Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒокладний письмовий переказ тексту




–ќ«ѕќ¬IƒЌќ√ќ ’ј–ј “≈–”

 

√отуючи дiтей до роботи над письмовим переказом, потрiбно наголосити на тому, що вони переказуватимуть розповiдь. ”чнi мають пригадати, про що йдетьс€ у розповiдi, на €ке питанн€ вiдповiдаЇ текст розповiдного характеру, вказати слова, €кi зазначають послiдовнiсть виконанн€ дiй. “аким чином, пТ€тикласники цiлком усвiдомлено працюватимуть над переказом тексту-розповiдi.

 

ѕопеловий коржик

 

Ѕув собi бiдний чоловiк √аврило. ѕрийшов вiн €кось до багатi€ позичити трохи борошна. ∆адiбний багатiй насипав йому повну торбу попелу.

ўо тут робити? —пекла √аврилова жiнка з попелу корж. Ќазавтра вз€в його бiдн€к i пiшов шукати гараздiв.

”вечерi зголоднiв. ѕiднiс до рота коржика, а той став бiлий-бiлий, €к калач. ј смачний!

«а три днi дiставс€ √аврило мiста. —тав до роботи. ўодн€ пригощав бiдн€кiв коржиком, але корж лишавс€ цiлим.

«аробив √аврило €кiсь грошi. „ерез рiк вернувс€ додому. ƒ€куЇ багачевi за коржик.

“ой звелiв жiнцi напекти з попелу коржiв. Ќаступного дн€ повiз њх багатiй на базар. ѕобачили такий товар люди i вiдлупцювали жаднюгу. (Ќар. казка, 103 сл.)

 

«авданн€

Ј ¬изначити тему й основну думку тексту.

Ј «Т€сувати стиль тексту.

Ј «Т€сувати, €кий тип мовленн€ покладено в основу тексту, свою думку довести. ¬итлумачити вислiв шукати гараздiв.

Ј ƒiбрати антонiми до слiв багатiй, пригощати, вiдлупцювати, жаднюга.

ќрiЇнтовний план

1. ўо "позичив" багатiй √авриловi.

2. ѕiшов бiдн€к шукати гараздiв.

3. —тав корж смачним та бiлим.

4. –обота у мiстi.

5. √аврило под€кував за коржик.

6. ѕокаранн€ за жаднiсть.

 

„арiвний рушник

 

ѕiшли €кось брат iз сестрою по гриби. —естра вiдстала й заблудилас€.

ѕриблукала вона до похмурого замку. ¬ийшла з дверей палацу царiвна й розповiла дiвчинi, що њњ вкрав «мiй i умовл€Ї стати йому за жiнку.

¬ирiшили дiвчата тiкати. ”з€ла царiвна iз собою чарiвний рушник.

”текли з палацу дiвчата. ј «мiй почув i кинувс€ навздогiн. ÷арiвна шпурнула позад себе рушник. –озлилос€ море.

ќпустив «мiњсько пащеку в море й заходивс€ хлебтати солону воду. “ак нахлебтавс€, що роздувс€, €к гора. —ьорбнув останню краплину i трiснув.

ј дiвчата прибiгли до села. ÷арiвна забрала сестру й брата до свого палацу. ўе й замiж за брата вийшла.(«а мотивами нар. казки, 102 сл.)

 

«авданн€

Ј ¬изначити тему й основну думку тексту.

Ј «Т€сувати стиль тексту.

Ј ¬изначити, €кий тип мовленн€ покладено в основу тексту, свою думку довести.

Ј ƒiбрати синонiми до слiв хлебтати, сьорбнути, трiснути.

 

ќрiЇнтовний план

1. ƒiвчина заблукала в лiсi.

2. ÷арiвна з похмурого замку.

3. ƒiвчата кинулись тiкати.

4. ћоре з чарiвного рушника.

5.  iнець «мi€.

6. —естра й брат у палацi царiвни.

 

* * *

ѕоњхав у лiс царевич полювати, зайшов у сторожку води попросити. ј там дiвчина сидить i вишиваЇ. ƒуже сподобались царевичевi дiвчина та њњ робота.

ѕосватав царевич дiвчину та повiз до свого палацу.

—еред слуг була люта дiвка. ѕодавс€ царевич знов на полюванн€. ј лиха дiвка тим часом нареченiй очi повиколювала i увiпхнула бiдолашну в €му. ј сама на њњ мiсце всiлась.

ћандрував лiсом дiдок. Ѕачить - у €мi слiпа сидить, плаче, а з очей перли сиплютьс€. ЅлагаЇ вона дiда продати перли на базарi, але не за грошi, а за око.

ѕобачила на базарi перли люта дiвка, купила за око.

¬iддав дiд око слiпiй. “а сiла з одним оком рушник вишивати. ѕросить дiда продати рушник на базарi за око.

 упила лиха дiвка рушник i показуЇ царевичу, хвалитьс€, нiби вона вишила.

”пiзнав царевич вишиванн€. «найшов дiда, розпитав. ѕривiз свою наречену, а люту дiвку випровадив свинi напувать. («а мотивами нар. казки, 142 сл.)

 

«авданн€

Ј ¬изначити тему та основну думку тексту. ƒiбрати заголовок.

Ј «Т€сувати стиль тексту.

Ј ¬изначити тип мовленн€, покладений в основу тексту, свою думку довести. ƒiбрати синонiми до слiв люта, увiпхнути.

 

√ульнаринi сльози

 

ѕотрапили €кось козаки в турецьку неволю. ј з бранц€ми любила розмовл€ти дочка пашi √ульнара.

ћати √ульнари була украњнка ќксана, €ка в полонi потурчилась. “а вона розповiдала дочцi, що ”крањна - золотий край, там золота вол€. ¬ирiшила √ульнара звiльнити полонених i втекти з ними на ”крањну.

¬крала дiвчина ключi вiд темницi й випустила козакiв. “а брати њњ з собою втiкачi не захотiли. Ѕула вона њм чужа.

ѕодалась √ульнара за козаками. ѕерепливла з ними море. ” степу козаки розбрелис€. ј дiвчинi не було куди йти. ѕомерла вона з туги.

Ќа њњ могилi виросли маленькi синi квiточки. «вутьс€ вони шавлi€. ј ще њх називають √ульнаринi сльози. (Ќар. легенда, 104 сл.

«авданн€

Ј ¬изначити тему та основну думку тексту.

Ј «Т€сувати його стиль та тип мовленн€, що покладений в основу тексту. ѕо€снити значенн€ слова потурчитис€.

Ј ƒiбрати синонiми до слiв бранець, темниц€, туга.

 

ќрiЇнтовний план

1.  озаки в турецькiй неволi.

2. √ульнара - дочка пашi та украњнки.

3. –iшенн€ дiвчини.

4.  озаки не схотiли уз€ти дiвчину з собою.

5. —мерть √ульнари.

6. як назвали синi квiточки.

 

 

«јћI“ ј ƒќ —“IЌ√ј«≈“»

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя.

¬арто звернути увагу пТ€тикласникiв на те, що саме перiодика, тобто газети та журнали, нарiвнi з радiо та телебаченн€м, Ї дл€ сучасноњ людини основними джерелами iнформацiњ. « перiодики (так звутьс€ виданн€, що виход€ть через певнi промiжки часу) ми дiзнаЇмос€ про подiњ мiжнародного житт€, житт€ власноњ держави, новини в усiх галуз€х суспiльного житт€.

Ќаука про засоби масовоњ iнформацiњ зветьс€ журналiстикою.

ќсновними жанрами журналiстики Ї замiтка, статт€, репортаж, iнтервТю, огл€д, звiт, коментар, рецензi€, нарис, фейлетон, памфлет та iн.

«амiтка - це iнформацiйний, тобто пiзнавальний, жанр, у €кому в лаконiчнiй формi (обс€г вiд 10 до 100 р€дкiв) повiдомл€Їтьс€ про важливi, суспiльно вагомi, цiкавi факти.

«мiст замiтки вiдповiдаЇ на питанн€: що, де, коли вiдбулос€? «амiтка не тiльки несе певну iнформацiю, вона змушуЇ замислитись, часом збуджуЇ iнiцiативу людей, виховуЇ.

ќзнаки замiтки - актуальнiсть, правдивiсть, тактовнiсть викладу.

«алежно вiд характеру фактичного матерiалу, способу викладу позицiњ автора замiтки бувають такi: замiтка-iнформацi€, замiтка-пропозицi€, замiтка-под€ка, полемiчна замiтка.

Ѕажано ознайомити пТ€тикласникiв iз стiнгазетою, звернувши увагу на обовТ€зковiсть рубрикацiњ, на переважанн€ у шкiльнiй стiннiвцi жанру замiтки €к найбiльш зручного й посильного дл€ класних та шкiльних редколегiй.

ћова замiтки лаконiчна. ¬икористанн€ художнiх засобiв (епiтетiв, порiвн€нь) робл€ть замiтку виразнiшою. ¬ажливе значенн€ маЇ заголовок - вiн маЇ бути цiкавим, образним, €скравим, привертати увагу та запамТ€товуватись.

 

 

ѕрочитати замiтку. Ќа €кi питанн€ вiдповiдаЇ њњ змiст? який тип мовленн€ покладено в основу тексту замiтки? Ќаскiльки вдалим Ї заголовок?

 

ѕамТ€тник ѕрезидентовi

20 листопада вiдбулос€ вiдкритт€ нового кињвського памТ€тника. ¬iн увiковiчуЇ памТ€ть про першого ѕрезидента ”крањнськоњ держави ћихайла —ергiйовича √рушевського. ѕамТ€тник встановлено бiл€ ћ≥ського будинку вчител€, або, €к часто називають цю споруду, Ѕудинку ÷ентральноњ –ади. јдже саме в цьому примiщеннi пiд головуванн€м ћ.—.√рушевського працював ур€д проголошеноњ 1917 року ”крањнськоњ Ќародноњ –еспублiки.

« газети.

 

ѕрочитати замiтку. ¬изначити њњ тему та основну думку. який тип мовленн€ покладено в основу тексту замiтки? ƒiбрати заголовок.

 

ƒо 100-рiчч€ з дн€ народженн€ видатного украњнського поета ¬олодимира —осюри у школi було проведено конкурс на краще виконанн€ його поезiй. ’оч малос€ на увазi декламуванн€ вiршiв, двоЇ учасникiв змаганн€ виступили з солоспiвом. ¬и€вилось, що твори —осюри чудово л€гають на музику, гарно звучать у супроводi гiтари. ∆урi одностайно присудило перше мiсце восьмикласниковi —ергiю Ѕровченковi. —кладена ним пiсн€ на слова ¬олодимира —осюри всiм припала до душi.

« шкiльноњ стiнгазети.

 

Ќаписати замiтку дл€ шкiльноњ (класноњ) стiнгазети на одну з тем:

 

o ƒопомога шкiльнiй бiблiотецi

o ”пор€дкуванн€ шкiльного подвiрТ€

o ≈кскурсi€ пТ€тикласникiв до музею

o ƒопомога дит€чому будинку

o Ўкiльна виставка квiтiв

 

Ћ»—“. јƒ–≈—ј

 

ѕрочитати гумореску —тепана –уданського. ’то Ї адресатами кожного з наведених у вiршi листiв? якi риси вдачi ви€вили у листуваннi адресанти? «наченн€ слiв адресат i адресант зТ€сувати за словником.

 

јхмет III i запорожцi

 

¬ лiто тис€ча шiстсоте,

¬ лiто теЇ Ѕоже,

ѕ–ийшла грамота јхмета

¬ наше «апорожж€:

"я, —ултан, син ћагомета,

¬нук Ѕога ѓдного,

Ѕрат мiс€ц€-перекро€

I сонц€ самого,

Ћицар сильний i могучий,

 раль над корол€ми,

¬оЇвода всього свiту

I цар над цар€ми,

÷ар столицi ÷ареграду

I цар ћакедону,

√рекiв, сербiв, молдаванiв

I цар ¬авилону,

÷ар ѕодолi i √алича,

I славного  риму,

÷ар ™гипту, i ќраби,

I цар –усалиму,

—торож гробу в –усалимi

I вашого Ѕога...

’ристи€н усiх на свiтi

—муток i пiдмога -

 ажу вам: усiм козакам

ћенi передатись,

ј €к нi,- добра вiд мене

¬ам не сподiватись!"

“ого ж лiта запорожцi

√рамоту читали

I до вражого јхмета

ќт що написали:

"“и, султане, чортiв сину,

Ћюципера брате,

¬нуку гаспида самого

I чорте рогатий!

“акий рицарю, що дiдько

“ебе обкал€Ї,

ј все вiйсько твоЇ тiлько

Ћайно пожираЇ;

—травнику ти цареградський,

ѕивнику макдонський,

—вине грецька й молдаванська,

 овалю вавлонський!

 ате сербiв i ѕодолi,

ѕапуго ти кримська,

™гипетський ти свинарю,

—ово русалимська!

“и - погана свин€ча€

ћорда, не пiдмога,

I дурень ти, а не сторож

” нашого Ѕога.

Ќе годен ти нас, хрещених,

I десь цiлувати,

ј не те, щоб «апорожж€

ѕiд собою мати!

ћи землею i водою

Ѕудем воюватись,

I тебе нам, бiсiв сину,

Ќiчого бо€тись!

“ак тобi ми вiдвiчаЇм,

ј року не знаЇм,

Ѕо ми ваших календарiв

¬ —iчi не тримаЇм.

ћiс€ць наш тепер на небi,

ƒень той самий, що у вас.

«а сим словом, вражi турки,

ѕоцiлуйте в... нас!"

—ловник.

јдресант - той, хто адресуЇ, надсилаЇ лист. јдресат - той, кому призначено лист. ћагомет - поширена в ™вропi вимова iменi засновника iсламу ћухамеда. ѕерекрiй - мiс€ць у другiй чвертi. Ћюципер - у христи€нствi одне з iмен ди€вола.

 

Ѕесiда.

«апитанн€ дл€ бесiди:

Ј яка славетна картина вiдтворюЇ написанн€ запорожц€ми листа турецькому султановi? ’то автор полотна?

Ј „ому зм≥ст листа запорожцiв зберiгаЇ народна памТ€ть?

Ј який змiст листа?

Ј ўо ви можете сказати про форму листа: з чого вiн починаЇтьс€, чим закiнчуЇтьс€?

Ј „ому саме такоњ, усталеноњ вiками форми (звертанн€ до адресата - основна частина, у €кiй викладено змiст повiдомленн€, кiнцiвка-прощанн€ й побажанн€) в≥ками додержують люди?

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

Ћистуванн€ - один з видiв письмового спiлкуванн€. Ћист - це писаний текст, метою €кого Ї повiдомленн€ про щось адресата. Ћисти бувають офiцiйнi (службовi) та особистi (приватнi).  рiм того, iснують листи поздоровчi (вони бувають €к офiцiйн≥, так i особист≥).

ѕо€сненн€ варто проiлюструвати прикладами.

«а зразком кожен з пТ€тикласникiв складе на уроцi лист до товариша (подруги), до улюбленого кiноактора або письменника.

√отуючи учнiв до роботи над листом, необхiдно ще раз звернути увагу на загальновживанi у листуваннi звертанн€, привiтанн€, побажанн€, зосередити увагу на кличному вiдмiнку iменникiв у звертаннi, на написаннi у листах займенника ¬и з великоњ букви.

Ќеобхiдно повправл€ти школ€рiв у правильному оформленнi конверта.

 

ѕрочитати поданi звертанн€. якi з них найбiльше вам подобаютьс€ i чому? ѕо€снити вживанн€ роздiлових знакiв у реченн€х iз звертанн€ми.

 

ћамо! ћатiнко! ћатусю! ћамусенько! ћамунечко! ћамцю! ћатiночко! ћатусенько! ћамочко-сонечко! Ќенько мо€, голубонько! “ату! “атоньку! “аточку! “атусю! Ѕабусю! Ѕабунечко! Ѕабусю ћарiЇ! —иве наше сонечко! ƒiдусю! ƒiдуню! ƒiдунечку! ƒiдусю Iване! —естрице! —естричко! —естронько! “iтонько! “iтко ќксано! ƒ€дечку! ƒ€дьку ћиколо! ћоњ найрiднiшi й наймилiшi! –одино мо€! ћоњ найдорожчi! ƒруже! ѕри€телю! ѕодруго! ѕанi вчителько! ѕане директоре! ¬ельмишановнi панi та панове! Ўановне (любе, славне) товариство! ƒобродiю! ƒобродiйко! Ћюдино добра!

 

 

ѕрочитати загальновживанi привiтанн€ й побажанн€. « €коњ нагоди використовують такi побажанн€? «вернути увагу на написанн€ з великоњ букви займенника ¬и.

 

¬iтаю з нагоди св€та! ¬iд душi поздоровл€ю! —ердечно вiтаю! ўире вiтанн€! ўиросердечно вiншую! —ердечнi вiтанн€ посилаю ¬ам! «ичу здоровТ€ та ус€ких гараздiв! ƒай, Ѕоже, щоб усе було гоже! ’ай √осподь благословл€Ї ¬ашу родину! Ќехай добро не обминаЇ ¬ашоњ оселi! Ѕудьте здоровi, майтес€ гаразд! Ѕодай на ¬ас добра година та грошей торбина! Ѕувай здоровий, €к риба, гожий, €к вода, веселий, €к весна, робочий, €к бджола, багатий, €к земл€! ¬iд краю до краю добра бажаю! ƒай ¬ам, Ѕоже, i щаст€, i сили! ’ай Ѕог посилаЇ ¬ам доброго здоровТ€ i творчих успiхiв на благо рiдноњ ”крањни!

 

 

¬икориставши де€кi з поданих у попереднiй вправi побажань, скласти текст вiтальних листiвок (на вибiр). ¬дома за зразком надписати конверт.

 

І Ѕабусi - з –iздвом ’ристовим;

І дiдусевi - з ¬еликоднiм св€том;

І матерi - з днем јнгела;

І старшу сестру привiтати з народженн€м дитинки;

І батька привiтати з днем народженн€;

І вчительку - з 8 Ѕерезн€.

 

 

“¬I–-–ќ«ѕќ¬Iƒ№ Ќј ќ—Ќќ¬I ¬Ћј—Ќќ√ќ ƒќ—¬Iƒ”

 

ѕрочитати. ¬изначити, до €кого типу мовленн€ належить текст, свою думку довести. « чого розпочалас€ розмова батька iз синами? ўо було далi? „им закiнчилас€ бесiда? якими словами пiдкреслено в текстi послiдовнiсть дiй?

 

ѕовернувшись увечерi з роботи, батько спитав синiв, €к вони прожили день.

—початку вiдповiдаЇ старший син:

- я сьогоднi посадив дерево.

ѕотiм до батька звертаЇтьс€ середульший:

- я увесь день малював.

Ќасамкiнець розповiдаЇ молодший:

- я сьогоднi... в мТ€ча грав... морозиво зТњв...

- ƒл€ тебе день втрачений,- говорить йому батько. - ј брати твоњ добре день прожили.

«а ¬.—ухомлинським.

 

 

ѕомiркувати, що i в €кiй послiдовностi ви могли б розповiсти про вечiр у своњй родинi. —класти план розповiдi. –озповiдаючи за планом, використовувати слова спочатку, потiм, тодi, пiзнiше i т.iн.

 

«разок.

¬ечiр моЇњ родини

ѕлан

 

1. ’то повертаЇтьс€ з роботи (з навчанн€) першим. ” €кiй послiдовностi сход€тьс€ до домiвки всi iншi.

2. ’то готуЇ вечерю, €к. ’то допомагаЇ.

3. ƒе збираЇтьс€ родина пiсл€ вечерi (навколо стола, бiл€ телевiзора, на ганку i т.iн.)

4. як минаЇ вечiр у родинному колi (хто чим займаЇтьс€).

5. як закiнчуЇтьс€ день у вашiй сiмТњ.

 

—амостiйно скласти план розповiдi на одну з поданих тем.

 

І як € записавс€ до бiблiотеки.

І як ми всiм класом ходили до музею.

І ћоЇ улюблене зан€тт€.

І ћiй улюблений гурток.

І як € провiв останнi канiкули.

І як ми њздили в гостi до бабусi.

І як наша родина приймаЇ гостей.

 

ѕеревiривши та вiдкоригувавши складенi пТ€тикласниками плани твору-розповiдi, слiд ще раз повторити з ними основнi вiдомостi про особливостi розповiдi €к типу мовленн€. “ворчу роботу за планом пТ€тикласники розпочнуть писати в класi (на чернетцi), вдома ж закiнчать, удосконал€ть та перепишуть до зошитiв.

 

ќ—ќЅЋ»¬ќ—“I Ѕ”ƒќ¬» ќѕ»—”

 

ѕрочитати. який предмет описано у висловлюваннi? якi частини предмета описано? яке загальне питанн€ можна поставити до висловлюванн€? „и можна прочитане передати одним малюнком (фотографiЇю)?

 

 обза кругленька, череватенька. –учка в нењ коштовна, прикрашена перламутром.  обза маЇ численнi металевi струни.

«а ƒ.яворницьким.

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя.

ѕТ€тикласникам потрiбно по€снити, що опис - це висловлюванн€, в €кому йдетьс€ про ознаки та властивостi предмета чи €вища. ÷i ознаки Ї одночасними або постiйними.

¬ описi йдетьс€ про ознаки всього предмета та про ознаки його частин. ћета опису - дати точне у€вленн€ про предмет або €вище. ƒо опису можна поставити одне з таких питань: €кий? €ка? €ке? €кi?

”читель маЇ памТ€тати, що важливою ознакою опису €к типу мовленн€ Ї одномоментнiсть сприйн€тт€ предмета. “ому текст-опис завжди можна проiлюструвати Їдиною iлюстрацiЇю, фотографiЇю тощо. (–озповiдь можна передати кiлькома малюнками).

” описi передаютьс€ тiльки тi ознаки предмета (€вища), €кi сприймаютьс€ органами чутт€ людини,- зором, слухом, дотиком тощо. –еченн€ типу "÷€ квiтка найпрекраснiша в свiтi" належить до категорiњ оцiнки. ƒехто з лiнгвiстiв видiл€Ї категорiю оцiнки €к окремий тип мовленн€, дехто називаЇ це описом "оцiнка дiйсностi".“ак чи iнакше, в шкiльнiй навчальнiй програмi категорi€ оцiнки не згадуЇтьс€. –еченн€, в €ких висловлюЇтьс€ авторська оцiнка описуваного предмета, у текстах описового характеру здебiльшого на€внi. «осереджувати увагу пТ€тикласникiв на таких реченн€х, мабуть, не варто. ѕроте опис предмета не можна пiдмiнювати або змiшувати з висловленн€м емоцiй, переживань та оцiнок. ћета опису - дати точне, обТЇктивне (дл€ наукового стилю) або €скраве, образне (дл€ стилю художнього) у€вленн€ про предмет.

ѕотрiбно по€снити пТ€тикласникам, що "вiдомим" у реченн€х опису Ї назва предмета або його частини. "Ќовим" Ї назва ознаки.

 

ѕереписати реченн€, в кожному з них визначити "вiдоме" та "нове". ѕозначити "вiдоме" та "нове" початковими буквами над вiд- повiдними словами.

в н н

Ќаприклад: √олка пiхти блискуча, темно-зелена.

 

ƒуб могутнiй, крислатий, гiлл€стий. ƒiдова шапка була смушкова, висока й вит€гнута, €к дзвiн, трохи витерта.  вiточка бузку чотирипелюсткова, нiжна, невимовно духм€на. ѕисьмовий стiл iз свiтлого дерева, зовсiм новенький, €кийсь аж привiтний.

 

 

ѕрочитати народнi загадки, вiдгадати њх. "¬iдоме" чи "нове" покладено в основу прихованого опису предмета? ѕригадати вiдомi вам загадки, вказати в них "нове", вiдгадати "вiдоме".

 

 руглий, €к шар, зелений, €к трава, червоний, €к кров, солодкий, €к мед. ¬узлата, патлата, росте головата, на однiй ноз≥ стоњть, сто сорочок на нiй. « ногами, а без рук, з боками, а без ребер, з спинкою, а без голови. Ќiс €к у свинки, колючi шерстинки.  ругле, €к мТ€ч, хвiст маЇ, а за нього не пiднiмеш. ’имерний, маленький, бокастий, товстенький, чимось смачним напханий, в окропi скупаний.

 

¬iдгадки.  авун.  апуста. —тiлець. ѓжак.  лубок. ¬ареник.

 

ѕрочитати. ¬изначити, до €кого типу мовленн€ належить висловлюванн€. —вою думку довести.

 

 оровай високий, пишний, випечений з бiлого борошна. «верху вiн оздоблений вилiпленими з тiста гарненькими квiточками та шишечками. ѕiдрумТ€ненi боки оповитi золотистим колосс€м та зеленню барвiнка.  оровай маЇ незрiвн€нний солодкий запах.

 

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

Ќеобхiдно звернути увагу пТ€тикласникiв на те, що опис предмета може бути складений в науковому чи в художньому стил€х. ћета наукового опису - забезпечити точнiсть iнформацiњ про розмiр, форму, колiр, вагу предмета тощо. ћета художнього опису - створити образ предмета, викликати до нього певне ставленн€.

¬iдповiдно до мети добираютьс€ рiзнi виражальнi засоби мови. якщо науковий опис стислий, а всi слова в ньому вживаютьс€ тiльки в пр€мому значеннi, то опис художнiй вмiщуЇ художнi засоби (епiтети, порiвн€нн€ тощо).

 

 

ѕрочитати. який з описiв складено в художньому стилi, €кий - у науковому? „ому ви так вважаЇте?

 

ѕлоди грушi млiњвськоњ ранньоњ середньоњ величини (100-120г), широкогрушовиднi, свiтло-жовтi, iнодi з невеликим румТ€нцем на сон€чному боцi. ћТ€коть бiла, дуже соковита, смачна.

« довiдника садiвника.

 

ќсь вона лежить, i несила очей вiд нењ вiдвести. ќце ж вона i Ї, найулюбленiша в наших кра€х груша-скороспiлка! ∆овта, мов дин€, вiд удару надтрiснута. —оком-медом iскристим так i с€Ї.

«а ќ.√ончаром.

 

 

” класi потрiбно колективно усно скласти опис предмета (портфел€, пенала, фломастера, магнiтноњ дошки, телевiзора тощо) в науковому та художньому стил€х. ѕiсл€ "проговорюванн€" такого опису слiд провести пiдсумовуючу бесiду про особливостi опису €к типу мовленн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1529 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2106 - | 1834 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.106 с.