Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈колог≥чна осв≥та, вихованн€ ≥ культура




ѕодальший розвиток цив≥л≥зац≥њ може в≥дбуватис€ лише в поЇднанн≥ з законами природи, при усв≥домленн≥ людиною своЇњ справжньоњ рол≥ в систем≥ б≥отичноњ регул€ц≥њ. ѕеред людством постало дуже нелегке завданн€ Ч зд≥йснити карди≠нальн≥ зм≥ни у своњй св≥домост≥, сформулювати ≥ добров≥льно прийн€ти обмеженн€ та заборони, що продиктован≥ законами розвитку б≥осфери. ÷е вимагаЇ, в свою чергу, зм≥ни багатьох стереотип≥в повед≥нки, механ≥зм≥в економ≥ки ≥ соц≥ального розвитку. Ќеобх≥дн≥ фундаментальн≥ зм≥ни в наш≥й систем≥ ц≥нностей, ≥нститутах ≥ способах житт€ з врахуванн€м того, що еколог≥чн≥, економ≥чн≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥ ≥ духовн≥ потреби т≥сно взаЇмопов'€зан≥. “ому розвиток сучасноњ осв≥ти поклика≠ний виконувати ≥нтегрован≥ функц≥њ. ” зв'€зку з цим у багатьох крањнах в≥дбуваЇтьс€ реформа системи осв≥ти. ÷€ реформа неминуча, вимушена й природна. ѕов'€зано це передус≥м ≥з тими завданн€ми, що в≥дображен≥ в матер≥алах Ђѕор€док ден≠ний на XXI стол≥тт€ї конференц≥њ –≥о-92: забезпеченн€ розу≠м≥нн€ питань еколог≥њ д≥тьми ≥ молоддю.

ћайже у вс≥х крањнах ще наприк≥нц≥ 80-х Ч початку 90-х рок≥в на р≥вн≥ закон≥в було прийн€то Ќац≥ональн≥ стратег≥њ еколог≥чноњ осв≥ти, €к≥ розгл€даютьс€ €к беззупинний процес, що включаЇ в себе вс≥ профес≥йн≥ ≥ в≥ков≥ групи населенн€. ƒл€ ”крањни важливим документом у цьому напр€м≥ Ї ѕостанова ¬ерховноњ –ади в≥д 5 березн€ 1998 року про створенн€ системи еколог≥чноњ осв≥ти ≥ вихованн€, що Ї важливим пр≥оритетом державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони природи, використанн€ природних ресурс≥в ≥ забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки. Ќеоб≠х≥дн≥сть формуванн€ еколог≥чноњ культури €к складовий ком≠поненту гармон≥йно розвиненоњ особистост≥ висв≥тлено в ƒер≠жавн≥й нац≥ональн≥й програм≥ Ђќсв≥та. ”крањна XXI стол≥тт€ї, у  онцепц≥њ нац≥онального вихованн€, проект≥  онцепц≥њ еколо≠г≥чноњ осв≥ти ”крањни ≥ ƒержавному стандарт≥ осв≥ти в ”крањн≥.

≈колог≥чна осв≥та. ” наш≥ дн≥ не лише про€вл€Їтьс€ велика зац≥кавлен≥сть до питань ст≥йкоњ еколог≥чноњ осв≥ти, а й спостер≥≠гаЇтьс€ можлив≥сть ≥ необх≥дн≥сть доповненн€ ≥дей ст≥йкого роз≠витку до практики еколог≥чноњ осв≥ти. ѕричому еколог≥чна осв≥та все част≥ше визнаЇтьс€ основним питанн€м ст≥йкого розвитку. ≈колог≥чна осв≥та повинна Ђвиробл€тиї у людей так≥ модел≥ повед≥нки, норми ≥ принципи д≥й в соц≥о-природному середовищ≥, €к≥ породжують ≥ в≥дтворюють еколог≥чний розвиток. ”с≥ най≠важлив≥ш≥ принципи, категор≥њ ≥ пон€тт€ концепц≥њ навколиш≠нього природного середовища мають бути в≥дображен≥ ≥ розкрит≥ в зм≥ст≥, формах ≥ методах еколог≥чноњ осв≥ти. ÷€ ≥де€ Ї вир≥≠шальною дл€ створенн€ новоњ парадигми еколог≥чноњ осв≥ти.

≈колог≥чна осв≥та покликана вр€тувати людство в≥д загрози, що насуваЇтьс€, на основ≥ формуванн€ еколог≥чного св≥тогл€ду зам≥сть споживацького, що пануЇ нин≥. ¬≥н базуЇтьс€ на знан≠н€х закон≥в природи та њњ реакц≥њ на антропогенний вплив.

ѕодальший розвиток цив≥л≥зац≥њ може зд≥йснюватис€ т≥льки у сп≥в≥снуванн≥ з законами природи та усв≥домленн≥ людиною своЇњ справжньоњ рол≥ в систем≥ б≥отичноњ регул€ц≥њ. ѕеред людством постало складне завданн€ Ч зд≥йснити карди≠нальн≥ зм≥ни у своњй св≥домост≥, сформувати ≥ добров≥льно при≠йн€ти обмеженн€ ≥ заборони, що диктуютьс€ законами роз≠витку б≥осфери. ќдн≥Їю ≥з соц≥альних технолог≥й, що здатна зм≥нити багато стереотип≥в повед≥нки, механ≥зм≥в економ≥ки ≥ соц≥ального розвитку Ї еколог≥чна осв≥та.

ќснови еколог≥чноњ осв≥ти було закладено у 1968 роц≥ на ћ≥жнародн≥й конференц≥њ ёЌ≈— ќ у ѕариж≥, п≥зн≥ше у 1970 роц≥ вони були п≥дтверджен≥ на ћ≥жнародн≥й нарад≥ у Ќевад≥ (—Ўј). ј у 1972 роц≥ конференц≥€ ќќЌ у —токгольм≥ задекларувала зв'€зок м≥ж: осв≥тою ≥ станом природи. ¬ резуль≠тат≥ цього у 1975 роц≥ з'€вилась ћ≥жнародна програма еколо≠г≥чноњ осв≥ти. ¬ н≥й задекларовано так≥ основн≥ положенн€ еко≠лог≥чноњ осв≥ти:

Ј - будь-€ке житт€ само ц≥нне, ун≥кальне ≥ неповторне; людина в≥дпов≥дальна за все живе;

Ј природа була ≥ завжди буде сильн≥шою за людину. ¬она в≥чна ≥ безконечна. ќсновою взаЇмов≥дносин з природою маЇ стати взаЇмодопомога, а не протисто€нн€; - чим р≥зноман≥тн≥ша б≥осфера, тим вона ст≥йк≥ша;

Ј €кщо все залишити так, €к Ї, то Ђвже скоро Ч через 20-50 рок≥в, «емл€ в≥дпов≥сть очман≥лому людству нев≥дво≠ротним ударом на знищенн€ї;

Ј - сформований у масов≥й св≥домост≥ прот€гом багатьох ро≠к≥в антропоцентричний тип св≥домост≥ повинен бути вит≥снений новим баченн€м св≥ту Ч екоцентричним;

≈колог≥чна осв≥та Ч ц≥леспр€мовано орган≥зований, пла≠ново ≥ систематично зд≥йснюваний процес засвоЇнн€ еколо≠г≥чних знань, ум≥нь ≥ навичок. «м≥ст еколог≥чноњ осв≥ти та вихо≠ванн€ у крањнах —х≥дноњ та ÷ентральноњ ™вропи становить складну структуру, у €к≥й вид≥л€ютьс€ чотири основн≥ компо≠ненти: п≥знавальний, ц≥нн≥сний, нормативний та д≥€льн≥сний. Ќайб≥льш типовими завданн€ми, що поЇднують погл€ди б≥ль≠шост≥ педагог≥в цих крањн стосовно еколог≥чноњ осв≥ти ≥ вихо≠ванн€, Ї формуванн€ знань про законом≥рност≥ взаЇмозв'€зк≥в природних €вищ, Їдност≥ живоњ та неживоњ природи, про взаЇ≠мод≥ю людини, сусп≥льства ≥ природи; вихованн€ мотив≥в, потреб ≥ навичок еколог≥чно доц≥льноњ повед≥нки та д≥€льност≥, здорового способу житт€, пот€гу до активноњ д≥€льност≥ з охо≠рони навколишнього середовища; розвиток ≥нтелектуальноњ та емоц≥йноњ сфер псих≥ки учн≥в на основ≥ причинного анал≥зу еколог≥чних ситуац≥й, емоц≥йного переживанн€ стосовно при≠роди.

—учасна система еколог≥чноњ осв≥ти ”крањни маЇ неперерв≠ний, комплексний, м≥ждисципл≥нарний та ≥нтегрований харак≠тер, з диференц≥ац≥Їю залежно в≥д профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ. ¬она складаЇтьс€ з двох п≥дсистем неформальноњ ≥ формальноњ еко≠лог≥чноњ осв≥ти.

ѕ≥дсистему неформальноњ осв≥ти утворюють (незалежно в≥д њњ п≥дпор€дкованост≥ й форми власност≥) засоби масовоњ ≥нфор≠мац≥њ (рад≥о, телебаченн€, газети, журнали, реклама тощо), заклади культури, охорони здоров'€, ф≥зичноњ культури та спорту, туризму, запов≥дн≥ об'Їкти, зоопарки, ботан≥чн≥ сади, нац≥ональн≥ парки, рекреац≥йн≥ зони, житловий будинок, с≥м'€, родина.

ќсновне покликанн€ п≥дсистеми неформальноњ еколог≥чноњ осв≥ти пол€гаЇ в оперативному, ефективному ≥ максимальному

поширенн≥ ≥нформац≥њ еколог≥чного зм≥сту, €кнайшвидшому формуванн≥ громадськоњ думки, пропагуванн≥ здорового спо≠собу житт€, природов≥дновлювальних технолог≥й освоЇнн€ довк≥лл€.

ќсобливою ланкою п≥дсистеми неформальноњ еколог≥чноњ осв≥ти Ї с≥мейне ≥ родинне вихованн€, €ке закладаЇ основи еко≠лог≥чного св≥тогл€ду ≥ св≥тов≥дчутт€ дитини. “ому загально-еколог≥чним навчанн€м мають бути охоплен≥ передус≥м батьки.

ѕ≥дсистему формальноњ еколог≥чноњ осв≥ти утворюють уста≠нови та заклади осв≥ти, основан≥ €к на державн≥й, так ≥ на при≠ватн≥й формах власност≥ (дошк≥льн≥ установи, загальноосв≥тн€ школа, заклади позашк≥льноњ осв≥ти, профес≥йно-техн≥чн≥ учи≠лища, вищ≥ навчальн≥ заклади, заклади п≥сл€дипломноњ осв≥ти тощо), де зд≥йснюЇтьс€ науково ≥ методично обірунтований, ц≥леспр€мований процес формуванн€ еколог≥чноњ культури в≥дпов≥дно до завдань цих установ ≥ заклад≥в осв≥ти щодо соц≥≠ал≥зац≥њ особистост≥.

ѕров≥дне м≥сце в управл≥нн≥ системою неперервноњ еколо≠г≥чноњ осв≥ти (€к формальноњ, так ≥ неформальноњ) займаЇ функ≠ц≥€ плануванн€ (плани, програми, проекти) з урахуванн€м психолого-ф≥з≥олог≥чних та в≥кових особливостей населенн€. ѕри цьому п≥дсистема неформальноњ еколог≥чноњ осв≥ти врахо≠вуЇ здеб≥льшого в≥ков≥ особливост≥ людини (мал€т, дошк≥ль≠ник, молодший школ€р, молодший п≥дл≥ток, п≥дл≥ток, старший п≥дл≥ток, юнак, молода особа тощо). ѕ≥дсистема формальноњ еколог≥чноњ осв≥ти б≥льше спираЇтьс€ на осв≥тн≥ та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ й ор≥ЇнтуЇтьс€ на основн≥ ланки системи осв≥ти (дошк≥льна, початкова шк≥льна, базова шк≥льна, повна середн€, профес≥йна осв≥та: профес≥йно-техн≥чна, вища, п≥сл€дипломна).

≈колог≥чна осв≥та вир≥шуЇ три основн≥ функц≥њ:

1. ‘ормуЇ адекватн≥ еколог≥чн≥ у€вленн€, тобто у€вленн€ про взаЇмозв'€зки в систем≥ ЂЋюдина Ч ѕрирода Ч —усп≥ль≠ствої ≥ в сам≥й природ≥. ÷е даЇ змогу особистост≥ знати, що ≥ €к в≥дбуваЇтьс€ у св≥т≥ природи, м≥ж; людиною ≥ природою, м≥ж; природою ≥ сусп≥льством ≥ €к варто д≥€ти з погл€ду еко≠лог≥чноњ доц≥льност≥.

2. ‘ормуЇ ставленн€ до природи. ≈колог≥чн≥ знанн€ не гаран≠тують еколог≥чно доц≥льноњ повед≥нки особистост≥, дл€ цього необх≥дно ще й в≥дпов≥дне ставленн€ до природи.

3. ‘ормуЇ систему ум≥нь, навичок ≥ стратег≥й взаЇмод≥й ≥з при≠родою.

 р≥м зазначених ран≥ше соц≥альних функц≥й, еколог≥чна осв≥та виконуЇ ще й так≥ функц≥њ:

1. –озвиваЇ комун≥кативн≥ можливост≥ людини через з'€су≠ванн€ пон€ть, €к≥ Ї необх≥дним компонентом сучасного комун≥кативного м≥н≥муму кожноњ людини незалежно в≥д њњ осв≥тнього ≥ соц≥ального стану. Ќе об≥знаний ≥з цими пон€т≠т€ми громад€нин не може адекватно сприймати значну частину сучасноњ ≥нформац≥њ, що поширюЇтьс€ в сусп≥ль≠ств≥ ≥ стосуЇтьс€ природи, здоров'€, умов, €к≥ створюють небезпеку дл€ житт€ окремоњ людини ≥ нац≥њ в ц≥лому. Ѕез цих в≥домостей сучасна людина не може бути в≥льною щодо прийн€тт€ всього спектра доц≥льних р≥шень: в≥д простого Ђяї до державного Ђћиї.

2. ¬иконуЇ важливу ≥нформативну функц≥ю, оск≥льки еколо≠г≥€ надаЇ громад€нам всеб≥чну ≥нформац≥ю про природне середовище, природн≥ ресурси, €к≥ становл€ть матер≥альну основу ≥снуванн€ людини, з'€совуЇ м≥сце людини в природ≥, њњ зв'€зки з нею ≥ ¬сесв≥том. ”се це забезпечуЇ набутт€ нави≠чок контакту ≥ сп≥лкуванн€ людини з живою ≥ неживою природою, формуванн€ ц≥л≥сного погл€ду на д≥йсн≥сть, вза≠Їмод≥ю людини з людиною ≥ людини з природою. ћолода людина вчитьс€ розум≥ти системний принцип орган≥зац≥њ житт€ та природи, ≥ що дуже важливо, у њњ св≥домост≥ на пси≠хоемоц≥йному р≥вн≥ своЇчасно створюЇтьс€ система ≥Їрарх≥њ таких ц≥нностей, €к≥ становл€ть необх≥дну передумову рац≥≠онального ≥снуванн€ нац≥њ, держави й особистост≥ в н≥й.

3. ≈колог≥чна осв≥та ≥ вихованн€ формують особист≥сть учн€, молодоњ людини й громад€нина, розвиваючи здеб≥льшого њхню психоемоц≥йну та ≥нтелектуальну сфери, здатн≥сть лог≥чно мислити, ум≥нн€ передбачати насл≥дки своЇњ пове≠д≥нки в природ≥ та сусп≥льств≥, формувати ставленн€ до природи €к св≥ту свого бутт€, усв≥домлювати свою долю €к долю земл≥, а долю земл≥ €к свою особисту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 643 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2134 - | 1860 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.