Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як орган≥затор навчально-виховного процесу




ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ»

Ѕерд€нський державний педагог≥чний ун≥верситет

—оц≥ально-гуман≥тарний факультет

 

 афедра педагог≥ки вищоњ школи

та управл≥нн€ осв≥тн≥ми закладами

 

 

 

“≈«» Ћ≈ ÷≤… «  ”–—”

Фѕ≈ƒј√ќ√≤ ј ¬»ўќѓ Ў ќЋ»Ф

дл€ маг≥странт≥в

з≥ спец≥альност≥ 8.000009 Ц ”правл≥нн€ навчальним закладом

 

 

«атверджено радою

соц≥ально-гуман≥тарного факультету

протокол є в≥д 2007 р.

 

 

Ѕерд€нськ


 

 

”пор€дник:

ЌЇмченко —.√., старший викладач, кандидат педагог≥чних наук.

 

 

–ецензенти:

 

 рижко ¬.¬., кандидат педагог≥чних наук, професор;

 

 ашкарьов √.¬., кандидат педагог≥чних наук, доцент.

 

—хвалено методичною радою

Ѕерд€нського державного педагог≥чного ун≥верситету

 

ѕротокол в≥д 2007 р. є


ѕќя—Ќё¬јЋ№Ќј «јѕ»— ј

 

—тратег≥€ розвитку сучасного украњнського сусп≥льства в умовах соц≥ально-економ≥чних реформ обТЇктивно потребуЇ п≥двищенн€ вимог до осв≥тньоњ системи та профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в високоњ квал≥ф≥кац≥њ.

«акон Фѕро осв≥туФ (2002 р.) визначаЇ, що маг≥стр ≠- осв≥тньо квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особистост≥, €ка на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн€ бакалавра або спец≥ал≥ста здобула повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн€ та знанн€, достатн≥ на виконанн€ завдань та обовТ€зк≥в ≥нновац≥йного характеру.

 урс педагог≥ки дл€ маг≥стр≥в завершуЇ весь цикл педагог≥чних дисципл≥н ≥ лог≥чно повТ€заний з основними курсами педагог≥ки (загальноњ, теор≥њ ≥ методики вихованн€, дидактики, школознавства), педагог≥чноњ майстерност≥ та в≥ковоњ ≥ педагог≥чноњ психолог≥њ, технолог≥њ навчально-виховного процесу.

ќсновною метою курсу педагог≥ки вищоњ школи Ї п≥дготовка студент≥в маг≥стратури до: виконанн€ обовТ€зк≥в викладача вищого навчального закладу; проведенн€ науково-пошуковоњ роботи та до кер≥вництва досл≥дницькою роботою студент≥в; орган≥зац≥€ навчально-виховного процесу в спец≥ал≥зованих г≥мназ≥€х, школах, коледжах.

ќсновн≥ завданн€ курсу:

- поглибленн€, розширенн€, ≥нтеграц≥€ знань з педагог≥ки, педмайстерност≥, навчально-виховноњ технолог≥њ;

- практичне опануванн€ студентами р≥зними формами орган≥зац≥њ навчального ≥ виховного процес≥в у вищих закладах осв≥ти I-IV р≥вн€ акредитац≥њ;

- вихованн€ у маг≥стр≥в особист≥сних €костей майбутнього педагога, в≥дпов≥дального ставленн€ до виконанн€ рол≥ вчител€, викладача, прагненн€ пост≥йно займатис€ самонавчанн€м, саморозвитком, самовдосконаленн€м.


“≈ћј 1.

«ј√јЋ№Ќ≤ ќ—Ќќ¬» ѕ≈ƒј√ќ√≤ » ¬»ўќѓ Ў ќЋ».

¬» Ћјƒј„ ¬»ўќ√ќ Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ «ј Ћјƒ”

я  ќ–√јЌ≤«ј“ќ– Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”.

 

ѕредмет, задач≥, основн≥ категор≥њ педагог≥ки вищоњ школи. ¬ища школа, €к педагог≥чна система. ћетоди ≥ методика педагог≥чних досл≥джень. —пециф≥ка д≥€льност≥ педагога у вищому навчальному заклад≥. ‘ункц≥њ, права та обовТ€зки викладача педагог≥чного ун≥верситету. ќсновн≥ напр€ми д≥€льност≥ викладача вищого навчального закладу. ѕсихолог≥чна структура педагог≥чноњ д≥€льност≥. ѕедагог≥чний профес≥онал≥зм викладача вищого навчального закладу. –оль ≥ значенн€ культури осв≥т€н в становленн≥ демократичноњ держави. Ўл€хи формуванн€ загальноњ ≥ педагог≥чноњ культури викладача вищого навчального закладу.

–екомендована л≥тература

1. ѕоложенн€ про осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ (ступеневу осв≥≠ту). ѕостанова  ћ ”крањни в≥д 20.01.1998 р. є 65 // ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. Ц 1998. Ц є3. Ц —.202-207.

2. ѕоложенн€ про державний вищий заклад осв≥ти. ѕостанова  ћ ”крањни в≥д 05.09.1996 р. є1074 // ≤нформ. зб≥рник ћ≥н. осв≥ти ≥ науки ”крањни. Ц  ., 1997. Ц є1. Ц —.3-22.

3. ѕро концептуальн≥ засади гуман≥тарноњ осв≥ти в ”крањн≥ (вища школа). –≥шенн€ колег≥њ ћ≥н. осв≥ти та науки ”кр. ¬≥д 27.12.1995 р. є13/4-811 // «аконодавч≥ та нормативн≥ акти про осв≥ту. Ц “.1.-—.146-157.

4. Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти ”крайни у XXI стол≥тт≥. -  : Ўк≥льний св≥т, 2001. Ц 16 с.

5. ƒержавна нац≥ональна програма "ќсв≥та" (”крањна XXI стол≥тт≥) Ц  .: –айдуга, 1994. Ц —. 33-36.

6. «акон про вищу осв≥ту // ќсв≥та. - 20-27 лютого 2002.

7. ѕрим≥рний статут вищоњ осв≥ти - ≤нформ. зб. ћќ ”крањни 1997, є20.

8. јлексюк ј.ћ. ѕедагог≥ка вищоњ осв≥ти ”крањн≥ї. ≤стор≥€. ѕро≠блеми. Ц  : Ћиб≥дь, 1998 Ц 558с.

9. Ѕабанский ё. . ћетодологи€ и методика научного поиска - ћ.: ѕедагогика, 1989.-324с.

10. Ѕолонський процес у фактах ≥ документи / ”кл: «.≤. “имошенко, ј.ћ. √рохов, ё.ј. √алон, ё.”. ѕолеха. Ц  : ¬ид-во ™вроп.ун-ту, 2004. Ц 169с.

11. Ѕолонський процес у фактах ≥ документах (—орбонна Ц Ѕоло≠нь€ Ц —аламанга Ц ѕрага Ц Ѕерлин)” ”пор. ћ.‘. —тепко та ≥н. “ерноп≥ль: ¬ид-во “ƒѕ” ≥м. ¬. √натюка, Ц 2003. Ц 52с.

12. ¬≥твицька —.—. ќснови педагог≥ки вищоњ школи: ћетодичний пос≥бник дл€ студент≥в маг≥стратури. Ц  ињв: ÷ентр навчальноњ л≥тера≠тури, 2003. Ц 316с.

13. ¬оловик ѕ.ћ. “еор≥€ ймов≥рностей ≥ математична статистика в педагог≥ц≥. Ц  : –ад. школа, 1969 Ц 123с.

14. √алузинський ¬.ћ., ™втух ћ;Ѕ. ѕедагог≥ка: “еор≥€ та ≥стор≥€ Ц–≥вне, 1996. Ц —.30 Ц 37, 49-54.

15. √ончаренко —.”. ”крањнський педагог≥чний словник. -  .: Ћиб≥дь, 1997.-376с.

16. ќснови педагог≥ки та психолог≥њ вищоњ школи /ѕод. ред: ѕетровського ј.¬.- ћ.: ћ√”, 1988. Ц 303с.

17. –удницька ќ.ѕ., Ѕолгарський ј.√., —вистЇльн≥кова “.ё. ќс≠нови педагог≥чних досл≥джень. -  : ≈кспрес -- об'€ва, 1998 Ц 143с;

18. —тоунс Ё. ѕсихопедагогика: ѕсихологи€:.теори€ и практика обучени€ (пер. с англ-) // [Ќауч. ред., предис. и комен.Ќ.‘. “алызиной] -ћ.: ѕедагогика, 1984. -471с.

19. —ухомлинська ќ.¬.  онцептуальн≥ засади розвитку ≥сторико-педагог≥чноњ науки в ”крањн≥ // Ўл€х осв≥ти. -1999. Ц є 1. Ц —. 41-45.

20. —учасна вища школа: психолого-педагог≥чний аспект: ћонограф≥€ /«а ред. Ќ.√. Ќичкало. Ц  . 1999.

ѕедагог≥ка вищоњ школи Ц це наука про законом≥рност≥ навчанн€ ≥ вихованн€ студент≥в, а також њх наукову ≥ профес≥йну п≥дготовку €к спец≥ал≥ст≥в в≥дпов≥дно до вимог держави.

ќбТЇкт педагог≥ки вищоњ школи Ц система вищоњ осв≥ти ≥ педагог≥чн≥ процеси в н≥й.

ѕредмет педагог≥ки вищоњ школи Ц навчально-виховний процес та процес профес≥йноњ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в, культурноњ ел≥ти сучасного сусп≥льства; вивченн€ законом≥рних звТ€зк≥в, €к≥ ≥снують м≥ж розвитком, вихованн€м та навчанн€ студент≥в у ¬Ќ«; розробка на ц≥й основ≥ методолог≥чних, теоретичних та методичних проблем становленн€ сучасного ≥нтелектуального висококвал≥ф≥кованого фах≥вц€ у будь Ц €к≥й галуз≥ матер≥ального чи духовного виробництва.

ћетою педагог≥ки вищоњ школи Ї досл≥дженн€ законом≥рностей розвитку вихованн€ ≥ навчанн€ студент≥в ≥ розробка на ц≥й основ≥ шл€х≥в удосконаленн€ процесу п≥дготовки квал≥ф≥кованого спец≥ал≥ста.

«авданн€ педагог≥ки вищоњ школи:

- анал≥з соц≥ально-≥сторичних характеристик вищоњ осв≥ти;

- анал≥з зм≥сту, форм ≥ метод≥в навчанн€, розвитку ≥ вихованн€ студент≥в у вищому навчальному заклад≥;

- анал≥з метод≥в контролю ≥ оц≥нки усп≥шност≥ студент≥в на основ≥ системного п≥дходу;

- розробка нових технолог≥й навчанн€ ≥ вихованн€ у вищому навчальному заклад≥;

- розкритт€ педагог≥чних законом≥рностей формуванн€ студент≥в €к майбутн≥х фах≥вц≥в.

ѕедагог≥ка вищоњ школи виконуЇ так≥ функц≥њ:

- анал≥тичну (теоретичне вивченн€, опис, анал≥з педагог≥чних €вищ ≥ процес≥в, причинно-насл≥дкових звТ€зк≥в; анал≥з узагальненн€ та ≥нтерпретац≥€ ≥ оц≥нка педагог≥чного досв≥ду);

- прогностичну (забезпеченн€ наукового обірунтуванн€ ц≥лей, плануванн€ педагог≥чного процесу, ефективного кер≥вництва осв≥тньою пол≥тикою);

- проективно-конструктивну (розробка нових технолог≥й та вт≥ленн€ результат≥в досл≥джень.)

ћетодолог≥чн≥ категор≥њ педагог≥ки вищоњ школи:

- педагог≥чна теор≥€ -система науково-педагог≥чних знань, €ка описуЇ ≥ по€снюЇ елементи педагог≥чноњ д≥€льност≥ у вищому навчальному заклад≥. —кладовими елементами педагог≥чноњ теор≥њ Ї: педагог≥чн≥ ≥дењ, педагог≥чн≥ пон€тт€, педагог≥чн≥ пон€тт€, педагог≥чн≥ концепц≥њ, педагог≥чн≥ законом≥рност≥ ≥ педагог≥чн≥ принципи. “еор≥€ узагальнюЇ њх ≥ окремих €вищах. Ќа основ≥ теор≥њ будуЇтьс€ методика навчально-виховноњ роботи у вищому навчальному заклад≥.

- педагог≥чна концепц≥€ -система критичних погл€д≥в на реальну вуз≥вську д≥йсн≥сть ≥ в≥дпов≥дного пошуку та пропозиц≥й нових конструктивних ≥дей. ѕедагог≥чна концепц≥€ завжди повинна п≥дкр≥плюватись досл≥дженн€ми та емп≥ричними даними;

- педагог≥чна ≥де€ -це новий напр€м думки, твердженн€ або розгорнута модель, що в≥дображаЇ т≥ чи ≥нш≥ стосунки або звТ€зки у вуз≥вськ≥й д≥йсност≥. Ќабуваючи самост≥йного характеру, ≥дењ можуть поЇднуватись у концепц≥њ, частково слугуючи поповненн€м теор≥њ;

- педагог≥чна законом≥рн≥сть -обТЇктивно повторювана посл≥довн≥сть €вищ.

ѕринципи педагог≥ки вищоњ школи -система вимог ≥ положень педагог≥ки дотриманн€ €ких забезпечуЇ продуктивн≥сть навчально-виховного процесу.

ƒо основних принцип≥в належать:

- гуман≥зац≥€ вихованн€ Ц пр≥оритет завдань самореал≥зац≥њ особистост≥ студента, створенн€ умов дл€ ви€ву обдарованост≥ ≥ талант≥в, формуванн€ гуманноњ особистост≥, щироњ, люд€ноњ доброзичливоњ;

- науковий, св≥тський характер навчанн€;

- Їдн≥сть нац≥онального ≥ загальнолюдського -формуванн€ нац≥ональноњ св≥домост≥, любов до р≥дноњ земл≥ ≥ свого народу; волод≥нн€ украњнською мовою, використанн€ ус≥х њњ багатств ≥ засоб≥в у мовн≥й практиц≥; прищепленн€ шанобливого ставленн€ до культури; спадщини, традиц≥й ≥ звичањв народ≥в, що насел€ють ”крањну; оволод≥нн€ надбанн€ми св≥товоњ культури;

- демократизац≥€ вихованн€- розвиток р≥зноман≥тних форм сп≥вроб≥тництва, встановленн€ дов≥ри м≥ж викладачем ≥ студентом, взаЇмоповага, розум≥нн€ запит≥в та ≥нтерес≥в студент≥в;

- пр≥оритет розумовоњ ≥ моральноњ спр€мованост≥ зм≥сту навчанн€ ≥ вихованн€;

- поЇднанн€ активност≥, самод≥€льност≥ ≥ творчоњ ≥н≥ц≥ативи студент≥в з вимогливим кер≥вництвом викладача;

- урахуванн€ ≥ндив≥дуальних, в≥кових особливостей у навчально Ц виховному процес≥.

ѕроцесуальн≥ категор≥њ педагог≥ки вищоњ школи: вихованн€, навчанн€, осв≥та, розвиток, формуванн€ особистост≥; навчально-виховний процес.

—уттЇв≥ категор≥њ педагог≥ки вищоњ школи: мета, завданн€ ≥ зм≥ст вихованн€; профес≥ограма спец≥ал≥ста (вчител€), д≥€льн≥сть (викладача ≥ студента); диференц≥йований та ≥ндив≥дуальний п≥дходи; прогнозуванн€ насл≥дк≥в педагог≥чного впливу, плануванн€ навчальноњ роботи; форми ≥ методи й засоби вихованн€ ≥ навчанн€; педагог≥чн≥ технолог≥њ навчанн€ ≥ вихованн€; управл≥нн€ навчально-виховним процесом; самост≥йна робота студент≥в, науково-досл≥дна д≥€льн≥сть студент≥в; гуман≥зац≥€ ≥ гуман≥таризац≥€ вищого навчального закладу.

—труктура вищого закладу осв≥ти визначаЇтьс€ в≥дпов≥дно до ѕоложенн€ про державний вищий заклад осв≥ти та його —татуту. ќсновними структурними п≥дрозд≥лами вищого закладу осв≥ти третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї: ≥нститути, факультети, кафедри, курси, тощо.

”правл≥нн€ вищим закладом осв≥ти зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ сум≥щенн€ прав центральних орган≥в виконавчоњ влади та кер≥вництва вищого закладу осв≥ти, розмежуванн€ повноважень, поЇднанн€ Їдиноначалл€ та самовр€дуванн€.

ƒл€ вир≥шенн€ основних питань д≥€льност≥ вищого закладу осв≥ти в≥дпов≥дно до його —татуту створюютьс€ робоч≥ та дорадч≥ органи:

Ј робоч≥ органи - ректорат, деканати (дл€ вищих заклад≥в осв≥ти третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ), адм≥н≥стративна рада (дл€ вищих заклад≥в осв≥ти першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ), приймальна ком≥с≥€;

Ј дорадч≥ органи - вчена рада (вищих заклад≥в осв≥ти третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ), педагог≥чна рада (дл€ вищих заклад≥в осв≥ти першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ), бюджетно-ф≥нансова ком≥с≥€ тощо;

—татут вищого навчального закладу складаЇтьс€ ≥з розд≥л≥в:

≤. «агальн≥ положенн€.

≤≤. —труктура ≥ управл≥нн€ ун≥верситету.

≤≤≤. —п≥вроб≥тники ун≥верситету.

≤V. —туденти ≥ асп≥ранти.

V. ѕрава ун≥верситету.

VI. Ѕ≥бл≥отека ун≥верситету.

VII. ‘≥нансово-господарська д≥€льн≥сть ун≥верситету.

VIII. ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво.

ѕедагог≥чне досл≥дженн€ -це св≥домий ц≥леспр€мований пошук шл€х≥в удосконаленн€ педагог≥чного процесу з використанн€м наукового апарату.

≈тапи педагог≥чного досл≥дженн€:

I етап ¬ивченн€ протир≥чч€ у систем≥ осв≥ти ¬изначенн€ науковоњ проблеми ≥ мети досл≥дженн€
II етап ¬изначенн€ стану розвТ€занн€ протир≥ч, њх причин ¬изначенн€ обТЇкта ≥ предмета досл≥дженн€ ‘ормулюванн€ педагог≥чноњ г≥потези (передбаченн€-припущенн€)
III етап ‘ормулюванн€ конкретних завдань в≥дпов≥дно до г≥потези ¬ивченн€ методики досл≥дженн€ ¬изначенн€ показник≥в педагог≥чноњ д≥€льност≥
IV етап ≈кспериментальн≥ досл≥дженн€ Ћабораторний експеримент
V етап «авершувально-узагальнюючий, анал≥з, обробка матер≥ал≥в

ћета досл≥дженн€ -визначаЇ ≥ спр€мовуЇ д≥€льн≥сть досл≥дника, моб≥л≥зуЇ волю ≥ енерг≥ю на розвТ€занн€ проблеми ≥ дос€гненн€ результату.

Ќаукова проблема -це загальне складне завданн€ (теоретичне або практичне), що потребуЇ розвТ€занн€, але шл€хи, методи ≥ можлив≥ насл≥дки цього нев≥дом≥. Ќаукова проблема може бути сформульована €к тема досл≥дженн€.

Ќе можна ототожнювати пон€тт€ Фнаукова проблемаФ з пон€тт€м Фнаукова задача Ф практична задачаФ. Ќаукова проблема розвТ€зуЇтьс€ т≥льки у процес≥ проведенн€ експериментальних досл≥джень (теоретичних або практичних) ≥з застосуванн€м нових метод≥в, засоб≥в навчанн€ або спец≥ально створених ≥ побудованих њх комплексних структур. ƒл€ розвТ€занн€ науковоњ задач≥, €к правило, не потр≥бно застосовувати нов≥ методи, засоби навчанн€, њх комплекси або проведенн€ досл≥джень взагал≥. Ќаукова проблема не висуваЇтьс€ дов≥льно, а Ї результатом глибокого вивченн€ практики та науковоњ л≥тератури.

ќбТЇкт досл≥дженн€ - це сукупн≥сть спор≥днених елемент≥в, серед €ких вид≥л€Їтьс€ один €к предмет досл≥дженн€.

ѕредмет досл≥дженн€ -вир≥зненн€ певного ФракурсуФ досл≥дженн€, €к припущенн€ про найсуттЇв≥ш≥ дл€ вивченн€ обраноњ проблеми характеристики обТЇкта. ¬ажливою вимогою Ї в≥дпов≥дн≥сть предмета обТЇкту досл≥дженн€.

ќбТЇкт наукового досл≥дженн€ виступаЇ загальною сферою пошуку, а предмет, - €к те конкретне, що ви€вл€Їтьс€.

ћета досл≥дженн€ -в≥дображаЇ спр€мован≥сть наукового пошуку на одержанн€ нових знань та њх експериментальну апробац≥ю. «агальна мета конкретизуЇтьс€ у досл≥дницьких завданн€х, сукупн≥сть €ких даЇ у€вленн€ про те, що сл≥д зробити дл€ њњ дос€гненн€.

«авданн€ досл≥дженн€ повТ€зан≥ з ви€вленн€м сутност≥, природи, ≥ структури обТЇкту, що вивчаЇтьс€, розкритт€м загальних способ≥в його перетворенн€ та розробкою конкретних методик, педагог≥чних д≥й ≥ практичних рекомендац≥й. —першу окреслюютьс€ найзагальн≥ш≥, кожне з €ких детал≥зуЇтьс€ у процес≥ досл≥дженн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 822 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2176 - | 1993 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.