Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈колог≥чний мон≥торинг та його види




≈колог≥чний мон≥торинг (в≥д лат. Monitor Ц попереджаЇ, остер≥гаЇ) Ц це система спостережень, оц≥нка ≥ контроль стану довк≥лл€ дл€ виробленн€ заход≥в та його захист, рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в, передбаченн€ критичних еколог≥чних ситуац≥й та запоб≥ганн€ њх, прогнозуванн€ масштаб≥в можливих зм≥н.

ќсновна мета мон≥торингу Ц обТЇктивна оц≥нка стану довк≥лл€, його складових в умовах досл≥джуваних територ≥й, щоб залежно в≥д ц≥Їњ оц≥нки приймати правильн≥ р≥шенн€ щодо охорони природи, рац≥онального використанн€ й ресурс≥в.

” 1975 роц≥ п≥д ег≥дою ќќЌ створено глобальну систему мон≥торингу.

Ќайважлив≥ш≥ питанн€ еколог≥чного мон≥торингу:

1. за чим спостер≥гати;

2. €к спостер≥гати;

3. коли спостер≥гати;

4. €к≥ головн≥ еколог≥чн≥ параметри ф≥ксувати;

5. €к≥ висновки, щодо пол≥пшенн€ еколог≥чноњ ситуац≥њ можна зробити.

ƒан≥ мон≥торингу мають допомагати в пошуку шл€х≥в оптим≥зац≥њ взаЇмин людини ≥ природи.

 

 

¬иди мон≥торингу:

Ј локальний - це стеженн€ за конкретними об'Їктами, њхн≥м ресурсе- та енергоспоживанн€м, складом та обс€гами забруднень довк≥лл€, контроль за дотри≠манн€м закон≥в про охорону природи, станом звалищ, збер≥ганн€м м≥неральних добрив ≥ отрутох≥м≥кат≥в, забороненими (таЇмними) викидами й скидами в≥дход≥в.

Ј рег≥ональний (басейни великих р≥чок, водосховищ, географ≥чн≥ або економ≥чн≥ райони чи рег≥они) Ч це ви€вленн€ шл€х≥в м≥грац≥њ забрудню≠вальних речовин (пов≥тр€н≥, водн≥), з'€суванн€ обс€г≥в токсикант≥в, що м≥грують, головних джерел забрудненн€ середовища в рег≥он≥, виб≥р пост≥йних станц≥й еколог≥чного контролю, визначенн€ головних еколог≥чних завдань, складанн€ рег≥ональних план≥в охорони природи.

Ј глобальний - це спостереженн€ за станом озонового шару, розвитком парникового ефекту, формуванн€м ≥ випаданн€м кислот≠них дощ≥в, станом г≥дросфери планети (особливо в раз≥ авар≥й на мор€х та океанах), л≥совими пожежами, утворенн€м ≥ рухом ураган≥в, п≥щаних бур та ≥нших стих≥йних ≥ техногенних катастроф≥чних €вищ глобаль≠ного масштабу.

« 1991р. в ”крањн≥ виконуЇтьс€ програма системного еколог≥чного мон≥торингу У—≈ћ ”крањнаФ. ¬ €кий бере участь 30 р≥зних орган≥зац≥й.

 

≈колог≥зац≥€ економ≥ки.

–озвиток продуктивних сил, зростанн€ обс€г≥в виробництва, природокористуванн€ й темп≥в забрудненн€ довк≥лл€, вичерпанн€ природних ресурс≥в, пог≥ршенн€ стану здоровТ€ працездатного населенн€, зниженн€ продуктивност≥ прац≥ все це зумовило еколог≥зац≥ю економ≥ки. ¬иникла нова галузь Ц економ≥ка природокористуванн€.

≈колог≥зац≥€ природокористуванн€ Ц це нова галузь науки що вивчаЇ методи найефективн≥шого впливу людини на природу дл€ п≥дтриманн€ динам≥чноњ р≥вноваги, кругооб≥гу речовин в природ≥.

ќск≥льки довк≥лл€ виконуЇ так≥ важлив≥ функц≥њ, €к забезпеченн€ людей природним ресурсом, природними послугами (рекреац≥€, туризм, естетичн≥ задоволенн€), поглинанн€ в≥дход≥в ≥ забрудненн€, то реал≥зуючи заходи з охорони природи й використанн€ њњ ресурс≥в, сл≥д знати економ≥чну варт≥сть цього й ц≥ну шкоди, запод≥€ноњ природ≥ антропогенними забрудненн€ми та впливами. ≈колог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ ≥нтереси стикаютьс€, на жаль здеб≥льшого перемагають друг≥.

Ќаприклад:

1. вирубуванн€ л≥с≥в на рекреац≥Їю;

2. розвиток туристичного б≥знесу над збереженн€м р≥дк≥сного ландшафту;

3. морських промисл≥в над збереженн€ морських екосистем.

ѕри цьому зд≥йснити пор≥вн€льну оц≥нку р≥зних природних ресурс≥в нин≥ досить важко. Ќе визначена або занижена варт≥сть природних ресурс≥в призводить до антиеколог≥чних р≥шень, до деградац≥њ довк≥лл€.

Ќин≥ розроблено к≥лька п≥дход≥в до визначенн€ економ≥чноњ ц≥нност≥ природних ресурс≥в ≥ послуг. Ќайб≥льш комплексний п≥дх≥д ірунтуЇтьс€ на загальн≥й економ≥чний вартост≥, в €ку входить варт≥сть зруйнованоњ природи, њњ в≥дновленн€ та охорона.

ƒл€ еколого-економ≥чноњ оц≥нки проект≥в ≥ програм буд≥вництва застосовують метод з≥ставленн€ затрат ≥ виг≥д ≥ керуютьс€ трьома критер≥€ми:

1. чистою поточною варт≥стю;

2. внутр≥шньою нормою окупност≥;

3. сп≥вв≥дношенн€м витрат ≥ майбутн≥х виг≥д.

 

 

ќсновн≥ завданн€ економ≥ки природокористуванн€.

- визначенн€ збитк≥в, завданих економ≥ц≥ (держав≥), галуз≥, п≥дприЇмству, районов≥, окремому приватному господарству чи конкретн≥й особ≥ через нерац≥ональне природокористуванн€, порушенн€ закон≥в, норм або правил охорони природи;

- визначенн€ розм≥ру затрат, необх≥дних дл€ л≥кв≥дац≥њ в найближчому й в≥ддаленому майбутньому насл≥дк≥в негативних техногенних вплив≥в на довк≥лл€;

- оц≥нка абсолютноњ та в≥дносноњ ефективност≥ затрат на охорону й в≥дновленн€ природи, виб≥р оптимальних вар≥ант≥в природоохоронноњ д≥€льност≥ й використанн€ природних ресурс≥в;

- розробка економ≥чних метод≥в управл≥нн€ природоохоронною роботою й способ≥в стимулюванн€ природоохоронноњ д≥€льност≥ та еколог≥зац≥њ виробництва.

“реба, щоб економ≥ка природокористуванн€ поступово переходила в економ≥ку природозбер≥ганн€.

ќб≥крадений людиною св≥т природи мстив людин≥. ѕотр≥бно було витрачати дедал≥ б≥льше кошт≥в на охорону навколишнього середовища, збереженн€ здоровТ€ людей, що проживають в еколог≥чно небезпечних зонах, на пошуки нових вид≥в енерг≥њ тощо.

 

 

ƒо збитк≥в, що повТ€зан≥ з руйнуванн€м навколишнього середовища, можна в≥днести:

Ј реальн≥ збитки, повТ€зан≥ з пог≥ршенн€м €кост≥ житт€ людини (внасл≥док забрудненн€ води, пов≥тр€), рад≥ац≥йного стану тощо;

Ј збитки в≥д порушенн€ еколог≥чноњ р≥вноваги;

Ј збитки, повТ€зан≥ з≥ знищенн€м де€ких вид≥в тварин ≥ рослин;

Ј збитки у звТ€зку з≥ зменшенн€м в≥ддач≥ земл≥;

Ј збитки в≥д втрати памТ€ток природи, твор≥нь людства минулих епох;

Ј збитки у сфер≥ речей (короз≥€ метал≥в тощо), що повТ€зан≥ з≥ зм≥ною стану середовища.

≈коном≥чн≥ збитки в≥д хижацькоњ експлуатац≥њ природи визначити важко. √оловна складн≥сть к≥льк≥сного обл≥ку пол€гаЇ в тому, що п≥драховуючи шкоду, завдану природ≥ в одн≥й галуз≥, сл≥д мати на уваз≥ можлив≥ збитки ≥ в ≥нш≥й, бо природа Ц це Їдиний механ≥зм.

ѕ≥драхувати точно УвнесокФ того чи ≥ншого п≥дприЇмства в забрудненн€ озера, р≥чки, пов≥тр€ майже неможливо ще й тому, що в цьому ж рег≥он≥ може знаходитись ≥нше п≥дприЇмство, в≥дходи €кого, вступаючи в х≥м≥чний звТ€зок з нешк≥дливими, на перший погл€д, компонентами ≥ншого, можуть створювати надзвичайно складну еколог≥чну ситуац≥ю.

«абруднюючи природу, людство тим самим поставило п≥д сумн≥в пон€тт€ невичерпност≥ њњ ресурс≥в. ≤ може настати час, коли воно муситиме витрачати величезн≥ кошти ≥ докладати г≥гантських зусиль, щоб л≥кв≥дувати скоЇне.

“а все ж у людства ще залишаЇтьс€ шанс дл€ пор€тунку. ќдним з перших шл€х≥в виходу з еколог≥чноњ кризи Ї перех≥д до €к≥сно нового етапу техн≥чного освоЇнн€ природи.

¬елике значенн€ на сучасному етап≥ потр≥бно надавати впровадженню безв≥дх≥дних технолог≥й, використанню та переробц≥ в≥дход≥в, б≥отехнолог≥њ та безв≥дходному споживанню.

≈колог≥зац≥€ економ≥ки передбачаЇ подоланн€ установлених у€влень про виробнич≥ процеси в систем≥ ресурси- технолог≥€.

≈коном≥сти не зобов€зан≥ розробл€ти нов≥ технолог≥њ виробництва, але можуть розраховувати ≥ обгрунтовувати вплив тих чи ≥нших технолог≥й на еколог≥чн≥ насл≥дки, ширше застосовувати принцип Ђзабруднювач платитьї.

¬елике значенн€ моЇ впровадженн€ безв≥дходних ≥ малов≥дходних технолог≥й, €к≥ Ї перспективним напр€мом еколог≥зац≥њ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства.

ѕроблема утил≥зац≥њ в≥дход≥в. „ерез некероване зростанн€ чисель≠ност≥ населенн€, активний розвиток виробництва й зб≥льшенн€ спожи≠ванн€, а також в≥дсутн≥сть ефективних технолог≥й переробки в≥дход≥в наприк≥нц≥ XX ст. на наш≥й планет≥ нагромадилас€ така њх к≥льк≥сть, що це стало загрожувати здоров'ю людей ≥ довк≥ллю. ”р€ди багатьох крањн св≥ту нав≥ть не мають об'Їктивноњ ≥нформац≥њ щодо обс€г≥в накопичених в≥дход≥в ≥ викид≥в, про ступ≥нь њхньоњ токсичност≥ та особливост≥ впливу на жив≥ орган≥зми.

«а даними ќќЌ, щор≥чно 5,2 млн чолов≥к, у тому числ≥ 4 млн д≥тей, умирають в≥д хвороб, пов'€заних ≥з неправильним або недостатн≥м вилученн€м в≥дход≥в ≥ ст≥чних вод у районах великих м≥ст. јктивно зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть твердих побутових в≥дход≥в. “ак, у 80-х роках у колишньому —–—– за р≥к нагромаджувалос€ понад 60 млн т р≥зно≠ман≥тного м≥ського см≥тт€. Ћише дл€ того, щоб вивезти його з м≥ст на звалища, витрачалос€ понад 350 млн крб.  ≥льк≥сть в≥дход≥в р≥к у р≥к зростаЇ на 5Ч6 %. ” —Ўј на збиранн€ й перевезенн€ твердих побутових в≥дход≥в та на њх переробку щороку витрачаютьс€ м≥ль€рди долар≥в.

ўор≥чно т≥льки в «ах≥дн≥й ™вроп≥ утворюЇтьс€ близько 150 млн т шк≥дливих в≥дход≥в. ¬ ”крањн≥ њх нагромаджено понад 25 млрд т ≥ при цьому близько 500 млн т додаЇтьс€ з кожним роком.,

–ан≥ше б≥льша частина в≥дход≥в (кр≥м скла й металобрухту) спалю≠валас€. “епер це заборонено, оск≥льки п≥д час спалюванн€ вид≥л€Їтьс€ багато небезпечних дл€ здоров'€ людей речовин. ” розвинених крањнах переробл€Їтьс€ в≥д 30Ч50 % («ах≥дна ™вропа) до 60Ч75 % (—Ўј, япон≥€) твердих побутових в≥дход≥в, у крањнах, що розвиваютьс€, Ч 7Ч10 %, у –ос≥њ та ”крањн≥ Ч лише 3Ч5 %. «а прогнозами спец≥ал≥ст≥в, до 2025 р. к≥льк≥сть в≥дход≥в зросте в 4Ч5 раз≥в, а варт≥сть њх переробки та збер≥ганн€ Ч у 2Ч3 рази. “ому утил≥зац≥€ в≥дход≥в стала глобальною еколог≥чною проблемою.

ќсобливоњ актуальност≥ набула проблема транспортуванн€, збер≥ган≠н€, переробки й похованн€ рад≥оактивних в≥дход≥в. „ерез те, що сьогодн≥ њњ не вир≥шено, призупинивс€ розвиток атомноњ енергетики: за останн≥ 5 рок≥в у св≥т≥ не введено в д≥ю жодного €дерного реактора, ≥ нав≥ть ‘ранц≥€ (€к уже зазначалос€, вона колись зробила головну ставку на розвиток саме €дерноњ енергетики) 5 лютого 1998 р. оголосила про закритт€ найближчим часом своЇњ найб≥льшоњ ј≈—. —ьогодн≥ у св≥т≥ щор≥чно утворюЇтьс€ близько 10 тис. м' рад≥оактивних в≥дход≥в. ѕроблем≥ њх переробки й похованн€ прид≥л€лас€ велика увага на ¬сесв≥тньому еколог≥чному форум≥ в –≥о-де-∆анейро (1992 p.), що ще раз п≥дтверджуЇ њњ злободенн≥сть.

ƒедал≥ загострюЇтьс€ проблема в≥дход≥в в ”крањн≥. «валища навколо великих м≥ст щороку поглинають близько 1500 га земл≥, €ка внасл≥док цього стаЇ небезпечним джерелом отруЇнн€ довк≥лл€. «≥ звалищ у пов≥тр€ та грунтов≥ води потрапл€Ї багато токсичних речовин Ч важких метал≥в, продукт≥в розкладанн€ лак≥в, фарб, гуми, пластмас. «валища Ч це роз≠садник хвороботворних бактер≥й; тут утворюютьс€ токсичн≥ гази, виникають небезпечн≥ дл€ природи пожеж≥.

ѕроблему звалищ можна вир≥шити, збудувавши сучасн≥ в≥дходопере-робн≥ заводи з ефективними технолог≥€ми утил≥зац≥њ, спалюванн€, виготовленн€ корисних речовин (хоча нин≥ жодну з на€вних технолог≥й не можна вважати еколог≥чно чистою). ƒуже гостро постала проблема рекультивац≥њ звалиш ≥ використанн€ тис€ч гектар≥в зв≥льнених в≥д см≥тт€ площ земл≥. ÷е можна зд≥йснити лише за умови взаЇмодопомоги крањн, сп≥вроб≥тництва, взаЇмоконтролю й дотриманн€ в≥дпов≥дних м≥жнарод≠них угод ≥ конвенц≥й.

ћ≥жнародна торг≥вл€ в≥дходами. ¬ ƒекларац≥њ ќќЌ про довк≥лл€ записано: держави в≥дпов≥дають за те, щоб д≥€льн≥сть на њхн≥х територ≥€х не завдавала шкоди довк≥ллю й в ≥нших державах. јле, на жаль, цей принцип часто порушуЇтьс€, ≥ не т≥льки у випадках транскордонного перенесенн€ шк≥дливих речовин пов≥тр€ними теч≥€ми або р≥чками з одного рег≥ону в ≥нший. ќстанн≥м часом поширилас€ торг≥вл€ токсич≠ними в≥дходами, €ка набула м≥жнародних масштаб≥в.

ўоб обминути законодавч≥ акти, €к≥ заборон€ють безконтрольне похованн€ токсичних в≥дход≥в, а також не витрачати великих кошт≥в на њх утил≥зац≥ю, виробники з розвинених крањн переправл€ють в≥дходи в держави з недосконалим еколог≥чним законодавством або ж у т≥ крањни, де Ї впливов≥ злочинн≥ елементи (маф≥€), котр≥ заради наживи йдуть на все, нав≥ть на пог≥ршенн€ стану довк≥лл€ у власн≥й крањн≥.

≈кспорт токсичних в≥дход≥в стримуЇ розвиток еколог≥чно чистих технолог≥й ≥ виробництв.

” 1990 р. близько 25 х≥м≥чних п≥дприЇмств «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј звалили понад 11 тис. т ртутно-свинцевих в≥дход≥в у ≤спан≥њ, в район≥ јмадена, переправили 8 тис. контейнер≥в ≥з токсичними речовинами в Ќ≥гер≥ю.

ќрган≥зац≥њ Ђ√р≥нп≥сї в≥домо про тис€чу з лишком спроб експорту смертоносних в≥дход≥в по всьому св≥тов≥.

—формувалас€ м≥жнародна маф≥€, що наживаЇ величезн≥ кап≥тали на цьому брудному б≥знес≥. „асто платн€ за дозв≥л на похованн€ в≥дход≥в у к≥лька раз≥в перевищуЇ нац≥ональний доход невеликих крањн јфрики, јз≥њ, ѕ≥вденноњ чи ÷ентральноњ јмерики, ≥ њхн≥ кер≥вники погоджуютьс€ на злочини проти довк≥лл€.

јле в 1992 р. вже 80 держав заборонили ввезенн€ на свою територ≥ю токсичних в≥дход≥в. ”крањна не вв≥йшла до њхнього числа.

“ому лише за останн≥ роки зд≥йснено близько 40 спроб поховати на њњ територ≥њ токсичн≥ речовини (230 т промислових в≥дход≥в, понад 100 т х≥м≥кат≥в, непридатних дл€ використанн€, 390 т пластикових упаковок ≥ т. д.).

« 1994 р. в ”крањну у велик≥й к≥лькост≥ почали надходити ≥мпортн≥ пестициди, багато з €ких заборонен≥ на «аход≥, а в нас використовуютьс€ через в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дних закон≥в, низьк≥ вимоги до €кост≥ пести≠цид≥в, жадобу та еколог≥чну неосв≥чен≥сть де€ких наших б≥знесмен≥в. “е саме стосуЇтьс€ окремих продукт≥в харчуванн€, що у величезн≥й к≥лькост≥ ввоз€тьс€ в ”крањну ≥з зах≥дних крањн, “уреччини,  итаю й т. д. Ѕагато з них, за даними санеп≥дслужб ”крањни, не мають сертиф≥кат≥в €кост≥, прострочен≥ або не в≥дпов≥дають в≥тчизн€ним стандартам.

“оксичн≥ в≥дходи завозилис€ й у –ос≥ю, насл≥дком чого було отруЇнн€ грунт≥в, людей у к≥лькох рег≥онах; порушено судов≥ позови проти де€ких ≥ноземних компан≥й.

«розум≥ло, що необх≥дно вдосконалювати наше еколог≥чне законо≠давство, посилити контроль за ≥мпортом токсичних речовин ≥ в≥дход≥в, залучивши до цього широку громадськ≥сть. “а все ж найкращий спос≥б позбутис€ в≥дход≥в Ч це взагал≥ не виробл€ти њх.

ƒуже важливим Ї питанн€ використанн€ ≥ переробки в≥дход≥в виробництв. «г≥дно з розрахунками спец≥ал≥ст≥в,лише 5-10% сировини,€ку використовують у виробництв≥, переход€ть у к≥нцеву товарну продукц≥ю,решта потрапл€Ї у в≥дходи.

√острою Ї проблема утил≥заз≥њ в≥дход≥в у х≥м≥чн≥й промисловост≥,а також впровадженн€ безв≥дходних технолог≥й у галуз≥ агропромислового комплексу.

¬икористанн€ в≥дход≥в €к ресурс≥в Ї важливим, але не Їдиним напр€мом вир≥шенн€ загальноњ проблеми безв≥дходного виробництва.

—в≥това практика св≥дчить про велик≥ можливост≥ б≥отехнолог≥й в медицин≥,с≥льському господарств≥, енергетиц≥, генн≥й ≥нженер≥њ. як новий напр€м науково- техн≥чного прогресу б≥отехнолог≥€ сформувалась в середин≥ 70-х рок≥в ≥ сьогодн≥ Ї €скравим прикладом ≥нтеграц≥њ науки ≥ виробництва. ÷е багатопроф≥льна галузь,що охоплюЇ багато обЇкт≥в досл≥джень.

Ѕ≥отехнолог≥€ - це практичне застосуванн€ в р≥зних галуз€х сусп≥льного виробництва потр≥бних речовин на основ≥ зм≥н генетичного коду рослин, тварин, м≥крооорган≥зм≥в.

јле при застосуванн≥ б≥отехнолог≥й Ї багато проблем. Ѕ≥отехнолог≥чн≥ методи потребують додерженн€ обережност≥, так €к њх застосуванн€ може мати негативн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки.

 

Ѕ≥оенергетичн≥ технолог≥њ.

 

∆итт€ та д≥€льн≥сть людей супровод≠жуютьс€ утворенн€м великоњ к≥лькост≥ орган≥чних в≥дход≥в (побутове см≥тт€, канал≥зац≥йн≥ стоки, в≥дходи виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ Ч солома, лушпинн€ й т. д., деревообробки Ч тирса, обр≥зки, г≥лки, хво€ тощо). «валища навколо великих м≥ст забирають величезн≥ площ≥ (так, поблизу Ќью-…орка воно за об'Їмом уже дор≥внюЇ 25 п≥рам≥дам ’еопса), забруднюють пов≥тр€ й воду. ј тим часом розроблено технолог≥њ, що дають змогу добувати з цих в≥дход≥в енерг≥ю (сконструйовано, наприклад, установки, в €ких в≥дходи спалюютьс€, даючи тепло й електроенерг≥ю), а також р≥зн≥ корисн≥ матер≥али (скло, метали та ≥н.).

™ й ≥нша перспективна технолог≥€ переробки в≥дход≥в Ч за допомо≠гою метанобактер≥й. ÷≥ м≥кроорган≥зми активно розмножуютьс€ в будь-€ких орган≥чних рештках, продукуючи в результат≥ своЇњ життЇд≥€льност≥ ц≥нну енергетичну сировину Ч б≥огаз (сум≥ш метану й чадного газу). “ехнолог≥€ добуванн€ б≥огазу дуже проста. Ѕетонн≥ м≥сткост≥ або колод€з≥ будь-€кого об'Їму заповнюють гноЇм, см≥тт€м, лист€м, тирсою й т. п. ћ≥стк≥сть маЇ бути щ≥льно закритою, щоб не було доступу кисню. √аз, €кий утворюЇтьс€ в результат≥ брод≥нн€, в≥дводитьс€ в приймальний пристр≥й або безпосередньо в газову плиту. ѕ≥сл€ процесу брод≥нн€ залишаЇтьс€ добриво Ч знезаражене, без запаху, ц≥нн≥ше за гн≥й.

—ьогодн≥ така технолог≥€ широко застосовуЇтьс€ в  итањ та ≤нд≥њ, де функц≥онують м≥льйони под≥бних установок. ј в –умун≥њ проведено усп≥шн≥ досл≥ди з використанн€ б≥огазу €к палива дл€ трактор≥в.

ќстанн≥м часом дедал≥ ширше розробл€ютьс€ технолог≥њ добуванн€ палива дл€ двигун≥в внутр≥шнього згор€нн€ з орган≥чних речовин, що продукуютьс€ рослинами. “ак, у Ѕразил≥њ з в≥дход≥в виробництва цукру з цукровоњ тростини добувають техн≥чний спирт, що використовуЇтьс€ €к паливо дл€ автомоб≥л≥в (причому варт≥сть цього палива нижча, н≥ж бензину, а забрудненн€ пов≥тр€ в результат≥ його згор€нн€ Ч менше). ¬ јвстрал≥њ усп≥шно виготовл€ють так звану Ђзелену нафтуї Ч продукт переробки спец≥альних м≥кроскоп≥чних водоростей, €к≥ вирощуютьс€ в штучних басейнах.

ƒл€ ”крањни особливе значенн€ маЇ технолог≥€ добуванн€ палива з р≥паковоњ ол≥њ. –≥пак, ц€ невибаглива рослина, даЇ до 1 т ол≥њ з гектара, причому його можна вирощувати на земл€х, непридатних н≥ дл€ чого ≥ншого, наприклад на пол€х зрошенн€, де нейтрал≥зуютьс€ канал≥зац≥йн≥ стоки, й нав≥ть на земл€х 30-к≥лометровоњ зони в≥дчуженн€ навколо „орнобильськоњ ј≈—, бо, €к з'€сували вчен≥, рад≥онукл≥ди не нагромаджуютьс€ в р≥паков≥й ол≥њ. њњ можна або безпосередньо заливати в баки дизел≥в (€к≥, щоправда, в цьому раз≥ треба модерн≥зувати), або ж ≥з нењ можна виготовл€ти спец≥альне дизельне паливо Ч Ђблакитний ангелї, котре за вс≥ма характеристиками под≥бне до сол€ровоњ оливи, але при цьому еколог≥чно чист≥ше й дешевше; нарешт≥, цю ол≥ю можна додавати в сол€рову оливу (до 20 %), що не зм≥нюЇ н≥ енергетичних, н≥ еколог≥чних показник≥в двигун≥в.

—учасний р≥вень розвитку науки ≥ техн≥ки даЇ можлив≥сть переробл€ти майже вс≥ без вин€тку поб≥чн≥ продукти ≥ в≥дходи обробл€ючих галузей агропромислового комплексу. —ьогодн≥ практично не ≥снуЇ техн≥чних обмежень дл€ повного ≥ рац≥онального використанн€ ресурс≥в, тому сл≥д €комога швидше переходити на безв≥дходний тип виробництва. ÷е в свою чергу дозволить п≥дн€ти на €к≥сно новий р≥вень економ≥чн≥ показники виробництва, створити спри€тлив≥ умови дл€ збереженн€ й розвитку природних систем, а в к≥нцевому п≥дсумку Ц блага дл€ нин≥шнього ≥ прийдешн≥х покол≥нь людей.

 

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки та контролю знань

1.ўо таке економ≥ка природокористуванн€?

2.як≥ основн≥ завданн€ економ≥ки природокористуванн€?
3. як≥ види природокористуванн€ ви знаЇте?

4.який основний принцип рац≥онального природокористуванн€?

5.¬каж≥ть методи визначенн€ €кост≥ ≥ обс€гу забруднень, визнач≥ть њх основн≥ в≥дм≥ност≥.

6.як≥ види мон≥торингу ви знаЇте?

7.ѕо€сн≥ть, чому у сучасному виробництв≥ необх≥дно враховувати збитки в≥д забрудненн€ довк≥лл€.

8.як≥ види в≥дход≥в ви знаЇте?

9.” чому пол€гають основи еколог≥зац≥њ економ≥ки?

10.Ќа чому грунтуЇтьс€ б≥отехнолог≥€?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1682 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2017 - | 1990 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.