Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒокладний переказ тексту розповiдного характеру




« ≈Ћ≈ћ≈Ќ“јћ» –ќ«ƒ”ћ”

 

ѕро найцiннiше

 

ћав цар трьох синiв. ” цар€ сусiдньоњ держави була дочка. ÷аревичi в нењ й закохалис€.

—казала царiвна, що за того замiж пiде, хто здобуде дл€ нењ найцiннiше. ¬ирушили царевичi найцiннiше шукати.

„ерез рiк зiйшлис€. —тарший купив далекогл€д, що видно з нього через три держави. —ередульший здобув плащ, що понесе, куди здумаЇш. ћолодший роздобув лiки, що й мертвого оживити здатнi.

√л€нув старший у далекогл€д i побачив похорон. —кочили брати на плащ, полетiли. ј то царiвну ховають. ћолодший вийн€в лiки, приклав померлiй до губiв, вона й ожила.

ћаЇ царiвна вийти за старшого, тому що вiн перший побачив њњ похорон. ќтже, бути њй дружиною старшого брата. —праведливо стати дружиною середульшого, бо на його плащi дiсталис€ до померлоњ. ќтже, вiдмовити йому не можна. Ќе можна вiдмовити й молодшому через те, що вiн њњ лiками оживив.

«розумiли брати њњ ваганн€ та кажуть: "’ай не розум, а серце вирiшуЇ!"

¬ибрала царiвна наймолодшого брата. ј старший та середульший були за них радi. («а нар. казкою, 157 сл.)

«авданн€

o ƒiбрати синонiми до слiв далекогл€д, ваганн€, полинути.

o ƒетально переказати текст (усно).

 

ќрiЇнтовний план

1. Ѕрати закохались у царiвну.

2. яку умову поставила царева дочка.

3. ўо принесли царевичi через рiк.

4. як брати вр€тували царiвну.

5. ¬аганн€ дiвчини.

6. "’ай серце вирiшуЇ!"

7. ”сi були щасливi.

 

—уд —оломона

 

÷ар —оломон услвивс€ своЇю мудрiстю. « усiх усюд сходились люди до —оломона на суд.

ќдин чоловiк перед смертю сказав, що всю спадщину залишаЇ найбiльш гiдному з двох своњх синiв. ѕроте жоден з них пiсл€ смертi батька не погоджувавс€ визнати себе гiршим. Ѕрати прийшли позиватис€ до цар€ —оломона.

—оломон спитав, хто вони такi. ќбидва брати ви€вилис€ стрiльц€ми.

÷ар наказав поставити мертве тiло батька бiл€ дерева. Ѕратам наказав стрiл€ти батьковi в груди. —падок мав одержати той, хто влучить першим.

—початку стрiл€в старший брат. ¬iн поцiлив у те мiсце, де бТЇтьс€ в живоњ людини серце.

ћолодший брат опустив свiй лук, заплакав i вiдмовивс€ стрiл€ти.

Ѕатькiв спадок —оломон наказав вiддати молодшому братовi, тому що вiн ви€вивс€ гiдним сином i пор€дною людиною. —таршого ж брата цар прийн€в у тiлоохоронцi, адже ц€ робота потребуЇ сильних, спритних, жадiбних людей з гострим зором i оброслим шерстю серцем.(«а апокриф. легендою, 140 сл.)

 

«авданн€

o ƒiбрати антонiми та синонiми до слiв гiднiсть, жорстокiсть, пор€днiсть. ƒiбрати синонiми до слiв позиватись, поцiлити, спритний.

o Ќаписати детальний переказ.

 

ќрiЇнтовний план

1. ÷ар —оломон уславивс€ мудрiстю.

2. «а що прийшли позиватис€ брати.

3. ќбидва ви€вилис€ стрiльц€ми.

4. як виконав кожен з братiв наказ —оломона.

5. „ому спадок було присуджено меншому братовi.

6. „ому старшого брата цар зробив тiлоохоронцем.

 

«акопане золото

 

ћав батько трьох синiв. Ѕули вони дуже лiнивi. ўоб њх прогодувати, батько т€жко працював, руки йому пухли. ј сини ходили собi гул€ти.

ѕрацював батько, працював та й занедужав. ѕрийшли сини спитати, що вiн њм у спадок залишаЇ. “ато мав мудру голову, подумав i каже:" ƒiти, шукайте в землi золото".

ѕомер батько. —ини перењли все, що батько виростив, а нового нiчого не садили й не сi€ли. Ќа другу зиму голодують лiнивi брати.

ƒобули €кось до весни й кинулись татового золота шукати. ѕерекопали весь город. «олота не знайшли, але довелос€ засi€ти город картоплею. —копали ниву. «олота не знайшли, але посi€ли пшеницю. ¬родила вона буйна, пишна, аж золота. ѕомолотили, намололи борошна, напекли смачного хлiба.

I тут тiльки брати зрозумiли, чому так сказав батько. Ќiчого немаЇ дл€ людини дорожчого, нiж зроблене i зароблене власними руками, тому що гордiсть за свою працю цiннiша за все на свiтi золото. («а нар. казкою, 145 сл.)

 

«авданн€

o ƒiбрати синонiми до слiв лiнивий, занедужати.

o Ќаписати детальний переказ.

 

ќрiЇнтовний план

1. ћав батько лiнивих синiв.

2. ўо сказав тато перед смертю.

3. ѕерењли все, що батько виростив.

4.  инулись золота шукати.

5. ¬родила золота пшениц€.

6. Ѕрати зрозумiли, чому так сказав батько.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1514 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2273 - | 2086 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.