Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ еколог≥чноњ осв≥ти




Ј формуЇ адекватн≥ еколог≥чн≥ у€вленн€; формуЇ ставленн€ до природи;

Ј формуЇ систему ум≥нь, навичок ≥ стратег≥й взаЇмод≥й ≥з при≠родою;

Ј розвиваЇ комун≥кативн≥ можливост≥ людини;

Ј виконуЇ важливу ≥нформативну функц≥ю; формуЇ особист≥сть молодоњ людини ≥ громад€нина.

Ј  онцепц≥Їю еколог≥чноњ осв≥ти в св≥тл≥ ƒержавноњ нац≥о≠нальноњ програми в≥дродженн€ осв≥ти передбачено так≥ прин≠ципи ≥ загально методичн≥ п≥дходи дл€ дос€гненн€ мети:

Ј науков≥сть ≥ методичне спр€муванн€ зм≥сту природничо-еколог≥чноњ осв≥ти, його в≥дпов≥дн≥сть нин≥шньому стану наук ≥ сучасному стилю наукового п≥знанн€;

Ј систематичн≥сть ≥ доступн≥сть викладу навчального мате≠р≥алу в≥дпов≥дно до лог≥ки природничих наук ≥ метод≥в досл≥дженн€;

Ј диференц≥ац≥€ навчанн€ основам природничих наук;

Ј генерал≥зац≥€ навчально-виховного процесу з дисципл≥н природничого циклу;

Ј ≥нтеграц≥€ знань про природу €к на р≥вн≥ м≥жпредметних зв'€зк≥в навчальних дисципл≥н природничого циклу, так ≥ на р≥вн≥ загальних методолог≥чних принцип≥в та фунда≠ментальних ≥дей природничих наук.

ќтже, набутт€ еколог≥чних знань особист≥стю, ще не Ї показником еколог≥чно вихованоњ людини.

≈колог≥чне вихованн€ покликане формувати активну при≠родоохоронну позиц≥ю. ≈колог≥чне вихованн€ дос€гаЇтьс€ за допомогою комплексу природоохоронноњ та еколог≥чноњ осв≥ти, €кий включаЇ шк≥льну ≥ вуз≥вську еколог≥чну просв≥ту, пропа≠ганду еколог≥чноњ повед≥нки.

√оловна функц≥€ еколог≥чного вихованн€ пол€гаЇ в набутт≥ ≥ накопиченн≥ особист≥стю досв≥ду взаЇмод≥њ з навколишн≥м середовищем природним та соц≥альним на когн≥тивному, чут≠тЇво-емоц≥йному ≥ нормативному р≥вн€х. —аме сукупн≥сть знань, емоц≥йних переживань ≥ практичних ум≥нь в еколог≥чн≥й д≥€ль≠ност≥ даЇ змогу перевести св≥дом≥сть школ€р≥в в ≥ншу пло≠щину Ч з природоспоживацькоњ у природозбер≥гаючу, а отже, перебороти в њхн≥й св≥домост≥ баченн€, пов'€зане з перевагою людини над природою, п≥д впливом €кого природа сприйма≠Їтьс€ ними лише €к утил≥тарна ц≥нн≥сть.

’оча еколог≥чне вихованн€ багатогранне, проте його роз≠гл€дають з трьох позиц≥й:

1. ≈колог≥чне вихованн€ Ї частиною загального всеб≥чного вихованн€ особистост≥.

2. ¬оно Ї самост≥йним видом вихованн€, тому що в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших вид≥в за ц≥л€ми, завданн€ми, а головне, за мето≠дами реал≥зац≥њ в конкретних вар≥антах виховноњ роботи.

3. ≈колог≥чне вихованн€ Ч це Ђсистемоутворюючий фак≠торї ус≥Їњ системи вихованн€.

“ака багатогранн≥сть св≥дчить про ц≥л≥сн≥сть, самост≥йн≥сть, системн≥сть ≥ особист≥сно-ор≥Їнтований характер еколог≥чно-виховного процесу, що визначаЇ можлив≥сть вибору зм≥сту, засо≠б≥в ≥ форм впливу на формуванн€ ст≥йких ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

≈колог≥чне вихованн€ повинно базуватис€ на основному постулат≥ про те, що вих≥д з еколог≥чноњ кризи в сучасних умо≠вах можливий. ћайже ус≥ зг≥дн≥ з тим, що ми зобов'€зан≥ збе≠регти нашу планету населеною, набагато важче змусити людей поводитис€ в≥дпов≥дним чином.  люч≥ до вир≥шенн€ глобаль≠ноњ еколог≥чноњ проблеми Ч в переоц≥нц≥ св≥тогл€дних ц≥ннос≠тей; у зм≥н≥ пр≥оритет≥в, а також: в нормал≥зац≥њ чисельност≥ населенн€ через плануванн€ с≥м'њ, у невтомн≥й практичн≥й прац≥ над реал≥зац≥Їю основних напр€м≥в в охорон≥ навколиш≠нього природного середовища.

Ќауковц≥ вид≥лили три аспекти ставленн€ особистост≥ до природи:

Ј до природного середовища життЇд≥€льност≥ людини;

Ј до особистих природних даних;

Ј до д≥€льност≥, пов'€заноњ з вивченн€м ≥ охороною природ≠ного середовища.

Ќа њхню думку, ставленн€ зумовлюЇтьс€ потребами ≥ ви€в≠л€Їтьс€ в емоц≥€х Ч симпат≥њ, прихильност≥, ворожост≥ тощо. ѕередумову в≥дпов≥дального ставленн€ учн≥в до природи вчен≥ вбачають у формуванн≥ еколог≥чноњ св≥домост≥, що спри€Ї ста≠новленню еколог≥чних переконань особистост≥ Ч стрижневого компонента еколог≥чноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬ еколог≥чному вихованн≥ найголовн≥шу роль вони надають:

Ј потреб≥ у сп≥лкуванн≥ з живою природою;

Ј настановам та мотивам д≥€льност≥ особистост≥ з усв≥дом≠ленн€ ун≥версальноњ ц≥нност≥ природи;

Ј - переконанн€м у необх≥дност≥ збереженн€ природи, а також: здоров'€ власного та сусп≥льного;

Ј потреб≥ у д≥€льност≥, спр€мован≥й на вивченн€ й охорону природи та еколог≥чне просв≥тництво.

≈колог≥чна осв≥та ≥ вихованн€ ор≥Їнтуютьс€ на активну взаЇмод≥ю людини з природою, побудовану на науков≥й основ≥, на сприйманн≥ людини €к частини природи. ≈колог≥чн≥ знанн€, доповненн≥ ц≥нн≥сними ор≥Їнтац≥€ми, Ї основою еколог≥чноњ культури та еколог≥чного мисленн€. ¬они спри€ють усв≥дом≠ленню ц≥нностей, допомагають вир≥шенню комплексних еко≠лог≥чних проблем, що сто€ть перед людством, забезпечують комфортн≥сть його проживанн€ у майбутньому, спри€ють збе≠реженню та примноженню ун≥кальноњ р≥зноман≥тност≥ вс≥Їњ б≥оти. ќтже, ц≥леспр€мований розвиток системи еколог≥чноњ осв≥ти ≥ вихованн€ спри€Ї формуванню та розвитку еколог≥ч≠ноњ культури.

—ьогодн≥ активно розвиваютьс€ €к формальна еколог≥чна осв≥та (в школах, вищих навчальних закладах, ≥нститутах п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ), так ≥ неформальна (за допомогою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, к≥но, музењв, виставок, заход≥в природоохоронних товариств тощо).

≈колог≥чна культура.  ультура Ч це певн≥ способи орган≥≠зац≥њ та розвитку людськоњ життЇд≥€льност≥, представленоњ в продуктах матер≥альноњ та духовноњ прац≥, в систем≥ соц≥аль≠них норм ≥ настанов, у духовних ц≥нност€х, у сукупност≥ став≠ленн€ людини до природи, до ≥нших людей, до себе самоњ.

 ультура маЇ багато р≥зновид≥в: певн≥ ≥сторичн≥ форми, культура конкретних сфер сусп≥льного житт€, етн≥чних, про≠фес≥йних та ≥нших сп≥льнот, матер≥альна та духовна культура тощо. ѕроте у кожному випадку культура Ї способом мисленн€ навколишнього св≥ту ≥ внутр≥шнього св≥ту людини, регулю≠вальною основою у в≥дносинах њњ з навколишн≥м середови≠щем Ч природним та соц≥альним. ” контекст≥ ун≥версальних зв'€зк≥в та законом≥рностей культура постаЇ €к суто людська форма самоорган≥зац≥њ та розвитку системи, зас≥б њњ адаптац≥њ до довк≥лл€.

ѕ≥д еколог≥чною культурою розум≥ють здатн≥сть людини в≥дчувати живе бутт€ св≥ту, прим≥р€ти ≥ пристосовувати його до себе, взаЇмоузгоджувати власн≥ потреби й устр≥й природного довк≥лл€. ≤ншими словами, еколог≥чна культура Ч це д≥€льн≥сть людини (включаючи ≥ насл≥дки такоњ д≥€льност≥), спр€мована на орган≥зац≥ю та трансформац≥ю природного св≥ту (об'Їкт≥в ≥ процес≥в) в≥дпов≥дно до власних потреб та нам≥р≥в.

≈колог≥чна культура звернена до двох св≥т≥в Ч природного довк≥лл€ ≥ внутр≥шнього св≥ту людини. —воњми ц≥л€ми вона спр€мована на створенн€ бажаного устрою чи ладу в природ≥ ≥ на вихованн€ високих гуман≥стичних життЇвих ц≥нностей та ор≥Їнтир≥в у людському житт≥.

≈колог≥чна культура спр€мована на подоланн€ власноњ обмеженост≥ людини €к природноњ ≥стоти (б≥олог≥чного виду) щодо пристосуванн€ в умовах пост≥йноњ конкуренц≥њ з боку тих чи ≥нших форм живоњ речовини. ¬она Ї сукупн≥стю адаптивних ознак виду принципово нового типу. ѕро значенн€ таких ознак можна мати у€вленн€ в≥д протилежного: людина, позбавлена звичних засоб≥в впливу на довк≥лл€ (житла, од€гу, знар€дь прац≥, зброњ, медичних препарат≥в та ≥н.), маЇ сумн≥вн≥ шанси вижити й утвердитис€ в природних екосистемах. ≤ навпаки, маючи њх, вона, по сут≥, виводить себе за меж≥ конкуренц≥њ, оск≥льки волод≥Ї адаптивними набутками, несум≥сними з виро≠бленими ≥ншими видами в процес≥ б≥олог≥чноњ еволюц≥њ. “ому еколог≥чна культура не Ї чимось несуттЇвим чи вторинним дл€ ≥снуванн€ людини: вона становить саму його функц≥ональну основу, уможливлюючи доц≥льне й ефективне природокорис≠туванн€.

ƒолаючи за допомогою здобутих засоб≥в обмежен≥сть своњх т≥лесних потенц≥й в ос€гненн≥ природи, людина стаЇ м≥рилом та умовою ≥снуванн€ вс≥Їњ б≥оти €к системоорган≥зуючий стри≠жень б≥осфери. —аме тому еколог≥чна культура стаЇ набутком ≥ вс≥Їњ б≥осфери, шл€хи та напр€мки розвитку €коњ в таких умо≠вах вже не можуть залишитис€ попередн≥ми.

ќсновою еколог≥чноњ культури Ї еколог≥чна життЇд≥€ль≠н≥сть, що ви€вл€Їтьс€ в р≥зних формах та вт≥ленн€х. ќб'Їк≠тами, на €к≥ спр€мована життЇд≥€льн≥сть, можуть бути еле≠менти €к живоњ (включаючи людину), так ≥ неживоњ природи, що вход€ть у сферу людських ≥нтерес≥в ≥ операц≥онально п≥д≠даютьс€ впливу, а технолог≥чно Ч ц≥льов≥й д≥њ.

≈колог≥чна культура Ї засобом самоорган≥зац≥њ сутн≥сних сил людини в умовах конкретного природного середовища.

¬пор€дковуючи власний св≥т, св≥т людського бутт€, людина виступаЇ орган≥зуючим чинником природного св≥ту. ƒовк≥лл€ трансформуЇтьс€ Ђза образом ≥ подобоюї людською.

÷≥нн≥сна ор≥Їнтац≥€ Ї й утворенн€м живоњ природи. “ак ласт≥вка, скаж≥мо, сприймаЇтьс€ €к охоронниц€ дому, а не €к птах таксоном≥чноњ групи горобиних, так само, €к калина Ї символом р≥дного краю, а не лише одним з вид≥в родини ∆имоластев≥.

—ама еколог≥чна культура Ї €вищем ≥сторичним, плинним ≥ зм≥нним у вир≥ житт€, в ход≥ людського поступу. јле вона мусить бути, оск≥льки втрата њњ чи ≥стотна деградац≥€ л≥м≥туЇ цив≥л≥зац≥йний рух людських сп≥льнот.

ћехан≥зм реал≥зац≥њ еколог≥чноњ культури кор≥нитьс€ у спо≠собах та формах природокористуванн€. ” цьому процес≥ поЇд≠нуютьс€ вс≥ про€ви д≥€льност≥ людини стосовно освоЇнн€ при≠роди ≥ створенн€ своЇњ власноњ реальност≥.  ористуючись довк≥лл€м, людина може бути €к шанобливо-ощадливою, бережливою, так ≥ безжально-руйн≥вною, згубною.

¬ласне еколог≥чна культура Ч окрема галузь людськоњ духовност≥, п≥знанн€ та практики, €ка визначаЇ характер та способи в≥дносин людини з б≥осферою. Ќабутт€ еколог≥ч≠ноњ культури Ї неодм≥нною потребою забезпеченн€ вижи≠ванн€ та поступу людства.

ќтже, еколог≥чна грамотн≥сть населенн€ повинна стати основним критер≥Їм оц≥нки результату д≥€льност≥ держави в цьому напр€м≥ з боку —в≥тового сп≥втовариства, його компе≠тентних орган≥зац≥й.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 927 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1976 - | 1942 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.