РОЗПОВIДНОГО ХАРАКТЕРУ
Готуючи дiтей до роботи над письмовим переказом, потрiбно наголосити на тому, що вони переказуватимуть розповiдь. Учнi мають пригадати, про що йдеться у розповiдi, на яке питання вiдповiдає текст розповiдного характеру, вказати слова, якi зазначають послiдовнiсть виконання дiй. Таким чином, п’ятикласники цiлком усвiдомлено працюватимуть над переказом тексту-розповiдi.
Попеловий коржик
Був собi бiдний чоловiк Гаврило. Прийшов вiн якось до багатiя позичити трохи борошна. Жадiбний багатiй насипав йому повну торбу попелу.
Що тут робити? Спекла Гаврилова жiнка з попелу корж. Назавтра взяв його бiдняк i пiшов шукати гараздiв.
Увечерi зголоднiв. Пiднiс до рота коржика, а той став бiлий-бiлий, як калач. А смачний!
За три днi дiстався Гаврило мiста. Став до роботи. Щодня пригощав бiднякiв коржиком, але корж лишався цiлим.
Заробив Гаврило якiсь грошi. Через рiк вернувся додому. Дякує багачевi за коржик.
Той звелiв жiнцi напекти з попелу коржiв. Наступного дня повiз їх багатiй на базар. Побачили такий товар люди i вiдлупцювали жаднюгу. (Нар. казка, 103 сл.)
Завдання
· Визначити тему й основну думку тексту.
· З’ясувати стиль тексту.
· З’ясувати, який тип мовлення покладено в основу тексту, свою думку довести. Витлумачити вислiв шукати гараздiв.
· Дiбрати антонiми до слiв багатiй, пригощати, вiдлупцювати, жаднюга.
Орiєнтовний план
1. Що "позичив" багатiй Гавриловi.
2. Пiшов бiдняк шукати гараздiв.
3. Став корж смачним та бiлим.
4. Робота у мiстi.
5. Гаврило подякував за коржик.
6. Покарання за жаднiсть.
Чарiвний рушник
Пiшли якось брат iз сестрою по гриби. Сестра вiдстала й заблудилася.
Приблукала вона до похмурого замку. Вийшла з дверей палацу царiвна й розповiла дiвчинi, що її вкрав Змiй i умовляє стати йому за жiнку.
Вирiшили дiвчата тiкати. Узяла царiвна iз собою чарiвний рушник.
Утекли з палацу дiвчата. А Змiй почув i кинувся навздогiн. Царiвна шпурнула позад себе рушник. Розлилося море.
Опустив Змiїсько пащеку в море й заходився хлебтати солону воду. Так нахлебтався, що роздувся, як гора. Сьорбнув останню краплину i трiснув.
А дiвчата прибiгли до села. Царiвна забрала сестру й брата до свого палацу. Ще й замiж за брата вийшла.(За мотивами нар. казки, 102 сл.)
Завдання
· Визначити тему й основну думку тексту.
· З’ясувати стиль тексту.
· Визначити, який тип мовлення покладено в основу тексту, свою думку довести.
· Дiбрати синонiми до слiв хлебтати, сьорбнути, трiснути.
Орiєнтовний план
1. Дiвчина заблукала в лiсi.
2. Царiвна з похмурого замку.
3. Дiвчата кинулись тiкати.
4. Море з чарiвного рушника.
5. Кiнець Змiя.
6. Сестра й брат у палацi царiвни.
* * *
Поїхав у лiс царевич полювати, зайшов у сторожку води попросити. А там дiвчина сидить i вишиває. Дуже сподобались царевичевi дiвчина та її робота.
Посватав царевич дiвчину та повiз до свого палацу.
Серед слуг була люта дiвка. Подався царевич знов на полювання. А лиха дiвка тим часом нареченiй очi повиколювала i увiпхнула бiдолашну в яму. А сама на її мiсце всiлась.
Мандрував лiсом дiдок. Бачить - у ямi слiпа сидить, плаче, а з очей перли сиплються. Благає вона дiда продати перли на базарi, але не за грошi, а за око.
Побачила на базарi перли люта дiвка, купила за око.
Вiддав дiд око слiпiй. Та сiла з одним оком рушник вишивати. Просить дiда продати рушник на базарi за око.
Купила лиха дiвка рушник i показує царевичу, хвалиться, нiби вона вишила.
Упiзнав царевич вишивання. Знайшов дiда, розпитав. Привiз свою наречену, а люту дiвку випровадив свинi напувать. (За мотивами нар. казки, 142 сл.)
Завдання
· Визначити тему та основну думку тексту. Дiбрати заголовок.
· З’ясувати стиль тексту.
· Визначити тип мовлення, покладений в основу тексту, свою думку довести. Дiбрати синонiми до слiв люта, увiпхнути.
Гульнаринi сльози
Потрапили якось козаки в турецьку неволю. А з бранцями любила розмовляти дочка пашi Гульнара.
Мати Гульнари була українка Оксана, яка в полонi потурчилась. Та вона розповiдала дочцi, що Україна - золотий край, там золота воля. Вирiшила Гульнара звiльнити полонених i втекти з ними на Україну.
Вкрала дiвчина ключi вiд темницi й випустила козакiв. Та брати її з собою втiкачi не захотiли. Була вона їм чужа.
Подалась Гульнара за козаками. Перепливла з ними море. У степу козаки розбрелися. А дiвчинi не було куди йти. Померла вона з туги.
На її могилi виросли маленькi синi квiточки. Звуться вони шавлiя. А ще їх називають Гульнаринi сльози. (Нар. легенда, 104 сл.
Завдання
· Визначити тему та основну думку тексту.
· З’ясувати його стиль та тип мовлення, що покладений в основу тексту. Пояснити значення слова потурчитися.
· Дiбрати синонiми до слiв бранець, темниця, туга.
Орiєнтовний план
1. Козаки в турецькiй неволi.
2. Гульнара - дочка пашi та українки.
3. Рiшення дiвчини.
4. Козаки не схотiли узяти дiвчину з собою.
5. Смерть Гульнари.
6. Як назвали синi квiточки.
ЗАМIТКА ДО СТIНГАЗЕТИ
МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.
Варто звернути увагу п’ятикласникiв на те, що саме перiодика, тобто газети та журнали, нарiвнi з радiо та телебаченням, є для сучасної людини основними джерелами iнформацiї. З перiодики (так звуться видання, що виходять через певнi промiжки часу) ми дiзнаємося про подiї мiжнародного життя, життя власної держави, новини в усiх галузях суспiльного життя.
Наука про засоби масової iнформацiї зветься журналiстикою.
Основними жанрами журналiстики є замiтка, стаття, репортаж, iнтерв’ю, огляд, звiт, коментар, рецензiя, нарис, фейлетон, памфлет та iн.
Замiтка - це iнформацiйний, тобто пiзнавальний, жанр, у якому в лаконiчнiй формi (обсяг вiд 10 до 100 рядкiв) повiдомляється про важливi, суспiльно вагомi, цiкавi факти.
Змiст замiтки вiдповiдає на питання: що, де, коли вiдбулося? Замiтка не тiльки несе певну iнформацiю, вона змушує замислитись, часом збуджує iнiцiативу людей, виховує.
Ознаки замiтки - актуальнiсть, правдивiсть, тактовнiсть викладу.
Залежно вiд характеру фактичного матерiалу, способу викладу позицiї автора замiтки бувають такi: замiтка-iнформацiя, замiтка-пропозицiя, замiтка-подяка, полемiчна замiтка.
Бажано ознайомити п’ятикласникiв iз стiнгазетою, звернувши увагу на обов’язковiсть рубрикацiї, на переважання у шкiльнiй стiннiвцi жанру замiтки як найбiльш зручного й посильного для класних та шкiльних редколегiй.
Мова замiтки лаконiчна. Використання художнiх засобiв (епiтетiв, порiвнянь) роблять замiтку виразнiшою. Важливе значення має заголовок - вiн має бути цiкавим, образним, яскравим, привертати увагу та запам’ятовуватись.
Прочитати замiтку. На якi питання вiдповiдає її змiст? Який тип мовлення покладено в основу тексту замiтки? Наскiльки вдалим є заголовок?
Пам’ятник Президентовi
20 листопада вiдбулося вiдкриття нового київського пам’ятника. Вiн увiковiчує пам’ять про першого Президента Української держави Михайла Сергiйовича Грушевського. Пам’ятник встановлено бiля Міського будинку вчителя, або, як часто називають цю споруду, Будинку Центральної Ради. Адже саме в цьому примiщеннi пiд головуванням М.С.Грушевського працював уряд проголошеної 1917 року Української Народної Республiки.
З газети.
Прочитати замiтку. Визначити її тему та основну думку. Який тип мовлення покладено в основу тексту замiтки? Дiбрати заголовок.
До 100-рiччя з дня народження видатного українського поета Володимира Сосюри у школi було проведено конкурс на краще виконання його поезiй. Хоч малося на увазi декламування вiршiв, двоє учасникiв змагання виступили з солоспiвом. Виявилось, що твори Сосюри чудово лягають на музику, гарно звучать у супроводi гiтари. Журi одностайно присудило перше мiсце восьмикласниковi Сергiю Бровченковi. Складена ним пiсня на слова Володимира Сосюри всiм припала до душi.
З шкiльної стiнгазети.
Написати замiтку для шкiльної (класної) стiнгазети на одну з тем:
o Допомога шкiльнiй бiблiотецi
o Упорядкування шкiльного подвiр’я
o Екскурсiя п’ятикласникiв до музею
o Допомога дитячому будинку
o Шкiльна виставка квiтiв
ЛИСТ. АДРЕСА
Прочитати гумореску Степана Руданського. Хто є адресатами кожного з наведених у вiршi листiв? Якi риси вдачi виявили у листуваннi адресанти? Значення слiв адресат i адресант з’ясувати за словником.
Ахмет III i запорожцi
В лiто тисяча шiстсоте,
В лiто теє Боже,
ПРийшла грамота Ахмета
В наше Запорожжя:
"Я, Султан, син Магомета,
Внук Бога Їдного,
Брат мiсяця-перекроя
I сонця самого,
Лицар сильний i могучий,
Краль над королями,
Воєвода всього свiту
I цар над царями,
Цар столицi Цареграду
I цар Македону,
Грекiв, сербiв, молдаванiв
I цар Вавилону,
Цар Подолi i Галича,
I славного Криму,
Цар Єгипту, i Ораби,
I цар Русалиму,
Сторож гробу в Русалимi
I вашого Бога...
Християн усiх на свiтi
Смуток i пiдмога -
Кажу вам: усiм козакам
Менi передатись,
А як нi,- добра вiд мене
Вам не сподiватись!"
Того ж лiта запорожцi
Грамоту читали
I до вражого Ахмета
От що написали:
"Ти, султане, чортiв сину,
Люципера брате,
Внуку гаспида самого
I чорте рогатий!
Такий рицарю, що дiдько
Тебе обкаляє,
А все вiйсько твоє тiлько
Лайно пожирає;
Стравнику ти цареградський,
Пивнику макдонський,
Свине грецька й молдаванська,
Ковалю вавлонський!
Кате сербiв i Подолi,
Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!
Ти - погана свинячая
Морда, не пiдмога,
I дурень ти, а не сторож
У нашого Бога.
Не годен ти нас, хрещених,
I десь цiлувати,
А не те, щоб Запорожжя
Пiд собою мати!
Ми землею i водою
Будем воюватись,
I тебе нам, бiсiв сину,
Нiчого боятись!
Так тобi ми вiдвiчаєм,
А року не знаєм,
Бо ми ваших календарiв
В Сiчi не тримаєм.
Мiсяць наш тепер на небi,
День той самий, що у вас.
За сим словом, вражi турки,
Поцiлуйте в... нас!"
Словник.
Адресант - той, хто адресує, надсилає лист. Адресат - той, кому призначено лист. Магомет - поширена в Європi вимова iменi засновника iсламу Мухамеда. Перекрiй - мiсяць у другiй чвертi. Люципер - у християнствi одне з iмен диявола.
Бесiда.
Запитання для бесiди:
· Яка славетна картина вiдтворює написання запорожцями листа турецькому султановi? Хто автор полотна?
· Чому зміст листа запорожцiв зберiгає народна пам’ять?
· Який змiст листа?
· Що ви можете сказати про форму листа: з чого вiн починається, чим закiнчується?
· Чому саме такої, усталеної вiками форми (звертання до адресата - основна частина, у якiй викладено змiст повiдомлення, кiнцiвка-прощання й побажання) віками додержують люди?
МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Листування - один з видiв письмового спiлкування. Лист - це писаний текст, метою якого є повiдомлення про щось адресата. Листи бувають офiцiйнi (службовi) та особистi (приватнi). Крiм того, iснують листи поздоровчi (вони бувають як офiцiйні, так i особисті).
Пояснення варто проiлюструвати прикладами.
За зразком кожен з п’ятикласникiв складе на уроцi лист до товариша (подруги), до улюбленого кiноактора або письменника.
Готуючи учнiв до роботи над листом, необхiдно ще раз звернути увагу на загальновживанi у листуваннi звертання, привiтання, побажання, зосередити увагу на кличному вiдмiнку iменникiв у звертаннi, на написаннi у листах займенника Ви з великої букви.
Необхiдно повправляти школярiв у правильному оформленнi конверта.
Прочитати поданi звертання. Якi з них найбiльше вам подобаються i чому? Пояснити вживання роздiлових знакiв у реченнях iз звертаннями.
Мамо! Матiнко! Матусю! Мамусенько! Мамунечко! Мамцю! Матiночко! Матусенько! Мамочко-сонечко! Ненько моя, голубонько! Тату! Татоньку! Таточку! Татусю! Бабусю! Бабунечко! Бабусю Марiє! Сиве наше сонечко! Дiдусю! Дiдуню! Дiдунечку! Дiдусю Iване! Сестрице! Сестричко! Сестронько! Тiтонько! Тiтко Оксано! Дядечку! Дядьку Миколо! Мої найрiднiшi й наймилiшi! Родино моя! Мої найдорожчi! Друже! Приятелю! Подруго! Панi вчителько! Пане директоре! Вельмишановнi панi та панове! Шановне (любе, славне) товариство! Добродiю! Добродiйко! Людино добра!
Прочитати загальновживанi привiтання й побажання. З якої нагоди використовують такi побажання? Звернути увагу на написання з великої букви займенника Ви.
Вiтаю з нагоди свята! Вiд душi поздоровляю! Сердечно вiтаю! Щире вiтання! Щиросердечно вiншую! Сердечнi вiтання посилаю Вам! Зичу здоров’я та усяких гараздiв! Дай, Боже, щоб усе було гоже! Хай Господь благословляє Вашу родину! Нехай добро не обминає Вашої оселi! Будьте здоровi, майтеся гаразд! Бодай на Вас добра година та грошей торбина! Бувай здоровий, як риба, гожий, як вода, веселий, як весна, робочий, як бджола, багатий, як земля! Вiд краю до краю добра бажаю! Дай Вам, Боже, i щастя, i сили! Хай Бог посилає Вам доброго здоров’я i творчих успiхiв на благо рiдної України!
Використавши деякi з поданих у попереднiй вправi побажань, скласти текст вiтальних листiвок (на вибiр). Вдома за зразком надписати конверт.
§ Бабусi - з Рiздвом Христовим;
§ дiдусевi - з Великоднiм святом;
§ матерi - з днем Ангела;
§ старшу сестру привiтати з народженням дитинки;
§ батька привiтати з днем народження;
§ вчительку - з 8 Березня.
ТВIР-РОЗПОВIДЬ НА ОСНОВI ВЛАСНОГО ДОСВIДУ
Прочитати. Визначити, до якого типу мовлення належить текст, свою думку довести. З чого розпочалася розмова батька iз синами? Що було далi? Чим закiнчилася бесiда? Якими словами пiдкреслено в текстi послiдовнiсть дiй?
Повернувшись увечерi з роботи, батько спитав синiв, як вони прожили день.
Спочатку вiдповiдає старший син:
- Я сьогоднi посадив дерево.
Потiм до батька звертається середульший:
- Я увесь день малював.
Насамкiнець розповiдає молодший:
- Я сьогоднi... в м’яча грав... морозиво з’їв...
- Для тебе день втрачений,- говорить йому батько. - А брати твої добре день прожили.
За В.Сухомлинським.
Помiркувати, що i в якiй послiдовностi ви могли б розповiсти про вечiр у своїй родинi. Скласти план розповiдi. Розповiдаючи за планом, використовувати слова спочатку, потiм, тодi, пiзнiше i т.iн.
Зразок.
Вечiр моєї родини
План
1. Хто повертається з роботи (з навчання) першим. У якiй послiдовностi сходяться до домiвки всi iншi.
2. Хто готує вечерю, як. Хто допомагає.
3. Де збирається родина пiсля вечерi (навколо стола, бiля телевiзора, на ганку i т.iн.)
4. Як минає вечiр у родинному колi (хто чим займається).
5. Як закiнчується день у вашiй сiм’ї.
Самостiйно скласти план розповiдi на одну з поданих тем.
§ Як я записався до бiблiотеки.
§ Як ми всiм класом ходили до музею.
§ Моє улюблене заняття.
§ Мiй улюблений гурток.
§ Як я провiв останнi канiкули.
§ Як ми їздили в гостi до бабусi.
§ Як наша родина приймає гостей.
Перевiривши та вiдкоригувавши складенi п’ятикласниками плани твору-розповiдi, слiд ще раз повторити з ними основнi вiдомостi про особливостi розповiдi як типу мовлення. Творчу роботу за планом п’ятикласники розпочнуть писати в класi (на чернетцi), вдома ж закiнчать, удосконалять та перепишуть до зошитiв.
ОСОБЛИВОСТI БУДОВИ ОПИСУ
Прочитати. Який предмет описано у висловлюваннi? Якi частини предмета описано? Яке загальне питання можна поставити до висловлювання? Чи можна прочитане передати одним малюнком (фотографiєю)?
Кобза кругленька, череватенька. Ручка в неї коштовна, прикрашена перламутром. Кобза має численнi металевi струни.
За Д.Яворницьким.
МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.
П’ятикласникам потрiбно пояснити, що опис - це висловлювання, в якому йдеться про ознаки та властивостi предмета чи явища. Цi ознаки є одночасними або постiйними.
В описi йдеться про ознаки всього предмета та про ознаки його частин. Мета опису - дати точне уявлення про предмет або явище. До опису можна поставити одне з таких питань: який? яка? яке? якi?
Учитель має пам’ятати, що важливою ознакою опису як типу мовлення є одномоментнiсть сприйняття предмета. Тому текст-опис завжди можна проiлюструвати єдиною iлюстрацiєю, фотографiєю тощо. (Розповiдь можна передати кiлькома малюнками).
У описi передаються тiльки тi ознаки предмета (явища), якi сприймаються органами чуття людини,- зором, слухом, дотиком тощо. Речення типу "Ця квiтка найпрекраснiша в свiтi" належить до категорiї оцiнки. Дехто з лiнгвiстiв видiляє категорiю оцiнки як окремий тип мовлення, дехто називає це описом "оцiнка дiйсностi".Так чи iнакше, в шкiльнiй навчальнiй програмi категорiя оцiнки не згадується. Речення, в яких висловлюється авторська оцiнка описуваного предмета, у текстах описового характеру здебiльшого наявнi. Зосереджувати увагу п’ятикласникiв на таких реченнях, мабуть, не варто. Проте опис предмета не можна пiдмiнювати або змiшувати з висловленням емоцiй, переживань та оцiнок. Мета опису - дати точне, об’єктивне (для наукового стилю) або яскраве, образне (для стилю художнього) уявлення про предмет.
Потрiбно пояснити п’ятикласникам, що "вiдомим" у реченнях опису є назва предмета або його частини. "Новим" є назва ознаки.
Переписати речення, в кожному з них визначити "вiдоме" та "нове". Позначити "вiдоме" та "нове" початковими буквами над вiд- повiдними словами.
в н н
Наприклад: Голка пiхти блискуча, темно-зелена.
Дуб могутнiй, крислатий, гiллястий. Дiдова шапка була смушкова, висока й витягнута, як дзвiн, трохи витерта. Квiточка бузку чотирипелюсткова, нiжна, невимовно духмяна. Письмовий стiл iз свiтлого дерева, зовсiм новенький, якийсь аж привiтний.
Прочитати народнi загадки, вiдгадати їх. "Вiдоме" чи "нове" покладено в основу прихованого опису предмета? Пригадати вiдомi вам загадки, вказати в них "нове", вiдгадати "вiдоме".
Круглий, як шар, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. Вузлата, патлата, росте головата, на однiй нозі стоїть, сто сорочок на нiй. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, з спинкою, а без голови. Нiс як у свинки, колючi шерстинки. Кругле, як м’яч, хвiст має, а за нього не пiднiмеш. Химерний, маленький, бокастий, товстенький, чимось смачним напханий, в окропi скупаний.
Вiдгадки. Кавун. Капуста. Стiлець. Їжак. Клубок. Вареник.
Прочитати. Визначити, до якого типу мовлення належить висловлювання. Свою думку довести.
Коровай високий, пишний, випечений з бiлого борошна. Зверху вiн оздоблений вилiпленими з тiста гарненькими квiточками та шишечками. Пiдрум’яненi боки оповитi золотистим колоссям та зеленню барвiнка. Коровай має незрiвнянний солодкий запах.
МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Необхiдно звернути увагу п’ятикласникiв на те, що опис предмета може бути складений в науковому чи в художньому стилях. Мета наукового опису - забезпечити точнiсть iнформацiї про розмiр, форму, колiр, вагу предмета тощо. Мета художнього опису - створити образ предмета, викликати до нього певне ставлення.
Вiдповiдно до мети добираються рiзнi виражальнi засоби мови. Якщо науковий опис стислий, а всi слова в ньому вживаються тiльки в прямому значеннi, то опис художнiй вмiщує художнi засоби (епiтети, порiвняння тощо).
Прочитати. Який з описiв складено в художньому стилi, який - у науковому? Чому ви так вважаєте?
Плоди грушi млiївської ранньої середньої величини (100-120г), широкогрушовиднi, свiтло-жовтi, iнодi з невеликим рум’янцем на сонячному боцi. М’якоть бiла, дуже соковита, смачна.
З довiдника садiвника.
Ось вона лежить, i несила очей вiд неї вiдвести. Оце ж вона i є, найулюбленiша в наших краях груша-скороспiлка! Жовта, мов диня, вiд удару надтрiснута. Соком-медом iскристим так i сяє.
За О.Гончаром.
У класi потрiбно колективно усно скласти опис предмета (портфеля, пенала, фломастера, магнiтної дошки, телевiзора тощо) в науковому та художньому стилях. Пiсля "проговорювання" такого опису слiд провести пiдсумовуючу бесiду про особливостi опису як типу мовлення.
