Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥сть води ≥ стан здоровТ€ людей




–ад≥ац≥€ ≥ здоровТ€.

¬ода Ї надзвичайно важливим природним ресурсом дл€ задоволенн€ життЇвих потреб людини. њњ вживають дл€ питт€, приготуванн€ харчових продукт≥в ≥ напоњв та дл€ задоволенн€ ≥нших потреб. “ому основна к≥ль≠к≥сть забруднень з навколишнього природного середовища надходить в орган≥зм людини саме завд€ки харчовим продуктам ≥ напо€м (до 80 %). «меншенн€ вм≥сту в продуктах ≥ напо€х шк≥дливих речовин маЇ величезне значенн€ дл€ зм≥цненн€ здоров'€ та продовженн€ тривалост≥ житт€ лю≠дини. (“абл.11- 12.)

«абруднювальн≥ речовини можуть надходити в харчов≥ продукти та напоњ €к ≥з сировиною, з €коњ виготовл€ють њх, так ≥ з р≥зними харчовими добавками, що њх застосовують у харчових технолог≥€х. —торонн≥ шк≥д≠лив≥ речовини, не властив≥ натуральним продуктам, можуть спричиню≠вати небажану зм≥ну њх властивостей у результат≥ технолог≥чноњ обробки (нагр≥ванн€, суш≥нн€, опром≥нюванн€ тощо) та збер≥ганн€. ¬они можуть потрапл€ти в харчов≥ продукти ≥з засобами консервуванн€, антиб≥отика≠ми, ферментними препаратами тощо.

¬ода, €ку використовують у технолог≥чних процесах приготуванн€ харчових продукт≥в ≥ напоњв, маЇ в≥дпов≥дати вимогам державного галу≠зевого стандарту на питну воду. ”сього в н≥й регламентуЇтьс€ вм≥ст 640 речовин. « л≥кувальною та проф≥лактичною метою використовують п≥дземн≥ термальн≥ води п≥двищеноњ м≥нерал≥зац≥њ з вм≥стом солей понад 1 г/л.

«меншити надходженн€ шк≥дливих речовин в орган≥зм людини можна шл€хом зменшенн€ њх надходженн€ з питною водою та харчовими продук≠тами. ¬с≥ заходи зменшенн€ надходженн€ небажаних ≥нгред≥Їнт≥в под≥л€ють на технолог≥чн≥, с≥льськогосподарськ≥ та нормативн≥. “ехно≠лог≥чн≥ заходи передбачають очищенн€ питноњ води р≥зними методами. ƒо с≥льськогосподарських заход≥в належать обл≥к культур, €к≥ вирощують, технолог≥€ оброб≥тку ірунту з урахуванн€м використан≠н€ добрив та технолог≥€ збер≥ганн€ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, €ку використовують €к сировину дл€ харчових виробництв. Ќормативн≥ заходи передбачають встановленн€ гранично допустимих р≥вн≥в вм≥сту р≥зних дом≥шок-полютант≥в у с≥льськогосподарськ≥й продукц≥њ, обмежен≠н€ або заборону використанн€ м≥неральних добрив у водоохоронн≥й зо≠н≥ тощо.

¬ орган≥зм людини з њжею надходить до 50Ч80 % сторонн≥х х≥м≥чних речовин. “ак, з њжею надходить до 95 % пестицид≥в, тод≥ €к з водою Ч 4,7 ≥ з атмосферним пов≥тр€м Ч 0,3 %. Ќ≥трати й н≥трити в к≥лькост≥ до 70 % найчаст≥ше потрапл€ють з овочами, решта Ч з водою, м'€сними продук≠тами та ≥ншими шл€хами. –ад≥онукл≥ди в основному (до 94 %) надход€ть з харчовими продуктами, до 5 % Ч з водою ≥ 1 % Ч з пов≥тр€м.

« метою запоб≥ганн€ шк≥дливому впливу полютант≥в на здоров'€ лю≠дини встановлюють нормативи њх вм≥сту в харчових продуктах. Ќорма≠тив характеризуЇ максимальну к≥льк≥сть сторонньоњ речовини (полютанта), €ка при надходженн≥ в орган≥зм людини впродовж усього житт€ не п≥двищуЇ ризик дл€ здоров'€ споживача. ¬≥н вим≥рюЇтьс€ в м≥л≥грамах на один к≥лограм маси т≥ла.

Ќормативи встановлюють експериментально в результат≥ лаборатор≠них досл≥джень на тваринах. ¬изначають р≥вень допустимого вм≥сту полютанта в кормах, що не впливаЇ на стан њх орган≥зму. ќск≥льки дл€ тва≠рин ≥ людини токсичн≥сть полютанта р≥знитьс€, то при встановленн≥ нор≠мативу дл€ людини приймають коеф≥ц≥Їнт запасу. «алежно в≥д ступен€ токсичност≥ полютанта цей коеф≥ц≥Їнт знаходитьс€ в межах 1/10Ч1/500. ÷е означаЇ, що к≥льк≥сть полютанта в добовому рац≥он≥ людини в розра≠хунку на 1 кг маси т≥ла маЇ бути в 10Ч500 раз≥в меншою в≥д нормативу, встановленого дл€ тварин.

Ќа основ≥ встановлених норм розраховують гранично допустим≥ кон≠центрац≥њ сторонн≥х речовин або добавок, що можуть м≥ститис€ в продук≠тах. Ќайвища допустима межа в≥дпов≥даЇ встановлен≥й законодавством максимальн≥й доз≥ сторонньоњ речовини в харчовому продукт≥, €ку не можна перевищувати. ÷ю величину називають гранично допустимою концентрац≥Їю (√ƒ ) або допустимою залишковою к≥льк≥стю (ƒ« ). “ак, продукти переробки риби, м'€са й молока можуть м≥стити до 50 мг/кг н≥трат≥в ≥ н≥трит≥в. ¬ орган≥зм≥ здорових людей н≥трати швидко всмоктуЇтьс€ ≥ майже повн≥стю вивод€тьс€ з орган≥зму. „астина њх перетворюЇтьс€ на н≥трити, €к≥ вступають у взаЇмод≥ю з гемоглоб≥ном кров≥ й можуть утворювати небезпечн≥ канцерогенн≥ сполуки. Ѕезпечна доза н≥трат≥в становить 5 мг на 1 кг маси т≥ла на добу, що дор≥внюЇ 325 мг дл€ лю≠дини масою 65 кг.

“оксичн≥ сполуки в харчових продуктах можуть бути природного й штучного походженн€. ƒо природних сполук належать ам≥нокислоти, де€к≥ гл≥козиди, ≥нг≥б≥тори трипсину, отруйн≥ речовини гриб≥в та рослин. ƒо штучних сполук в≥днос€ть де€к≥ речовини синтетичних барвник≥в та ароматизатор≥в, пост≥йне вживанн€ €ких небажане. “ому вс≥ добавки, допом≥жн≥ матер≥али сировину, а також готов≥ продукти ≥ напоњ сл≥д обов'€зково п≥ддавати токсикоз - г≥г≥Їн≥чним досл≥дженн€м.

“абл. 10. Ќасл≥дки споживанн€ людиною забрудненоњ води

’арактер споживанн€ води «абруднювач «ахворюванн€
Ѕ≥олог≥чний
ѕитт€ та њжа ѕатогенн≥ бактер≥њ ’олера, дизентер≥€, черевний тиф, гастроентерит, лептосп≥роз, тул€рем≥€
¬≥руси ≤нфекц≥йний гепатит
ѕаразити јмебна дизентер≥€, дракункульоз, гельм≥нтоз, ех≥нококоз
¬миванн€, пранн€ у вод≥ ѕаразити Ўестосом≥азиз, дерматит, стронг≥ло≥доз
ѕроживанн€ або знаходженн€ б≥л€ води „ерез комах переносник≥в ћал€р≥€, жовта лихоманка, сонна хвороба, ф≥л€ритоз
’≥м≥чний
ѕитт€ та њжа Ќ≥трати ћетагемоглоб≥нем≥€
—полуки фтору ≈ндем≥чний флюороз
ћишТ€к ≤нтоксикац≥€
—елен —еленоз, ≥нтоксикац≥€
—винець ≤нтоксикац≥€
ѕол≥цикл≥чн≥ ароматичн≥ вуглеводн≥ –ак
Ќадто мТ€ка вода јтеросклероз, г≥пертон≥€
’ром ”ровська хвороба
Ќ≥кель јлерг≥€ шк≥ри, руйнуванн€ роговиц≥ ока
ћ≥дь ”раженн€ нервовоњ системи
‘енол ќтруЇнн€

“абл. 11. ’вороби, що передаютьс€ через воду

 

«абруднюючий б≥оагент ’вороба  л≥н≥чний про€в хвороби
Ѕактер≥њ ’олера ѕронос, блюванн€, ≥ смертельна втрата води
“иф   ѕронос, блюванн€,зб≥льшенн€ селез≥нки
Ѕактер≥альна дизентер≥€ ѕронос (смертельна хвороба насамперед дл€ д≥тей)
  «апаленн€ кишок   √острий б≥ль живота. Ѕлюванн€, нудота.
¬≥руси ≤нфекц≥йний гепатит ∆ар, б≥ль голови ≥ живота, вттрата апетиту, жот€ниц€, зб≥льшенн€ печ≥нки
ѕол≥ом≥њд ∆ар, р≥зкий б≥ль голови, горла, м€з≥в, Ќеоборотне ушкодженн€ к≥нц≥вок
Ќайпрост≥ш≥ ƒизентер≥€ ѕрон≥с, Ѕ≥ль голови, живота
ѕаразити Ўистосом≥аз Ѕ≥ль живота, анем≥€, ушкодженн€ шк≥ри та внутр≥шн≥х орган≥в, хрон≥чне пог≥ршенн€ здоровТ€

 

¬еликий вплив на здоровТ€ людини маЇ рад≥ац≥€. ѕрот€гом ус≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ людина, €к ≥ б≥ота в ц≥лому, зазнавала впливу рад≥оактивного випром≥нюванн€, що надходило з  осмосу та в≥д рад≥оактивних ≥зотоп≥в, розс≥€них у л≥тосфер≥, г≥дросфер≥ й атмосфер≥. ÷е випром≥нюванн€ становило природний рад≥ац≥йний фон (ѕ–‘). ѕотужн≥сть експозиц≥йноњ дози ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ за ѕ–‘ у р≥зних районах планети дор≥внювала (2,6-18,1)10  ≥/ (кг/р≥к). “аке опром≥ненн€ спри€ло еволюц≥йному процесов≥, бо забезпечувало ст≥йкий невеликий фон мутац≥й. ÷е, своЇю чергою, зб≥льшувало генетичну р≥зноман≥тн≥сть попул€ц≥й ≥ давало матер≥ал дл€ природного добору. ѕроте з середини ’’ ст. Ћюдина почала ≥нтенсивно освоювати атомну енерг≥ю. «Т€вились атомна збро€, атомн≥ електростанц≥њ (ј≈—), досл≥дн≥ й л≥кувальн≥ рад≥оактивн≥ препарати й пристроњ. ¬ результат≥ випробувань ≥ застосуванн€ €дерноњ зброњ, авар≥й на ј≈— (т≥льки на момент авар≥њ на „орнобильськ≥й атомн≥й станц≥њ в св≥т≥ њх уже сталос€ б≥льш €к 200), порушень г≥г≥Їн≥чних вимог поводженн€ з рад≥оактивними речовинами й т. д. ƒози опром≥ненн€ на планет≥ в ц≥лому та в окремих њњ рег≥онах почали зростати.

«ростанн€ р≥вн€ рад≥ац≥йного забрудненн€ планети зумовило виникненн€ окремоњ галуз≥ еколог≥њ, б≥олог≥њ, медицини та ф≥зики Ц рад≥ац≥йноњ б≥олог≥њ (рад≥об≥олог≥њ).

≤он≥зуюче випром≥нюванн€ маЇ високу б≥олог≥чну активн≥сть. ¬оно негативно впливаЇ на живу речовину, в тому числ≥ й на людину, а в раз≥ великих доз призводить до смерт≥. ≤он≥зуюче випром≥нюванн€ може д≥€ти дво€ко. ѕо-перше, воно уражаЇ нос≥њв спадковост≥ Ц молекули ƒЌ , спричинюючи хромосомн≥ та генн≥ мутац≥њ. Ќасл≥дки таких мутац≥й про€вл€ютьс€ в≥дразу або через к≥лька покол≥нь. ѕо-друге, ≥он≥зуюче випром≥нюванн€ здатне уражати кл≥тини й тканини (насамперед, ушкоджуючи ферменти) й викликати соматичн≥ порушенн€, що про€вл€ютьс€ в оп≥ках, катарактах, зниженн≥ ≥мун≥тету, ненормальному переб≥гов≥ ваг≥тност≥, розвитков≥ зло€к≥сних пухлин р≥зних орган≥в. “епер зТ€совано, що не буваЇ нешк≥дливих доз рад≥ац≥њ: ймов≥рн≥сть захворювань зростаЇ пр€мо пропорц≥йно доз≥ опром≥ненн€.

—оматичн≥ захворюванн€, повТ€зан≥ з опром≥ненн€м, под≥л€ютьс€ на к≥лька категор≥й залежно в≥д поглинутоњ дози.

ѕри доз≥ до 0,25 √р. ≥мов≥рн≥сть рад≥ац≥йного ураженн€ невелика. ѕри доз≥ 0,25-0,5 √р. в≥дбуваютьс€ окрем≥ зм≥ни формули кров≥. ѕри доз≥ 0,5-1 √р. виникають захворюванн€ кров≥ та порушенн€ функц≥й центральноњ нервовоњ системи. “ривале опром≥ненн€ малими дозами (0,001-0,005 √р/добу), €к≥ в сум≥ становл€ть 1-1,5 √р., призвод€ть до хрон≥чноњ променевоњ хвороби, що супроводжуЇтьс€ захворюванн€ми орган≥в кровотворенн€, нервовоњ системи, токсикозами нирок, загальним нездужанн€м. Ќайнебезпечн≥ш≥ захворюванн€ повТ€зан≥ з ≥нтенсивним короткочасним опром≥ненн€м дозами в≥д 1 √р. ≥ б≥льше: розвиваЇтьс€ гостра променева хвороба, за €коњ уражаЇтьс€ насамперед к≥стковий мозок, розвиваЇтьс€ лейкем≥€, майже ц≥лком утрачаЇтьс€ ≥мун≥тет. якщо доза опром≥ненн€ становить 4-6 √р., то в окремих випадках людину вдаЇтьс€ вр€тувати, але при б≥льших дозах запоб≥гти смерт≥ за допомогою сучасних засоб≥в ≥ метод≥в л≥куванн€ неможливо.

≤мов≥рн≥сть виникненн€ мутац≥й також зростаЇ пр€мо пропорц≥йно поглинут≥й доз≥. «а ѕ–‘ частота генетичних порушень становить близько 4%; у 1962-1965 рр. (пер≥од ≥нтенсивного проведенн€ надземних випробувальних €дерних вибух≥в) вона вже становить близько 5,5 %; у1988 р. (п≥сл€ авар≥њ на „ј≈—) Ц б≥льш €к 10%.

“абл. 12. √ранично допустим≥ р≥вн≥ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в у харчових продуктах

 

Ќазва продукту ѕитома активн≥сть
  ÷ез≥ю —тронц≥ю
ѕитна вода 5 Х 10-10 ≥ -ю-10
ћолоко, молочн≥ продукти 1 Х 10"8 1 Х 10~8
ћ'€со, риба, птиц€, €йц€ 2 Х 10-8 Ч
 артопл€ та овоч≥ 1,6 Х 10"8 1 Х 10"9
’л≥б, хл≥бопродукти, борошно, цукор 1 Х 10"8 ≥ Х ю-9
—в≥ж≥ л≥сов≥ €годи, гриби 4 Х 10"8 Ч
ѕродукти дл€ дит€чого харчуванн€ 5 Х 10-9  
Ћ≥карськ≥ рослини 2 Х 10' 7 Ч

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1997 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.