Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливостi будови розповiдi




 

ѕрочитати висловлюванн€. яке з них Ї описом, €ке розповiддю? яке з висловлювань слiд вiднести до мiркуванн€ (роздуму)? як ви це визначили?

 

1.  олись напали на украњнське село вороги.  расун€ дiвчина, €ку схопили бусурмани, вирвалас€ й кинулась тiкати. –озiрвалос€ њњ червоне намисто, i розсипалис€ по землi €скравi намистинки. „ерез де€кий час з них попроростали пагони. « пагонiв виросли калиновi кущi.

Ќародна творчiсть.

 

2. ягоди калини - невеликi, овальноњ форми, €скраво-червоного кольору. ¬они мають своЇрiдний гiркувато-солодкий смак. ягоди зiбранi кет€гами i особливо помiтнi пiзньоњ осенi, коли на кущi вже немаЇ лист€.

« пiдручника.

3.  алина люба й мила серцю украњнц€, тому що вона Ї уособленн€м краси рiдноњ землi, памТ€тi про рiдну матiр, њњ турботу й любов. ѕро калину створено чимало народних пiсень, казок, прислiвТњв, бо саме ц€ рослина Ї символом дiвочоњ вроди, вiрностi та коханн€.

«а ¬.—упруненком.

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

” початковiй школi учнi отримали пон€тт€ про типи мовленн€ - розповiдь, опис та мiркуванн€. ¬исловлюванн€ рiзних типових значень вони вiдрiзн€ють, ставл€чи до тексту запитанн€. –озповiдь вiдповiдаЇ на питанн€ що сталос€? що вiдбулос€? ќпис на питанн€ €кий? (€ка? €ке? €кi?) ћiркуванн€ вiдповiдаЇ на питанн€ чому?

 

ѕрочитати. ѕро кого розповiдаЇтьс€ в уривку? якi дiњ козак виконав? ќдночасно чи послiдовно цi дiњ були ним виконанi? яке питанн€ можна поставити до висловлюванн€ в цiлому? ƒо €кого типу мовленн€ належить уривок?

 

ѕрокинувс€ козак ћамарига, дивитьс€ - нi кон€, нi жiнки, нi торбинки-волос€нки. “iльки чоботи лежать.

”зув козак чоботи та й пiшов поверх води. …шов аж двi доби, перейшов через море. …де далi суходолом. —хотiлос€ йому њсти. ѕобачив неподалiк кущ iз €годами. «iрвав ћамарига €гiдку, вкинув у рот - i враз вiдчув, €к вирiс у нього на головi величезний рiг. ¬ирвав другу €гiдку, проковтнув - вирiс другий рiг.

ѕобачив тут козак другий кущ. ¬ирвав з того куща €гiдку, зТњв - i спав один рiг. «Тњв ще одну €гiдку - другий рiг спав. Ќарвав вiн тодi €гiд з того й того куща й пiшов у те королiвство, де була його жiнка.

« народноњ казки.

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

–озповiдь - це висловлюванн€, в €кому йдетьс€ про послiдовнi дiњ предмета або особи. ƒо розповiдi можна поставити загальне питанн€ що сталос€?

"¬iдомим" у реченн€х розповiдi Ї назва предмета (особи), що виконуЇ дiњ. "Ќовим" Ї назви виконаноњ або виконуваноњ предметом (особою) дiњ.

в н н

Ќаприклад:  озак ћамарига переод€гс€ й пiшов до королiвсько-

н в н

го палацу. ’одить козак попiд вiкнами й гукаЇ: "ѕо €годи!"

в н н

 оролiвна почула й послала служницю €гiд купити.

« народноњ казки.

ƒуже часто (хоч i не обовТ€зково) в реченн€х розповiдi Ї слова, що вказують на послiдовнiсть виконанн€ предметом (або кiлькома предметами) дiй. ÷е такi слова, €к спочатку, потiм, пiсл€ того, пiзнiше, за годину, наступного дн€ тощо.

 

ѕрочитати уривок. якi дiњ виконав кожен з названих в уривку предметiв? ќдночасно чи послiдовно були цi дiњ виконанi? яке загальне питанн€ можна поставити до уривка? ¬изначити в реченн€х "вiдоме" та "нове"(усно).

 

Ѕогатир ¬асиль пiшов зi «мiЇм змагатис€. ј з собою ¬асиль уз€в чарiвну скрипку.

ƒванадц€тиголовий «мiй побачив ¬асил€ й показав вогненнi €зики. ѕрийшли вони на залiзний тiк. ¬асиль уз€в скрипку й почав грати. «мiй пiшов у танець. ¬асиль граЇ, а «мiй повисолоплював €зики, головами товче до залiза, дихаЇ вогнем, проситьс€. ћузикант його не слухаЇ, граЇ собi. «мiй зовсiм знесилiв, стрибав, стрибав, а тодi впав i дух спустив.

« народноњ казки.

 

 

ѕрочитати (або прослухати) висловлюванн€. ¬иписати слова, €кi вказують на послiдовнiсть виконанн€ предметом дiй. ”сно переказати, вживаючи виписанi слова. ƒовести, що подане висловлюванн€ Ї розповiддю.

 

÷ар наказав позвозити скло i збудувати гору. «вели скл€ну гору, тодi збудувати башту. ¬ недiлю сiла в баштi царева дочка. ѕочали женихи - царевичi, королевичi й лицарi скакати кiньми. —першу конi ноги ламали, пiзнiше верхiвцi почали з коней падати. “а до царiвни нiхто доскочити не змiг.

Ќаступноњ недiлi те саме повторилос€. Ќадвечiр почувс€ шум у хмарах - то летiв золотоголовий царевич на золотiм конi. —початку роздививс€ навкруги, потiм опустивс€ конем з неба на скл€ну гору, тодi поцiлував царiвну. ѕiсл€ цього всi заплескали в долонi: " ќ, скоро буде весiлл€!"

« народноњ казки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 523 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2438 - | 2018 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.