Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“вiр-оповiданн€ про випадок iз житт€ (усний)




 

ѕрочитати. ѕригадавши вивчене на уроках лiтератури визначенн€ оповiданн€, зробити висновок: чи вiдповiдаЇ цьому визначенню поданий текст? Ќа пiдтвердженн€ своЇњ думки визначити основний тип мовленн€, €кий покладено в основу тексту, зТ€сувати стиль висловлюванн€. ¬изначити завТ€зку, кульмiнацiю та розвТ€зку. «Т€сувати тему та основну думку оповiданн€.

 

«айчен€

якось батько принiс з пол€ зайчен€. ¬оно було крихiтне, сiреньке, зл€кано косувало синiм блискучим оком. ¬ерхiвку довгого вушка батькова коса вiдт€ла, €к бадилинку. “ому з вушка текла кров.

Ѕатько помазав ранку дьогтем, i вушко скоро загоњлось.

ƒекiлька днiв i ночей зайчен€ шерхотiло в хатi. ” недiлю батько спустивс€ в €му, де зимувала картопл€, вистелив дно травою. I переселив зайчен€ в нову хату. «айчик вигрiб собi нiрку, i тепер лише гострий писок з цiкавим носиком визирав з нењ.

—пливало лiто. «аЇць вирiс, поповнiв, хутро на нiм вилискувало. Ѕатько все частiше заговорював про шапку. я найбiльше бо€вс€ побачити на тину розiпТ€ту шкурку i почути в хатi запах смаженоњ зайчатини. I € вирiшив подарувати зайцевi волю.

я винiс бранц€ в поле. ќпустив, розн€в руки. ’вилину вiн сидiв непорушно, потiм стрибнув убiк. ј за мить чкурнув од мене в жита.

Ѕатько нагримав на мене. Ѕiльше ми нiколи не згадували про зайц€.

«а ¬.ƒроздом.

 

ѕрочитати. „и може подана частина тексту бути частиною оповiданн€? ¬изначити в цiй частинi завТ€зку та кульмiнацiю. ”сно переказавши подану частину, закiнчити оповiданн€, самостiйно придумавши розвТ€зку. який тип мовленн€ покладено в основу тексту оповiданн€? ¬вести невеликий (1-2 реченн€) опис квiтки. ” €кому стилi складатимете ви кiнцiвку? „ому? ƒiбрати заголовок.

 

”же пiвроку хворiЇ наша однокласниц€ Ќатал€. “€жка в нењ хвороба: ноги нерухомi, немов чужi. Ћежить Ќатал€ в лiжку день i нiч.

¬есною Ќаталине лiжко поставили бiл€ вiкна. ¬она дивилась на траву, на лист€ i говорила: "як менi хочетьс€ ходити по травi!"

ќдного разу Ќатал€ побачила в травi конвалiю.  оли мiж зеленими листками зТ€вилис€ бiлi дзвiночки, Ќатал€ була така рада, що щiчки њњ почервонiли.

“а сталос€ нещаст€. ¬ночi була велика злива. рано-вранцi, коли Ќатал€ ще спала, ми прийшли в садок i побачили: конвалi€ зламана...

«а ¬.—ухомлинським.

 

ѕрочитати пропонованi теми оповiдань. —тосовно кожноњ теми окреслити можливi частини оповiданн€: €кою може бути завТ€зка, €кою - кульмiнацi€, €кою - розвТ€зка? Ќа одну з тем усно скласти оповiданн€ вiд першоњ особи (нiби все це вiдбувалос€ з вами). —прогнозувати основну думку складеного оповiданн€, дiбрати заголовок.

 

Ј «нахiдка в лiсi.

Ј «устрiч у вечiрньому парку.

Ј ¬итiвка мого щен€ти (кошен€ти, папужки).

 

ƒќ ЋјƒЌ»… ѕ≈–≈ ј« “≈ —“”

« ѕќ™ƒЌјЌЌяћ –I«Ќ»’ “»ѕI¬ ћќ¬Ћ≈ЌЌя

 

 арпатськi буки

 

ћи захоплюЇмос€ безсмертними мистецькими витворами, €кi знаход€тьс€ в музе€х. Ѕезцiнними називаЇмо картини славетних художникiв. јдже втрата генiальних творiв мистецтва безмiрно збiднила б усе людство.

ј чи замислюЇтьс€ хтось над тим, що у збереженнi знаменитих полотен люд€м прислужилис€ дерева? ќдне з них - добре вiдомий усiм горiх. —аме на горiховiй олiњ виготовл€ють фарби, що з часом не тьм€нiють, не втрачають свiжостi. „удову олiю дл€ фарб дають i могутнi буки.

¬еличезнi площi займають буковi лiси в  арпатах. Ѕуковi дерева схожi на казкових богатирiв. —товбури нагадують колони. ¬они покритi гладенькою сiрою корою. ¬исоко вгорi дерева увiнчуютьс€ зеленими кронами.

—еред густого листу достигають невеликi горiшки. «а розмiром вони трохи бiльшi за зерн€тка сон€шника. “а плодоносних бучин у  арпатах майже 200 тис€ч гектарiв, тому врожањ доволi щедрi.

Ѕук - чудове олiйне дерево. ¬iн даЇ i цiнну деревину, з €коњ виготовл€ють €кiснi меблi, добувають дьоготь та лiки. Ѕук - не тiльки окраса, а й гордiсть мальовничих  арпат. («а —.Iвченком, 150 сл.)

 

«авданн€

o ƒiбрати синонiми до слiв славетний, тьм€нiти, мальовничий.

o ѕо€снити написанн€ слiв генiальний, безцiнний, тьм€нiти.

o Ќаписати докладний переказ.

 

ќрiЇнтовний план переказу

1. Ѕезцiннi дл€ людства мистецькi твори.

2. ” збереженнi картин прислужилис€ дерева.

3. Ѕуковi дерева в карпатських лiсах.

4. √орiшки серед густого листу.

5. Ќе тiльки окраса, а й гордiсть  арпат.

 

 

ƒерево миру

 

« прадавнiх часiв оливовi дерева вважаютьс€ ознакою добробуту тiЇњ мiсцевостi, де њх вирощують, а також мiцностi та надiйностi роду, що ними володiЇ. ќливова гiлка стала емблемою миру та оновленн€, символом земноњ твердi. «гадаймо листочок оливи, що його принесла ЌоЇвi пiсл€ потопу голубка.

«дебiльшого олива - невисоке дерево, усього до восьми метрiв заввишки. —товбур може рости криво, гiлл€ примхливо розкинуте. Ћисточки довгастi, стiбл€стi знизу та зеленi згори. Ќа зиму олива не скидаЇ лист€, тому вважаЇтьс€ вiчнозеленою рослиною. Ќавеснi у пазухах листкiв зТ€вл€ютьс€ китицi дрiбненьких жовтуватих квiтiв з чотирма пелюстками.  вiти трохи схожi на бузковi, вони духм€нi, приваблюють бджiл.

ѕлоди оливи - чорнi або фiолетовi, розмiром з невеличку сливу. «аради цих плодiв, що мiст€ть чудову олiю, нектару квiтiв та мiцноњ деревини оливу почали вирощувати за кiлька тис€чолiть до –iздва ’ристового. ќлива - одна з найшанованiших у свiтi рослин.

ќкремi оливовi дерева мають близько двох тис€ч рокiв. ¬они Ї живими памТ€тками iсторiњ. ѕевно, олива - найдревнiша з рослин на землi.(«а ј.“опачевським, 155 сл.)

 

«авданн€

o ѕо€снити значенн€ висловiв емблема миру та оновленн€; символ земноњ твердi; живi памТ€тки iсторiњ.

o ƒiбрати синонiми до слiв примхливий, духм€ний, китиц€, приваблювати.

o Ќаписати докладний переказ.

ќрiЇнтовний план переказу

1. ќливове дерево - ознака добробуту, емблема миру й оновленн€, символ земноњ твердi.

2. Ќевисоке вiчнозелене дерево.

3.  итицi жовтуватих духм€них квiтiв.

4. „орнi або фiолетовi плоди.

5. «аради чого почали вирощувати оливу.

6. ќливи - живi памТ€тки iсторiњ.

 

Ј Ќа дошцi записати: –iздво ’ристове, мiцнiсть i надiйнiсть роду, заввишки, вiчнозелена рослина, у пазухах листкiв.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2676 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2249 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.