Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒокладний переказ тексту розповiдного




’ј–ј “≈–” « ≈Ћ≈ћ≈Ќ“јћ» ќѕ»—” ѕ–≈ƒћ≈“ј

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

ѕiдготовчу роботу слiд розпочати з визначенн€ учн€ми теми та основноњ думки прочитаного вчителем тексту. ѕiсл€ зТ€суванн€ значенн€ слiв, що перебувають у пасивному словнику дiтей (незнайомих њм слiв у текстi переказу бути не повинно), пТ€тикласники мають визначити стиль тексту та обгрунтувати свою думку, а також зТ€сувати, €кi типи мовленн€ поЇднуютьс€ в текстi, по€снити, €к практично вiдрiзнити опис вiд розповiдi. «Т€сувавши, €кий саме предмет описано в текстi, учнi пригадають, що Ї "вiдомим", а що "новим" у реченн€х опису предмета. ѕiсл€ колективного складанн€ плану тексту переказу (план обовТ€зково записуЇтьс€ на дошцi, школ€рi переписують його до зошитiв) варто звернути увагу пТ€тикласникiв на те, €кий з пунтiв плану вiдповiдаЇ описовi предмета.

ѕiсл€ останнього читанн€ вчителем тексту школ€рi приступають до самостiйноњ роботи над переказом на чернетках. ѕереказувати усно текст перед письмовою роботою не варто, оскiльки це займаЇ чимало часу й вiддал€Ї школ€рiв вiд вихiдного тексту - вони, по сутi, будуть змушенi писати "переказ переказу".

 

–омановi €блука

 

Ќа —паса в “ернiвщинi храмовий празник. «ранн€ вже весело заливаютьс€ дзвони.

ƒ€дько –оман виходить з двору з великим вузлом. ћи лежимо край степовоњ дорiжки, i серц€ нашi калатають. ƒ€дько повагом iде стежкою, вiн удаЇ, що зовсiм не помiчаЇ хлопТ€чих голiв у полинi.

ќсь д€дько зупинивс€ бiл€ межового стовпчика, шугнув рукою у вузол. «Т€вл€Їтьс€... €блуко, та €ке! „ервонощоке, свiже, велике, просто мов сонце вранiшнЇ! ƒ€дько –оман поклав €блуко на стовпчик i далi пiшов. Ќаблизивс€ до другого стовпчика, i на стовпчику враз спалахнуло жарким румТ€нцем €блуко!

 оли д€дько –оман зникаЇ за пагорбом, ми зриваЇмось, мчимос€ вiд стовпа до стовпа, схапуЇмо €блука.

¬они нiби не на деревi виросли, вони нiби з неба! —кладаЇмо по два кулачки докупи, примiр€Їмо, а д€дькове €блуко бiльше. ј пахне €к! ƒухм€нощами сонц€ i землi дихаЇ на нас. —пiле-спiлiсiньке! Ѕарву дала йому природа - пiд цвiт зорi.

ј коли €блука не стане, ще й тодi чути, €к пахне вiд нього долон€, райським чимось пахне...(«а ќ.√ончаром, 157 сл.)

 

«авданн€

Ј ѕо€снити значенн€ слiв та словосполучень: —пас (одне з найбiльших христи€нських св€т, на знак вд€чностi Ѕоговi за те, щодав змогу закiнчити справу - виростити урожай, тому цього дн€ у храмi св€т€ть €блука), храмове св€то (вiдзначенн€ того христи€нського св€та чи дн€ того —в€того, на честь €кого осв€чено мiсцеву церкву), межовий стовпчик.

Ј ƒiбрати синонiми до слiв мчати, хапати, шугнути.

Ј Ќа дошцi записати: —пас, храмове св€то, “ернiвщина, зранн€, межовий стовпчик, червонощоке, румТ€не, духм€нощi.

Ј Ќаписати докладний переказ, замiнивши першу особу на третю (вони, хлопчики, дiти).

 

ќрiЇнтовний план

1. ’рамовий празник у “ернiвщинi.

2. ƒ€дько –оман виходить з вузлом.

3. Ќiби не помiчаЇ хлопТ€чих голiв.

4. „ервонощоке €блуко на межовому стовпчику.

5. I на другому стовпчику спалахнуло €блуко.

6. ƒiти зриваютьс€ з мiсц€.

7. яблука нiби не з дерева, а з неба.

8. ƒовго чимось райським пахне долон€.

 

Ѕлакитний алмаз

” природi трапл€ютьс€ кольоровi алмази: блакитнi, рожевi, жовтi. ќдин з блакитних алмазiв повТ€зують з iменем вiдомого мореплавц€ ¬аско да √ами.

якось славетний мандрiвник прогулювавс€ палубою та милувавс€ коштовним каменем. јлмаз було вправлено у важкий золотий перстень.  амiнь було ретельно огранено. “ака обробка мала назву "тро€нда", алмазовi вона надавала особливоњ краси. Ѕлискучi гранi с€€ли, здавалось, що алмаз свiтитьс€ з середини.

÷iЇњ митi повз капiтана проходив кок, пiдсковзнувс€ та штовхнув його. —епресерд€ капiтан замахнувс€ на матроса. ѕерстень зiскочив з пальц€ i впав у океан. “ут розiгравс€ шторм, i капiтановi нiколи було розбиратис€ з винуватцем прикроњ подiњ.

„ерез чотири роки каравели ¬аско да √ами знову опинилис€ на тому ж мiсцi.  ок готував снiданок дл€ команди. ¬ однiй з макрелей, що њх спiймали матроси, вiн знайшов капiтанiв перстень!

“ак, перстень був той самий! јле його прозора колись "тро€нда" стала блакитною! “ак подi€ла на алмаз морська вода за тi роки, що вiн лежав на океанському днi. («а –.¬алаЇвим, 152 сл.)

«авданн€

Ј ƒiбрати синонiми до слiв ретельно, спересерд€, зiскочив (пальц€), прикрий.

Ј «аписати на дошцi: мореплавець ¬аско да √ама, ретельно огранено, обробка "тро€нда", кок, каравела, макрель.

Ј Ќаписати докладний переказ.

 

ќрiЇнтовний план

 

1.  ольоровi алмази в природi.

2. ћореплавець милуЇтьс€ алмазом.

3. ќбробка "тро€нда" надавала алмазовi особливоњ краси.

4. ѕрикра подi€ на палубi.

5. „ерез чотири роки на тому самому мiсцi.

6. ўо знайшов кок у макрелi.

7. як подi€ла морська вода на колись прозору "тро€нду".

 ињвськi каштани

як багато рослин прикрашаЇ столицю ”крањни! I все ж  ињв називають мiстом каштанiв. ÷е напрочуд гарне дерево стало його символом.

ЌастаЇ весна. ѕригрiваЇ сонце, тепло швидко пробуджуЇ дерева вiд зимового сну. ѕрокидаютьс€ i розлогi каштани. ƒерево викидаЇ невеличкi зеленi листочки. ¬они спершу нiби вТ€лi, €кiсь поморщенi. ѕоступово лист€ набираЇ сили, росте, перетворюЇтьс€ на пишнi вi€ла. Ќевдовзi серед зелених вi€л спалахують бiлi пiрамiдальнi свiчки квiту.

якщо подивитис€ на кремовi квiтки уважно, можна помiтити на них барвистi пл€ми. «абарвленн€ цих пл€м змiнюЇтьс€. —першу вони жовтi, потiм починають рожевiти, i, нарештi, стають червон€стими. Iншим стаЇ i ледь вловимий аромат квiтiв.

” змiнi забарвленн€ i пахощiв каштанового цвiту переконливо про€вилас€ мудрiсть природи. «мiна кольорiв - своЇрiдний сигнал дл€ комах. якщо погасло забарвленн€ квiточок, послабивс€ запах, то нектар у них закiнчивс€. Ћетiть, комахи, далi, шукайте поживу в iншому мiсцi!

”  иЇвi росте до дес€тка форм каштанiв. ќсобливо гарнi дерева з кул€стими та колоновидними кронами.(«а —.Iвченком, 150 сл.)

 

«авданн€

o ѕо€снити значенн€ слiв символ, пiрамiдальний, колоновидний, кул€стий.

o ƒiбрати синонiми до слiв аромат, барвистий, розлогий.

o Ќаписати докладний переказ.

 

ќрiЇнтовний план

1.  ињв - мiсто каштанiв.

2. як прокидаютьс€ каштани навеснi.

3. Ѕарвистi пл€ми на кремових квiтках.

4. ” змiнi забарвленн€ - мудрiсть природи.

5. якi каштани ростуть у  иЇвi.

 

ƒуб

 

Ћiто. —онце сипле з неба вогнем, але веселi й крикливi хлопТ€та не вiдчувають спеки. ¬они забавл€ютьс€ в холодку. ¬ саду дерев багато, зiлл€ вс€кого, i бiгати Ї де.

як любл€ть дiти бiгати й бавитись в тiм саду! “ут росте величезний, грубий i дуже гiлл€стий дуб. ¬iн, немов зелена кругла бан€, виднiЇтьс€ здалеку над селом.

ƒуб росте бiл€ самоњ дороги, пiдпираЇ плiт. ƒо його стовбура, мов дiти до батька, тул€тьс€ широколистi лопухи, кропива та подорожник.

ћiсце пiд дубом гладко витоптане. “ут хлопТ€та любл€ть ховатис€, мов пiд безпечну стрiху, вiд дощу. “ут нiхто њх не сварить за крик або бiганину. («а I.‘ранком, 100 сл.)

 

«авданн€

o ѕо€снити значенн€ слiв бан€ (сферична покрiвл€, купол), безпечний.

o ƒiбрати синонiми до слiв затiнок, плiт, бавитис€, тулитис€.

o Ќаписати докладний переказ.

 

ќрiЇнтовний план

 

1. ’лопТ€та не вiдчувають спеки.

2. як любл€ть дiти бавитис€ в саду!

3. ¬еличезний гiлл€стий дуб бiл€ дороги.

4. ƒерево пiдпираЇ плiт.

5. ћiсце перед дубом.

 

ќ—ќЅЋ»¬ќ—“I ќѕ»—” “¬ј–»Ќ»

 

ѕрочитати. «Т€сувати, €кi типи мовленн€ поЇднано в текстi.¬иписати реченн€, в €ких описано тварину. ѕозначити в них "вiдоме" та "нове".

 

« кухнi вийшла ’iвр€. ÷е була руда, €к вогонь, кiшка з бiлими лапками. ’iвр€ пот€гнулась i обережно стрибнула на тахту.

’iвр€ - бабусина кицька. ѓњ часто просили в позичку сусiди, бо не давала попуску мишам.  оли бабусю забирали з села, ’iврi вдома не було. Ѕiльше пiвроку вона тин€лась по городах, по сусiдах. ѕотiм поњхали копати картоплю й знайшли кiшку.  оли ’iврю привезли, вона була худюща, голова, €к дит€чий кулачок, сама довга, вузька, неначе щука. “епер кiшка вгодована, хвiст в нењ пухнастий, шерсть блискуча.

ƒуже важко звикала ’iвр€ до мiськоњ квартири. —крадалас€, наче тiнь. ћайне по кiмнатi й сховаЇтьс€ за шафу. ѕотiм призвичањлась.

«а ё.ћушкетиком.

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

¬ажливо вiдразу по€снити пТ€тикласникам вiдмiннiсть мiж описом та характеристикою тварини. —класти опис тварини - значить передати њњ ознаки, передати те, що людина сприймаЇ зором, слухом, дотиком i т.iн. ќписуючи тварину, ми говоримо про њњ зрiст (розмiр), масть (забарвленн€), форму тулуба, писка, форму та колiр очей, вух, хвоста, шерсть або шкiру тощо. «розумiло, що не буде зайвим згадати i про найхарактернiшi риси вдачi тварини (спритна, енергiйна, мл€ва, сонна). јле захоплюватис€ розповiддю про њњ вiрнiсть людинi, винахiдливiсть або хитрiсть пiд час полюванн€ тощо нi€к не слiд, бо таким чином вiдбуваЇтьс€ пiдмiна опису тварини розповiддю про поведiнку тварини або њњ житт€.

ѕотрiбно нагадати учн€м, що опис тварини, €к i опис будь-€кого предмета, може бути складений €к у художньому, так i в науковому стил€х.

 

ѕрочитати. ƒовести, що подане висловлюванн€ Ї описом. ¬изначити стиль висловлюванн€, свою думку обгрунтувати. ” чому пол€гаЇ вiдмiннiсть мiж науковим та художнiм описами тварин?

 

¬идра маЇ довге тiло (1м 20см), довгий хвiст (40 см), короткi ноги, круглу голову з чорними очима, темно-буру лискучу шерсть на спинi та з бокiв i срiбл€сто-сiру на нижньому боцi шињ i на животi.  оли тварина рухаЇтьс€ по сушi, переднi i заднi лапи њњ сход€тьс€, i все тiло вигинаЇтьс€ дугою вверх.

« довiдника.

 

ѕрочитати уривки. ¬изначити њх стиль, свою думку обгрунтувати.

 

≤.ќчi в пацюка були €к блискучi намистинки. —iрi, цупкi вуса рвучко сiпалис€. „орний хвост€ра нагадував гумовий шнур.

 

≤≤. як голубий вогник, промайнула в повiтрi галаслива сойка. ¬она вмостилас€ на гiлцi, схилила маленьку голiвку i з цiкавiстю втупилас€ в мене неклiпним погл€дом.

 

≤≤≤. “абунець струнких козуль з маленькими гострими рiжками вихором промчав мимо. яскраво-рудi, вони майнули, мов iскорки полумТ€, мiж крислатими зеленими деревами.

 

 

ѕрочитати. ¬изначити стиль тексту, свою думку обгрунтувати. Ќаписати переказ опису тварини.

 

ћишко

 

Ѕугай вирвавс€ з загону, де тримав його господар., i посунув селом. Ќiчого надто страшного в цiм не було б, €кби усi хаз€њ мали путнi загороди. ћишковi було досить пiдсунути роги пiд паркан, мотнути головою, i вс€ загорожа падала в нього за спиною.

ћишко мало був схожий на своњх побратимiв, €кi падають на бiлий пiсок на iспанських коридах. “ам вони €кiсь малорослi. ћишко ж належав до украњнських сиеповикiв, був рослий, з величезною головою. ¬ його чорних очах була €кась страшна темнота. ћiцнi роги були розкинутi конусами. ¬ажив ћишко шiстдес€т пудiв.

 узьмi √ригоровичу довелос€ озброњтись хитрощами.  рiзь жердини, з €ких були збитi ворота, вiн просунув стебло кукурудзи. —теблину умисне надломив, щоб аромат свiжого соку запаморочив бугаЇвi голову. “одi руку iз стеблом повiв над тинами, ще й хвiртку вiдчинив. «вертай, ћишку, додому!

ўо то людський розум та спритнiсть! Ўiстдес€т пудiв мускулатури дали обвести навколо пальц€! ћишко опинивс€ в своЇму закутку. («а I.—енченком.)

 

«авданн€

ѕо€снити значенн€ слiв корида, конус, пуд.

 

ќрiЇнтовний план опису тварини

 

1. „им ћишко не схожий на iспанських побратимiв.

2. —iрий украњнський степовик з великою головою.

3. ” чорних очах - страшна темнота.

4. –оги розкинутi конусами.

5. —кiльки важив бугай.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3891 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2197 - | 2056 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.