерес до сусп≥льних наук €к засобу по€сненн€ д≥йсност≥ ≥ своЇњ повед≥нки. ћаЇ високу загальну культуру. јктивний у громадськ≥й д≥€льност≥, з колективом повТ€заний широкими науковими ≥нтересами. —тудент цього типу - майбутн≥й учений. —еред цих студент≥в Ї так≥, хто займаЇтьс€ т≥льки наукою, вс≥ ≥нш≥ зан€тт€ вважаЇ марною тратою часу. —аме про них говор€ть - Фрац≥онал≥ст ’’≤ стол≥тт€Ф;

- студент, що встигаЇ у навчанн≥, активно ц≥кавитьс€ сусп≥льними науками понад програми, науково-досл≥дною рабо таю, €к правило, не займаЇтьс€. «агальна культура обмежена профес≥ональними ≥нтересами. ¬иключно активний у громадськ≥й робот≥ ≥ в житт≥ колективу, ≥нтереси €кого розгл€даЇ €к власн≥. ÷е активний громадський д≥€ч. …ого поважають за чесн≥сть, принципов≥сть, Їдн≥сть слова ≥ справи. ¬≥н завжди в гущавин≥ житт€. ¬читьс€ на Ф4Ф ≥ Ф5Ф;

- студент, що встигаЇ у навчанн≥ з ус≥х дисципл≥н. Ќауково-досл≥дницькоњ роботою не займаЇтьс€. –озгл€даЇ спец≥альн≥сть ≥ культуру €к основну сферу своњх ≥нтерес≥в ≥ д≥€льност≥. ¬ сусп≥льному громадському житт≥ не бере активноњ участ≥. « колективом його повТ€зують культурн≥ та розважальн≥ ≥нтереси. ¬ студентському колектив≥ в≥н - визнаний ерудит, знавець сучасного мистецтва, за його порадою студенти читають т≥ чи ≥нш≥ книжки. ≤нод≥ це заважаЇ навчанню, але такий студент добре навчаЇтьс€ ≥ сумл≥нно ставитьс€ до майбутньоњ профес≥њ.

- студент погано навчаЇтьс€, маЇ низьку усп≥шн≥сть. Ќауково-досл≥дницькою роботою не займаЇтьс€. ѕасивний стосовно участ≥ в громадськ≥й д≥€льност≥. ¬≥дпочинок ≥ розваги розгл€даЇ €к головну сферу д≥€льност≥. « колективом повТ€заний головним чином ≥нтересами в≥дпочинку. ÷е посередн≥й студент, €кий вважаЇ себе Фориг≥наломФ, ≥нод≥ морально нест≥йкий. ƒо вищого навчального закладу в≥н вступив тому, що ФмодноФ, Фвс≥ ≥дутьФ. —вою профес≥ю не любить ≥ ц≥нуЇ њњ лише €к джерело ≥снуванн€. ЌавчаЇтьс€ з м≥н≥мальним зусилл€м; де Ї можлив≥сть, використовуЇ шпаргалку.

“иполог≥€ студент≥в за р≥внем в≥дпов≥дальност≥:

- д≥йсно в≥дпов≥дальний характеризуЇтьс€ творчим п≥дходом до виконанн€ роботи. «авданн€ виконуЇ вчасно, у великих обс€гах, мають бажанн€ проводити наукову роботу.

- виконавц≥ виконують Фв≥д ≥ доФ ус≥ вимоги, њх ставленн€ до роботи - формальне, немаЇ бажанн€ працювати, завданн€ дуже часто виконуютьс€ в останн≥й момент;

- безпов≥дальн≥ виконують завданн€ еп≥зодично.

“иполог≥€ студент≥в за р≥внем мисленн€:

- високий р≥вень - творчий тип мисленн€, вид≥л€ють ≥стотн≥ ознаки педагог≥чних факт≥в, €вищ, ситуац≥й, аргументують њх, можуть прогнозувати результат, приймати власне р≥шенн€;

- достатн≥й р≥вень≠- репродуктивно-творче мисленн€, вид≥л€ють ≥стотн≥ ознаки педагог≥чних факт≥в, €вищ, ситуац≥й, аргументують њх, можуть прогнозувати результат, приймати власне р≥шенн€;

- середн≥й р≥вень-репродуктивне мисленн€, вид≥л€ють суттЇв≥, ≥стотн≥ ознаки педагог≥чних €вищ, факт≥в, обставин, ситуац≥й, але не завжди можуть прогнозувати, не виход€ть за меж≥ в≥домих правил, вважають за краще д≥€ти за зразком;

- низький-≥нтуњтивне мисленн€, характеризуЇ студент≥в, €ким важко визначити ≥стотн≥ ознаки педагог≥чних факт≥в, ситуац≥й, обставин, њх д≥€льн≥сть п≥дпор€дкована ≥нтуњц≥њ.

—оц≥ально-педагог≥чна адаптац≥€ - це засвоЇнн€ молодою людиною норм студентського житт€, включенн€ в систему м≥ж особових стосунк≥в групи. ѓњ сл≥д розгл€дати €к комплексну проблему, вид≥л€ючи в н≥й р≥зн≥ окрем≥ р≥вн≥ ≥ ланки, кожна з €ких маЇ специф≥чн≥ механ≥зми, зумовлен≥ р≥внем розвитку студента, групи ≥ колективу.

ѕроцес адаптац≥њ проходить на дек≥лькох р≥вн€х Фпристосуванн€Ф:

- до новоњ системи навчанн€;

- до зм≥н режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку;

- до входженн€ в новий колектив.

“руднощ≥ процесу адаптац≥њ студент≥в:

- негативн≥ переживанн€, повТ€зан≥ з виходом учорашн≥х учн≥в з шк≥льних колектив≥в з њх моральною допомогою ≥ моральною п≥дтримкою;

- невизначен≥сть мотивац≥њ вибору профес≥њ;

- невм≥нн€ зд≥йснювати психолог≥чну саморегул€ц≥ю повед≥нки ≥ д≥€льност≥;

- в≥дсутн≥сть повс€кденного контролю педагог≥в;

- пошук оптимального режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку в нових умовах;

- налагодженн€ побуту ≥ самообслуговуванн€, особливо при переход≥ з домашн≥х умов до умов до умов гуртожитку;

- в≥дсутн≥сть навичок самост≥йного роботи;

- невм≥нн€ конспектувати, працювати з першоджерелами, словниками, каталогами, дов≥дниками, показниками.

 омун≥кативн≥ звТ€зки з професорсько-викладацьким составом в≥д≥грають важливу роль в систем≥ особист≥сно-середовищних стосунк≥в студента. «араз переважають субТЇктно-обТЇктна парадигма, авторитарний стиль, компан≥йська повед≥нка з боку студент≥в, формал≥зм педагог≥чних заход≥в. Ѕ≥льш доц≥льною була б субТЇктно-субТЇктна взаЇмод≥€, €ка маЇ на мет≥:

- розвиток творчого потенц≥алу студент≥в на баз≥ сп≥вроб≥тництва;

- прагненн€ до самореал≥зац≥њ ≥ самовираженн€ обох субТЇкт≥в навчальному процес≥;

- удосконаленн€ техн≥ки сп≥лкуванн€.

—тудентське самовр€дуванн€ у вищому навчальному заклад≥ функц≥онуЇ з метою забезпеченн€ виконанн€ студентами своњх обовТ€зк≥в та захисту њх прав ≥ спри€Ї гармон≥йному розвитку особистост≥ студента, формуванню у нього навичок майбутнього орган≥затора, кер≥вника.

ќсновн≥ завданн€ орган≥в студентського самовр€дуванн€ Ї:

- забезпеченн€ ≥ захист прав та ≥нтерес≥в студент≥в;

- забезпеченн€ виконанн€ студентами своњх обовТ€зк≥в;

- спри€нн€ навчальн≥й, науков≥й та творч≥й д≥€льност≥ студент≥в;

- спри€нн€ у створенн≥ необх≥дних умов дл€ проживанн€ ≥ в≥дпочинку студент≥в;

- створенн€ р≥зноман≥тних студентських гуртк≥в, товариств, обТЇднань,, клуб≥в за ≥нтересами;

- орган≥зац≥€ сп≥вроб≥тництва ≥з студентами ≥нших вищих заклад≥в осв≥ти ≥ молод≥жними орган≥зац≥€ми;

- спри€нн€ проведенню серед студент≥в соц≥олог≥чних досл≥джень;

- спри€нн€ працевлаштуванню випускник≥в;

- участь у вир≥шенн≥ питань м≥жнародного обм≥ну студентами.

—тудентство Ц це особлива соц≥альна група, €ка маЇ своњ психолог≥чн≥ особливост≥, етапи розвитку соц≥альноњ адаптац≥њ у вищому навчальному заклад≥.

“ерм≥н Фвихованн€ Ф Ї пох≥дним в≥д слова "ховати", "вирощувати". ¬ украњнськ≥й народн≥й педагог≥ц≥ воно вживалос€ у значенн≥ "обер≥га≠ти", ховати в≥д зла, шк≥дливого впливу.

ѕон€тт€ ФвиховуватиФ ≥ Фнавча≠тиФ у сучасних умовах Ц це два самост≥йних пон€тт€, хоча ≥ взаЇмопо≠в'€заних м≥ж собою. Ќавчанн€ Ц частина вихованн€.

ѕризначенн€м вихованн€ €к соц≥ально-особист≥сного феномена Ї забезпеченн€ взаЇмод≥њ м≥ж покол≥нн€ми, спри€нн€ становленню ≥н≠див≥дуума суб'Їктом конкретно-≥сторичного процесу, що передбачаЇ безбол≥сне входженн€ та адаптац≥ю п≥дростаючих покол≥нь до житт€ в певних соц≥ально-економ≥чних реал≥€х.

„отири напр€ми у досл≥дженн€х проблем вихованн€:

- рац≥онал≥стичний. ¬≥н може мати авторитарний чи л≥беральний характер, але обов'€зково з на≠данн€м переваги науков≥й рац≥ональност≥. —утн≥сть цього напр€му в абсолютизац≥њ наукових знань (ФзнаннЇцентризмФ );

- культуроцентричний, де культура розгл€даЇтьс€ €к п≥дірунт€ вихованн€ й осв≥ти. ÷е б≥льш сучасний погл€д на вихованн€, €кий розвиваЇтьс€ в русл≥ про≠цес≥в демократизац≥њ. ¬≥н не обмежуЇтьс€ школою, передбачаЇ гу≠манний соц≥ум, €кий здатний гармон≥зувати в≥дносини людини ≥ сус≠п≥льства.  ультуроцентрична парадигма забезпечуЇ тр≥аду Ц Ђ≤стинуї, Ђƒоброї ≥ Ђ расуї, навчаЇ протисто€ти ЂЌеправд≥ї, Ђ«луї, Ђѕоту≠раннюї.

- культуротворчий, вих≥дним принципом €кого вважають Фц≥л≥сн≥сть картини св≥ту ≥ людини в н≥йФ.

- планетарно-особист≥сний, в основ≥ €кого Ц осв≥чена людина, озброЇна науковими знанн€ми ≥ найно≠в≥шими культурними дос€гненн€ми людства.

—учасн≥ парадигми вихованн€:

- особист≥но-гуман≥стична маЇ антропоцентричний характер. ¬она об'Їктивно прийшла на зм≥ну знаннЇцентричноњ ≥ культуроцентричноњ парадигмам, њњ системоутворюючим фактором виступаЇ не куль≠тура, не осв≥та, а дитина €к ун≥кальна неповторн≥сть ≥ найвища ц≥нн≥сть. ƒл€ практичноњ реал≥зац≥њ особист≥сно-гуман≥стичноњ парадигми необ≠х≥дне забезпеченн€ суб'Їкт-суб'Їктних, морально-естетичних взаЇмин д≥тей ≥ дорослих на р≥вн≥ сп≥вроб≥тництва ≥ сп≥втворчост≥;

- особист≥сно-ор≥Їнтована €кий перед≠бачаЇ: психолого-педагог≥чну д≥агностику, знанн€ особли≠востей кожноњ особистост≥ й особливостей кожного первин≠ного колективу; прогнозуванн€ розвитку первинних колектив≥в ≥ кожноњ особистост≥ на основ≥ њх особливостей ≥ можливостей виховного середовища; формуванн€ зм≥сту вихованн€, що в≥дпов≥даЇ ≥нди≠в≥дуальним особливост€м вихованц≥в, њхн≥м запитам ≥ створюЇ умови дл€ њх ефективного розвитку; вар≥ативн≥сть, гнучк≥сть форм ≥ метод≥в вихованн€ (≥ндив≥дуальн≥, групов≥ ≥ колективн≥, методи колективного та ≥ндив≥дуального впливу, словесн≥ ≥ практичн≥); орган≥зац≥ю ≥ методичне забезпеченн€ самовихован≠н€ студент≥в, високого ступен€ њхньоњ самод≥€льност≥; самовр€дуванн€ в студентських колективах; д≥алог≥чне сп≥лкуванн€ у виховному процес≥, що ірунтуЇтьс€ на взаЇмн≥й поваз≥, дов≥р≥ викладач≥в ≥ студент≥в; координац≥ю педагог≥чних, психолог≥чних, ≥нфор≠мац≥йних ≥ соц≥альних вплив≥в на особист≥сть; ≥нформац≥йно-методичне забезпеченн€ виховного процесу; впровадженн€ демократичних форм управл≥нн€ виховною системою.

Ќац≥ональне вихованн€ Ц це вихованн€ молод≥ на культурно-сторичному досв≥д≥ свого народу, його традиц≥€х, звича€х ≥ обр€дах, багатов≥ков≥й мудрост≥, духовност≥. ¬оно Ї конкретно-≥сторичним ви≠€вом загальнолюдського гуман≥стичного ≥ демократичного вихованн€. “аке вихованн€ забезпечуЇ етн≥зац≥ю д≥тей €к необх≥дний ≥ нев≥д'Їмний складник њх соц≥ал≥зац≥њ.

ѕроцес вихованн€ Ц система виховних заход≥в, спр€мованих на формуванн€ всеб≥чно ≥ гармон≥йно розвиненоњ особистост≥.

ѕроцес вихованн€ залежить в≥д об'Їктивних ≥ суб'Їк≠тивних чинник≥в.

ƒо об'Їктивних чинник≥в належать особливост≥ розвитку держави, перебудова економ≥ки на ринкових засадах, в≥дродженн€ нац≥ональних традиц≥й, вплив навколишнього середовища тощо.

—уб'Їктивними чинниками Ї д≥€льн≥сть с≥м'њ ≥ громадських орган≥зац≥й, навчально-виховна д≥€льн≥сть навчальних заклад≥в, д≥€ль≠н≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ тощо.

” процес≥ вихованн€ повинн≥ узгоджуватис€ впливи орган≥зованоњ виховноњ роботи ≥ об'Їктивн≥ умови. ¬≥д цьо≠го значною м≥рою залежить його ефективн≥сть.

ѕроцес вихованн€ завжди спр€мований на зм≥ну погл€д≥в, пере≠конань, ≥деал≥в, звичок, повед≥нки. —утн≥сть вихованн€ з точки зору ф≥лософ≥њ визначаЇтьс€ €к перетворенн€ культури людства в ≥ндив≥ду≠альну форму ≥снуванн€. —утн≥сть вихованн€ з точки зору педагог≥ки пол€гаЇ у привласненн≥ соц≥ального досв≥ду. «м≥ст цього процесу пол€≠гаЇ в тому, щоб те зовн≥шнЇ, об'Їктивне, найкраще, що Ї в соц≥альному досв≥д≥, стало суб'Їктивним, тобто перетворилос€ на погл€ди ≥ переко≠нанн€, вчинки ≥ повед≥нку особистост≥.

≤деалом вихованн€ в нашому сусп≥льств≥ Ї гармон≥йно розвине≠на, високоосв≥чена, соц≥ально активна й нац≥ональне св≥дома людина, що над≥лена глибокою громад€нською в≥дпов≥дальн≥стю, високими духовними €кост€ми, родинними й патр≥отичними почутт€ми, Ї нос≥Їм кращих надбань нац≥ональноњ та св≥товоњ культури, здатна до самороз≠витку ≥ самовдосконаленн€.

√оловна мета нац≥онального вихованн€: набутт€ молодим поко≠л≥нн€м соц≥ального досв≥ду, успадкуванн€ духовних надбань украњнсь≠кого народу, дос€гненн€ високоњ культури м≥жнац≥ональних взаЇмин, формуванн€ у молод≥ рис громад€нина украњнськоњ держави, розвине≠ноњ духовност≥, моральноњ, художньо-естетичноњ, правовоњ, трудовоњ, еколог≥чноњ культури.

ћета нац≥онального вихованн€ конкретизуЇтьс€ через систему виховних завдань, що Ї загальними не т≥льки дл€ ус≥х виховних заклад≥в, а дл€ всього сусп≥льства загалом.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади мають зд≥йснювати п≥дготовку ≥нтелекту≠ального генофонду нац≥њ, вихованн€ духовноњ ел≥ти, примножувати культурний потенц≥ал, €кий забезпечить високу ефективн≥сть д≥€льнос≠т≥ майбутн≥х спец≥ал≥ст≥в. ÷е може бути дос€гнуто через:

- вихованн€ майбутн≥х спец≥ал≥ст≥в авторитетними, високоосв≥≠ченими людьми, нос≥€ми високоњ загальноњ св≥тогл€дноњ, пол≥тичноњ, профес≥йноњ, правовоњ, ≥нтелектуальноњ, соц≥ально-психолог≥чноњ, емоц≥йноњ, естетичноњ, ф≥зичноњ та еколог≥чноњ культури;

- створенн€ необх≥дних умов дл€ в≥льного розвитку особистост≥ студента, його мисленн€ ≥ загальноњ культури, шл€хом залученн€ до р≥з≠номан≥тних вид≥в творчоњ д≥€льност≥ (науково-досл≥дноњ, техн≥чноњ, культу≠рно-просв≥тницькоњ, правоохоронноњ та ≥н.);

- збагаченн€ естетичного досв≥ду студент≥в шл€хом участ≥ њх у в≥дродженн≥ забутих та створенн≥ нових нац≥онально-культурних традиц≥й рег≥ону, м≥ста, вищого навчального закладу;

- формуванн€ Ђяї Ц концепц≥њ людини творц€ на основ≥ самоос≠в≥ти, саморозвитку, самовихованн€, самовдосконаленн€, моральноњ самозавершеност≥;

- пропаганду здорового способу житт€, запоб≥ганн€ вживанню студентами алкоголю, наркотик≥в, викор≥ненн€ шк≥дливих звичок.

÷≥леспр€моване формуванн€ готовност≥ до педагог≥чноњ д≥€льно≠ст≥ студент≥в маг≥стратури передбачаЇ систематичне ≥ комплексне ви≠користанн€ принцип≥в, засоб≥в, форм, метод≥в профес≥йного вихован≠н€.

–езультативн≥сть виховного процесу залежить в≥д певних педаго≠г≥чних умов, серед €ких особливо значущим Ї сп≥вв≥дношенн€ позиц≥њ особистост≥ ≥ системи педагог≥чних вплив≥в.

ѕроцес становленн€ студента €к фах≥вц€ складаЇтьс€ з дек≥ль≠кох етап≥в:

- усв≥домленн€ соц≥альноњ рол≥ прац≥ педагога;

- сприйн€тт€ вимог педагог≥чноњ профес≥њ;

- усв≥домленого пред'€вленн€ цих вимог до себе;

- самовихованн€ необх≥дних €костей, моделюючих особист≥сть викладача, вчител€, реал≥зац≥њ творчоњ д≥€льност≥.

÷≥ етапи профес≥й≠ного становленн€ майбутнього спец≥ал≥ста складають основу профе≠с≥йно-педагог≥чного вихованн€ у ¬Ќ«, процес €кого включаЇ в себе навчальну, наукову, позааудиторну та громадську роботу.

ѕри орган≥зац≥њ виховного процесу важливо пам'€тати про умо≠ви його результативност≥, а саме:

- формуванн€ морального обличч€ особистост≥ в≥дбуваЇтьс€ на основ≥ д≥€льност≥ людини ≥ њњ сп≥лкуванн€ ≥з оточуючими;

- сп≥вв≥днесенн€ зовн≥шн≥х вплив≥в з ≥ндив≥дуальними особли≠вост€ми особистост≥;

- знанн€ джерел ≥ руш≥йних сил њњ самовизначенн€.

—труктурними-елементами процесу вихованн€ Ї: мета, зм≥ст, форми, методи ≥ засоби вихованн€, його результат.

 омпонентами процесу вихованн€ Ї:

- св≥дом≥сть особистост≥ студента;

- емоц≥йно-чуттЇва сфера;

- звички повед≥нки.

“аксоном≥€ ц≥лей в афективн≥й (емоц≥йно-ц≥нн≥сн≥й) сфер≥ включаЇ ц≥л≥ формуванн€ емоц≥йно-особист≥сного ставленн€ до €вищ навколишнього св≥ту на р≥вн≥:

- сприйманн€ (моральних норм сусп≥льства);

- ≥нтересу (сформованост≥ ≥нтересу до моральних норм сусп≥льства );

- готовност≥ (реагувати певним чином на под≥њ, вчинки людей);

- засвоЇнн€ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥њ;

- активного њх ви€ву.

¬иховний процес у вищому навчальному заклад≥ реал≥зуЇ прин≠ципи вихованн€, що визначен≥  онцепц≥Їю вихованн€ д≥тей та молод≥ у нац≥ональн≥й систем≥ осв≥ти ≥ склалис€ ≥сторично:

- Їдн≥сть нац≥онально≠го ≥ загальнолюдського; природов≥дпов≥дн≥сть; культуров≥дпов≥дн≥сть;

- активн≥сть, самод≥€льн≥сть ≥ творча ≥н≥ц≥атива студентськоњ молод≥;

- де≠мократизац≥€ вихованн€;

- гуман≥зац≥€ вихованн€; безперервн≥сть ≥ на≠ступн≥сть вихованн€; Їдн≥сть навчанн€ ≥ вихованн€;

- ц≥леспр€мован≥сть;

- диференц≥ац≥€ та ≥ндив≥дуал≥зац≥€ виховного процесу;

- етн≥зац≥€;

- ком≠плексний п≥дх≥д;

- опора на позитивне.

ѕрограма вихованн€ Ц короткий виклад основних положень ≥ ц≥≠лей д≥€льност≥ вищого навчального закладу щодо вихованн€ сту≠дент≥в упродовж усього пер≥оду њх навчанн€.

¬она ірунтуЇтьс€ на загальн≥й мет≥ вихованн€ ≥ в≥доб≠ражаЇ €кост≥, €к≥ необх≥дно сформувати у майбутн≥х спец≥≠ал≥ст≥в, нам≥чен≥ завданн€ та зм≥ст, що мають бути реал≥зо≠ван≥ дл€ дос€гненн€ мети.

«агальноњ мети дос€гають поетапно. ” робот≥ з≥ студен≠тами кожного курсу ставл€ть конкретн≥ виховн≥ ц≥л≥ за≠лежно в≥д њх особливостей, р≥вн€ вихованост≥, €костей, €к≥ сл≥д сформувати на певному етап≥.

ќсновн≥ завданн€ вихованн€ студентськоњ молод≥ зумовлен≥ пр≥оритетними напр€мами реформуванн€ вихо≠ванн€, визначених ƒержавною нац≥ональною програмоюЂќсв≥таї (Ђ”крањна XXI стол≥тт€ї). ƒо них належать: формуванн€ нац≥ональноњ св≥домост≥, любов≥ до р≥дноњ земл≥, свого народу, бажанн€ працювати задл€ держави, готов≠ност≥ њњ захищати; забезпеченн€ духовноњ Їдност≥ покол≥нь, вихованн€ поваги до батьк≥в, ж≥нки-матер≥, культури та ≥стор≥њ свого народу; формуванн€ високоњ мовленнЇвоњ культури, оволод≥нн€ украњнською мовою; прищепленн€ шанобливого ставленн€ до культури, звичањв, традиц≥й ук≠рањнц≥в та представник≥в ≥нших нац≥й, €к≥ мешкають на територ≥њ ”крањни; вихованн€ духовноњ культури особис≠тост≥, створенн€ умов дл€ вибору нею своЇњ св≥тогл€дноњ позиц≥њ; утвердженн€ принцип≥в вселюдськоњ морал≥: правди, справедливост≥, патр≥отизму, доброти, працелюб≠ност≥ та ≥нших доброчинностей; формуванн€ творчоњ, працелюбноњ особистост≥, вихованн€ цив≥л≥зованого господа≠р€; забезпеченн€ повноц≥нного ф≥зичного розвитку молод≥, оборони та зм≥цненн€ њњ здоров'€; вихованн€ поваги до  онституц≥њ, законодавства ”крањни, державноњ символ≥≠ки; формуванн€ еколог≥чноњ культури людини; розвиток ≥ндив≥дуальних зд≥бностей ≥ талант≥в молод≥, забезпеченн€ умов њх реал≥зац≥њ тощо.

ќсновн≥ напр€ми вихованн€ реал≥зуютьс€ у навчальних закладах в процес≥ навчанн€ та позааудиторноњ д≥€льност≥ студента.

ѕозааудиторна виховна робота у вищому навчальному заклад≥ проводитьс€ на основ≥ студентського самовр€дуванн€, активност≥ ≥ самост≥йност≥ студент≥в за умови кер≥вноњ рол≥ студентського активу ≥ педагог≥чноњ допомоги викладач≥в.

ѕозааудиторна робота стимулюЇ формуванн€ особистост≥ майбутнього фах≥вц€ у контекст≥ профес≥онал≥зац≥њ вс≥х виховних вплив≥в на студент≥в.

ќсновними напр€мами виховноњ роботи у вищому навчальному за≠клад≥ Ї: формуванн€ наукового св≥тогл€ду;

- громад€нське та патр≥отичне вихованн€;

- правове вихованн€; моральне вихованн€;

- художньо-естетичне;

- трудове;

- ф≥зичне вихованн€;

- еколог≥чне вихованн€;

- профес≥йно Ц педагог≥ч≠не вихованн€.

ќсновними засобами ≥ формами реал≥зац≥њ цих напр€м≥в роботи у вищих навчальних закладах Ї: диспути, вечори, читацьк≥ конферен≠ц≥њ, бес≥ди, св€та, лекц≥њ, зустр≥ч≥ та ≥нше.

≤нститут куратор≥в- це управл≥нська ланка, €ка взаЇмод≥Ї з ≥ншими у систем≥ позааудиторноњ виховноњ ро≠боти ≥ забезпечуЇ њњ орган≥зац≥ю на р≥вн≥ студентськоњ академ≥чноњ групи.

–езультатом д≥€льност≥ куратора Ї набутт€ молодою людиною соц≥а≠льного досв≥ду повед≥нки, формуванн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й ≥ розвиток ≥ндив≥дуальних €костей особистост≥.

 уратор призначаЇтьс€ адм≥н≥страц≥Їю ун≥верситету на п≥дстав≥ поданн€декана факультету, а також з урахуванн€м побажань студен≠т≥в дл€ роботизакадем≥чними групами.

‘ункц≥њ куратора академ≥чноњ групи: анал≥тична, орган≥заторсь≠ка, комун≥кативна та соц≥альна.

јнал≥тична функц≥€ передбачаЇ плануванн€ та орган≥зац≥ю виховноњ роботи студентською групою на п≥дстав≥ урахуванн€ куратором: м≥жособист≥сних стосунк≥в у колектив≥, мотив≥в навчальноњ та п≥знавальноњ д≥€льност≥ студент≥в, р≥вн€ њх ≥нтелектуаль≠ного розвитку, ≥ндив≥дуальних особливостей, соц≥ально-побутових умов житт€ (останнЇ досл≥джуЇтьс€ куратором сп≥льно з профоргами груп), стану здоров'€, результат≥в навчанн€ тощо. ќрган≥заторська функц≥€ забезпечуЇ наданн€ необх≥дноњ допомоги студентському само≠вр€дуванню, творчим групам, радам тощо. ‘ункц≥€ соц≥ал≥зац≥њ реал≥≠зуЇтьс€ у гуман≥стично-ор≥Їнтован≥й взаЇмод≥њ Фпедагог Ц студентФ.  уратор академ≥чноњ групи допомагаЇ вихованцю в особист≥сному роз≠витку, засвоЇнн≥ та прийн€тт≥ сусп≥льних норм, ц≥нностей, дотриманн≥ засад духовно повноц≥нного бутт€. ¬≥н бере на себе м≥с≥ю старшого колеги в оволод≥нн≥ студентом позитивними соц≥альними рол€ми, ви≠користовуючи позааудиторну виховну роботу €к Фситуац≥њ соц≥ального досв≥ду повед≥нкиФ. јле ≥ сам куратор виступаЇ суб'Їктом соц≥ал≥зац≥њ, тому що теж приймаЇ та переробл€Ї соц≥альний досв≥д, нос≥Їм €кого Ї студентство. ќтже, педагог≥чним засобом соц≥ал≥зац≥њ Ї множинн≥сть стосунк≥в, €к≥ виникають не т≥льки у навчальному процес≥, айв орган≥≠зац≥њ виховноњ позааудиторноњ роботи.

ѕлануванн€ значною м≥рою визначаЇ результати та перспектив≠н≥сть системи виховноњ роботи. ÷≥леспр€моване ≥ ч≥тке плануванн€ допомагаЇ кураторам уникнути багатьох помилок та негативних €вищ у студентський груп≥. ќбірунтований план дозвол€Ї нам≥тити загальн≥ перспективи та конкретн≥ шл€хи розв'€занн€ поставлених виховних завдань.

ќсновн≥ вимоги до плану:

- ц≥леспр€мован≥сть плану, тобто зм≥ст та форми виховноњ робо≠ти, що плануютьс€, передбачають реал≥зац≥ю конкретних ц≥лей та за≠дач;

- кожна справа маЇ спри€ти розв'€занню поставлених завдань; залежно в≥д мети кожна форма роботи маЇ свою специф≥ку у њњ вико≠ристанн≥;

- врахуванн€ потреб та ≥нтерес≥в, ≥ндив≥дуальних особливостейкожного студента;

- сп≥втворч≥сть педагог≥в та студент≥в в орган≥зац≥њвиховноњ роботи;

- зв'€зок з житт€м сусп≥льства, майбутньою профес≥йною д≥€ль≠н≥стю студент≥в;

- комплексний характер план≥в;

- ц≥л≥сний п≥дх≥д до процесу плануванн€;

- наступн≥сть зм≥сту та форм виховноњ роботи;

- конкретн≥сть, доц≥льн≥сть плану, обірунтован≥сть виховноњ роботи, врахуванн€ особливостей студентського колективу, р≥вн€ його розвитку, традиц≥й, що склалис€;

- розумна насичен≥сть плану.

 ритер≥€ми ефективност≥ управл≥нн€, системою виховноњ роботи на р≥вн≥ куратора академ≥чноњ групи Ї:

- р≥вень вихованост≥ майбутн≥х спец≥ал≥ст≥в;

- активн≥сть, згуртован≥сть групи, сусп≥льно-корисний характер д≥€льност≥ групи;

- стаб≥льний режим роботи академ≥чноњ групи, в≥дсутн≥сть серйо≠зних випадк≥в порушень трудовоњ та навчальноњ дисципл≥ни студента≠ми;

- позитивна мотивац≥€ навчально-виховноњ д≥€льност≥ студент≥в, що ви€вл€Їтьс€ у навчально-п≥знавальн≥й, науково-досл≥дн≥й, ≥нших видах д≥€льност≥;

- м≥крокл≥мат у груп≥, що спри€Ї самореал≥зац≥њ особистост≥ кож≠ного студента;

- р≥зноман≥тн≥сть форм виховноњ позааудиторноњ роботи, що спри€Ї самореал≥зац≥њ особистост≥ кожного студента;

- д≥€льн≥сть студентського самовр€дуванн€ у груп≥;

- участь групи у загальноун≥верситетських заходах;

- спри€тлив≥ умови проходженн€ адаптац≥йного пер≥оду студен≠тами 1-го курсу;

- оволод≥нн€ студентами досв≥дом соц≥альноњ повед≥нки.

–езультатом виховноњ д≥€льност≥ куратора маЇ бути достатн≥й р≥≠вень вихованост≥ студент≥в.

ѕ≥д вихован≥стю у педагог≥чному розум≥нн≥ мають на уваз≥ комплексну властив≥сть особистост≥, €ка характеризу≠Їтьс€ на€вн≥стю ≥ р≥внем сформованост≥ у нењ сусп≥льно значущих €кос≠тей, що в≥дображають мету вихованн€.

 

“≈ћј 3.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2194 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2004 - | 1936 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.101 с.