Захворювання, пов’язанні із забрудненням навколишнього середовища

Велику загрозу для людства становить антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, ґрунту й продуктів харчування, а також шуми, вібрації, електромагнітні поля та інші фізичні забруднення середовища спричинюють в організмі людей генетичні зміни та тяжкі патологічні явища. Це призводить до збільшення захворювань, народження неповноцінних дітей, передчасного старіння й смерті.(Табл. 8.)

Отруєння (токсикози) – одна з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Отруєння розвивається внаслідок надходження в організм у небезпечних концентраціях тих чи інших речовин – токсикантів.

Алергічні реакції (алергії) стали „візитною карткою” людського суспільства ХХ ст. Алергія – це стан підвищеної чутливості організму до певних речовин – алергенів.

Злоякісні пухлини – це велика група захворювань, одне з них – рак. Такі пухлини характеризуються необмеженим ростом, не контролюються гормонами й нервовою системою, здатні утворювати метастази – нові пухлини на здорових тканинах і здебільшого призводять до летального (смертельного) кінця.

Спадкові хвороби пов’язані з виникненням мутацій, тобто ушкодженнями ДНК чи хромосом. Генетичні ушкодження зазвичай успадковуються лише тоді, коли мутація відбувалася в статевих клітинах.

Уроджені аномалії виникають унаслідок впливу факторів, які порушують нормальний розвиток плоду під час вагітності. Такі фактори називають тератогенами.

Забруднення атмосферного повітря є частою причиною запальних захворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної системи, інфекційних захворювань та раку легенів. У районах із забрудненим атмосферним повітрям частіше хворіють діти. Вони мають низькі масу тіла й рівень фізичного розвитку, а також функціональні відхилення серцево-судинної та дихальної систем. Захворюваність органів дихання становить близько 75 % загальної кількості захворювань.

Вода також належить до найважливіших факторів навколишнього середовища. Вона необхідна для забезпечення життєдіяльності організму людини. Забруднення води є причиною багатьох захворювань. Хвороби, що спричинюються хімічним і бактеріологічним забрудненням води, виникають внаслідок потрапляння у водойми забруднених стічних вод. Най­більшу небезпеку поширення захворювань водним шляхом становлять кишкові інфекційні захворювання (холера, черевний тиф, дизентерія, туберкульоз, лептоспіроз, сибірка та ін.). За даними ВООЗ, 80 % усіх захво­рювань в економічно слаборозвинених країнах пов'язані з недоброякіс­ною водою та порушеннями санітарно-гігієнічних норм.

Хімічне забруднення води ртуттю спричинює хворобу мінамато з тяж­ким ураженням центральної нервової системи. Підвищений вміст нітра­тів у питній воді зумовлює появу у немовлят синюшності, метгемоглобінемії та утрудненого дихання. Спостерігається кореляція між концентра­цією нітратів у воді й частотою захворювань на рак шлунка, сечового міхура, нирок, тонкої кишки, стравоходу й печінки. Синтетичні мийні ре­човини спричинюють подразнення шкіри та алергію, дерматити, пору­шення обмінних процесів шкіри та всього організму.

Зміни вмісту мікроелементів у складі води можуть викликати такі за­хворювання, як зоб, флюороз, карієс тощо. Збільшення кількості фтору в питній воді до 1,9 мг/ л зумовлює появу флюорозу, що характеризується ураженням зубів з утворенням на них пігментних плям жовто-бурого ко­льору, дефектів емалі тощо.

Забруднення ґрунтів мінеральними добривами, пестицидами та про­мисловими й побутовими стічними водами призвели до того, що ґрунт став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, паратифи та інші захворювання травного каналу і гельмінтози. Пестициди й мінеральні добрива є причиною багатьох отруєнь. Потрапляючи в питну воду і про­дукти харчування, вони порушують діяльність центральної нервової, серцево судинної та інших систем, зумовлюють ріст злоякісних пухлин і ско­вують тривалість життя.

Викиди й відходи промислових підприємств забруднюють ґрунти сір­кою, залізом, свинцем, цинком, ртуттю, міддю, магнієм та багатьма ін­шими інгредієнтами і стають причиною отруєння через рослинні й тва­ринні продукти харчування та питну воду. Особливо небезпечним є за­бруднення ґрунтів радіонуклідами. Вплив цих забруднень на організм людини виявляється впродовж багатьох поколінь. Тривала дія радіації призводить до розвитку променевої хвороби, локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку, пневмосклерозу тощо. Малі дози опро­мінення мають віддалені наслідки. У промислово розвинених країнах кож­на 4—6-та людина захворює на рак, а у 6—10 % новонароджених спосте­рігаються генетичні порушення.

Трагічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції ста­новлять загрозу генетичному здоров'ю нації. Радіоактивним забрудненням уражено понад 600 населених пунктів. Радіоактивні продукти розпаду ство­рили високий радіаційний фон, що сприяє зовнішньому опроміненню лю­дей. Радіоактивний йод нагромаджується у щитоподібній залозі, а потім з її гормонами поширюється в організмі, розщеплюється в печінці й частко­во виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м'язах, проникає в клітини і опромінює організм. Плутоній трансформу­ється на америцій і поглинається організмом, спричинюючи тяжкі захво­рювання. Серед населення збільшується кількість шлунково-кишкових за­хворювань, серед дітей і вагітних жінок почастішали випадки анемії.

У сучасних житлових приміщеннях на організм людини негативно впливає ціла низка чинників техногенного походження.

Табл. 8 Забруднення сучасних житлових приміщень і його наслідки

З їжею в організм людини надходять не лише поживні речовини, а й більшість (70—90%) забруднень. Використання мінеральних добрив длявирощування сільськогосподарської продукції призводить до накопичення в продуктах харчування нітратів, нітритів і нітрозамінів. Нітрати сприяють розвитку диспепсії у дітей, спричинюють метгемоглобінемію, зменшують вміст вітамінів в організмі та стійкість його до онкогенних факторів. Надлишкові нітрити в організмі призводять до утворення нітро-замінів з канцерогенними властивостями.

Забруднення продуктів харчування зумовлюють харчові отруєння, які поділяють на бактеріальні, небактеріальні і мікотоксикози. Бактеріальні отруєння — це токсикоінфекції, тобто отруєння, спричинені мікроорганіз­мами групи сальмонел. Ці захворювання виникають у результаті спожи­вання заражених мікробами м'ясних, молочних, рибних та рослинних продуктів, качиних і гусячих яєць тощо. До бактеріальних належать от­руєння, спричинені стафілококами. Ці захворювання пов'язані з уживан­ням недоброякісних продуктів (молока, сиру, консервів, кондитерських виробів, морозива тощо).

Численні отруєння небактеріальної природи пов'язані з потраплянням у харчові продукти хімічних отруйних речовин та радіонуклідів. Наприк­лад, пестициди потрапляють із сільськогосподарськими продуктами (зер­ном, овочами та фруктами), деякі важкі метали (свинець, цинк, мідь, нікель та ін.) можуть переходити в їжу з посуду, пакувальної тари тощо. Отруїти­ся можна також вживанням отруйних рослин та м'яса деяких тварин.