Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬заЇмод≥€ крањн у справ≥ збереженн€ та в≥дновленн€ довк≥лл€




 

√лобальний характер сучасних еколог≥чних проблем обумовлюЇ необх≥дн≥сть сп≥льних зусиль вс≥х крањн дл€ њх вир≥шенн€. ”крањна, знаход€чись в Їдин≥й взаЇмозалежн≥й природн≥й систем≥ ™враз≥њ, не може в≥дгородитись ст≥ною в≥д забрудненн€ ≥ деградац≥њ б≥осфери на материку.

Ј ѕри використанн≥ м≥жнародних ресурс≥в важливими проблемами Ї:

Ј на€вн≥сть та дотриманн€ м≥жнародних домовленостей, щоб њх сп≥льне використанн€ супроводжувалось сп≥вроб≥тництвом, а не протиборством;

Ј розвТ€занн€ проблем оптим≥зац≥њ природокористуванн€;

Ј проблема сум≥сного використанн€ запас≥в риби та м≥груючих тварин ≥ пташок;

Ј проблема забрудненн€ навколишнього простору;

Ј проблема забрудненн€ вод —в≥тового океану.

–≥шенн€ вс≥х цих проблем можливе лише на баз≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, зд≥йснюваного на двосторонн≥й ≥ багатосторонн≥й основах. ‘ормами такого сп≥вроб≥тництва Ї орган≥зац≥€ наукових та практичних зустр≥чей; створенн€ м≥жнародних орган≥зац≥й, що координують сп≥льн≥ зусилл€ з охорони природи; укладанн€ оф≥ц≥йних договор≥в та угод, а також д≥€льн≥сть м≥жнародних громадських парт≥й та орган≥зац≥й (УзеленихФ та Уеколог≥ст≥вФ).

≤стор≥€ м≥жнародноњ еколог≥чноњ сп≥впрац≥ почалась понад 100 рок≥в тому. ” 1875 роц≥ јвстро-”горщина та ≤тал≥€ прийн€ли ƒекларац≥ю про охорону птах≥в. ¬ 1897 роц≥ –ос≥€, япон≥€, —Ўј уклали угоду про сп≥льне використанн€ ≥ охорону морських котик≥в у “ихому океан≥.

ѕерша м≥жнародна конвенц≥€ була укладена де€кими Ївропейськими крањнами в 1902 роц≥ в ѕариж≥ про охорону птах≥в, корисних дл€ с≥льського господарства. Ќа жаль, ц€  онвенц≥€ давала дозв≥л на знищенн€ де€ких вид≥в Ушк≥дливихФ птах≥в. ¬ 1950р. в ѕариж≥ була п≥дписана нова  онвенц≥€ про охорону вс≥х вид≥в птах≥в. ” межах м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища вир≥шуютьс€ найб≥льш складн≥ проблеми ≥ конкретн≥ проекти. ƒо њхнього числа належать сп≥льн≥ ≥нженерн≥ й техн≥чн≥ розробки з питань охорони атмосфери в≥д промислових викид≥в, запоб≥ганн€ забруднень п≥д час с≥льськогосподарських роб≥т, збереженн€ дикоњ флори ≥ фауни, створенн€ запов≥дник≥в та ≥н.

ќсобливу групу проект≥в складають науков≥ досл≥дженн€ впливу д≥€льност≥ людини на кл≥мат, передбаченн€ землетрус≥в ≥ цунам≥, роботи в галуз≥ б≥олог≥чних та генетичних насл≥дк≥в забрудненн€ оточуючого середовища.

–еал≥зац≥Їю цих проект≥в займаютьс€ р≥зноман≥тн≥ м≥жнародн≥ спец≥ал≥зован≥ €к ур€дов≥, так ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, в тому числ≥ ёЌ≈ѕ (ѕрограма ќќЌ з навколишнього середовища), створена в 1973р., котра координуЇ вс≥ види д≥€льност≥ в галуз≥ захисту навколишнього природного середовища, розробл€Ї програми подальших сп≥льних д≥й в ц≥й галуз≥, ¬ћќ (¬сесв≥тн€ метеоролог≥чна орган≥зац≥€), ёЌ≈— ќ (ќрган≥зац≥€ ќбТЇднаних Ќац≥й з питань осв≥ти, науки ≥ культури ), ¬ќќ« (¬сесв≥тн€ орган≥зац≥€ охорони здоровТ€), ™≈  (™вропейська економ≥чна ком≥с≥€), ћћќ (ћ≥жнародна морська орган≥зац≥€), ћј√ј“≈ (ћ≥жнародна орган≥зац≥€ з рад≥олог≥чного захисту), ћ—ќѕ (ћ≥жнародна сп≥лка охорони природи, природних ресурс≥в).

« громадських орган≥зац≥й велику роботу щодо охорони довк≥лл€ проводить Greenpeace Ц «елений св≥т, з котрою сп≥впрацюють представники громадськост≥ нашоњ крањни. ѓњ головним завданн€м Ї недопущенн€ рад≥оактивного забрудненн€ б≥осфери. ÷€ орган≥зац≥€ утворена в 1971р. в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥. ¬она д≥Ї в 30 крањнах св≥ту. ¬ ”крањн≥ почала працювати в 1990 роц≥.

–озвитку природоохоронного сп≥вроб≥тництва спри€Ї проведенн€ м≥жнародних форум≥в Ц —токгольмськоњ конференц≥њ ќќЌ з навколишнього середовища (1972 р≥к), день в≥дкритт€ €коњ Ц 5 червн€ Ц був оголошений ¬сесв≥тн≥м днем навколишнього середовища; Ќаради з безпеки та сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (√ельсинк≥, 1975 р≥к); √лобального форуму з проблем виживанн€ (ћосква, 1990 р≥к);  онференц≥њ ќќЌ з навколишнього середовища та розвитку (ёЌ—≈ƒ або  ќ—–-92, –≥о-де-∆анейро, 1992 р≥к).

ќдне з перших починань ёЌ≈ѕ Ц створенн€ всесв≥тньоњ системи станц≥й спостереженн€ (мон≥торингу) за станом ≥ зм≥нами б≥осфери. ѕ≥д ег≥дою ёЌ≈ѕ разом з ¬ћќ та ёЌ≈— ќ було проведено в 1979 роц≥ в –из≥, в 1981 роц≥ в “б≥л≥с≥, а в 1983 роц≥ в “алл≥нн≥ м≥жнародн≥ симпоз≥уми з комплексного глобального мон≥торингу забрудненн€ навколишнього середовища. –оботи щодо проекту УЅ≥осферн≥ запов≥дникиФ передбачають спостереженн€ за станом б≥осфери на фоновому р≥вн≥. ѕерший ћ≥жнародний конгрес у справ≥ б≥осферних запов≥дник≥в було проведено у ћ≥нську у 1983 роц≥. ” св≥тову мережу було включено 17 великих запов≥дник≥в колишнього —–—–.

¬ажливими документами в м≥жнародних природоохоронних в≥дносинах Ї ¬сесв≥тн€ харт≥€ охорони природи, котра проголосила та вз€ла п≥д захист право вс≥х форм житт€ на виживанн€;  онвенц≥€ про заборону воЇнного та ворожого використанн€ засоб≥в впливу на природне середовище; ƒекларац≥€ про оточуюче людину середовище, котра Ї зведенн€м основних принцип≥в м≥жнародного сп≥вроб≥тництва;  онвенц≥€ про зм≥ну кл≥мату;  онвенц≥€ про б≥олог≥чну р≥зноман≥тн≥сть;  онвенц≥€ про боротьбу з≥ спустелюваннн€м.

ќсобливе значенн€ маЇ головний документ, прийн€тий ёЌ—≈ƒ Ц Уѕор€док денний на ’’1 стол≥тт€Ф Ц всесв≥тн≥й план д≥й з метою сталого розвитку, п≥д котрим сл≥д розум≥ти таку модель соц≥ально-економ≥чного поступу сусп≥льства, коли життЇв≥ потреби людей будуть задовольн€тис€ з врахуванн€м прав майбутн≥х покол≥нь на житт€ в здоровому та невиснаженому природному середовищ≥.  р≥м того, дос€гненн€ сталого розвитку неможливе без б≥льш справедливого використанн€ ресурс≥в природи, боротьби з б≥дн≥стю, з одн≥Їњ сторони, та неприпустимими розкошами Ц з ≥ншоњ.

“аким чином, еколог≥чна проблематика все част≥ше ”крањна виходить на перше м≥сце в м≥жнародних в≥дномтнах, бере активну участь у м≥жнародних природоохоронних заходах та реал≥зац≥њ еколог≥чних програм ≥ проект≥в. “ак, в≥дпов≥дно до закону Уѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниФ в≥д 26 листопада 1993 року видано ”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро б≥осферн≥ запов≥дникиФ, €ким затверджено перел≥к б≥осферних запов≥дник≥в в ”крањн≥, що внесен≥ Ѕюро м≥жнародноњ координац≥йноњ ради з програми ёЌ≈— ќ УЋюдина та б≥осфераФ до м≥жнародноњ мереж≥ б≥осферних запов≥дник≥в. —таном на листопад 1993 року таких запов≥дник≥в було три: јскан≥€-Ќова (’ерсонська обл..), „орноморський (’ерсонська, ћиколањвська обл..),  арпатський («акарпатська обл..). ћ≥н≥стерству закордонних справ ”крањни ≥ јкадем≥њ наук ”крањни доручено п≥дготувати матер≥али, необх≥дн≥ дл€ п≥дписанн€ угоди з –еспубл≥кою ѕольща та —ловацькою –еспубл≥кою про створенн€ м≥жнародного б≥осферного запов≥дника У—х≥дн≥  арпатиФ.

ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища займаЇ одне з важливих м≥сць у зовн≥шньопол≥тичному курс≥ ”крањни.

”крањна €к член ќќЌ Ї суверенною стороною багатьох м≥жнародних природоохоронних угод ≥ разом з ≥ншими крањнами св≥ту продовжуЇ активно працювати над завданн€ми щодо вр€туванн€ нашоњ планети в≥д еколог≥чного лиха.

”крањнськ≥ вчен≥ п≥дтримують д≥лов≥ стосунки з≥ своњми колегами з ”горщини, „ех≥њ, —ловаччини, ѕольщ≥, Ѕолгар≥њ та ≥нших крањн. —п≥льними силами ведутьс€ досл≥дженн€ екосистем  арпат, ѕол≥сс€, „орного мор€, розробл€ютьс€ заходи щодо збереженн€ рекреац≥йних ресурс≥в, р≥дк≥сноњ флори ≥ фауни.

ѕроблеми сталого розвитку ”крањни. ” проект≥ Ђ онцеп≠ц≥њ сталого розвитку ”крањниї зазначено, що сталий розвиток в ”крањн≥ Ч це процес розбудови держави на основ≥ узгодженн€ ≥ гармон≥зац≥њ соц≥альноњ, економ≥чноњ та еколог≥чноњ складо≠вих з метою задоволенн€ потреб сучасних ≥ майбутн≥х поко≠л≥нь. —талий розвиток розгл€даЇтьс€ €к такий, що не лише породжуЇ ≥ спри€Ї економ≥чному зростанню держави, а й спра≠ведливо розпод≥л€Ї його результати, в≥дновлюЇ довк≥лл€ та спри€Ї подоланню б≥дност≥.

ѕроте при переход≥ ”крањни на шл€х сталого розвитку мають бути розв'€зан≥ так≥ головн≥ проблеми:

Ј спри€нн€ становленню громад€нського сусп≥льства;

Ј подоланн€ б≥дност≥;

Ј в≥дх≥д в≥д таких процес≥в розвитку сусп≥льства, €к≥ при≠звод€ть до його деградац≥њ;

Ј створенн€ ц≥л≥сноњ системи законодавства у сфер≥ сталого розвитку;

Ј введенн€ д≥Ївого економ≥чного механ≥зму природокорис≠туванн€ та природоохоронноњ д≥€льност≥;

Ј вдосконаленн€ процесу доступу до ≥нформац≥њ з питань навколишнього середовища та здоров'€.

ƒл€ усп≥шного просуванн€ шл€хом сталого розвитку ”крањна п≥дписала ѕрограму д≥й Ђѕор€док денний на XXI стол≥тт€ї на конференц≥њ в –≥о-де-∆анейро у 1992 роц≥. ѕ≥з≠н≥ше у 1997 роц≥ на конференц≥њ Ђ–≥о + 5ї украњнська делега≠ц≥€ п≥дтвердила своЇ прагненн€ йти шл€хом сталого розвитку. ” тому ж роц≥ в ”крањн≥ на державному р≥вн≥ було створено нац≥ональну ком≥с≥ю сталого розвитку, €ка активно сп≥впра≠цюЇ з р≥зними м≥жнародними природоохоронними орган≥за≠ц≥€ми.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3749 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2141 - | 1867 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.