Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈колог≥чно безпечн≥ продукти харчуванн€




¬сесв≥тн€ громадська природоохоронна орган≥зац≥€ Ђ√р≥нп≥сї сфор≠мулювала ознаки Деколог≥чно безпечноњФ продукц≥њ:

Ј призначатис€ дл€ тривалого й багаторазового використанн€;

Ј легко розбиратис€, ремонтуватис€, переробл€тис€ й мати взаЇмозам≥нн≥ складов≥ частини;

Ј мати м≥н≥мальну к≥льк≥сть упаковки, виробленоњ з перероблених або непридатних дл€ повторного використанн€ матер≥ал≥в;

Ј передбачати можлив≥сть вторинного використанн€ або включатис€ в колооб≥г речовин у природ≥ п≥сл€ зак≥нченн€ терм≥ну д≥њ.

« урахуванн€м цих ознак сформулюЇмо ознаки Деколог≥чно безпечнихФ харчових продукт≥в:

Ј вони повинн≥ м≥стити наб≥р макро - та м≥кроелемент≥в, необх≥дних дл€ здорового ≥ збалансованого харчуванн€ людей;

Ј мають бути нетоксичними й не м≥стити шк≥дливих дом≥шок;

Ј призначатис€ дл€ тривалого харчуванн€;

Ј виготовл€тис€ за допомогою енергозбер≥гаючих, безв≥дходних та малов≥дходних технолог≥й за м≥н≥мальних витрат сировини та енерг≥њ ≥ м≥н≥мальних в≥дход≥в виробництва, що завдавали б м≥н≥мальноњ шкоди довк≥ллю;

Ј харчов≥ в≥дходи виробництва та споживанн€ повинн≥ переробл€тис€, продукти переробки використовуватис€ в господарств≥, а розс≥юванн≥ в≥дходи Ц включатис€ в природний б≥огеох≥м≥чний колооб≥г речовин та енерг≥њ;

Ј харчов≥ добавки р≥зного призначенн€ не повинн≥ м≥стити токсичних ≥нгред≥Їнт≥в, що призвод€ть до неприЇмних та негативних насл≥дк≥в дл€ здоровТ€ людей;

Ј продукти харчуванн€ не повинн≥ утворювати токсичн≥ речовини та супроводжуватис€ шк≥дливими м≥кроб≥олог≥чними перетворенн€ми на вс≥х стад≥€х виробництва, збер≥ганн€ та споживанн€;

Ј тара та упаковка мають бути багаторазового використанн€, передбачати можлив≥сть вторинного використанн€ або включатис€ в природний коло об≥г речовин;

Ј продукти повинн≥ мати сертиф≥кат €кост≥ та вс≥ необх≥дн≥ в≥домост≥ щодо складу продукту, умов збер≥ганн€ та виробника продукц≥њ.

ƒл€ дотриманн€ еколог≥чноњ безпеки виробництва вс≥ його стад≥њ ма≠ють в≥дпов≥дати вимогам Ђзеленихї технолог≥й. ”с≥ в≥домост≥ щодо вироб≠ництва та послуг мають бути доступними. —поживач≥ повинн≥ мати пра≠во на громадський контроль виробленоњ харчовоњ продукц≥њ.

ƒл€ пол≥пшенн€ €кост≥ харчових продукт≥в до них ввод€ть р≥зн≥ б≥о≠лог≥чно активн≥ добавки, покликан≥ поповнити деф≥цит багатьох в≥там≥≠н≥в, м≥неральних елемент≥в, ненасичених жирних кислот, р≥зних вид≥в харчових волокон тощо. ќсобливо корисними Ї пол≥компонентн≥ рослинн≥ сум≥ш≥, виготовлен≥ з натуральноњ сировини, так≥ €к фруктово-€г≥дн≥, зернов≥ й цитрусов≥ концентрован≥ екстракти, пектини, фруктово-глюкозн≥ сиропи та екстракти з р≥зних трав. ¬они спри€ють нормальному трав≠ленню й виведенню з орган≥зму токсичних ≥ канцерогенних сполук та рад≥о≠нукл≥д≥в.

” багатьох напо€х та продуктах використовують пол≥солодов≥ екс≠тракти з пророслого зерна в≥вса, пшениц≥, кукурудзи та ≥н. ¬они багат≥ на в≥там≥ни, ам≥нокислоти, б≥лки, ферменти, ф≥тогормони, м≥неральн≥ та ≥нш≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини. ¬живанн€ њх п≥двищуЇ резистентн≥сть орга≠н≥зму людини, пол≥пшуЇ працездатн≥сть та загальний стан здоровТ€.ƒл€ продукт≥в щоденного вжитку сл≥д обмежити використанн€ синте≠тичних барвник≥в. ’арчов≥ барвники не повинн≥ м≥стити солей ртут≥, се≠лену, хрому, в≥льних ароматичних ам≥н≥в, вищих ароматичних вуглевод≠н≥в та ≥нших шк≥дливих дл€ орган≥зму речовин.ўоб надати продуктам привабливого вигл€ду, приЇмного аромату, консистенц≥њ та пол≥пшити њхню €к≥сть, застосовують р≥зн≥ ароматизатори, загусники, емульгатори й стаб≥л≥затори. ƒл€ консервуванн€ продукт≥в використовують заморожуванн€, теплову обробку (суш≥нн€, копченн€),квашенн€, зброджуванн€, сол≥нн€ та р≥зн≥ ф≥зичн≥ методи, що ірунтуютьс€ на використанн≥ ультраф≥олетового, ≥нфрачервоного та ≥он≥зуючого випром≥нюванн€, а також ультразвукового пол€. ƒл€ подовженн€ терм≥н збер≥ганн€ харчових продукт≥в використовують р≥зн≥ природн≥ консервам.ї ти: кухонну с≥ль, харчов≥ жири й ол≥ю, оцет, цукор, етанол, оксид карбону (IV), азот та р≥зн≥ кислоти Ч молочну, лимонну, винну, бензойну тощо.

ƒл€ обмеженн€ потрапл€нн€ перел≥чених речовин в орган≥зм людини встановлен≥ певн≥ нормативи, що регламентуютьс€ √ƒ  ≥ ƒ«  њх в орган≥з≠м≥ людини. “ак, гранично допустима норма мурашиноњ кислоти в орган≥зм≥ людини не повинна перевищувати 0,5 мг на 1 кг маси т≥ла, проп≥онату натр≥ю ≥ кальц≥ю, €к≥ використовують дл€ запоб≥ганн€ пл≥сн€в≥нню хл≥ба й плавлених сир≥в, Ч 3 мг на 1 кг.

–ј÷≤ќЌјЋ№Ќ≈ ’ј–„”¬јЌЌя

 

’арчуванн€ Ч одна з головних функц≥й орган≥зму, що забезпечують
процес життЇд≥€льност≥
. ѕовноц≥нне харчуванн€ разом з ≥ншими оптимальними умовами природного середовища спри€Ї нормальному розвитку орган≥зму людини, њњ ф≥зичн≥й та розумов≥й працездатност≥, витривалост≥ й забезпечуЇ кращ≥ адаптац≥йн≥ можливост≥. ≤, навпаки, недостатнЇ й нерац≥ональне харчуванн€ знижуЇ оп≥рн≥сть орган≥зму до шк≥дливих вплив≥в, порушуЇ обм≥н речовин ≥ призводить до захворювань кров≥, печ≥нки, п≥дшлунковоњ й щитопод≥бноњ залоз та ≥нших орган≥в ≥ передчасного стар≥нн€.

—учасна концепц≥€ рац≥онального харчуванн€ визнана ¬ќќ« ≥ науковими установами вс≥х крањн св≥ту. «г≥дно з ц≥Їю концепц≥Їю, здорове харчуванн€ забезпечуЇтьс€ виконанн€м таких умов:

Ј достатн€ енергетична ц≥нн≥сть (калор≥йн≥сть) добового рац≥ону;

Ј €к≥сна повноц≥нн≥сть харчових продукт≥в, що визначаЇтьс€ необх≥дною к≥льк≥стю б≥лк≥в, жир≥в, вуглевод≥в, в≥там≥н≥в та м≥неральний речовин;

Ј рац≥ональний режим харчуванн€, що визначаЇтьс€ к≥льк≥стю прийом≥в њж≥ та правильним њњ розпод≥лом;

Ј дотриманн€ сан≥тарних правил п≥д час виготовленн€, транспортуванн€, збер≥ганн€ та споживанн€ продукт≥в харчуванн€.

≈нерговитрати орган≥зму залежать в≥д маси т≥ла. ¬чен≥ вважають, що добова енергетична ц≥нн≥сть рац≥ону дл€ чолов≥ка з масою т≥ла 65 кг май становити 13 955 кƒж (3000 ккал), а дл€ ж≥нки Ч на 2930 кƒж (700 ккал) менша. ƒостатн€ енергетична ц≥нн≥сть добового рац≥ону Ч 8374 кƒж (2000 ккал).

≈нергетична ц≥нн≥сть продукт≥в харчуванн€ залежить в≥д вм≥сту в них б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в. —ередн€ енергетична ц≥нн≥сть 1 г б≥лк≥в стано≠вить 17 кƒж (4 ккал), вуглевод≥в Ч 16 кƒж (3,85 ккал), жир≥в Ч 38 кƒж (9 ккал). Ќа здоров'€ людини негативно впливаЇ €к недостатнЇ, так ≥ над≠лишкове харчуванн€. ЌедостатнЇ щодо енергетичноњ ц≥нност≥ харчуван≠н€ призводить до зменшенн€ маси т≥ла, схуднен≠н€, швидкоњ втомлюваност≥, зниженн€ захисних сил орган≥зму й працездатност≥. Ќадлишкове харчуванн€ призводить до ожир≥нн€ т≥ла, спри€Ї г≥подинам≥њ, розвитку атеросклерозу, г≥пертон≥чноњ хвороби ≥, можливо, зло€к≥сних новоутворень.

ѕор€д з енергетичною ц≥нн≥стю харчовий рац≥он маЇ бути збалансований ще й за ам≥нокислотним складом. ќбмеженн€ в харчовому рац≥он≥ к≥лькост≥ б≥лк≥в, ам≥нокислоти трип≠тофану, жир≥в та зб≥льшенн€ вм≥сту ал≥ментарних антиоксидант≥в Ч то≠коферол≥в, каротину, флавоноњд≥в, кверцетину, аскорб≥новоњ кислоти спри≠€ють нормальному функц≥онуванню орган≥зму та подовженню тривало≠ст≥ житт€ людини. ’арчовий рац≥он маЇ включати достатню к≥льк≥сть в≥≠там≥н≥в, жирних ненасичених кислот, м≥неральних елемент≥в, харчових волокон тощо. (“абл. 9.) «г≥дно ≥з сучасною концепц≥Їю збалансованого харчуван≠н€, сл≥д дотримуватись таких вимог:

- харчовий рац≥он маЇ м≥стити: нормовану к≥льк≥сть жир≥в (до 25Ч30 % енергетичноњ ц≥нност≥ рац≥ону, в тому числ≥ не б≥льш €к 10 % за раху≠нок жир≥в тваринного походженн€); вм≥ст складних вуглевод≥в маЇ ста≠новити не менш €к 60 %;

- харчовий рац≥он маЇ бути р≥зноман≥тним за асортиментом ≥ м≥стити достатню к≥льк≥сть св≥жих овоч≥в та фрукт≥в (не менш €к 1257 кƒж, або 300 ккал, щодоби);

- оздоровчий рац≥он маЇ включати пом≥рну к≥льк≥сть кухонноњ сол≥ (до 5 г на добу) та цукру (до 8Ч10 % енергетичноњ ц≥нност≥ рац≥ону);

- енергетичн≥ витрати орган≥зму сл≥д поповнювати переважно за раху≠нок рослинних продукт≥в (не менш н≥ж на 80 %), зокрема зернових Ч борошна грубого помелу, круп, а також коренеплод≥в; -

- вживанн€ продукт≥в тваринного походженн€ сл≥д обмежувати.

”чен≥ рекомендують певн≥ норми споживанн€ р≥зних продукт≥в. Ќижн€ межа забезпеченн€ поживними речовинами визначаЇтьс€ не≠обх≥дн≥стю запоб≥ганн€ ав≥там≥нозу, верхн€ Ч це максимальна к≥льк≥сть, перевищенн€ €коњ може спричинити хрон≥чн≥ захворюванн€. Ќеконтрольоване споживанн€ жир≥в може призвести до захворюванн€ на рак, зокрема, товстоњ кишки, молочноњ, передм≥хуровоњ залоз та €Їчник≥в. “ому вм≥ст жир≥в у рац≥он≥ маЇ становити 20-25 %. ƒл€ забезпеченн€ орган≥зму б≥лками в рац≥он потр≥бно включати р≥зн≥ продукти, особливо зернов≥ та бобов≥.

“абл. 9. ћеж≥ добового забезпеченн€ людини поживними речовинами

ѕоживна речовина Ќижн€ межа ¬ерхн€ межа
«агальна к≥льк≥сть жир≥в, % енерг≥њ Ќасичен≥ жирн≥ кислоти, % енерг≥њ ѕол≥ненасичен≥ жирн≥ кислоти, % енерг≥њ ’арчовий холестерин, мг/добу «агальна к≥льк≥сть вуглевод≥в, % енерг≥њ —кладн≥ вуглеводи, % енерг≥њ ’арчов≥ волокна, г/добу Ќекрохмальн≥ пол≥цукриди, г/добу ¬≥льний цукор, % енерг≥њ Ѕ≥лок, % енерг≥њ    

ѕрим≥тка.  ≥льк≥сть жир≥в, жирних кислот, вуглевод≥в, цукру й б≥лк≥в наведено у в≥дсотках в≥дносно енергетичноњ ц≥нност≥ рац≥ону.

 

¬с≥ бобов≥ багат≥ на кальц≥й, а також на в≥там≥ни ¬ ≥ ј та каротин. ќстанн≥ взаЇмод≥ють з токсичними та рад≥оак≠тивними речовинами ≥ спри€ють њх виведенню з орган≥зму. Ѕ≥лок квасол≥ за своЇю €к≥стю наближаЇтьс€ до тваринного ≥ прир≥внюЇтьс€ до б≥лка кур€чих €Їць.  васол€ маЇ вс≥ необх≥дн≥ ам≥нокислоти, каротин ≥ в≥там≥ни —, ¬≥, ¬г, ¬б, –– ≥ ≈. ¬≥там≥н ≈ регулюЇ обм≥н жир≥в, б≥лк≥в, нуклењнових кислот ≥ м≥неральних солей (кал≥ю, цинку, м≥д≥, зал≥за тощо). «а рахунок б≥лк≥в забезпечуЇтьс€ 10Ч15 % енерг≥њ.

ќсновним постачальником енерг≥њ Ї вуглеводи. ¬они мають забезпе≠чувати добову потребу в енерг≥њ на 55Ч75 %. ѕродукти, багат≥ на складн≥ вуглеводи, спри€ють перистальтиц≥ й стимулюють травленн€.  р≥м того, продукти рослинного походженн€, що м≥ст€ть крохмаль, неорган≥чн≥ ре≠човини (зокрема, сол≥ кальц≥ю, феруму й цинку), а також жирн≥ кислоти й водорозчинн≥ в≥там≥ни, спри ѕродукти, що м≥ст€ть багато рослинних харчових волокон, характе≠ризуютьс€ низькою енергетичною ц≥нн≥стю ≥ можуть слугувати дл€ кон≠тролю за масою т≥ла. ” продуктах харчуванн€ маЇ м≥ститись достатн€ к≥льк≥сть пектинових речовин, альг≥нат≥в ≥ пол≥сахарид≥в. ѕри цьому сл≥д обмежити споживанн€ чистих вуглевод≥в Ч цукру та кондитерських ви≠роб≥в. ’арчов≥ волокна та пектинов≥ речовини необх≥дн≥ дл€ забезпечен≠н€ функц≥њ кишок ≥ обм≥ну речовин. ¬они спри€ють перем≥щенню харчо≠воњ маси в травному канал≥ й запоб≥гають запорам.

ћ'€со практично не м≥стить вуглевод≥в ≥ Ї джерелом насичених жир≠них кислот та холестерину, надлишок €ких у кров≥ зумовлюЇ розвиток серцево-судинних захворювань ≥ раку. “ому м'€со доц≥льно споживати в обмежен≥й к≥лькост≥ й не б≥льш €к один раз на добу. ѕри цьому воно не повинно м≥стити пестицид≥в, антиб≥отик≥в та ≥нших сполук, €к≥ можуть використовувати дл€ в≥дгод≥вл≥ худоби. —поживанн€ цукру в надм≥рних к≥лькост€х (понад 25Ч30 г на добу) спри€Ї утворенню надлишковоњ маси т≥ла, ожир≥нню ≥ врешт≥ призводить до атеросклерозу та г≥пертон≥њ, особ≠ливо за умов малорухомого способу житт€.

“акож сл≥д обмежити споживанн€ з њжею кухонноњ сол≥. Ќадлишок в орган≥з≠м≥ кухонноњ сол≥ може призвести до зб≥льшенн€ вм≥сту в кров≥ холестери≠ну та л≥поњд≥в. ќбмежене њњ вживанн€ спри€Ї проф≥лактиц≥ г≥пертон≥чноњ хвороби та ≥нфаркту м≥окарда. ¬ орган≥зм≥ потр≥бно п≥дтримувати сп≥в≠в≥дношенн€ солей кал≥ю ≥ натр≥ю €к 2: 1, тобто сл≥д споживати вдв≥ч≥ б≥льше солей кал≥ю, н≥ж натр≥ю. Ѕагато кал≥ю м≥ст€ть рослинн≥ про≠дукти, зокрема картопл€ (429 мг на 100 г), хл≥б (249 мг на 100 г) та бобов≥ (1000 мг на 100 г), а також крупи, капуста, морква, столов≥ бур€ки, каву≠ни та дин≥. «апаси сол≥ в орган≥зм≥ сл≥д поповнювати за рахунок овоч≥в ≥ фрукт≥в.

ќтже, в харчовому рац≥он≥ перевагу треба в≥ддавати зерновим, ово≠чам, фруктам та жирам рослинного походженн€, зокрема маслинов≥й, кукурудз€н≥й та сон€шников≥й ол≥њ.

ƒо рац≥ону харчуванн€ повинн≥ входити жири, переважно рослинн≥, що м≥ст€ть пол≥ненасичен≥ жирн≥ кислоти й антиоксиданти. —л≥д зб≥ль≠шити к≥льк≥сть некрохмальних вуглевод≥в Ч харчових волокон, альг≥на≠т≥в, пол≥цукрид≥в, пектинових речовин ≥ зменшити споживанн€ цукру. ќптимальна доза пектину становить 2Ч4 г (дл€ д≥тей 1Ч2 г) на добу.

¬м≥ст пектину в 100 г де€ких овоч≥в ≥ фрукт≥в становить, г:


абрикоси Ч 0,7;

аірус Ч 0,7;

малиновий с≥к Ч 2;

вишн≥ Ч 0,4;

персики Ч 0,7;

зелений горошок Ч 2,5;

полуниц≥ Ч 0,7;

сливи Ч 0,9;

столовий бур€кЧ1,0;

смородина Ч 1,1;

виноград Ч 0,6;

томати Ч 0,3;

с≥к шовковиц≥ Ч 2,2;

€блукаЧ1,2;

картопл€ Ч 0,5.


ѕотреба в аскорб≥нов≥й кислот≥ становить 70Ч100 мг на добу. ¬она захищаЇ в≥д негативного впливу рад≥онукл≥д≥в ст≥нки судин, кап≥л€р≥в та мембрани кл≥тин. ќвоч≥ й фрукти забезпечують орган≥зм аскорб≥новою кислотою, каротином, б≥офлавоноњдами, пектиновими речовинами та орган≥чними кислотами. Ѕагато аскорб≥новоњ кислоти ≥ кал≥ю в картопл≥, €коњ потр≥бно споживати не менш €к 350Ч400 г на добу. ¬≥там≥ни групи ¬ потр≥бн≥ в к≥лькост≥ 17Ч25 мг на добу. ¬они м≥ст€тьс€ в молоц≥, чорному хл≥б≥, бобових, €йц€х, печ≥нц≥.  аротин, що м≥ститьс€ в моркв≥, пом≥дорах, абрикосах ≥ зелен≥, виконуЇ захисну протипухлинну д≥ю. ƒобова потреба в такому антиоксидант≥, €к токоферол (в≥там≥н ≈), становить 20 мг ÷ього в≥там≥ну багато в зародках злак≥в (2,5 г на 100 г) та вис≥вковому хл≥б≥.

ƒл€ запоб≥ганн€ шк≥дливому впливу рад≥оактивних 137Cs ≥ 90Sr необ≠х≥дно насичувати орган≥зм сол€ми кал≥ю ≥ кальц≥ю. Ѕагато кал≥ю м≥стить≠с€ в овочах ≥ фруктах, кальц≥ю Ч в домашньому сир≥ й молоц≥. ƒобова потреба в кальц≥њ дл€ дорослоњ людини становить 800 мг, дл€ д≥тей -Ч 1200 мг. ÷ю потребу можуть задовольнити 100 г сиру або 0,5 л молока. ќсобливе значенн€ в умовах рад≥онукл≥дного забрудненн€ в харчово≠му рац≥он≥ мають кровотворн≥ м≥кроелементи Ч зал≥зо, м≥дь, манган та кобальт. ƒобова потреба в манган≥ становить 5 мг, м≥д≥ Ч 2 мг ≥ зал≥за Ч 14 мг. Ѕагато цих м≥кроелемент≥в м≥ститьс€ в м'€сних продуктах, печ≥нц≥, кров≥, €блуках та в≥вс€н≥й круп≥. Ќестача такого м≥кроелемента, €к йод, рац≥он≥ мають кровотворн≥ м≥кроелементи Ч зал≥зо, м≥дь, манган та кобальт. ƒобова потреба в манган≥ становить 5 мг, м≥д≥ Ч 2 мг ≥ зал≥за Ч 14 мг. Ѕагато цих спричинюЇ г≥перплаз≥ю щитопод≥бноњ залози. ѕоповнити деф≥цит йоду в орган≥зм≥ можна вживанн€м йодованоњ води та йодованоњ кухонноњ сол≥, а також морськоњ риби та ≥нших продукт≥в мор€.

ƒо рац≥ону рад≥озахисного харчуванн€ обов'€зково потр≥бно включа≠ти цибулю, часник, петрушку, кр≥п, хр≥н, селеру. «авд€ки високому вм≥сту аскорб≥новоњ кислоти, каротину, ф≥тонцид≥в та еф≥рних ол≥й вони згубно д≥ють на патогенн≥ м≥кроорган≥зми ≥ п≥двищують оп≥рн≥сть орган≥зму до ≥нфекц≥й та шк≥дливого впливу рад≥онукл≥д≥в. «елень кропу втрич≥ багат≠ша за лимони на аскорб≥нову кислоту. ќвоч≥в сл≥д споживати 400Ч500 г на добу, з них 100Ч150 г моркви, €ка багата на каротин з рад≥опротекторною д≥Їю. ƒо меню бажано включати кавуни й дин≥, багат≥ на орган≥чн≥ кислоти, пектинов≥ речовини, каротин ≥ кал≥й.

 орисним продуктом Ї бобов≥, особливо квасол€, що м≥стить повно≠ц≥нний б≥лок, мет≥он≥н, цистин, пол≥ненасичен≥ жирн≥ кислоти та магн≥й. ќстанн≥й спри€Ї оптимальному засвоЇнню кальц≥ю ≥ перешкоджаЇ засво≠Їнню рад≥оактивного 90Sr. ўодн€ потр≥бно споживати 150Ч200 г €блук, абрикос, персик≥в, слив та вишень, €к≥ багат≥ на пектин, каротин, аскорб≥≠нову та орган≥чн≥ кислоти. ƒуже корисними Ї гор≥хи, до складу €ких вхо≠д€ть повноц≥нн≥ б≥лки, пол≥ненасичен≥ жирн≥ кислоти, токоферол та гор≥≠хова ол≥€.

, катех≥ни й еп≥катех≥ни, що м≥ст€тьс€ в чањ, зм≥цню≠ють кап≥л€ри ≥ знижують проникн≥сть њхн≥х ст≥нок. «начна к≥льк≥сть фла≠воноњд≥в, що м≥ст€тьс€ в натуральному червоному вин≥, маЇ високу рад≥опротекторну д≥ю на орган≥зм.

ƒо щоденного рац≥ону варто включати чай ≥ за можливост≥ Ч червоне вино. ÷≥нн≥сть добового рац≥ону в умовах рад≥онукл≥д≠ного забрудненн€ навколишнього природного середовища маЇ стано≠вити 11 304 кƒж (2700 ккал) дл€ прац≥вник≥в розумовоњ ≥ 13 000 кƒж (3100 ккал) Ч ф≥зичноњ прац≥. ѕри цьому в рац≥он необх≥дно включати: г:

нежирн≥ м'€сн≥ та рибн≥ продукти Ч 200...250,

хл≥б Ч 300;

картоплю Ч по 350;

сир Ч 50...100;

овоч≥ Ч 400...500;

ол≥ю Ч 30...35;

в≥вс€ну й гречану крупи Ч 40;

фрукти Ч 150...200;

молоко Ч 0,5л.

Ќе менш важливу роль в≥д≥граЇ ≥ режим харчуванн€. ѓжу бажано спо≠живати 3-4 рази на день, краще чотири рази в певно встановлений час. розпод≥л енерг≥њ харчових продукт≥в за чотириразового харчуванн€ маЇ бути таким, %: сн≥данок Ч 25, об≥д Ч 35, вечер€ Ч 15 ≥ друга вечер€ Ч 25; за триразового харчуванн€ в≥дпов≥дно 30: 45: 25.

Ћюдина належить до гетеротрофних орган≥зм≥в ≥ споживаЇ рослинн≥ й тваринн≥ продукти харчуванн€. ¬ажливою особлив≥стю споживанн€ њж≥ Ї њњ попередн€ кул≥нарна обробка, €ка може надавати продуктам харчуван≠н€ певних властивостей. ’арчов≥ продукти Ї необх≥дною умовою житт€ людини. « ними в орган≥зм надходить б≥льш≥сть необх≥дних дл€ його функ≠ц≥онуванн€ компонент≥в, ≥ в≥дсутн≥сть одного з них може пог≥ршувати стан здоров'€ та призводити до серйозних захворювань. —клад њж≥ визнача≠Їтьс€ кл≥матичними умовами рег≥ону проживанн€, нац≥ональними тради≠ц≥€ми та де€кими ≥ншими факторами. “ак, на далек≥й ѕ≥вноч≥ в≥ддають перевагу м'€сному харчуванню, тод≥ €к у троп≥чних крањнах Ч рослин≠ним продуктам (фруктам та овочам). ѕроте в б≥льшост≥ крањн сучасне населенн€ користуЇтьс€ зм≥шаною д≥Їтою, до складу €коњ вход€ть м'€со, риба, овоч≥ та фрукти. Ќац≥ональн≥ особливост≥ збер≥гаютьс€ в способах приготуванн€ страв та застосуванн€ р≥зноман≥тних приправ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2166 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2100 - | 1925 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.